Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти




Сторінка1/5
Дата конвертації21.04.2016
Розмір0.69 Mb.
  1   2   3   4   5
Міністерство освіти і науки України

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти

ФІЗИКА
Навчальна програма для вищих навчальних закладів

І-ІІ рівнів акредитації,

які здійснюють підготовку молодших спеціалістів

на основі базової загальної середньої освіти

Київ 2010 р.


Фізика. Навчальна програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти
Укладачі :
Головко М.В. – заступник директора Інституту педагогіки АПН України,

кандидат пед.наук;

Малішевська О.В. – голова методичного об’єднання викладачів фізики

ВНЗ I – II рівнів акредитації м. Києва, викладач вищої категорії ДВНЗ «Київський механіко-технологічний коледж»;

Моргун Г.М. – викладач вищої категорії, викладач-методист Деснянського економіко-правового технікуму при МАУП;

Слободянюк Л.В. – викладач -методист ДЗ «Київський коледж зв’язку»;

П’яних І.М. – викладач вищої категорії ДЗ «Київський коледж зв’язку».
Рецензенти:
Коршак Є.В. – професор кафедри теорії та методики навчання фізики і астрономії Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова;

Капіруліна С.Л. – завідуючий кафедрою методики природничо-математичної освіти і технологій, кан.пед.наук Київського університету імені Бориса Грінченка;

Задніпрянець І.І. – методист науково-методичного центру методики природничо-математичної освіти і технологій Київського університету імені Бориса Грінченка.
Схвалено комісією з фізики Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (Витяг з протоколу № 23 від 14 червня 2010 р.).

Надано гриф «Рекомендовано Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти як навчальну програму для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації» (від 16.08.10 № 1.4/18-3268).

Пояснювальна записка

Програма курсу фізики для ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації подана для двох рівнів – рівень стандарту і рівень академічний та розрахована:



  • на студентів, якi обрали суспiльно-гуманiтарний, художньо-естетичний або спортивний напрями профiлiзацiї ( рівень стандарту).

  • на студентів, для яких фізика відіграє роль апарата для вивчення закономірностей навколишнього світу, певної галузі природознавства, техніки та технологій (профілі: інформатика, виробничі технології, проектування, конструювання, менеджмент, побутове обслуговування, агротехнології) – академічний рівень.

Програма обов’язкових результатiв навчання фiзики (рiвень стандарту) орiєнтована головним чином на свiтоглядне сприйняття фiзичної реальностi, розумiння основних закономiрностей плину фiзичних явищ i процесiв, загального уявлення про фiзичний свiт, його основнi теоретичнi засади i методи пiзнання, усвiдомлення ролi фiзичних знань у життi людини i суспiльному розвитку. Ця програма розрахована на 140 годин і передбачає 11 лабораторних робіт і 2 обов’язкові контрольні роботи.

В робочому навчальному плані навчальний заклад розподіляє загальний обсяг годин на аудиторні та самостійну роботу (10-15%). Циклова комісія при утворенні робочої навчальної програми зберігає кількість лабораторних робіт, а години теоретичного навчання розподіляє на лекції і самостійну роботу.



Програма академiчного рiвня навчання фiзики передбачає бiльш глибоке засвоєння фiзичних законiв i теорiй, оволодiння навчальним матерiалом, необхiдним для широкого застосування у поясненнi хiмiчних, геофiзичних, бiологiчних, екологiчних та iнших природних явищ, цiлiсного уявлення про природничо-наукову картину свiту, розумiння значення i мiсця фiзики в структурi природничих наук. Її змiст достатнiй для продовження вивчення фiзики як навчального предмета у вищих навчальних закладах. Цей курс розрахований на 280 годин і передбачає 17 лабораторних робіт і 2 обов’язкові контрольні роботи.

Програма академічного рівня орієнтована на фізичний компонент, як складову змісту освітньої галузі „Природознавство”, який передбачає системне вивчення студентами вищої школи основ природничих наук, формування і розвиток умінь практичного використання набутих знань та поглиблення компетентності у предметних галузях, які пов’язані з вибором професії чи подальшим навчанням, а саме :

  • компетенції соціально-особистісні – розуміння та сприйняття етичних норм поведінки відносно природи (принципи біоетики), екологічна грамотність, здатність учитися, креативність, здатність до системного мислення;

  • загальнонаукові компетенції – розуміння причинно-наслідкових зв’язків, володіння математичним апаратом, базові знання сучасних інформаційних технологій, базові знання фундаментальних наук, в обсязі, необхідному для освоєння загально професійних дисциплін;

  • інструментальні компетенції – здатність до письмової та усної комунікації рідною мовою, навички роботи з комп’ютером, дослідницькі навички, тощо.

Курс фізики для академічного рівня має забезпечити опанування студентами основних фізичних гіпотез, моделей, концепцій, законів, явищ на рівні теоретичних узагальнень, достатніх для розуміння та пояснення хімічних та біологічних явищ і процесів, формування цілісного географічного образу планети Земля та окремих країн, опанування основ медичних знань, формування екологічної культури, вміння гармонійно облаштовувати стосунки з природою і соціумом, забезпечення відповідного рівня соціалізації молодої людини.

Фізичний компонент розглядається у тісному зв’язку з предметами природничого напряму і є важливою складовою процесу формування наукового стилю мислення, наукового світогляду та науково-природничої картини світу. Оскільки фізика є фундаментальною наукою, яка вивчає загальнi закономiрностi перебiгу природних явищ, тому саме даний курс фізики закладає основи свiторозумiння на рiзних рiвнях пiзнання природи i дає загальне обґрунтування природничо-наукової картини свiту. Сучасна фiзика, крiм наукового, має важливе соцiокультурне значення. Вона стала невiд’ємною складовою культури високотехнологiчного iнформацiйного суспiльства. Фундаментальний характер фiзичного знання як фiлософiї науки i методологiї природознавства, теоретичної основи сучасної технiки i виробничих технологiй визначає освiтнє, свiтоглядне та виховне значення курсу фiзики як навчального предмета. Завдяки цьому в структурi освiтньої галузi вiн вiдiграє роль базового компонента природничо-наукової освiти i належить до iнварiантної складової загальноосвiтньої пiдготовки студентів у ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації.

Експериментальна складова навчання фізики реалізується через систему фізичного експерименту, який найефективніше реалізує діяльнісний підхід до навчання фізики.

Тому навчальний фiзичний експеримент як органiчна складова методичної системи навчання фiзики забезпечує формування в студентів необхiдних практичних умiнь, дослiдницьких навичок та особистiсного досвiду експериментальної дiяльностi.

Однiєю з найважливiших дiлянок роботи в системi навчання фiзики є розв’язування фiзичних задач. Задачi рiзних типiв можна ефективно використовувати на всiх етапах засвоєння фiзичного знання: для розвитку iнтересу, творчих здiбностей i мотивацiї студентів до навчання фiзики, пiд час постановки проблеми, що потребує розв’язання, в процесi формування нових знань, вироблення практичних умiнь, з метою повторення, закрiплення, систематизацiї та узагальнення засвоєного матерiалу, контролю якостi засвоєння навчального матерiалу чи дiагностування навчальних досягнень студентів тощо. В умовах особистiсно орiєнтованого навчання важливо здiйснити вiдповiдний добiр фiзичних задач, який би враховував пiзнавальнi можливостi й нахили студентів, рiвень їхньої готовностi до такої дiяльностi, розвивав би їхнi здiбностi вiдповiдно до освiтнiх потреб.



Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів з фізики

Особливiстю фiзики як навчального предмета є його спрямованiсть на використання знань, умiнь i навичок у життi. Навчання фiзики у кiнцевому результатi має не тiльки дати суму знань, а й сформувати достатнiй рiвень компетенцiї. Тому складовими навчальних досягнень студентів з курсу фiзики є не лише володiння навчальним матерiалом та здатнiсть його вiдтворювати, а й умiння та навички знаходити потрiбну iнформацiю, аналiзувати її та застосовувати в стандартних i нестандартних ситуацiях у межах вимог навчальної програми до результатiв навчання.



Оцінюються:

1) рiвень володiння теоретичними знаннями, що їх можна виявити пiд час усного чи письмового опитування, тестування;

2) рiвень умiнь використовувати теоретичнi знання пiд час розв’язування задач рiзного типу (розрахункових, експериментальних, якiсних);

3) рiвень володiння практичними умiннями та навичками, що їх можна виявити пiд час виконання лабораторних робiт;

4) змiст i якiсть творчих робiт студентів (рефератiв, проектів, творчих експериментальних робiт, виготовлення приладiв, комп’ютерне моделювання фiзичних процесiв тощо).

Основними видами оцiнювання є: поточне, тематичне, пiдсумкове за семестр, пiдсумкове рiчне оцiнювання та державна підсумкова атестацiя. Поточне оцiнювання носить заохочувальний, стимулюючий та дiагностико-корегуючий характер, його необхiднiсть визначається викладачем.

Навчальні досягнення студентів характеризуються за такими рівнями:

І. Початковий рiвень: вiдповiдь студента при вiдтвореннi навчального матерiалу елементарна, фрагментарна, зумовлена нечiткими уявленнями про предмети i явища; дiяльнiсть студента здiйснюється пiд керiвництвом викладача.

ІІ. Середнiй рiвень: знання неповнi, поверховi; студент вiдтворює основний навчальний матерiал, але недостатньо осмислено, має проблеми з аналiзом та формулюванням висновкiв; здатний виконувати завдання за зразком.

ІІІ. Достатнiй рiвень: студент знає iстотнi ознаки понять, явищ, закономiрностей, зв’язки мiж ними, самостiйно застосовує знання у стандартних ситуацiях, умiє аналiзувати, робити висновки, виправляти допущенi помилки. Вiдповiдь студента повна, логiчна, обґрунтована; розумiння пов’язане з одиничними образами, не узагальнене.

IV. Високий рiвень: студент має глибокi, мiцнi, узагальненi знання про предмети, явища, поняття, теорiї, їхні суттєвi ознаки та зв’язок останнiх з iншими поняттями; здатний використовувати знання як у стандартних, так i в нестандартних ситуацiях.
Критерiї оцiнювання рівня володіння студентами
теоретичними знаннями



Рiвнi навчальних досягнень студентів

Бали

Критерiї оцiнювання

навчальних досягнень студентів



І. Початковий

1


Студент володiє навчальним матерiалом на рiвнi розпiзнавання явищ природи, за допомогою викладача вiдповiдає на запитання, що потребують вiдповiдi “так” чи “нi”.



2


Студент описує природнi явища на основi свого попереднього досвiду, за допомогою викладача вiдповiдає на запитання, що потребують однослiвної вiдповiдi.



3


Студент за допомогою викладача описує явище або його частини у зв’язаному виглядi без пояснень вiдповiдних причин, називає фiзичнi явища, розрiзняє позначення окремих фiзичних величин.

ІІ.

Середнiй

4


Студент за допомогою викладача описує явища, без пояснень наводить приклади, що ґрунтуються на його власних спостереженнях чи матерiалi пiдручника, розповiдях викладача тощо.



5


Студент описує явища, вiдтворює значну частину навчального матерiалу, знає одиницi вимiрювання окремих фiзичних величин, записує основнi формули, рiвняння i закони.



6


Студент може зi сторонньою допомогою пояснювати явища, виправляти допущенi неточностi (власнi, iнших студентів), виявляє елементарнi знання основних положень (законiв, понять, формул).

ІІІ. Достатнiй

7


Студент може пояснювати явища, виправляти допущенi неточностi, виявляє знання i розумiння основних положень (законiв, понять, формул, теорiй).



8


Студент умiє пояснювати явища, аналiзувати, узагальнювати знання, систематизувати їх, зi сторонньою допомогою (викладача, одногрупників тощо) робити висновки.



9


Студент вiльно володiє вивченим матерiалом у стандартних ситуацiях, наводить приклади його практичного застосування та аргументи на пiдтвердження власних думок.

ІV.

Високий

10


Студент вiльно володiє вивченим матерiалом, умiло послуговується науковою термiнологiєю, вмiє опрацьовувати наукову iнформацiю (знаходити новi факти, явища, iдеї, самостiйно використовувати їх вiдповiдно до поставленої мети тощо).




11


Студент на високому рівні опанував програмовий матеріал, самостійно, у межах чинної прогами оцінює різноманітні явища, факти, теорії, використовує здобуті знання і вміння у нестандартних ситуаціях, поглиблює набуті знання.




12


Студент вільно володіє прогамовим матеріалом, виявляє здібності, вміє самостійно поставити мету дослідження, вказує шляхи її реалізації, робить аналіз та висновки.

Визначальним показником для оцiнювання вмiння розв’язувати задачi є їх складнiсть. Складнiсть завдання залежить вiд типу завдання, його комплексностi (вимагає знань з однiєї або кiлькох рiзних тем), типового (за алгоритмом) або нестандартного розв’язку, кiлькостi послiдовних логiчних крокiв та операцiй, здiйснюваних студентом пiд час її розв’язування. Такими кроками можна вважати вмiння (здатнiсть):



  1. усвiдомити фiзичну суть задачi;

  2. записати її умову в скороченому виглядi;

  3. зробити схему або малюнок (за потреби), побудувати графiки та проаналiзувати їх;

  4. виявити, яких даних не вистачає в умовi задачi, та знайти їх у таблицях чи довiдниках;

  5. виразити необхiднi величини в одиницях СІ;

  6. обрати чи вивести формулу для знаходження шуканої величини;

  7. виконати вiдповiднi математичнi дiї й операцiї;

  8. здiйснити обчислення числових значень невiдомих величин;

  9. оцiнити одержаний результат та його реальнiсть, рацiональнiсть обраного способу розв’язування задачi.

Чим складнiшим є завдання, з яким справився студент, тим вищим балом оцiнюється його досягнення. При оцiнюваннi вмiнь студентiв виконувати завдання за 12-бальною шкалою доцiльно користуватися характеристиками рiвнiв навчальних досягнень студентiв, поданими нижче.
Критерiї оцiнювання навчальних досягнень студентiв
при розв’язуванн
i задач


Рiвнi навчальних досягнень студентiв

Критерiї оцiнювання навчальних


досягнень студентiв

Початковий рiвень
(1—3 бали)

Студент умiє розрiзняти фiзичнi величини, одиницi вимiрювання з даної теми, розв’язувати задачi з допомогою викладача лише на вiдтворення основних формул; здiйснювати найпростiшi математичнi дiї.

Середнiй рiвень
(4—6 балiв)

Студент розв’язує типовi задачi та виконує вправи на одну -двi дiї (за зразком), виявляє здатнiсть обґрунтовувати деякi логiчнi кроки з допомогою викладача.

Достатнiй рiвень
(7—9 балiв)

Студент самостiйно розв’язує типовi задачi й виконує вправи з одної теми, обґрунтовуючи обраний спосiб розв’язку.

Високий рiвень

(10—12 балiв)



Студент самостiйно розв’язує комбiнованi типовi задачi стандартним або оригiнальним способом, розв’язує нестандартнi задачi.

Оцiнювання рiвня володiння студентами практичними умiннями та навичками здiйснюється за результатами виконання фронтальних лабораторних робiт та експериментальних задач. При цьому необхiдно враховувати вмiння студента:



  • планувати проведення дослiдiв чи спостережень;

  • збирати установку за схемою;

  • проводити спостереження, знiмати покази приладiв;

  • оформляти результати дослiдження (складати таблицi, будувати графiки тощо);

  • визначати та обчислювати похибки вимiрювання;

  • робити проведеного експерименту чи спостереження.

Додатково поставленi лабораторнi (експериментальнi) роботи викладач може використовувати для створення проблемних ситуацiй, мотивацiї дiяльностi студентів пiд час вивчення нового матерiалу, з метою вдосконалення практичних умiнь i навичок (складати схеми, проводити вимiрювання тощо). Такi роботи, як правило, не оцiнюються.

Основна частина лабораторних робiт виконується пiсля вивчення вiдповiдного навчального матерiалу на етапi закрiплення та узагальнення знань i вмiнь студентів або пiд час тематичного оцінювання.



Рiвнi складностi лабораторних робiт можуть задаватися:

  • через змiст та кiлькiсть додаткових завдань i запитань вiдповiдно до теми роботи;

  • через рiзний рiвень самостiйностi виконання роботи (за постiйної допомоги викладача, виконання за зразком, докладною або скороченою iнструкцiєю, без iнструкцiї);

  • органiзацiєю нестандартних ситуацiй (формулювання студентом мети роботи, складання ним особистого плану роботи, обґрунтування його, визначення приладiв та матерiалiв, потрiбних для її виконання, самостiйне виконання роботи та оцiнка її результатiв).

Обов’язковим при оцiнюваннi для всiх рiвнiв є врахування дотримання студентами правил технiки безпеки пiд час виконання фронтальних лабораторних робiт. При оцiнюваннi практичних знань та вмiнь студентiв потрiбно користуватися характеристиками рiвнiв оволодiння цими умiннями, поданими нижче.

Критерiї оцiнювання навчальних досягнень студентiв
при виконанн
i лабораторних та практичних робiт


Рiвнi навчальних досягнень учнів


Критерiї оцiнювання навчальних
досягнень учн
iв

Початковий рiвень
(1 - 3 бали)

Студент демонструє вмiння користуватися окремими приладами, може скласти схему дослiду лише з допомогою викладача, виконує частину роботи, порушує послiдовнiсть виконання роботи, вiдображену в iнструкцiї, не робить самостiйно висновки за отриманими результатами.

Середнiй рiвень
(4 - 6 балiв)

Студент виконує роботу за зразком (iнструкцiєю) або з допомогою викладача, результат роботи студента дає можливiсть зробити правильнi висновки або їх частину, пiд час виконання роботи допущенi помилки.

Достатнiй рiвень
(7 - 9 балiв)

Студент самостiйно монтує необхiдне обладнання, виконує роботу в повному обсязi з дотриманням необхiдної послiдовностi проведення дослiдiв та вимiрювань. У звiтi правильно і акуратно виконує записи, таблицi, схеми, графiки, розрахунки, самостiйно робить висновок.

Високий рiвень
(10 - 12 балiв)

Студент виконує всi вимоги, передбаченi для достатнього рiвня, виконує роботу за самостiйно складеним планом, робить аналiз результатiв, розраховує похибки (якщо потребує завдання). Бiльш високим рiвнем вважається виконання роботи за самостiйно складеним оригiнальним планом або установкою, їх обґрунтування.
  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка