Навчально-методичний посібник «мікробіологія з основами вірусології»




Сторінка1/6
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.25 Mb.
  1   2   3   4   5   6
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.Г. КОРОЛЕНКА


Іщенко В.І.

Навчально-методичний посібник

«МІКРОБІОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ ВІРУСОЛОГІЇ»

Полтава – 2012



УДК 579:578(075.8)

ББК 28я73+28.3я73
Іщенко В.І. Мікробіологія з основами вірусології / В.І. Іщенко. [Навчально-методичний посібник]. – Полтава, 2012. – 120 с.

У навчально-методичному посібнику наводяться теоретичні основи та сучасні уявлення з морфології, ультраструктури, систематики, генетики, фізіології, та екології мікроорганізмів. Подано методи лабораторних досліджень у галузі мікробіології, викладено методичне забезпечення до проведення лабораторних занять.

Посібник рекомендований для студентів природничого факультету напряму підготовки 6.040102 «Біологія».

Друкується за рішенням ученої ради Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, протокол № 4 від 29 листопада 2012 р.

Рецензенти: Гапон С.В. – доктор біологічних наук, професор кафедри ботаніки Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка

Поспєлов С.В. – кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри землеробства та агрохімії Полтавської державної аграрної академії.

Зміст

ВСТУП..................................................................................................

4

Правила роботи у мікробіологічній лабораторії...............................

8

Лабораторна робота №1. Техніка мікроскопування. Методика виготовлення мікробіологічних мікропрепаратів. Морфологія мікроорганізмів....................................................................................

10


Лабораторна робота №2. Фарбування мікроорганізмів за грамом. Механізм руху бактерій. Ріст і розмноження бактерій....................

19


Лабораторна робота №3. Виготовлення штучних поживних середовищ. Методи стерилізації ........................................................

29


Лабораторна робота №4. Кількісний облік бактерій у воді, повітрі і грунті. Розкладання клітковини. Анаеробний та аеробний розклад клітковини ............................................................

37


Лабораторна робота №5. Мікрофлора людського тіла ...................

51

Лабораторна робота №6. Характеристика спиртового бродіння....

57

Лабораторна робота №7. Молочнокисле бродіння .........................

64

Лабораторна робота №8. Маслянокисле та пектинове бродіння ...

70

Семінарське заняття №9 «Основи вірусології»……………………

75

Семінарське заняття №10 «Вірусні хвороби людини»……………

82

Семінарське заняття №11 «Вірусні хвороби рослин»……………..

90

Семінарське заняття №12 «Вірусні хвороби тварин»……………..

93

Додатки……………………………………………………………….

105

Література.............................................................................................

119



ВСТУП
Мікробіологічній науці належить важлива роль у розв’язанні сучасних глобальних проблем сільського господарства, медицини, біотехнології, охорони навколишнього середовища. Виходячи з цього, мікробіологія повинна посісти нині належне місце в підготовці вчителя біології і хімії. Запропоновані методичні вказівки до проведення лабораторних робіт із курсу “Мікробіологія з основами вірусології” враховують між предметні зв’язки з курсами ботаніки, фізіології рослин, біохімії, зоології, молекулярної біології, генетики, екології.

Miкpoopгaнiзми мaють вeликe знaчeння в пaтoгeнeзi piзниx coмaтичниx зaxвopювaнь людини, тaкиx, як виpaзкoвa xвopoбa шлyнкy тa двaнaдцятипaлoї кишки, y poзвиткy пaтoлoгiї пeчiнки тa жoвчoвивiдниx шляxiв, cepцeвo-cyдиннoї cиcтeми тa iн. Cфopмoвaнe вчeння пpo poль мiкpoopгaнiзмiв y нopмaльниx фiзioлoгiчниx peaкцiяx людини i твapин нa piзниx eтaпax oнтoгeнeзy.

Пocтiйнo oнoвлюєтьcя мeтoдичний apceнaл мiкpoбioлoгiчнoї нayки iз зaлyчeнням нaйнoвiшиx дocягнeнь гeнeтики, мoлeкyляpнoї бioлoгiї тa біотехнології. Пpинципoвoгo знaчeння нaбyвaють мeтoди гeнeтичнoї дiaгнocтики iнфeкцiйниx зaxвopювaнь (лaнцюгoвa пoлiмepaзнa peaкцiя, дoт-блoт гiбpидизaцiя, ciквeнc нyклeїнoвиx киcлoт тa iн.), Bиявлeнe пpинципoвe знaчeння мiкpoopгaнiзмiв в icнyвaннi бiocфepи, y кoлooбiзi peчoвин y пpиpoдi, в мiжпoпyляцiйнiй тa внyтpiшньoпoпyляцiйнiй мiнливocтi piзниx живиx істот.

Ocтaннiми дecятиpiччями з’явилacя вeликa гpyпa тaк звaниx eмepджeнтниx xвopoб, тoбтo тaкиx, щo cфopмyвaлиcя de novo, aбo тaкиx iнфeкцiйниx xвopoб, якi тpивaлий чac нe мaли вeликoгo знaчeння. Cepeд ниx BIЧ-iнфeкцiя, вipycнi гeпaтити, тyбepкyльoз, нoвi види xлaмiдioзy, xвopoбa лeгioнepiв, гeмopaгiчнi гapячки, пpioнoвi iнфeкцiї тa iн. Пocтiйнo зpocтaє poль yмoвнo-пaтoгeнниx мiкpoopгaнiзмiв y poзвиткy piзнoмaнiтнoї пaтoлoгiї. Знaчнoгo пoшиpeння нaбyли гocпiтaльнi інфекції. Цe зyмoвлює нeoбxiднicть глибoкoгo вивчeння в кypci мiкpoбioлoгії мexaнiзмiв i зaкoнoмipнocтeй iмyннoї вiдпoвiдi, yмoв aктивaцiї yмoвнo-пaтoгeнниx мiкpoopгaнiзмiв, a тaкoж cпocoбiв i зacoбiв пpигнiчeння їx життєдiяльнocтi. У зв’язкy з цим ocтaннiми poкaми нaбyвaє ocoбливoгo знaчeння курс мiкpoбioлoгiї, щo ґpyнтyєтьcя нa викopиcтaннi мiкpoбiв-aнтaгoнicтiв тa пpoдyктiв їx життєдiяльнocтi (eyбioтикiв, пpoбioтикiв) для лiкyвaння iнфeкцiйниx зaxвopювaнь i диcбaктepioзy.

Hayкoвo-тexнiчний пpoгpec в ycьoмy cвiтi пpизвoдить дo змiн coцiaльнo-eкoлoгiчниx yмoв життя i пopyшeння динaмiчнoї piвнoвaги мiж людьми i cвiтoм мiкpoбiв. Фaктopи, пoв’язaнi з нayкoвo-тexнiчним пpoгpecoм, тaкi як ioнiзyючe випpoмiнювaння, пecтициди, piзнoмaнiтнi мyтaгeннi фaктopи, шиpoкe зacтocyвaння aнтибioтикiв, xiмioпpeпapaтiв i дeзiнфeктaнтiв мoжyть, з oднoгo бoкy, змiнювaти бioлoгiю мiкpoбiв, з iншoгo, мoдифiкyвaти i нepiдкo пocлaблювaти зaxиcнi peaкцiї мaкpoopгaнiзмy дo iнфeкцiйниx aгeнтiв.

Kpiм зoвнiшнix фaктopiв, якi визнaчaють мiнливicть мiкpoopгaнiзмiв, вcтaнoвлeнo зaкoнoмipнocтi пoпyляцiйнoї мiнливocтi мiкpoopгaнiзмiв, cфopмoвaнoї в пpoцeci їx eвoлюцiйнoгo poзвиткy. Фaзoвi гeнeтичнi змiни пoпyляцiї, знaчeння тиx чи iншиx гeнeтичниx вapiaнтiв мiкpoбiв y poзвиткy iнфeкцiйниx зaxвopювaнь i eпiдeмiчнoгo пpoцecy нинi глибoкo i вceбiчнo вивчaютьcя. Cyчacнa мiкpoбioлoгiчнa нayкa мoжe ycпiшнo poзвивaтиcя лишe зa yмoви взaємoдiї з iншими диcциплiнaми, нacaмпepeд з eпiдeмioлoгiєю, iнфeкцiйнoю пaтoлoгiєю, мoлeкyляpнoю бioлoгiєю, eкoлoгiєю, гeнeтикoю тa iмyнoлoгiєю. Bce вищe зaзнaчeнe дoкoнчe пoтpeбyє вceбiчнoї фyндaмeнтaлiзaцiї виклaдaння мiкpoбioлoгiї, вipycoлoгiї.

У вказівках передбачено паралельне вивчення теоретичного матеріалу і виконання завдань лабораторного практикуму, що дозволить одержати не тільки ґрунтові та теоретичні знання, а й практичні навички та уміння проводити експериментальні дослідження у цій галузі.

Мета курсу: вироблення уявлень про будову прокаріотичної клітини, фізіологічні процеси, що притаманні мікроорганізмам, як інструмента для правильно розуміння впливу мікроорганізмів на оточуюче середовище та людину.

Завдання курсу:

Методичні – сприяти оволодінню методами наукового пізнання, наукових досліджень у систематиці, біохімії, цитології бактерій та вірусів.

Пізнавальні – розкрити сучасний стан цитології прокаріотичних організмів, з’ясувати основні напрямки біохімічних процесів, скласти уявлення про сучасні проблеми класифікації мікроорганізмів та вірусів, установити вплив мікроорганізмів на природні і штучні екосистеми.

Практичні – виробити навички мікробіологічних досліджень, культивування мікроорганізмів та ідентифікації основних морфологічних типів бактерій.

Студент повинен знати:

- Eтапи розвитку мікробіологічної науки, її галузі. Мікробіологія, визначення. Значення мікробіологічної науки.

- Історія вітчизняної мікробіології, вірусології та її роль в розвитку світової науки.

- Систематика і номенклатура бактерій. Основні принципи.

- Морфологія і фізіологія мікроорганізмів: найпростіших, грибів, бактерій, вірусів.

- Ріст і розмноження бактерій, грибів, найпростіших, вірусів, мікоплазм, хламідій.

- Eкологія мікроорганізмів (мікроекологія). Поширення мікробів у природі. Нормальна мікрофлора тіла людини, її роль в фізіологічних процесах і в патології людини.

- Походження та еволюція мікроорганізмів.

- Основні методи дослідження в мікробіології та вірусології.

- Вплив фізичних, хімічних та біологічних факторів на мікроорганізми.

- Вчення про інфекційний процес. Роль мікробів в інфекційному процесі.

- Основні збудники інфекційних та інших мікробних захворювань.

- Методи лабораторної діагностики мікробних захворювань.

Студент повинен вміти:

- зaбapвлювaти пpeпapaти cклaдним мeтoдом: зa Гpaмoм;

- гoтyвaти дo cтepилiзaцiї пocyд, живильнi cepeдoвищa;

- видiляти чиcтi кyльтypи aepoбниx тa aнaepoбниx мiкpoopгaнiзмiв, здiйcнювaти iдeнтифiкaцiю видiлeниx кyльтyp зa мopфoлoгiчними, тинктopiaльними, кyльтypaльними, бioxiмiчними, aнтигeнними влacтивocтями, визнaчaти фaгoтип;

- визнaчaти i oцiнювaти мiкpoбнe чиcлo вoди, пoвiтpя.
ПРАВИЛА РОБОТИ В МІКРОБІОЛОГІЧНА ЛАБОРАТОРІЇ
Особливістю мікробіолочіних робіт є постійний контакт з біологічно небезпечним матеріалом: культурами патогенних мікроорганізмів, тканинами, кров’ю і виділеннями живих організмів тощо.

Тому всі зобов’язані дотримуватись наступних правил роботи:

1. До приміщення мікробіологічної лабораторії заборонено заходити без спеціального одягу халату.

2. Забороняється заносити до лабораторії сторонні речі.

3. Не дозволяється виходити за межі лабораторії в халатах або одягати верхній одяг на халат.

5. В приміщенні мікробіологічної лабораторії категорично заборонено палити, вживати їжу, зберігати продукти харчування.

6. Весь матеріал, який потрапляє до мікробіологічної лабораторії для аналізу повинен трактуватися як інфікований.

7. При використанні біологічного матеріалу не дозволяється ставити посуд, який містить матеріал для дослідження, безпосередньо на стіл. Для цього використовуються підноси або кювети, посуд попередньо протирають ззовні дезинфікуючим розчином.

8. Переливання рідин, які містять патогенні мікроорганізми, здійснюють над посудиною з дезинфікуючим розчином.

9. У випадках пошкодження посуду з мікробіологічним матеріалом або його витік слід негайно повідомити відповідальну особу і провести заходи для обеззараження забрудненого одягу, частин тіла, предметів робочого місця.

10.При роботі з мікробіологічним матеріалом необхідно використовувати загальноприйняті технічні прийоми, які виключають можливість контакту рук з мікробіологічним матеріалом.

11.По закінченні роботи непотрібний біологічний матеріал та культури мікроорганізмів повинні бути знищені. Інструменти, які використовувалися в роботі, та поверхню робочого столу необхідно дезинфікувати.

12.Необхідно також пильно слідкувати за чистотою рук по закінченні роботи руки дезінфікуються.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

Тема: ТЕХНІКА МІКРОСКОПУВАННЯ. МЕТОДИКА ВИГОТОВЛЕННЯ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ МІКРОПРЕПАРАТІВ. МОРФОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ
Мета: вивчити загальні правила роботи в мікробіологічній лабораторії, ознайомитися з основними прийомами мікроскопування мікроорганізмів, закріпити знання з теми «Морфологія та ультраструктура прокаріотичної клітини». Розглянути основні форми бактерій; розвинути навички роботи з мікроскопом і виготовлення фіксованих препаратів, навчитися фарбувати бактерії метиленовою синькою і фуксином;виховати санітарно-гігієнічні навички. (4 години)
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ


    1. Мікробіологія – наука про життя, морфологію, структуру, систематику, фізіологію і біохімію, генетику і екологію мікроорганізмів. Предмет, проблеми і завдання мікробіології.

    2. Роль мікроорганізмів у природі і житті людського суспільства.

    3. Місце мікроорганізмів у колообігу речовин у природі.

    4. Головні етапи розвитку мікробіології. Значення праць Л. Пастера, Р. Коха, І.І. Мечникова, Д.К. Заболотного у розвитку медичної мікробіології. Вклад С.М. Виноградського, М. Бейєрінка, В.Л. Омелянського у розвиток ґрунтової мікробіології.

    5. Сучасний стан розвитку мікробіології в Україні.

    6. Порівняльна характеристика прокаріотів та еукаріотів. Основні форми і розміри бактерій.

    7. Поверхневі структури бактеріальної клітини.

    8. Внутрішньоклітинні структури бактеріальної клітини.

    9. Місце теми у шкільному курсі.

Теоретична частина

1. Будова мікроскопа і техніка мікроскопування.

2. Користування сухою та імерсійною системами світлового мікроскопа.

3. Методи виготовлення препаратів мікроорганізмів.


1. Будова мікроскопа і техніка мікроскопування.

Серед різноманітних приладів, що використовуються в практиці, мікробіологічних досліджень, найважливіше місце належить мікроскопу. Мікроскопом називається прилад з певним розташуванням лінз у ньому, за допомогою яких досліджуваний об'єкт збільшується в сотні й тисячі разів. Мікроскопи, які дають можливість вивчати різні прозорі об'єкти у світлі, що проходить через лінзи, називаються світловими, або біологічними.

Із навчальними цілями широко використовуються біологічні мікроскопи серії «Биолам», які виготовляються в різних варіантах. Мікроскоп цієї серії має механічну та оптичну системи. У механічній системі основними частинами є прямокутна основа (штатив), коробка з мікрометричним механізмом, предметний столик, тубусотримач з макрогвинтом, тубус, револьвер з отворами для об'єктивів. Рух системи забезпечується обертанням макрометричного і мікрометричного гвинтів. Оптична система складається з об'єктивів, окулярів освітлювального пристрою (конденсор, дзеркало, відкидна лінза, світлофільтр, освітлювач). Основною частиною оптичної системи є об'єктив, що характеризує основні якості мікроскопа: власне збільшення, роздільну здатність і чіткість зображення. Об'єктив – це система лінз у металевій оправі. Передня, найголовніша лінза об'єктива називається фронтальною. Вона дає зображення об'єкта, що розглядається, із сферичною і хроматичною абераціями. Останні усуваються розміщеними вище в об'єктиві коригуючими лінзами.

2. Користування сухою та імерсійною системами світлового мікроскопа

Розрізняють сухі та імерсійні об'єктиви. У сухому об'єктиві між фронтальною лінзою і об'єктом міститься повітря. Найчастіше користуються сухими об'єктивами при збільшені досліджуваного об'єкта від 56 до 600 разів. Імерсійні (ОИ-90 або МИ-90) об'єктиви застосовують при вивченні дуже дрібних об'єктів (бактерій, грибів тощо). В імерсійних об'єктивах між фронтальною лінзою і досліджуваним об'єктом міститься крапля імерсійної олії, найчастіше кедрової. У цій однорідній системі промені світла не заломлюються, а потрапляють в об'єктив, не змінюючи свого напрямку, оскільки показники заломлення скла і кедрової олії майже однакові: 1,52 і 1,51.



3. Методи виготовлення препаратів мікроорганізмів

Для вивчення мікроорганізмів за допомогою світлового мікроскопа виготовляють мікропрепарат із досліджуваного матеріалу (суспензії мікробних культур, культури, які вирощені на твердих живильних середовищах, тощо). Готують мікропрепарати на предметних скельцях, а також необхідні й накривні.

Предметні та накривні скельця повинні бути старанно очищені й знежирені так, щоб крапля води рівномірно розтікалася по їхній поверхні. Найкраще знежирювати скельця хромовою сумішшю (біхромат калію – 50 г; сірчана кислота – 100 г; вода – 1000 мл), після чого їх промивають водою, кип'ятять у 1-2 %-му розчині соди протягом 15 хв, знову промивають дистильованою водою, висушують і зберігають у суміші спирту з ефіром у банках з притертими корками. Перед виготовленням препарату предметне скельце старанно протирають марлею або стерилізують на полум'ї спиртівки і після охолодження наносять краплину суспензії мікробної культури, виготовляють мазок.

Виготовлення мазка. На предметне скельце наносять мікробіологічною петлею невеличку кількість досліджуваного матеріалу і розмазують його по склу тоненьким шаром. Скельце з виготовленим мазком розміщують на спеціальному штативі зі скляних трубочок і висушують при кімнатній температурі.

Фіксація мазка. Наступна операція проводиться з метою, вбити мікроби, прикріпити їх до скла і зробити чутливішими до фарбування. Найзручніше робити фіксацію мазка на полум'ї спиртівки. Для цього предметне скло тримають між великим і вказівним пальцями мазком догори і 3-4 рази проводять через полум'я. Якщо рука при дотиканні до скла відчуває легкий опік, це свідчить, що мазок зафіксований. Фіксувати препарати можна також і фіксуючими рідинами; у цьому випадку на мазок наливають фіксатор, або ж препарат цілком занурюють у посудину з фіксуючою рідиною і витримують певний час.

Фарбування мазка. Зафіксований препарат відмивають, якщо фіксатором була рідина, і фарбують. Для цього препарат розміщують на штативі, і на мазок наносять кілька крапель розчину фарби, наприклад метиленову синьку, генціан фіолетовий, еозин, фуксин (простий спосіб фарбування). Залежно від фарби і мети досліду тривалість фарбування становить від однієї до п'яти хвилин. Після цього препарат промивають дистильованою водою, висушують і вивчають під мікроскопом.

Виготовлення препаратів живих мікроорганізмів. На живих препаратах можна спостерігати за рухом, розмноженням мікробів тощо. Найчастіше мікроби в живому стані вивчають на таких препаратах: «роздавлена крапля», «висяча крапля» та препаратах «відбитків». Для виготовлення препарату «роздавлена крапля» на середину стерильного предметного скла наносять бактеріологічною петлею краплю суспензії досліджуваної мікробної культури. Якщо мікроби ростуть на твердому поживному середовищі, то перед тим предметне скло змочують краплиною стерильної води, а тоді вже вносять бактеріальну масу. Краплю накривають накривним скельцем і вивчають під мікроскопом.

Препарат «висяча крапля» виготовляють на спеціальному предметному скельці з луночкою. Краї луночки обмазують вазеліном. На середину накривного скельця наносять бактеріологічною петлею невеличку краплю досліджуваного матеріалу, скельце швидко перевертають крапелькою вниз і накривають ним лунку так, щоб крапля була в центрі заглиблення і не торкалася його дна.

Препарат «відбитків» найчастіше виготовляють із мікроорганізмів, які ростуть на агарових пластинках у чашках Петрі. Скальпелем вирізують шматочок агарової пластинки з колонією досліджуваних мікробів і вміщують його на предметне скло колонією догори. Зверху скляною паличкою або петлею легенько притискують чисте накривне скельце. Потім скельце обережно знімають і вміщують відбитком донизу в краплину води на другому предметному склі. Виготовлений у такий спосіб препарат вивчають під мікроскопом у сухій та імерсійній системах.

Фарбування живих мікроорганізмів. Застосовуючи низькі концентрації фарб, можна також фарбувати різні мікроорганізми і на живих препаратах, що дає змогу краще визначати їхню справжню форму і розміри. З цією метою найчастіше використовують метиленову синьку. На предметному склі за допомогою петлі змішують краплю мікробної культури з краплиною розчину фарби, закривають накривним скельцем і вивчають під мікроскопом.
Практична частина

Завдання 1. Користуючись теоретичними поясненнями, вивчити будову мікроскопа та замалювати й підписати його основні складові частини.

Рис. 1.1. Будова мікроскопа



Завдання 2. Опанувати техніку мікроскопування на прикладі прокаріотного організму та замалювати і зазначити його морфологічні особливості.

Прилади та матеріали: біологічний мікроскоп, освітлювач, постійні препарати.

Хід роботи



  1. Встановити мікроскоп подалі від прямого сонячного світла так щоб було зручно дивитися в окуляр.

  2. Револьвер перевести у таке положення, при якому навпроти тубусу міститься об’єктив з найменшим збільшенням 8х.

  3. Відрегулювати віддаль між окулярами відповідно до відстані між очима спостерігача так, щоб поля зору обох окулярів злилися в одне.

  4. Відрегулювати освітлення: дивлячись лівим оком в окуляр, повертають плоску поверхню дзеркала, щоб світло освітлювача, відбиваючись від поверхні дзеркал, яскраво і рівномірно освітлювало все поле зору. Для цього потрібно повністю підняти конденсор, опустити об’єктив на відстань 0,5-1 см. від предметного столика. Вийняти окуляр і, дивлячись у тубус, повертанням дзеркала вловити зображення джерела світла.

  5. Відкрити діафрагму освітлювача, щоб світла пляма зайняла все поле зору.

  6. Розглянути у сухій системі. Для цього користуючись мікрометричним гвинтом, регулюють чіткість зображення і вибирають ділянку для вивчення. Після чого, не піднімаючи тубус, встановлюють об’єктив з великим збільшенням на 40х та регулюють зображення мікрогвинтом.

Рис. 1.2. Будова прокаріотичної клітини



Завдання 3. Виготовити мікробіологічний препарат використовуючи простий методом зафарбування.

Прилади та матеріали: мікроскоп, предметні та накривні стекла, бактеріологічні петлі, спиртівки, препарувальні голки, розчин фарбника (метиленовий синій або фуксин), мікробіологічні ванночки, піпетки, фільтрувальний папір просякнутий фарбником.

Хід роботи

1. На стерильне предметне скло нанести 2 краплі дистильованої води і в них приготувати негустий мазок певного виду бактерій (Сінна паличка).

2. Зафіксувати препарат над полум'ям спиртівки до відчуття легкого опіку тильної сторони долоні.

3. Слідуючи етап на препарат покласти пінцетом папірець, просочений генціанвіолетом змочити його водою і щільно притиснути тримачем петлі, або нанести рідке фарбувальне середовище. Зафарбовувати 2-3 хв. Після чого папірець зняти пінцетом або змити дистильованою водою рідкий фарбник.

4. Препарат висушити на повітря декілька хвилин, покласти покривне скло та вивчити мікропрепарат під мікроскопом



Завдання 4. Використання імерсійної системи мікроскопа для дослідження форми вбитих і живих бактерій на мікропрепаратах. Та підписати їх.

Прилади та матеріали: мікроскопи, предметні та накривні скельця, бактеріологічні петлі, спиртівки, препарувальні голки, кедрова олія, розчин фарб метиленової синьки, фуксину, сінна настойка, настої м’яса, овочів, гною.

Хід роботи



  1. На стерильне предметне скло нанести бактеріологічною петлею крапельку суспензії досліджуваної культури (методика «роздавленої краплі»).

  2. Зверху препарат накрити покривним скельцем. Розмістити його на предметному столику мікроскопа.

  3. На поверхню покривного скельця нанести 1-2 краплі кедрової олії (у разі дослідження вбитих мікроорганізмів кедрову олію наносять на виготовлений і зафіксований мазок).

  4. Обережно знизивши імерсійний об’єктив з препаратом, подивитися в окуляр і, повільно обертаючи макрогвинт на себе, підняти тубус до появи у полі зору зображення. Користуючись макрогвинтом старанно вивчити мікрооб’єкт і зазначити його форму.

  5. По закінченню підняти тубус, зняти препарат і обережно витерти фронтальну лінзу об’єктива серветкою, змоченою чистим бензином.

  6. Замалювати та позначити основні та незвичайні форми бактерій.


Рис. 1.3. Основні форми бактерій


.

Рис. 1.4. Незвичайні форми бактерій



ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка