Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту




Сторінка3/5
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.94 Mb.
1   2   3   4   5



Порядок обліку захисних споруд цивільного захисту

84. З метою контролю за створенням та утримання фонду захисних споруд, введенням їх обліку центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснюється загальнодержавний облік захисних споруд - веде Єдиний державний реєстр захисних споруд (далі – Реєстр).


85. Реєстр формується на підставі документального та електронного обліку захисних споруд.
86. Документальний облік захисних споруд відповідно до їх територіального розташування ведеться Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та підприємствами, а електронний облік захисних споруд - територіальними органами центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
87. Документальний облік захисних споруд як державного майна, що не увійшло до статутних капіталів підприємств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), а також те, що перебуває на балансі державних підприємств, ведеться Фондом державного майна України у Єдиному реєстрі об’єктів державної власності.
88. Документальний облік захисних споруд на підприємствах, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (у тому числі і захисних споруд як державного майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі корпоратизації), ведеться цими міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади.
89. Підставою для ведення документального обліку захисних споруд є паспорт, облікова картка та книги обліку на захисні споруди.
90. Після прийняття в експлуатацію завершеної будівництвом захисної споруди (сховища, протирадіаційного укриття) або за результатами її технічної інвентаризації як об’єкта нерухомого майна замовником заповнюється паспорт на захисну споруду (додаток 6). Паспорт складається у двох примірниках та надається на візування структурному підрозділу апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації, міської державної адміністрації мм. Києва та Севастополя, який веде документальний облік захисних споруд.
91. На підставі паспорта на захисну споруду, наданого замовником структурним підрозділом апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації, міської державної адміністрації
мм. Києва та Севастополя, який веде документальний облік захисних споруд, заповнюється облікова картка на захисну споруду (додаток 7), що складається у трьох примірниках.
92. Перший примірник паспорта та облікової картки на захисну споруду зберігається у балансоутримувача (власника) захисної споруди.
Другий примірник паспорта та облікової картки на захисну споруду зберігається в структурному підрозділі апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які ведуть документальний облік захисних споруд.
Копія паспорта на захисну споруду, завірена балансоутримувачем (власником), третій примірник облікової картки надається структурним підрозділом апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації, міської державної адміністрації м. Києва та Севастополя, який веде документальний облік захисних споруд до місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (району, міста), які ведуть документальний облік захисних споруд.
93. Обов'язковими додатками до паспорта повинні бути копії креслень проектної документації на будівництво (реконструкцію) захисної споруди (або будівлі, в яку вона вбудована), узгоджені та завірені організацією - балансоутримувачем захисної споруди і Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування (району, міста), які ведуть документальний облік захисних споруд.
94. Копії паспортів та облікових карток, завірені балансоутримувачами (власниками) захисних споруд, надаються до міністерств (інших центральних органів виконавчої влади, державного органу чи установи), до сфери управління якого належить підприємство, на балансі (утриманні) якого знаходяться захисні споруди, або якому надано право управління державною часткою майна статутного капіталу підприємства, створеного шляхом корпоратизації (приватизації), на балансі (утриманні) якого залишилися захисні споруди державної власності.
95. На підставі паспортів та облікових карток документальний облік захисних споруд відповідно до їх територіального розташування ведеться у книгах обліку захисних споруд (додаток 8):
книги обліку захисних споруд за район (місто) ведуться місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, які ведуть документальний облік захисних споруд;
книги обліку захисних споруд за область - структурним підрозділом апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації, міської державної адміністрації мм. Києва та Севастополя, який веде документальний облік захисних споруд.
Книги обліку оформлюються за встановленою формою згідно з додатком 5.
Ведення вищезазначеної облікової документації здійснюється з дотриманням вимог чинного законодавства щодо використання інформації з обмеженим доступом.
96. Підприємства, житлово-експлуатаційні дільниці (виробничі ремонтно-експлуатаційні житлові об’єднання), а також сільські ради повинні мати виписки з книг обліку на наявні у них захисні споруди та споруди, що можливо використовувати для укриття.
97. Структурним підрозділом апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації, міської державної адміністрації мм. Києва та Севастополя, який веде документальний облік захисних споруд надається територіальним органам центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, інформація, зазначена у книгах обліку захисних споруд за область (їх паспортах та облікових картках) для внесення до електронних баз обліку захисних споруд області, які ними ведуться.
98. Облікові номери захисних споруд (сховищ і протирадіаційних укриттів) надаються структурним підрозділом апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації, міської державної адміністрації мм. Києва та Севастополя, який веде документальний облік захисних споруд відповідно до нумерації захисних споруд, встановленої центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту на відповідній території.
99. Порядок щорічної звітності про стан наявного фонду захисних споруд встановлюється центральний органом виконавчої влади, який формує державну політику у сфері цивільного захисту.
100. З метою уточнення даних про фонд захисних споруд, їх технічний стан, за рішенням Кабінету Міністрів України центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, організовує проведення технічної інвентаризації фонду захисних споруд та здійснює контроль за її проведенням;
101 Порядок проведення технічної інвентаризації захисних споруд як об’єктів нерухомого майна визначає центральний орган виконавчої влади, який формує державну політику у сфері цивільного захисту.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру захисних споруд цивільного захисту
102. Єдиний державний реєстр захисних споруд цивільного захисту (далі – Реєстр) є програмним засобом збирання, обробки та зберігання інформації про захисні споруди незалежно від форм власності.
103. Метою ведення Реєстру є:
забезпечення електронного обліку та систематизації даних про захисні споруди;
контроль за збереженням фонду захисних споруд, станом готовності захисних споруд до використання за призначенням;
контроль за дотриманням єдиної системи нумерації захисних споруд.
104. Користувачі інформацією Реєстру – фізичні або юридичні особи, які мають наміри отримати інформацію про захисні споруди.
105. Розпорядником Реєстру є центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, який :
забезпечує технічне функціонування електронного збирання, обробки та збереження інформації;
здійснює включення необхідної інформації, що надходить з інших джерел, не заборонених законодавством;
забезпечує збереження первинних документів, на підставі яких проводиться включення (виключення) даних до (з) Реєстру;
забезпечує доступ до інформації, що міститься в Реєстрі, відповідно до законодавства;
надає довідки з Реєстру на інформаційні запити відповідно до законодавства;
використовує інформацію Реєстру для виконання своїх повноважень з метою державного управління у сфері цивільного захисту;
здійснює інші повноваження, необхідні для функціонування Реєстру, відповідно до законодавства.
106. Первинна інформація Реєстру базується на електронних базах обліку захисних споруд, що ведуться територіальними органами центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, та результатах технічної інвентаризації захисних споруд як об’єктів нерухомого майна, що проводиться в установленому порядку.
107. Інформація Реєстру надається у формі довідки за письмовим запитом органу державної влади з дотриманням вимог чинного законодавства щодо використання інформації з обмеженим доступом.
108. Вилучення захисних споруд з Реєстру здійснюється після реалізації процедури їх вилучення з фонду захисних споруд відповідно до вимог цього Порядку.


Особливості вилучення захисних споруд

з фонду захисних споруд

109. Рішення про вилучення захисних споруд з фонду захисних споруд приймається органами виконавчої влади з урахуванням завдання щодо забезпечення захисту працівників підприємств, населення від наслідків надзвичайних ситуацій та на особливий період.


110. Пропозиції про вилучення захисних споруд з фонду захисних споруд надаються їх балансоутримувачами (власниками) до органів виконавчої влади.
111. Вилучення захисних споруд з фонду захисних споруд здійснюється у разі:
набуття ними непридатного стану для експлуатації (технічні характеристики яких не відповідають вимогам, визначеним документацією щодо її проектування та експлуатації) внаслідок фізичного зносу, аварій та стихійного лиха;
знесення будівель і споруд (будівництво, розширення, реконструкція, технічне переоснащення підприємств), в яких вони розташовані, та неможливості чи економічної недоцільності їх відновлення;

тривалого затоплення в зоні стійкого, постійного підтоплення територій, на яких вони розташовані, ґрунтовими водами і де неможливо чи економічно недоцільно провести заходи з водозниження (водовідведення);

якщо захисна споруда розташована в гірничих виробках та на території вугледобувних та вуглепереробних підприємств, що фізично ліквідовано (у гірничих виробках, що підлягають консервації, та на територіях зазначених підприємств, які підлягають рекультивації);

припинення діяльності (ліквідації) підприємств, на яких перебувають захисні споруди, і неможливості використати їх для захисту населення і передачі в установленому законодавством порядку на утримання (збереження) іншого підприємства або органу управління (органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування);

неможливості провести технічну інвентаризацію захисних споруд як об’єктів нерухомості незалежно від форм власності (перебувають на балансі фізично ліквідованих підприємств, зруйновані, помилково обліковані).

112.  Для визначення стану захисної споруди, а також для оформлення документів, пов’язаних з вилученням її із фонду захисних споруд, наказом керівника підприємства (балансоутримувача) утворюється комісія з визначення стану і підготовки пропозицій щодо вилучення захисної споруди з фонду захисних споруд, до складу якої входять:


голова комісії;
заступник керівника підприємства або головний інженер;
члени комісії:
особа, на яку покладено відповідальність за збереження захисної споруди;
головний бухгалтер або його заступник;
представник територіального органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;
представник структурного підрозділу апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, структурного підрозділу місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, які ведуть документальний облік захисних споруд;

представник уповноваженого органу управління державним майном – захисною спорудою;

представник регіонального відділення Фонду державного майна України (у разі коли захисна споруда є державним майном, що не увійшло до статутних капіталів підприємства, створеного у процесі приватизації, але залишилася на його балансі);
представник структурного підрозділу органу місцевого самоврядування, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади (у разі коли захисна споруда перебуває у комунальній власності);
представник проектної організації (установи), який готував висновок про технічний стан захисної споруди;
арбітражний керуючий, у разі застосування до підприємства процедури банкрутства;

інші фахівців за необхідністю.

Залучення до складу комісії представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інших підприємств здійснюється за погодженням з їх керівниками.

113. Комісія зобов’язана:


провести огляд захисної споруди, використовуючи при цьому дані облікових документів, технічної документації (в тому числі актів приймання виконаних робіт з поточного і капітального ремонту), а також документації бухгалтерського обліку;
встановити можливість або неможливість відновлення і подальшого використання захисної споруди за цільовим та функціональним призначенням, а також підготувати пропозиції про її вилучення (переведення в групу протирадіаційних укриттів, простіших укриттів, розбирання захисної споруди, використання в господарських цілях);
встановити конкретні причини вилучення захисної споруди, можливість використання обладнання, вузлів агрегатів захисної споруди.
114. У випадках, передбачених абзацами другим, третім та четвертим пункту 111 Порядку, у разі коли нормативно-правовими актами, що регулюють норми забезпечення укриття населення передбачено функціонування захисних споруд, вилучення їх з фонду захисних споруд здійснюється після його поповнення в установленому порядку.
Визначення технічного стану захисної споруди у випадках, передбачених абзацами другим, третім та четвертим пункту 111 цього Порядку, проводиться на замовлення балансоутримувача (власника) відповідно до Правил обстеження технічного стану захисних споруд цивільного захисту

115. У випадках, передбачених абзацами п’ятим, шостим та сьомим пункту 111 Порядку, балансоутримувач (власник) готує та надає на розгляд комісії матеріали, що підтверджують:

знаходження захисної споруди поза межами населеного пункту;

закриття (повної фізичної ліквідації) гірничих або шахтних виробок;

відсутність необхідності укриття населення та можливості передачі захисної споруди на утримання (збереження) іншого підприємства або органу управління (органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування);

процедуру банкрутства (санації) заявника;

інші обґрунтовуючі документи за вимогою комісії.

116. За результатами своєї роботи комісією складається акт з вилучення сховища (протирадіаційного укриття) з фонду за формою (додатки 9, 10).


У тих випадках, коли захисна споруда вилучається у зв’язку з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням діючих об’єктів, комісія перевіряє їх наявність у затверджених планах реконструкції та технічного переоснащення та робить в акті посилання на пункт та дату затвердження плану.
В акті детально вказуються причини вилучення захисної споруди, стан основних захисних і несучих будівельних конструкцій, захисного обладнання, систем життєзабезпечення та обґрунтовується економічна (технічна) недоцільність та неможливість їх відновлення.
117. До акта про виключення захисної споруди додаються:
висновок проектної організації про технічний стан захисної споруди з визначенням ступеня її фізичного зносу та техніко-економічним обґрунтуванням щодо недоцільності її відновлення, підтверджений інженерними розрахунками, відповідно до вимог Правил обстеження технічного стану захисних споруд цивільного захисту. У випадках, передбачених абзацами п’ятим, шостим та сьомим пункту 111 Порядку, обстеження технічного стану захисної споруди не проводиться.
інженерно-геологічний висновок щодо підтоплення території з визначенням причин підтоплення та обґрунтування щодо неможливості чи економічної недоцільності проведення заходів з водозниження (водовідведення) (у разі підтоплення захисної споруди);

копії облікових документів (облікової картки, паспорта), завірені Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, які ведуть документальний облік захисних споруд на відповідній території;

інформація Фонду державного майна України (регіонального відділення) щодо наявності (відсутності) у статутному капіталі балансоутримувача (власника) державної частки;

документи, що підтверджують відсутність необхідності укриття населення в захисних спорудах (витяг із затвердженого плану цивільного захисту щодо розрахунку укриття населення; довідки підприємств, розташованих у радіусі 500 м, про наявність у них готових до використання за призначенням захисних споруд;

документи, що підтверджують неможливість передачі захисної споруди на утримання (збереження) іншого підприємства або органу управління (довідка про відмову прийняття на баланс підприємства або до сфери управління органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування);

довідка регіонального відділення Фонду державного майна України та територіального органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, про неможливість передачі в установленому порядку до сфери інших органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності;

документи, що підтверджують неможливість проведення технічної інвентаризації захисних споруд як об’єктів нерухомого майна.

довідка центрального органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевого органу виконавчої влади про наявність (відсутність) мобілізаційного завдання балансоутримувача (власнику) та віднесення його до відповідної категорії з цивільного захисту;

довідки балансоутримувача (власника) про загальну кількість працюючих, завірена в державних органах статистики, та найбільшу працюючу зміну заявника;

довідка балансоутримувача (власника) про залишкову балансову вартість захисної споруди на момент вилучення;

довідка балансоутримувача (власника), погоджена із Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, які здійснюють документальний облік захисних споруд відповідної території, про обладнання, вузли агрегатів щодо можливості їх використання для утримання інших захисних споруд;

окрема думка членів комісії, які не згодні із загальним висновком комісії.

118.  До акта про вилучення захисної споруди, що стала непридатною внаслідок аварії чи стихійного лиха, додаються документи про ці випадки та їх вплив на стан захисної споруди (акт про аварію, стихійне лихо, акт обстеження дефектів і пошкоджень), оформлені згідно з чинним законодавством.

119.  У випадку, передбаченому абзацом п’ятим пункту 111 Порядку, до акта додаються:

витяг з проекту ліквідації балансоутримувача (власника) та техніко-економічного обґрунтування відповідно до вимог Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 р. №  939, що підтверджує подальше використання основних фондів;

завірена копія наказу уповноваженого органу управління цим майном про ліквідацію заявника;

завірена копія рішення органу місцевого самоврядування про узгодження плану заявника щодо ліквідації гірничодобувних (гірничопереробних) об’єктів відповідно до вимог Закону України ”Про місцеве самоврядування в Україні”.

У разі відповідності наданої документації вимогам цього Порядку акт про вилучення захисної споруди візується.

120. Підписаний головою і членами комісії акт, а також документи, що додаються до нього, подаються балансоутримувачем (власником) на розгляд до структурного підрозділу апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які ведуть документальний облік захисних споруд та територіального органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.


121.  Завізований акт про вилучення захисної споруди, а також документи, що додаються до нього, подаються балансоутримувачем (власником) на погодження:
сховищ – до центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;
протирадіаційних укриттів – до територіального органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
122. Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту та його територіальний орган проводять експертну оцінку представлених документів щодо відповідності вимогам цього Порядку та інших нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту, достатності і достовірності наданих документів для прийняття рішення про погодження вилучення захисної споруди з фонду захисних споруд.
З метою уточнення інформації, наведеної у документах, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (його територіальні органи) може запитувати у балансоутримувача (власника) додаткові необхідні документи та, при необхідності, здійснювати виїзд на місце розташування захисної споруди.
123. У разі невідповідності наданих документів вимогам цього Порядку вони не погоджуються та повертаються у місячний термін балансоутримувачу (власнику) із зазначенням причин відмови.

124.  Затвердження погодженого акта про вилучення захисної споруди здійснюється:

захисних споруд, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, – міністерством та іншим центральним органом виконавчої влади, уповноваженим управляти цим майном;


захисних споруд, що знаходяться у комунальній власності, у спільній власності територіальних громад, а також тих, що знаходяться у приватній власності фізичних осіб, – відповідним органом місцевої виконавчої влади (орган місцевого самоврядування);
захисних споруд, що входять до складу майна Автономної Республіки Крим – Радою міністрів Автономної Республіки Крим.
125.  Акт про вилучення захисної споруди, а також документи, що до нього додаються, оформлюються у п’яти примірниках, які після погодження і затвердження надсилаються балансоутримувачем (власником):
регіональному відділу Фонду державного майна (у разі коли регіональне відділення є уповноваженим органом управління державним майном – захисною спорудою);
структурному підрозділу апарату Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, який здійснює документальний облік захисних споруд;
регіональному відділенню Фонду державного майна (у разі коли захисна споруда перебуває у державній власності).
Копію акта балансоутримувач (власник) направляє територіальному органу центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
126.  Центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які ведуть документальний облік захисних споруд забезпечують ведення журналу обліку вилучення захисних споруд (додаток 11) з фонду захисних споруд.
127. Після вилучення захисних споруд з фонду захисних споруд споруда використовується за іншим цільовим призначенням або списується в установленому порядку.

Додаток 1

до Порядку створення, утримання фонду

захисних споруд цивільного захисту

та ведення їх обліку

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка