Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін




Сторінка26/35
Дата конвертації14.04.2016
Розмір3.9 Mb.
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   35

ЕТАЛОНИ ПРАВИЛЬНИХ ВІДПОВІДЕЙ: 1- 1; 2- 4; 3- 3; 4- 1; 5- 3; 6- 2



Ситуаційні задачі для визначення кінцевого рівня знань

Задача 1


Хворий С. 30- ти років, поступив в інфекційне відділення на третій день хвороби зі скаргами на загальну слабкість, підвищення температури до 38,7 ºС, головний біль, біль у горлі та у великих суглобах, нудоту. За півтора тижня до захворювання виїжджав до лісу на відпочинок .Після повернення додому в правій паховій ділянці виявив кліща, якого видалив самостійно. Об’єктивно: температура тіла 38,2ºС, АТ 120/60 мм рт. ст., пульс 90/хв.. У свідомості, активний. Склериту, кон’юнктивіту немає. В правій паховій ділянці еритематозне ураження шкіри з просвітлінням всередині. На шкірі рук поодинокі розеоли.. Тони серця приглушені, ритмічні. В легенях визначається везикулярне дихання. Пальпація живота безболісна. Пальпується край печінки та селезінка. Симптом Керніга негативний. Ригідність м’язів потилиці не визначається.

1. Клінічний діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування.


Задача 2.

Хворий Т., 58 років, лісник, поступив із скаргами на слабкість, підвищення температури тіла до 38,7ºС, неможливість ходити. Хворіє 5 днів, захворювання розпочалося гостро з гарячки, підвищення температури тіла до 39ºС, інтенсивних міальгій, нудоти, відмічав періодичні посмикування м’язів кінцівок. Надалі з’явилася тетраплегія, кінцівок та фоні зниження температури тіла до 37,3-37,7ºС. З підозрою на поліомієліт направлений до інфекційного стаціонару. За 2 тижні до захворювання був укушений кліщем, якого видалив самостійно. Об’єктивно: загальний стан середньої важкості. У свідомості, активність знижена, рухається із значними зусиллями. Висипки на тілі немає. Відчуття оніміння, парези нижніх кінцівок, фібрілярні посмикування м’язів рук. Менінгеальна ознаки не виявлені. З боку серця, легенів, органів черевної порожнини патології не виявлено. Лімфатичні вузли не збільшені. АТ 126/82, пульс 68 у хвилину Стілець, діурез не порушені.

В крові: L-9,2109/л, ШОЕ – 34 мм/год, Hb-142г/л, П-14%, С-60%, Л-19%, М-7%.

1. Клінічний діагноз. 2. План обстеження. 3. Лікування.


Література.

Основна:

  • Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров’я, 2001. – Т.1 –с. 322-380.

  • Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – с.55-70.

  • Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2003.- с. 21-38.

  • Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959 с.

Допоміжна:

  • Васильев В.С., Комар В. О.- Практикум инфекциониста. – Минск: Вышэйшая школа,1993.

  • Инфекционные болезни тропиков/ Под ред. Сокол А. С., Киселевой А. Ф. – Киев: Здоровье, 1992.

  • Стандарты диагностики и лечения больных клещевым энцефалитом и иксодовым клещевым бореллиозом/ Под ред. А. А. Воробьева и др. – Российский медицинский журнал, 2000, №4, С.22-24.

  • Епідеміологія, клініка, лабораторна діагностика, профілактика та лікування бореліозів, що переносяться іксодовими кліщами:(Методичні рекомендації)/ Акімов І. та інші – Київ, 1998.

Тема: Рикетсіози: Висипний тиф. Хвороба Брілля-Цінссера. Марсельська лихоманка. Q лихоманка. Клініко-лабораторна діагностика рикетсіозів.
Актуальність теми

Рикетсіози – це група інфекційних захворювань, що спричинюються мікроорганізмами, які за своєю структурою і властивостями займають проміжне місце між бактеріями та вірусами, маючи певні властивості, характерні як для першої, так і для другої групи.


Власне, з бактеріями рикетсій поєднують: однакова будова клітини (є ядро, протоплазма, білкова оболонка); хімічний склад клітини; наявність РНК та ДНК; автономна система метаболізму і власна ферментна система; здатність утворювати токсичні речовини; розмножуватись бінарним поділом; чутливість до дії антибіотиків. Спільними ж властивостями з вірусами є: здатність до внутрішньоклітинного паразитування; відсутність розмноження на штучних живильних середовищах; здатність утворювати форми, що фільтруються; погане фарбування аніліновими фарбниками.

Загалом, загальними властивостями рикетсіозів є: механізм передачі інфекції (трансмісивний); гострий циклічний перебіг хвороби (крім Ку-лихоманки); наявність перехресного імунітету (виключенням є лихоманка цуцугамуші); ендемічність – «прив`язаність» до певних географічних територій.

Актуальним серед рикетсіозів і сьогодні залишається висипний тиф як захворювання, що зустрічається у країнах «третього» світу, а наша країна з-за низки економічних та соціальних негараздів потрапила до категорії цих країн. Настороженість з боку лікарів до цієї недуги мінімальна, але важкість перебігу останнього, складність ранньої діагностики, ризик виникнення тяжких ускладнень, які можуть загрожувати життю хворого, підкреслюють його актуальність. Ріст іммігрантів з-за кордону (біженці, нелегальні мігранти тощо), так і посилення міграційних процесів всередині країни (до великих міст), завошивленість серед організованих груп населення (інтернати для дітей та людей старечого віку), молоді, мешканців сільської місцевості та осіб без певного місця проживання, вагома частка у віковій структурі населення осіб похилого та старечого віку, що можуть бути носіями рикетсій, потенційно загрожують можливістю виникнення епідемії висипного тифу.

Паразитування кліщів, заражених іншим видом рикетсій, на найближчому супутнику людини - собаці створює можливість легкого інфікування людини іншим рикетсіозом. Ризик захворювання серед людей зростає із-за збільшення кількості безпритульних тварин з одного боку та здатності собачих кліщів паразитувати на цілому ряді свійських тварин з іншого. Не можна не враховувати також факту швидкого поширення модних тенденцій до утримання тварин, особливо собак, у міських квартирах без належного ветеринарного супроводу.

Гарячка Ку – один з найпоширеніших рикетсіозів. Вона є серйозною загрозою, нерідко являє смертельну загрозу для людей, що перенесли операцію на серці, судинах, при бактеріальних ендокардитах. Є дані по її негативний вплив на перебіг СНІДу та інших захворювань, що супроводжуються імунодефіцитом.

Осередки гарячки Ку виявлені в багатьох областях та регіонах України, а саме в Криму, Дніпропетровській області, Прикарпатті, де інфікованність населення виявляється у 18-23% обстежених.



В теперішній час спостерігаються слабкі знання практичними лікарями Ку-рикетсіозу, особливостей його діагностики, профілактики, лікувальної тактики.
Студент повинен знати:

  • правила госпіталізації хворих на висипний тиф, хворобу Брілля-Цінссера, марсельську лихоманку, Ку лихоманку;

  • етіологію, фактори патогенності збудників висипного тифу, хвороби Брілля-Цінссера, марсельської лихоманки, Ку лихоманки;

  • епідеміологію висипного тифу, хвороби Брілля-Цінссера, марсельської лихоманки, Ку лихоманки;

  • основні ланцюги патогенезу цих захворювань;

  • клінічні симптоми висипного тифу, хвороби Брілля-Цінссера, марсельської лихоманки, Ку лихоманки за умови типового перебігу;

  • патогенез, термін виникнення та клінічні ознаки ускладнень висипного тифу, хвороби Брілля-Цінссера, марсельської лихоманки, Ку лихоманки;

  • специфічну та неспецифічну лабораторну діагностику висипного тифу, хвороби Брілля-Цінссера, марсельської лихоманки, Ку лихоманки;

  • принципи лікування;

  • тактику ведення в разі виникнення невідкладних станів;

  • принципи профілактики даних захворювань;

  • правила виписки реконвалесцентів зі стаціонару;

  • правила диспансеризації реконвалесцентів;

  • прогноз захворювань.


Студент повинен вміти:

  • дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого на висипний тиф, марсельську лихоманку, Ку лихоманку;

  • зібрати анамнез захворювання з оцінкою епідеміологічних даних;

  • обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми висипного тифу, хвороби Брілля-Цінссера, марсельської лихоманки, Ку лихоманки;

  • провести диференційну діагностику висипного тифу, марсельської гарячки, Ку лихоманки;

  • на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення висипного тифу, хвороби Брілля-Цінссера, марсельської лихоманки, Ку лихоманки, невідкладні стани, що можуть розвинутись;

  • оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу «висипний тиф або хвороба Брілля-Цінссера або марсельська лихоманка або ж Ку лихоманка» (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення);

  • скласти план лабораторного та інструментального обстеження хворого;

  • інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

  • аналізувати результати специфічних методів діагностики в залежності від матеріалу і терміну обстеження;

  • скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, тяжкості стану, наявності ускладнень, алергологічного анамнезу, супутньої патології, надати невідкладну допомогу на до госпітальному етапі;

  • скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку висипного тифу, хвороби Брілля-Цінссера, марсельської лихоманки, Ку лихоманки;

  • дати рекомендації щодо режиму, дієти, обстеження, диспансерного спостереження в періоді реконвалесценції.


Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Мікробіологія

Властивості рикетсій, правила і термін забору матеріалу для специфічної діагностики

Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики висипного тифу, марсельської гарячки

Фізіологія

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини, показники лабораторного обстеження в нормі (заг. ан. крові, сечі, біохімічне дослідження крові тощо)

Оцінити дані лабораторного обстеження

Патофізіологія

Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного генезу.

Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного генезу.

Епідеміологія

Епід. процес (джерело, механізм, шляхи передачі) при висипному тифі, хворобі Брілля-Цінссера, марсельській лихоманці, поширеність патології в Україні і світі

Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заходи у вогнищі інфекції

Імунологія та алергологія

Основні поняття предмету, роль системи імунітету в інфекційному процесі, вплив на термін елімінації збудника з організму людини. Імунологічні аспекти хронічного носійства

Оцінити дані імунологічних досліджень

Неврологія

Патогенез, клінічні ознаки токсичної енцефалопатії

Провести клінічне обстеження хворого з ураженням нервової системи.

Дерматологія

Патогенез, клінічну характеристику екзантем.

Розпізнати висип у хворого на висипний тиф.

Хірургія

Клініко-лабораторні ознаки кровотечі, тактику невідкладної допомоги.

Своєчасно поставити діагноз ускладнень, призначити відповідне обстеження, надати невідкладну допомогу.

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Основні етапи і методи клінічного обстеження хворого

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого по органам і системам, виявити клінічні ознаки патології, проаналізувати отримані дані

Клінічна фармакологія

Фармакокінетику і фармакодинаміку, побічні ефекти тетрациклінів, макролідів, левоміцетину, рифампіцину, фторхінолонів, засобів патогенетичної терапії

Призначити лікування в залежності від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому та дозу препаратів, виписати рецепти

Реанімація та інтенсивна терапія

Невідкладні стани:

- колапс, тромбози, емболії, ТЕЛА, ендартеріїти;

- кровотечі, крововиливи в мозок;

- ІТШ, ДВЗ-синдром;



  • ГНН, ГДН, ГССН, ННГМ;

  • інфекційний психоз (делірій, аменція, маніакальний стан),

  • полірадикулоневрит.

Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при загрозливих життю станах

Сімейна медийина

Патогенез, епідеміологію, динаміку кінічних проявів, можливі ускладнення висипного тифу. Особливості клінічного перебігу хвороби Брілла-Цінссера, Марсельської гарячки. Принципи профілактики і лікування.

Проводити диференціальну діагностику хвороб різного генезу із висипним тифом. Розпізнати висипний тиф, його ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно госпіталізувати хворого в інфекційний стаціонар. Заповнити екстрене повідомлення. Надати невідкладну допомогу в разі необхідності.

Інфекційні хвороби

Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку кінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення висипного тифу. Особливості клінічного перебігу хвороби Брілла-Цінссера, Марсельської гарячки.. Принципи профілактики і лікування.

Проводити диференціальну діагностику висипного тифу, хвороби Брілла-Цінссера, Марсельської гарячки з іншими інфекційними хворобами. Розпізнати висипний тиф, його ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. Надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі


6. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ :

Основні етапи заняття, їх

функції та зміст



Учбові цілі

в рівнях засвоєння



Методи контролю і навчання

Матеріали методичного

Забезпечення

(контролю, інструкції)

Час (хв)


I Підготовчий етап :

  1. Організація заняття

  2. Постановка учбових цілей та мотивацій

  3. Контроль вихідного рівня знань

Зміст- див.п.2.1; п.2.2

“Учбові цілі”


ІІ

Співбесіда

Індивідуальне опитування

Тестовий контроль

Див. п.1 “Актуальність теми”

Див.п.2 “Учбові цілі”

Питання для індивідуального опитування


Тести ІІ рівня

15 хв.


II сновний етап

Формування професійних вмінь та навичок

Зміст – див.п.2.2; п.2.3

“Учбові цілі”


III


Практичний професійний тренінг у вирішенні різноманітних (типових і нетипових) клініч-них ситуацій.



Курація тематичних хворих. Історії хвороби. Виписки з історій хвороби. Архівні історії хвороби. Ситуаційні задачі 2- 3-го рівня


60 хв.

III Заключний етап

  1. Контроль і корекція рівня професійних знань та навичок

  2. Підведення підсумків заняття

  3. Домашнє завдання (учбова література основна та допоміжна)

III

Індивідуальний контроль практичних навичок і професійних дій студентів. Аналіз типових помилок. Тестовий контроль.

Тести та ситуаційні задачі ІІІ

рівня



15 хв.





Контрольні питання для індивідуального опитування:

  • Назвати патогенні для людини рикетсії.

  • Основні фактории патогенності рикетсій.

  • Де в організмі людини розмножуються і накопичуються рикетсії?

  • Назвати переносника рикетсій Провачека.

  • Хто хворіє на висипний тиф?

  • Охарактеризувати захворюваність на висипний тиф і хворобу Брілля-Цінссера.

  • Назвати джерело інфекції при висипному тифі.

  • Охарактеризувати джерело інфекції та переносників при хворобі Брілля-Цінссера.

  • Механізм передачі висипного тифу.

  • Сезонність захворювання на висипний тиф і хворобу Брілля-Цінссера.

  • Сприйнятливість людини до висипного тифу.

  • Імунітет після перенесеного висипного тифу.

  • Назвати фази (ланцюги) патогенезу висипного тифу.

  • Що являє собою гранульома Попова?

  • Розвиток якого процесу відповідає патоморфологічним змінам при висипному тифі?

  • Охарактеризувати поняття пери васкуліту при висипному тифі.

  • Охарактеризувати поняття тромбоваскуліту при висипному тифі.

  • Інкубаційний період при висипному тифі складає ... днів.

  • Назвати періоди хвороби при висипному тифі.

  • Охарактеризувати клінічні симптоми і тривалість початкового періоду при висипному тифі.

  • Охарактеризувати клінічні симптоми і тривалість періоду розпалу при висипному тифі.

  • Охарактеризувати екзантему при висипному тифі.

  • Охарактеризувати енантему при висипному тифі.

  • Охарактеризувати особливості температурної кривої при висипному тифі.

  • Охарактеризувати синдром енцефаліту при висипному тифі.

  • Перерахувати ускладнення висипного тифу.

  • Охарактеризувати клінічний перебіг хвороби Брілля-Цінссера.

  • На чому базується рання діагностика висипного тифу?

  • Специфічна лабораторна діагностика висипного тифу.

  • Принципи етіотропної терапії висипного тифу.

  • Принципи патогенетичної терапії висипного тифу.

  • Принципи профілактики висипного тифу.

  • Охарактеризувати епідеміологію марсельської гарячки.

  • Описати первинний афект при марсельській гарячці.

  • Тривалість фаз хвороби при марсельській гарячці.

  • Термін появи, характеристика та тривалість екзантеми при марсельській гарячці.

  • Ускладнення хвороби при марсельській гарячці.

  • Принципи діагностики марсельської гарячки.

  • Принципи лікування марсельської гарячки.

  • Принципи профілактики марсельської гарячки.

  • Етіологія гарячки Ку.

  • Резервуари збудника при гарячці Ку.

  • Типи осередків при гарячці Ку.

  • Шляхи передачі гарячки Ку.

  • Фактори передачі інфекції при різних шляхах передачі.

  • Сезонність гарячки Ку.

  • Контингенти ризику зараження при гарячці Ку.

  • Патогенез гарячки Ку.

  • Клінічна класифікація гарячки Ку.

  • Основні клінічні прояви гострої форми гарячки Ку в залежності від тяжкостіі перебігу хвороби.

  • Основні клінічні прояви хронічної форми гарячки Ку.

  • Ускладнення гарячки Ку.

  • Методи діагностики гарячки Ку.

  • План обстеження хворого на гарячку Ку.

  • Специфічна профілактика гарячки Ку.

  • Матеріал для лабораторного дослідження, інтерпретація отриманих результатів дослідження.

  • Диференційна діагностика гарячки Ку (грип, черевний тиф, висипний тиф, бруцельоз, сепсис, туберкульоз)

  • Етіотропна терапія гарячки Ку.

  • Принципи патогенетичної терапії гарячки Ку.

  • Профілактика гарячки Ку.


Тести для визначення початкового рівня знань.

1. Джерелом інфекції при висипному тифі можуть бути:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   35


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка