Навчально-методичний посібник на допомогу педагогічним працівникам у підготовці та проведенні




Сторінка3/4
Дата конвертації14.04.2016
Розмір0.63 Mb.
1   2   3   4

Тому:

  • не годуйте гризунів з рук;

  • тримайте гризунів подалі від дерев’яних речей.


Тема 6. Основні правила поведінки під час подорожі до лісу
Необхідно дотримуватися деяких елементарних правил поведінки в лісі:

  • розташувавшись на відпочинок, не ламайте кущів та гілок дерев для багаття. Для цього в лісі знайдеться чимало сушняку;

  • перш ніж розпалювати багаття, вирийте неглибоку ямку і в ній розкладіть багаття. Бажано це робити біля річки чи якоїсь водойми. Багаття не повинно бути занадто великим: полум’я може пошкодити розташовані поблизу дерева та кущі, а також може виникнути пожежа;

  • не мийте брудний посуд в річці, особливо з використанням миючих засобів. Сполосніть його принесеною на берег водою і вилийте брудну воду під кущ. Остаточно посуд краще помити вдома;

  • після відпочинку ретельно загасіть багаття, поливши його водою та засипавши ямку землею. Землю щільно притопчіть ногами;

  • органічні рештки закопайте в лісі, а використані пластикові пакети та пляшки, а також скляний посуд заберіть із собою і викиньте на смітник у місті;

  • зібравши свої речі і відійшовши на декілька метрів від місця вашого відпочинку, зупиніться і огляньтеся: якщо ви залишили ліс таким же чистим і привабливим, як до вашого прибуття сюди, якщо ніде не видно слідів згарища, зламаних дерев, розкиданого сміття, значить, вам знову захочеться повернутися сюди.

Відпочинок в лісі відновлює наші сили, заспокоює нервову систему, дає наснагу для нашої творчості. Дуже багато людей люблять “побродити по лісу”, часом наодинці, а то групами, як організованими (туристичні походи), так і неорганізованими. Особливо люблять такі прогулянки діти, молодь. Але в лісі на людину може чекати багато неприємних несподіванок: вона може заблукати, її може ужалити змія чи вкусити якась комаха або навіть звір. Тому необхідно знати, які заходи необхідно здійснити перед початком подорожі та як себе поводити в лісі в разі виникнення небезпеки:

  • повідомте, куди ви збираєтеся. Якщо поблизу нікого немає – залиште записку з повідомленням (дата, час відбуття, кількість людей, що йдуть з вами, напрямок подорожі і приблизний час повернення);

  • одягніть зручний одяг та взуття. Вони повинні відповідати місцевості та погодним умовам, які можуть змінитися дуже швидко;

  • дітям необхідно одягнутись у яскравий кольоровий одяг – він буде більш помітним у разі їх розшуку;

  • домовтеся про сигнали, щоб не загубити одне одного у лісі, особливо на випадок несподіванок – свистом або голосом;

  • запам’ятовуйте орієнтири під час руху у лісі. Щоб не заблукати – залишайте позначки. Без зорових орієнтирів людина в лісі починає кружляти;

  • якщо ви заблукали в лісі, зберігайте спокій та уникайте паніки. Якщо ви панікуєте, думати логічно неможливо;

  • пригадайте останню прикмету на знайомій частині шляху і спробуйте простежити до неї дорогу. Якщо це не вдається, пригадайте знайомі орієнтири, найкраще – залізницю, річку, шосе. Прислухайтеся. При відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте “на воду” – униз за течією. Струмок виведе до річки, ріка – до людей. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище дерево – погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися;

  • використовуйте навички та вміння будування схованок (буда, навіс, намет та ін.) або користуйтесь природними печерами. Це допоможе виживанню у лісі, забезпечить вам захист і тепло;

  • бережіть та економно використовуйте воду. Вона важливіша для вашого виживання, ніж їжа;

  • діти мають знати, що необхідно вибирати велике дерево (або якийсь інший об’єкт) біля прикметного місця і перебувати там. Вони також мають бути повідомлені про необхідність кричати на шуми, що лякають їх. Якщо це звірі, вони злякаються та підуть геть. Це також допоможе швидше знайти їх тим, хто буде шукати.


Тема 7. Основні правила поведінки під час збирання грибів та лікарських рослин
Гриби. Гриби людина споживає у їжу з давніх часів. До їстівних відносяться бiлi гриби, красноголовці, маслюки, опеньки, грузді та iн. На жаль, не всі знають, які гриби можна їсти, а які - нi. Отруєння грибами виникають при вживанні не тільки неїстівних, але й їстівних грибів при неправильній їх обробці та консервуванні. Отруєння грибами досить часто закінчуються летальними випадками.

Щоб запобігти отруєнню, необхідно дотримуватися таких правил:

  • збирати гриби тільки з дорослими;

  • збирати гриби потрібно тільки тi, які ви добре знаєте;

  • ніколи не збирайте i не вживайте гриби, у яких біля основи ніжки є стовщення (як, наприклад, у червоного мухомора), i не куштуйте їх;

  • намагайтеся брати гриби тільки з ніжкою, особливо це стосується сироїжок, тільки так можна запобігти зустрiчi з блідою поганкою;

  • не збирайте «печериці», у яких на нижній поверхні капелюшка є пластинки білого кольору;

  • пам’ятайте про хибні опеньки: не беріть гриби з яскраво пофарбованим капелюшком;

  • ніколи не вживайте сирі, червиві, ослизлі, в’ялi й зiпсованi гриби;

  • будьте також уважними при збиранні ягід i рослин, не збирайте й не вживайте рослини та ягоди, які вам не вiдомi.

Здоров’я i навіть життя людини, що отруїлася грибами, залежить від того, наскільки своєчасно їй нададуть медичну допомогу.

При будь-якому отруєнні грибами, навіть на перший погляд нетяжкому, слід негайно звернутися до лікаря. Симптоми отруєння: нудота, блювота, біль у животі, проноси, судоми, посилене потовиділення, мимовільне сечовиділення. До приходу лікаря необхідно перш за все постаратися будь-якими засобами вивести отруйну речовину з організму. Для цього необхідно звернутися до дорослих, щоб допомогли промити шлунок i спорожнити кишкивник. Шлунок промивають теплою водою, содовим розчином або слабким розчином марганцевокислого калiю.

Постраждалому не можна самому йти в лікарню, а також бігти або їхати на велосипеді. Це може сприяти швидкій дії отрути. Тому хворий до госпіталізації i в період перебування у лiкарнi повинен дотримуватися постільного режиму.
Лікарські рослини. Найперше! До збирання, а також сушіння лікарських рослин допускаються особи, які пройшли відповідний інструктаж.

Багато лікарських рослин містять отруйні речовини, які можуть спричинити загальне отруєння, подразнення шкіри, алергійні захворювання. До отруйних і сильнодіючих речовин належать алкалоїди, глікозиди серцевої дії, сапоніни, а також деякі ефірні олії, смоли тощо.

Найчастіше отруєння може виникати при заготівлі та переробці лікарської сировини. Наприклад, руту садову, яка містить 0,2-1,4% алкалоїдів, потрібно збирати в гумових рукавицях, бо свіжий сік рослини подразнює шкіру і спричинює опіки у вигляді водянистих пухирців. Лікування триває понад місяць. При збиранні листя беладонни можна отруїтися гіосціаміном та іншими алкалоїдами, якщо витирати очі або губи пальцями, зволоженими соком зі свіжої сировини. Під час збирання листя дурману можна отруїтися листками з отруйними алкалоїдами, які виділяються в газоподібному стані рослиною, особливо в сонячні дні. При подрібненні сухих кореневищ чемериці, в яких багато алкалоїдів, піднімається пилюка, яка подразнює слизові оболонки, внаслідок чого починається чхання, нежить, кашель, сльози, а згодом іде кров із легень, настає запалення. При збиранні вручну трави жовтушника сіруватого з’являється почервоніння і свербіння шкіри.

Неповнолітні діти можуть збирати лікарську сировину під суворим наглядом відповідального інструктора, який добре обізнаний із технікою безпеки.

Під час збирання не слід торкатися руками очей, обличчя, не їсти, після завершення роботи треба ретельно вимити руки з милом.

У випадках отруєння необхідно негайно викликати лікаря, але до його приходу надати першу медичну допомогу. Якщо у хворого уповільнилось дихання, слід провести штучне, якщо пульс не прослуховується, потрібно його посилити, дати сильного чаю або кави, вина чи дати понюхати нашатирного спирту.

Якщо отрута потрапила в шлунок, її необхідно видалити блюванням, випивши надмірну порцію теплого молока або слабкий водний розчин перманганату калію. До голови прикладають холодні компреси.

Отруєння в кишечнику знешкоджують введенням проносної солі з великою кількістю води (марганцевий розчин). Зі шкіри, волосся, очей, слизової оболонки рота або носа отруйну речовину змивають великою кількістю води.


Тема 8. Основні правила поведінки при виникненні пожежі в квартирі
Вогонь - друг, вогонь - ворог. Причини виникнення пожеж. Вогонь здавна став надійним помічником у житті людей. Разом з тим, необережне поводження з ним може призвести до виникнення пожежі. Пожежі часто виникають з таких причин:

  • несправність або неправильна експлуатація електрообладнання, газових плит, електричних побутових приладів;

  • увімкнення в одну розетку декількох побутових приладів великої потужності;

  • несправність електропроводки;

  • сушіння речей над газовою плитою;

  • користування саморобними електричними гірляндами для ялинки, запалювання хлопавок i бенгальських вогнів поблизу хвої;

  • використання легкозаймистих маскарадних костюмів iз паперу та вати;

  • несправна або залишена без нагляду побутова електротехніка;

  • необережне поводження з вогнем;

  • ігри з вогнем;

  • удари блискавки;

  • збереження легкозаймистих матерiалiв та речовин на балконі та вдома;

  • витік газу;

  • використання пiротехнiки.

Правила поведінки при пожежі:

    • зателефонувати до служби 101 (якщо це можливо);

    • повідомити повну домашню адресу, що горить, свій телефон, прізвище, ім’я та по батькові, скільки поверхів у будинку, якщо не знаєте - як до нього під’їхати;

    • вікна відкривати не можна, адже кисень посилить полум’я;

    • негайно вийти з приміщення, покликати дорослих;

    • під час пожежі заборонено користуватися ліфтами;

    • з висотного будинку не бiжiть сходами вниз, якщо зайнялося внизу, а рятуйтеся на даху, використовуйте пожежну драбину.

Щоб уберегти органи дихання від чадного газу, слід пробиратися до виходу повзком, бо внизу менше диму, накрити голову шматком мокрої тканини або пальтом.

При користуванні електричними приладами не можна:

    • залишати без нагляду ввiмкненi прилади;

    • ставити під розеткою електронагрiвальнi прилади, бо контакти розетки можуть перегрітися;

    • вмикати у розетку декілька приладів одночасно;

    • торкатися оголених місць при порушенні електропроводки або оголенні електричного проводу, поломці розетки;

    • вмикати несправні електричні праски, самовари тощо;

    • стукати по екрану телевізора, що згас, він може зайнятися або вибухнути, телевізор необхідно негайно вимкнути.

При користуванні нагрiвалъними приладами не можна:

      • вмикати їх через трійник та розміщати під розетками;

      • накривати, адже прилад перегрівається;

      • використовувати у тривалому режимі.


Пожежонебезпечнi речовини та матеріали. Пожежна безпека при поводженні з горючими, легкозаймистими матеріалами та речовинами

До пожежонебезпечних речовин належать лаки, фарби, горючі й мастильні речовини, розчинники, аерозолі, газ тощо.

Пожежонебезпечними матеріалами є меблі, одяг, газети, журнали, книжки, картон, дерев’янi споруди, пластмасові вироби i покриття, дрова, вугілля, обпилювання, стружка.

Поблизу цих матерiалiв категорично забороняється палити, користуватися відкритим вогнем. Якщо необхідно розiгрiти пожежонебезпечну рідину, це роблять за допомогою гарячої води.

При виникненні загоряння можна застосувати аерозольний хладоновий вогнегасник разового користування.

Горіння може розпочатися, коли є займиста речовина, кисень i джерело запалювання (відкритий вогонь). Горючі матеріали горять i після зникнення джерела запалювання. Особливо обережними треба бути з легкозаймистими матеріалами i речовинами (бензин, ацетон, спирт). Синтетичні i пластикові вироби під час горіння виділяють отруйні гази.


Правила пожежної безпеки у вашому домі. Гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння. Правила поведінки під час пожежі
Пам’ятайте, що вдома не можна:

  • користуватися несправними електричними побутовими приладами;

  • захаращувати балкони i підвали;

  • гратися з вогнем;

  • зберігати на балконах i в гаражах легкозаймисті матеріали;

  • сушити речі над плитою.

Правила гасіння пожежі в квартирі на початковій стадії загоряння:

    • слід вимкнути джерела струму, перекрити крани газоподачi, джерело вогню накрити простирадлом;

    • якщо пожежа виникла через несправність електропроводки, нічого не можна заливати водою, можна взяти пісок, вогнегасники, вікна відкривати не можна, бо кисень посилить вогонь.

Якщо вогонь відразу загасити не вдалося, необхідно якомога швидше покинути приміщення i покликати на допомогу дорослих. Якщо є можливість, закрити по дорозі всі двері.

Не можна ховатися у шафах, під ліжком чи столом, у туалеті чи ванній кiмнатi. Необхідно зателефонувати за номером 101.


Для запобігання ушкодженню iзоляцiї i виникненню коротких замикань (i, як наслідок, - пожежі) не дозволяється:

    • зафарбовувати й білити шнури i проводи;

    • вішати на них будь-що;

    • допускати зіткнення електричних проводів з телефонними, з теле- радіоантенами, гілками дерев i покрівлями споруд;

    • використовувати як провідник електричного струму телефонні, радiо- проводи;

    • довільно вбивати в стіни цвяхи, це може призвести до ушкодження прихованої iзоляцiї;

    • самостійно проводити ремонт електророзеток, переносити електропроводку.

Під час виникнення пожежі у примiщеннi школи учні мають виконувати накази i розпорядження вчителів. План евакуації школярів має знаходитися у рамці під склом на видному мiсцi. На ньому позначено також аварiйнi та запасні виходи.

Не можна ховатися у кабінетах, підсобних приміщеннях, туалетах тощо.

Під час евакуації треба поводитися організовано та не піддаватися панiцi.

Долікарська медична допомога постраждалим від пожежі

Швидкість i якість надання долiкарськоi медичної допомоги визначається пiдготовленiстю осіб, які знаходяться поруч. Якщо хтось постраждав від пожежі, слід:



  • заспокоїти постраждалого, покликати дорослих;

  • якщо під рукою немає води, накинути на постраждалого цупку тканину;

  • як тільки вогонь згасне, зняти тканину, щоб не травмувати обгорілу шкіру;

  • не зривати одяг з обгорілого тiла, акуратно розрізати його ножицями i зняти те, що знімається;

  • до приїзду лiкарiв накласти на опік суху й чисту тканину.


Пам’ятайте! Якщо виникла пожежа, облік часу йде на секунди. Не треба панікувати. Пам’ятайте, що необхідно остерігатися задимленості, високої температури, загазованості, обвалу конструкцій та споруд, вибухів технічного обладнання. Найбільш небезпечними точками виникнення пожеж зазвичай стають частини квартири, де знаходяться електричні прилади та опалювальні пристрої, а також місця для зберігання вугілля, дров, бензину (підвали, горища, балкони, гаражі).
Тема 9. Основні правила поведінки під час грози, сильного вітру, шквалів
Сильні вітри, шквали та смерчі - стихійне лихо, яке виникає в будь-яку пору року.

Фактори небезпеки грози, сильного вітру, шквалів: травмування, а інколи і загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів; перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів; знищення садів та посівів на полях.

Сильні вітри, як правило супроводжуються зливами, що призводять до затоплень місцевості.



Дії при загрозі стихійного лиха та отриманні

штормового попередження:

  • Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру), рекомендації про порядок дій.

  • Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

  • Підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

  • Підготуйтесь до відключення електромережі, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах.

  • Приберіть майно з двору та балконів у будинок (підвал), обріжте сухі дерева, що можуть завдати шкоди вашому житлу, машину поставте у гараж.

  • Поставте на підлогу речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великими шибами.

  • Щільно закрийте вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; віконне скло заклейте, по можливості, захистіть віконницями або щитами.

  • Навчіть дітей, як діяти під час стихійного лиха. Не відправляйте їх у такі дні у дитячий садок та школу

  • Перейдіть у більш стійку капітальну будівлю, сховайтеся в підвалі або віддаленому від дерев і будинків погребі.

  • Худобу поставте у капітальному хліві, двері та ворота міцно зачиніть.

  • Якщо ви у човні та отримали штормове попередження або бачите наближення поганої погоди, негайно пливіть до берега.

Дії під час стихійного лиха:

  • Зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам.

  • Закрийте вікна та відійдіть від них подалі.

  • Загасіть вогонь у грубах, вимкніть електро- та газо- постачання.

  • Зберіть документи, одяг та найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках.

  • Перейдіть у безпечне місце. Сховайтеся у внутрішніх приміщеннях - коридорі, ванній кімнаті, коморі або та підвалі. Ввімкніть приймач, щоб отримувати інформацію.

  • Не намагайтесь перейти в іншу будівлю - це небезпечно.

  • Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть раптово вимкнути.

  • Обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, якщо лихо застало вас на вулиці. Вони руйнуються дуже швидко. По можливості заховайтеся в підвал найближчого будинку.

  • Якщо ви на відкритій місцевості, притисніться до землі на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев.

  • Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем. Не ховайтеся у ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення.

  • Уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об’єктів та дерев.

  • Не наближайтесь до води подивитися на шторм, сильні вітри здіймають величезні хвилі на морі, які накочуються на берег. Ви можете загинути.

Дії після стихійного лиха:

  • Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті лиха, оцініть ситуацію. Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

  • Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Обов’язково кип’ятіть питну воду.

  • Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу. Перевірте, чи не існує загрози пожежі. При необхідності сповістіть пожежну охорону. Не користуйтеся телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку

  • Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть вимкнути.

  • Не виходьте відразу на вулицю - після того, як вітер стих, через кілька хвилин шквал може повторитися.

  • Будьте дуже обережні, виходячи з будинку. Остерігайтесь: частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях; обірваних дротів від ліній електромереж; розбитого скла та інших джерел небезпеки.

  • Тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів та іншого. Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

  • Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.


Тема 10. Основні правила поведінки при виявленні

розливу ртуті
Ртуть - метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 разів важча за воду. Температура плавлення -38,870С. З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні.

З попаданням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя.

Встановлено максимально припустиму концентрацію парів ртуті: для житлових, дошкільних, учбових і робочих приміщень - 0,0003 мг/м3; для виробничих приміщень - 0,0017 мг/м3. Концентрація парів ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м3 викликає гостре отруєння організму людини.

Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головна біль та підвищується температура; згодом - болі в животі, розлад шлунку, хворіють ясна.

Хронічне отруєння є наслідком вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам'яті і головна біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість; з’являються - головна біль, апатія й емоційна нестійкість; порушується мовлення, тремтять руки, повіки, а у важких випадках - ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а довгий вплив її викликає навіть божевілля.

Дії при розливі ртуті у приміщенні


  • Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:

  • виведіть з приміщення всіх людей, у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;

  • відчиніть настіж усі вікна у приміщенні;

  • максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;

  • захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;

  • негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використання пилососу для збирання ртуті - забороняється.

  • вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води);

  • зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб;

  • утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-200С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;

  • вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть.

Якщо ртуті розлито більше, ніж у градуснику

  • зберігайте спокій, уникайте паніки;

  • виведіть з приміщення всіх людей, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку - вони підлягають евакуації в першу чергу;

  • захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою;

  • відчиніть настіж усі вікна ;

  • ізолюйте максимально забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;

  • швидко зберіть документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі;

  • вимкніть електрику та газ, загасіть вогонь у грубах перед виходом з будинку;

  • негайно викликайте фахівців через місцевий державний орган з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. У крайньому випадку - зателефонуйте в міліцію.

Боротьба з великою кількістю ртуті та її парів дуже складна. Хіміки називають її демеркуризацією.


Демеркуризація проводиться двома способами:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка