Практичне заняття №6 фізіологія органів тралення науково-методичне обґрунтування теми




Скачати 307.61 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір307.61 Kb.
Практичне заняття № 6

ФІЗІОЛОГІЯ ОРГАНІВ ТРАЛЕННЯ
Науково-методичне обґрунтування теми: Організм людини у процесі життєдіяльності витрачає різні речови­ни та значну кількість енергії. На покриття цих витрат із довкілля по­винні надходити речовини, що відновлюють структурні та енергетичні потреби організму. Цими поживними речовинами є білки, вуглеводи, жири, мінеральні речовини, вітаміни.

Повноцінна їжа сучасної людини є джерелом відновлення необхідних елементів, що входять у склад її організму. Деякі елементи містяться в організмі людини тільки у незначній кількості, інші – у більшій кількості: м'язи, кістки, кров, лімфа та інші тканини містять багато оксигену, карбону, гідрогену й нітрогену.

Вода, мінеральні речовини, деякі органічні речовини можуть всмок­туватися в кров у незмінному вигляді. Разом з тим організм людини не може безпосередньо засвоювати білки, вуглеводи, жири та інші речови­ни без попередньої їхньої обробки. Цю найважливішу функцію в організмі здійснює травна система.

Травлення – це складний біохімічний процес, в якому беруть участь різноманітні травні ферменти, завдяки яким гідролізуються полімерні нерозчинні продукти на розчинні, що легко всмоктуються в кров і лімфу та засвоюються організмом.

Основними поживними речовинами, які надходять з їжею, є білки, які виконують в організмі, головним чином, пластичну (будівельну) фун­кцію, вуглеводи і жири є переважно енергетичними речовинами. Велику роль відіграють вітаміни, органічні кислоти, мінеральні речовини, без яких неможливе засвоєння речовин в організмі.



Система травлення – це сукупність виконавчих органів, які беруть участь у процесах травлення, та апарату регуляції їх функцій, що забезпечують кінцевий результат.

Розрізняють такі відділи травного тракту: порожнина рота, стравохід, шлунок, дванадцятипала кишка та підшлункова залоза й печінка, що виділяють до неї свої секрети, а також тонка й товста кишки. Усі відділи відокремлені сфінктерами. Істотне значення має травлення в кожному попередньому відділі. Що забезпечує послідовність процесів. У середньому їжа (хімус) перебуває в ротовій порожнині 12-29 сек., у стравоході – 10 сек., у шлунку – 1-3 год., у тонкій кишці – 7-8 год., у товстій – 25-30 год.

Для визначення секреторної, моторної та всмоктувальної функцій травлення в різних відділах травного каналу в експерименті використовують гострі й хронічні досліди.

Встановлено, що в ротовій порожнині під дією ферментів слини розщеплюються вуглеводи. У дітей слиновиділення посилюється з 4–6 місяців.

У шлунку дорослої людини під дією ферментів шлункового соку розщеплюються, в основному, білки. У новонароджених ферменти шлункового соку розщеплюють лише білки молока у зв’язку з низькою кислотністю. В них також активний фермент ліпаза, який діє лише на емульсовані жири (жири молока).

Синтез соляної кислоти розвивається від 2,5 до 4 років. Проте, у дітей шкільного віку (від 7 до 12 років) відносно низький вміст соляної кислоти (63 одиниць) у шлунковому сокові призводить до зниження його бактерицидних властивостей, що пояснює схильність дітей до шлунково-кишкових захворювань.

У 12-палій кишці під дією ферментів підшлункового та кишкового соків розщеплюються білки, жири та вуглеводи.

Всмоктування поживних речовин у дітей грудного віку відбувається в шлунку та кишечнику, які мають густу сітку кровоносних судини. Проте, після 10 років всмоктування поживних речовин відбувається у кишечнику.



Навчальна мета: трактувати поняття системи травлення й механізми регуляції її фізіологічних функцій (секреторної, моторної, всмоктувальної); знати роль соляної кислоти та інших ферментів у перетравленні поживних речовин; особливості перетравлення їжі в окремих відділах травної системи; вікові особливості травлення; роботи висновки про роль смакової сенсорної системи у визначенні придатності їжі до вживання.

Обладнання та матеріали: таблиці, муляжі, схеми.

Організація змісту навчального матеріалу подана у схемах, таблицях, рисунках.

Описати подану схему:




Схема 2. Система травлення
Розглянути на рисунку органи травної системи та підписати їх.




Рис. 18. Органи травної системи
Тематичний диктант:

У слизовій оболонці рота є багато ……, що виділяють ….. . У порожнину рота відкриваються три пари великих слинних залоз:



- …… – найбільша слинна залоза, яка знаходиться трохи …… від вушної залози. Вивідна протока відкривається у ……, а на внут­рішній поверхні щік, проти другого вер­хнього великого кутнього зуба;

- …... – , розміщена у підщелепній ямці, вивідна протока її відкривається на дні рота під пере­дньою частиною язика;

- …… – найменша за­лоза, лежить під ……, має кілька вивідних проток, найбільша з них відкривається в ……. ра­зом з протокою підщелепної залози.

Слина, що виділяється слинни­ми залозами, – прозора рідина, в ній міститься 98-99% ……, решта – …… (солі калію, кальцію тощо) і …… (ферменти – птіалін, мальтаза, білкові речовини – муцин, лізоцим) речовини. Фермент птіалін розщеплює складні …….. до мальтози; мальтоза розщеплює …….. до глюкози. По­вного ферментативного розщеплення складних …… у ротовій по­рожнині не відбувається через короткий час перебування в ній харчової грудки. Білок слини муцин робить слину клейкою, завдяки чому їжа легше проковтується. Білкова речовина – лізоцим має бактерицидну дію (знезаражує мікроорганізми і швидко загоює пошкоджену слизову оболонку). Слина має …… реакцію (рН = 7,4-8,0). Висока …… слини сприяє нейтралізації кислот, що утворюються в процесі бродіння …… .

У дітей слинні залози сформовані вже в ……, але вид­ілення слини у перші місяці життя ……, вже з 4-6-місячного віку слиновиділення у дітей …….

У дітей 11-12 років виділяється під час їжі за добу …… мл слини. У проміжки між прийманням їжі – 400-600 мл, ця величина відносно стала в однієї й тієї самої дитини і неоднакова у різних дітей.


Продовжити думку:

До виконавчих органів належать ті, що входять до складу травного каналу, та травні залози, що виділяють свої секрети до його порожнини. Основними функціями виконавчих органів є:



Моторна –

Секреторна –

Функція
Користуючись навчальними посібниками, заповнити таблицю:

Таблиця 14

Органи травлення

Особливості будови

Які зміни відбуваються з їжею

Які ферменти беруть участь

Вікові зміни

















Робота № 1. Ферменти травної системи і фізіологічні показники системи травлення

Хід роботи

Користуючись даними літературних джерел, заповнити таблиці:


Таблиця 15

Ферменти травної системи та їх дія на поживні речовини їжі


Травний сік

ферменти

Оптимальне pH середовище

Поживна речовина їжі

Продукти гідролізу

Слина













Шлунковий сік













Сік 12-палої кишки













Сік тонких кишок













Сік товстого кишечнику













Таблиця 16

Фізіологічні показники системи травлення


Фізіологічні показники

Нормативна величина

Вікові особливості

Найбільш оптимальна температура для біологічної дії травних ферментів, 0С







Тривалість затримки їжі в ротовій порожнині, с







Щільний (сухий) залишок слини, %







Виділення слини за добу, л







рН слини







Виділення шлункового соку за добу, л







рН шлункового соку







Виділення соку підшлункової залози за добу, л







рН соку підшлункової залози







Виділення жовчі печінкою за добу, л







рН жовчі








Зробити висновок: ______________________________________________

Використовуючи текст навчальних посібників, дати відповідь на ситуаційні запитання та задачі:

1. У травному тракті поживні речовини їжі піддаються дії різноманітних чинників. В чому полягає вплив травного тракту на їжу? Вкажіть на значення екскреторної й інкреторної функції шлунка та кишечнику для організму.

2. Які чинник впливають на кількість слини, що виділяється під час їжі?

3. У деяких учнів спостерігається потемніння зубів, особливо шийки тих зубів, які розташовані біля вивідних слинних протоків. Що це за явище? Вкажіть на причини виникнення і заходи попередження цього явища.

4. Важливим компонентом їжі є баластні речовини. Вкажіть на біологічну роль і значення цих речовин для організму людини.

5. Дати фізіологічне обґрунтування приказки: “Сніданок треба з’їсти самому, обід розділити з другом, а вечерю віддати ворогу”
Контрольні запитання:

1. Біологічне значення травлення.

2. Фактори фізичного, хімічного і біологічного впливу на їжу в травному тракті. Типи травлення.

3. Система органів травлення. Травлення в ротовій порожнині.

4. Регуляція слиновиділення.

5. Ковтання і просування їжі стравоходом.

6. Травлення в порожнині шлунка.

7. Травлення в кишечнику.

8. Всмоктування у травному каналі.

9. Інфекційні захворювання органів травної системи та заходи їхньої профілактики.

10. Вікові особливості органів травлення.

11. Відчуття голоду, насичення й апетиту. Вплив м’язової роботи на функціонування органів травлення.


Рекомендована література:

  1. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. М.: Высшая школа, 1985. – С. 329.

  2. Маруненко І.М., Неведомська Є.О., Бобрицька В.І. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни: Курс лекцій для студентів небіологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. – К.: професіонал, 2004. – С. 188 – 202.

  3. Сапин М.Р., Брыскина З.Г. Анатомия и физиология детей и подростков. – М.: Академия, 2004. – С. 161 – 201.

  4. Плахтій П.Д. Фізіологія людини. Обмін речовин і енергозабезпечення м’язової діяльності: Навчальний посібник. – Київ: ВД «Професіонал», 2006 – С. 96 – 134.

  5. Хрипкова А.Г. Вікова фізіологія. – К.: Вища школа, 1982. – С. 222 – 236.



Практичне заняття № 7

ОБМІН РЕЧОВИН ТА ЕНЕРГІЇ

Науково-методичне обґрунтування теми. Обмін речовин та енергії – це комплекс біохімічних і пов’язаних з ними енергетичних процесів, що лежать в основі життєдіяльності живого організму. Живі клітини є відкритими системами, які обмінюються із зовнішнім середовищем речовинами та енергією.

Головним наслідком енергетичних процесів є теплоутворення. Тому вся енергія, що утворилася в організмі, може бути виражена в калоріях або джоулях.

Величина енергетичного обміну є показником загального стану і фізіологічної активності організму.

Складний біологічний процес, пов'язаний з надходженням у організм із навколишнього середовища поживних речовин і кисню, перетворен­ням їх у клітинах організму, засвоєнням та виділенням з клітин організ­му кінцевих продуктів розпаду, називається обміном речовин, або метаболізмом. При цьому відбу­вається безперервне перетворення енергії: потенціальна енергія склад­них органічних сполук, що надійшли з їжею, перетворюється на теплову, механічну та електричну. В організмі вивільняється переважно теплова енергія, яка витрачається на підтримання температури тіла, виконання роботи, відтворення структурних елементів і життєдіяльності клітин процесів, пов'язаних з ростом і розвитком організму.

Речовини зовнішнього середовища через органи дихання і трав­лення проникають у кров і доносяться нею до клітин всіх органів. У клітинах ці речовини засвоюються. В процесі засвоєння відбувається синтез складних органічних сполук. Сукупність хімічних процесів у жи­вому організмі, у результаті яких синтезуються складні органічні речо­вини з простих з накопиченням енергії називають анаболізмом, або асиміляцією. Тобто з простих молекул – про­дуктів розкладання білків, жирів і вуглеводів, що надійшли до організму з їжею – у клітинах за наявності кисню, води та ферментів синтезуються складні сполуки, з яких побудовані тканини й органи людського організму. До анаболічних процесів належить біологічний синтез білків, жирів, вуглеводів, нуклеїнових кислот.

Енергія, необхідна для синтезу, а також для діяльності органів, звільняється в організмі під час розпаду складних органічних сполук, з яких складаються клітини. Сукупність ферментативних реакцій в живому організмі, у результаті яких відбувається розпад органічних речовин на простіші сполуки із вивільненням значної кількості енергії, потрібної для життя організму називають катаболізмом, або дисиміляцією. Розпад складних органічних сполук відбу­вається в мітохондріях з вивільненням значної кількості енергії (у вигляді АТФ). Енергія АТФ витрачається на скорочення скелетних м'язів, серця, підтримання сталої температури тіла тощо, тобто на забезпечення різних функцій людського організму. Під час катаболізму утворюються непотрібні або навіть шкідливі речовини, які мають бути видалені з організму.

У дитячому організмі, що росте, обмін речовин відбувається інтенсивніше, ніж у дорослому. Анаболізм у дітей переважає над катаболізмом, тобто щодня речовин в організмі синтезується більше, ніж відбувається їх руйнування, в результаті чого дитина росте. З при­пиненням росту процеси анаболізму і катаболізму врівноважуються: в організмі, як правило, утворюється стільки ж речовин, скільки їх руй­нується.

Практичні роботи:

1. Розрахунок норм основного обміну у людини.



Навчальна мета: трактувати сутність понять “метаболізм”, “анаболізм”, “метаболізм”; особливості обміну органічних речовин, їх біологічну роль і добову норму; фізіологічні механізми регуляції обміну білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, води, мінеральних речовин; методи дослідження обміну енергії, рівні енергетичного обміну; використовувати знання матеріалу теми для раціоналізації харчування, оптимізації перебігу процесів обміну речовин та енергії.

Обладнання та матеріали: таблиці Гарріса і Бенедикта для визначення основного обміну, ростомір, вага, фонендоскоп, сфігмоманометр, секундомір, спирт, вата, таблиці з теми “Обмін речовин та енергії”.

Організація змісту навчального матеріалу подана у схемах та таблицях.

Проаналізувати схему:





Схема 3. Енергетичний обмін організму

Робота № 1. Розрахунок норм основного обміну у людини

Хід роботи

Вимірюють зріст обстежуваного та зважують його. Користуючись таблицями Гарріса і Бенедикта (табл. 18, 19), визначають норму основного обміну (НОО). Таблиці для розрахунку НОО у чоловіків та жінок різні, що зумовлено більш високим рівнем основного обміну у чоловіків (приблизно на 15 %), у порівнянні з жінками. Таблиці для визначення НОО складаються з двох частин – у першій за вагою обстежуваного знаходять основну величину калорій; в другій частині таблиці на перехресті стрічки віку і зросту знаходять друге число калорій. Знайдені величини додають і отримують добову НОО.

Розраховують показник НОО за формулами Гарріса і Бенедикта:
НОО (для чоловіків) = 66,47 + 13,7516 Ч М + 5,0033 Ч Зр – 6,7558 ЧВ,
НОО (для жінок) = 65.0955 + 9,5634 ЧМ = 1,8496 ЧЗр – 4,6756 Ч В,

де: М – маса тіла, кг; Зр – зріст, см; В – вік, років.

Отримані величини основного обміну (за формулами) порівнюють з показниками НОО, розрахованими з використанням таблиць 14 і 15. Вказують на відповідність результатів отриманих різними способами.

Оскільки енергія речовини в організмі людини перетворюється в кінцевому результаті в тепло і віддається в довкілля, переважно через поверхню шкіри, то важливо визначити величину основного обміну на 1м2 поверхні тіла. Площу поверхні тіла (ППТ) у дорослої людини розраховують за формулою:


ППТ = 1 + (МТ + Зр – 160) / 100,

де: МТ – маса тіла, кг; Зр – зріс, см.

Порівнюють величини основного обміну (в розрахунку на 1м2 поверхні тіла) у дорослих і у дітей. Для цього користуються таблицею 17.

Результати досліджень записати. Використовуючи величини відносної інтенсивності основного обміну (в ккал на 1кг маси тіла), вказують на вікові і статеві відмінності НОО.



Додаткове завдання: Користуючись навчальними посібниками, заповнити таблицю про дві основні сторони процесу обміну речовин та енергії

Таблиця 17

Ознаки, що порівнюються

асиміляція

дисиміляція

Вікові особливості

Зміни, що відбуваються в організмі










Значення цього процесу для організму










Таблиця 18

Розрахунок норми основного обміну (НОО) за вагою

У чоловіків

У жінок

Вага, кг

ккал

Вага, кг

ккал

Вага, кг

ккал

Вага, кг

ккал

Вага, кг

ккал

Вага, кг

ккал

47

713

63

933

79

1158

47

1105

63

1259

82

1439

48

727

64

947

80

1167

48

1114

64

1267

83

1449

49

740

65

960

81

1180

49

1124

65

1277

84

1458

50

754

66

974

82

1194

50

1133

66

1286

85

1468

51

768

67

988

83

1208

51

1143

67

1296

86

1478

52

782

68

1002

84

1222

52

1152

68

1305

87

1487

53

795

69

1015

85

1235

53

1162

69

1315

88

1497

54

809

70

1029

86

1249

54

1172

70

1325

89

1506

55

823

71

1043

87

1263

55

1181

71

1334

90

1516

56

827

72

1057

88

1277

56

1191

72

1344

91

1525

57

850

73

1070

89

1290

57

1200

73

1353

92

1535

58

864

74

1084

90

1304

58

1210

74

1365

93

1544

59

878

75

1098

91

1318

59

1219

76

1382

94

1554

60

892

76

1112

9

1332

60

1229

78

1401







61

905

77

1125

93

1345

61

1238

80

1420







62

919

78

1139

94

1359

62

1248

81

1430







Дати визначення поняттям:



Азотистий баланс –

Біологічна цінність білків –

Калориметрія –

Теплообмін –

Холодове тремтіння –

Коефіцієнт зношення –

Енергетичний баланс –

Відносна фізіологічна потужність –

Зробити висновок: ______________________________________________
Таблиця 19

Розрахунок норми основного обміну за зростом і віком

У чоловіків

У жінок

Зріст, см

Вік, років

Зріст, см

Вік, років

17

19

21

23

25

27

29

17

19

21

23

25

27

29

140

553

528

-

-

-

-

-

144

171

162

-

-

-

-

-

144

593

568

-

-

-

-

-

148

187

178

-

-

-

-

-

148

633

608

-

-

-

-

-

152

201

192

183

174

164

155

146

152

673

664

619

605

529

578

556

156

215

206

190

181

172

162

153

156

713

678

639

625

612

598

585

160

229

220

198

188

179

170

160

160

743

708

659

645

631

618

605

164

243

234

205

196

186

177

168

164

773

738

679

665

652

638

625

168

255

246

213

203

194

184

175

168

803

768

699

685

672

658

645

172

267

258

20

221

201

192

188

172

823

788

719

705

692

678

665

176

279

270

227

218

209

199

190

176

843

808

739

725

718

698

685

180

291

282

235

225

216

207

197

180

863

826

759

745

732

718

705

184

303

294

224

233

223

214

204

184

883

848

779

765

752

738

725

188

313

304

250

240

231

221

215

188

903

868

799

785

772

758

745

























192

923

888

819

805

792

778

765

























196

-

908

839

825

812

798

785

























200

-

-

859

845

832

818

805

























Ситуаційні запитання та задачі:

1. Визначити стандартний основний обмін у чоловіка віком 28 років з масою тіла 70кг і зростом 176см. Користуватись таблицями Харріса-Бенедикта, за масою тіла та площею поверхні тіла. Зіставити отримані результати і зробити висновки.

2. При звичайній температурі і вологості повітря добовий баланс води дорослої людини становить приблизно 2,5 л. Вкажіть на шляхи (з урахуванням кількості надходження і виведення води з організму).

3. Скільки днів необхідно бігати людини масою 70 кг по 1 годині на день, щоб позбутися лишніх 5 кг маси? Відомо, що виділення енергії з окисних жирів в організмі становить 65 % від величини, визначеної фізичною калориметрією. За 1 год. повільного бігуна 1кг маси тіла витрачається 6,7ккал. Енергетична вартість 1 г жиру 9,3 ккал.

4. В умовах туристичного походу учень поскаржився вчителю на погіршення самопочуття. Як наближено, не маючи термометра, вчитель може визначити температуру тіла юного туриста? Відомо, що ЧСС спокою у даного учня 60 уд./хв., в умовах погіршеного самопочуття – 78 уд./хв.

5. Назвіть основні осередки теплоутворення в організмі.

6. Які органи і системи забезпечують найбільшу тепловіддачу?

7. Як пояснити, що людина може прожити без їжі 30 діб, а без води – менше тижня?

8. Який організм і чому потребує більшої кількості білкової їжі – той, що росте чи дорослий?

9. Виконання учнями фізичної роботи в певних умовах з низькою вологістю повітря може привести до перегрівання організму. Обґрунтуйте заходи для попередження перегрівання.
Контрольні запитання:

1. Обмін речовин як основна умова життя.

2. Обмін білків.

3. Обмін жирів.

4. Обмін вуглеводів.

5. Водний і мінеральний обмін.

6. Методи визначення енергетичного обміну. Пряма калориметрія.

7. Основний обмін. Чинники, що впливають на основний обмін.

8. Регуляція інтенсивності метаболізму.

9. Вітаміни. Їх біологічне значення для організму.

10. Звільнення і перетворення енергії в організмі.

11. Харчування дітей і гігієнічні вимоги до його організації.

12. Роль температурного чинника в житті людини.

13. Теплотворення і його регуляція.



14. Фізіологічні механізми адаптації організму до холоду.
Рекомендована література:

  1. Ермолаев Ю.А. Возрастная физиология. М.: Высшая школа, 1985. – С. С. 337.

  2. Маруненко І.М., Неведомська Є.О., Бобрицька В.І. Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни: Курс лекцій для студентів небіологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів. – К.: професіонал, 2004. – С. 225 – 272.

  3. Плахтій П.Д. Фізіологія людини. Обмін речовин і енергозабезпечення м’язової діяльності: Навчальний посібник. – Київ: ВД «Професіонал», 2006 – С. 134 – 170.

  4. Теппермен Дж., Теппермен Х. Физиология обмена веществ и эндокринной системы. Вводный курс: Пер. с англ. – М.: Мир, 1989. – С. 432 – 637.

  5. Хрипкова А.Г. Вікова фізіологія. – К.: Вища школа, 1982. – С. 236 – 252.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка