Омельченко тетяна григорівна




Скачати 484.25 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації15.04.2016
Розмір484.25 Kb.
  1   2   3
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет фізичного виховання і спорту України

ОМЕЛЬЧЕНКО ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА


УДК 796-057.874:616-053.2



КОРЕКЦІЯ ДОНОЗОЛОГІЧНИХ СТАНІВ ОРГАНІЗМУ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ

ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧИХ ЗАНЯТЬ

24.00.02 – Фізична культура,

фізичне виховання різних груп населення

Автореферат на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Київ – 2013

Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


Науковий керівник доктор біологічних наук, професор

Коробейніков Георгій Валерійович, Національний університет фізичного виховання і спорту України, професор кафедри біології спорту

Офіційні опоненти:

доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор



Москаленко Наталія Василівна, Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, проректор з наукової діяльності
кандидат наук з фізичного виховання і спорту, доцент

Білецька Вікторія Вікторівна, Національний авіаційний університет, доцент кафедри фізичного виховання

Захист відбудеться «22» березня 2013 р. о 1230 годині на  засіданні спеціалізованої  вченої ради Д 26.829.02 Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ-150, вул. Фізкультури, 1).


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету фізичного виховання і спорту України (03680, Київ -150, вул. Фізкультури, 1).

Автореферат розісланий «15» лютого 2013 р.





В.о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради Філіппов М. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. Особливості сучасних умов життя, перевага шкідливих звичок над здоровим способом життя, зростання обсягів інформації, стрімкий розвиток технічного прогресу, недостатня кількість рухової активності, екологічні та соціальні проблеми – все це негативно впливає на стан здоров’я дітей України. Стійка тенденція погіршення стану здоров’я дітей молодшого шкільного віку –найактуальніша проблема сьогодення.

Майже 80 % дітей шкільного віку мають відхилення у стані здоров’я, що вказує на стрімкий розвиток наявних патологій у дітей різної нозології. У ряді досліджень (В.Г. Ареф’єв, 1999; Г.Л. Апанасенко, 2007; О.В. Давиденко, 2007;


В.О. Кашуба, 2010) зазначено негативні тенденції у стані здоров’я школярів України, які набувають епідемічного характеру. Перехід від стану здоров’я до стану хвороби, як правило, пов’язаний із зниженням адаптаційних можливостей організму і проходить через ряд донозологічних станів. У зв’язку з цим проблема ранньої діагностики виявлення і корекції донозологічних станів є ефективним засобом профілактики захворювань та зміцнення здоров’я дітей.

Збереження здоров’я практично здорових людей є одним з нагальних завдань нашого суспільства, про що йдеться у затвердженій наказом Президента України Національній доктрині розвитку фізичної культури і спорту (2004–2016 рр.) Наявність багатьох наукових досліджень у цьому напрямку підтверджує актуальність та підкреслює багатопрофільність даної проблеми.

Аналіз наукової літератури свідчить про різні підходи до вирішення цієї проблеми: переосмислення змісту фізкультурно-оздоровчої освіти (Т.Ю.Круцевич, В.М. Платонов, 2004; Л.П. Сущенко, Б.М.Шиян, 2006; О.Л. Благій, 2008;
М.Г. Михайлова, 2009; F. Brooks, 2010; Т.Є. Віленська, 2010; Н.В. Москаленко, 2011; І.В. Хрипко, 2012); удосконалення фізкультурно-оздоровчої роботи в загальноосвітніх школах і педагогічної підготовки спеціалістів (О.Ц. Демінський, Ю.Д. Желєзняк, С.Є. Єрмаков, Г.М. Максименко, В.І. Бабич та ін., 2006); підвищення рівня соматичного здоров’я в результаті запровадження контролю функціонального стану організму в процесі фізкультурно-оздоровчих занять
(С.Г. Кікіашвілі, 1991; Т.В. Глазун, 2006; T. Strong, 2008; S. Virgilio, 2011); дослідження рівня фізичного розвитку та властивостей нейродинамічних функцій як критеріїв діагностичного підходу до організації диференційованих фізкультурно-оздоровчих занять (О.А. Короткова, 2000; В.С. Лизогуб, 2001; М.В. Макаренко, 2005; Ю.Ю. Борисова, 2009; В.О. Пустовалов, 2009; В.М. Давиденко, 2009;
Н.В. Москаленко, 2011) та ін.

Однак, критичний рівень здоров’я сучасних школярів (В.П. Войтенко, 2003; О.Г. Осауленко, 2008; Н.В. Щурова, 2009) підтверджує неефективність існуючих підходів і вказує на необхідність запровадження превентивної діагностики захворювань, визначення факторів ризику та корекцію донозологічних станів організму засобами фізкультурно-оздоровчих занять. В процесі фізичного виховання практично здорові школярі віднесені до основної групи, проте вони суттєво відрізняються за адаптаційними можливостями організму. Існуюча система розподілу школярів на групи не виявляє дітей, які мають фактори ризику для розвитку захворювань, і не передбачає корекцію донозологічного стану організму.

Аналіз наукової літератури виявив незначну кількість досліджень донозологічних станів організму і практичну відсутність програм для їх корекції засобами фізкультурно-оздоровчих занять. Можливо, як вважають дослідники
(Р.М. Баєвський, О.П. Берсенєва 1991; А.І. Григор’єв, Р.М Баєвський,
В.В. Овчинніков, 1993; Р.М. Баєвський, Ю.М. Семенов, 1996 ) проблема полягає у розумінні змісту донозологічного стану організму, відсутності моделі донозологічного стану і потребує доопрацювання. У зв’язку з цим, запропонована тема дисертаційного дослідження є актуальною.

Зв’язок роботи з планами і темами. Роботу виконано згідно зі Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на
2006–2010 рр. у відповідності до теми 3.2.2. «Теоретико-методологічні засади формування системи оздоровчого фітнесу» (номер держреєстрації 0106U010787) та Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011–2015 рр. за темою 3.9. «Удосконалення наукових засад спорту для всіх, фітнесу та рекреації» (номер держреєстрації 011U001735).

Роль автора полягала в аналізі стану здоров’я дітей молодшого шкільного віку, обґрунтуванні донозологічних станів організму молодших школярів з метою їх корекції у процесі фізкультурно-оздоровчих занять, залученні дитячого контингенту до рухової активності, оптимізації процесу фізкультурно-оздоровчої роботи у школі.



Мета дослідження – обґрунтувати структурно-функціональну модель донозологічного стану організму та розробити технологію корекції донозологічних станів організму дітей молодшого шкільного віку у процесі фізкультурно-оздоровчих занять.

Завдання дослідження :

  1. Проаналізувати та узагальнити дані фахової вітчизняної і зарубіжної літератури з проблеми виявлення та корекції донозологічного стану організму.

  2. Дослідити взаємозв’язок морфофункціональних і психофізіологічних показників організму дітей молодшого шкільного віку та визначити модель донозологічного стану організму.

  3. Обґрунтувати донозологічні стани школярів у процесі фізкультурно-оздоровчих занять.

  4. Розробити технологію корекції донозологічних станів організму школярів у процесі фізкультурно-оздоровчих занять та перевірити її ефективність.

Об’єкт дослідження – донозологічні стани організму дітей молодшого шкільного віку в процесі фізкультурно-оздоровчих занять.

Предмет дослідження – структура і зміст технології корекції донозологічного стану організму дітей молодшого шкільного віку в процесі фізкультурно-оздоровчих занять.

Методи дослідження: аналіз і узагальнення даних спеціальної науково-методичної літератури та документальних матеріалів; соціологічні; педагогічні; антропометричні; фізіологічні; психофізіологічні; методи дослідження психічних станів; аналіз показників захворюваності; методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів:

–  вперше теоретично сформульовано та експериментально обґрунтовано модель донозологічного стану організму молодших школярів, яка складається з антропометричних, фізіологічних (серцево-судинних), психофізіологічних показників, а також включає коефіцієнт фізичного розвитку (КФР) та психічні стани організму;

–  вперше проведено обґрунтування донозологічних станів організму молодших школярів у процесі фізкультурно-оздоровчих занять (ФОЗ) з елементами фітбол-аеробіки, а також можливості їх корекції та усунення факторів ризику можливих захворювань;

–  визначено і обґрунтовано критерії діагностики донозологічного стану організму, які включають показники стану здоров’я, функціонального стану серцево-судинної системи, антропометричні, психофізіологічні та показники психічного стану організму;

–  доповнено дані про закономірності взаємозв’язку морфофункціональних і психофізіологічних показників організму дітей молодшого шкільного віку;

– розроблено і апробовано технологію для управління донозологічним станом організму школярів у процесі фізкультурно-оздоровчих занять, що дає змогу його диференціювати та забезпечує профілактику донозологічного стану організму;  

– розширено теоретичні уявлення про значущість оцінювання донозологічних адаптаційних станів організму школярів для контролю стану здоров’я молодших школярів у процесі фізкультурно-оздоровчих занять.

Практична значущість отриманих результатів полягає у визначенні та розробці технології управління донозологічним станом організму школярів у процесі фізкультурно-оздоровчих занять, яка може бути використана в практичній діяльності вчителів фізичної культури.

Результати досліджень впроваджено у процесі організації і проведення фізкультурно-оздоровчих занять ліцею № 38 м. Києва; в навчальний процес студентів Національного університету фізичного виховання і спорту України, що підтверджується відповідними актами впровадження.



Особистий внесок автора в опубліковані у співавторстві наукові праці полягає в розробці та обґрунтуванні основних ідей та положень дослідження, проведенні аналізу та інтерпретації отриманих результатів.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Результати досліджень були представлені на IV Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Проблеми активізації рекреаційно-оздоровчої діяльності населення» (Львів, 2008); ХІV Міжнародному науковому конгресі «Олімпійський спорт і спорт для всіх» (Київ, 2010); IV Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Актуальні проблеми теорії і методики фізичної культури, спорту і туризму» (Мінськ, 2011); IV Міжнародній науковій конференції молодих вчених «Молодь і олімпізм» (Київ, 2011); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми фізичного виховання, реабілітації, спорту і туризму» (Запоріжжя, 2011); Міжнародній науково-практичній конференції «Фізична культура і здоров’я людини в українському суспільстві: історія, сьогодення, майбутнє» (Київ, 2012); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні проблеми в освітньому процесі» (Харків, 2012);
ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми фізичного виховання, реабілітації, спорту та туризму», (Запоріжжя, 2012); Х Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юнацького спорту» (Херсон, 2012); на щорічних науково-методичних конференціях кафедри здоров’я, фітнесу та рекреації (Київ, 2008–2012).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені
в 19 наукових працях, із них 5 – в спеціалізованих фахових виданнях (одноосібні), 14 – у наукових журналах та збірниках (з них 12 одноосібні).

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із переліку умовних скорочень, вступу, п’яти розділів, практичних рекомендацій, висновків, додатків, списку використаних джерел. Робота написана українською мовою, загальний текст якої викладено на 219 сторінках, з яких 164 основного тексту, цифрові дані представлені у 49 таблицях та ілюстровані 26 рисунками; у роботі використано 230 джерел наукової і спеціальної літератури.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, вказано на зв’язок роботи з науковим планом, темою; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження; розкрито наукову новизну та практичну значущість одержаних результатів, зазначено особистий внесок автора; подано інформацію про апробацію результатів дослідження та публікації автора за темою дисертації.

Перший розділ «Теоретичні основи вивчення донозологічного стану організму як провідного чинника профілактики захворюваності серед дітей молодшого шкільного віку» присвячений аналізу літературних джерел щодо визначення поняття «донозологічний стан» у системі класифікації функціональних станів організму на основі механізмів адаптації та гомеостазу.

У процесі вивчення наукової літератури, документів ВООЗ, МОЗ України, матеріалів мережі Internet з проблеми стану здоров’я дітей шкільного віку виявлено збільшення кількості дітей із різними захворюваннями за період навчання у школі. Тільки 10 % дітей закінчують школу умовно здоровими, 42 % мають хронічні захворювання, 48 % функціональні розлади у роботі органів та систем організму. Негативна динаміка показників стану здоров’я визначає необхідність запровадження донозологічної діагностики організму дітей молодшого шкільного віку з метою виявлення факторів ризику можливих захворювань та їх корекції в процесі фізкультурно-оздоровчих занять. Досвід розвинутих країн світу свідчить, що впровадження донозологічної діагностики населення, усвідомлення цінності здоров’я позитивно впливають на показники здоров’я дитячого контингенту.

У зв’язку з цим постає проблема цілеспрямованої корекції донозологічних станів організму школярів (удосконалення адаптаційних реакцій організму; зменшення тривалості періоду реконвалісценсії організму; нормалізації роботи серцево-судинної системи організму; активізації кровообігу; стабілізації роботи ЦНС, підвищення рівня стресостійкості організму, зменшення рівня тривожності організму школярів, профілактики захворюваності), що й обумовлює актуальність дисертаційного дослідження.

У другому розділі «Методи та організація досліджень» відповідно до мети і завдань дослідження наведено застосований автором комплекс методів наукового пізнання, представлено організацію дослідження.

Захворюваність дітей молодшого шкільного віку визначали методом викопіювання з медичних карт з оцінкою класу захворювання (за методикою International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems), частоти та важкості захворювань. З метою визначення самооцінки здоров’я, ставлення учнів до здоров’я, рухової активності застосовували соціологічні методи дослідження, групове анкетування дітей у присутності батьків.

Педагогічні методи досліджень включали педагогічне спостереження і педагогічний експеримент, який проводився з метою визначення донозологічних станів організму дітей молодшого шкільного віку для обґрунтування технології корекції донозологічного стану організму.

З метою визначення показників фізичного стану організму дітей молодшого шкільного віку проводили антропометричні вимірювання: маси тіла (МТ), довжини тіла (ДТ), охвату грудної клітини (ОГК), а також їх співвідношення (перцентильний аналіз) для оцінки гармонійності фізичного розвитку, розраховували масово-ростовий індекс. Використовуючи результати кистьової динамометрії розраховували силовий індекс для правої та лівої руки. Стан постави та плоскостопість визначали візуально в сагітальній та фронтальній площинах разом з педіатром навчального закладу. Фізіологічні методи дослідження застосовували для оцінки стану серцево-судинної системи дітей молодшого шкільного віку (ЧССсп. – частота серцевих скорочень у стані спокою, АТ сист. – артеріальний тиск систолічний, АТ діаст. – артеріальний тиск діастолічний, індекс Руф’є, вегетативний індекс Кердо, індекс Робінсона, АП. – адаптаційний потенціал) і дихальної системи (ЖЄЛ- життєва ємність легень, проби Штанге, проби Генча). Коефіцієнт фізичного розвитку (КФР), що кількісно відображає ступінь біологічної зрілості організму, визначали використовуючи методику Л.Г. Коробейникової і Л.М. Козак. Оцінювання функціонального стану центральної нервової системи проводили використовуючи психофізіологічні методи досліджень. Рухову домінантність визначали за переважанням працездатності в тепінг-тесті правої чи лівої руки; рухливість нервових процесів визначали за модифікованою М.В. Макаренком методикою Хільченка. Увага визначалась за тестами Ландольта, Горбова, пам’ять – за запам’ятовуванням кількості розташування просторових червоних квадратів на фоні чорних. Психічні стани організму школярів характеризували шляхом визначення тривожності організму та рівня стійкості до стресу (стресостійкості організму).

Отримані результати досліджень обробляли за допомогою методів математичної статистики, застосовуючи метод середніх величин, дисперсійний, кореляційний, факторний, регресійний та перцентильний аналізи.

Дослідження проводилися на базі ліцею № 38 імені М.В. Молчанова м. Києва у період з 2010 до 2011 року. У дослідженнях на І етапі (констатуючому) брали участь 159 школярів віком 7–10 років І та ІІ групи здоров’я, на ІІ етапі (формуючому) – 87 школярів організм яких перебував у донозологічному стані. Дослідження було проведено у кілька етапів.

На першому етапі (вересень – жовтень 2010 р.) було здійснено критичний аналіз спеціальної фахової літератури з метою оцінювання можливостей корекції донозологічного стану засобами фізкультурно-оздоровчих занять. Відібрано та аргументовано основні методики досліджень, розроблено модель донозологічного стану, визначено послідовність проведення експериментальної частини дослідження. Результати цього етапу роботи покладено в основу для подальших етапів дисертаційного дослідження.

На другому етапі дослідження (жовтень – грудень 2010 р.) – проведено констатуючий педагогічний експеримент за участі 159 школярів віком 7–10 років в результаті чого було виявлено дітей, організм яких перебуває в донозологічному стані, визначено адаптаційний потенціал, визначено показники фізичного стану та інші життєво важливі індекси, розроблено спосіб визначення донозологічного стану дітей молодшого шкільного віку, обґрунтовано та розроблено технологію для управління донозологічними станами організму школярів у процесі фізкультурно-оздоровчих занять.

На третьому етапі дослідження (грудень 2010 р. – травень 2011 р.) здійснювали апробацію та перевірку ефективності технології управління донозологічними станами організму школярів в процесі ФОЗ з елементами фітбол-аеробіки в основній групі; порівняльний аналіз результатів основної і контрольної груп дослідження, обговорення результатів, розроблення практичних рекомендацій для вчителів фізичного виховання та фітнес-тренерів. Сформульовано основні висновки за матеріалами проведеного дослідження, підготовлено дисертаційну роботу до апробації та офіційного захисту.

У третьому розділі «Характеристика фізичного стану дітей молодшого шкільного віку» подано дані констатуючого експерименту.

При оцінюванні поступальної (зі збільшенням віку) динаміки показників фізичного розвитку необхідно зазначити, що показники довжини і маси тіла


в усіх досліджуваних віково-статевих групах суттєво не відрізняються
від антропометричних стандартів‚ однак результати досліджень свідчать
про збільшення відсотку дітей з надлишковою та дефіцитом маси тіла
(табл. 1 і 2).
Таблиця 1

Показники фізичного розвитку хлопчиків 7–10 років

Показники



Значення показників (n = 67)

7 років

n =18


8 років

n =19


9 років

n =20


10 років

n =16




S



S



S



S

Довжина тіла, см

129,5

1,38

133,8

0,99

140,0

1,67

144,0

1,81

Маса тіла, кг

24,61

0,96

30,89

0,97

35,3

0,98

36,88

1,73

ОГК, см

39,17

0,54

58,11

1,06

52,6

1,32

55,25

1,50

Індекс Кетле, кг/м2

15,17

0,67

17,24

0,85

19,08

1,01

18,41

0,26

Силовий індекс П, ум.од

42,45

2,47

41,39

2,16

40,4

2,07

35,51

2,81

Силовий індекс Л, ум.од

38,87

2,07

34,11

1,88

31,56

1,68

29,20

2,32

Примітки: П – права рука, Л – ліва рука.
При аналізі силового індексу використовували кращий показник: у 64 % досліджуваних дітей – показники правої руки, у 27 % дітей показники динамометрії правої і лівої руки виявились ідентичними, і у 9 % досліджуваних – це показники лівої руки.

Таблиця 2

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка