Повідомлення до закладів епідеміологічної служби та пов’язані з ними документи обліку, журнали санітарної обробки речей хворих та ін




Сторінка6/35
Дата конвертації14.04.2016
Розмір3.9 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35

7;


  • Більше 60;

  • Більше 100;

  • Більше 2000;

  • Більше 3000.

    2. Джерелом інфекції при сальмонельозі можуть бути:

    1. Велика рогата худоба і птахи;

    2. Собаки;

    3. Кішки;

    4. Кліщі;

    5. Гризуни.

    3. Найбільш розповсюдженою формою сальмонельозної інфекції є:

    1. Тифоподібна;

    2. Септична;

    3. Бактеріоносійство;

    4. Субклінічна;

    5. Гастроінтестинальна.

    4. Час появи гепатолієнального синдрому при генералізованій формі сальмонельозу:

    1. 1-й день хвороби ;

    2. 2-й день хвороби;

    3. В кінці першого тижня хвороби;

    4. В кінці другого тижня хвороби;

    5. В інкубаційному періоді.

    5. Генералізована форма сальмонельозу відрізняється від тифо-паразитарних захворювань:

    1. Відсутність рецидивів;

    2. Відсутність розеольозної висипки;

    3. Відсутність відносної бактеріємії;

    4. Відсутність бактеріємії;

    5. Відсутність гарячки.

    6. Які збудники можуть викликати харчові токсикоінфекції?

    1. Лептоспіри

    2. Salmonella typhi

    3. Staphiloccus aureus

    4. Clostridium tеtаni

    5. Ентеровіруси


    Відповіді на тести: 1- 4; 2- 1; 3- 5; 4- 3; 5- 1; 6- 3
    Ситуаційні задачі для визначення кінцевого рівня знань

    Хворий 32 років, поступив до інфекційного відділення зі скаргами на підвищення температури тіла, біль у животі, послаблення стільця, нудоту, блювання. Захворювання почалось вранці з ознобу, розлитого болю в животі, нудоти та блювання, після котрого наступило короткочасне полегшення. Через годину приєднався пронос. Пронос та блювання повторювалися не менш ніж 8 разів, з’явилась виразна слабкість, судоми литкових м’язів. На вечерю споживав м’ясний салат, яєчню, ковбасу домашнього виготовлення. Об-но: стан середньої тяжкості, Т тіла – 38,9оС. Шкіра бліда, суха, тургор її знижений, акроціаноз, поодинокі судоми литкових м’язів. АТ – 100/50 мм.рт.ст., пульс 102 уд/хв, слабкий. Тони серця приглушені. Язик сухий, обкладений білим нальотом. Живіт м’який, помірно болючий навколо пупка, в епігастральній та здухвинній ділянках. Симптомів подразнення очеревини немає. Випорожнення – рясні, рідкі, смердючі, зеленуватого кольору, без домішок слизу та крові.



    1. Попередній діагноз. 2. План обстеження. 3. План лікування.


    Основна:

    • Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2001. – Т.1 –с. 322-380, 691-700.

    • Інфекційні хвороби у загальній практиці та сімейній медицині/За ред.Андрейчина

    • М.А. – Тернопіль: «Укрмедкнига», 2007.

    • Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – с.55-70.

    • Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2003.- с. 21-38, 302-307 , 422.

    • Руководство по инфекционным болезням/ под ред. В.И. Покровского, К.М.Лобана. – М.: Медицина, 1986

    • Постовит В.А. Инфекционные болезни: Руководство. – СПб.: Сотис, 1997

    • Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959. ,.224 с

    Допоміжна:

    • Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и патофизиологические аспекты. – СПб.: Специальная литература, 1999. – 255 с.

    • Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей/Под ред. Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 с.

    • Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. – СПб.:Фолиант,2001. –384 с.

    • Битти А.Д. Диагностические тесты в гастроэнтерологии: Пер. с англ..- М.: Медицина 1995

    • Избранные вопросы терапии инфекционных больных/ под ред. Лобзина Ю.В. – Санкт- Петербург: Фолиант, 2005. – 80, 751-760 с.

    • Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В.-Санкт- Петербург:

    • Фолиант, 2003.- с.422.

    • Шувалова Е.П. Инфекционные болезни.- Ростов н/Д.:Феникс,2001.-с.224.

    • Букринская А.Г., Грачева Н.М., Васильева В.И. Ротавирусная

    • инфекция. М., 1989.

    • Дроздов С.Г., Покравский В.И., Шекоян Л.А., Машилов В.П. и др.

    • Ротавирусный гастроэнтерит. М., 1982



    Тема: Шигельоз. Амебіаз



    Актуальність теми:

    Шигельоз відноситься до числа найбільш розповсюджених в усьому світі кишкових інфекцій. В країнах Африки, Латинської Америки, Азії він є однією з основних причин смерті дітей віком до 5 років. Останнім часом відмічається тенденція до росту захворюваності не тільки в цих країнах, але і в країнах Східної Європи, державах СНГ, в тому числі і в Україні.

    Боротьба із шигелами складна через поліморфізм клінічних проявів, різноманіття факторів передачі збудників, високу сприйнятливість при нетривалості видоспецифічного імунітету після перенесеної хвороби, через високу адаптаційну здатність шигел, резистентність їх до антимікробних засобів.

    Шигельоз зустрічається повсюдно як у вигляді конкретних спорадичних випадків, так і епідспалахів, що потребує знання цієї інфекції.

    Проблема амебіазу також набуває особливого значення у зв’язку з розширенням контактів з різними країнами, збільшенням числа туристичних і ділових поїздок у регіони з жарким кліматом. При цьому створюються реальні умови для зараження у зв’язку з високим рівнем захворюваності корінного населення. За висновками ВООЗ (1988), амебіаз є однією з найважливіших медичних і соціальних проблем у західних і південно-східних регіонах Африки, Південно-Східній Азії, Китаї, Латинській Америці, де число осіб, інвазованих дизентерійною амебою, складає 20-70%.

    У зонах помірного клімату амебіаз реєструють у вигляді спорадичних випадків, однак відсутність настороженості лікарів і знання цієї патології робить статистичні дані про захворюваність на амебіаз у цих регіонах не цілком достовірними, тим більше що носійство дизентерійної амеби у разі ретельного обстеження виявляються у 5-15% обстежуваних і тут. У нашій країні спорадичні випадки амебної дизентерії зустрічаються переважно на півдні. У країнах СНД найбільш неблагополучними є держави Середньої Азії і Закавказзя, де носійство виявлено в 15-35% жителів.


    Студент повинен знати:

    • етіологію шигельозу, амебіазу;

    • епідеміологію шигельозу, амебіазу, особливості сучасного епідеміологічного процесу;

    • патогенез;

    • класифікацію клінічних форм шигельозу, амебіазу;

    • особливості перебігу шигельозу в залежності від клінічної форми та виду збудника;

    • клінічні прояви амебної дизентерії та позакишкового амебіазу;

    • можливі ускладнення шигельозу та термін їх появи;

    • ускладнення амебної дизентерії та позакишкового амебіазу;

    • методи діагностики шигельозу, амебіазу;

    • принципи лікування хворих на шигельоз, амебіаз;

    • тактику ведення хворих у разі виникнення невідкладних станів;

    • принципи профілактики;

    • правила виписки реконвалесцентів із стаціонару;

    • правила диспансеризації реконвалесцентів.


    Студент повинен вміти: а-3

    • дотримуватися основних санітарно-протиепідемічних правил роботи біля ліжка хворого на шигельоз, амебіаз;

    • зібрати анамнез хвороби, оцінити епідеміологічні дані (вживання харчових продуктів, які не зазнають перед вживанням термічної обробки, спілкування з хворим на шигельоз чи носієм, перебування в регіонах, ендемічних щодо амебіазу);

    • обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми шигельозу, амебіазу, обґрунтувати попередній діагноз;

    • визначити наявність у хворого специфічних ускладнень;

    • провести диференційну діагностику шигельозу, амебіазу з захворюваннями, які перебігають з подібною симптоматикою;

    • оформити медичну документацію за фактом встановлення попереднього діагнозу “шигельоз”, “амебіаз” (екстрене повідомлення у районне епідеміологічне відділення – Ф.058);

    • скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;

    • інтерпретувати результати лабораторного обстеження, в тому числі і специфічних методів діагностики;

    • скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, клінічної форми хвороби, тяжкості перебігу, наявності ускладнень, алергологічного анамнезу, супутньої патології, виписати рецепти;

    • надати невідкладну допомогу при інфекційно-токсичному, гіповолемічному шоці;

    • скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;

    • дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції.



    Міждисциплінарна інтеграція

    Дисципліна

    Знати

    Вміти

    Попередні дисципліни

    Нормальна анатомія

    Анатомічну будову шлунково-кишкового тракту людини




    Мікробіологія

    Таксономічні властивості шигел, антигенну структуру, ріст, розмноження, культивування, ідентифікацію збудника.

    Властивості дизентерійної амеби, форми існування її в організмі людини, методи специфічної діагностики амебіазу.



    Проводити необхідний об’єм специфічних лабораторних досліджень (засів матеріалу на поживні середовищапри шигельозі, паразитоскопія при амебіазі)
    Інтерпретувати результати специфічних методів діагностики.

    Фізіологія

    Параметри фізіологічної норми органів і систем людини; показники лабораторного обстеження в нормі (заг. ан. крові, сечі, випорожнень, біохімія крові, параметри КОС, електролітів тощо).

    Оцінити дані лабораторного обстеження.

    Патофізіологія

    Механізм порушення функцій органів і систем при патологічних станах різного ґенезу.

    Інтерпретувати патологічні зміни за результатами лабораторного обстеження при порушеннях функції органів і систем різного ґенезу.

    Імунологія та алергологія

    Основні поняття предмету, роль системи імунітету в інфекційному процесі, вплив на термін елімінації збудника з організму людини.

    Оцінити дані імунологічних досліджень.

    Хірургія

    Клініко-лабораторні ознаки кишкової кровотечі, перитоніту, тактику невідкладної допомоги.

    Своєчасно поставити діагноз цих ускладнень, призначити відповідне обстеження, надати невідкладну допомогу.

    Пропедевтика внутрішніх хвороб

    Методи та основні етапи клінічного обстеження хворого.

    Зібрати анамнез, провести клінічне обстеження хворого, виявити патологічні симптоми і синдроми. Аналізувати отримані дані.

    Клінічна фармакологія

    Фамакокинетику і фармакодинаміку, побічні ефекти препаратів, що застосовуються для лікування шигельозу, амебіазу, засобів патогенетичної терапії.

    Призначити лікування в залежності від віку, індивідуальних особливостей хворого, вибрати оптимальний режим прийому та дозу препарату, виписати рецепти.

    Наступні дисципліни

    Сімейна медицина

    Етіологію, епідеміологію, патогенез, клінічні прояви, можливі ускладнення шигельозу, амебіазу. Принципи профілактики і лікування. Тактику ведення хворих в амбулаторних умовах, показання до госпіталізації.

    Проводити диференціальну діагностику шигельозу, амебіазу з хворобами, які перебігають з подібною клінічною симптоматикою. Розпізнати захворювання, інтерпретувати дані лабораторного обстеження, організувати протиепідемічні заходи в осередку, визначити необхідність госпіталізації, дати рекомендації щодо наступного нагляду та лікування, заповнити екстрене повідомлення в СЕС на інфекційного хворого (Ф.058). Надати невідкладну допомогу в разі необхідності.

    Внутрішньопредметна інтеграція

    Інфекційні хвороби.

    Особливості інфекційних хвороб. Принципи діагностики, лікування, профілактики інфекційних хвороб. Патогенез, епідеміологію, динаміку клінічних проявів, лабораторну діагностику, можливі ускладнення шигельозу, амебіазу. Особливості перебігу в залежності від клінічної форми, принципи лікування і профілактики.

    Проводити диференціальну діагностику амебіазу з іншими інфекційними хворобами. Розпізнати захворювання, його ускладнення; інтерпретувати дані лабораторного обстеження. Диференційовано призначити етіотропну, патогенетичну та симптоматичну терапію.

    Розробити рекомендації хворому щодо харчування, режиму, професійної діяльності, відпочинку та інших елементів особистої гігієни.




    План та організаційна структура заняття:

    Основні етапи заняття, їх функції та зміст

    Учбові цілі в рівнях засвоєння

    Методи контролю і навчання

    Матеріали методичного забезпечення (контролю, наочності, інструктивні)

    Час

    (хв.)

    1

    2

    3

    4

    5

    1. Підготовчий етап:

    Організація заняття

    Постановка учбових цілей та мотивація

    Контроль вихідного рівня знань


    Зміст - Див. п.2.1; п.2.2 ”Навчальні цілі”

    II



    Співбесіда. Індивідуальне опитування.

    Тестовий контроль.



    Див. п.1 ”Актуальність теми”;

    Див. п.2 ”Навчальні цілі”


    Питання для індивідуального опитування.

    Тести 2-го рівня.


    15 хв.



    2. Основний етап

    Формування системи професійних вмінь та навичок.

    Зміст - Див. п.2.2; п.2.3 ”Навчальні цілі”

    III


    Практичний

    професійний тренінг у вирішенні різноманітних (типових і нетипових) клінічних завдань.



    Курація тематичних хворих.

    Історії хвороби. Виписки з історій хвороби.

    Архівні історії хвороби

    Ситуаційні задачі 2,3-го рівня.


    60 хв.


    3. Заключний етап

    Контроль і корекція рівня професійних навичок та вмінь

    Підведення підсумків заняття

    Домашнє завдання з переліком тематичної учбової літератури (основної, додаткової)


    III


    Індивідуальний контроль практичних навичок і професійних дій студентів. Аналіз типових помилок.

    Тестовий контроль.



    Тести 3-го рівня

    Ситуаційні задачі 3-го рівня.


    15 хв.



    Контрольні питання для індивідуального опитування:

    • Сучасний стан захворюваності на шигельоз в Україні, світі.

    • Основні серогрупи шигел, їх морфологічні властивості.

    • Стійкість збудника до дії факторів зовнішнього середовища.

    • Фактори патогенності шигел.

    • Джерело інфекції, механізм та основні шляхи інфікування.

    • Стадії патологічного процесу при шигельозі.

    • В якому відділі кишківника переважно локалізується патологічний процес при шигельозі?

    • Морфологічні зміни в стінці товстої кишки при шигельозі.

    • Патогенез виникнення тенезмів при шигельозі.

    • Клінічна класифікація шигельозу.

    • Особливості перебігу шигельозу в залежності від клінічної форми та виду збудника.

    • Клініка колітичного синдрому в період розпалу хвороби.

    • Типові клінічні прояви порушень з боку дигестивної системи при шигельозі.

    • Опорні симптоми шигельозу у розпалі хвороби.

    • Клініка діарейного синдрому при шигельозі, характеристика випорожнень при шигельозі.

    • Специфічні кишкові та поза кишкові ускладнення шигельозу.

    • План обстеження хворого на шигельоз.

    • Гемограма хворого на шигельоз у періоді розпалу хвороби.

    • Копрограма хворого на шигельоз у періоді розпалу хвороби.

    • Методи специфічної діагностики шигельозу. Інтерпретація результатів досліджень.

    • Основні діагностичні ознаки шигельозу.

    • Принципи терапії хворих на шигельоз.

    • Етіотропна терапія шигельозу: дози, шлях введення, тривалість призначення.

    • Терміни і правила виписки реконвалесцентів із стаціонару.

    • Профілактика шигельозу.

    • Терміни диспансерного нагляду.

    • Сучасний стан захворюваності на амебіаз в Україні, світі.

    • Форми існування дизентерійної амеби в організмі людини, їхособливості.

    • Стійкість збудника до дії факторів зовнішнього середовища.

    • Джерело інфекції, механізм та основні шляхи інфікування.

    • Клінічна класифікація амебіазу.

    • Основні стадії патологічного процесу при амебіазі.

    • Особливості клінічного перебігу амебної дизентерії.

    • Клініка діарейного синдрому при амебіазі.

    • Клінічні ознаки позакишкового амебіазу

    • Можливі ускладнення амебіазу.

    • План обстеження хворого на амебіаз.

    • Копрограма хворого на амебіаз у періоді розпалу хвороби.

    • Методи специфічної діагностики амебіазу.

    • Основні діагностичні критерії амебіазу.

    • Принципи терапії хворих на амебіаз.

    • Характеристика амебоцидних препаратів.

    • Правила виписки реконвалесцентів із стаціонару.

    • Профілактика амебіазу (специфічна, неспецифічна).

    • Строки диспансерного нагляду.


    Тести для визначення початкового рівня знань.

    1.Збудник шигельозу відноситься до:

    1) ешеріхій;

    2) рикетсій;

    3) сальмонел групи А;

    4) шигел;

    5) сальмонел групи Д.



    2. Джерело інфекції при шигельозі Зонне і Флекснера:

    1) птахи;

    2) домашні тварини;

    3) гризуни;

    4) дикі тварини;

    5) людина.



    3. Для хворого колітичною формою шигельозу найбільш характерні:

    1) часта блювота;

    2) переймисті болі прямої кишки і несправні позиви на дефекацію;

    3) мелена;

    4) частий рідкий водянистий стілець;

    5) відчуття жару, озноб.



    4. Ведуча ознака інфекційно-токсичного шоку хворого шигельозом:

    1) запаморочення або втрата свідомості, незначна артеріальна гіпертензія, відносна брадікардія;

    2) тахікардія при зменшенні пульсового артеріального тиску, задуха, психомоторне збудження;

    3) артеріальна гіпертензія, зростання пульсового артеріального тиску, тахікардія, різка слабість;

    4) різка тахікардія, зменшення артеріального тиску, різка блідість шкірних покривів;

    5) артеріальна гіпертензія, зростання пульсового тиску, тахікардія, судороги.



    5. Для лікування хворих шигельозом використовується:

    1) пеніцилін внутрішньо;

    2) пеніцилін парентерально;

    3) фуразолідон;

    4) оксацилін;

    5) стрептоміцин.



    6. Основний метод лабораторної діагностики амебіазу:

    1) паразитологічне дослідження крові;

    2) серологічне дослідження крові;

    3) паразитологічне дослідження фекалій;

    4) ректороманоскопія;

    5) бактеріологічне дослідження фекалій.


  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35


    База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка