Одеське обласне базове медичне училище




Сторінка4/4
Дата конвертації14.04.2016
Розмір0.57 Mb.
1   2   3   4

39. Діагноз-порушення формули сну
Визначення:зміни часу сну,що викликає у хворого відчуття дискомфорту або заважає йому вести бажаний спосіб життя.
Можливі етіологічні фактори:

1.Наявність тривоги.

2.Наявність страху.

3.Ситуаційні кризи.

4.Зміна обстановки.

5.Наявність маячного мислення.

6.Наявність галюцинацій.

7.Наявність депресії.

8.Маніакальний стан та інші форми психомоторного збудження.

9.Відчуття безнадійності.


Характерні симптоми порушення сну:

1.Скарги на утруднене засинання.

2.Раннє пробудження.

3.Переривчастий сон.

4.Часте позіхання.

5.Байдужість,апатія.

6.Недостатність енергії.

7.Темні кола під очима.

8.Дрімота без засинання.

9.Бажання заснути протягом дня.

10.Відсутність відчуття відпочинку.
Практичні поради

Алгоритм дії медичної сестри
-Перед тим,як запропонувати допомогу,необхідно уточнити дійсний стан. Спостерігайте за схемою його сну. Виявляйте обставини,які впливають на сон хворого.

-Порушення сну можуть викликати страхи і тривогу. Виясніть емоційний стан хворого.

-У присутність людини,яка викликає довір’я,у хворого виникає відчуття впевненості і безпеки. Сидіть біля нього доти,доки він не засне.

-Приймання стимуляторів нервової системи може порушувати сон. Виключіть із харчового раціону хворого всі продукти,які містять кофеїн.

-Заспокійливі процедури полегшують засинання. Застосовуйте заспокійливі сестринські процедури (розтирання спини,релаксація під спокійну музику,тепле молоко,тепла ванна тощо).

-Людина звикає до стереотипного циклу відпочинку і неспання. Встановіть визначений час для сну і не допускайте відхилень від цього графіка.

-Сон астенізованих хворих є поверхневим і чутливим. Зберігайте режим тиші під час сну. Дозволяйте молодшому медичному персоналу починати прибирання в палатах після того,як хворі виспляться.

40. Діагноз-біль(гострий біль)
Визначення:стан,при якому людина скаржиться на виражений дискомфорт або неприємні відчуття.
Можливі етіологічні фактори:

1.Порушення рівноваги між концентраціями естрогену і прогестерону.

2.Можливі зміни харчування,що включають:

-дефіцит вітаміну В6;

-коливання рівня глюкози в крові;

-порушення обміну жирних кіслот;

-дефіцит магнію;

-дефіцит вітаміну А;

-непереносимість алкоголю.

3.Затримка рідини.

4.Спазми гладких м’язів.

5.Судинні розлади.

6.Стан втоми.

7. Подразнення оболонокяких багато нервових закінчень(перикард,мозкові оболонки,окістя, очеревина тощо).

8.Наявність страху і тривоги.

9.Зниження порога больової чутливості(асенізація).


Характерні симптоми:

1.Скарги на біль в деяких ділянках тіла.

2.Характерна міміка(«гримаси болю»).

3.Зміна рухової активності(руховий неспокій або вимушене положення).

4.Наявність об’єктивних ознак:м’язового валику,симптому Щоткіна,симптому Керніга,напруження м’язів тощо.

Практичні поради

Алгоритм дії медичної сестри

-Дані обстеження дають змогу створити адекватний план допомоги. Визначить локалізацію,час, тривалість та інтенсивність болю.

-Біль свідчить про небезпеку,він є «сторожем організму». Перед застосуванням знеболювальних препаратів хворого повинен оглянути лікар,щоб не пропустити гострої патології(наприклад, апендициу).

-Втома,стрес,страхи і тривога викликають і посилюють біль. Слідкуйте за режимом відпочинку. Попереджуйте стреси,страхи і тривогу.

-Відволікальні процедури зменшують біль. Застосовуйте доступні відволікальні процедури(масаж, теплі ванни тощо).

-Адекватне харчування попереджує і зменшує біль. Скорочуйте меню харчання хворого.

-Приймання анестетиків,спазмолітинів і психотропних препаратів зменшує біль. Точно виконуйте призначення лікаря.

41. Діагноз-хронічний біль
Визначення:стан,коли хворий відчуває біль протягом тривалого часу(не менше 6 місяців).
Характерні симптоми і скарги,які підтверджують діагноз:

1.Скарги на біль без підтвердження його об’єктивними даними.

2.Соціальна ізоляція хворого,заглиблення його у хворобу.

3.Міміка,що виражає біль.

4.Демонстративно обережне пересування.

5.Відмова від терапевтичних процедур через біль.

6.Вимоги вживати радикальних заходів(наприклад зробити операцію).

7.В анамнезі-звертання до багатьох медиків і цілителів.

8.Надмірне приймання знеболювальних препаратів.
Практичні поради

Алгоритм дії медичної сестри
-Сприймання хворого як симулянта чи аграванта заважає встановити належний контакт. Визнавайте те,що біль дійсно існує,хоч джерела його виявити не вдається.

-Біль нерідко провокується або посилюється під впливом певного стресогенного фактора. Старайтесь виявити фактор,який викликає або посилює біль.

-Проведення відволікальних заходів зменшує фіксацію уваги хворого на больових відчуттях. Приділяйте йому якнайбільше уваги(навіть тоді,коли він не зосереджується на болю). Застосовуйте заспокійливі процедури(наприклад розтирання спини,тепла ванна,грілка). Фіксація уваги на болю посилює його.

-Будьте уважні до хворого,але не акцентуйте свою увагу на його болю.

-Стан тривоги і страху посилює відчуття болю. Слідкуйте за емоційним станом хворого.

-Створюйте хворому умови для занять аутотренінгом,заохочуйте його до цікавої діяльності.



42. Діагноз-патологічна реакція горя
Визначання:реакція у відповідь на реальну або уявну втрату,при якій індивід зациклюється на одній із стадій процесу переживання реакцій горя протягом тривалого періоду часу,або стан,коли звичайні симптоми реакції горя перебільшуються до такого ступеню,що порушують функціонування людини в повсякденному житті.
Можливі етіологічні фактори:

1.Реальна або уявна втрата важливого суб’єкта або об’єкта.

2.Перевантаження тяжкими втратами.

3.Переживання вини від втрати.

Характерні симптоми:

1.Ідеалізація втраченого.

2.Розумове «пережовування» втрати.

3.Лабільність афекту.

4.Зниження уваги.

5.Зменшення інтересу до звичних справ.

6.Зміна звичок,сну,статевої активності.

7.Надмірний гнів.

8.Настирвивість в анамнезі.

9.Депресивний настрій.

10.Порушення соціального функціонування.

11.Симптом психічного регресу.

12.Стах самотності.
Практичні поради

Алгоритм дії медичної сестри
-Знання вихідних даних є необхідною умовою для створення реального плану допомоги хворому. Зберіть детальний суб’єктивний і об’єктивний анамнез.

-Довірливе ставлення до хворого полегшує його стан. Приймайте хворого таким,яким він є. Встановіть із ним довірливі стосунки.

-Проговорювання своїх переживань полегшує психічний стан хворого. Дайте йому можливість виговоритись.

-Хворий повинен відмовитись від ідеалізації сприймання й надмірного осмислення втрати та прийняти як негативні,так і позитивні її сторони. Стимулюйте хворого переосмислити втрату, обережно вкажіть йому на дійсне положення речей.

-Позитивний зворотний зв'язок підвищує самооцінку. Підтримуйте постійний контакт із хворим, дайте йому відчути,що він користується увагою і повагою.

-Інтереси хворого необхідно переключити на іншу діяльність(інколи навіть тимчасово). Переключіть його увагу на дітей,релігію,догляд за іншими хворими,працетерапію,фізичні навантаження.

-При недостатньому самоконтролі можливими є суїцидальні спроби і само пошкодження. Постійно спостерігайте за хворим. При необхідності застосовуйте тимчасову фіксацію.

У даному випадку лікують час і зміна установки. Психотропну терапію використовують на етипі надто гострих явищ. Основними є догляд і психотерапевтична робота медсестри,а не «заспокоєння» за допомогою психотропних препаратів.



43. Діагноз-істеричні прояви
Медсестринська тактика при розвитку у хворого істеричного нападу(алгоритм дій):
1.Під час нападу перевірити реакцію зіниць на світло. Істерія може поєднуватись з іншою патологією,а відсутність реакції на світло свідчить про це.

2.Попросити вийти з палати відвідувачів і ходячих хворих.

3.Порахувати частоту пульсу і поміряти артеріальний тиск.

4.Спробувати перервати напад імперативним окликом.

5.Доповісти про стан хворого лікарю.

6.Дати хворому прийняти слабодіючі препарати із седативною дією(настойку кореня валеріани, краплі Зеленіна тощо).

7.Залишити хворого в спокої наодинці. За умов відсутності глядачів напад проходить швидше. Чим більше «метушиться» біля хворого,тим довше триватиме напад.

44. Діагноз-синдром передменструального напруження
Визначення:синдром перед менструального напруження,яке,згідно з МКХ-10,називають передменструальним дисфоричним розладом,проявляється рядом соматичних і емоційних симптомів,що виникають протягом останнього тижня лютеїнової фази менструального циклу і проходять упродовж декількох днів після початку його фолікулярної фази. У більшості жінок ці симптоми виникають за тиждень до початку менструації і зникають через декілька днів після її початку. Даний синдром виникає і в жінок,у яких відсутність менструації зумовлена екстирпацією матки,але збережена функція яєчників.

Для синдрому передменструального напруження характерним є наявність таких симптомів:

1.Виражена афективна лабільність(раптове відчуття суму,туги,плаксивість).

2.Схильність до дисфоричних реакцій із подразливістю і гнівливістю.

3.Виражена тривога з відчуттям напруженості та надмірності.

4.Виражений депресивний настрій із відчуттям безнадійності й розпачу,а також наявністю самоосуджуючих думок.

5.Зникнення інтересу до звичайних видів діяльності й спілкування.

6.Легка фізична і розумова втомлюваність.

7.Суб’єктивне відчуття тяжкості при спробі зосередитись.

8.Виражена зміна апетиту(або відсутність його,або переїдання,або сильне бажання з’їсти якусь певну страву.

9.Сонливість або безсоння.

10.Ряд інших симптомів,характерних для конкретної жінки:набухання молочних залоз;головний біль,який може нагадувати мігрень;біль у суглобах або м’язах;відчуття здуття живота; непереносимість алкоголю;вугрі;цистит;олігурія;зміни сексуального потягу;забудькуватість;м’язові судоми;суїцидальні думки;набряки.



Практичні поради

Алгоритм дії медичної сестри

-Втома посилює симптоми передменструального синдрому. Рекомендуйте жінці адекватний відпочинок і сон,а також уникнення нервово-психічних навантажень у передменструальний період.

-Стрес підвищує рівень тривоги,а тривога загострює сприйняття болю. Рекомендуйте жінці уникати стресових ситуацій.

-Відволікальні заходи зменшують концентрацію уваги на неприємних відчуттях і переживаннях. Застосовуйте заспокійливі сестринські процедури(розтирання спини,тепла ванна,грілка-подушка). Приділяйте хворій додаткову увагу,багато розмовляйте з нею на різноманітні теми.

-Вираження багатьох симптомів синдрому передменструальної напруженості може залежати від характеру їжі.

Поради:


-обмежте приймання жирів(особливо тваринних),молочних продуктів,рафінованого цукру, кухонної солі,кофеїну;

-вживайте продукти,які містять комплексні вуглеводи(овочі,боби,каші,цілісні зерна);

-скоротіть вживання рафінованих цукрі;

-рекомендуйте приймати полівітаміни.



-Коли проведення перерахованих вище заходів є неефективним,призначайте медичні препарати. Ліки призначає лікар відповідно до показань.

Медична сестра точно виконує призначання лікаря і пояснює жінці сутність лікування.
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка