Навчально-методичний посібник «мікробіологія з основами вірусології»




Сторінка3/6
Дата конвертації14.04.2016
Розмір1.25 Mb.
1   2   3   4   5   6

а- може мати значення від 1 до 9

  1. Із найбільш характерних колоній виготовити мікропрепарати. Провести їх мікроскопування.

  2. Визначати основні морфологічні особливості бактерій та описати їх.

  3. На основі культуральних та морфологічних ознак встановити рід.

  4. Зробити висновки до проведеної лабораторної роботи.

Матеріали та обладнання: терези і важки; колби об'ємом 250 мл; скляні та гумові трубки; фільтрувальний папір; пептон; хімічні реактиви: KNH4HPO4, КН2РО4, СаСІ2, CaCO2, MgSO4; мікроскопи; предметні скельця; термостат; бактеріологічні петлі; спиртівка; колби; свіже пиво; оцтова кислота; тиловий спирт; сода; розчин хлорного заліза; НCI; розчин йоду.

Завдання 4. Визначення елективної культури бактерій анаеробного розкладу клітковини

Проведення роботи.

  1. На дно круглої плоскодонної колби об'ємом 250 мл кладуть 1-2 г нарізаного дрібненькими смужками фільтрувального паперу і до верху колби наливають заздалегідь виготовлене середовищем такого складу (в % до кількості води):

KNH4HPO4…………………0,2

КН2РО4……………………..0,1

Пептон………………………0,1

СаСО3………………………0,5

СаС12……………………….0,03

MgSO4………………………0,05

Водогінна вода


  1. Середовище заражають грудочкою грунту. Колбу закорковують пробкою з відвідною трубочкою для виходу газів і розміщують у термостаті при температурі 30-35°С на 2-3 тижні.

  2. За цей час відбувається бродіння, внаслідок чого фільтрувальний папір жовтіє, ослизнюється і поступово руйнується.

  3. Серед волокон такого паперу під мікроскопом добре видно довгі тоненькі палички з овальними спорами.

  4. Замалювати побачене під мікроскопом.

Рис 4.2. Бацили В.Л. Омельянського (Bacillus omelianskii)



Завдання 5. Одержання елективної культури бактерій аеробного розкладання клітковини при іншому середовищі

Проведення роботи:

  1. До круглої плоскодонної колби на 150-200 мл наливають елективне поживне середовище такого складу:

NaNO3.........................0.25

KH2PO4......................0.1

MgSO4........................0.1

CaCI2................0.1

NaCI..................0.01

CaCO3........................0.2

FeSO4................2 краплини

Водогінна вода



  1. Шар поживного середовища не повинен перевищувати 2 см. Щоб заразити середовище бактеріями, в нього вносять грудочку грунту.

  2. На дно колби вміщують складчастий фільтр конусом догори.

  3. Після цього колбу закривають ватяною пробкою і ставлять у термостат при температурі 25-27ºС на 2-3 тижні. За цей час на фільтрувальному папері на межі стикання з середовищем виявляються жовті, бурі, оранжеві та інші відтінки плям, папір ослизнюється. Усе це свідчить, що у субстраті відбувається інтенсивний розклад клітковини.

  4. На предметне скло трохи кладуть ослизненого паперу, додають краплю рідини з колби.

  5. Виготовлений мазок висушують на повітрі, фіксують на полум'ї спиртівки, фарбують фуксином і вивчають під мікроскопом, у полі зору якого добре видно довгі тоненькі палички Clostridium omelianskii з овальними спорами на кінцях.

  6. Розглядають під мікроскопом при великому збільшені. На препараті виявляються злегка зігнуті, короткі, з загостреними кінцями палички, що мають веретеноподібну форму.

Завдання 6: Бактеріальне окислення етилового спирту.

Проведення роботи:

  1. Для одержання елективної культури оцтовокислих бактерій беруть свіже пиво і розливають його у колби шаром заввишки 2 см.

  2. Потім до пива додають 6% оцтової кислоти і 0,5-мл етилового спирту.

  3. Після цього колби закривають ватою і ставляють у термостат при температурі 25-30°С. За 4-5 днів на поверхні пива утворюється сірувато – біла плівка оцтовокислих бактерій. Важливим фактором при вирощуванні різних видів оцтовокислих бактерій є температура.

  4. З одержаної плівки виготовляють мікропрепарат „роздавленої краплі”і вивчають його під мікроскопом.

  5. Фарбують мікропрепарат йодом.

  6. Замальовують оцтовокислі бактерії.

Рис. 4.3. Оцтово-кислі бактерії:

а – Acetobacter pasteurianum; б – Acetobacter aceti; в – Acetobacter xylinum.

7. Записати висновки щодо виконання практичної роботи.



ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

Тема: МІКРОФЛОРА ЛЮДСЬКОГО ТІЛА.

Мета: сформувати поняття „мікрофлора організму людини”; вивчити основні патогенні мікроби та найпоширеніші інфекційні хвороби людини. Охарактеризувати поняття „імунітет”, види та механізми імунітету; розвивати вміння виготовляти тимчасовий препарат зубного нальоту та посів мікробів з пальців руки; виховувати санітарно-гігієнічні навички.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПІДГОТОВКИ

  1. Нормальна мікрофлора організму.

  2. Патогенні мікроорганізми, інфекція.

  3. Мікроорганізми шкіри, ротової порожнини.

  4. Мікрофлора шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів та інших органів.

  5. Патогенні мікроби. Інфекція. Токсини.

  6. Найпоширеніші інфекційні хвороби людини.

  7. Імунітет. Види і механізми. Реакції імунітету.

  8. Вакцини. Вакцинопрофілактика. Вакцинотерапія

  9. Найбільш поширені інфекційні захворювання людини.


Теоретична частина

  1. Нормальна мікрофлора тіла людини.

  2. Патогенні мікроби.

  3. Імунітет. Реакції імунітету.

1. Нормальна мікрофлора тіла людини характеризується сталістю, є результатом взаємного пристосування макро- і мікроорганізмів у процесі еволюції і нагадує щось подібне до ектосимбіозу мікробів з організмом людини. Разом з тим, на поверхню людського тіла потрапляє також чимало випадкових мікроорганізмів.

Найчастіше забруднюються мікробами відкриті частини тіла людини. Наприклад, на руках інколи можна виявити стафілококи, кишкову паличку, паличку правця і газової гангрени, мікобактерії та дифтерійні коринебактерії, спори різних грибів тощо. Тільки на шкірі однієї людини може бути понад мільярд мікробів. У ротовій порожнині виявляють понад 100 видів мікроорганізмів. Найбільше мікробів міститься в товстому кишечнику людини. Встановлено, що доросла людина виділяє щодня з екскрементами близько 17 трильйонів мікробів.

Бактерії нормальної мікрофлори не спричинюють захворювань, якщо вони випадково не потрапляють у захищені внутрішні ділянки тіла людини або якщо не настають різкі фізіологічні зміни в організмі. Кожна частина тіла людини забезпечує особливу екологічну нішу, для якої характерна певна мікрофлора.

До складу так званої мікрофлори тіла людини належать такі найпоширеніші представники мікросвіту: Sarcina, Streptococcus, Micrococcus, Bacillus на шкірі, Neisseria, Lactobacillus, Bacteroides, Spirillum, Spirochaeta у ротовій порожнині, Staphyllococcus, Pneumococcus, Streptococcus, Micrococcus у дихальних шляхах, Sarcina, St. faecalis, Bacteroides, Escherichia, Bifidobacterium, Lactobacillus, Clostridium perfringens, Candida у шлунково-кишковому тракті та багато інших.



2. Патогенні мікроби.

Мікроорганізми які можуть спричиняти захворювання людини, тварин і рослин, дістали назву патогенних. Патогенні види мікробів у процесі еволюції пристосувалися до паразитичного способу живлення в тканинах і рідинах організму хазяїна. Крім патогенних, існують і так звані умовно патогенні організми які входять до нормальної мікрофлори тіла людини. До патогенних мікроорганізмів належать багато представників бактерій, грибів, мікоплазми, ритексії та віруси. Патогенність є видовою ознакою мікроорганізму, яка характеризує його здатність спричиняти інфекційні захворювання. Патогенні мікроорганізми характеризуються своєю специфічністю. Кожен представник різних видів патогенних мікробів може зумовити якусь певну хворобу з характерними тільки для неї ознаками.

Певна кількість патогенних мікроорганізмів, що здатна викликати інфекційне захворювання, дістала назву інфікуючої дози.

До найнебезпечніших збудників інфекційних хвороб людини, тварин та рослин із групи бактерій належать збудники туберкульозу, холери, сибірки, прокази, бешихи свиней, кільцевої гнилі картоплі, бактеріозів злакових.



3.Імунітет. Реакції імунітету.

Стан організму, при якому він протистоїть шкідливій дії патогенних мікробів, їх отрут або будь-яких інших сторонніх тіл, назвали імунітетом. За походженням імунітети поділяються на два види: природний і набутий. Видовий імунітет є несприйнятливістю людей до деяких видів тварин до ін’єкцій, що уражують інші види організмів: несприйнятливість людей до курячої холери, а тварин до – скарлатини. Видовий імунітет зумовлюється вродженими ознаками, які властиві даному виду і можуть передаватися спадково.

Під набутим імунітетом розуміють несприйнятливість, яка виникла в організмі при перенесені ним інфекційного захворювання. Набутий імунітет підрозділяють на природний і штучний. Природній, у свою чергу – на активний і пасивний. Природний активний імунітет утворюється після багаторазових захворювань або інфікувань, природний пасивний імунітет – це той, який має новонароджений організм, набуваючи його від матері у період внутрішньоутробного розвитку через плаценту.

Набутий штучний імунітет виробляється у результаті активної або пасивної імунізації в тварин вакцинами або імуно-сироватками.

За формами розрізняють тканинний, гуморальний і функціональний імунітети.


Практична частина

Матеріали та обладнання: мікроскопи і накривні скельця; стерильні чашки Петрі; спиртівки; пінцети; бактеріологічні петлі; пробірки зі стерильним поживним середовишем; стерильна вата; 0,85 %-й розчин NaCl; фуксин, зубочистки або сірники; стерильна вода.

Завдання 1. Приготувати фіксований препарат бактерій зубного нальоту, зафарбувати його метиленовою синькою або фуксином.

Проведення роботи

1. На стерильне предметне скельце нанести краплю дистильованої води.

2. За допомогою стерильних зубочисток або сірника взяти трохи зубного нальоту, змішати з водою і виготовити таким способом тонкий мазок.

3. Висушити його, зафіксувати на полум'ї спиртівки (до відчуття легкого опіку тильного боку долоні) і зафарбувати фуксином або метиленовою синькою (протягом 2-3 хвилин).

4. Препарат промити дистильованою водою і знову висушити на повітрі.

5.Готовий препарат вивчити за допомогою імерсійної системи і замалювати.




Рис. 5.1. Мікрофлора зубного нальоту

1. – Leptothrix; 2. – Diplostreptococcus; 3. – Borrelia buccalis; 4. – Treptonema microdentinum; 5. – Diplococus; 6. – B. Fasiforme; 7. – B. macsimum buccalis.



Завдання 2. Дослідити мікрофлору тіла людини принципом «відбитків пальців».

Проведення роботи

  1. Розплавлене на водяній бані поживне середовище з колби виливають у стерильні чашки Петрі, які залишають на 5 хв для застигання.

  2. Посів здійснюється доторканням пальців до поверхні поживного середовища (утворення так званих «відбитків»).

  3. Після чого залишають чашки для подальшого дослідження.

Завдання 3. Дослідити мікрофлору тіла людини принципом «змивом рук».

    1. Частіше посів на поверхні середовища проводять за допомогою бактеріологічної петлі зі змиву рук. Щоб отримати змив, пінцетом беруть стерильний ватний тампон, змочують його в 0,85 %-му розчині NaCI і протирають шкіру між пальцями, нігті тощо. Після цього тампон кладуть у пробірку зі стерильним галактозо-пептонним середовищем і перемішують деякий час, обережно обертаючи пробірку між долонями.

    2. Засіяні чашки Петрі розмістити в термостаті при температурі 37° С на 24 год.

    3. Вийняти чашки і витримати їх протягом 2-3 днів при кімнатній температурі.

    4. Зробити висновки до проведеної практичної роботи.

Завдання 4. Заповнити таблицю.



Збудник хвороби

Морфологія збудника

Прояв хвороб на людський організм

1.

Збудник туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis)







2.

Збудник лепри (Mycobacterium leprae)







3.

Збудник дифтерії (C. diphtheriae)







4.

Збудники черевного тифу і паратифів







5.

Збудник коклюшу







6.

Збудники сальмонельозів (гастроентероколітів)








7.

Збудники бактеріальної дизентерії








8.

Збудник ботулізму (Clostridium botulinum)








9.

Збудник правця (Clostridium tetani)








10.

Збудник чуми (Yersinia pestis)








11.

Збудник туляремії (Francisella tularensis)








12.

Збудник сибірки (Bacillus anthracis)








13.

Дифтерійні коренебактерії (Corynebacterium diph-theriae)






1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка