Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін




Сторінка18/35
Дата конвертації14.04.2016
Розмір3.9 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   35

ЕТАЛОНИ ПРАВИЛЬНИХ ВІДПОВІДЕЙ: 1- 2; 2- 4; 3- 1; 4- 3; 5- 5; 6- 4



Ситуаційні задачі для визначення кінцевого рівня знань

Хворий С., 32 р., скаржиться на загальне нездужання, першіння у горлі, біль голови, слабкість. Хворіє 3-й день, температура ці дні тримається у межах 37,5-37,8°С. Об’єктивно загальний стан відносно задовільний. Шкірні покриви бліді, висипки немає. Кон’юнктивіт, склерит. Виражена гіперемія слизової задньої стінки глотки з гнійними “доріжками”. Пальпуються помірно болючі підщелепні лімфовузли. З боку внутрішніх органів патології не виявлено.



  1. Про яке захворювання слід думати?

  2. Яке лабораторне дослідження необхідно провести для верифікації діагнозу?

  3. Тактика лікаря щодо місця та характеру лікування.


Література по темі заняття:

Основна:

  • Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров’я, 2001. – Т.1 – С. 234-274.

  • Інфекційні хвороби / За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – С.311-325.

  • Руководство по инфекционным болезням / Под ред. Лобзина Ю.В. – Санкт-Петербург: Фолиант, 2000. – С. 180-190.

  • Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов-на-Дону.: Феникс, 2001. – С.329-348.

Додаткова:

  • Менінгококова інфекція та бактерійні менінгіти: клініка, діагностика та інтенсивна терапія / Інститут епідеміології та інфекційних хвороб Л.В.Громашевського АМН України. – Київ, 2004. – 32 с.

  • Покровський В.И., Фаворова Л.А., Костюкова Н.Н. Менингококковая инфекция. – М.: Медицина, 1976. – 271 с.

  • Посібник з діагностики, терапії та профілактики інфекційних хвороб в умовах поліклініки за редакцією М.А.Андрейчина. – К., “Здоров'я” 1996. – С. 170-181.



Тема: Невідкладні стани у хворих на інфекційні хвороби з повітряно-крапельним механізмом передавання.



Актуальність теми:

Гостра дихальна недостатність є компонентом будь якого критичного стану, навіть якщо первинного ураження легенів не було. Проблема ГДН актуальна не лише в пульмонологічній і неврологічній клініках, а й в клініці інфекційних хвороб.

З усіх критичних станів, які спостерігаються при інфекційних хворобах, ГДН зустрічається найчастіше –вона виникає при ГРЗ бактеріальної і вірусної природи (грип, парагрип, аденовірусна, респіраторно-синцитійна інфекції),дифтерії,дитячих краплинних інфекціях; при захворюваннях ,які супроводжуються ураженням нервової системи, при ботулізмі,поліомієліті,правцеві,сказі. Часто причиною ГДН є респіраторний дистрес-синдром дорослих,який виникає при сепсисі,тяжкому перебігу грипу,вітряної віспи та пневмоній. Дихальна система тісно пов’язана з іншими системами організму: нервовою, серцево-судинною, ендокринною тощо. Тому ГДН може бути зумовлена не лише патологічними змінами в органах дихання,а й порушеннями в інших органах (наприклад, порушення регуляції дихання при бульбарних розладах, циркуляційна недостатність унаслідок недостатності кровообігу, тощо.) Лікування хворих з ГДН залищається актуальною клінічною проблемою.Незважаючи на деякі наукові й клінічні успіхи в цій галузі,летальність при ГДН , незалежно від її причини,залишається високою.

Інфекційно-токсичний шок може ускладнювати перебіг різних хвороб, спричинених живим збудником. Досить часто він зустрічається при захворюваннях з повітряно-крапельним механізмом передачі – при генерелізованій формі менінгококової інфекції, хворобі легіонерів, гіпертоксичній формі дифтерії, тощо. Досить довго шок позначав лише ті зміни, що відбуваються в організмі при вогнепальних пораненнях і травмах. У 1879 р. G. Mapother опублікував роботу, у якій уперше торкнувся патофізиологічних порушень при шоці (у тому числі і при пропасних хворобах), зв'язавши їх із вазоконстрикцієй. У 1896 р. J. Lister заявив, що застосування анестетиків усуває не тільки біль, але і шок. У 1901 р. Н. Park чітко описав фази шоку і запропонував препарати для лікування, у тому числі сольові розчини. До 1950 р. у літературі розглядалися тільки травматичний, операційний, анафілактичний і дегідратаційний шок. У фундаментальних роботах G. Selye і D. Wiggers (1950) були сформульовані основні патофізиологічні і класифікаційні поняття шоку, уперше виділений шок «унаслідок септицемії». У 1955 р. L. Spink зі співробітниками проводить дослідження бактеріального шоку, дані яких швидко стали загальновизнаними у світі.

Активні дослідження з вивчення механізмів розвитку шоку, що проводяться у ведучих клініках різних країн, обумовлені тим, що пацієнти з ІТШ складають від 15 до 33% від загального числа хворих, що знаходяться на лікуванні у відділеннях реанімаційного профілю. Незважаючи на гігантські кроки, що зробила інтенсивна терапія у своєму розвитку й удосконалюванні за останні 50—60 років, лікування ІТШ залишається глобальною проблемою.

Набряк-набухання головного мозку (ННГМ) - це два взаємопов`язаних етапи розвитку складних процесів у мозковій речовині: власне під набряком розуміють збільшення його об`єму із-за накопичення рідини в міжклітинному просторі, а під набуханням головного мозку – збільшення його об`єму за рахунок інтрацелюлярної рідини, які часом важко розрізняти за часом їх виникнення, бо розвиватися останні можуть як одночасно, так і переходити один в одного. ННГМ виникає з-за різних причин - гіпоксії, ЧМТ, інсульту, пухлин та абсцесів мозку, менінгітів та енцефалітів, оклюзійної гідроцефалії, загальних токсикозів, інфекційних процесів, опіків тіла, злоякісної гіпертонічної хвороби, порушень осмотичної рівноваги. Патогенетично розрізняють такі варіанти ННГМ: вазогенний (пов`язаний з підвищеною проникністю капілярів, є периферійним), цитотоксичний (виникає з-за екзо- чи ендогенного токсичного впливу на клітини ГМ, наслідком чого є порушений клітинний метаболізм та підвищена проникність клітинних мембран, оборотний протягом 8 год, надалі стає вазогенним), осмотичний (виникає при порушеннях осмотичного градієнту між осмолярностями тканини ГМ та плазми, наслідок метаболічних енцефалопатій) та гідростатичний (пов`язаний зі швидким підвищенням вентрикулярного тиску). Часто ННГМ є причиною смерті хворого. Поширенню цього ускладнення сприяє відсутність відповідних знань серед лікарів.


Студент повинен знати:

  • причини розвитку ГДН, ІТШ;

  • класифікацію ГДН, ІТШ;

  • основні типи гіпоксійних станів;

  • патогенез різних видів ГДН, та патогенезу ІТШ ;

  • клінічні прояви ГДН, ІТШ, стадії, ІТШ;

  • основні критерії діагностики ГДН, ІТШ;

  • загальні принципи лікування ІТШ та лікування при різних типах ГДН;

  • можливі ускладнення при лікуванні ГДН, ІТШ;

  • прогноз при розвитку різних типів ГДН, та розвитку ІТШ ;

  • правила виписки хворих із стаціонару, у яких захворювання ускладнилося ГДН, чи ІТШ.

  • класифікацію ННГМ;

  • патогенез ННГМ;

  • клінічні симптоми ННГМ за типового перебігу;

  • ступені порушення свідомості при ННГМ;

  • принципи діагностики свідомості ( шкала Глазго);

  • лабораторну та інструментальну діагностику ННГМ;

  • принципи лікування ННГМ та профілактику;

  • тактику ведення хворих у разі виникнення ННГМ;

  • прогноз при ННГМ;


Студент повинен вміти:

  • дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого з ГДН, ІТШ;

  • зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;

  • обстежити хворого і виявити тип, форми, стадії ГДН, обгрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого у стаціонар, визначити стадію ІТШ;

  • провести диференціальну діагностику різних типів ГДН, диференціальну діагностику ІТШ з інши критичними станами ;

  • на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати розвиток ГДН у хворого чи ІТШ;

  • обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми ННГМ, обгрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого у стаціонар;

  • провести диференціальну діагностику ННГМ;

  • оформити медичну документацію хворого з ГДН, ІТШ;

  • скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;

  • інтерпретувати результати лабораторного обстеження у хворих з ГДН, ІТШ;

  • аналізувати результати специфічних методів діагностики різних типів ГДН чи ІТШ;

  • проводити основні проби для визначення функціонального стану легенів;

  • скласти індивідуальний план лікування з урахуванням стадії, типу, форми, ГДН, ІТШ даних алергологічного анамнезу, супутньої патології ; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;

  • проводити профілактичні заходи щодо розвитку ГДН, ІТШ чи ННГМ;


Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Фізіологія

Параметри фізіологічної норми дихальної системи людини; показники лабораторного обстеження в нормі (заг. ан. крові, сечі, біохімія крові, параметри КОС, ДО, ЧД, ХОД, ЖЄЛ, залишковий обєм (ЗО), функціональна залишкова ємність (ФЗЄ), загальна ємкість легенів (ЗЄЛ), мертвий простір (МП), альвеолярна вентиляція (АВ), відношення вентиляція\кровотік, фізіологічний шунт\ХОС, парциальний тиск кисню в альвеолярному газі, насичення артеріальної крові киснем, парціальний тиск діоксиду вуглецю в артеріальній крові, дифузійна здатність легенів для кисню, тощо).

Оцінити дані лабораторного обстеження,знати норми показників

Патофізіологія

Механізм порушення функцій органів і систем при різних типах ГДН та при ІТШ

Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем при різних типах ГДН та при ІТШ.

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Методи та основні етапи клінічного обстеження хворого.

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані.

Неврологія

Патогенез, клінічні ознаки нервово-паралітичного типу ГДН, патогенез, клінічні зміни з боку ЦНС при ІТШ

Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи.

Хірупгія.

Клініко-лабораторні ознаки обтураційної ГДН, тактику невідкладної допомоги

Своєчасно поставити діагноз , призначити відповідне обстеження, надати невідкладну допомогу.

Клінічна фармакологія

Фамакокинетику і фармакодинаміку , побічні ефекти засобів етіотропної, патогенетичної та симптоматичної терапії.

Призначити лікування в залежності від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому та дозу препаратів, виписати рецепти.

Реанімація та інтенсивна терапія

Невідкладні стани:

  • ГДН

  • ІТШ

  • ННГМ

Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при невідкладних станах:

  • ГДН

  • ІТШ

  • ННГМ

Наступні дисципліни

Сімейна медицина

Патогенез, причини ,динаміку кінічних проявів, можливі ускладнення ГДН, ІТШ, ННГМ. Принципи профілактики і лікування.

Проводити диференціальну діагностику різних типів

ГДН а також ІТШ, ННГМ; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно госпіталізувати хворого в інфекційний стаціонар. Надати невідкладну допомогу в разі необхідності.



Внутрішньопредметна інтеграція

Інфекційні хвороби.

Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку кінічних проявів, лабораторну діагностику хвороб,які можуть ускладнюватись розвитком ГДН чи ІТШ, ННГМ. Принципи профілактики і лікування.

Проводити диференціальну діагностику між інфекційними хворобами,які можуть ускладнюватись розвитком ІТШ чи ГДН, ННГМ; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. Надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі.


План та організаційна структура заняття:

Основні етапи заняття, їх функції та зміст.

Учбові цілі в рівнях засвоєння

Методи контроля і навчання

Матеріали методичного забезпечення ( контроля, інструкції

Час

(хв)

1. Підготовчий етап:

Організація заняття

Постановка учбових цілей та мотивація

Контроль вихідного рівня знань


Зміст - Див. п.2.1; п.2.2 ”Навчальні цілі”

II


Співбесіда. Індивідуальне опитування. Тестовий контроль.



Див. п.1 ”Актуальність теми”;

Див. п.2 ”Навчальні цілі”


Питання для індивідуального опитування.
Тести 2-го рівня.

15 хв.



2. Основний етап

Формування системи професійних вмінь та навичок.

Зміст - Див. п.2.2; п.2.3 ”Навчальні цілі”

III


Практичний

професійний тренінг у вирішенні різноманітних (типових і нетипових) клінічних завдань .



Курація тематичних хворих.

Історії хвороби. Виписки з історій хвороби.

Архівні історії хвороби

Сиатуаційні задачі 2,3-го рівня.


60 хв.


3.Заключний етап

Контроль і корекція рівня професійних навичок та вмінь

Підведення підсумків заняття

Домашнє завдання з переліком тематичної учбової літератури (основної, додаткової)


III


Індивідуальний контроль практичних навичок і професійних дій студентів. Аналіз типових помилок.

Тестовий контроль.



Тести 3-го рівня

Ситуаційні задачі 3-го рівня.


15 хв.



Контрольні питання для індивідуального опитування:

  • Які інфекційні хвороби можуть ускладнюватись розвитком ГДН, ІТШ?

  • Основні легеневі чинники,що сприяють розвитку ГДН.

  • Основні позалегеневі чинники,що сприяють розвитку ГДН.

  • Класифікація ГДН, ІТШ.

  • Що розуміють під набряком мозку?

  • Що розуміють під набуханням мозку?

  • Етіологічні чинники ННГМ.

  • Охарактеризувати симптоми загальномозкового синдрому при зростанні ВЧТ при ННГМ.

  • Терапія ННГМ: корекція порушень дихальної та ССС, лікування основного захворювання.

  • Методи діагностики ННГМ. Інтерпретація результатів.

  • Невідкладна допомога при ННГМ.

  • Основні типи ГДН, основні фази ІТШ.

  • Фізіологія дихання,нормативні величини функціональних проб легень, сс с-ми.

  • Клініко-лабораторні показники ГДН та ІТШ залежно від тяжкості.

  • Патофізіологія дихання патоморфологічні зміни в органах.

  • Нормальні величини функціональних проб легенів.

  • Зміни нормальних функціональних проб легенів залежно від виду ГДН.

  • Основні типи гіпоксійних станів.

  • Патогенез вентиляційної ГДН.

  • Патогенез паренхіматозної ГДН.

  • Патогенез обструктивної дихальної недостатності. Патогенез ІТШ.

  • Критерії розмежування різних типів ГДН, що зустрічаються при тяжких формах інфекційних хвороб.

  • Ступені тяжкості ГДН, ІТШ.

  • Діагностика ГДН, ІТШ.

  • Загальні принципи лікування ГДН, ІТШ.

  • Можливі ускладнення у процессі лікування ГДН, ІТШ.

  • Синдром крупу,як одна із причин ГДН.

  • Клініка дифтерійного крупу.

  • Диференціальна діагностика при стенозі гортані.

  • Лікування ГДН,яка виникає унаслідок порушення трахеобронхової прохідності

  • Визначення респіраторного дистрес-синдрому дорослих

  • Стадії патогенезу РДСД.

  • Патоморфологічні зміни у легенях при РДСД

  • Клініка РДСД

  • Критерії діагнозу РДСД

  • Диференціальна діагностика

  • Лікування РДСД

  • Причини розвитку набряку легенів

  • Патогенез набряку легенів

  • Морфологічні змінм при набряку легенів

  • Класифікація набряку легенів

  • Клініка та наслідки набряку легенів

  • Методи діагностики , критерії діагнозу та диференційна діагностика

  • Порядок надання невідкладної допомоги при набряку легенів, при ІТШ.

  • Порядок виписування зі стаціонару та профілактика набряку легенів, ІТШ.


Тести для визначення початкового рівня знань.
  1. Які легеневі чинники сприяють розвитку ГДН?
А. Порушення легеневого кровообігу
Б. Ураження ЦНС
В. Сепсис

Г. Лівошлуночкова недостатність

Д. Ураження нервово-м’язового апарату



  1. Який показник парціального тиску вуглекислого газу (Ра СО2) в артеріальній крові при III (декомпенсованому)ступеню ГДН.

А.36-45 мм.рт.ст.

Б. 56-69 мм.рт.ст.

В. 46-55 мм.рт.ст.

Г. 70-85 мм.рт.ст.

Д. 80-96 мм.рт.ст.


  1. При якому ступеню ГДН у хворого розвивається олігоанурія?
А. I

Б. II

В. III


Г. IV

Д. V


  1. Скількі існує ступенів ГДН залежно від тяжкості?

А. I


Б. II

В. III


Г. IV

Д. V


  1. Нормативний показник ЖЄЛ складає

А. 3500 мл.

Б. 2000 мл

В. 4000 мл

Г. 4800 мл

Д. 5500 мл


  1. При якому типі ГДН у хворого буде спостерігатись виділення пінистого мокротиння?

А. Рестриктивний тип

Б. Дифузійний тип

В. Нервово-паралітичний тип

Г. Обструктивний тип

Д. Циркуляторний тип

1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   35


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка