Природничо науковий




Скачати 115.32 Kb.
Дата конвертації22.04.2016
Розмір115.32 Kb.
ПРИРОДНИЧО – НАУКОВИЙ

ПРОЕКТ

«НЕБЕЗПЕЧНІ РЕЧОВИНИ ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ»

Автори проекту:

Колодюк А.,

Шевченко А.,

Голуб О.
Тип проекту:

дослідницький
Характер проекту:

міждисциплінарний
Науковий керівник:

учитель хімії

Ігольнікова Тетяна Іванівна

ПЛАН РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ:

1. Вибір теми проекту, його тип, кількість учасників.

2. Визначення проблем, які необхідно дослідити в рамках проекту.

3. Розподіл завдань між групами учнів.

4. Складання учасниками проекту індивідуальних планів та робота над ними.

5. Поетапне обговорювання отриманих результатів у групах.

6. Презентація проекту.

7. Колективне обговорення, оцінювання, формулювання висновків.


Тема «НЕБЕЗПЕЧНІ РЕЧОВИНИ ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ»

(для учнів 10-11 класів)
Мета:

  • дати уявлення про класифікацію небезпечних речовин побутової хімії;

  • розглянути та проаналізувати небезпеку, яку становлять засоби побутової хімії при неправильному їх використанні;

  • вивчити наслідки отруєння хімічними речовинами та навчитись надавати першу допомогу в разі отруєння або потрапляння хімічних речовин на шкіру та в очі;

  • вивчити вплив небезпечних речовин побутової хімії на довкілля:

  • розвивати логічне та критичне мислення;

  • розвивати вміння застосовувати здобуті знання в нестандартних умовах;

  • виховувати вміння орієнтуватися в широкому асортименті небезпечних речовин побутової хімії.


Обладнання:

  • оцет;

  • засоби для миття посуду та ванн;

  • пральний порошок;

  • засоби для дезінфекції приміщення;

  • засіб для відбілювання білизни;

  • отрута проти комах – шкідників;

  • клеї;

  • фарби;

  • розчинники;

  • бензин;

  • медичний термометр;

  • сульфатна кислота;

  • натрій гідроксид;

  • індикаторний папір.


Тема презентації

«Небезпечні речовини побутової хімії. Долікарська допомога в разі отруєння або потрапляння хімічних речовин на шкіру та в очі».

1 – ий учень

Мета нашої презентації – ближче познайомитися з такими звичайними для нас продуктами хімічного виробництва, як речовини побутової хімії. І хоча кожен із вас з раннього дитинства користуються цими речовинами, я впевнена, що ви сьогодні дізнаєтесь багато цікавого і корисного для себе.

Хімічні речовини, які людина використовує в побуті, називають побутовою хімією.

Аби пригадати, які речовини ми використовуємо вдома, проведемо заочне дослідження. Пропонуємо послухати репортаж, який підготували учні.



(На демонстраційному столі організована виставка засобів побутової хімії, які об’єднані в групи залежно від місця, в якому вони зберігаються вдома).


Учениця – журналіст.

Ми з вами перебуваємо у домівці звичайної української родини. Мета репортажу: з’ясувати, чим небезпечні побутові речовини в нашому домі.

Отже, нашу екскурсію почнемо з кухні, де найбільш різних речовин. Відбираємо з них потенційно небезпечні: оцет, спирт, засоби для дезінфекції приміщення, засіб для миття посуду.


Перейдемо до ванної кімнати. Що ми там бачимо? Пральний порошок, мило, засоби для дезінфекції приміщень, засіб для відбілювання білизни.


Наступний пункт нашої зупинки – спальна кімната. Тут небезпечними можуть бути косметичні засоби та нові меблі (їх випари шкідливі).


Переходимо у підсобне приміщення (гараж). Як правило, тут зберігаються каністри з бензином, фарби, розчинники, кислоти для акумуляторів, добрива, засоби для боротьби з комахами, гризунами.



Окремо слід згадати домашню аптечку, в якій зберігаються ліки, медичний термометр. Саме ці засоби здатні викликати гострі та хронічні отруєння при потраплянні у органи травлення та дихання людини.



Окрема розповідь про мило.




Одна з перших згадок про мило зустрічається в «Природній історії» Плінія Старшого. У відомому папірусі Еберса – медичному давньоєгипетському рукописі, знайденому в 1872 р., який відноситься до ХVІ ст. до н.е. мило згадується як лікарський препарат. Багатьом здається, що мило використовується лише для прання і в домашньому господарстві, але це далеко не так. Мило застосовується в найрізноманітніших і, часом, несподіваних випадках. Мильними бульбашками користується служба прогнозів погоди, за допомогою мильних плівок, створених на дротяних контурах вирішуються складні математичні задачі мінімальних поверхонь. Мило є незамінним у різних технологічних процесах, пов’язаних з виробництвом тканин і ліків, пластмас і синтетичних канчуків, металів і будматеріалів. Жодна допоміжна речовина не має такого великого значення при виробництві туші і чорнила, як мило.

Але в кожного мила є свої недоліки: для його виготовлення потрібно багато жирів: рослинних і тваринних. Останнім часом застосовують жири, виготовлені з технічних культур, які гідруванням переводять в тверді жири. Сировиною для виробництва мила є жири і в залежності від виду мила – для господарського – відбілювачі та підсинювачі, а для туалетного – рослинні екстракти, ароматизатори, зволожувачі та дезодоруючі речовини.



2 – ий учень

Дволиким Янусом можна назвати хімію в побуті. Вона може бути і доброю помічницею, і підступною лиходійкою, завдати шкоду людині. Нам важко сьогодні уявити своє життя без фарб, клеїв, мила, пральних порошків, засобів для миття посуду, виведення плям, чищення ванн тощо. Побутова хімія значно полегшує працю домогосподарки, допомагає швидко і якісно провести ремонт у приміщенні.

Але речовини побутової хімії можуть бути небезпечними. Пропонуємо послухати репортаж, який підготували учні про випадки отруєння різними хімічними речовинами.

За останні 30 років, як свідчить статистика Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) при ООН, збільшилася кількість отруєнь хімічними сполуками. На першому місці за кількістю неприємних випадків – сильно діючі кислоти (оцтова та сірчана ), на другому – ліки, за ними – алкоголь і засоби побутової хімії.



Моделювання ситуації. Відвідуємо магазин.

Мама дає доручення доньці купити в магазині пральний порошок, відбілювач для білизни та хліб. Донька виконує доручення, але всі куплені речі складає в один пакет.

Питання до класу: «Що дівчинка зробила неправильно?»

Таку ситуацію дуже часто бачимо в супермаркетах, коли покупці засоби побутової хімії кладуть в один кошик з продуктами харчування.



Лаборант.

Дослід.

Чим небезпечні засоби побутової хімії?

Кожен засіб побутової хімії має свою особливість. Засоби для миття ванн, виведення плям від іржі містять кислоти та луги.

Дослідити засоби, які найчастіше використовують у побуті, допоможе індикаторний папір. (У разі кислот індикаторний папір стає червоним, у розчинах лугів – синім).


Інструктаж з техніки безпеки.

Пам’ятайте !

Кислоти спричиняють опіки!

Луги є їдкими!

(Учні складають звіт про виконану роботу у вигляді таблиці).




Засіб побутової хімії

Кислота

Луг

Пральний порошок




+

Засіб для очищення труб




+

Гель для чищення туалетів

+




Рідина для миття кухні




+

Рідина для миття ванн, раковин

+




1 – ий учень

Для миття кухонь використовують засоби, що містять луги, бо вони добре відмивають жироподібний бруд. Для видалення вапнякових нальотів, мильних розводів, що утворюються переважно у ванних кімнатах, використовують засоби, що містять кислоти.



Моделювання ситуації. Правила користування аерозольними балончиками.

Пропонуємо послухати репортаж, який підготували учні про випадки отруєння при користуванні аерозольними балончиками.

Лаборант.

Фарби, клеї, розчинники, містять речовини, що спричиняють нудоту, а також є вибухонебезпечними.




Медичний термометр містить дуже отруйну речовину – ртуть!

Інші отруйні метали – свинець, кадмій можуть потрапляти до харчових продуктів з візерунків скляного посуду, паперових і поліетиленових обгорток і етикеток, металевої тари та упаковок.




Небезпечні речовини


2 – ий учень

Моделювання ситуації. Пропонуємо послухати репортаж, який підготували учні про попереджуючі спеціальні знаки.

Кожна група учнів отримає моделі пляшечок із написами на етикетках: «Обережно! Легкозаймисті речовини», «Обережно! Отрута!», «Обережно! Їдкі речовини!», «Обережно! Небезпека вибуху!», «Обережно! Радіоактивність!». Завдання учнів: вибрати та наклеїти відповідний попереджувальний знак на пляшечку і розповісти про нього.




«Обережно! Радіоактивність!»


«Обережно! Їдкі речовини!»


«Обережно! Отрута!»


«Обережно! Небезпека вибуху!»


«Обережно! Легкозаймисті речовини»

Лаборант.

Лабораторна робота «Моделювання допомоги при потраплянні на тіло та в очі хімічних речовин».

Мета: навчити учнів надавати першу медичну допомогу потерпілим від потраплянні на тіло та в очі хімічних речовин.

Обладнання: аркуші паперу, фломастери.

Хід роботи.

Робота в групах. Учні об’єднуються в групи. Кожна група має розглянути раніше запропоновану ситуацію і пояснити дії, які при цьому відбуваються.

Група № 1.

Ви вирішили почистити ванну порошком, що містить кислоту. Раптом упаковка випадає з ваших рук, і порошок потрапляє на шкіру.

Які ваші дії?

Учні групи виробляють правильну відповідь.

Правильна відповідь:

1. Суху речовину потрібно просто струсити.

2. Місце, куди потрапила речовина, потрібно промити холодною водою.

3. Після промивання вражену ділянку обробити слабким розчином соди.



Група № 2.

Під час побілки стін вапно зі щітки потрапило в очі.

Які ваші дії?

Учні групи виробляють правильну відповідь.

Правильна відповідь:

1. Промити вражену ділянку шкіри або очі великою кількістю води протягом 10 – 15хв., поки не зникне милкість. Для промивання ока напір води повинен бути слабким.

2. Після промивання водою вражену ділянку обмити слабким розчином борної кислоти.

Група № 3.

Людина помилково зробила ковток із пляшки оцтової кислоти.

Які ваші дії?

Учні групи виробляють правильну відповідь.

Правильна відповідь:

1. Не намагайтесь самостійно промивати шлунок.

2. Дати потерпілому випити 3 – 4 склянки води та викликати лікаря.

Група № 4.

Під час прибирання в підсобному приміщенні учень перевернув коробку з незнайомим порошком, який висипався йому на руку.

Які ваші дії?

Учні групи виробляють правильну відповідь.

Правильна відповідь:

Якщо хімічна речовина суха, не потрібно на неї дмухати, не намагатися стерти її за допомогою одягу. Просто струсіть її за вітром та промийте це місце холодною водою.



Група № 5.

У приміщенні розбили ртутний термометр.

Які ваші дії?

Учні групи знайомлять з інструкцією інших дітей.


ІНСТРУКЦІЯ

1. Виведіть із приміщення усіх людей.

2. Відчиніть настіж усі вікна.

3. Максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть усі двері.

4. Захистіть органи дихання хоча б марлевою пов’язкою

5. Негайно починайте збирати ртуть. Для цього потрібно скористатися спринцівкою. Зібрані великі кульки відразу скидайте у скляну банку з розчином 2 г калій перманганату на 1л води, дрібніші кульки збирайте щіткою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою.

6. Вимийте забруднені місця мильно – содовим розчином.

7. Провітрюйте приміщення протягом трьох діб.



ВИСНОВКИ

1. Засоби побутової хімії будуть безпечними, якщо їх правильно застосовувати за прямим призначенням та згідно з інструкціями щодо їх використання.

2. Засоби побутової хімії слід зберігати у недоступних для дітей місцях.

3. Упаковки, в яких зберігаються хімічні речовини, мають бути цілими та мати етикетку з назвою речовини.

4. Засоби побутової хімії потрібно зберігати окремо від харчових продуктів.

5. При роботі з кислотами та лугами потрібно надівати гумові рукавички та окуляри. Після закінчення роботи вимити руки.

6. Вогненебезпечні речовини (бензин, ацетон тощо) повинні стояти в закритих пляшках, далеко від джерел тепла чи вогню.

7. При розпилюванні аерозолів не можна палити, запалювати газ.

8. Хімікати, що випаровуються, потрібно зберігати там, де вони не забруднювали б повітря у приміщенні, тобто у спеціально відведеному для цього місці у закритих шафах. Це стосується фарб, розчинників, клеїв, лаків, пестицидів, мийних розчинів.

9. При роботі з отрутохімікатами потрібно одягати халат, фартух і гумові рукавички. Рекомендується також користуватися захисними окулярами. Після роботи вимити руки милом, одяг випрати.

10. Вирощуйте кімнатні рослини. Вони здатні протягом 24 годин поглинати до 87% небезпечних речовин з повітря.

ЛІТЕРАТУРА

1. Буринська Н.М., Величко Л.П. – Хімія, 11 кл: Підручник для загальноосв. навч. закл. – 2 - ге вид., перероб. та доп. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 176с.: іл.

2. Газета «Все для вчителя», 2005р., № 19 – 20.

3. Газета «Шкільний світ. Хімія», 2008р., № 22 – 23.



4. Гроссе З., Войемонтель Х. Химия для любознательных. Л.: Химия, 1987.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка