Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін




Сторінка35/35
Дата конвертації14.04.2016
Розмір3.9 Mb.
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   35

Задача 1


У приймальне відділення госпіталізований мисливець зі скаргами на різкий біль у лівій нозі, гарячку з остудою, набряк та болючість у лівій здухвинній ділянці, шкіра в якій червоно-ціанотична. Загальний стан хворого тяжкий, температура 39ºС. Свідомість збережена, язик ніби натертий крейдою. Тахікардія, задишка.

Який попередній діагноз?



Задача 2


Хворий К., 28 років, госпіталізований на 5-й день хвороби з субфебрильною температурою. Справа на шиї пальпується щільний лімфатичний вузол розміром з куряче яйце, помірно болючий, не спаяний з оточуючими тканинами.

Сформулювати попередній діагноз.


Задача 3

На фермі раптово захворіло теля. Гарячка 39,8ºС, сукроваті виділення з усіх природних отворів. Був узятий матеріал на підтвердження сибірки.

Скласти план протиепідемічних заходів.
Задача 4

У стаціонар госпіталізований хворий з підозрою на сибірку.

Скласти план лабораторного обстеження для підтвердження діагнозу.

Еталони відповідей на задачі

Задача 1


Чума, бубонна форма, тяжкий перебіг.


Задача 2


Туляремія, бубонна форма, середньої тяжкості.
Задача 3

Знищити хвору тварину. Ретельна дезінфекція в осередку. Комплекс санітарно-ветеринарних заходів. Специфічна профілактика і спостереження за робітниками в осередку.


Задача 4

Бактеріоскопія вмісту карбункула, бактеріологічне дослідження, реакція Асколі, біопроба на білих мишах, внутрішньошкірна проба з антраксином.


Література.

Основна:

  • Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров’я, 2001.–Т.1–с.322-380.

  • Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – с.55-70.

  • Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині/За ред.Андрейчина М.А. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2007, 499с.

  • Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2003.- с. 21-38.

  • Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959с.


Допоміжна:

  • Васильев В.С., Комар В. О.- Практикум инфекциониста. – Минск: Вышэйшая школа,1993.

  • Инфекционные болезни тропиков/ Под ред. Сокол А. С., Киселевой А. Ф. – Киев: Здоровье, 1992.

  • Эпидемиология чумы:(Методические рекомендации)/ Дмитровский А.М. и др., - Алматы,1994.



Тема: ВНУТРІШНЬОЛІКАРНЯНІ ІНФЕКЦІЇ
Актуальність теми.

Внутрішньолікарняні (нозокоміальні) інфекції – інфекційні захворювання, пов'язані з перебуванням, лікуванням, обстеженням і зверненням за медичною допомогою до лікувально-профілактичного закладу. Приєднуючись до основного захворювання, внутрішньолікарняні інфекції погіршують перебіг та прогноз хвороби. Проблема ВЛІ набула ще більшого значення у зв'язку з появою так званих госпітальних (як правило, полірезистентних до антибіотиків і хіміопрепаратів) штамів стафілококів, сальмонел, синєгнійної палички та інших збудників. Вони легко розповсюджуються серед дітей та ослаблених, особливо пожилих, хворих зі зниженою імунологічною реактивністю, які є групою ризику. Таким чином, актуальність проблеми госпітальних інфекцій для теоретичної медицини та практичної охорони здоров'я не викликає сумніву. Вона обумовлена, з одного боку, високим рівнем захворюваності, летальності, соціально-економічними та моральними збитками, що наноситься здоров'ю пацієнтів, а з іншого боку – внутрішньолікарняні інфекції завдають істотної шкоди здоров'ю медичного персоналу. Як ВЛІ слід розглядати будь-які клінічно розпізнані інфекційні захворювання, що виникають у хворих після госпіталізації або відвідування лікувальної установи з метою лікування, а також у медичного персоналу через здійснювану ним діяльність, незалежно від того, виявляються або не виявляються симптоми цього захворювання під час знаходження даних осіб в медичній установі. Захворювання, пов'язані з наданням або отриманням медичної допомоги, також позначають термінами "ятрогенія" або "нозокоміальні інфекції". ВЛІ вважаються однією з основних причин смертності. Летальність при різних нозологічних формах коливається від 3,5% до 60%, а при генерализованных формах досягає такого ж рівня, як в до антибіотичну еру. У літературі широко використовується термін "госпітальний штам" мікроорганізму, проте єдиного визначення цього поняття не існує. Деякі дослідники вважають, що госпітальний штам – це той, який виділяється від хворих, незалежно від його властивостей. Частіше всього під госпітальними штамами розуміються культури, які виділяються від хворих в стаціонарі і характеризуються яскраво вираженою резистентністю до деяких антибіотиків. Згідно цьому розумінню, госпітальний штам є результатом селективної дії антибіотиків. Штами бактерій, виділені від пацієнтів з нозокоміальними інфекціями, як правило, більш вірулентні і володіють множинною хіміорезистентністю. Широке використання антибіотиків з лікувальною та профілактичною метою лише частково пригнічує зростання стійких бактерій і приводить до селекції стійких штамів. Відбувається формування "порочного кола" – виникаючі внутрішньолікарняні інфекції вимагають застосування високоактивних антибіотиків, що сприяють в свою чергу появі стійкіших мікроорганізмів. Не менш важливим чинником слід вважати розвиток дисбактеріозів, що виникають на фоні антибіотикотерапії, що приводять до колонізації органів і тканин умовно-патогенними мікроорганізмами.


Студент повинен знати:

  • етіологію ВЛІ;

  • епідеміологію ВЛІ;

  • основні ланцюги патогенезу;

  • клінічні симптоми;

  • клініко-епідеміологічні особливості перебігу захворювань;

  • класифікації ВЛІ;

  • специфічну і неспецифічну лабораторну діагностику;

  • принципи лікування;

  • принципи профілактики;

  • тактику ведення хворих у разі виникнення невідкладних станів;

  • прогноз хвороби;

  • правила виписки реконвалесцентов із стаціонару;

  • правила диспансеризації реконвалесцентов.


Студент повинен вміти:

  • дотримуватися основных правил роботи у ліжка хворого;

  • зібрати анамнез захворювання з оцінкою епідеміологічних даних;

  • обстежувати хворого і виявити основні симптоми і синдроми, обгрунтувати клінічний діагноз;

  • провести диференціальну діагностику;

  • на основі клінічного обстеження своєчасно розпізнати можливі ускладнення, невідкладні стани;

  • оформити медичну документацію;

  • скласти план лабораторного і інструментального обстеження хворого;

  • інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

  • аналізувати результати специфічних методів діагностики залежно від матеріалу і терміну хвороби;

  • скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, тяжкості стану, наявності ускладнень, алергологічного анамнезу, супутньої патології, надати невідкладну допомогу на догоспітальному етапі;

  • скласти план протиепідемічних і профілактичних заходів у вогнищі;

  • дати рекомендації щодо режиму, дієти, обстеження, диспансерного спостереження в періоді реконвалесценції.


Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліна

Знати

Вміти

Мікробіологія

Властивості м/о методи специфічної діагностики

Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики

Фізіологія

Параметри фізіологічної норми органів і систем людини, показники лабораторного обстеження в нормі (ЗАК, ЗАС, біохімія крові і т.п.)

Оцінити дані лабораторного обстеження

Патофізіологія

Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного генезу

Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функцій органів і систем різного генезу

Епідеміологія

Епідпроцес (джерело, механізм зараження, шлях передачі), поширеність патології.

Зібрати епідеміологічний анамнез, провести протиепідемічні і профілактичні заходи в осередку інфекції

Імунологія і алергологія

Основні поняття предмету, роль системи імунітету в інфекційному процесі, вплив на термін елімінації збудника з організму людини. Імунологічні аспекти хронічного бактерійного носійства

Оцінити дані імунологічних досліджень

Неврологія

Патогенез, клінічні ознаки токсичної енцефалопатії, менінгізму, менінгіту, ННГМ, еклампсії

Провести клінічне обстеження хворого з поразкою нервової системи

Дерматологія

Патогенез, клінічну характеристику висипки

Розпізнати висип у хворого

Хірургія

Клініко-лабораторні ознаки шлунково-кишкових кровотеч, тактику невідкладної допомоги

Своєчасно поставити діагноз цих ускладнень, призначити відповідне обстеження, надати невідкладну допомогу

Нефрологія, урологія

Клініко-лабораторні ознаки ГНН

Своєчасно поставити діагноз цих ускладнень, призначити відповідне обстеження, надати невідкладну допомогу

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Основні етапи і методи клінічного обстеження хворого

Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми, проаналізувати отримані дані

Клінічна фармакологія

Фармакокінетику і фармакодинаміку препаратів, побічні ефекти засобів патогенетичної терапії

Призначити лікування залежно від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому і дозу препаратів, виписати рецепти

Реанімація і інтенсивна терапія

Невідкладні стани:

- ІТШ, ДВС-синдром;



  • ГНН;

  • Інфекційний психоз

  • Дегідратаційний шок

Своєчасно діагностувати і надати невідкладну допомогу при загрозливих життю станах

Сімейна медицина

Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів. Особливості клінічного перебігу. Принципи лікування і профілактики.

Проводити диференціальну діагностику хвороб різного генезу. Інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Надати невідкладну допомогу у разі потреби.


План та організаційна структура заняття:

Основні етапи заняття, їх функції та зміст.

Учбові цілі в рівнях засвоєння

Методи контроля і навчання

Матеріали методичного забезпечення ( контроля, інструкції

Час

(хв)

1. Підготовчий етап:

Організація заняття

Постановка учбових цілей та мотивація

Контроль вихідного рівня знань

Зміст - Див. п.2.1; п.2.2 ”Навчальні цілі”

II

Співбесіда. Індивідуальне опитування. Тестовий контроль.


Див. п.1 ”Актуальність теми”;

Див. п.2 ”Навчальні цілі”


Питання для індивідуального опитування.

Тести 2-го рівня.


15 хв.



2. Основний етап

Формування системи професійних вмінь та навичок.

Зміст - Див. п.2.2; п.2.3 ”Навчальні цілі”

III


Практичний

професійний тренінг у вирішенні різноманітних (типових і нетипових) клінічних завдань



Курація тематичних хворих.

Історії хвороби. Виписки з історій хвороби.

Архівні історії хвороби

Сиатуаційні задачі 2,3-го рівня.


60 хв.


3.Заключний етап

Контроль і корекція рівня професійних навичок та вмінь

Підведення підсумків заняття

Домашнє завдання з переліком тематичної учбової літератури (основної, додаткової)


III


Індивідуальний контроль практичних навичок і професійних дій студентів. Аналіз типових помилок.

Тестовий контроль.



Тести 3-го рівня

Ситуаційні задачі 3-го рівня.


15 хв.



Контрольні питання для індивідуального опитування:

  • Що таке ВЛІ?

  • Причини розвитку ВЛІ?

  • Основні збудники ВЛІ?

  • Які бактерії є збудниками ВЛІ?

  • Які віруси є збудниками ВЛІ?

  • Які гриби є збудниками ВЛІ?

  • Джерела ВЛІ.

  • Механізми і шляхи передачі ВЛІ.

  • Чинники передачі ВЛІ.

  • Класифікації ВЛІ.

  • Відмінності госпітального штаму від звичайного.

  • Принципи лікування хворих з урахуванням запобігання резистентності м/о.

  • Що таке дезінфекція?

  • Які є групи дезінфектантов?

  • Які вимоги до дезінфектантів?

  • Які чинники впливають на ефективність дезінфекції?

  • Що таке стерилізація?

  • Що таке асептика?

  • Що таке антисептика?

  • Профілактика формування бактеріоносійства.

  • Контингенти ризику ВЛІ.

  • Небезпечні в плані зараження на ВЛІ діагностичні процедури.

  • Небезпечні в плані зараження на ВЛІ лікувальні процедури.


Тести для визначення початкового рівня знань.

1.Етіологічними агентами ВЛІ найчастіше можуть бути:

А. бактерії;

Б. віруси;

В. гриби;

Г. найпростіші.

2.Зростання захворюваності на ВЛІ обумовлено:

А. використанням антибіотиків;

Б. формуванням внутрішньогоспітальних штамів;

В. створенням крупних багатопрофільних лікарняних комплексів;

Г. збільшення числа інвазивних втручань, лікувальних і діагностичних процедур, використання медичної апаратури;

3.Для госпітальних штамів характерним є:

А. множинна медикаментозна стійкість;

Б. стійкість до дії несприятливих чинників навколишнього середовища;

В. стійкість до дезінфектантів;

Г. підвищення чутливості до антибіотиків.

4.В умовах стаціонару ВЛІ найчастіше передаються наступними шляхами:

А. контактно-побутовим;

Б. повітряно-краплинним;

В. аліментарним;

Г. трансмісивним.

5.Серед збудників гнійний-септичних інфекцій в пологових будинках у новонароджених частіше зустрічається:

А. золотистий стафілокок;

Б. ешерихії;

В. клебсієли;

Г. протей.

6.Особливості сальмонельозу як госпітальної інфекції:

А. передача збудника повітряно-пиловим шляхом;

Б. джерелом збудника частіше є людина;

В. переважаючий шлях передачі інфекції – контактно-побутовий;

Г. вогнища сальмонельозу виникають в основному в дитячих стаціонарах.
Еталони відповідей: 1-А; 2-Б,В,Г; 3-А,Б,В; 4-А,Б; 5-А,Б; 6-В,Г,Б
Ситуаційні задачі для визначення кінцевого рівня знань

У хворого С., що знаходився на стаціонарному лікуванні у хірургічному відділенні з приводу апендициту, через 5 днів після операції підвищилась Т° тіла до 38°С, з'явились блювання та діарея до 4-6 разів на добу. Випорожнення рідкі, пінисті, смердючі, зеленуватого кольору, супроводжуються болями в епігастрії та ділянці пупка. Напередодні увечері їв продукти, принесені родичами, не дивлячись на заборону медперсоналу.

Об'єктивно: Т° 38,1°С. Шкіра бліда. Язик суховатий, обкладений сіруватим нальотом. Живіт болючий при пальпації у ділянці пупка та в епігастрії. Печінка, селезінка не пальпуються. Симптом Пастернацького (негат.) з обох боків.

1. Попередній діагноз. 2.План обстеження. 3. План лікування.


Рекомендована література.

Основна:

  • Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби. – Київ, «Здоров'я». - 2001. – Т.2. – С.656-690.

  • Інфекційні хвороби. / Під ред. Тітова М.Б. – Київ, «Вища школа». -1995. – С.

  • Керівництво з інфекційних хвороб / Під ред. Лобзіна Ю.В. – Санкт-Петербург, «Фоліант». – 2003. – С.

  • Шувалова Е.П. Інфекційні хвороби. – Ростов-на-Дону, «Фенікс». – 2001. – С.

Додаткова:

  • Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Інфекційний процес. Клінічні і патофізіологічні аспекти. – Спб.: Спеціальна література, 1999.- 255 С.

  • Імунологія інфекційного процесу: Керівництво для лікарів. / Під ред. Покровського В.І., Гордієнко С.П., Літвінова В.І. – М.: РАМН, 1994. – 305 С.

  • Клініко-лабораторна діагностика інфекційних хвороб: Керівництво для лікарів.-Санкт-Петербург, «Фоліант». –2001. – 384 С.

  • М.Д. Машковський. Лікарські засоби.-М., 1998.

  • Актуальні питання епідеміології інфекційних хвороб. / Н.А. Семіна. – М.: Медицина, 1999. – 127 с.

  • Внутрішньолікарняна інфекція. / Н. Шерертц, У. Хемптон, А. Рістуцина. – Під ред. Р.П. Венцела. – М.: Медицина, 1990. – 503 с.

  • Внутрішньолікарняні інфекції в умовах сучасного стаціонару. – Прямухіна Н.С., Коршунова Г.С., Семіна Н.А. та ін. // Здоров'я населення і місце існування. – 1994. – № 12/21. – С. 1-5.

  • Госпітальна інфекція. / Беляков В.Д., Колесов А.П., Остроумов П.Б. та ін. – Л.: Воєніздат, 1976. – 214 с.

  • Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій: Керівництво для лікарів. / Під ред. Е.П. Ковальової, Н.А. Семіної. – М.: Медицина, 1993. – 238 с.

  • Сальмонельози (Етіологія, епідеміологія, клініка, профілактика). / Покровській В.І., Кілессо В.А.. Ющук Н.Д. та ін. – Ташкент: Узмедіздат, 1989. – 355 с.

  • Епідеміологія внутрішньолікарняної інфекції. / Яфаєв Р.X., Зуєва Л.П. – Л.: Медицина, 1989. – 436 с.
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   35


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка