Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін




Сторінка28/35
Дата конвертації14.04.2016
Розмір3.9 Mb.
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   35

Задача 1


  1. Вісцеральний лейшманіоз.

2 Мікроскопія мазків із пунктатів кісткового мозку, крові, забарвлених за Романовським-Гімзою; висів на середовище NNN пунктату кісткового мозку, печінки, селезінки; біологічна проба: зараження хом’яків; серологічне дослідження: РЗК, РЛА, РНІФ, РЕМА із антигеном з культури збудника, ІФА.

3 Госпіталізація; етіотропна терапія: солюсурмін, неостібозан, глюкантим внутрішньом’язово або внутрішньовенно; антибіотики при ускладненому перебігу; дезінтоксикація, десенсибілізація; вітамінотерапія.



Задача 2


  1. Шкірний лейшманіоз.

  2. Виявлення збудника у матеріалі з інфільтрату; серологічні дослідження: РЗК, ІФА, латекс-аглютинація; біопроба на білих мишах; шкірна проба з лейшманіном.

  3. Лікування місцеве: примочки з фурациліном, граміцидином; мазі (акрихінові, мономіцинова, Вишневського); присипки; лазерна терапія; імуномодулятори; вітамінотерапія.



Література по темі заняття:

Основна:

  • Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2001. – Т.2 – с. 417-454.

  • Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – с.55-70.

  • Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2003.- с. 132-145.

  • Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 204-208 с.

Допоміжна:

  • Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и патофизиологические аспекты. – СПб.: Специальная литература, 1999. – 272 с.

  • Тропические болезни/под рук.Шуваловой Е.П. М.,2004-с.92-96.

  • Руководство по тропическим болезням/под ред. А.Я.Лысенко. М.,Медицина 1983 С.76-82.

  • Келлина О.И. Медицинская паразитология 1977,т.46, с.658-661.

  • Лысенко А.Я. ВИЧ-инфекций и СПИД-ассоциируемые заболевания М., ТОО 1996, с.624.

  • Шуйкина Э.Е. Медицинская паразитология 1978, т.47,с.9-14.

Тема: Захист історії хвороби


1.Актуальність теми:

Для студента, майбутнього лікаря, необхідно вміти працювати з пацієнтом, досягнути поняття комплайєнсу, вміти виставити та сформулювати діагноз (попередній, а пізніше і заключний) згідно МКХ-Х, виключити захворювання з подібною симптоматикою, призначити адекватне лікування в повному об’ємі, враховуючи ускладнення основної нозогічної одиниці та супутні захворювання , визначити об’єм необхідних обстежень для підтвердження діагнозу, вміти сформулювати епікриз (в тому числі-етапний), вміти виписати рецепти згідно прийнятих норм і правил, зпрогнозувати перебіг даного захворювання та визначити період диспансерного спостереження.


Студент повинен знати:

  • етіологію нозології, що курується, фактори агресії збудника;

  • епідеміологію нозології, що курується;

  • патогенез нозології, що курується;

  • клінічні прояви нозології, що курується;

  • патогенез, термін виникнення і клінічні прояви ускладнень нозології, що курується ;

  • лабораторну діагностику ;

  • принципи лікування;

  • принципи профілактики;

  • тактику ведення хворих у разі виникнення невідкланих станів;

  • прогноз нозології, що курується;

  • правила виписки реконвалесцентів із стаціонару;

  • правила диспансеризації реконвалесцентів.


Студент повинен вміти:

  • дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого;

  • зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;

  • обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми,обгрунтувати клінічний діагноз для своєчасного направлення хворого у стаціонар;

  • провести диференціальну діагностику;

  • на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення , невідкладні стани;

  • оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення, якщо необхідно);

  • скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;

  • інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

  • аналізувати результати специфічних методів діагностики;

  • скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, форми захворювання, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології ; надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;

  • скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;

  • дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалісценції.


Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Попередні дисципліни

Мікробіологія

Властивості збудника ; методи специфічної діагностики.

Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики.

Фізіологія

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі( заг. ан. крові, сечі, біохімія крові, параметри КОС, електролітів тощо).

Оцінити дані лабораторного обстеження.

Патофізіологія

Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного генезу.

Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного генезу.

Імунологія та алергологія

Основні поняття предмету, роль системи імунітету в інфекційному процесі, вплив на термін елімінації збудника з організму людини.

Оцінити дані імунологічних досліджень.

Епідеміологія

Епід. процес (джерело, переносник, механізм зараження, шляхи передачі ) при даному захворюванні; поширеність патології в Україні і в світі.

Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні та профілактичні заходи в осередку інфекції.

Дерматологія

Патогенез, клінічну характеристику шкірних змін, якщо вони наявні.

Розпізнати шкірні ураження у хворого.

Хірургія

Клініко-лабораторні ознаки хірургічних ускладнень, тактику невідкладної допомоги.

Своєчасно поставити діагноз цих ускладнень, призначити відповідне обстеження, надати невідкладну допомогу.

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Методи та основні етапи клінічного обстеження хворого.

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані.

Клінічна фармакологія.

Фамакокінетику і фармакодинаміку , побічні ефекти етіотропної та патогенетичної терапії.

Призначити лікування в залежності від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому та дозу препарата, виписати рецепти.


Гематологія

Клініко-лабораторні дані змін з боку крові (при наявності).

Провести клінічне обстеження хворого з ураженням кровотворної системи.

Реанімація та інтенсивна терапія


Невідкладні стани:

  • ДВЗ-синдром

  • Сепсис

  • Енцефалопатія

  • ІТШ і т.д.

Своєчасно діагностувати та надати невідкладну допомогу при невідкладних станах:

  • ДВЗ-синдром

  • Сепсис

  • Енцефалопатія

  • ІТШ і т.д.

Наступні дисципліни

Сімейна медицина

Патогенез, епідеміологію, динаміку кінічних проявів, можливі ускладнення даної нозології. Особливості клінічного перебігу. Принципи профілактики і лікування.

Проводити диференціальну діагностику хвороб різного генезу із даною патологією. Розпізнати захворювання, його ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Своєчасно госпіталізувати хворого в інфекційний стаціонар. Заповнити екстрене повідомлення. Надати невідкладну допомогу в разі необхідності.

Внутрішньопредметна інтеграція

Інфекційні хвороби.

Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку кінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення лейшманіозу. Особливості клінічного перебігу даної патології. Принципи профілактики і лікування.

Проводити диференціальну діагностику даної нозології з іншими інфекційними хворобами. Розпізнати захворювання, його ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Призначити лікування. Надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі.


План та організаційна структура заняття:

Основні етапи заняття, їх функції та зміст.

Учбові цілі в рівнях засвоєння.

Методи контроля і навчання.

Матеріали методичного забезпечення контроля, інструкції.

Час

(хв).

1. Підготовчий етап:

Організація заняття

Постановка учбових цілей та мотивація

II

Співбесіда.

Див.розділ ”Актуальність теми”;

Див.розділ ”Навчальні цілі”

10 хв.



2. Основний етап

Формування системи професійних вмінь та навичок.



III


Практичний

професійний тренінг у вирішенні різноманітних (типових і нетипових) клінічних завдань .



Захист історії хвороби (викор.розділи 1-4, 7), питання для індивідуального опитування.

70 хв.


3.Заключний етап

Підведення підсумків заняття

Домашнє завдання з переліком тематичної учбової літератури (основної, додаткової)

III


Аналіз типових помилок.


Тести і задачі 3 рівня стосовно нозології, що курується.

10 хв.



Контрольні питання для індивідуального опитування:

  • Джерело інфекції даного захворювання.

  • Шляхи передачі.

  • Характеристика переносників (якщо вони є).

  • Класифікація даного захворювання.

  • Життєвий цикл збудника.

  • Патогенез.

  • Основні синдроми.

  • Стан імунної системи.

  • Картина крові у хворих на дане захворювання.

  • Особливості перебігу .

  • Наслідки даного захворювання.

  • Основні причини летальності.

  • Вплив захворювання на різні системи організму.

  • Атипові форми.

  • Специфічна діагностика.

  • План обстеження хворого.

  • Диференціальна діагностика.

  • Невідкладні стани.

  • Допомога при невідкладних станах.

  • Етіотропна терапія.

  • Патогенетична терапія.

  • Симптоматична терапія.

  • Правила виписки реконвалесцентів із стаціонару.

  • Диспансерний нагляд за реконвалісцентами.

  • Загальна і специфічна профілактика.


Література по темі заняття:

Основна:

  • Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2001. – Т.1-Т.3

Допоміжна:

Тема: Інфекційні хвороби з переважним ураженням нирок: лептоспіроз.


Актуальність теми.
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   35


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка