Навчально-методичний посібник щодо самостійного вивчення дисципліни Для студентів 2 курсу




Сторінка2/11
Дата конвертації15.04.2016
Розмір2.39 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ВСТУП


Потреба використання психологічних знань у різноманітних сферах професійної діяльності динамізувала розвиток прикладних галузей психологічної науки. Ці галузі пов’язані з освітою, медициною, управлінням, економікою. Відповідно існують педагогічна і медична психологія, психологія управляння, економіки. На стику психології й юриспруденції виникла як ще одна прикладна галузь – юридична психологія, головне завдання якої – сприяти вирішенню складних правових проблем, посиленню боротьби з правопорушеннями і злочинами. Психологічні знання потрібні кожному юристу. Вони дозволяють глибше пізнати психологічні особливості особистості, властивості й специфіку її поведінки, діяльності, спілкування тощо.

За специфікою досліджуваних проблем і практичною спрямованістю юридична психологія невіддільна від юридичної науки і практики. Водночас юридична психологія є прикладною галуззю психології. Тому вона базується насамперед на загальній психології й інших галузях психології, зокрема соціальній психології.

При підготовці та написанні навчально-методичного посібника передбачалося матеріалами з самопідготовки до семінарських занять допомогти студентам з’ясувати вимоги, зорієнтувати їх на наполегливе вивчення та розуміння психологічних питань, що виникають в юридичній практиці, а також звернути увагу на необхідність розкриття і розгляду:

основних понять, категорій і систем юридичної психології;

її методологічних основ і різноманітних методів, які використовуються на практиці;

проблем правової соціалізації особистості, фактори й умови формування правосвідомості, правової поведінки, причин їх деформації та асоціальності;

психологічних аспектів і детермінант криміналізації особистості;

психологічних механізмів злочинної поведінки особистості злочинця, злочинних груп, організованої злочинності та масовидних форм вияву агресії;

психологічних проблем юридичної діяльності, її різновидностей, структури та особливостей;

психологічних питань щодо виявлення, покарання і перевиховання правопорушників, злочинців.

Предметом вивчення юридичної психології є така частина узагальненого об’єкта (реального явища в юридичній сфері), яка потребує пізнавальної активності майбутніх юристів в їх навчанні та підготовці.

Головним предметом вивчення юридичної психології як науки є сутність правової психології людини, особливості її свідомості взагалі та правосвідомості зокрема, як фактора правової поведінки; сутність соціалізації взагалі та правової зокрема, критерії їх оцінки; закономірності формування і діяльності особистості у сфері правових відносин і цивільно-правового регулювання. Таке розуміння предмета вивчення сприяє виявленню нових аспектів розуміння правової свідомості в сучасній юридичній психології, психології цивільного судочинства та кримінальній психології.

Актуальним на сьогоднішній день є залучення психологічної науки через її засвоєння майбутніми спеціалістами до професійної діяльності у сфері права, до вирішення практичних завдань, які постають у різних сферах життєдіяльності суспільства у зв’язку з виконанням закону і використанням права.

В умовах глобальних зрушень у житті нашої держави вища школа зазнає певних змін. Ці зміни полягають також у гуманізації освіти. Державною національною програмою “Освіта” (Україна ХХІ століття) передбачено значне вдосконалення професійно-психологічної підготовки студентської молоді. Тому юридична психологія як система наукових знань є важливою для тих, хто готується до професійної діяльності юриста.

Метою вивчення у вищому навчальному закладі будь-якої навчальної дисципліни, що подає певні окремі наукові положення, є розвиток у студентів знань, вмінь, навичок, які можуть бути використані для вирішення типових задач, що постають у різних видах діяльності, формування в них таких особистісних якостей і властивостей, які б дозволили досягати в майбутньому успіхів у професійній діяльності.

Мета викладання юридичної психології полягає в прагненні:

передати систему об’єктивних наукових знань про психіку, свідомість людини і психологію особистості як найвищу цінність суспільства;

допомогти в усвідомленні студентами сутності механізмів психічних процесів, станів, якостей особистості як для вирішення професійних завдань, так і для забезпечення розвитку можливостей взагалі;

сприяти формуванню у студентів професійної самосвідомості щодо використання психологічних знань у системі правовідносин;

надавати такі знання з психології діяльності юристів-правознавців, які можуть реально використовуватися ними при вирішенні професійних завдань;

забезпечити формування в майбутніх фахівців психологічної та психолого-педагогічної культури, необхідної для вирішення професійних завдань;

створити умови для формування професійного мислення спеціалістів, які працюватимуть у системі “людина – право – людина”.

Завдання юридичної психології, які вирішуються в процесі її викладання, полягають у тому, щоб допомогти студентам:

оволодіти психотехнологіями, які використовуються в юридичній психології, та вміти їх використовувати на практиці;

забезпечити самовдосконалення свідомості й особистості молодої людини;

стимулювати прагнення молодої людини до розвитку здібностей, її адаптації в умовах значних змін у суспільному житті;

допомогти студенту зрозуміти свій особистісний потенціал, щоб він міг його краще використати для підвищення ефективності власної професійної діяльності й у налагодженні стосунків із членами трудового колективу в майбутньому;

навчити складати психологічний портрет людини, яка може мати професійний інтерес для юриста, та, виходячи з цього, розробляти лінію своєї поведінки з урахуванням діючого законодавства.

Вимоги до знань і вмінь визначаться необхідним для професійної діяльності рівнем їх сформованості. Тобто, студент повинен знати і вміти користуватися знаннями з юридичної психології не тільки на рівні загального знайомства, що надає можливість оперування поняттями й їх тлумаченням, а і на рівні можливості використання їх у професійній діяльності, що передбачає більш глибоке розуміння різних людських проблем. На базі таких знань можна набути вмінь аналізувати явища, їх причини, закони, і на цій основі приймати в юридичній сфері важливі рішення, що впливатимуть на долі людей. Вимоги щодо рівнів сформованості знань і вмінь випливають також з їх значення для системної підготовки фахівця. Крім цього, при визначенні оптимальності вимог потрібно враховувати заплановані обсяги навчальної роботи для вивчення дисципліни. Якщо обсяг годин для вивчення мінімальний, то і вимагати змістовності знань і вмінь, глибини засвоєння можна, хіба що розраховуючи на самостійну роботу.

Система знань, яку отримують студенти, містить у собі комплекс основних категорій і понять юридичної психології; уявлення про основні історичні етапи розвитку науки, особливості існуючих напрямів, течій і шкіл психологічного знання, розуміння яких дозволить глибше зрозуміти загальнотеоретичні положення юридичної психології.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні

знати:

зміст і предмет юридичної психології як науки;

наукові методи, які використовуються в юридичній психології;

психологічні та соціально-психологічні закономірності правотворчої та правозастосовуючої діяльності;

психологічний зміст діяльності юриста;

ознаки злочинної поведінки;

психологічні аспекти цивільно-правового регулювання;

характерні особливості особистості злочинців та їх формування;

закони існування злочинних угрупувань;

способи впливу й умови, що потрібні для забезпечення можливості пенітенціарної діяльності.

Студенти, що вивчають курс “Юридична психологія”, зможуть оволодіти вміннями свідомо працювати з навчальними посібниками, хрестоматіями, словниками; використовувати першоджерела з питань юридичної психології, розумного осмислення їх ідей для аналізу практичних проблем; пошуку науково-теоретичної літератури з обраного напрямку психологічної проблематики.

Вивчення курсу “Юридична психологія” передбачає розвиток у студентів навичок підготовки доповідей, повідомлень до семінарських занять, реферативних робіт і літературних оглядів, підготовки до наукових конференцій, відстоювання своїх поглядів, колективної дискусії, пошуку аргументів у суміжних галузях знань тощо.

Місце дисциплін визначається за навчальними планами. У цих планах щодо юридичної підготовки і спеціалізації вказується, які юридичні дисципліни повинні передувати вивченню юридичної психології, а які повинні вивчатися після вивчення юридичної психології. За навчальним планом щодо підготовки в системі вищої освіти юриста для визначення місця юридичної психології спочатку надається інформація про навчальні дисципліни, які безпосередньо або забезпечують, або забезпечуються даною навчальною дисципліною. Очевидно, що майже всі юридичні дисципліни певною мірою зв’язані так чи інакше з юридичною психологією, а сама дисципліна займає центральне і провідне місце серед дисциплін, що вивчають майбутні юристи, сприяючи закріпленню знань вже пройдених і створюючи основу для вивчення нових дисциплін.

Місце юридичної психології визначається її значенням у професійній діяльності юриста. На сучасному етапі суспільного розвитку психологія все наполегливіше займає ключову позицію в системі наук. На думку академіка Б. М. Кедрова, психологія знаходиться в центрі трикутника, на вершині якого знаходяться природничі науки.

На сучасному етапі відчувається потреба застосування психології в будь-якій галузі знань. Однак ця проблема найбільш відчутна при вирішенні конкретних юридичних задач.

Юридична наука містить у собі різні галузі наукових знань і однаковою мірою належить як до психології, так і юриспруденції. Тому вона займає проміжне місце між цими науками. До того ж можна відзначити, що являючись цілісним елементом психологічної науки, юридична психологія більшою чи меншою мірою пов’язана і взаємодіє з усіма її елементами, які завдяки цьому набувають свого практичного втілення і використання.



Синтез психології та юриспруденції в юридичній психології веде до взаємного збагачення обох наук, вирішення однієї з найбільш актуальних проблем – підвищення ефективності правоохоронної та судової діяльності.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка