Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін




Сторінка16/35
Дата конвертації14.04.2016
Розмір3.9 Mb.
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   35

ТЕМА: ДИФТЕРІЯ.



Актуальність теми:

Дифтерія – гостре антропонозне інфекційне захворювання з крапельним механізмом передачі, що спричиняється дифтерійними коринебактеріями і характеризується місцевим фібрінозним запаленням (частіше слизових оболонок ротоглотки) і явищами загальної інтоксикації з переважним ураженням серцево-судинної і нервової систем.

Імунізація дітей проти дифтерії в СРСР, що проводилася з 30-х років ХХ ст., дозволила до середини 70-х років практично ліквідувати дифтерію. Вона реєструвалася у вигляді поодиноких випадків, але періодично нагадувала про себе в різних , навіть розвинутих, країнах. А з кінця 80-х – початку 90-х років почалася епідемія дифтерії, яка охопила переважно республіки колишнього СРСР, максимум захворюваності припав на Росію та Україну.

Особливістю даної епідемії є значна перевага серед захворілих дорослого населення над дитячим. Ситуація, що виникла з дифтерією, свідчить про те, що керовані інфекції залишаються підконтрольними лише доти, доки про них пам´ятають, ними займаються. Недотримання графіка щеплень, необгрунтована відмова від них, велика кількість протипоказань негайно призводять до активації епідпроцесу.


Студент повинен знати

  • правила госпіталізації хворих на дифтерію;

  • етіологію, епідеміологію;

  • патогенез;

  • роль алергічного та аутоімунного процесів при дифтерії;

  • клінічну класифікацію;

  • клінічну симптоматику перебігу при різних клінічних варіантах;

  • клінічні ознаки ранніх та пізніх ускладнень дифтерії;

  • принципи специфічної та неспецифічної лабораторної діагностики дифтерії та її ускладнень;

  • диференціальну діагностику дифтерії;

  • принципи лікування різних клінічних варіантів дифтерії з урахуванням тяжкості перебігу;

  • протиепідемічні заходи у вогнищі дифтерії;

  • профілактику;

  • правила виписки;

  • принципи диспансеризації.


Студент повинен вміти:

  • дотримуватися основних правил роботи біля ліжка інфекційного хворого;

  • зібрати анамнез захворювання з оцінкою епідеміологічних даних, властивий для повітряно-крапельних інфекцій;

  • застосувати правила госпіталізації хворих на дифтерію з дотриманням правил протиепідемічної та особистої безпеки;

  • правильно обстежити хворого при підозрі на дифтерію з дотриманням правил протиепідемічної безпеки;

  • виявити основні симптоми та терміни їх появи, локалізацію паталогічного процесу;

  • оцінити макроскопічні зміни при огляді та зібрати матеріал для бактеріологічного дослідження;

  • оформити попередній діагноз відповідно до існуючої класифікації;

  • призначити необхідне лабораторне та інструментальне обстеження, дати інтерпретацію отриманих результатів;

  • провести диференціальну діагностику;

  • скласти план лікування;

  • надати допомогу при виникненні невідкладних станів, властивих для дифтерії;

  • намітити план профілактичних заходів в осередку дифтерії;

  • дати рекомендації щодо диспансерного спостереження в періоді реконвалесценції.


Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Мікробіологія

Властивості збудника, методи специфічної діагностики.

Інтерпретувати отримані результати

Фізіологія

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (заг.ан.крові та сечі; біохімія крові)

Оцінити дані лабораторного обстеження.

Патофізіологія

Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного генезу

Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного генезу.

Отолярингологія

Патогенез, клініко-лабораторні ознаки змін в ротоглотці

Провести огляд та діагностувати патологічні зміни

Епідеміологія

Епід.процес (джерело, механізм зараження, шляхи передачі); поширеність патології в Україні і в світі. Стратегію ВООЗ стосовно ліквідації цієї інфекції

Зібрати епідеміологічний анамнез та провести протиепідемічні та профілактичні заходи у вогнищі інфекції

Неврологія

Семіотика ураження НС:

- парези, паралічі

- ураження ЧМ нервів


Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи.

Урологія

Клініко-лабораторні ознаки ураження нирок

Своєчасно поставити діагноз цих ускладнень, призначити відповідне обстеження, надати невідкладну допомогу

Імунологія та алергологія

Основні поняття предмету, роль системи імунітету в інфекційному процесі, вплив на термін елімінації збудника з організму людини. Імунологічні аспекти ускладнень.

Оцінити дані імунологічних досліджень

Пропедевтика внутрішніх

хвороб


Основні етапи і методи клінічного обстеження хворого

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити клінічні ознаки патології. Аналізувати отримані дані.

Клінічна фармакологія

Фармакокінетику іфармакодинаміку,побічні ефекти: ПДС,антибіотиків, засобів патогенетичної терапії

Призначити лікування в залежності від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому та дозу препарату, виписати рецепти

Реанімація та інтенсивна терапія

Невідкладні стани:

- ІТШ, дифтерійний круп, ГНН



Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу


План та організація структури заняття

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Учбові цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час

(хв)

1. Підготовчий етап:

1. Організація заняття.

2. Постановка навчальних цілей.

3. Контроль вихідного рівня знань



II

Співбесіда.

Індивідуальне опитування.

Тестовий контроль


Питання для індивідуального опитування.

Тести 2-го рівня



15

2.Основний етап:

Формування системи професійних вмінь та навичок




III

Практичний професійний тренінг у вирішенні різноманітних (типових і нетипових) клінічних завдань

Курація тематичних хворих.

Історії хвороби.

Виписки з історії хвороби.

Архівні історії хвороби.

Ситуаційні задачі 2, 3 рівня

60


3.Заключний етап:

1. Контроль і корекція рівня професійних навичок та вмінь.

2. Підведення підсумків заняття

3. Домашнє завдання з переліком тематичної учбової літератури



III

Індивідуальний контроль практичних навичок і професійних дій студентів. Аналіз типових помилок. Тестовий контроль

Тести 3-го рівня

Ситуаційні задачі 3-го рівня



15


Матеріали методичного забезпечення заняття

  • Характеристика збудника дифтерії.

  • Джерело, механізм, шляхи передачі при дифтерії.

  • Характер імунітету при дифтерії.

  • Які органи вражаються при дифтерії?

  • Класифікація дифтерії.

  • Класифікація дифтерійного крупу.

  • Особливості плівок при дифтерії гортані.

  • Назвати основні фактори агресії дифтерійної палочки.

  • Основні ланки патогенезу дифтерії.

  • Клініка загальноінтоксикаційного синдрому при дифтерії.

  • Особливості перебігу дифтерії гортані.

  • Зміни в ротоглотці при різних формах дифтерії.

  • Специфічна лабораторна діагностика дифтерії.

  • Ускладнення при дифтерії.

  • Причини смерті при дифтерії.

  • Принципи лікування дифтерії.

  • Правила введення протидифтерійної сироватки.

  • Профілактика дифтерії.


Тести для визначення початкового рівня знань.

1. Найчастіше викликають захворювання такі типи Corynebacteria diptheriae:

l.1. mitis, gravis;

1.2. ulсегаns;

l.3. pyogenes;

1.4. intermedius;

1.5. всі типи.



2. Джерелом інфекції при дифтерії можуть бути всі, окрім:

2.1. хворого маніфестною формою;

2.2. хворого атиповою формою;

2.3. хворого ангіною Сімановського-Венсана;

2.4. бактеріоносія токсигенних штамів;

2.5. бактеріоносія нетоксигенних штамів.



3. Для стрепто-стафілококової лакунарної ангіни характерні:

3.1. поширення нальотів за межі мигдаликів;

3.2. полілімфоаденопатія;

3.3. гепато-лієнальний синдром;

3.4. гнійні нальоти на мигдаликах, регіональний лімфаденіт;

З.З. регіональний лімфаденіт.



4. До специфічних ускладнень при важких формах дифтерії ротоглотки відноситься:

4.1. міокардит, пневмонія;

4.2. менінгіт, енцефаліт;

4.3. інфекційно-токсичний шок, міокардит, полірадикулоневрит;

4.4. гепатит;

4.5. полірадикулоневрит.



5. Для лікування хворих ангіною з позитивною алергічною пробою на пеніцилін слід призначити:

5.1. гентаміцин;

5.2. ампіокс;

5.3. еритроміцин;

5.4. оксацилін;

5.5. ампіцилін.



6. Доза протидифтерiйної сироватки за умови задовiльного стану хворого на дифтерію:

6.1. 20 - 30 тис. МО.

6.2. 50 - 70 тис. МО.

6.3. 30 - 40 тис. МО.

6.4. 10 - 20 тис. МО.

6.5. 5 -10 тис. МО.


Ситуаційні задачі для визначення кінцевого рівня знань

Хворий 28 років поступив до інфекційного стаціонару на 2-й день хвороби зі скаргами на помірний біль у горлі, помірну слабкість, підвищення температури тіла. Діагноз при направленні: “Лакунарна ангіна”. При огляді: Т 38,2оС. В ротоглотці - на фоні незначного набряку мигдаликів спостерігається сірий наліт у вигляді острівків, що не виходить за їх межі та погано знімається з послідуючою кровоточивістю. Пальпуються помірно збільшені, малоболючі підщелепні лімфовузли. Загальний стан мало порушений. Дихання носом вільне, в легенях хрипів немає. Пульс – 80 уд/хв. Тони серця звучні, ритмічні. Живіт м’який, безболісний.

1. Попередній діагноз 2. План обстеження 3. План лікування
Рекомендована література :


  • Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2001. – Т.1 –с. 322-380.

  • Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – с.55-70.

  • Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2003.- с. 21-38.

  • Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959 с.

  • Шувалова Е.И., ОсиповаГ.И., Змушко Е.И. Ошибки в диагностике инфекционных болезней – Москва «Медицина», 2001.- 223 с.



1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   35


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка