Про статеве виховання підлітків




Скачати 235.72 Kb.
Дата конвертації22.04.2016
Розмір235.72 Kb.

Про статеве виховання підлітків




Бережіть здоров’я замолоду. 

Підлітковий вік - один із дуже важливих періодів у житті людини, коли дитина стає дорослою. Під впливом статевих гормонів тіло починає змінюватися. Разом з ним змінюється психіка, бажання, інтереси, захоплення. 

Це період, коли в життя входять нові звички і заняття, це період нових зустрічей та знайомств. Але, крім радості, в цей час можна зустрітися і з прикростями та неочікуваними проблемами. Щоб цих прикростей було як найменше, вам необхідно багато чого дізнатися. 

Усе життя людей побудовано на взаємних стосунках (між рідними, між друзями, колегами тощо). Найскладнішими є стосунки між чоловіком та жінкою. За своїм змістом вони можуть бути різними: ділові, дружні, статеві, що знаходить прояв у таких формах відносин, як співпраця, дружба, закоханість, кохання. Однією із важливих складових у стосунках між чоловіками та жінками є сексуальність. 

Ми доволі часто можемо чути «сексуальний чоловік», «сексуальна жінка». Але що це таке - мало хто розуміє. 

Сексуальність - це сукупність внутрішніх і зовнішніх ознак, які роблять одну людину привабливою для іншої. Це найскладніший феномен, що властивий тільки людям і який проходить через все життя. 

Напевно й ви замислювались над тим, що таке сексуальність, кохання, інтимні стосунки, намагаючись дістати відповіді на запитання, що вас цікавлять. Все те, що відбувається з вами - зміни тіла, поява нових почуттів, настрою, емоцій та стосунків з іншими це і є прояви сексуальності. 

Людина може нічого не знати про сексуальність, або вважати, що її немає. Але насправді сексуальність є у кожного, тому наша подальша розмова саме про це. Природно, що сексуальність людини завжди буде реалізовуватися через сексуальну активність. Але засоби реалізації цієї активності можуть бути різними. Серед них можна обрати те, що з одного боку, допоможе уникнути проблем, а з іншого - принесе гармонію у стосунки. 

Багато молодих людей розмірковуючи про те, чи варто починати статеве життя, часто роблять свій вибір на користь утримання. Адже коли ви відчуваєте себе не готовим до сексуальних стосунків, відповідальніше буде їх відкласти. 

Багато хто з молоді думає, що інтимні стосунки - це обов’язково статевий акт. Але, насправді, - це можуть бути романтичні побачення, довгі прогулянки, компліменти, взаємні обійми, поцілунки, пестощі. Такі форми сексуальної активності ще називають альтернативними і вони особливо розповсюдженні у країнах, де високо ціниться кохання, повага один до одного, вірність, чистота стосунків, відповідальність за себе та свого партнера. 

Починати статеве життя чи відкласти його - це вибір, який кожен робить сам. По суті це вільний вибір, і все більше молодих людей роблять його на користь утримання до шлюбу. Це не означає, що треба утриматися від сексу назавжди. Просто усьому свій час. Однак бувають ситуації, коли на вас тиснуть. Пам'ятай, що часто слово «ні», відмова від «привабливих» пропозицій - демонструє зрілість та міцність характеру, а не м'якість та нерішучість. Вміння сказати «ні», в серйозній чи жартівливій формі - достатньо важливе вміння в житті. І його можна і треба виробляти. 

Якщо ж хтось з вас уже має статеві стосунки, то слід дотримуватися концепції «безпечного сексу», тобто у всіх випадках сексуальних контактів користуватися презервативами. Найважливіше правило - думай про безпечний секс до, а не після статевого акту. Ви, напевно, знаєте, що досвід у будь-яких сферах життя може бути не тільки позитивним, але й негативним, часто гірким. У спорті, наприклад, це переломи, травми, невдачі. Секс також може нести не тільки радість і насолоду, а й біль та розчарування. Причому біль у прямому розумінні цього слова. Причиною цього є те, що юнаки та дівчата не завжди мають повну і правильну інформацію про можливість небажаної вагітності, про методи запобігання вагітності та про захворювання, що передаються статевим шляхом. Дізнатися більше про методи запобігання вагітності та правила безпечної поведінки ви завжди зможете у лікаря-гінеколога. У кожному місті або центральній районній лікарні є гінеколог дитячого та підліткового віку, який зрозуміє та дасть вам усю інформацію яку ви потребуєте. 

Дбайте один про одного. Пам’ятайте, що усі ви станете дорослими, зустрінете своє кохання, створите сім`ю, народите дітей. Для того, щоб вони були здоровими, бережіть своє здоров’я.

Усім батькам хотілося б, щоб їхні діти, ставши дорослими, створили міцну і щасливу сім’ю. Проте почати розмову на пікантну тему з власним чадом наважуються далеко не всі. Реалії сучасного життя, однак, переконливо доводять: культурі взаємин із протилежною статтю, психології інтимних стосунків обов’язково потрібно навчатися. Журнал «VERSAL» провів міні-дослідження на тему статевого виховання юних українців і порівняв його з тим, яке отримує молодь у розвинутих країнах світу.



Усім батькам хотілося б, щоб їхні діти, ставши дорослими, створили міцну і щасливу сім’ю. Проте почати розмову на пікантну тему з власним чадом наважуються далеко не всі. Реалії сучасного життя, однак, переконливо доводять: культурі взаємин із протилежною статтю, психології інтимних стосунків обов’язково потрібно навчатися. Журнал «VERSAL» провів міні-дослідження на тему статевого виховання юних українців і порівняв його з тим, яке отримує молодь у розвинутих країнах світу.



Школа: «Починати розмову з дітьми про статеві взаємини потрібно раніше…»

Статеве виховання у школах починається здебільшого з сьомого–восьмого класу, тобто коли учням виповнюється 12–13 років. Про «делікатні» теми школярам розповідають на заняттях з «основ здоров’я», «основ безпеки життєдіяльності» і частково з біології, де учні вивчають будову людського організму.

На думку Ігоря Мельника, вчителя предмета «основи здоров’я» Івано-Франківської загальноосвітньої школи №13, починати розмову з дітьми на теми статевого виховання потрібно раніше, ніж це робиться зараз, оскільки в Україні частішають випадки підліткової вагітності, зараження венеричними хворобами.

«Я не уникаю обговорення питань про засоби контрацепції, намагаюся відповідати на всі запитання учнів. Можливо, деякі вчителі старшого покоління вважатимуть, що це неправильно, але я переконаний: молодь потрібно про це інформувати», — вважає педагог. У школі також проводять заняття представники Центру планування сім’ї — окремо для дівчаток і хлопчиків, де учням розповідають про особливості статевого дозрівання, особисту гігієну, профілактику захворювань тощо. Відвідує школу й священик, який веде з дітьми бесіди про моральні аспекти взаємин чоловіка і жінки.

На жаль, не в усіх школах учителі наважуються висвітлювати «пікантні» теми — багато педагогів просто соромляться викладати такий матеріал. Цю думку чудово ілюструють враження від подібних уроків чотирнадцятирічного Миколи, учня однієї з Івано-Франківських шкіл: «Учителька читала нам текст про полюції. Було помітно, що вона дуже соромиться, бо раз у раз червоніла і говорила дуже нерозбірливо й тихо. Чесно кажучи, я мало що зрозумів, але ставити питання не наважився. Одного разу мій друг запитав у вчительки, чи може презерватив уберегти від СНІДу, — і вона його вигнала з класу. От я й подумав, що і мене можуть виставити за двері». Ще один чотирнадцятирічний підліток продемонстрував просто вражаючі знання жіночої фізіології: «Коли дівчина стає жінкою, у неї починає текти кров. Один місяць тече, другий не тече… Коли жінка вагітніє, кров у неї текти перестає…». Коментарі, як кажуть, зайві.

Сім’я: «Відкладу цю розмову на потім…»

За даними соціологічних опитувань, значна частина сучасних підлітків (33,87 % хлопців і 43,38 % дівчат) хотіли б отримувати інформацію про інтимне життя безпосередньо від батьків. Однак переважно батьки вперше замислюються про статеве виховання власного чада, коли йому виповнюється в кращому випадку 15–16 років. Та й тоді старше покоління нерідко відчуває такий дискомфорт, починаючи розмову «про це», що підліток просто відповідає: «Я вже про все знаю зі шкільних занять». І… батьки заспокоюються. Однак психологи стверджують, що знання підлітка про інтимні стосунки в кращому випадку зводяться до елементарних понять про біологію статевого життя. Про емоційний бік стосунків, взаємоповагу, відповідальність перед партнером і, можливо, майбутньою дитиною — йому, скоріше за все, ніхто не пояснить.

Починаючи розмовляти з дитиною на «дорослі» теми, варто запропонувати їй відповідну літературу, написану спеціально для конкретної вікової групи. Наприклад, на українському ринку нещодавно з’явилася книжка «Відверта розмова «про це», призначена для дітей шести–дев’яти років. Підліткам можна подарувати «Сімейні таємниці кохання для підлітків» Галини Разуміхіної. Подібну літературу легко знайти в книгарнях чи в інтернет-магазинах. Пізніше варто обговорити з дитиною прочитане, поцікавитися, чи вона все зрозуміла.

Громадсько-релігійні організації: «непорочне» зачаття

Оптимальним виходом з «пастки статевого виховання» можуть видатися релігійні чи громадські організації: недільні школи при храмах чи монастирях, католицькі ліцеї, молодіжні релігійні рухи. Про статеві стосунки тут розповідають на засадах високої моральності: дотримання цноти до шлюбу, збереження вірності шлюбному партнерові, любов і повага до нього.

Проте в такій освіті є один фактор, який насторожує: релігійні організації переважно засуджують сучасні методи контрацепції, розповідаючи дітям про них як про «втілення зла». Здебільшого вчителі із релігійних організацій пропагують лише природні методи планування сім’ї, такі як «вираховування безпечних днів», що широко відомі своєю ненадійністю. Результат такого навчання може виявитися трагічним. «У моїх знайомих трапилась така історія, — розповідає пані Оксана, мати шістнадцятирічної школярки, котра відвідує навчання при храмі. — Їхня дитина ходить до католицького ліцею, де проводять заняття з підготовки до сімейного життя. Веде їх сестра-монахиня і розповідає тільки про природні методи контрацепції. Сім’я у них дуже строга, але дівчинка все ж спробувала «заборонений плід». І… завагітніла в сімнадцять років. Видно, природні методи підвели…».

Очевидно, більшість батьків хотіла б, щоб їх майже доросла дитина володіла більш повною й об’єктивною інформацією про сучасні засоби планування сім’ї. В будь-якому випадку рішення про те, вдаватися до релігійного статевого виховання чи ні, повинні приймати не лише батьки, а й сам підліток.



А як у них?

Провідною країною в галузі статевого виховання молоді вважається Голландія. Вже в тринадцять років голландські школярі вчаться, як правильно застосовувати презервативи, одинадцятирічні діти обізнані, що таке мастурбація. Але разом з тим середній вік початку статевого життя голландських юнаків і дівчат — 18 років. Основною підставою для сексуальних стосунків юні голландці вважають «кохання і емоційну близькість». Рівень підліткових абортів у Голландії — один з найнижчих у Європі й у світі. Секрет такого успіху — у грамотній подачі інформації про статеві стосунки, завдяки чому в молодих людей формується свідоме й відповідальне ставлення до інтимного життя.

Освітяни в Польщі б’ють на сполох: у багатьох навчальних закладах країни уроки з підготовки до сімейного життя взагалі не проводяться, їх просто замінюють заняттями з інших предметів. Хоча, як повідомляє часопис «Poradnik domowy», 80 % поляків переконані, що їх діти обов’язково повинні відвідувати заняття зі статевого виховання.

Крім того, через трудову міграцію поляків, що посилилася після вступу країни до ЄС, батьки теж не приділяють дітям належної уваги. Популярний жіночий журнал «Olivia» надрукував матеріал про польських дівчат-підлітків, які займалися проституцією в торгових центрах, пропонуючи чоловікам сексуальні втіхи в обмін на модний одяг, біжутерію. Причому малолітні повії були з цілком благополучних сімей, але їх батьки були занадто зайняті своєю кар’єрою, нерідко в інших країнах.

Американські педагоги переко­нані: підготовка до сімейного життя повинна включати набуття навиків догляду за дитиною. З цією метою була розроблена програма з використанням ляльки, яка керується комп’ютером. Час від часу «немовля» вимагає їжі, змінити підгузок чи просто плаче без будь-якої причини. Опікуватися «дитиною» потрібно вдень і вночі, як і живим малюком. Такий тренінг дає чудові результати: молоді люди більш зважено і свідомо підходять до початку інтимного життя і дітонародження.

Трохи статистики:


  • Один із чотирьох українських підлітків починає статеве життя до 16 років. Середній вік початку статевого життя в Україні — 16,2 роки.

  • Кожен десятий аборт в Україні роблять жінки до 18 років.

  • 12,5 % пологів в Україні приймаються у неповнолітніх породіль.

  • Згідно з даними Обласного шкірвендиспансеру, за минулий рік в Івано-Франківській області від венеричних захворювань лікувалася 151 особа віком 15–19 років.

Олена Бучик

Коментар психолога:

Обговорення статевих питань з дитиною слід проводити поступово, так би мовити, «по наростаючій». Трирічному малюку на запитання «Звідки беруться діти?» можна відповісти просто: з животика. П’ятирічній дитині пояснюємо, що малюк розвивається зі спеціальної клітини. Трохи старшим «чомучкам» вже можна делікатно розповісти, яким чином ця клітина в животику з’являється. Молодші школярі починають цікавитися емоційною, психологічною стороною людських взаємин, тому ознайомлювати їх лише з суто фізіологічною інформацією недостатньо.

Що стосується підлітків, то їм також недостатньо надавати інформацію лише про суто фізіологічні чинники інтимного життя. Тут потрібні навики правильної поведінки (наприклад, як вберегтися від маніяків та інших небезпечних осіб, як сказати «ні», якщо ти ще не готовий починати статеве життя тощо). Отже, вони повинні вміти розпізнавати небезпеку, вміти виходити зі складних ситуацій.

Зацікавленість еротичною інформацією в період підліткової гіперсексуальності цілком природна і не повинна викликати занепокоєння. Батькам не варто накладати строге «вето» на перегляд фільмів з елементами еротики, не варто забороняти користуватися інтернетом, побоюючись, що дитина знайде там щось «пікантне». Це не дасть жодного результату — підліток просто подивиться фільми «з полуничкою» у друзів, та ще й з їх «вдалими» коментарями, а дистанція між ним і батьками лише зросте. Завдання батьків — дати здорову оцінку всьому, що відбувається, делікатно, але чесно й відверто відповісти на всі запитання, що винили у їхнього чада.


У школі сексу немає?


Статеве виховання підлітків - це проблема батьків

 

Материнство на Закарпатті продовжує омолоджуватися. Минулого року 54 дівчини віком до 18 років народили немовлят у Берегові. З них десятеро – чотирнадцятирічного віку.



"Звернення з приводу вагітності від 13-14 річних - для нас уже давно не рідкість", - каже Єва Путіліна, завідуюча жіночої консультації у Берегові. Вважається, що більшість з молодих мам – це представниці ромської національності, для яких такий вчинок не є екстраординарним, скоріш навіть традиційним. Однак потрапляють до лікарів і звичайні школярки з "незрозумілими хворобами". Одну з них, п’ятнадцятирічну М., привезли батьки. Пацієнтка скаржилася на сильну біль у районі черева. Лікарі після огляду повідомили шокованій матері - ваша донька вагітна. І строк досить значний - більше 15 тижнів, отже про аборт за краще навіть не думати. В таких випадках потрібно зуміти переконати саме батьків, аби вони не покалічили своїй дитині, часом єдиній у родині, все подальше життя. Адже хірургічне втручання на пізніх строках вагітності може закінчитися фатально для майбутньої мами, яка сама є практично ще морально та фізично несформованою дитиною.

 

За рік у районі – 14 абортів у неповнолітніх  

 

"Кількість вагітних серед підлітків щороку збільшується, - каже Єва Путіліна. - Як і тих, що звертаються до нас з приводу переривання вагітності. Наважуються народжувати лиш одиниці". Опитування свідчать про те, що сексуально активні дівчата у віці 14-18 років рідко або взагалі не застосовують контрацепцію. У зростанні кількості штучних абортів та пологів у підлітків лікарі звинувачують погану поінформованість дівчат та хлопців шкільного віку.      



Більшість з молодих пацієнток жіночої консультації ще навчаються у школі. І лікарі проводять з ними бесіди, намагаються переконати, що це ще не привід для аборту. Важче буває переконати їхніх батьків, які несуть відповідальність за неповнолітніх. Їх часом не цікавить, що всі допустимі терміни вже пройшли. Згідно наказу МОЗ неповнолітнім дозволяється переривати вагітність, якщо плід в утробі не досягнув 22 тижнів. Однак існує великий ризик того, що завагітніти їм у більш зрілому віці після цього більше ніколи не вдасться...             

            Аборт, якщо плоду в утробі матері менше восьми тижнів, у медиків називають по-іншому - а саме "регуляцією менструального циклу" (РМЦ) або міні-абортом. Але сутність його від цього не змінюється. А деякі школярки проходять таку «процедуру» неодноразово. За минулий рік РМІ у берегівській лікарні було зроблено 14 дівчаткам-підліткам!

«Найчастіше вони кажуть, що дитина стане для них перепоною для навчання, а потім і для роботи, - каже Єва Путіліна. - Ще один фактор - відсутність житла, а також законного батька. Хоча буває, вже навіть маючи чоловіка, 17-річні дівчата все одно вирішують переривати вагітність. Трапляється і таке - хлопець погоджується визнати батьківство, а дівчина ... не хоче виходити за нього заміж. Питаю - навіщо ж ти тоді пішла з ним? Відповідають - просто так, з цікавості...» 






 

Результати опитування школярів – тривожний сигнал

  

Минулого року на Берегівщині провели анонімне опитування серед учнів 9-11 класів на тему статевих відносин та статевого життя. І над його результатами варто замислитись. Так 20% хлопців на запитання як відреагують їх батьки на звістку, що їх подруга завагітніла, відповіли "вб’ють" (тобто серйозно покарають). Цікаво, що дівчата менше лякаються реакції батьків, з них тільки 15% вважають, що вдома чекатиме "розправа". Однак 12% хлопців в такому випадку наполягатимуть на аборті і 14% дівчат на це погодяться.



"Насправді ці цифри набагато більші", - каже Єва Путіліна. Але здається мало кого  особливо бентежить, що значна частка наших дітей готова до таких радикальних дій, не усвідомлюючи побічних наслідків. А значить у силу обставин цей відсоток може підскочити вдвічі, а то і втричі.

І хоча 65% дівчат на Берегівщині таки готові народжувати попри все, однак 29% хлопців відповіли, що не знатимуть що робити у такому випадку. І цей показник також викликає тривогу. Третина майбутніх батьків абсолютно не уявляє, що їх чекає вже в недалекому майбутньому

Необізнаність старших школярів з елементарними питаннями у сфері статевого виховання - тривожний сигнал. Більшість підлітків дізнаються про статеве життя та дітонародження від ровесників, або як ми звикли казати - "на вулиці". Лише 19% юнаків отримують необхідні поради від батьків, які не соромляться їм розповідати про інтимне. Лише третина майбутніх матерів можуть отримати таку інформацію у власній родині.  

Слід зауважити, що дослідження, яке провели на Берегівщині спільно з районним відділом освіти абсолютно не відображає загальної картини. Адже опитували в першу чергу сільських учнів. Гірша ситуація у великих містах України. Юні партнери там найчастіше „умивають руки” після того, що сталося. Одне з опитувань яскраво свідчить про це. 38 % хлопців старших класів у випадку незапланованої вагітності своєї подруги відповіли: „Це її власні проблеми”. Далі ще гірше - 52 % будуть радити зробити аборт і лише 3 % вважають, що у такому випадку потрібно визнати батьківство та одружитися.

Ці цифри просто жахають. Повна безвідповідальність. Тоді чого ми очікуємо від наступного покоління? І хто має доводити до учнівської молоді інформацію про наслідки ранніх статевих зв’язків, ризик дошлюбної вагітності та її переривання? Сім’я або школа? Або краще за все також "умити руки" і чекати, що все владнається само собою...      

Незважаючи на широкий доступ підлітків до цілком відкритих джерел інформації можна констатувати як факт - повноцінного сексуального виховання в нашій країні досі немає. А звідси і сплеск вагітних серед підлітків, значна кількість абортів у ранньому віці, розповсюдженість венеричних захворювань, збільшення кількості матерів-одиначок.

 

Необізнаність дітей – проблеми у дорослих  

 

«Дівчата-підлітки, на питання - чому не звернулася до жіночої консультації раніше, коли тільки з’явилися незвичні симптоми, як один кажуть - боялися гніву батьків, - каже Єва Путіліна. - І лише тоді коли плід починає рухатись приходять до нас».



Не можна сказати, що вагітність серед підлітків проблема тільки нашої країни. Минулого року в США були шоковані вчинком 14-річної дівчини, яка народила дитину в шкільному туалеті, вбила її та намагалася змити в унітаз. Перед тим був аналогічний випадок у туалеті літака. Дівчина народила і викинула немовля в корзину для сміття.

Однак новонароджених на смітниках в Україні також знаходять все частіше. У кінці грудня 2008 року в Ужгороді у сміттєвому контейнері знайшли мертве тільце новонародженої дитини. Хлопчик був із пуповиною та в плаценті. Перед тим у Виноградові на місцевому сміттєзвалищі виявили труп новонародженого хлопчика. Маля знаходилося у поліетиленовому пакеті. Поруч лежали закривавлені речі, які очевидно, належали жінці, котра його народила.

Зазвичай жінок, які скоїли такі страшні злочини не знаходять. Не можна точно стверджувати, що їх скоювали саме неповнолітні дівчата. Утім слід згадати і випадок у Чернігові, що стався у травні минулого року. Учениця 8-го класу однієї із шкіл народила вдома і викинула немовля із вікна третього поверху. Справу було передано на розгляд прокуратури. Дивує у цій історії те, що ані батьки, ані вчителі не знали про вагітність 14-річної дівчини. Мати тільки звернула увагу, що донька поповнішала, але не надала цьому великої уваги…

І знову постає дилема – хто має відповідати? Батьки, лікарі, школа? Проблема мабуть комплексна. "Жінкам, навіть підліткового віку не слід лякатися лікарів, - каже Єва Путіліна. – Адже ми можемо провести обстеження цілком анонімно і навіть зобов’язані приймати вагітних з інших районів області. Єдине, що підліткам до 16 років ми не можемо перервати вагітність без згоди батьків. Частіше дівчата приходять разом з мамою, яка підписується під документом, що вона бере відповідальність на себе за цей вчинок".

Але робити аборти – також не найкращий вихід з ситуації. Утім потрібно визнати як факт - сексуальне життя у підлітків існує, хоча дорослі, тим паче батьки воліють закрити на це очі. "У батьків з дітьми часто немає контакту, з ними бояться обговорити будь-які інтимні речі", - каже лікар-гінеколог. І наводить приклад сусідньої Угорщини. Там, якщо 14-15-річна донька йде до школи, то мама іноді сама дає їй протизаплідні засоби. Як кажуть, на всяк випадок. У нас така поведінка батьків досі розцінюється у суспільстві як поштовх дитини до раннього статевого життя. 

То де ж мають школярі отримувати інформацію про статеве життя? Так, у школах іноді читають лекції, проводять бесіди з дівчатками. Однак цього явно замало. "Добре було б, аби в школах ввели спеціальний курс уроків, на яких лікарі могли б розповідати більш детально про статевий розвиток не тільки дівчаткам, а й хлопчикам", - каже Єва Путіліна.

 

Сексуальне виховання — з п’яти років?

          

Не тільки в Україні існують подібні проблеми. Недавнє опитування британських підлітків показало, що в більшості шкіл сексуальне виховання поставлене дуже погано, а учні уявлення не мають, як уникнути венеричних захворювань і вагітності. Тим часом Англія посідає перше місце в Європі за кількістю вагітностей серед дівчат, молодших за 18 років — 39 тис. випадків на рік. А третина британських підлітків починає статеве життя до 16 років.

Нині цю ситуацію вирішили у корні зламати. І починати вирішили не з старшокласників, а з дітей 5-7 років. "Йдеться зовсім не про те, щоб розповідати п’ятирічним дітям про секс", - каже британський міністр шкільної освіти Джим Найт. Обов’язковий предмет матиме назву «Основи взаємин і сексуальне виховання». Молодших школярів вчитимуть висловлювати їхні переживання й обговорювати, як впливає на них думка однолітків. Діти довідаються, як влаштований їхній організм, у чому різниця між хлопчиками та дівчатками, навчать контролювати свої почуття. 

Школярів восьми-одинадцяти років ознайомлять із біологічним боком сексу, а в середній школі, тобто з 11 років, йтиметься про контрацепції та венеричні хвороби. На всіх етапах дітей постараються навчити, як говорити про свої особисті взаємини і правильно їх підтримувати. Уроки сексуального виховання стануть обов’язковими навіть у релігійних школах. Більшість британських батьків схвалює ідею сексуального виховання в школі, адже дорослі сумніваються, що можуть узяти на себе цю роль удома.

 

Злочинно не помічати очевидного

 

Добре відомо, що заборони дорослих лише підсилюють потяг у підлітків. Типовий приклад. Йде дівчинка на вечірку, а через декілька місяців звертається до лікаря. "Я сама не знаю як так сталося, - каже. - Мені соромно, я дуже жалкую. Але не знала, що такі можуть бути наслідки. Мій хлопець обіцяв, що я не завагітнію..." Достатньо буває і одного разу.



Батькам слід знати, що в інтимні стосунки підлітки вступають не лише через суто фізичний потяг. Вони просто прагнуть нових відчуттів, бажають швидше подорослішати, відчувають потребу в коханні і близькості, бояться відстати від однолітків... І тільки правильне сексуальне виховання може допомагати юнакам і дівчатам сказати „так”, якщо вони дійсно хочуть цього і готові до інтимних стосунків, і „ні” – якщо вони проти.

Однак до фахівця дівчата самостійно звертатися соромляться. Приходять тільки тоді, коли вже є явні проблеми. Цього року для дитячого гінеколога у Берегові виділено всього … чверть ставки, хоча потреба у такому фахівцеві є. Минулого року було оглянуто 1406 дівчат підліткового віку, у 77 з них виявлено різного роду хвороби статевих органів. В першу чергу це вагініти та порушення менструального циклу з різних причин. 26 підлітків лікувалися у стаціонарі, в гінекологічному відділені. 

Важливими є і телефони довіри, де підлітків можуть проконсультувати анонімно. Адже на прийомі у лікарі вони часто комплексують і не можуть відверто розповісти про свої проблеми. І це також залежить від нашого "цнотливого" виховання.

«Статевим вихованням підлітків потрібно займатися всім – і батькам, і лікарям, і вчителям, - вважає Магдалина Візавер, заступник головного лікаря. – І починати потрібно з 2-3 років, коли відбувається статева інтеграція дитини – хлопчика або дівчинки. Однак найчастіше вони чують про інтимні стосунки від друзів та по телебаченню. Щиро сподіваюся, що наступне покоління буде більш обізнане в цих питаннях. А наразі ми досі змушені пожинати плоди колишніх заборон…»

Хочемо ми цього, або ні – багато підлітків вже живе статевим життям. Закривши очі на цю проблему – значить зламати не одну долю молодої дівчини, жінки. На жаль, бесіди у школах не завжди приносять бажаний результат. Потрібна індивідуальна бесіда тет-а-тет. Тож займатися цим має або досвідчений психолог або медик, в жодному разі не викладач математики, якому доручать здійснити таку «місію» позаурочно…  

«У деяких європейських країнах в джинси для підлітків у магазинах при покупці кладуть презервативи, - каже Магдалина Візавер. - Бо вони все одно «це» роблять. І проблема полягає не тільки у вагітності у ранньому віці. Можливі набагато гірші наслідки – венеричні хвороби, гепатит С або навіть СНІД. Тому, мабуть, робити вигляд що нічого не відбувається – просто злочинно…»              

 

Читать полностью: http://h.ua/story/199731/#ixzz24Yk0ftrj


Формування статевої культури особистості, підготовка її до свідомої реалізації тендерних ролей (статево зумовлених соціальних стандартів поведінки) є одним зі стрижневих аспектів статевого виховання.

Статеве виховання — складова загального процесу виховної роботи, що забезпечує правильний статевий розвиток дітей і молоді та оволодіння нормами взаємин із представниками протилежної статі, а також правильне ставлення до проблем статі.

Особливості статевого виховання у сучасній школі зумовлені такими чинниками:

— прискорений статевий розвиток дітей;

— низький рівень інформованості неповнолітніх про статеве життя;

— статева розпуста певної частини неповнолітніх, дитяча проституція та злочинність на статевому ґрунті;

— негативний вплив на дитячу психіку порнографії, вульгарної інформації.

Усе це спотворює погляди багатьох молодих людей на сім'ю, виконання родинних обов'язків і є однією з причин великої кількості розлучень.

У статевому виховані передусім необхідно враховувати вікові особливості особистості. Так, у молодшому шкільному віці відбувається усвідомлення своєї статевої належності, закладаються психологічні основи сексуальності: сором'язливість чи зухвалість, різкість чи м'якість, доброзичливість чи злостивість тощо. У цьому віці діти активно засвоюють принципи спілкування людей різної статі, цікавляться питаннями материнства.

У підлітковому віці, з початком статевого дозрівання, зростає інтерес до протилежної статі, збільшується статевий потяг, стає актуальною інформація сексуального змісту. Поява вторинних статевих ознак у представників обох статей дає їм змогу відчути себе чоловіками і жінками. Статеве дозрівання супроводжується формуванням чоловічої і жіночої психології, еротичними уявленнями, думками. Підліток цікавиться книгами, кінофільмами про кохання, розмовами дорослих на інтимні теми.

У юнацькому віці особистість досягає фізичної зрілості, остаточно формується її статева система. Завершуються первинна соціалізація, громадське становлення особистості й соціальне самовизначення, набуття духовних цінностей починається активне входження в суспільне життя.

Завдання і зміст статевого виховання.

У процесі статевого виховання педагоги повинні зосереджувати свою увагу на вирішенні таких морально-психологічних питань які сприяли б формуванню правильних стосунків між представниками обох статей, попереджували б статеву роз пусту, закладали б основи міцної сім'ї в майбутньому.

Передусім важливо виховувати в учнів повагу до своєї особи, чоловічу та жіночу гідність. Із цього приводу В. Сухомлинський стверджував, що хлопці повинні отримати «чоловіче виховання» (загартуватися, бути готовими до важких робіт, допомоги старшим і дівчатам). Нагадування дорослих «Ти чоловік» сприяє вихованню лицарського ставлення до дівчини. У свою чергу, дівчата мають отримати «жіноче виховання». При цьому суворість дівчини, її вимогливість і нетерпиме ставлення до зла й несправедливості, прагнення бути яскравою, незалежною особистістю є засобами виховання в юнаків якостей справжнього чоловіка.

Поряд із вихованням чоловічої та жіночої гідності у молодих людей слід формувати повагу до протилежної статі. Особливо це стосується юнаків, які мають бачити у дівчині подругу, майбутню дружину, матір своїх дітей, а не лише біологічно протилежну стать. Самоповага і повага до протилежної статі є тим моральним приписом, який регулює стосунки між статями. Щодо цього пильної уваги потребує підлітковий вік, коли виникає невідповідність між ступенями статевої зрілості дівчат і хлопців.

Виняткове значення у статевому вихованні має формування у підлітків таких моральних якостей, як сором'язливість, совість, скромність, що сприяють гармонізуванню стосунків, попередженню статевої розпусти.

Особливе місце у статевому вихованні повинно зайняти формування у юнаків та дівчат почуття відповідальності за свої дії в статевій сфері. Слід домагатися усвідомлення ними того, що статеві зв'язки без справжнього почуття є вульгаризацією статевих бажань, позбавляють людину змоги пережити високе і прекрасне почуття, зіштовхують її на шлях примітивізації стосунків. Підліток має зрозуміти, що легковажне статеве життя може стати причиною трагедії майбутньої сім'ї, яку особливо болісно переживають діти.

Нагальною проблемою, яку має вирішувати статеве виховання юнаків і дівчат, є стрімке поширення у світі СНІДу. Молоді люди повинні знати про ризик зараження цією хворобою під час статевих стосунків; через біологічні препарати, взяті у вірусоносія; дитини від зараженої матері. Вони мають знати і те, як саме розгортається процес хвороби, її симптоми і наслідки. Лікування СНІДу є надто складною проблемою, оскільки поки що не знайдено засобів, які б повністю знищували вірус в організмі людини.

Готуючи учнівську і студентську молодь до сімейного життя, важливо прищепити їй уміння обрати собі друга (партнера) на все життя, налагоджувати взаємні стосунки, робити один одному поступки, не перетворювати дрібні непорозуміння на сімейні конфлікти; вести домашнє господарство, розподіляти між собою обов'язки і розпоряджатися бюджетом; виховувати дітей і т. д. Ці знання та вміння необхідно здобути у процесі загально-соціальної, моральної, психологічної, правової, господарсько-економічної та естетичної підготовки до сімейного життя.

Загально-соціальна підготовка передбачає формування почуття відповідальності за створення сім'ї, здатності складати і реалізувати свої життєві плани, вести здоровий спосіб життя, піклуватися про виховання дітей у сім'ї.

Моральна підготовка полягає у формуванні рис сім'янина, ознайомленні з моральними засадами подружнього життя, культурою та етикою взаємин у сім'ї.

Психологічна підготовка спрямована на прищеплення необхідних для сімейних стосунків психологічних рис, емоційної гнучкості, поблажливості, адаптивності, готовності долати конфліктні ситуації. До неї входить навчання прийомам саморегуляції, зняття стресів, самоконтролю та самокорекції поведінки.

Правова підготовка має своєю метою ознайомлення з основними нормами сімейного права.

Господарсько-економічна підготовка передбачає формування готовності та здатності вести домашнє господарство, навичок ощадливості, уміння планувати сімейний бюджет.

Естетична підготовка спрямована на формування уявлень про естетичну культуру сім'ї і статевих стосунків, естетику побуту й бажання вносити в нього прекрасне та ін.

У процесі підготовки до сімейного життя необхідно вчитися запобігати виникненню кризових ситуацій у сім'ї, особливо на початку подружнього життя. Діти повинні знати, що найчастіше причинами сімейних сварок і незадоволена потреба рівності; неадекватна самооцінка незадоволена потреба у спілкуванні; несумісність партнерів; недоліки у вихованні; особливості моральних цінностей сім'ї (споживацтво, егоїзм, надмірна критичність); нерівномірний розподіл обов'язків; незадоволені матеріальні потреби; порушення сімейної етики, основними про явами якого є зрада, ревнощі; незадоволені сексуальні по треби; різні погляди на виховання дітей; несправедливе ставлення до родичів партнера.

Умови ефективності статевого виховання.

Статеве виховання не можна розглядати як ситуативний процес, упущення в якому можна безболісно компенсувати в майбутньому. Насправді — це системна, копітка, цілеспрямована, надто делікатна робота, яку необхідно починати на ранніх етапах розвитку особистості, вносячи з часом необхідні корективи, збагачуючи її форми і методи. Ефективність статевого виховання залежить від дотримання таких загальних умов:

— початок статевого виховання дітей з дошкільного віку, щоб запобігти формуванню в них викривлених і вульгаризованих уявлень про статеві стосунки між людьми;

— обов'язкове врахування умов сімейного виховання, особистий приклад батьків;

— диференціація змісту, засобів, напрямів виховних впливів на хлопців і дівчат;

— використання реальних прикладів вірного кохання і подружнього життя без зловживання ілюстраціями з творів мистецтва, щоб в учнів не склалося враження, що справжнє кохання, взаємоповага між чоловіком і жінкою, вірність існують тільки в літературі чи в кіно;

— дотримання принципу, за яким готувати учнів до сімейного життя можуть успішно лише компетентні вихователі, чиї життєві принципи не розходяться з декларованими, яким діти довіряють і яких поважають.

Практичне здійснення статевого виховання межує з проблемою обізнаності, відвертості, міри, такту педагога, потребує довірливої атмосфери у класі, аудиторії, у стосунках педагога й учня, не терпить вульгарності, нарочитої скромності, оскільки в епіцентрі його — мотиви високого кохання і буденних обов'язків людини.




База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка