Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін




Сторінка31/35
Дата конвертації14.04.2016
Розмір3.9 Mb.
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   35

Еталони відповідей на задачі


Задача 3

1 ГГНС.


2 РЗК, РН, РІА, РНІФ, вірусологічне дослідження.

3 З грипом, вірусними гепатитами, лептоспірозом, геморагічним васкулітом, Ку-гарячкою.


Задача 4

1 КГГ, передгеморагічний період, середнього ступеня тяжкості.

2 Клінічний аналіз крові та сечі, біохімія крові, вірусологія в перші 2-3 дні хвороби, РЗК.

3 Карантин, рибавірин по 2 г /добу 3 дні, амінокапронова кислота, дезінтоксикація.


Література по темі заняття:

Основна:

  • Возіанова Ж.І. «Інфекційні і паразитарні хвороби» - Київ: «Здоров'я», 2001. Т2 – с.119-136.

  • «Вірусні і геморагічні лихоманки», доповідь Комітета експертів ВОЗ м. Женева, 1986 р., 119с.

  • «Руководство по інфекційним хворобам» під ред. Лобзіна Ю.В. – Санкт-Петербург: Фоліант, 2003, с. 113-118.


Допоміжна:

  • Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и патофизиологические аспекты. – СПб.: Специальная литература, 1999.- 255 С.

  • Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей. \ Под ред. Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 С.

  • Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. - Санкт-Петербург, «Фолиант». – 2001. – 384 С.

Тема: ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ З ПЕРЕВАЖНИМ УРАЖЕННЯМ ШКІРИ: БЕШИХА, ФЕЛІНОЗ.
Актуальність теми:

Зовнішні покриви людини захищають внутрішнє середовище організму від негативних впливів навколишнього середовища. Шкіра і слизові оболонки людини є надійним бар’єром на шляху проникнення збудників інфекційних хвороб. Однак часта травматизація шкіри під час здійснення будь-якої діяльності сприяє зниженню функціональних захисних можливостей цього органу. Деякі збудники проявляють тропізм до клітин дерми, викликаючи різноманітні захворювання. До таких хвороб насамперед належать бешиха й феліноз.

Бешиха відома лікарям давнини - Гіпократу й Галену. Проблемами лікування бешихи займався J. Hunter i М.І. Пірогов. Бешиха не відноситься до небезпечних інфекцій, які можуть безпосередньо призвести до смерті. Однак бешиха схильна до рецидивуючого перебігу, уражає лімфатичні капіляри шкіри і може призвести до розвитку слоновості. Найчастіше бешихою страждають жінки, у них же виявляється підвищена схильність до рецидивуючого і ускладненого перебігу захворювання.

Коти повсюдно живуть поруч із людиною, представляючи собою потенційне джерело інфекції. Від укусів, ослинень і подряпин нанесених котами - носіями бартонел, виникають локальні ураження шкіри у поєднанні із ураженням регіонарних лімфатиних вузлів. Збудник захворювання встановлений недавно.

Бешиха і хвороба котячих подряпин (феліноз) спостерігається повсюдно.
Студент повинен знати:


  • етіологію бешихи, фактори патогенності збудника;

  • шляхи проникнення стрептокока у дерму;

  • патогенез бешихи;

  • класифікацію бешихи за перебігом, клінічною картиною;

  • клінічні прояви різних форм бешихи;

  • ускладнення бешихи;

  • принципи клінічної діагностики і диференційної діагностики;

  • принципи лікування;

  • принципи первинної профілатики і профілактики рецидивів бешихи;

  • правила диспансеризації пацієнтів після перенесеної первинної та рецидивуючої форми бешихи;

  • етіологію, джерело інфекції та шляхи зараження на феліноз;

  • патогенез та клінічні прояви фелінозу;

  • класифікацію клінічних форм хвороби;

  • критерії діагнозу та специфічні методи його підтвердження;

  • лікування фелінозу та його профілактика.


Студент повинен вміти:

  • дотримуватися основних правил роботи біля ліжка хворого на бешиху і феліноз;

  • зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;

  • обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми бешихи та хвороби котячих подряпин;

  • провести диференційну діагностику бешихи та фелінозу;

  • на основі клінічного обстеження розпізнати різні клінічні форми бешихи та хвороби котячих подряпин;

  • оформити медичну документацію: екстрене повідомлення про інфекційного хворого в районне епідеміологічне відділення ( міську СЕС) за фактом встановлення попереднього діагнозу “Бешиха”, “Феліноз”;

  • скласти план лабораторного та інструментального обстеження хворого;

  • інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

  • аналізувати результати специфічних методів діагностики;

  • скласти індивідуальний план лікування з урахуванням тяжкості стану, клінічної форми захворювання, алергологічного анамнезу, супутньої патології;

  • скласти план диспансерного нагляду та протирецидивного лікування рецидивної бешихи;

  • дати рекомендації щодо заходів неспецифічної профілактики бешихи і фелінозу.


Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Попередні дисципліни

Мікробіологія

Властивості бактерій роду Streptococcus, зокрема -гемолітичного стрептококу. Методи виділення чистої культури збудника з матеріалу та його ідентифікації.

Характеристика родини Bartonellacea, зокрема Bartonella hensellae - збудника фелінозу.



Проводити посів матеріалу на стрептокок. Проводити внутрішньошкірні алергічні проби.

Інтерпретація ПЛР на виявлення нуклеїнових послідовностей Bartonella hensellae.



Фізіологія

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі ( заг. ан. крові, сечі, біохімія крові).

Оцінити дані лабораторного обстеження.

Патофізіологія

Механізми запалення, порушення функцій органів і систем при бешисі і фелінозі.

Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при бешисі і фелінозі.

Імунологія та алергологія

Основні поняття предмету, роль системи імунітету в інфекційному процесі, вплив на термін елімінації збудника з організму людини. Імунологічні аспекти персистенції збудника в організмі.

Оцінити дані імунологічних досліджень.

Епідеміологія

Епід. процес (джерело, механізм зараження, шляхи передачі ) при бешисі, фелінозі, поширеність патології серед населення.

Зібрати епідеміологічний анамнез, провести профілактичні заходи в осередку інфекції.

Дерматологія

Патогенез, клінічну характеристику екзантем.

Розпізнавати характерні зміни шкіри при бешисі й фелінозі.

Хірургія

Клініко-лабораторні ознаки нагноєного лімфовузла, флегмони, абсцесу й тактику медичної допомоги.

Своєчасно поставити діагноз ускладнених форм бешихи (флегмона, абсцес шкіри), призначити відповідне хіруругічне лікування.

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Основні етапи та методи клінічного обстеження хворого.

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані.

Клінічна фармакологія

Фармакокінетику і фармакодинаміку , побічні ефекти антибіотиків пеніцилінового, цефалоспоринового ряду та азітроміцину.

Призначити адекватне лікування в залежності від віку, чутливості збудника, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому та дозу препарату, виписати рецепти.

Реанімація та інтенсивна терапія

Невідкладні стани й ускладнення:

  1. ІТШ,

  2. сепсис

Своєчасно діагностувати ускладнення та надати невідкладну допомогу при ІТШ


План та організаційна структура заняття.

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Учбові цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю і навчання

Матеріали методичного забезпечення (контролю, інструкції)

Час

(хв)

1. Підготовчий етап:

1. Організація заняття

2. Постановка учбових цілей та мотивація

3. Контроль вихідного рівня знань

Зміст - Див. п. 2.1; п. 2.2 “Навчальні цілі”











15 хв

2. Основний етап

Формування системи професійних умінь та навичок.

Зміст - Див. п. 2.2


ІІІ

Практичний професійний тренінг у вирішенні різноманітних (типових і нетипових) клінічних завдань

Курація тематичних хворих.

Історії хвороби.

Виписки з історії хвороби.

Архівні історії хвороби.

Ситуаційні задачі 2,3-го рівня


60 хв

3. Заключний етап

1. Контроль і корекція рівня професійних навичок і вмінь

2. Підведення підсумків заняття

3. Домашнє завдання з переліком тематичної учбової літератури (основної, додаткової)



ІІІ

Індивідуальний контроль за практичними навичками і професійними діями студентів. Аналіз типових помилок.

Тестовий контроль



Тести 3-го рівня.

Ситуаційні задачі 3-го рівня



15 хв


Контрольні питання для індивідуального опитування:

  • До якої групи мікроорганізмів відносяться збудник бешихи та фелінозу. Назвіть цих збудників.

  • Шляхи проникнення збудників у шкіру.

  • Патогенез запального процесу в дермі при бешисі.

  • Класифікація клінічних форм бешихи.

  • Інкубаційний період та початкові прояви бешихи.

  • Характерна симптоматика еритематозної форми бешихи.

  • Характерна симптоматика геморагічної форми бешихи.

  • Характерна симптоматика еритематозно-бульозної форми бешихи.

  • Характерна симптоматика бульозно-геморагічної форми бешихи.

  • Ускладнення бешихи.

  • Патогенез формування рецидивної форми бешихи.

  • Патогенез формування лімфостазу-слоновості при рецидивній бешисі.

  • Диференційні ознаки бешихи і флегмони.

  • Гемограма у хворих на бешиху.

  • Етіотропна терапія бешихи: ліки, дози, тривалість курсу.

  • Профілактика рецидивів. Диспансерне спостереження за реконвалесцентами і хворих з рецидивною бешихою.

  • Патогенез фелінозу.

  • Класифікація клінічних форм фелінозу.

  • Шкірні прояви в місці інокуляції збудника фелінозу.

  • Патоморфологія уражень лімфовузлів при фелінозі.

  • Симптоматика лмфаденіту при фелінозі.

  • Що таке кон’юнктивіт Паріно?

  • Симптоматика ротоглоткової й брижової форми фелінозу.

  • Системна форма фелінозу.

  • Особливості перебігу фелінозу у ВІЛ-інфікованих.

  • Критерії діагнозу „Феліноз”.

  • Антибіотики, що активні стосовно збудника феліозу.

  • Хірургічні методи лікування фелінозного лімфаденіту.

  • Профілактика захворювання на феліноз.


Тести для визначення початкового рівня знань.

1 Збудник бешихи:

  1. ДНК-віруси;

  2. стафілококи;

  3. РНК-віруси;

  4. стрептококи;

  5. пневмококи.

2 При часто рецидивній бешисі призначають:

  1. пеніцилін по 300000 ОД протягом 5-7 днів;

  2. пеніцилін по 500000 ОД протягом 3-5 днів;

  3. сульфаніламіди в дозі 1,0 г 6 разів протягом 7 днів;

  4. пеніцилін по 1 млн ОД 4-6 разів на добу протягом 8-10 днів;

  5. ампіцилін по 1,0 г 6 разів на добу протягом 2 тижнів.

3 Бешиха належить до групи інфекцій:

  1. дихальних шляхів;

  2. кишкових;

  3. кров’яних;

  4. зовнішніх покривів;

  5. зоонозних.

4 Розгорнута картина бешихи показує:

  1. виразку з серозно-гнійними виділеннями;

  2. карбункул з драглистим набряком навколо;

  3. еритему, набряк, болючість;

  4. пустули, наповнені кров’янистим вмістом;

  5. папули темно-червоного кольору.

5 У хворих на бешиху відмічаються такі зміни гемограми:

  1. нейтрофільний лейкоцитоз і прискорена ШОЕ;

  2. лейкопенія з лімфо моноцитозом;

  3. лейкоцитоз із лімфоцитозом і прискореною ШОЕ;

  4. лейкопенія і сповільнена ШОЕ;

  5. лейкоцитоз із лімфоноцитарною реакцією крові.

6 При первинній бешисі призначають:

  1. тетрациклін по 0,3 г чотири рази на добу;

  2. біцилін 3 в дозі 1000000 ОД 1 раз на тиждень;

  3. пеніцилін по 200000 ОД 6 разів на добу протягом 3 днів;

  4. левоміцетин по 0,5 г чотири рази на добу;

  5. пеніцилін по 1000000 ОД через 4 години внутрішньом’язово.

7 Джерелом і резервуаром інфекції при бешисі є:

  1. людина;

  2. домашні тварини;

  3. дикі тварини;

  4. птахи;

  5. гризуни.

8 У типових випадках бешиха характеризується:

  1. поступовим початком захворювання;

  2. полі лімфаденопатією;

  3. гострим початком, вираженою інтоксикацією, еритемою;

  4. лише запальними змінами шкіри;

  5. гарячкою з відносною брадикардією, розеольозною висипкою.

9 Місцеві прояви бешихи:

  1. карбункул із драглистим набряком;

  2. виразки із серозно-гнійними виділеннями;

  3. екритема, набряк, болючість;

  4. папули темно-червоного кольору;

  5. кров’янисті пустули.

10 Глюкокортикоїди показані при таких клінічних формах бешихи:

  1. бульозний;

  2. поширеній, еритематозній;

  3. флегмонозній;

  4. геморагічній;

  5. еритематозно-бульозній.


Еталони правильних відповідей: 1–г; 2–г; 3–г; 4–в; 5–а; 6–д; 7–а; 8–в; 9–в; 10–г.
Ситуаційні задачі для визначення кінцевого рівня знань
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   35


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка