Перелік тестових завдань з банку даних «Крок 2» за 2007 рік, для підготовки до практичних занять студентів




Скачати 444.88 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір444.88 Kb.
ВНМУ ім. М.І.Пирогова

Кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії


Перелік тестових завдань з банку даних «Крок – 2» за 2007 рік, для підготовки до практичних занять студентів 3 курсу

(для вітчизняних студентів)


Тема №1 Організація хірургічного відділення (кабінету) стоматологічної поліклініки і щелепно-лицевого стаціонару.
Тема №2.Асептика та антисептика під час стоматологічних втручань на обличчі та в порожнині рота.
Тема №3. Обстеження хірургічного стоматологічного хворого в поліклініці (стаціонарі). Медична документація.
Задача №1.Хворий поступив до онкологічного диспансеру з попереднім діагнозом – пухлина верхньої щелепи. Які методи обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу?

-* Рентгенографія, цитологічне та гістологічне дослідження.

-Ультразвукове обмеження.

-Біохімічний аналіз крові.

-Електроодонтодіагностика.

-Риноскопія, гайморографія.

Задача №2.В хірурга-стоматолога обласної поліклініки під диспансерним наглядом знаходяться хворі з пухлинами щелепно-лицевої ділянки, які пройшли лікування в онкостоматологічноу відділенні. Яка повинна бути документація на цих хворих?

-* Амбулаторна картка хворого, контрольна картка диспансерного нагляду.

-Історія хвороби стаціонарного хворого.

-Виписка з медичної картки хворого.

-Амбулаторна картка хворого, журнал обліку хворих, яких направлено з стаціонару.

-Документація ЛКК.


Задача №3.У хворого, в наслідок постійного прикурювання, з’явилася виразка на нижній губі. Лікувався консервативно протягом 2-х місяців, покращення стану не має. Яке обстеження необхідно провести для уточнення діагнозу?

-*Цитологічне дослідження.

-Висічення.

-Пункція утворення.

-Аспіраційна біопсія.

-Зіскоб з поверхні виразки.


Тема № 4. Види місцевого знеболення. Потенційоване місцеве знеболення.

Тема № 5. Місцеві анестетики і медикаментозні засоби, які використовуються для місцевого знеболення.

Тема № 6. Вибір знеболення та підготовка хворого до хірургічного втручання при супутніх захворюваннях.

Задача №1. Пацієнту в умовах поліклініки планується загальне знеболення з приводу стоматологічних втручань. Які з перерахованих питань знаходяться в компетенції лікаря анестезіолога?

-* Підбір анестетика для конкретного хворого

-Розташування пацієнта в стоматологічному кріслі, вікові, статеві параметри хворого, локалізація і вид патологічного процесу, тривалість і травматичність оперативного втручання

-Вікові, статеві параметри хворого, локалізація і вид патологічного процесу, тривалість і травматичність оперативного втручання

-Оптимальний вибір оперативного доступу до патологічного вогнища з урахуванням вікових, статевих параметрів хворого, тривалості і травматичності оперативного втручання

-Оптимальний вибір оперативного доступу до патологічного вогнища та анестетика, який забезпечить адекватне знеболювання
Тема № 7. Іннервація верхньої щелепи. Знеболення при оперативних втручаннях на верхній щелепі: інфраорбітальна та туберальна анестезія. Зони знеболення. Техніка проведення.
Задача №1. Загальний стан хворого почав погіршуватись після проведення інфраорбітальної анестезії за допомогою карпульного шприцу і ультракаїну 4\% DS-forte 1,0. З’явились головокружіння і дзвін в вухах, стиснення за грудиною, блідість шкіри. Виступив холодний піт. Виражена тахікардія, пульс слабкого наповнення. АТ почав знижуватись, з’явились короткочасні судоми. Хворий приблизно на одну хвилину втратив свідомість. Яке ускладнення можна запідозрити у хворого?

-* Зомління

-Анафілактичний шок

-Колапс


-Кропивниця.

-Епілептичний припадок


Задача №2. Чоловік 35 років, звернувся до лікаря стоматологу з приводу видалення 26 зубу. Під час проведення туберальної анестезії хворий відчув біль у місці ін'єкції. Слідом за цим відзначалося швидке наростання набряку тканин і обмеження відкриття рота. Чим обумовлений такий стан?

-* Травмою судин.

-Травмою м'язів під час проведення анестезії.

-Травмою нервових стовбурів

-Нестерпністю хворим анестетіку.

-Анафілактичним шоком


Задача №3. Чоловік 35 років, звернувся до лікаря стоматологу з приводу видалення 26 зубу. Під час проведення туберальної анестезії хворий відчув біль у місці ін'єкції. Слідом за цим відзначалося швидке наростання набряку тканин і обмеження відкриття рота. Чим обумовлений такий стан?

-* Травмою судин.

-Травмою м'язів під час проведення анестезії.

-Травмою нервових стовбурів

-Нестерпністю хворим анестетіку.

-Анафілактичним шоком


Задача №4. Пацієнтка М., 66 років, хворіє гіпертонічною хворобою ІІ ступеня, звернулася до хірурга стоматолога для видалення 23. Під час проведення підочної анестезії внутрішньо-ротовим шляхом з’явилося різке збільшення лівої підочної ділянки та лівої половини обличчя. Шкіра при пальпації напружена слабо болісна. Які заходи лікар повинен зробити негайно?

-* Притиснути підочну ділянку та покласти холод.

-Ввести розчин вікасолу 1,0 мл.

-Притиснути ліву наружну сонну артерію.

-Ввести 5 \% розчин амінокапронової кислоти.

-Покласти хвору горизонтально.


Тема №8. Іннервація верхньої щелепи. Знеболення при оперативних втручаннях на верхній щелепі: різцева та піднебінна анестезія. Зони знеболення. Техніка проведення.
Задача №1.Больной Б., 42 лет, обратился за помощью к хирургу-стоматологу по поводу обострения хронического периодонтита 25 зуба. После осмотра, хирург решил 25 зуб удалить. Какую анестезию следует применить?

-* Плексуальная и небная

-Туберальная и небная

-Инфраорбитальная, туберальная, небная

-Инфильтрационная и небная

-Инфильтрационная анестезия с вестибулярной и небной поверхностей


Задача №2.Хворий 60 років з’явився в стоматологічну поліклініку для видалення 36 зуба з приводу загострення хронічного періодонтиту. Потрібно вибрати найкращий метод провідникового знеболення.

-* Торусальна

-Плексуальна

-Ментальна

-Інфільтраційна

-по Берше-Дубову


Тема № 9. Іннервація нижньої щелепи. Знеболення при оперативних втручаннях на нижній щелепі.

Задача №1. Больной Д. обратился к хирургу-стоматологу с жалобами на боль в разрушенном зубе на нижней челюсти слева. Анамнез: зуб ранее не лечен, разрушен около 5 лет назад. Объективно: коронка 38 разрушена на ?, перкуссия 38 резко болезненна, слизистая оболочка в области 38 гиперемирована, отечна. Больному показано удаление 38. Какую анестезию следует применить для удаления этого зуба?

-*Торусальную

-Мандибулярную и инфильтрационную

-Торусальную и инфильтрационную

-Мандибулярную

-инфильтрационную
Задача №2. Пацієнту 48 років, звернувся до лікаря хірурга –стоматолога з метою видалення 6Ї| зуба. Яке знеболення лікар використає?

-*Торусальна анестезія

-Ментальна анестезія

-Інфільтраційна анестезія

-Туберальна анестезія

-Аплікаційна анестезія.



Тема №10.Знеболення при оперативних втручаннях на нижній щелепі: ментальна анестезія. Знеболення щічного і язикового нервів. Інфільтраційна анестезія. Зони знеболення. Техніка проведення.
Тема № 11 Блокада рухових волокон нижньощелепного нерва. Центральні (стовбурові) анестезії. Технвка проведення. Ускладнення стовбурової анестезії.
Тема №12. Ускладнення місцевої анестезії. Діагностика, лікування, профілактичні заходи по їх усуненню.
Задача №1. Хвора Х. 31 рік звернулася в хірургічний кабінет стоматологічної поліклініки з метою видалення 36 зуба. З анамнезу виявлено, що хвора хворіє бронхіальною астмою близько 3-х років. Під час введення ультракаїну з’явилась загальна слабкість, відчуття стиснення за грудною клітиною, блідість видимих покривів шкіри, болі в епігастральній ділянці, нудота, блювота, холодний піт. При цьому відмічався частий пульс, нитковидний. АТ різко знизився. Зіниці розширені. Через 2 хвилини з’явилися судоми, хворий почав задихатися. Яке ускладнення розвинулося у хворого?

  • * Анафілактичний шок

  • Непритомність

  • Колапс

  • Набряк Квінке

  • Інтоксикація ультракаїном

Задача №2. У хворого М. 39 років під час видалення 48 зуба, виникли головокружіння, різка слабкість, загальна в’ялість. Свідомість збережена. Шкіра бліда, холодна на дотик, волога. Дихання поверхневе, тахікардія, пульс слабкого наповнювання. Температура і артеріальний тиск зменшилися. Яке ускладнення можна запідозрити у хворого?

-* Колапс

-Анафілактичний шок

-Непритомність

-Травматичний шок

-Набряк Квінке
Задача №3. Хворий 20 років, через 2 хвилини після виконання туберальної анестезії 4\% розчином ультракаїну 1,0 ml, з приводу видалення 16 зуба, відчув розпирання до переду від козелка вуха праворуч. Різко почала наростати асиметрія обличчя за рахунок набряку м’яких тканин правої білявушно-жувальної ділянки. Шкіра над ним синюшного кольору, незначно болісна при пальпації. Відкривання роту незначно болісне. Яке ускладнення виникло у хворого?

-* Гематома

-Підшкірна емфізема

-Набряк Квінке

-Кропивниця

-Травматичний неврит лицьового нерва


Задача №4. Хворому Л., 23 років для видалення 14 лікар застосував 2 мл 2 \% розчину лідокаїну з адреналіном. Під час проведення анестезії різко погіршився загальний стан пацієнта: з'явилася слабість, почуття стискування за грудиною. Об’єктивно: шкірні покриви обличчя бліді, вкриті холодним потом. Пульс слабкий, виражена тахікардія, з'явилися судороги, виникла утрата свідомості до 2 хвилин. Про яке ускладнення може бути мова?

  • *Непритомність

  • Анафілактичний шок

  • Колапс

  • Епілептичний припадок

  • Інтоксикація адреналіном


Тема №13. Загальне знеболення. Види. Нейролептаналгезія. Показання і особливості проведення при операціях на обличчі та в порожнині рота в поліклініці і стаціонарі.
Задача №1. Який препарат використовують в амбулаторній стоматологичній практиці, під час проведення внутрішньовенного наркозу розчином тіопентал-натрію для уникнення або профілактики ларинго- та бронхоспазму ?

-*Атропін.

-Димедрол.

-Дипразін.

-Адреналін.

-Фентаніл.


Задача №2. Хворий П. 38 р. поступив в щелепно-лицеве відділення лікарні з діагнозом: пародонтит, запально-дистрофічна форма, рухомість зубів ІІІ ступені. Хворому планується операція під загальним наркозом. Які препарати призначають для зменшення секреції слини ?

  • * Атропін

  • Анальгетики

  • Діуреники

  • Пілокарпін

  • Адреналін

Задача №3. Дитина 5 місяців. Діагноз: двобічне незрощення верхньої губи. Планується операція міохейлопластика. Який вид знеболення потрібно застосувати при цьому оперативному втручанні?

-*Ендотрахеальний наркоз з інтубацією через рот.

-Ендотрахеальний наркоз з інтубацією через ніс.

-Ендотрахеальний наркоз з інтубацією через трахеостому

-Інгаляційний масковий наркоз.

-Місцеве потенційоване знеболення
Задача №4. Хворий готується до оперативного втручання під загальним знеболенням. Який препарат потрібно ввести хворому під час премедикації для профілактики ускладнень пов’язаних із збудженням блукаючого нерва?

-*Атропін

-Пілокарпін

-Дібазол

-Кордіамін

-Прозерин


Задача №5.У хворого Б. 45 років гнійно-некротична флегмона дна порожнини рота. Положення хворого вимуше_не сидяче. Наростаючі симптоми стенотичної асфік_сії. Під яким видом знеболення потрібно проводити розкриття флегмони?

-* Ендотрахеальний інтубаційний наркоз через трахеостому

-Ендотрахеальний інтубаційний наркоз через ніс

-Ендотрахеальний інтубаційний наркоз через рот

-Масковий інгаляційний наркоз

-Місцеве потенційоване знеболення


Тема №16.Операція видалення зуба. Показання та протипоказання. Підготовка до видалення зуба. Щипці та елеватори для видалення зубів.
Задача №1.Які з станів, що перелічені нижче, є абсолютними протипоказаннями до операції видалення зуба?

-* Абсолютних протипоказань до операції видалення зуба не існує.

-Інфаркт міокарда, перший місяць.

-Гостра променева хвороба І-ІІІ ступенів.

-СНІД, геморагічні діатези.

-Всі відповіді вірні.


Тема №17.Методика видалення зубів та коренів на верхній щелепі. Приладдя. Прийоми видалення зубів щипцями та елеваторами.
Задача №1.Чоловіку необхідно видалити коріння 17 зубу перед протезуванням. Коронка 17 зубу зруйнована нижче рівню ясен. Який інструментарій необхідно застосувати?

-*Байонетні щипці.

-S – подібні щипці.

-Прямі щипці з щочками, які збігаються.

-S – подібні щипці, для правого боку.

-Прямі щипці з щочками, які не збігаються.


Задача №2.Під час огляду чоловіка був встановлений діагноз: гострий одонтогений гайморит праворуч. Джерело захворювання – 15 зуб, який необхідно видалити. Коронка зубу збережена. Який инструмент треба застосувати?

-*S – подібні щипці.

-Прямі щипці з щочкам, які не збігаються.

-Байонетні щипці.

-Прямі щипці з щочкам, які збігаються.

-S – подібні щипці праві.


Задача №3.Хворий А., 30 р. звернувся до лікаря для видалення 26 зуба з приводу загострення хронічного періодонтиту. Коронка 26 зуба зруйнована на 2/3. Зуб змінений в кольорі. Які щипці можна використати для видалення даного зуба ?

-*S-подібної форми з шипом на правій щічці

-S-подібної форми з шипом на лівій щічці

-Прямі щипці

-Прямий елеватор

-S-подібної форми без шипів


Задача №4.Хорому Р., 52 р. з метою санації рекомендовано видалення коренів 26 зуба. Який вид інструментів використовують для видалення даного зуба?

-*Шиповидні щипці

-S-подібної форми з шипом на правій щічці

-S-подібної форми без шипів

-Прямий елеватор

-Прямі щипці з широкими щічками


Задача №5. Хворий Р., 26 р. звернувся до лікаря для видалення 24 зуба з приводу загострення хронічного періодонтиту. Коронка 24 не зруйнована. Ваш вибір інструментарію для видалення:

-* S-подібної форми без шипів

-S-подібної форми з шипом на лівій щічці

-S-подібної форми з шипом на правій щічці

-Прямі щипці

-Прямий елеватор


Задача №6. Больной Б., 49 лет, обратился к хирургу-стоматологу с целью санации. Показано удаление 16 зуба. Из анамнеза – зуб ранее не лечен, разрушился в течение 4 лет. Объективно: коронка 16 разрушена более чем на 2/3, слизистая оболочка без патологических изменений. Какой инструмент необходим для удаления этого зуба?

-*Штыковидные щипцы корневые

-S-образные (правые) щипцы

-Прямой элеватор

-S-образные сходящиеся щипцы

-Штыковидные щипцы коронковые


Тема №18. Методика видалення зубів та коренів на нижній щелепі. Приладдя. Прийоми видалення зубів щипцями та елеваторами.

Тема № 19. Хвороби прорізування зубів. Класифікація. Етіологія, патогенез, клінічна картина, лікування, ускладнення, профілактика та прогноз.
Задача №1.У больного контрактура до 1,5 см, слизистая ретомолярной области отечна, гиперемирована, 38 покрыт капюшоном, из-под которого выделяется гной, температура тела 37,80; боль при глотании. Какая неотложная помощь показана в этом случае?

-* Рассечении капюшона и антибактериальная терапия.

- Удаление 38.

- Антибактериальная терапия.

- Иссечение капюшона и удаление 38.

- Наружный разрез.


Тема №20.Загоювання рани після видалення зуба. Видалення атипово-розташованих зубів. Обробка рани після видалення зуба та догляд за нею.
Задача №1.Хвора С., 24 років, звернулася на прийом до лікаря-стоматолога зі скаргами на болі в ділянці 26 зуба. Після об’єктивного обстеження встановлено діагноз: загострення хронічного періодонтиту 26. Під час видалення відбувся перелом коронкової частини зуба. При подальших маніпуляціях з використанням багнетоподібних щипців, видалити корені зуба не вдалося. Які маніпуляції варто провести хірургу для успішного видалення?

-*Роз'єднати корені за допомогою бормашини та фісурного бора.

-Направити хворого в стаціонар.

-Застосувати елеватор Леклюза.

-Закінчити видалення зуба в наступне відвідування.

-Застосувати кутовий елеватор.



Тема №21. Ускладнення після видалення.

Задача №1.Чоловік 40 років звернувся до лікаря з приводу болю в області 16 зубу. З анамнезу випливає, що протягом останніх 2-х років цей зуб піддавався кількаразовому лікуванню. Останнім часом до симптому болісністі приєдналося почуття ваги в області верхньої щелепи і утрудненість носового дихання. Під час видалення з лунки 16 зуба крім гноячи і крові виділилося повітря. Яка тактика лікаря в даній ситуації?

-*Провести рентгенографічне обстеження і направити хворого до стаціонару.

-Призначити хворому іригацію порожнини рота розчинами антисептиків.

-Промити лунку віддаленого зуба фурациліном, призначити антибактеріальну терапію

-Промити лунку видаленого зубу фурациліном і ушити її.

-Не проводити ніяких втручань.
Задача №2.Хворому С., 49 років, під плексус-анестезією за допомогою артиакаїну-форте видалено зуб на лівій верхній щелепі. По закінченні операції лунка не виповнилась кров’яним згустком. Як можна попередити виникнення альвеоліту у пацієнта?

-*Рихло заповнити лунку йодоформним тампоном.

-Заповнити лунку гемостатичною губкою.

-Промити лунку розчином мікроциду.

-Промити лунку розчином 0,1 \% хлоргексидину.

-Заповнити лунку порошком антибіотика.


Тема №24.Гострий та хронічний періодонтит. Класифікація. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія. Клініка, діагностика, лікування.
Задача №1. Больной К., 42 лет, обратился в отделение ЧЛХ с жалобами на острую, иррадиирующую боль на нижней челюсти слева, общую слабость, температуру тела 390 С. После клинического обследования больному поставлен диагноз – острый одонтогенный остеомиелит нижней челюсти слева. Какие клинические проявления в полости рта наблюдаются при данном заболевании?

- *Перкуторно – острый периодонтит нескольких зубов, Нарастающая подвижность этих зубов, отек и гиперемия десны с вестибулярной и язычной сторон

- Перкуторно - острый периодонтит причинного зуба, вестибулярный отек и гиперемия слизистой оболочки

- Перкуторно – острый периодонтит нескольких зубов

- Нарастающая подвижность нескольких зубов

- Вестибулярный отек и гиперемия слизистой оболочки в области причинного зуба


Задача №2. На прием обратился больной С., 40 лет, с жалобами на резкую боль в области верхней челюсти. В результате обследования врач установил диагноз: острый периодонтит 16 зуба. С чем необходимо дифференцировать острый периодонтит?

- *Все перечисленные

- Острый пульпит

- Периостит

- Остеомиелит

- Острый одонтогенный гайморит


Задача №3. До лікаря звернувся хворий зі скаргами на постійний ниючий біль, який посилюється під час накусювання на 34. Біль з'явився близько 3 діб тому. Зуб раніше не лікований. Під час огляду порожнини рота на слизовій оболонці альвеолярного відростка в межах 34 виявляється гіперемія по перехідній складці. Коронка 34 зруйнована на 2/3. Перкусія його різко болюча. Який найбільш імовірний діагноз можливо встановити?

- * Гострий гнійний періодонтит.

-Гострий серозний періодонтит.

-Гострий серозний остеомієліт.

- Гострий гнійний пульпіт.

-Гострий гнійний періостит.


Задача №4.Хворий, 65 років, скаржиться на біль в зубі нижньої щелепи з правого боку, яка збільшується при накушуванні, довготривалого характеру. Раніше зуб лікувався з приводу карієсу. Об-но: на жувальній поверхні 36 зуба пломба, перкусія болісна. По перехідній складці у ділянці проекції коренів 36 зуба є нориця з гнійним відділенням. Поставити діагноз?

-*Хронічний гронулюючий періодонтит

-Загострення хронічного періодонтиту

-Хронічний фіброзний періодонтит

-Хронічний громульоматозний періодонтит

-Радикулярна кіста нижньої щелепи.


Задача №5. У больного, 35 лет, в правой щечной области появился свищ из которого выделяется скудное количество гнойно-кровянистого экссудата. Свищ периодически звкрывается, но по мере скопления экссудата открывается вновь. В полости рта коронка 16 зуба полностью разрушена. По переходной складке в области 16 зуба пальпаторно определяется соединительнотканнный тяж. На рентгенограмме в области шечных корней 16 зуба определяется разряжение костной ткани округлой формы с четкими контурами. Какой диагноз у больного?

-*Мигрирующая гранулема в левой щечной области от 16 зуба.

-Хронический одонтогенный остеомиелит верхней челюсти от 16 зуба

-Хронический периодонтит 16 зуба.

-Нагноившаяся радикулярная киста верхней челюсти от 16 зуба.

-Хронический лимфаденит правой щечной области от 16 зуба.


Задача №6. У больного обнаружен свищ на слизистой оболочке в области проекции корня 32 зуба. Перкуссия 32 безболезненна, пальпация слизистой в области проекции корня безболезненна, цвет ее без изменений. Какой наиболее вероятный диагноз?

-* Хронический гранулематозный периодонтит.

- Хронический фиброзный периодонтит.

- Острый гнойный периодонтит.

- Хронический гранулирующий периодонтит.
Тема №25. Хірургічні методи лікування періодонтиту: операція резекція верхівки кореня та його ампутація, гемі секція, короно-радикулярна сепарація, реплантація зубів.
Тема №26.Гострий одонтогенний періостит щелеп. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, патологічна анатомія, лікування та профілактика.
Задача №1. Чоловік 31 роки звернувся зі скаргами на біль в області нижньої щелепи праворуч, знечулення нижньої губи та шкіри підборіддя. Анамнез: тиждень тому почав боліти 46 зуб. Через 2 дні стан хворого погіршився, температура сягала 38,5о С. Об`єктивно: асиметрія обличчя за рахунок набряку м`яких тканин біля нижньої щелепи праворуч. 46 зуб зруйнований на ?. Перкусія 47,46,45 зубів – болісна. Слизова оболонка альвеолярного відростку у межах цих зубів гіперемійована, болісна під час пальпації. Яка тактика лікування цього захворювання?

-*Видалення 46 зубу та протизапальна терапія

-Призначити антибактеріальну терапію.

-Зробити розтин слизової оболонки в межах 47 – 45 зубів.

-Консервативне лікування 46 зубу.

-Консервативне лікування 46 зубу та зробити розтин слизової оболонки в межах 47 – 45 зубів


Задача №2. У чоловіка 20 років болісна припухлість в області верхньої щелепи ліворуч. Температура тілу 37,5о С. Дві доби тому заболів 26 зуб. Потім з`явилася припухлість і біль в області верхньої щелепи ліворуч. Під час огляду: асиметрія обличчя за рахунок припухлості в області щоки та підочної ділянки ліворуч. З боку порожнини рота: набряк та гіперемія слизової оболонки альвеолярного відростку та перехідної складки в межах 25 – 27 зубів. Ці зуби – нерухомі. Під час пальпації по перехідній складці виявляється флюктуація. Перкусія 26 – безболісна. Коронка його зруйнована повністю. Встановіть діагноз.

-*Гострий одонтогений періостит.

-Гострий гнійний періодонтіт

-Гострий одонтогений остеомієліт

-Хронічний одонтогений остеомієліт

-Хронічний періодонтіт


Задача №3. Пацієнт 18 років, скаржиться на набряк лівої щічної ділянки, гостру біль цієї ділянки. Об-но: Асиметрія обличчя за рахунок набряку лівої щічної ділянки, шкіра в кольорі незмінна, в складку береться, пальпація болісна. Відкрівання рота без видемих обмежень. Коронка |Ї6 зуба. Зруйнована на 1/3 частини, перкусія слабоболісна. По перехідній складці в ділянйці проекції . |?6 зуба відмічаються її зглаженість, напруженість, пальпація болісна, відмічається флюктуація. Поставьте діагноз.

-*Гострий гнійний периостит нижньої щелепи від |Ї6 зуба.

-Гострий серозний периостит нижньої щелепи від |Ї6 зуба.

-Загострення хронічного періодонтиту |Ї6 зуба.

-Гострий серозний лімфаденіт лівої щічної ділянки.

-Абсцесс лівої щічної ділянки від |Ї6 зуба.


Задача №4. Хворий Щ., 20 років, скаржиться на припухлість в ділянці кута нижньої щелепи зліва, затруднене відкривання рота, біль при ковтанні, підвищення температури тіла до 37,5° С. Об’єктивно: обличчя асиметричне за рахунок припухлості в ділянці кута нижньої щелепи зліва, шкірні покриви над припухлістю в кольорі не змінені, при пальпації відзначається біль. Тризм ІІ ступеня. При огляді ротової порожнини – 38 прорізався частково, слизова оболонка навколо 38 гіперемована, набрякла при пальпації болюча, перехідна складка згладжена. Яке захворювання виявлене у пацієнта?

-*Гострий гнійний ретромолярний періостит 38

-Абсцесс щелепно-язикового жолобка.

-Абсцес під’язикового валика.

-Абсцес крилоподібно-щелепового простору.

-Гостре гнійне підщелепний сіаладеніт.


Задача №5. Хворий З., 50 років звернувся до хірурга стоматолога зі скаргами на болючу припухлість в ділянці верхньої губи і лівого крила носа, підвищення температури тіла до 37,2 0С. З анамнезу стало відомо, що напередодні протягом 4 –х днів болів зуб на лівій верхній щелепі. Після появи припухлості біль трохи зменшився. Об’єктивно: обличчя асиметричне за рахунок припухлості під лівим крилом носа. Шкіра над припухлістю гіперемована 21 зуб рухомий, болючий при перкусії. По перехідній складці болісний. пружний інфільтрат в ділянці 11, 21, 22. Який діагноз можна поставити у хворого?

-*Гострий гнійний періостит верхньої щелепи від 21

-Гострий періодонтит 21

-Гострий пульпіт 21

-Гострий серозний періостит верхньої щелепи від 21

-Загострення хронічного періодонтиту 21


Тема №27: Гострий одонтогенний остеомієліт щелеп. Класифікація. Етіологія. Патогенез. Теорії розвитку. Клініка, діагностика, патологічна анатомія і лікування. Прогноз і профілактика.
1.У чоловіка 45 років, після перенесеного грипу, раптово занедужав 26 зуб. Коронка його зруйнована на ? . З'явилася припухлість навколишніх м'яких тканин. Температура тіла підвищилася до 38 С. У наступні дні зазначені явища наростали. З'явилася рухливість і гноєтеча з зубоясневих кишень 25, 26, і 27 зубів. Погіршився загальний стан. Який діагноз можна поставити в даному випадку?

А. * Гострий одонтогений остеомієліт

В. Гострий гнійний періодонтит.

С. Хронічний періодонтит у стадії загострення

Д. Гострий періостит

Е. Абсцес “собачої” ямки.


2. Б, 34 лет, обратилась с жалобами на резкие боли в области 24, усиливающиеся при накусывании, озноб, температуру тела до 40 0С, слабость, потливость. Зуб запломбирован 3 дня назад. Конфигурация лица изменена за счет коллатерального отека слева. Местно: 24 подвижен, слизистая оболочка в области 23, 24, 25 гиперемирована, отечна, выбухает как со стороны преддверия, так и с небной стороны. Эти зубы подвижны, перкуссия их резко болезненна. При рентгенографическом исследовании: в области 24 определяется разрежение костной ткани без четких ровных границ размером 0,3х0,4 см. Каков Ваш диагноз?

А. *Острый одонтогенный остеомиелит верхней челюсти слева

В Острый гнойный периостит верхней челюсти слева от 24

С. Обострение хронического гранулирующего периодонтита 24

Д. Острый гнойный одонтогенный гайморит слева

Е. Острый гнойный периодонтит 24


Тема №28: Хронічний одонтогенний остеомієліт щелеп. Клініка, діагностика, патологічна анатомія, лікування, профілактика та прогноз.

1. Чоловік скаржиться на припухлість тканин біля нижньої щелепи ліворуч. Наявність нориці з гнійним відділяємим в області тіла нижньої щелепи ліворуч. “ місяці тому почав боліти 36 зуб, з`явился щільний інфільтрат в області тіла нижньої щелепи. 36 зуб був видалений, але інфільтрат повністю не зник, з`явилася нориця. Загальний стан – задовільний.

А. *Хронічний одонтогений остеомієліт

В. Хронічний періодонтіт.

С. Актиномікоз

Д. Кіста нижньої щелепи

Е. Рак нижньої щелепи
2. Хворий В., 41 р. скаржиться на рухомість 24,26,27 зубів, виділення гною з лунки видаленого 25 зубу. Півтора місяця тому зроблено розтин по перехідній складці, видалено 25 зуб. Слизова оболонка альвеолярного відростка в ділянці 24,26,27 зубів, синюшного, кольору. набрякша. По перехідній складці - нориця з вибухаючими грануляціями. З лунки видаленого 25 зуба - гнійні грануляції. В правій підочній ділянці -невелика припухлість м’яких тканин.Носове діхання вільне. Якому захворюванню найбільш вірогідно відповідає описана клінічна картина?

А. *Хронічний обмеженний остеомієліт

В. Хронічний альвеоліт

С. Актіномікоз верхньої щелепи

Д. Загострення хронічного гаймориту

Е. Хронічний діфузний остеомієліт


Тема №29:Диференціальна діагностика гострого періодонтиту, періоститу і гострого одонтогенного остеомієліту щелеп.
Тема №30: Класифікація. Етіологія, патогенез, патологічна анатомія одонтогенних запальних процесів навколо щелепних тканин. Клінічна картина.
Тема №31: Загальна характеристика абсцесів та флегмон щелепно-лицевої ділянки. Шляхи розповсюдження одонтогенної інфекції. Принципи комплексної терапії.
1. Хворий 38 р. звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на обмежене відкривання рота. З анамнезу відомо, що 1 місяць тому він знаходився на стаціонарному лікування у відділення щелепно-лицевої хірургії з приводу одонтогенної флегмони скроневої ділянки та крило-піднебінного простору. Який вид лікування під час знаходження хворого в стаціонарі слід було призначити для запобігання цього ускладнення?

А. *Комплекс ЛФК

В. Фізіопроцедури

С. Антибіотикотерапію

Д. Атравматичне оперативне втручання

Е. Дезінтоксикаційну терапію


2. У хворого М. 49 р. флегмона дна порожнини рота ускладнилась переднім медіастенітом. Яким шляхом поширилась інфекція?

А. *Проникнення інфекції по ходу судинно-нервового пучка шиї

В. Розповсюдження інфекції гематогенним шляхом

С. Розповсюдження інфекції лімфогенним шляхом

Д. Проникнення інфекції по ходу кивального м’язу

Е. Проникнення інфекції по ходу клітковини навколо стравоходу


Тема №32: Абсцеси та флегмони зовнішнього носу, ділянки губ, підборіддя та піднебіння. Топографічна анатомія. Клініка, діагностика, лікування та профілактика.
Тема №33: Абсцеси та флегмони орбіти (разом з повіками) і підочної ділянки. Топографічна анатомія. Клініка, діагностика, лікування та профілактика.
Тема №34: Абсцеси та флегмони лобної, тім’яної, потиличної, скроневої ділянок. Топографічна анатомія. Клініка, діагностика, лікування та профілактика.
Тема №35: Абсцеси та флегмони підскроневої та крилопіднебінної ямки. Топографічна анатомія. Клініка, діагностика, лікування та профілактика.
1. Чоловік 40 років звернувся зі скаргами на припухлість в області щоки зліва, відчуття ознобу. Під час обстеження виявлена асиметрія обличчя за рахунок припухлості в області верхньої щелепи зліва. В області бугру верхньої щелепи зліва визначається щільний, болісний інфільтрат. Шкіра над інфільтратом щільна, хвороблива, у складку не збирається. Рот відкриває обмежено. Біль іррадіює у скроню й око. У порожнині рота 27 зуб зруйнований на 2/3, Перкусія його хвороблива. Для якого захворювання характерна дана клініка?

А. * Флегмона підскроневої і крилопіднебінної ямок.

В. Флегмона скроневої області.

С. Флегмона щоки.

Д. Флегмона окологлоточного простору.

Е. Неэпідемічний паротит.


2. Хворий 38 р. звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на обмежене відкривання рота. З анамнезу відомо, що 1 місяць тому він знаходився на стаціонарному лікування у відділення щелепно-лицевої хірургії з приводу одонтогенної флегмони скроневої ділянки та крило-піднебінного простору. Який вид лікування під час знаходження хворого в стаціонарі слід було призначити для запобігання цього ускладнення?

А. *Комплекс ЛФК

В. Фізіопроцедури

С. Антибіотикотерапію

Д. Атравматичне оперативне втручання

Е. Дезінтоксикаційну терапію


3. Через 2 дня после удаления (8 зуба по поводу обострения хронического периодонтита.Больной М. Обратился с жалобами на : ограничения открывания рта, припухлость скуловой, височной областей, t0 38,20 С, слабость, головную боль, недомогание. Об-но: рот открывается на 1-1,5см. Кожа височной области в цвете неизменена , отечна , в складку берется с трудом. Пальпация височной области болезнена. Переходная складка в области (78 зубов отечна, сглажена, гиперемирована, резко болезнена при пальпации. Какое осложнение у больного?

А. *Флегмона подвисочной области

В. Периостит верхней челюсти от удаленного (8 зуба

С. Флегмона височной области

Д. Нагноившаяся гематома подвисочной области.

Е. Гнойно-некротический альвеолит после удаления (8 зуба.


Тема №36: Абсцеси та флегмони піднижньощелепної ділянки. Топографічна анатомія. Клініка, діагностика, лікування та профілактика.
Тема №37: Абсцеси та флегмони клітковинних просторів, які розташовані поблизу нижньої щелепи: позаду щелепова ділянка. Топографічна анатомія. Клініка, діагностика, лікування та профілактика.
Тема №38: Абсцеси та флегмони привушно-жувальної ділянки. Топографічна анатомія. Клініка, діагностика, лікування та профілактика.
1. Жалобы на боль в околоушной-жевательной области, ограничено открывание рта, жевания. , t0 37,50 С. Об-но: Асимметрия лица за счет отека околоушно-жевательно, щечно, подчелюстной областей. Кожа в щвете неизменена, в складку берется. Пальпация жевательной мышцы сраружи и полости рта болезнена. Рот открывается на 0,5 –0,8 см. Слизистая щеки отечна. На рентгенограмме: ретенция и дистопия 8Ї| зуба. Поставьте діагноз

А.* Абсцесс жевательной области

В. Ретромолярный периостит от 8Ї| зуба.

С. Острый одонтогенный лимфаденит от 8Ї| зуба.

Д. Острый серозный паротит

Е. Флегмона околоушной-жевательной области


Тема №39: Абсцеси та флегмони крилоподібно-нижньощелепного простору. Топографічна анатомія. Клініка, діагностика, лікування та профілактика.
1. Больная С. Жалуется на ограничение открывания рта, боль при глотании, t0 38,50 С.,Слабость, недомогание. Об-но: рот открывается на 1см. После блокады по Берше-Дубову выявляется отек, гиперемия, болезненость крыло-челюстной складки. Боковая и задняя стенки глотки без изменений. |?8 зуб полуретенирован. Пальпация под углом нижней челюсти с внутреней стороны болезненость. Поставить диагноз.

А. *Флегмона крыло-челюстной области.

В. Острый тонзилит

С. Флегмона подвисочной области.

Д. Острый перикоронит области |Ї8 зуба

Е. Флегмона окологлоточного пространства


2. Хворий Ф.,36 років, скаржиться на болі в нижній щелепі зліва, болюче ковтання, затруднене відкривання роту, головний біль, слабкість. Самопочуття погане, температура тіла - 38?С. При огляді: незначний набряк під кутом нижньої щелепи зліва, колір шкіри не змінився, глибока пальпація болюча, відкривання роту до 1,5 см. 47 зуб зруйнований, крило-щелепна складка набрякла, болюча при пальпації. Поставте діагноз

А. *Флегмона крило-щелепного простору.

В. Біляглоточна флегмона.

С. Флегмона підщепної ділянки

Д. Флегмона жувальної ділянки

Е. Ангіна.


3. Хвора У., 23 років звернулася до стоматолога зі скаргами на різко виражене обмеження відкривання рота, біль в горлі з іррадіацією в вухо. Температура 37,9 0С. Об’єктивно: обличчя симетричне. При пальпації в ділянці кута щелепи з внутрішнього боку відмічається різкий біль. Рот відкривається на 1 см. При огляді порожнини рота після блокади за Берше-Дубовим виявлено набряк та гіперемія слизової оболонки крило-щелепної складки, пальпаторно – болісний інфільтрат. Який діагноз можна поставити у хворого?

А. *Абсцес крилоподібно-щелепного простору

В. Абсцес щелепно язикового жолобка

С. Флегмона навкологлоткового простору.

Д. Паратонзилярний абсцес .

Е. Абсцес крилоподібно-щелепного простору


4. После удаления 38 зуба у больного появилось ограничение открывания рта, через трое суток – боль при глотании. Объективно: лицо симметрично, контрактура 1-11 степени, пальпация крыло-челюстной складки болезненна, передняя небная дужка инфильтрирована, лунка 38 без признаков воспаления. Поставьте диагноз:

А.* Постинъекционная флегмона крыло-челюстного пространства.

В. Паратонзилярный абсцесс.

С. Одонтогенная флегмона крыло-челюстного пространства

Д. Абсцесс челюстно-язычного желобка.
Тема №40: Абсцеси та флегмони біляглоткового простору. Топографічна анатомія. Клініка, діагностика, лікування та профілактика.
1. В клинику поступил больной в тяжелом состоянии с флегмоной окологлоточного пространства. Лицо цианотично, дыхание затруднено. Укажите наиболее вероятный путь распространения гноя?

А.* Переднее средостение.

В. Заднее средостение

С. Крыловидно-челюстное пространство.

Д. Околоушно-жевательная область.

Е. Мозговые пространства.



Тема №41: Абсцеси та флегмони, які розташовані поблизу верхньої та нижньої щелеп: щічної та виличної ділянки. Топографічна анатомія. Клініка, діагностика, лікування та профілактика.
Тема №42: Абсцеси та флегмони під’язикової та підпідборідкової ділянок.. Топографічна анатомія. Клініка, діагностика, лікування та профілактика.
Тема №43: Абсцеси та флегмони клітковинних просторів язика: саме язика та його кореня. Топографічна анатомія. Клініка, діагностика, лікування та профілактика.
Тема №44:Гнильно-некротична флегмона Жансуля-Людвіга.. Топографічна анатомія. Клініка, діагностика, лікування та профілактика.
1. Кожные покровы лица бледные с сероватым оттенком , t0 400С, боль при движении языком, затрудненное дыхание, невозможность проглотить слюну, речь затруднена, из-за боли. Припухлость тканей обеих подчелюстных областей и подподбородочной, при пальпации, симптом “крепитации”. Язык покрыт серым налетом, отечен, подъязычные валики отечно, гиперемированы, покрыты сероватым налетом. Изо рта неприятный запах. Диагноз ?

А. *Ангина Жансуля-Людвига

В. Абсцесс корня язызка

С. Флегмона подподбородочной области.

Д. Флегмона дна полости рта

Е. Отек Квинке.


2. У хворого Р., 45 років діагностована флегмона дна порожнини рота. Який розтин слід провести при розкритті флегмони, для адекватного дренування обох підщелепних, під’язичних, крилоподібно-щелепних та підпідборідної ділянок.

А. *Комірцевоподібний розтин.

В. В обох підщелепних ділянках.

С. У підщелепних та під’язикових ділянках

Д.У підщелепних та підпідборідній ділянках.

Е. У підпідборідній, під’язичних, підщелепних ділянках


Тема №45: Абсцеси та флегмони клітковинних просторів шиї. Топографічна анатомія. Клініка.
Тема №46: Абсцеси та флегмони клітковинних просторів шиї. Діагностика, лікування та профілактика.
1. Хворий З., 55 років поступив у клініку щелепно-лицевої хірургії з діагнозом: флегмона дна порожнини рота з поширенням гнійного процесу в крилоподібно-щелепний та біляглотковий простори зліва. Хворому розкрита флегмона, гнійні осередки дреновані, видалені причинні зуби. Призначена масивна антибактеріальна терапія, однак протягом наступних декількох годин стан хворого погіршився. Температура набула інтермітуючого характеру. З’явився різкий головний біль, запаморочення свідомості, ознаки дихальної недостатності, артеріальний тиск знизився до 80/50 мм рт. ст., тахікардія – 150 ударів у хв. Розвиток якого ускладнення можна запідозрити у хворого?

А.* Сепсис.

В. Медіастеніт.

С. Абсцес мозку.

Д. Кома.

Е. Пневмонія.


Тема №47: Лімфангіт, лімфаденіт та аденофлегмона щелепно-лицевої ділянки та шиї. Клініка, діагностика, лікування та профілактика.
1. Хворий І., 33 років, скаржиться на новоутворення в правій підщелепній ділянці, яке виникло місяць тому після перенесеної ангіни. Температура тіла до 37,0( С. Хворому проводилась протизапальна терапія, але новоутворення не зменшилось.В правій підщелепній ділянці при пальпації виявляється слабо болюче щароподібне новоутворення щільно-еластичної консистенції з рівними контурами, неспаяне зі шкірою. З протоку підщелепної слинної залози виділяється прозора слина. Під’язиковий валик незмінений. Якому захворюванню найбільшвірогідно відповідає описана клінічна картина?

А. *Хронічний лімфаденіт

В. Хронічний сіалоаденіт

С. Слинокам’яна хвороба

Д. Аденома слинної залози.

Е. Атерома.


Тема №48: : Ускладнення запальних процесів щелепно-лицевої ділянки: тромбофлебіт вен обличчя і судин головного мозку. Етіологія, патогенез. Клініка, діагностика та лікування.
1. У чоловіка 18 років в області куту нижньої щелепи ліворуч є фурункул. Тканини, які оточують – напружені. Синюшність і ущільнення у вигляді тяжу розповсюджується до кута ока. Загальний стан – погіршений, температура тіла 38,5о С. Яке ускладнення виникло?

А. *Тромбофлебіт лицевої вени

В. Абсцес щоки.

С. Флегмона щоки

Д. Гострий гайморит

Е. Карбункул щоки.


2. Жінка 23 років лікується з приводу фурункулу лівої щоки. Раптово стан хворої погіршився. ЩЗ`явився сильний головний біль, висока температура тіла, збільшився набряк щоки, з`явився щільний інфільтрат у вигляді тяжу напряммо до внутрішнього кута ока. Яке ускладнення розвинулося у цієї хворій?

А. *Тромбофлебіт лицевих вен.

В. Абсцесс

С. Флегмона

Д. Карбункул

Е. Рожисте запалення шкіри


Тема №49: Ускладнення запальних процесів щелепно-лицевої ділянки: одонтогенний сепсис, медіастеніт. Клініка, діагностика та лікування.
1. Хворий З., 55 років поступив у клініку щелепно-лицевої хірургії з діагнозом: флегмона дна порожнини рота з поширенням гнійного процесу в крилоподібно-щелепний та біляглотковий простори зліва. Хворому розкрита флегмона, гнійні осередки дреновані, видалені причинні зуби. Призначена масивна антибактеріальна терапія, однак протягом наступних декількох годин стан хворого погіршився. Температура набула інтермітуючого характеру. З’явився різкий головний біль, запаморочення свідомості, ознаки дихальної недостатності, артеріальний тиск знизився до 80/50 мм рт. ст., тахікардія – 150 ударів у хв. Розвиток якого ускладнення можна запідозрити у хворого?

А.* Сепсис.

В. Медіастеніт.

С. Абсцес мозку.

Д. Кома.

Е. Пневмонія.


Тема №50: Загальні принципи лікування та профілактики запальних процесів щелепно-лицевої ділянки та шиї. Інтенсивна терапія.
Тема №51: Рентгендіагностика гострих та хронічних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки. Читання рентгенограм.
Тема №52: Підсумкове заняття за темою.
Тема №53: Одонтогенне запалення верхньощелепної пазухи. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика та лікування.
1. Хвора 47 років, протягом 5 років хворіє на хронічний гайморит. Лікувалася консервативно. В теперішній час скаржиться на сукровичні виділення з носу. Яке обстеження необхідно провести для встановлення діагнозу?

А. * Пункція гайморової пазухи

В. Зіскоб з носового ходу.

С. Відкрита біопсія.

Д. Ехосіалографія.

Е. Контрастна гайморографія


2. Після переохолодження хворий К. 34 років, скаржиться на головний біль в лобній ділянці зліва, під лівим оком, під лівою щокою. Об’єктивно: обличчя симетричне, утруднене дихання через лівий носовий хід, легкий біль при надавлювані на підочну ділянку зліва та на перехідну складку в проекції 24,25 зубів. Перкусія 24,25 зубів безболісна, в 24 зубі пломба, рухомості зуба немає, слизова оболонка без змін. На рентгенограмі – зниження пневматизації лівої верхньощелепної порожнини. Який ймовірний діагноз?

А. *Загострення хронічного одонтогенного гаймориту

В. Гострий періодонтит 24 зуба.

С. Загострення хронічного періодонтиту 24 зуба.

Д. Гострий серозний періостит 24 зуба

Е. Хронічний періодонтит 24 зуба.


3. Хворий звернувся по допомогу в зв’язку з раптовим виникненням вираженого набряку лівої половини обличчя, сильних головних болей, гнійних виділень з лівого носового ходу, високої температури тіла (38,6?С). З анамнезу відомо, що місяць тому хворий видалив 26 зуб, після чого відмічав періодичне попадання рідини з порожнини рота в ніс, але до лікаря не звертався. Місцево спостерігається набряк м’яких тканин. Пальпація в ділянці лівої “кликової” ямки різко болісна. Носове дихання порушене з лівої сторони. Слизова оболонка в ділянці лунки видаленого 26 зуба набрякла, синюшного кольору, за допомогою пуговчатогой зонду виявлено сполучення з порожниною верхньощелепної пазухи. Поставте найбільш вірогідний діагноз.

А. *Загострення хронічного лівостороннього одонтогенного гаймориту.

В Гострий гнійний періостит верхньої щелепи

С.. Гостра перфорація дна верхньощелепної пазухи.

Д. Загострення хронічного риногенного гаймориту.

Е. Гострий остеомієліт верхньої щелепи.


Тема №54: Перфорація та нориця верхньощелепної пазухи. Клініка, діагностика та лікування.
1.Хворий К., 29 років звернувся в клініку хірургічної стоматології зі скаргами на періодичне відчуття важкості в голові, закладання носа, порушення працездатності. Об'єктивно - нориця в ділянці лунки видаленого 2 місяці тому 25 зуба. На контрастній рентгенограмі - поліп в порожнині гайморової пазухи. Який з перерахованих методів хірургічного лікування слід використати в даному випадку?

А. * Операція за Калдвел-Люком з одномоментною пластикою норицевого ходу.

В. Операція за Прохоровим з одномоментною пластикою норицевого ходу

С. Операція за Рабіновичем з одномоментною пластикою норицевого ходу

Д. Операція за Бриллом-Семмерсом з одномоментною пластикою норицевого ходу.

Е. Операція за Шестопаловим.


2. Чоловік звернувся до поліклініки з приводу видалення 17 зубу. Під час операції видалення зуба один із коренів потрапив у гайморову пазуху. Яка тактика лікаря в даній ситуації?

А. * Провести рентгенологічне обстеження і направити хворого до стаціонару

В. Не починати ніяких дій.

С. Видалити корінь через перфораційний отвір, що утворився

Д. Провести операцію гайморотомії

Е. Ушити лунку видаленого зубу


3. Чоловік 40 років звернувся до лікаря з приводу болю в області 16 зубу. З анамнезу випливає, що протягом останніх 2-х років цей зуб піддавався кількаразовому лікуванню. Останнім часом до симптому болісністі приєдналося почуття ваги в області верхньої щелепи і утрудненість носового дихання. Під час видалення з лунки 16 зуба крім гноячи і крові виділилося повітря. Яка тактика лікаря в даній ситуації?

А. *Провести рентгенографічне обстеження і направити хворого до стаціонару

В. Призначити хворому іригацію порожнини рота розчинами антисептиків

С. Промити лунку віддаленого зуба фурациліном, призначити антибактеріальну терапію

Д. Промити лунку видаленого зубу фурациліном і ушити її.

Е. Не проводити ніяких втручань


4. Хворий К., 27 років звернувся до хірурга стоматолога з приводу загострення хронічного періодонтиту 17. Під час операції видалення зуба піднебінний корінь потрапив у гайморову пазуху. Яка тактика лікаря в даній ситуації?

А. * Провести рентгенологічне обстеження і направити хворого до стаціонару.

В. Затампонувати лунку йодоформною марлею.

С. Видалити корінь через перфораційний отвір, що утворився

Д. Провести операцію гайморотомії

Е. Ушити лунку видаленого зубу.


Тема №55: Специфічні запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки: актиномікоз. Клініка, діагностика та лікування.
Тема №56: Специфічні запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки: туберкульоз. Клініка, діагностика та лікування.
1. Больной Ч., 28 лет обратился к стоматологу по поводу ограниченного инфильтрата и свища в области левой щеки, синюшности кожи, незначительной болезненности. 46 зуб периодонтитный, по переходной складке тяж, идущий к поверхности кожи в проекции корня данного зуба. Какому заболеванию характерны указанные клинические признаки?

А.* Одонтогенная подкожная гранулема

В. Актиномикоз щеки

С. Гуммозное поражение кости

Д. Хронический остеомиелит челюсти.

Е. Туберкулез лимфоузлов щеки.


Тема №57 : Специфічні запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки: сіфіліс. Клініка, діагностика та лікування.
1. Хворий, 28 років, звернувся зі скаргами на наявність виразки на язиці. Об’єктивно: відмічається щільний інфільтрат, ерозія червоного кольору з гладким блискучим дном, діаметром біля 1,5 см. чітко окреслена, з рівними краями, безболісна. Поставте найбільш вірогідний діагноз.

А. *Первинний сіфіліс.

В. Туберкульозна виразка.

С. Актиномікоз язика.

Д. Абсцес язика.

Е. Декубітальна виразка


Тема №58: Специфічні запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки: ВІЛ-інфекція. Клініка, діагностика та лікування.

Тема №59: Специфічні запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки: дифтерія. Клініка, діагностика та лікування.

Тема №60: Інфекційні запальні процеси щелепно-лицевої ділянки: фурункул та карбункул. Сибірська виразка. Етіологія, патогенез. Клініка, діагностика та лікування.
1. У чоловіка 48 років на шкірі підборіддя з1явилася пустула, яка швидко розвинулася до щільного, різко болючого інфільтрату розміром 3 х 5 см. Шкіра на ним синьо-червоного кольору. У центрі три зони некрозу навколо волосяних фолікулів. Лімфовузли підборіддя збільшені, болісні. Встановити діагноз.

А. *Карбункул підборіддя

В. Рожисте запалення підборіддя

С. Актиномікоз шкіри підборіддя

Д. Атерома, яка нагноїлася

Е. Алергічний дерматит.


2. У чоловіка 20 років в області верхньої губи праворуч є різкий набряк і щільний інфільтрат розміром 1,5 х 1,5 см. В центрі інфільтрату є крапкова некротична корка. Після зняття її видний некротичний стовбур. Флюктуації немає. Встановити діагноз.

А. *Фурункул

В. Рожисте запалення

С. Актиномікоз.

Д. Карбункул.

Е. Атерома.


3. Хворий Ц., 48 років звернувся до лікаря зі скаргами на погіршення самопочуття підвищення температури тіла до 39,8 0С, наявність на шкірі підборіддя болючого осередку. Об’єктивно: на шкірі підборіддя щільний, різко болючий інфільтрат розміром 3(5 см. Шкіра на ним синьо-червоного кольору. У центрі осередку три зони некрозу навколо волосяних фолікулів. Лімфовузли підборіддя збільшені, болісні. Яке, на Вашу думку, захворювання виникло у пацієнта?

А. *Карбункул підборіддя

В. Бешиха підборідної ділянки.

С. Актиномікоз шкіри підборіддя

Д. Атерома, що нагноїлася

Е. Фурункул підборіддя.


Тема №61: Інфекційні запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки: бешиха, нома (водяний рак). Етіологія, патогенез. Клініка, діагностика та лікування.
1. У чоловіка 30 років на шкірі крил носа з`явился набряк і гіперемія, які розповсюдилися до шкіри верхньої губи і щоки. Під час обстеження виявлена тріщина по нижньо-наружному краю лівого носового отвору. Шкіра напружена, щільна, червоно-синючного кольору, малюнок згладжений, температура місцево підвищена. Ділянка ураження має чіткі межі, неправильної форми. Встановіть діагноз.

А. *Рожисте запалення.

В. Актиномікоз шкіри

С. Туберкульоз шкіри.

Д. Рак шкіри.

Е. Тромбофлебіт лицевої вени


2. У відділення щелепно-лицевої хірургії поступила хвора Л., 43 років з явищами інтоксикації, підвищенням температури тіла до 39 0С. Скаржиться також на біль, свербіж м'яких тканин обличчя. Початок захворювання зв'язує з укусом комахи, близько 3 днів тому. При огляді відзначається гіперемія шкіри з чіткими межами щічної, підочній ділянках зліва. Краї еритеми підняті над шкірою у вигляді валика. Пальпаторно тканини набряклі, інфільтровані, гарячі на дотик, різко болючі. На фоні еритеми – булли із серозною рідиною. Яке захворювання Ви запідозрите?

А. *Еритематозно-бульозна форма бешихового запалення

В. Поліморфна ексудативна еритема

С. Простий міхурцевий лишай

Д. Червоний вовчак

Е. Сибірська виразка


Тема №62: Підсумкове заняття.
Тема №63: Реактивно-дистрофічні зміни слинних залоз. Етіологія, патогенез. Клініка, діагностика та лікування.

1. Больная 60 лет, обратилась с жалобами на сухость слизистой полости рта и конъюктивы глаз. Сопутствующая патология – ревматоидный артрит. Для какого заболевания это один из характерных клинических симптомов?

А.* Симптом Шегрена.

В. Болезнь Микулича

С. Симптом Микулича.

Д. Симптом Херфордта

Е. Хронический паротит
2. Больной 58 лет обратился с жалобами на медленно увеличивающуюся припухлость тканей околоушных областей и сухость во рту. При объективном исследовании околоушные подчелюстные слюнные железы увеличины в размере, уплотнены, безболезнены. При каком заболевании наблюдается такая симптоматика?

А.* Болезнь Микулича

В. Симптом Микулича.

С. Симптом Херфордта.

Д. Симптом Шегрена.

Е. Хронический паротит.


Тема №64: Запалення слинних залоз (сіалоденіти). Етіологія, патогенез. Клініка, діагностика та лікування.

1. Хворий, 17 років, звернувся із скаргами на наявність слабоболючої припухлості в обох білявушно-жувальних ділянках, сухість в порожнині рота, високу температуру тіла (39?). Хвороба почалась 3 дні тому. При цьому мочки вух відтопирені. При пальпації виявляються три больові крапки: зпереду козелка вуха, у верхівки сосцевидного відростка та над вырізкою нижньої щелепи. Слизова оболонка біля сосочків выводних протоків слюнних залоз, гиперемована, з них виділяєтся прозора слина в малій кількості. Яка наибільш вірогідна хвороба у хворого?

А. *Гострий єпідемічний паротит.

В. Псевдопаротит Герценберга

С. Гострий неепідемічний паротит.

Д. Загострення хронічного паротиту

Е. Флегмона білявушних ділянок
2. Чоловік 59 років скаржиться підвищення температури тіла до 37,5-38,0 0С, загальну слабкість. 5 днів назад в правій білявушно-жувальній ділянці з’явилася болісна припухлість, що постійно наростала. Захворювання виникло вперше. До лікаря не звертався, приймав “Аспірин”. Об’єктивно: обличчя асиметричне за рахунок припухлості в правій білявушно-жувальній ділянці. Шкіра над припухлістю гіперемована, пальпаторно визначається болісний осередок м’яко-еластичної консистенції. При масуванні привушної слинної залози з її вивідної протоки виділяється густа слина в малій кількості з домішками гною. Який діагноз Ви поставите?

А. *Гострий гнійний паротит.

В. Епідемічний паротит

С. Паротит Герценберга

Д. Хронічний інтерстиціальний паротит.

Е. Абсцес правої білявушножувальної ділянки.


3. Больному поставлен диагноз склерозирующий субмакселит. Разрастание какой ткани в пораженной железе наблюдается при этом?

А.* Фиброзной

В. Грануляционной

С. Жировой

Д. Лимфоидной
Тема №65: Слино-кам’яна хвороба. Етіологія, патогенез. Клініка, діагностика та лікування.

1. У хворого 35 років під час їжі з'явилася болюча припухлість в правій підщелепній ділянці. Об'єктивно в правій піднижньощелепній ділянці визначається збільшена в розмірах щільноеластичної консистенції. Піднижньощелепна слинна залоза, болюча при пальпації. Рот відкривається вільно. У правій під?язичній області по ходу протоку залози визначається ущільнення. При масажі правої піднижньощелепної слинної залози з протоку виділяється в'язка слина з домішкою гною. Під час рентгендослідження в передній третині піднижньощелепного протоку визначався конкремент овоїдної форми розміром 2х4 мм. Яка подальша тактика лікаря в лікуванні хворого?

А. *Видалення конкремента з протока правої піднижньощелепної слиної залози

В. Екстирпація піднижньощелепної слинної залози

С. Масаж піднижньощелепної слиної залози з метою відходження конкремента

Д. Масаж піднижньощелепної слинної залози в комплексі з курсом протизапальної терапії

Е. Після купування запального процесу в залозі провести її екстирпацію
2. При обращении в клинику больному установлен диагноз: слюнокаменная болезнь с локализацией камня в железе. Какое лечение показано?

А.* Экстирпация подчелюстной слюнной железы

В. Медикоментозное консервативное

С. Лучевая терапія

Д. Склерозирующая терапия.

Е. Удаление камня с сохранением железы.


3. Во время приема пищи у пациента появляется симптом “слюнной колики”. При каком заболевании появляется этот симптом?

А.* Кальпулезном субмаксилите

В. Паренхиматозном паротите.

С. Скелерозирующем субмакксилите.

Д. Интерстициальном паротите

Е. Сиалодохите.


Тема №66: Дифференційний залік.
Література, що може бути використана для підготовки до практичних занять:

  1. Руководство по хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии: в 2 томах. Т.2 // Под ред. В.М.Безрукова, Т.Г. Робустовой. – Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Медицина, 2000. – 488 с.

  2. Тимофеев А.А. Гнойная хирургия челюстно-лицевой области и шеи. – Киев. Червона Рута – Турс, 1995. – 172 c.

  3. Тимофеев А.А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. – Том 2. – К.: Червона Рута-Турс, 1998. – 352 с.

  4. Тимофеев А.А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. – Киев, 2002. – 1024 с.

  5. Шаргородский А.Т. Воспалительные заболевания челюстно-лицевой области и шеи. – М., 1985. 158 c.

  6. Муковозов И.Н. Дифференциальная диагностика заболеваний челюстно-лицевой области. – Л.: Медицина, 1982.– 221 с.

  7. «Хирургическая стоматология», п/ред. Т.Г.Робустовой. – М: «Медицина», 1996.– 688 с.

  8. «Хирургическая стоматология», п/ред. Т.Г.Робустовой. – М: «Медицина», 2000.– 722 с.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка