Основні напрямки садово-паркового будівництва і господарства




Скачати 100.45 Kb.
Дата конвертації21.04.2016
Розмір100.45 Kb.
Урок №1-2

Тема: Основні напрямки садово-паркового будівництва і господарства.

Роль механізації й автоматизації у садово-парковому будівництві.


Цілі уроку: дати поняття «садово-паркове будівництво», ознайомити учнів з історією розвитку садово-паркового будівництва ,виділити основні напрямки садово-паркового будівництва і господарства; обговорити роль механізації й автоматизації у садово-парковому будівництві

Обладнання й матеріали: презентація, опорні конспекти для учнів
Хід уроку

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

  1. Як впливають рослини на життя людини?

  2. Навіщо висаджувати дерева у житлових районах міст?

  3. Яку роль відіграє ландшафтний дизайн?


ІІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Промислова цивілізація змінила не лише природний ландшафт, але й саму людину, повернула її обличчям до природи, якої їй почало не вистачати в урбанізованому місті. Тому на зламі століть з'явилась нова тенденція, яка характеризувала перехід від садів і парків до великих зелених комплексів. Нові ідеї вимагали нових форм і прийомів садово-паркового будівництва. Тому поряд із закладкою традиційних міських садів і парків місто починає освоювати для рекреаційних потреб заміські ліси, а також створювати систему зелених насаджень.

Але щоб займатися садово-парковим будівництвом спеціаліст повинен мати необхідні знання про посадковий матеріал для озеленення, про його біологічні особливості та способи вирощування, а також про те, як складається проект на будівництво зелених об’єктів я як організовується само будівництво. Все це ми вивчимо у курсі спецтехнології.
IV. Вивчення нового матеріалу

План уроку

1. Поняття садово-паркового будівництва.

2. Мета озеленення населених місць.

3. Напрямки садово-паркового мистецтва



4. Роль механізації й автоматизації у садово-парковому будівництві.
Розповідь учителя з елементами бесіди

1.. Поняття садово-паркового будівництва.

Садово-паркове будівництво - це  складний комплекс заходів, які передбачають вирішення різного роду завдань правового, 
інженерного, агротехнічного, естетичного, організаційного, експлуатаційно-господарського, економічного характеру, спрямованих на створення об'єктів озеленення різного призначення. 

Створення садів і парків - складний і тривалий процес, пов'язаний як з етапами проектування та розроблення проектно-кошторисної документації, так і безпосередньо з самим процесом створення об'єкту, тобто з його будівництвом, формуванням рослинності, доглядом за насадженнями, утриманням і ремонтом основних його пристроїв і конструктивних елементів. Всі пристрої та конструктивні елементи садово-паркового об'єкта поділяються на елементи об'ємні - рослинні угруповання, споруди та площинні - газони, майданчики, доріжки, водойми. 

Пристроями і конструктивними елементами об'єкта є: 

- Рослинність - основний компонент, що включає різні типи садово-паркових насаджень (ТСПН) - алеї, масиви дерев, чагарників, трав'янистих рослин, газони, квітники;

- Садово-паркові дороги, стежки, майданчики різного призначення; 

- Малі архітектурні форми (МАФ) і садово-паркове обладнання - альтанки, навіси, урни, лавки, освітлювальні пристрої; 

- Споруди інженерного характеру - відкриті лотки для відводу дощових і талих вод, колодязі, дренажі, пристрої господарського водопроводу. 

Невід'ємною і дуже важливою частиною об'єкта є ґрунтовий субстрат, на якому ґрунтується нормальна життєдіяльність рослинності. 

Створення садово-паркового об'єкта озеленення включає безпосередньо будівництво об'єкта за проектом, тобто комплекс робіт на території, визначеній містобудівними документами та затвердженої Урядовими органами. При новому будівництві виробляються всі види робіт у відповідності з проектною документацією, розробленою, погодженої та затвердженої в установленому порядку.

Садово-паркове будівництво має глибоку специфіку на відміну від будь-якого іншого виду будівництва і виконується в певні періоди року, що пов'язано, насамперед, з життєдіяльністю рослин. Виконання всіх видів садово-паркових робіт регламентовано за термінами сезону. Так, посадки дерев і чагарників, влаштування газонів і квітників можливо застосувати в основному в теплу пору року. Пристрій доріжок і майданчиків проводиться у весняно-літній, літній та літньо-осінній періоди і рекомендується проводити в суху погоду. Роботи з ремонту і реконструкції насаджень, вирубці старих, відмерлих дерев можливо проводити в осінньо-зимовий період. Роботи з очищення водойм, ставків, як правило, проводяться в зимовий час. У зимовий період часу в закритих приміщеннях ремонтують садово-паркове обладнання. 

Садово-паркове мистецтво  - це мистецтво створення парків, скверів, садів та інших озеленювальних об’єктів для задоволення соціально-функціональних та естетичних потреб людини. Для цього використовують природні (клімат, рельєф, вода, рослинність) і штучні (архітектурні й інженерні споруди, елементи благоустрою, скульптурні) компоненти.

Специфіка садово-паркового мистецтва ̶ у використанні для організації простору живого рослинного матеріалу, який безперервно змінює свій вигляд, і в об’єднанні в одне ціле елементів природи і художньої творчості.

Садово-паркова практика включає, крім створення озеленених ділянок, підбір рослин для різних кліматичних і ґрунтових умов, висаджування рослин та догляд за ними, розміщення й групування рослин
у поєднанні з архітектурними спорудами, водоймами, дорогами, майданчиками, скульптурою.

2. Мета озеленення населених місць.

Просторова організація озеленених територій спрямована на здійснення трьох функцій:



а) поліпшення санітарно-гігієнічного стану міського середовища;

б) організація дозвілля і відпочинку населення;

в) естетичне вдосконалення міського середовища.

а) Санітарно-гігієнічна роль зелених насаджень і обводнення пов'язана із зниженням несприятливої дії навколишнього середовища на людину.

Перше завдання – зниження несприятливої дії природних чинників (сильних вітрів, перегріву, зайвої сухості або перезволожування повітря), захист від забруднення атмосфери і шуму, оберігання доріг і відкритих просторів від занесень.

Спеціальними дослідженнями встановлені межі умов найбільшого ступеня комфорту середовища, що оточує людину. За допомогою зелених насаджень можна в значній мірі регулювати ці параметри, з тим, щоб наблизити їх до оптимальних.

Проведені дослідження показали, що зелені насадження впливають на температурно-воложистий режим: навіть невеликий зелений масив знижує температуру влітку на декілька градусів не тільки усередині себе, але і в прилеглих районах. При цьому створюється постійне переміщення повітряних мас від зелених масивів з менш прогрітим повітрям до навколишніх районів забудови з теплішим повітрям. Причому різниця температур може досягати 10…12 о С, а швидкість руху повітря – 1 м/с.

Важливу роль грають зелені насадження в процесі газообміну: вони поглинають вуглекислий газ і виділяють кисень. Зелені насадження по-різному беруть участь у цьому процесі: тополя берлінська в 7 разів більше за ялину звичайну поглинає вуглекислий газ і виділяє кисень, дуб – в 4,5 разів, липа – в 2,5. При підборі дерев і чагарників для міських умов слід враховувати цю особливість.

Зелені насадження з успіхом можна використовувати для очищення міського середовища від пилу і газу. Встановлено, що багато рослин затримують на пластинах свого листя велику кількість пилоподібних частинок (в облиствленому стані – 42,2%, а за відсутності листя – 37,5 %). Запилення серед зелених насаджень в 2-3 рази менше, ніж серед забудови. Ботанічний сад МДУ ім. Ломоносова в Москві знижує запиленість повітря на 30-40%.

Рослинність здатна поглинати газоподібні відходи промислових виробництв і транспорту. Для посадок, що ізолюють підприємства з газоподібними відходами, вибирають рослини, стійкі токсичним забрудненням повітря і що засвоюють з атмосфери значну кількість цих забруднень.

Санітарно-гігієнічні вимоги до житлової забудови передбачають необхідність захисту житлових масивів від шуму. Одним з головних джерел шуму на міських магістралях є автотранспорт. Проведені дослідження показують, що навіть в безлистому стані зелені насадження знижують рівень шуму на 2...6 дБ. Зелені насадження поглинають до 24% звукової енергії, а її частину, що залишилася, відбивають, розсіюючи її по всіх напрямках.

Друге завдання пов'язане із заходами щодо зміцнення берегів водоймищ і схилів ярів від руйнування, протидія обвальним явищам, здуванню ґрунту, селевим потокам, піщаним і сніжним бурям, освоєнню порушених територій – гірських вироблень, кар'єрів, териконів. Порушені території займають у ряді міст значну частину міської землі і є джерелом подальшої деградації природних компонентів ландшафту. Формування на їх базі озеленених зон відпочинку, санітарно-захисних зон, сільськогосподарських угідь вирішує не тільки задачу раціонального використання землі, але і охорону природного комплексу міста.

б) Роль зелених насаджень в організації відпочинку населення визначається програмою культурно-просвітницьких заходів, спорту, розваг на відкритому повітрі. Ця програма диктує склад озеленених територій і їх ієрархічну організацію в межах сельбищної території і за її межами.

в) Зелені насадження мають важливе архітектурно-планувальне значення. У збагаченні архітектурного образу забудови житлових районів важлива роль відводиться ландшафту. За допомогою ландшафту можна помітно збагатити міські краєвиди, додати риси індивідуальної виразності будь-якому району міста. Використання наявного рельєфу, берегів різних водоймищ в поєднанні з елементами ландшафтної архітектури додає своєрідність окремим районам і місту в цілому.

В Україні реалізується програма робіт з комплексного упорядкування й озеленення міст, спрямована на оздоровлення навколишнього середовища, зниження шкідливого впливу промислових і транспортних викидів, поліпшення санітарно-гігієнічних умов у місцях проживання, праці й відпочинку населення. Площа усіх видів зелених насаджень у містах і селищах становить близько 40 % їхньої території, а на одного міського жителя України припадає понад 19 м2 парків, скверів та інших насаджень громадського користування. Значних успіхів у розвитку й підвищенні якості озеленення досягнуто в Києві, Дніпропетровську, Рівному, Сумах та інших містах.

Але в окремих містах якість і рівень догляду за зеленими насадженнями житлових мікрорайонів і територій промислових підприємств незадовільні. Лісопарки, що прилягають до житлових районів, використовуються як місця масового відпочинку населення, проте їхній санітарний стан і упорядкування потребують значного поліпшення.
3. Напрямки садово-паркового мистецтва

Садово-паркове мистецтво в своєму історичному аспекті розвивалося за 2 напрямками:

- геометричний (регулярний);

- живописний (ландшафтний).

Геометричний побудований на симетричній основі фігур (прямокутники, квадрати та ін.). Таким прийомом ландшафтного мистецтва в свій час скористались древні єгиптяни в яких сад мав прямокутну або квадратну форму. В Асірії і Вавілоні тип побудови садів - регулярний, сади Персії і Індії теж мали геометричну форму побудови, де мали велику кількість дерев, кущів та квітів.

Живописний (що імітує природний ландшафт) має в своїй основі принцип натуральності в природі. Такий стиль був притаманний садово-парковому мистецтву Китаю в ХII столітті до н.е., де розвивався 2 (двома) напрямками: північному і південному. Стародавнє мистецтво Японії теж розвивалось в ландшафтному стилі, тому японці називали такий вид - живописом, в основі якого були гори, пагорби і вода. Стародавні греки будували свій ландшафт в живописному стилі із використанням гірської місцевості для створення терас і води для створення басейнів.



4. Роль механізації й автоматизації у садово-парковому будівництві.

Завдання декоративного садівництва полягають у вирощуванні красивих деревних і чагарникових рослин для оформлення вулиць, скверів, садів, парків і інших громадських місць; у регулюванні зростання і розвитку рослин, наданні ним потрібних розмірів і форм спеціальними прийомами відходу; у розведенні трав'янистих рослин і отриманні квіткової продукції. Така різноманітність робіт вимагає спеціальної системи машин і механізмів для обробки ґрунту, посіву насіння, посадки деревних рослин, догляду за ними, збору і обробки плодів, вирощуванні посадочного матеріалу у відкритому і закритому ґрунті, боротьби зі шкідниками і хворобами рослин.

Для виконання цього комплексу операцій в декоративному садівництві застосовується безліч різних механізмів: трактори, плуги, лущильники, борони, оприскувачі, газонокосарки і інші знаряддя і механізми
V. Узагальнення та систематизація знань

1. Що таке садово-паркове будівництво?

2. Що є пристроями і конструктивними елементами об'єкта?

3. Чому садово-паркове будівництво має глибоку специфіку і виконується в певні періоди року?

4. Що таке садово-паркове мистецтво?

5. Які є напрямки садово-паркового мистецтва? Охарактеризуйте їх.



6. Яка мета озеленення населених місць?

VІ. Домашнє завдання: вивчити конспект уроку


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка