Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін




Сторінка12/35
Дата конвертації14.04.2016
Розмір3.9 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   35

Тема: Загальна характеристика групи інфекційних хвороб із повітряно – крапельним механізмом передачі. Грип та інші ГРВІ: парагрип, аденовірусна хвороба, РС - інфекція, риновірусна інфекція.



Актуальність теми:

Нині грип є найпоширенішою інфекцією на земній кулі і реєструється на всіх континентах. Особливістю цієї інфекції є неймовірна швидкість поширення – велике місце охоплюється захворюванням за 1,5-2 тижні, велика країна – за 3-4 тижні. Під час епідемічних спалахів хворіє до 30-50 населення ураженого регіону, що призводить до великих епідемічних збитків. На грип хворіють у найспокійніші роки близько 30млн. людей. Зараз грип залишається неконтрольованою і мало контрольованою інфекцією. Показник смертності неускладненого грипу невисокий і становить 0,01-0,2, але він різко збільшується у разі виникнення грипу у літніх і ослаблених людей, особливо у тих , хто має хронічні захворювання серця, легень, у малолітніх дітей. Під час епідемії грипу завжди збільшується летальність від серцево-судинних, легеневих захворювань. Підраховано, що неускладнений грип та інші ГРЗ забирають у людини не менше 1 року життя. Поява в Мексиці в 2009 році нового пандемічного штаму вірусу грипу A (Н1N1), властивості збудників грипу – здатність обмінюватись генетичною інформацією зі збудниками грипу тварин, здатність тривалий час зберігатись в організмі людини після одужання і навіть, як гадають, бути одним із можливих факторів розвитку в людини повільних інфекцій – посилюють значущість цієї проблеми і необхідність подальшого вивчення грипу. Щорічно (за даними ВООЗ) на інфекційні хвороби в світі хворіють 40 млн. людей, з них 90% припадає на ГРВІ. Кожен дорослий в середньому 2 рази на рік хворіє на грип, або ГРВІ, школяр – 3 рази, дошколяр – 6 разів. В практичній медицині ГРВІ займають особливе місце серед інших хвороб людини ще за однієї причини. Як і у відношенні інших поширених хвороб, діагноз ГРВІ часто виставляється без достатніх на те підстав. Частота помилок при діагностиці ГРВІ складає 50%. Разом з тим, діагноз ГРВІ може мати місце лише в тому випадку, якщо при обстеженні хворого лікар визначає ознаки враження дихальних шляхів. Проте необхідно пам’ятати, що респіраторний синдром можуть спричинювати не лише віруси, а й бактерії, мікоплазми, хламідії, рикетсії.


Студент повинен знати:

  • етіологію грипу, фактори патогенності збудників ГРВІ;

  • епідеміологію грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;

  • патогенез грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;

  • клінічні прояви грипу та інших ГРВІ;

  • патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;

  • діагностику грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;

  • принципи профілактики, категорії осіб, яким вакцинація показана в першу чергу

  • лікування грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;

  • покази до призначення антибактеріальних препаратів;

  • покази до госпіталізації хворих на грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій;


Студент повинен вміти:

  • дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого на грип , парагрип, рино-вірусну, респіраторно-синцитіальну та аденовірусну інфекції;

  • зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;

  • обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми грипу, обгрунтувати клінічний діагноз, визначитись з необхідністю госпіталізації в стаціонар;

  • провести диференціальну діагностику грипу та інших ГРВІ;

  • на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення грипу, ГРВІ, невідкладні стани;

  • оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу «грип, , парагрип, рино-вірусна, респіраторно-синцитіальна та аденовірусна інфекції»

  • (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення);

  • скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;

  • інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

  • скласти індивідуальний план лікування з урахуванням синдромів хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;

  • скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;

  • дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалісценції.


Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Попередні дисципліни

Анатомія

Будову ротоглотки, носа, гортані, трахеї, бронхів, легень, серця, нервової системи




Гістологія

Будову слизової оболонки носа, гортані, ротоглотки, трахеї




Мікробіологія

Властивості вірусу грипу; методи специфічної діагностики грипу

Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики грипу.

Фізіологія

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі( заг. ан. крові, сечі, біохімія крові, параметри КОС, електролітів тощо).

Оцінити дані лабораторного обстеження.

Патофізіологія

Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного генезу.

Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного генезу.

Патологічна анатомія

Зміну будови слизової оболонки ротоглотки, мигдаликів, носа, л/в, епітелію ниркових канальців, структури центральної та периферичної НС, міокарду.

Визначати місцеві зміни

Фармакологія

Групи препаратів, що застосовуються для лікування захворювання, дозування (разове та добове), їхні побічні ефекти, протипокази і т.д.

Виписувати рецепти

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Методи та основні етапи клінічного обстеження хворого. Симптоми та синдроми захворювання.

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані.

Неврологія

Патогенез, клінічні ознаки токсичного набряку мозку, арахноїдиту, синдрому Гієна –Барре, поліневритів, синдрома Рея

Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи.

Клінічна фармакологія

Фамакокинетику і фармакодинаміку , побічні ефекти левоміцетіну, ципрофлоксацину, засобів патогенетичної терапії.

Призначити лікування в залежності від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому та дозу препарата, виписати рецепти.

Реанімація та інтенсивна терапія


Невідкладні стани:

  • ІТШ

  • Набряк мозку

  • Геморагічний набряк легень

  • Гостра дихальна недостатність

  • Гостра серцева недостатність

  • Гостра судинна недостатність

Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при невідкладних станах:

  • ІТШ

  • Кишкова кровотеча

  • Перфорація кишківника

  • Інфекційно-токсична енцефалопатія

Наступні дисципліни

Сімейна медицина

Патогенез, епідеміологію, динаміку кінічних проявів, можливі ускладнення грипу.

Принципи профілактики і лікування.



Проводити диференціальну діагностику хвороб різного генезу із грипом. Розпізнати грип, його ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно визначити необхідність госпіталізації хворого в інфекційний стаціонар. Заповнити екстрене повідомлення. Надати невідкладну допомогу в разі необхідності.

Внутрішньопредметна інтеграція

Інфекційні хвороби.

Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку кінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення грипу. Принципи профілактики і лікування.

Проводити диференціальну діагностику грипу з іншими інфекційними хворобами: ГРЗ, черевним тифом, менінгококовим назофарингітом, лептоспірозом, вірусним гепатитом А, менінгітом, висипним тифом.

Розпізнати грип, його ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. Надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі.




6.План та організаційна структура заняття:

Основні етапи заняття, їх функції та зміст.

Учбові цілі в рівнях засвоєння

Методи контроля і навчання

Матеріали методичного забезпечення контроля, інструкції

Час

(хв)

1. Підготовчий етап:

1 Організація заняття

2 Постановка учбових цілей та мотивація

3 Контроль вихідного рівня знань


Зміст - Див. п.2.1; п.2.2 ”Навчальні цілі”

II


Співбесіда. Індивідуальне опитування. Тестовий контроль.

Див. п.1 ”Актуальність теми”;

Див. п.2 ”Навчальні цілі”

Питання для індивідуального опитування.
Тести 2-го рівня.

15 хв.



2. Основний етап

Формування системи професійних вмінь та навичок.

Зміст - Див. п.2.2; п.2.3 ”Навчальні цілі”

III


Практичний

професійний тренінг у вирішенні різноманітних (типових і нетипових) клінічних завдань .



Курація тематичних хворих.

Історії хвороби. Виписки з історій хвороби.

Архівні історії хвороби

Сиатуаційні задачі 2,3-го рівня.


60 хв.


3.Заключний етап

-Контроль і корекція рівня професійних навичок та вмінь

-Підведення підсумків заняття

-Домашнє завдання з переліком тематичної учбової літератури (основної, додаткової)


III


Індивідуальний контроль практичних навичок і професійних дій студентів. Аналіз типових помилок.

Тестовий контроль.



Тести 3-го рівня

Ситуаційні задачі 3-го рівня.


15 хв.



МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

Контрольні питання для індивідуального опитування:

  • До якої групи інфекційних хвороб за джерелом інфекції належать грип парагрип, рино-вірусна, респіраторно-синцитіальна та аденовірусна інфекції?

  • Дати характеристику збудника грипу, пара грипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, факторів агресії, різних серотипів вірусу та антигенних варіантів , дати визначення антигенного дрейфу та шифту.

  • Механізм передачі грипу та інших ГРВІ.

  • Патогенез та основних його клінічних симтомів.

  • Класифікація грипу ,пара грипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, факторів агресії, різних серотипів вірусу та антигенних варіантів..

  • Охарактеризувати основні клінічні симптоми та назвати критерії важкості грипу та ГРВІ.

  • Назвати можливі ускладнення та їх діагностичні критерії.

  • Наслідки грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, факторів агресії, різних серотипів вірусу та антигенних варіантів. .

  • План обстеження хворого на грип та ГРВІ.

  • Методи специфічної діагностики.

  • Етіотропна терапія грипу, парагрипу, рино-вірусної, респіраторно-синцитіальної та аденовірусної інфекцій, факторів агресії, різних серотипів вірусу та антигенних варіантів. та принципи базисної терапії .

  • Термін та покази до призначення антибактеріальної терапії при грипі та ГРВІ.

  • Неспецифічна та специфічна профілактика грипу.

  • Категорії осіб, яким вакцинація проти грипу показана в першу чергу.

  • Неспецифічна профілактика ГРВІ.


Тести для визначення початкового рівня знань.

1.Джерелом інфекції при гострих респіраторних захворюваннях можуть бути:

1) тільки хворі люди;

2) тільки хворі латентними формами захворювань;

3) домашні тварини;

4) хворі клінічно вираженими чи латентними формами захворювань та вірусоносії;

5) дикі та синантропні гризуни.



2. Епідемії грипу А виникають:

1) щорічно в осінньо-зимовий період;

2) щорічно, кожні 2-3 роки;

3) через кожні5-6 років;

4) щорічно в весняний період;

5) щорічно, незалежно від пори року.



3. Інкубаційний період при грипі продовжується:

1) протягом 12-48 годин;

2) до 7 днів;

3) до 12 годин;

4) протягом 5-7 днів;

5) протягом 7-14 днів.



4. Для грипу характерне переважне запалення:

1) лімфоїдних елементів глотки;

2) тільки слизової носа;

3) трахеї;

4) тільки бронхів;

5) тільки альвеол легень.



5. Ремантадин застосовується при лікуванні:

1) всіх хворих гострими респіраторними захворюваннями;

2) хворих грипом В;

3) хворих аденовірусною інфекцією;

4) хворих ускладненими формами грипу;

5) хворих грипом А.



6.Серологічне дослідження, яке свідчить про парагрипозну етіологію гострого респіраторного захворювання:

1) РСК з антигенами парагрипу позитивно в титрі 1 : 20 на 3 день хвороби;

2) РСК з антигенами парагрипу позитивно в титрі 1 : 40 на 2 день хвороби і 1 : 120 на 14 день хвороби;

3) РСК з антигенами парагрипу позитивно в титрі 1 : 10 на 2 день хвороби і 1 : 40 на 12 день хвороби;

4) РСК з антигенами парагрипу позитивно в титрі 1 : 240 перед випискою хворого із лікарні;

5) РСК з антигенами парагрипу позитивно в титрі 1 : 40 на 3 день хвороби і 1 : 20 на 12 день хвороби .


1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   35


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка