Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін




Сторінка27/35
Дата конвертації14.04.2016
Розмір3.9 Mb.
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   35

1. Воші;

2. Гризуни;

3. Хвора людина;

4. Комарі;

5. Здорові носії інфекції.


2. Збудники висипного тифу відносяться до групи:

1. Вірусів;

2. Бактерій;

3. Рикетсій;

4. Спірохет;

5. Коків.


3. Збудники висипного тифу в організмі людини уражають:

1. Ендотелій капілярів та прекапілярів;

2. Епідерміс;

3. Дерму;

4. Слизову дихальних шляхів;

5. Епітелій шлунково-кишкового тракту.



4. Найбільш достовірна клінічна ознака в розгарі висипного тифу:

1. Головний біль;

2. Гепатолієнальний синдром;

3. Висока температура тіла;

4. Менінгіальні симптоми;

5. Розеольозно-петехіальна висипка.



5. Найбільш інформативний лабораторний метод діагностики висипного тифу:

1. Бактеріальне дослідження крові;

2. Загальний аналіз крові;

3. Серологічні дослідження;

4. Посів сечі;

5. Бактеріологічне дослідження випорожнень.



6. Які зміни з боку серцево-судинної системи спостерігаються в розпал хвороби при Q-лихоманці?

1. тахікардія, гіпотонія

2. відносна брадікардія, помірна гіпотонія

3. брадікардія, гіпертонія

4. тахікардія, гіпертонія

5. брадікардія, гіпотонія
Еталони відповідей: 1- 3; 2- 3; 3- 1; 4- 5; 5- 3; 6- 1
Ситуаційні задачі для визначення кінцевого рівня знань

Задача 1


При огляді хворого на 7-й день від початку хвороби лікар помітив незначну ін'єкцію склер, помірну гіперемію обличчя та шиї, поодинокі розеоли, збільшені печінку та селезінку. Температура 37,6°С. Пульс відповідає температурі. Хворого непокоять помірні головні болі, слабість. З епіданамнезу встановлено, що пацієнт у 1940 році переніс висипний тиф.

1 Поставити діагноз.

2 Призначити лабораторне обстеження.



Задача 2

Серед працівників тваринництва з’явилися випадки захворювання, які мали перебіг з тривалою гарячкою, явищами пневмонії та іншими проявами хвороби.

1 Яку хворобу можна запідозрити?

2 Які обстеження потрібно провести хворим з метою уточнення діагнозу?



Еталони відповідей на задачі:

Задача 1


1 Хвороба Брілла-Цінсера.

2 РЗК (1:160), РНГА (1:1000), алергічна проба.



Задача 2


1 Ку-гарячка.

2 Виділення збудника з крові, сечі, харкотиння. РЗК з антигеном рикетсій Берета, РА, реакція мікроаглютинації, внутрішньошкірна алергічна проба з алергеном рикетсій Берета.


Список рекомендованої літератури

Основна

  • 1. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби. – К.: Здоров’я, 2001. – Т.1 – С. 216–305.

  • 2. М.А. Андрейчин. Рикетсіози. – Тернопіль: Укрмедкнига 2001. – 362 с.

  • 3. Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейній медицині / за ред. М.А. Андрейчина. – Тернопіль: ТДМУ, 2007. – С. 53–56.

Допоміжна

  • 4. М.Д. Чемич, Н.І. Ільїна. Методичні вказівки до самостійної позааудиторної роботи студентів у клініці інфекційних хвороб. – Суми, 1998. – С.12–19, 19–24.

  • 5. М.Д. Чемич, М.А. Андрейчин. Рикетсіози, клініка, діагностика та лікування. – Київ, 2005. – 30 c.

  • 6. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов на/Д: Феникс, 2001. – 959 с.

Тема: Лейшманіози


Актуальність теми:

Лейшманіоз переважно зустрічається в Індії, Ірані, Іраку, Судані, Мексиці, Бразилії, країнах Північної Африки, але останнім часом почастішали поодинокі випадки завізного лейшманіозу в найрізноманітніші країни світу. Щорічно реєструють захворюваність на лейшманіоз не менше, ніж у 400 тис. осіб у 80 країнах. Усього в світі хворих на лейшманіоз нараховуються близько 40-60 млн. Летальність у різних регіонах складає (при відсутності адекватного лікування)- до 90% у дорослих, до 100% у дітей. Поширенню хвороби сприяють: масова міграція населення (в тому числі, міжконтинентальна), низький соціальний та санітарно-гігієнічний рівень у більшості країн третього світу, де захворюваність поширена найбільше і звідки виходить найбільша кількість імігрантів, відсутність вакцини від вісцерального лейшманіозу, висока сприйнятливість людини до даного захворювання.

Актуальність лейшманіозу зумовлена відсутністю настороженості з боку лікарів до цієї патології, варіабельністю інкубаційного періоду і проявів даного захворювання, важкістю перебігу нелікованого вісцерального лейшманіозу (особливо у дітей), схожою симптоматикою з іншими, більше поширеними в Україні захворюваннями (хвороби крові, сепсис, хронічний бруцельоз, малярія, цироз печінки),частим перебігом по типу мікст-інфекції ( одночасно з ВІЛ), складністю в діагностиці (специфічні тест-системи мало поширені), відсутністю вакцини від вісцерального лейшманіозу, виникненням важких ускладнень, які можуть загрожувати життю хворого (ДВЗ-синдром, печінкова недостатність, важка анемія).

Занесенню лейшманіозу на територію України сприяють: тенденція до зростання туризму в екзотичні країни світу (Індія, країни Північної та Східної Африки, Південної Америки), розвиток міжнародних контактів (особливо торгівельного характеру), іміграційні процеси з країн азійського регіону, відсутністю належної настороженості, тривалий і варіабельний інкубаційний період, а, деколи, і відсутність відповідних знань і навичок серед лікарів.


Студент повинен знати:

  • етіологію лейшманіозу, фактори агресії збудника;

  • епідеміологію лейшманіозу;

  • патогенез;

  • клінічні прояви вісцерального лейшманіозу;

  • клінічні прояви шкірного лейшманіозу;

  • особливості перебігу лейшманіозу у дітей;

  • патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень лейшманіозу;

  • лабораторну діагностику лейшманіозу;

  • ретроспективну діагностику лейшманіозу;

  • принципи лікування;

  • принципи профілактики;

  • тактику ведення хворих у разі виникнення невідкланих станів;

  • прогноз вісцерального і шкірного лейшманіозу;

  • правила виписки реконвалесцентів із стаціонару;

  • правила диспансеризації реконвалесцентів.


Студент повинен вміти:

  • дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого на лейшманіоз;

  • зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;

  • обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми окремо для вісцерального і шкірного лейшманіозу,обгрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого у стаціонар;

  • провести диференціальну діагностику лейшманіозу;

  • на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення лейшманіозу, невідкладні стани;

  • оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу “лейшманіоз” (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення);

  • скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;

  • інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

  • аналізувати результати специфічних методів діагностики;

  • скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, форми захворювання, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології ; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;

  • скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;

  • дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалісценції.


Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Попередні дисципліни

Мікробіологія

Властивості L.donovani, L.tropica, L.major ; методи специфічної діагностики лейшманіозу.

Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики лейшманіозу.

Фізіологія

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі( заг. ан. крові, сечі, біохімія крові, параметри КОС, електролітів тощо).

Оцінити дані лабораторного обстеження.

Патофізіологія

Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного генезу.

Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного генезу.

Імунологія та алергологія

Основні поняття предмету, роль системи імунітету в інфекційному процесі, вплив на термін елімінації збудника з організму людини.

Оцінити дані імунологічних досліджень.

Епідеміологія

Епід. процес (джерело, переносник, механізм зараження, шляхи передачі ) при лейшманіозі; поширеність патології в Україні і в світі.

Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інфекції.

Дерматологія

Патогенез, клінічну характеристику лейшманоїдів.

Розпізнати шкірні ураження у хворого на лейшманіоз.

Хірургія

Клініко-лабораторні ознаки цирозу печінки з порушенням кровопостачання, шлунково-кишкових кровотеч, тактику невідкладної допомоги.

Своєчасно поставити діагноз цих ускладнень, призначити відповідне обстеження, надати невідкладну допомогу.

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Методи та основні етапи клінічного обстеження хворого.

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані.

Клінічна фармакологія.

Фамакокінетику і фармакодинаміку , побічні ефекти пентостаму, засобів патогенетичної терапії.

Призначити лікування в залежності від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому та дозу препарата, виписати рецепти.

Гематологія

Клініко-лабораторні дані панцитопенії, генералізованої лімфаденопатії.

Провести клінічне обстеження хворого з ураженням кровотворної системи.

Реанімація та інтенсивна терапія

Невідкладні стани:

  • ДВЗ-синдром

  • Сепсис

  • Енцефалопатія




Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при невідкладних станах:

  • ДВЗ-синдром

  • Сепсис

  • Енцефалопатія

Наступні дисципліни

Сімейна медицина

Патогенез, епідеміологію, динаміку кінічних проявів, можливі ускладнення лейшманіозу. Особливості клінічного перебігу вісцерального і шкірного лейшманіозу . Принципи профілактики і лікування.

Проводити диференціальну діагностику хвороб різного генезу із лейшманіозом. Розпізнати лейшманіоз, його ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно госпіталізувати хворого в інфекційний стаціонар. Заповнити екстрене повідомлення. Надати невідкладну допомогу в разі необхідності.

Внутрішньопредметна інтеграція

Інфекційні хвороби.

Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку кінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення лейшманіозу. Особливості клінічного перебігу вісцерального і шкірного лейшманіозу. Принципи профілактики і лікування.

Проводити диференціальну діагностику лейшманіозу з іншими інфекційними хворобами. Розпізнати лейшманіоз, його ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. Надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі.


План та організаційна структура заняття:

Основні етапи заняття, їх функції та зміст.

Учбові цілі в рівнях засвоєння

Методи контроля і навчання

Матеріали методичного забезпечення ( контроля, інструкції

Час

(хв)

1. Підготовчий етап:

Організація заняття

Постановка учбових цілей та мотивація

Контроль вихідного рівня знань


Зміст - Див. п.2.1; п.2.2 ”Навчальні цілі”

II

Співбесіда. Індивідуальне опитування. Тестовий контроль.


Див. п.1 ”Актуальність теми”;

Див. п.2 ”Навчальні цілі”


Питання для індивідуального опитування.
Тести 2-го рівня.

15 хв.



2. Основний етап

Формування системи професійних вмінь та навичок.

Зміст - Див. п.2.2; п.2.3 ”Навчальні цілі”

III


Практичний

професійний тренінг у вирішенні різноманітних (типових і нетипових) клінічних завдань .



Курація тематичних хворих.

Історії хвороби. Виписки з історій хвороби.

Архівні історії хвороби

Сиатуаційні задачі 2,3-го рівня.


60 хв.


3.Заключний етап

Контроль і корекція рівня професійних навичок та вмінь

Підведення підсумків заняття

Домашнє завдання з переліком тематичної учбової літератури (основної, додаткової)


III


Індивідуальний контроль практичних навичок і професійних дій студентів. Аналіз типових помилок.

Тестовий контроль.



Тести 3-го рівня

Ситуаційні задачі 3-го рівня.


15 хв.



Контрольні питання для індивідуального опитування:

  • Джерело інфекції лейшманіозу.

  • Шляхи передачі лейшманіозу.

  • Характеристика переносників лейшманіозу

  • Класифікація лейшманіозу.

  • Характеристика лейшманіозу як мікст-інфекції.

  • Життєвий цикл лейшманій.

  • Патогенез вісцерального лейшманіозу.

  • Патогенез шкірного лейшманіозу.

  • Основні синдроми вісцерального лейшманіозу.

  • Основні синдроми шкірного лейшманіозу.

  • Стан імунної системи у хворих на лейшманіоз.

  • Картина крові у хворих на лейшманіоз.

  • Особливості перебігу індійського лейшманіозу.

  • Особливості перебігу середньоморського лейшманіозу.

  • Особливості перебігу африканського лейшманіозу.

  • Наслідки лейшманіозу.

  • Основні причини летальності при лейшманіозі.

  • Вплив лейшманіозу на гепато-біліарну систему і селезінку.

  • Зміни з боку нирок та міокарду при лейшманіозі.

  • Атипові форми вісцерального лейшманіозу.

  • Специфічна діагностика при лейшманіозі.

  • Характеристика пунктату кісткового мозку при лейшманіозі.

  • План обстеження хворого на лейшманіоз.

  • Диференціальна діагностика лейшманіозу.

  • Невідкладні стани при лейшманіозі.

  • Допомога при невідкладних станах.

  • Етіотропна терапія лейшманіозу: дози, шлях введення, тривалість лікування.

  • Показання до спленектомії.

  • Правила виписки реконвалесцентів із стаціонару.

  • Диспансерний нагляд за реконвалісцентами.

  • Загальна і специфічна профілактика.


Тести для визначення початкового рівня знань.

1 Назвіть збудника вісцерального лейшманіозу «Індійський Кала-Азар»:

  1. L. donovani donovani;

  2. L. donovani infantus;

  3. L. donovani archibaldi;

  4. L. tropica minor;

  5. L. tropica major.

2 Назвіть збудника шкірного лейшманіозу міського типу:

  1. L.tropica major;

  2. L.tropica major;

  3. L.tropica minor;

  4. L.donovani infantus;

  5. L.d.donovani archibaldi.

3 Назвіть переносника шкірного лейшманіозу:

  1. комарі;

  2. шакали;

  3. клопи;

  4. ґедзі;

  5. москіти.

4 Назвіть джерело інфекції вісцерального лейшманіозу:

  1. гризуни;

  2. людина;

  3. шакали;

  4. собаки;

  5. комарі.

5 Чим викликається східно-африканський лейшманіоз:

  1. L. donovani chagasi;

  2. L. donovani donovani;

  3. L. tropica minor;

  4. L. tropica major.

6 Для якого вісцерального лейшманіозу характерні шкірні лейшманоіди:

  1. східноафриканський;

  2. середземноморський;

  3. індійський Кала-Азар;

  4. шкірний лейшманіоз;

  5. при всіх формах.

7 При якій формі лейшманіозу виявляють характерні зміни в гемограмі:

  1. індійському Кала-Азар;

  2. при всіх видах вісцерального лейшманіозу;

  3. східноафриканському;

  4. середземноморському вісцеральному;

  5. лейшманіозах Нового світу.

8 При якому лейшманіозі використовують дослідження товстої краплі крові, пунктат кісткового мозку, лімфовузлів, РФА, РЗК:

  1. шкірному лейшманіозі Старого світу;

  2. пендинській виразці;

  3. шкірному лейшманіозі Нового світу;

  4. вісцеральному лейшманіозі;

  5. при всіх формах.

9 При якому лейшманіозі використовують матеріал із виразки та крайового інфільтрату:

  1. пендинській виразці;

  2. вісцеральному лейшманіозі;

  3. лейшманоїдах;

  4. індійському Кала-Азар;

  5. при всіх шкірних формах.

10 При якій формі лейшманіозу використовують в лікуванні препарати 5-валентної сурми:

  1. при всіх різновидах, крім Нового світу;

  2. тільки при вісцеральному;

  3. тільки при шкірному;

  4. тільки при антропонозному;

  5. тільки при зоонозному.


Еталони правильних відповідей: 1-a, 2-б, 3-д, 4-б, 5-a, 6-в, 7-б, 8-г, 9-д, 10-a.
Ситуаційні задачі для визначення кінцевого рівня знань

Задача 1

У студента М., 20 років, що приїхав з Індії, через півроку підвищилася температура тіла, з’явилися млявість, адинамія і незначне збільшення селезінки. Пізніше на фоні високої гарячки виявлене значне збільшення селезінки (до пупка), тупі болі у череві, збільшення печінки. У гемограмі – анемія, значна лейкопенія, лімфомоноцитоз, тромбоцитопенія.

1 Попередній діагноз.

2 Які специфічні дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?

3 Лікування.
Задача 2

Представник “Нафтогаз України” повернувся з Туркменістану, де в районі Байрам-Алі був на газовому родовищі. Через місяць після повернення на тлі субфебрилітету в ділянці лівої щоки з’явився горбик, потім фурункулоподібний інфільтрат, а незабаром утворилася кратероподібна виразка з дном, укритим гноєм, по краях якої товстий інфільтрат.



    1. Попередній діагноз.

2 Які специфічні дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу?

3 Лікування.


Еталони відповідей на задачі:
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   35


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка