Положення про робочу навчальну програму дисципліни та методичні рекомендації щодо її розробки




Скачати 289.22 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір289.22 Kb.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

„ЗАТВЕРДЖУЮ”

Ректор ЛНМУ

ім.Данила Галицького

Б.С.Зіменковський ______

„_______”___________2015 р.

П О Л О Ж Е Н Н Я
ПРО РОБОЧУ НАВЧАЛЬНУ ПРОГРАМУ ДИСЦИПЛІНИ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЇЇ РОЗРОБКИ

Схвалено


Центральною методичною комісією

Протокол №2 від 23 квітня 2015 р.


Голова ЦМК__________М.Р.Гжегоцький
Львів 2015


1. Загальний розділ

1.1. Положення про робочу навчальну програму дисципліни розроблено у

відповідності до “Положення про організацію освітнього процесу у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, ухваленого Вченою Радою університету 18.02.2015 р. , протокол №1-ВР та наказів ректора щодо удосконалення організації навчального процесу. Метою Положення є унормування змісту, обсягів, послідовності та організаційних форм вивчення дисципліни студентами, а також форм і засобів поточного і підсумкового контролю знань.

1.2. Робоча навчальна програма дисципліни – є нормативним документом

університету, що розробляється колективом кафедри для кожної навчальної дисципліни на основі галузевого стандарту вищої освіти відповідно до навчального плану.

1.3. Робоча навчальна програма має забезпечувати: відповідність змісту галузевих стандартів вищої освіти через безпосередній зв'язок змісту дисципліни з цілями вищої освіти (уміннями та здатностями фахівця, що визначені в ОКХ); відповідність ліцензійним та акредитаційним умовам та вимогам; відповідність «Стандартам і рекомендаціям щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти»; можливість використання дисциплінарних компетенцій як інформаційної бази для формування засобів діагностики; однозначність критеріїв оцінювання навчальних досягнень.

1.4. Робоча навчальна програма дисципліни за своїм змістом є документом,

що визначає обсяги знань, які повинен опанувати студент відповідно до вимог

освітньо-кваліфікаційної характеристики майбутнього фахівця, алгоритм

вивчення навчального матеріалу дисципліни з урахуванням міждисциплінарних

зв’язків, що виключає дублювання навчального матеріалу при вивченні спільних для різних курсів проблем, необхідне методичне забезпечення, складові та “технологію” оцінювання знань студентів.

1.5. Робоча навчальна програма як нормативний документ, що закладає

ідеологію змісту освіти та організації навчального процесу, визначає навчально-методичні засади діяльності кафедри; на її основі розробляються усі навчально-методичні матеріали для забезпечення освітнього процесу, у т.ч. для самостійної роботи студентів.
2. Структура та зміст робочої навчальної програми

2.1. Складові робочої навчальної програми

Робоча навчальна програма розробляється за такою структурою:


  • Опис навчальної дисципліни

  • Мета та завдання навчальної дисципліни

  • Програма навчальної дисципліни

  • Структура навчальної дисципліни

  • Теми лекційних занять

  • Теми практичних (семінарських) занять

  • Самостійна робота

  • Індивідуальні завдання

  • Методи навчання

  • Методи контролю

  • Розподіл балів, які отримують студенти

  • Методичне забезпечення

  • Перелік питань, що виносяться на підсумкові (поточні) контролі

  • Рекомендована література

  • Інформаційні ресурси


2.2. Зміст розділів робочої навчальної програми

2.2.1. Опис предмета дисципліни.

Інформація по цьому розділу оформлюється у формі таблиці, яку наведено



нижче. В ній вказуються: галузь знань, шифр та назва спеціальності, освітньо-кваліфікаційного рівня, кваліфікація; назва дисципліни, кількість кредитів, годин, змістових модулів, рік підготовки, семестр, вид контролю (залік або екзамен). Наприклад, з дисципліни «Фізіологія»:

Опис навчального плану з дисципліни “Фізіологія”

для студентів медичних факультетів

за спеціальністю 7.12010001 «Лікувальна справа», 7.12010002 «Педіатрія», 7.12010003 «Медико-профілактична справа»,

кваліфікація – лікар


Структура навчальної дисципліни

Кількість кредитів, годин, з них

Рік навчання семестр

Вид контролю

Всього

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практичних занять







Модуль: Фізіологія

Змістових модулів 14

11,0 кредитів ЕСТS/ 330 год.

50

130

150

2 курс

(ІІІ, ІV семестри)

залік, іспит

за семестрами

Змістові модулі 1-2

4,5

кредити ЕСТS/ 135 год.


32

51

52

ІІІ семестр

залік

Змістові модулі 3-4

6,5

кредитів ЕСТS/ 195 год.


18

79

98

ІV семестр

іспит

Аудиторне навантаження – 54,5%, СРС – 45,5%
2.2.2. Мета та завдання навчальної дисципліни

В цьому розділі необхідно сформулювати мету та завдання навчальної дисципліни, а також має бути чітко визначено — що повинен знати і вміти студент після опанування даного курсу.



Наприклад:

Мета…..

Завдання…..

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен



знати…..

вміти……..

2.2.3. Програма навчальної дисципліни

В даному розділі необхідно надати назви змістових модулів, їх тематику та конкретні цілі. Також має бути представлено орієнтовний перелік питань, що

виноситься на ці теми.

Наприклад:

Змістовий модуль 1……


  • Конкретні цілі

  • Пояснювати…..

  • Трактувати…..

  • Виконувати…….

  • Аналізувати……..

  • Розробити….

  • Проводити обстеження….. і т.д.

Тема 1…….

Тема 2……..

Змістовий модуль 2……

  • Конкретні цілі

  • Пояснювати…..

  • Трактувати…..

  • Виконувати…….

  • Аналізувати……..

  • Розробити….

  • Проводити обстеження….. і т.д.

Тема 11…….

Тема 12……..
2.2.4. Структура навчальної дисципліни

Подається розподіл навчального часу за формами навчання та видами



занять відповідно до робочого навчального плану.

Тема

Лекції

Практичні заняття

СРС

Індивідуальна робота

Змістовий модуль I. Назва

1.Тема 1. Назва




3

1

-

2. Тема 2. Назва

-

-

1

Тема 3. Назва

-

-

1

Тема ….. Назва













Разом за змістовим модулем 1













Змістовий модуль 2. Назва

10.Тема 10. Назва

2

3

1

-

11.Тема 11. Назва

-

3

1

Тема ….. Назва

-

3

1

Разом за змістовим модулем 2













Підсумковий контроль

Залік

Змістовий модуль 3. Назва

20.Тема 20. Назва

2

3

1

-

21. Тема ….. Назва

2

3

1

Разом за змістовим модулем 3













Змістовий модуль 4. Назва

25.Тема 25. Назва

2

3

1

-

26. Тема ….. Назва

2

3

1

Разом за змістовим модулем 4













Усього годин 330/11,0 кредитів ЕСТS

50

130

150




Підсумковий контроль

Іспит

Аудиторна робота – 54,5%, СРС – 45,5%
2.2.5. У розділі “Теми лекційних занять” необхідно подати тематичний план лекційних занять. Наприклад:

Тематичний план лекцій з дисципліни Фізіологія

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин




Змістовий модуль 1: Загальна фізіологія




1.

Введення в курс фізіології. Збудливі тканини. Біопотенціали.

2

2.

Загальні принципи біологічної регуляція. Нервова регуляція. Рефлекторний принцип діяльності ЦНС.

2

3.

Збудження та гальмування в центральній нервовій системі. Принципи координації рефлекторної діяльності

2

4.

Роль різних рівнів ЦНС у регуляція рухових функцій. Роль спинного мозку в регуляції.

2

5.

Роль стовбура мозку в регуляції рухових функцій.

2

6.

Роль переднього мозку й мозочка в регуляції рухових функцій.

2

7

Роль автономної нервової системи у регуляції вісцеральних функцій..

2

8.

Гуморальна регуляція вісцеральних функцій, роль гормонів у регуляції




9

Роль ендокринних залоз у регуляції процесів росту та розвитку.

2




РАЗОМ

18




Змістовий модуль 2: Фізіологія вісцеральних систем: крові, кровообігу, дихання




1.

Загальна характеристика системи крові. Кров як засіб транспорту і внутрішнє середовище організму.

2

2.

Фізіологія еритроцитів. Захисні функції крові. Групи крові.

2

3.

Судинно-тромбоцитарний та коагуляційний гемостаз. Роль антикоагулянтів і плазмінів.

2

4.

Система кровообігу. Фізіологічні властивості серцевого м’яза.

2

5.

Насосна функція серця, регуляція діяльності серця.

2

6.

Роль судин у кровообігу. Основні принципи кровообігу.

2

7.

Регуляція руху крові по судинах. Регуляція системного кровообігу

2

8.

Система дихання. Основні етапи дихання

2




РАЗОМ

16




Змістовий модуль 3:Фізіологія вісцеральних систем: енергетичного обміну, терморегуляції, травлення, виділення




1.

Енергетичний обмін і терморегуляція.

2

2.

Система травлення. Роль смакової та нюхової сенсорних систем.. Травлення у ротовій порожнині

2

3.

Травлення у шлунку та 12-палій кишці. Травлення у кишках та всмоктування. Голод та насичення

2

4.

Система виділення. Механізми утворення сечі.

2




РАЗОМ

8




Змістовий модуль 4: Вищі інтегративні функції




1.

Сенсорні системи (аналізатори). Сомато-сенсорна система. Фізіологічні основи болю.

2

2.

Зорова та слухова сенсорні системи..

2

3.

Вища нервова діяльність. Процеси утворення та гальмування умовних рефлексів. Память.

2

4.

Фізіологічні основи поведінки. Роль потреб, мотивацій та емоцій.

2




РАЗОМ

8




Кількість лекційних годин з дисципліни

50

2.2.6. У розділі “Теми практичних (семінарських) занять” необхідно подати

Тематичний план практичних або семінарських занять.



Тематичний план практичних занять з дисципліни Фізіологія

№ з.п.

ТЕМА

Кількість годин




Змістовий модуль 1: Загальна фізіологія




1.




3

2.




3




РАЗОМ















……..







Змістовий модуль 4: Вищі інтегративні функції




42.




3

43.




3




РАЗОМ






Кількість годин практичних занять з дисципліни

130


2.2.8 У розділі “Самостійна робота” необхідно вказати форми та зміст

навчального матеріалу, що є предметом самостійного опрацювання студентами.

Відповідно до чинних положень про організацію навчального процесу,

самостійна робота студента є однією з форм організації навчання, основною

формою оволодіння навчальним матеріалом у вільний від обов'язкових

навчальних занять час за розкладом. Самостійна робота студентів університету регламентується "Положенням про самостійну роботу студентів ЛНМУ імені Данила Галицького" від 24.10.20 р., протокол №4.



з.п.

ТЕМА

Кількість годин

Вид контролю




Змістовий модуль 1: Загальна фізіологія







1.

Історія розвитку фізіології у ХІХ столітті

6

Поточний контроль на практичних заняттях

2.

Внесок робіт І.М.Сеченова, І.П.Павлова, П.К.Анохіна, П.Г.Костюка в розвиток світової фізіології. Українська фізіологічна школа

6

3

Регуляція системної діяльності організму

6

4

Роль гормонів у регуляції статевих функцій

6




РАЗОМ

24







Змістовий модуль…










………










Змістовий модуль 4: Вищі інтегративні функції







1.

Вестибулярна сенсорна система

7

Поточний контроль на практичних заняттях

-“-


-“-

2.

Смакова сенсорна система

6

3

Нюхова сенсорна система

7

4

Функціональна система поведінки (Анохін П.К.)

7

5

Сон, його види, механізми, біологічна роль

5




РАЗОМ

33







РАЗОМ СРС з дисципліни, в тому числі

150





2.2.7. При формуванні розділу “ Індивідуальні завдання ” слід керуватися

наступним:



Індивідуальне навчально-дослідне завдання є однією з форм організації навчання в університеті, яке має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, отриманих студентами в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. До індивідуальних завдань належать історії хвороб, судово-медичні акти, акти токсикологічних досліджень, курсові та дипломні, магістерські роботи. Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно під керівництвом викладачів. Мета індивідуального навчально-дослідного завдання  – самостійне вивчення частини програмового матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення та практичне застосування знань студента з навчального курсу, розвиток навичок самостійної роботи. Оформлене індивідуальне завдання має титульний лист, зміст індивідуального завдання, теоретичну і практичну складову, висновок, список використаної літератури. Розкриття індивідуального завдання повинно мати практичну направленість, зв'язок з конкретним об’єктом діяльності у галузі медицини або фармації. Оформлення роботи здійснюється відповідно до вимог нормативних (методичних) документів.

У розділі необхідно розкрити форми організації виконання індивідуальних завдань з даної дисципліни та їх тематику. Індивідуальне навчально-дослідне завдання виконується у разі, якщо воно заплановане робочим навчальним планом на навчальний рік.


2.2.8. У розділі "Методи навчання" необхідно представити систему організації занять, використання інтерактивних методів, навчальні технології, що використовуються для передачі та засвоєння знань, умінь і навичок.
2.2.9. Розділ "Методи контролю" має містити викладення змісту та

технології оцінювання знань студентів, а саме — перелік усіх видів

робіт, що зобов’язаний виконати студент під час проведення поточного, підсумкового контролю, самостійної роботи, індивідуальних завдань та

критерії їх оцінювання.
2.2.10. Розподіл балів, які отримують студенти

В розділі вказується:

  • Види контролю (поточний і підсумковий)

  • Форма підсумкового контролю відповідно до навчального плану (залік, диференційований залік, іспит)

  • Критерії оцінювання

Контрольні заходи включають поточний і підсумковий семестровий контроль та атестацію випускників.

Поточний контроль здійснюється під час проведення навчальних занять і має на меті перевірку засвоєння студентами навчального матеріалу. Форма проведення поточного контролю під час навчальних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

Оцінювання поточної навчальної діяльності. Під час оцінювання засвоєння кожної теми за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною (традиційною) шкалою з урахуванням затверджених критеріїв оцінювання для відповідної дисципліни. При цьому враховуються усі види робіт, передбачені навчальною програмою. Студент має отримати оцінку з кожної теми. Форми оцінювання поточної навчальної діяльності мають бути стандартизованими і включати контроль теоретичної та практичної підготовки. Виставлені за традиційною шкалою оцінки конвертуються у бали.

Для дисциплін формою підсумкового контролю яких є залік (диференційований залік):

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні дисципліни становить 200 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування дисципліни становить 120 балів.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за традиційною шкалою під час вивчення дисципліни впродовж семестру, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:

Для зручності наведено таблицю перерахунку за 200-бальною шкалою:

Таблиця 1

Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються заліком (диференційованим заліком)




4-бальна шкала

200-бальна шкала

5

200

4.97

199

4.95

198

4.92

197

4.9

196

4.87

195

4.85

194

4.82

193

4.8

192

4.77

191

4.75

190

4.72

189

4.7

188

4.67

187

4.65

186

4.62

185

4.6

184

4.57

183

4.52

181

4.5

180

4.47

179

4-бальна шкала

200-бальна шкала

4.45

178

4.42

177

4.4

176

4.37

175

4.35

174

4.32

173

4.3

172

4.27

171

4.24

170

4.22

169

4.19

168

4.17

167

4.14

166

4.12

165

4.09

164

4.07

163

4.04

162

4.02

161

3.99

160

3.97

159

3.94

158

4-бальна шкала

200-бальна шкала

3.92

157

3.89

156

3.87

155

3.84

154

3.82

153

3.79

152

3.77

151

3.74

150

3.72

149

3.7

148

3.67

147

3.65

146

3.62

145

3.57

143

3.55

142

3.52

141

3.5

140

3.47

139

3.45

138

3.42

137

3.4

136

4-бальна шкала

200-бальна шкала

3.37

135

3.35

134

3.32

133

3.3

132

3.27

131

3.25

130

3.22

129

3.2

128

3.17

127

3.15

126

3.12

125

3.1

124

3.07

123

3.02

121

3

120

Менше 3

Недос-татньо







Для дисциплін формою підсумкового контролю яких є екзамен:

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність за семестр для допуску до екзамену становить 120 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність за семестр для допуску до екзамену становить 72 бали.

Розрахунок кількості балів проводиться на підставі отриманих студентом оцінок за традиційною шкалою під час вивчення дисципліни, шляхом обчислення середнього арифметичного (СА), округленого до двох знаків після коми. Отримана величина конвертується у бали за багатобальною шкалою таким чином:

Для зручності наведено таблицю перерахунку за 200-бальною шкалою:



Таблиця 2

Перерахунок середньої оцінки за поточну діяльність у багатобальну шкалу для дисциплін, що завершуються екзаменом



4-бальна шкала

200-бальна шкала

5

120

4.95

119

4.91

118

4.87

117

4.83

116

4.79

115

4.75

114

4.7

113

4.66

112

4.62

111

4.58

110

4.54

109

4.5

108

4-бальна шкала

200-бальна шкала

4.45

107

4.41

106

4.37

105

4.33

104

4.29

103

4.25

102

4.2

101

4.16

100

4.12

99

4.08

98

4.04

97

3.99

96

3.95

95

4-бальна шкала

200-бальна шкала

3.91

94

3.87

93

3.83

92

3.79

91

3.74

90

3.7

89

3.66

88

3.62

87

3.58

86

3.54

85

3.49

84

3.45

83

3.41

82

4-бальна шкала

200-бальна шкала

3.37

81

3.33

80

3.29

79

3.25

78

3.2

77

3.16

76

3.12

75

3.08

74

3.04

73

3

72

Менше 3

Недос-татньо






Самостійна робота студентів оцінюється під час поточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу контролюється при підсумковому контролі.
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні та на окремих його завершених етапах за національною шкалою та шкалою ECTS. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та атестацію студента.

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену або заліку (диференційованого заліку) з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного робочою програмою навчальної дисципліни і в терміни, встановлені робочим навчальним планом, індивідуальним навчальним планом студента.



Семестровий (диференційований) залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконання ним усіх видів навчальних робіт, передбачених робочою навчальною програмою. Семестровий (диференційований) залік виставляється за результатами поточного контролю.
Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід. Студент вважається допущеним до семестрового екзамену з навчальної дисципліни, якщо він відвідав усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, виконав усі види робіт, передбачені робочою програмою цієї навчальної дисципліни та при її вивченні впродовж семестру набрав кількість балів, не меншу за мінімальну (72 бали).

Семестровий екзамен проводиться у письмовій формі у період екзаменаційної сесії, відповідно до розкладу. Форма проведення екзамену має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної та практичної підготовки. Методика проведення семестрового екзамену і екзаменаційні питання мають бути відображені у робочій навчальній програмі.



Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні екзамену становить 80.

Мінімальна кількість балів при складанні екзамену - не менше 50.

У робочій програмі необхідно відобразити критерії оцінювання та систему розподілу екзаменаційних балів .
Визначення кількості балів, яку студент набрав з дисципліни

Оцінка з дисципліни, яка завершується екзаменом визначається, як сума балів за поточну навчальну діяльність (не менше 72) та балів за екзамен (не менше 50).

Оцінка з дисциплін, формою підсумкового контролю яких є диференційований залік базується на результатах поточної навчальної діяльності та обчислюється в балах, відповідно до таблиці 1.

Оцінка з дисциплін, формою підсумкового контролю яких є залік (диференційований залік) базується на результатах поточної навчальної діяльності та виражається за двобальною шкалою «зараховано» або «не зараховано». Для зарахування студент має отримати за поточну навчальну діяльність бал не менше 60% від максимальної суми балів з дисципліни (120 балів).

Бали з дисципліни незалежно конвертуються як в шкалу ECTS, так і в 4-бальну шкалу. Бали шкали ECTS у 4-бальну шкалу не конвертуються і навпаки.

Бали студентів, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни ранжуються за шкалою ECTS таким чином:

Таблиця 3



Оцінка ECTS

Статистичний показник

А

Найкращі 10 % студентів

В

Наступні 25 % студентів

С

Наступні 30 % студентів

D

Наступні 25 % студентів

E

Останні 10 % студентів

Бали з дисципліни для студентів, які успішно виконали програму конвертуються у традиційну 4-ри бальну шкалу за абсолютними критеріями, які наведено нижче у таблиці:

Таблиця 4

Бали з дисципліни

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

Від 170 до 200 балів

5

Від 140 до 169 балів

4

Від 139 балів до мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент

3

Нижче мінімальної кількості балів, яку повинен набрати студент

2

Оцінка ECTS у традиційну шкалу не конвертується, оскільки шкала ECTS та чотирибальна шкала незалежні.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів перевіряється статистичними методами (коефіцієнт кореляції між оцінкою ECTS та оцінкою за національною шкалою).

2.2.11. Методичне забезпечення

Вказується методична, дидактична література для забезпечення навчальної дисципліни.



2.2.12. Перелік питань, що виносяться на підсумковий (поточний)

контроль

До розділу входять перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми

дисципліни та виносяться на підсумковий (поточний) модульний контроль.

2.2.13. Рекомендована література складається з базової і допоміжної

літератури.



2.2.14. Інформаційні ресурси мають містити, джерела Інтернет, нормативну базу тощо.

3. Порядок оформлення та затвердження робочої навчальної програми

3.1. Робоча навчальна програма обговорюється та ухвалюється на засіданні кафедри, профільної методичної комісії університету, факультету і затверджується першим проректором з науково-педагогічної роботи.



3.2. Титульну сторінку робочої програми необхідно оформити відповідно до наведеного зразка (див. Додаток).

3.3. Поточні зміни до робочої навчальної програми, що стосуються уточнень

системи контролю та оцінювання знань, планів занять та інш., мають бути внесені у формі додатка до робочої програми до початку нового навчального року.

3.4. Робоча навчальна програма підлягає обов’язковому перегляду і

перезатвердженню (упродовж двох місяців):

а) після затвердження нової редакції освітньо-професійної програми,

внесення змін до навчального плану, що стосуються цієї дисципліни;

б) до початку нового навчального року.




ДОДАТОК

Зразок титульного аркуша

робочої навчальної програми
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

Кафедра __________________________________________

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор з науково-педагогічної роботи

проф. М.Р.Гжегоцький

___________________________

“___”_______________201__ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
_____________________________________________________________

(назва навчальної дисципліни)

спеціальність ________________________________________________________

(шифр і назва спеціальності)

Факультет, курс ________________________________________________________

(назва факультету)




Обговорено та ухвалено

на засіданні кафедри

__________________ _____

Протокол №____

від “___”__________201__ р.

Завідувач кафедри

___________________________

Затверджено

профільною методичною комісією

з _________________ дисциплін

Протокол №____

від “___”________________201__ р.



Голова профільної методичної комісії_____________________


2015


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка