Програма модуля " Безпека життєдіяльності" для студентів 1 курсу спеціальностей "Журналістика"




Скачати 333.19 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір333.19 Kb.


Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики

Кафедра реклами та зв'язків з громадськістю

Укладач: канд. філол. наук, доцент Шабліовський В. Є.

МЕДІАБЕЗПЕКА

Модуль: Безпека життєдіяльності
Робоча навчальна програма модуля "Безпека життєдіяльності"
для студентів 1 курсу спеціальностей "Журналістика",

"Реклама та зв’язки з громадськістю"

Затверджено

на засіданні кафедри



Протокол № 12

від „28” травня 2008р.

Зав. кафедри

____________ Іванов В.Ф.
Директор інституту

__________ Різун В.В.


Київ – 2008

Робоча навчальна програма з дисципліни

"Медіабезпека: безпека життєдіяльності".

Укладач: канд. філол. наук, доцент Шабліовський В. Є.



Лектор: канд. філол. наук, доцент Шабліовський В. Є.

Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2008р.
___________________________

Підпис голови НМК Інституту

Вступ

Безпека життєдіяльності — це система базових знань з проблеми забезпечення безпечних умов існування людини у природному, соціальному та техногенному середовищах, а також організаційних і технічних заходів та засобів на рівні окремої особи (колективу, держави), спрямованих на запобігання або мінімізацію загроз її життю та здоров'ю в усіх сферах діяльності.

Актуальність сучасного стану безпеки життєдіяльності ви­значається трьома основними складовими: зростанням глобальних природних небезпек, спричинених порушенням екологічної рівноваги природного середовища; зростанням кількості техногенних небезпек (аварій і катастроф) під час взаємодії людини зі складними технічними системами; соціально-політичною напругою у суспільстві.

Дисципліна "Медіабезпека: безпека життєдіяльності" (1 кредит) входить до циклу фундаментальних фахових дисциплін для спеціальностей "Журналістика" та "Реклама та зв’язки з громадськістю". Безпека життєдіяльності (БЖД) — комплексна дисципліна, спрямована на здобуття базових знань з проблеми забезпечення оптимальних умов існування людини у природному і техногенному середовищах. На опанування цієї дисципліни відводиться 36 години – з них 18 годин лекцій та 18 годин самостійної роботи. Завершується освоєння дисципліни "Медіабезпека: безпека життєдіяльності" заліком у І семестрі. Оцінюється опанування модулями за модульно-рейтинговою системою (з врахуванням коефіцієнтів):







Змістовий Модуль 1

Змістовий Модуль 2

Залік

Разом

(підсум. оцінка)

Бали

100

100

100




Коефіцієнт

20%

20%

60%

100%

Згідно з Європейською програмою навчання у сфері ризиків «FORM-OSE» науки про безпеку мають світоглядно-профе­сійний характер, із такими функціями, як освітня, виховна та психологічна.

Науки про безпеку мають спільну та окремі частини. «Безпека життєдіяльності» як навчальна дисципліна має свої об'єкти та методи вивчення, цілі, завдання та функції. Об'єктом вивчення БЖД є людина і людське співтова­риство, середовище, що їх оточує, процес взаємодії людини з навколишнім середовищем (тобто життєдіяльність) і небезпеки, які при цьому виникають. Основним методом дослідження в БЖД є системний аналіз, оскільки і людина, і середовище є складною, багатофункціональною та багатоелементною системою. Усі небезпеки (природні, техногенні, соціально-політичні) розглядаються з позиції розуміння їх фізичної сутності і механізму дії, а за­соби захисту представлені у загальному вигляді.

Безпека життєдіяльності - це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організмі людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.



Мета навчальної дисципліни "Медіабезпека: безпека життєдіяльності": теоретична та практична підготовка, яка передбачає формування знань і навичок щодо створення безпечних і здорових умов життя і діяльності для журналіста та осіб з якими він співпрацює, умов гармонійного розвитку особистості і сталого розвитку суспільства.

Завданням навчальної дисципліни "Медіабезпека: безпека життєдіяльності" є:

  • вивчення оптимальних параметрів життєдіяльності людини;

  • з’ясування умов формування небезпек;

  • прогнозування небезпек, визначення методів та  засобів попередження за зменшення впливу негативних чинників на людину, колектив;

  • оволодіння системами формування та підтримання здоров’я та забезпечення гармонійного розвитку;

  • знання основ надання першої допомоги у надзвичайних ситуаціях;

  • знання законодавчої бази в галузі безпеки життєдіяльності та роботи журналіста.

Об’єкт навчальної дисципліни "Медіабезпека: безпека життєдіяльності": життєдіяльність людини.

Предмет навчальної дисципліни "Медіабезпека: безпека життєдіяльності" включає вивчення закономірностей виникнення небезпек, процеси їх розвитку та вплив на життя і здоров’я людини, умови надання першої допомоги.
Вимоги до знань та вмінь.

Студент повинен знати:

- основні принципи формування безпечної життєдіяльності людини;

- принципи гармонійного розвитку людини та сталого розвитку суспільства;

- характеристики зовнішніх та внутрішніх негативних факторів;

- вплив психофізіологічних особливостей людини на формування її безпеки;

- класифікацію і нормування шкідливих та небезпечних факторів, що негативно впливають на здоров'я людини, та методи їх виявлення;

- основні принципи колективної безпеки;    

- законодавчі акти та нормативні документи з питань безпеки життєдіяльності людини.



Студент повинен уміти:

- аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації, ідентифікувати небезпеку;

- оцінювати кількісні, часові та  просторові характеристики небезпеки;

- оцінювати середовище перебування стосовно особистої безпеки, безпеки колективу;

- оцінювати потенційні проявлення остаточного ризику;

- оцінювати негативні фактори середовища перебування та визначати шляхи усунення їх дії на людину;

-  самостійно приймати рішення про термінові заходи у разі виникнення екстремальних ситуацій;

- забезпечити особисту безпеку в екстремальних ситуаціях;

- розробляти і впроваджувати систему заходів, спрямованих на збереження здоров'я людини та її гармонійний розвиток;

- визначити психофізіологічні особливості людини та їх роль у забезпеченні особистої безпеки;

- надати першу медичну допомогу в екстремальних ситуаціях собі та іншим потерпілим;

- визначити вимоги законодавчих актів у межах особистої та колективної відповідальності.


Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна "Медіабезпека: безпека життєдіяльності" є складовою циклу фундаментальних фахових дисциплін професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" спеціальностей "Журналістика" та "Реклама та зв’язки з громадськістю".

Безпека життєдіяльності використовує досягнення та методи фундаментальних та прикладних наук, зокрема: філософії, біології, фізики, хімії, психології, соціології, екології, економіки, менеджменту і тісно пов’язана з практичною діяльністю людини. Дисципліна БЖД викладається у першому семестрі і передує дисциплінам, що безпосередньо формують компетенції фахівця відповідного напрямку.

Блок змістових модулів з БЖД Галузевих стандартів вищої освіти розглянуто та схвалено науково-методичною комісією з безпеки життєдіяльності Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України протокол № 3 від 21 жовтня 2004 р., у рішеннях 4-ої регіональної науково-методичної конференції "Безпека життєдіяльності" 24-25 листопада 2004 р. м. Харків,  Всеукраїнської науково-методичної конференції "Безпека життя і діяльності людини – освіта, наука, практика" БЖДЛ-2005 15-16 березня 2005 р. м. Київ. остаточний варіант блоків змістових модулів схвалено науково-методичною комісією з безпеки життєдіяльності Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України протокол № 5 від 19 січня 2006 р.

Система контролю знань та умови складання заліку. Навчальна дисципліна "Медіабезпека: безпека життєдіяльності" оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається із 2-х модулів.

Результати навчальної діяльності студентів у семестрі оцінюються за 100-бальною шкалою.



Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань, тестів та контрольних робіт, виконаних студентами.

Студент може отримати максимально 20 балів за кожен із змістовних модулів:

10 – за реферат (домашнє самостійне завдання) і

10 - за підсумками (результатами) написання тесту.



Модульний контроль: 3 модульні контрольні роботи (тести) за семестр:

  • контрольна робота (тест) за програмою першого змістового модуля;

  • контрольна робота (тест) за програмою другого змістового модуля;

  • підсумкова залікова контрольна робота (тест).


Контроль знань студента за модульно-рейтиновою системою

За перший змістовий модуль студент може отримати максимально 20 балів:

- 10 – за реферат (домашнє самостійне завдання);

- 10 - за підсумками (результатами) написання тесту, що складається з 10 питань; кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.


За другий змістовий модуль студент може отримати максимально 20 балів:

- 10 – за реферат (домашнє самостійне завдання);

- 10 - за підсумками (результатами) написання тесту, що складається з 10 питань; кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.
До заліку допускаються студенти, що отримали за результатами поточного контролю за два змістові модулі 18 балів і більше.
На заліку, що складається з двох етапів – письмової підсумкової контрольної роботи (тесту) та усної перевірки знань за програмою курсу, студент може набрати 60 балів:

- 45 балів за підсумками (результатами) написання тесту, що складається з 15 питань (3 бали за кожну правильну відповідь) та

- 15 балів за результатами усної перевірки знань за програмою курсу.

МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВА СХЕМА

Контроль знань студента

Кількість балів (min/max)

Сума балів (min/max)

Поточний контроль у фор­мі (усьо­го 2 модулі)

ЗМ1 20 (max)

ЗМ2 20 (max)

ЗМ1+ ЗМ2 = 18 (min)

ЗМ1+ ЗМ2 = 40 (max)

1. тест (10 питань)

1 бал *10 питань

2 модулі *10=20 (max)

2. реферат (домашнє самостійне завдання)

10 балів *1 реферат

2 модулі *10=20 (max)

Підсумковий контроль у фор­мі заліку

20 балів (min)

45 балів+15 балів = 60 балів (max)



20 (min)

60 (max)

1. письмовий тест

3 бали *15 питань

45 (max)

2. усна перевірка знань

(3 питання)



5 балів *3 питання

15 (max)

Загальна сума балів

18 (min) + 42 (min) = 60 (min)

40 (max) + 60 (max) = 100 (max)

60 (min)

100 (max)


За результатами семестру студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою, яка розраховується як середньозважене оцінок за кожен із двох модулів у семестрі та за залік за наступною формулою:





Змістовий модуль І

(ЗМ 1)


Змістовий модуль І І

(ЗМ 2)


Залік



Разом (підсумкова

оцінка)


Вагові

коефіцієнти

(%)


20%

k1=0,20


20%

k2=0,20


60 %

k3=0,60

100%


Максимальна

оцінка в балах



100

100

100

100

Оцінка (бали)

20

20

60

100

*Вагове співвідношення модуля викладач визначає особисто з урахуванням специфіки дисципліни.

Розрахунок підсумкової оцінки за семестр (зваженої):



ПО = ЗМ1x k1 + ЗМ2x k2 + Зx k3

При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-59 – "не зараховано";

60-100 – "зараховано".

Шкала відповідності


За 100- бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90-100

зараховано

85-89

75-84

65-74

60-64

1-59

не зараховано


Якщо за результатами поточного модульно-рейтингового контролю студент отримав за два змістові модулі менше ніж 18 балів, то студент не допускається до заліку і вважається таким, що не виконав головні види робіт, які передбачаються навчальним планом на семестр з дисципліни "Медіабезпека: безпека життєдіяльності".

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ


теми

НАЗВА ТЕМИ

Кількість годин




лекції

Самостійна

робота





ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

"Основи безпеки життєдіяльності журналіста"




1.

Основи безпеки життєдіяльності

2

1




2.

Основні джерела небезпеки в роботі журналіста

2

2




3.

Правові засади безпеки діяльності журналіста




4




4.

Практичні дії та тактика поведінки в надзвичайних ситуаціях природного характеру; особливості роботи журналіста на території, що постраждала від стихійного лиха.

2

1




5.

Практичні дії та тактика поведінки в надзвичайних ситуаціях техногенного характеру; безпека журналіста під час перебування та роботи на місці аварії, катастрофи.

2

1




6.

Практичні дії та тактика поведінки в надзвичайних ситуаціях антропогенного характеру; безпека роботи журналіста у місцях великого скупчення людей, під час масових безпорядків та в умовах виникнення паніки.

1

1




Модульний контроль – тест-контроль № 1

1





ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

"Робота журналіста в екстремальних ситуаціях"




7.

Безпека роботи журналіста в умовах надзвичайного стану та в зоні збройних конфліктів.

1

2

8.

Права журналіста у конфліктних ситуаціях.

1

2

9.

Безпека журналіста під час виконання професійних обов‘язків.

1

1

10.

Практичні дії і тактика поведінки в екстремальних ситуаціях.

1

1

11.

Перша допомога та самодопомога в екстремальних ситуаціях.

3

2

Модульний контроль – тест-контроль № 2

1





Загальний обсяг 36 год., у тому числі:

Лекції – 18 год. Самостійна робота – 18 год.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1.

"Основи безпеки життєдіяльності журналіста"
Вступ.

Особливості предмету навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності”.

Мета та завдання дисципліни “Безпека життєдіяльності”.

Програма та послідовність вивчення навчальної дисципліни.


тема 1. Основи безпеки життєдіяльності

Об’єкт та предмет безпеки життєдіяльності (БЖД). Основні завдання науки про безпеку людини, історія її розвитку. Багатогранність діяльності людини, її структура та характерні ознаки. Принципи забезпечення життєдіяльності.

Основні поняття та визначення БЖД. Небезпечні, шкідливі, уражаючі, нейтральні та необхідні фактори. Поняття небезпеки, безпеки, ризику та їх взаємозв’язки. Небезпека як основний фактор, що визначає рівень безпеки. Методологічні основи безпеки життєдіяльності. Системний підхід у безпеці життєдіяльності. Сучасні проблеми життєдіяльності.

Людський фактор в проблемі безпеки життєдіяльності. Психофізіологічна надійність людини. Фактори, що знижують працездатність. Шляхи підвищення працездатності. Методи визначення працездатності людини. Вольові якості та їх значення у професії журналіста. Роль уваги та пам’яті в роботі журналіста. Увага та її роль у критичних ситуаціях. Методи тренування уваги та пам’яті. Втома, перевтома, хронічна перевтома. Психічна стійкість (надійність).


тема 2. Основні джерела небезпеки в роботі журналіста.

Фактори ризику та безпека діяльності журналіста.

Надзвичайні ситуації природного, техногенного та антропогенного характеру. Ступінь та характер їх небезпеки для журналіста, що працює в зоні лиха.

Журналістські розслідування та особиста безпека журналіста.

Контактування журналіста з працівниками охорони, військовими, співробітниками правоохорон­них служб та служб безпеки під час виконання ними службових обов`язків.

Небезпека замаху, теракту, пограбування, фізичного нападу в роботі журналіста.

Правове поле діяльності журналіста (фінансові ризики, судові позови, збереження таємниці тощо).

Фізичні та психологічні перевантаження, стреси, втома.


тема 3. Правові засади безпеки діяльності журналіста.

Законодавство про охорону здоров’я: Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (від 24.02.1994, №4004-ХІІ).

Законодавство про охорону праці: Закон України “Про охорону праці” (від 14.10.1992, №2694-ХІІ).

Законодавство про надзвичайний стан: Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану” (від 16.03.2000 №1550-ІІІ).

Законодавство про цивільну оборону: Закон України “Про цивільну оборону” (від 03.02.1993 №2974-ХІІ), Закон України “Про аварійно-рятувальні служби” від 14.12.1999 № 1281-ХІV), Закон України “Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру” (від 08.06.2000 №1809-ІІІ), Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” (від 13.07.2000 №1908-ІІІ).

Закон України “Про пожежну безпеку” (17.12.1993 №3745-ХІІ).

Положення Кабінету Міністрів України “Про Національну раду з питань безпечної життєдіяльності населення” (15.09.1993 №733).

Закони України, що регламентують діяльності журналістів (Закони України “Про інформацію”, “Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні”).

Режими доступу до інформації в Україні (відкрита інформація, інформація з обмеженим доступом, конфіденціальна інформація, таємна інформація). Ознайомлення та використання представниками ЗМІ документів з грифом “Для службового користування”.

Інформаційний запит, оскарження відмови або відстрочки в задоволенні запиту.

Відповідальність за порушення законодавства про інформацію.

Відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (Кримінальний Кодекс України, ЗУ “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналіста”), визначення законної професійної діяльності журналіста у Законі України “Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні”.

Права і обов’язки журналіста (ЗУ “Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні”). Адміністративна, цивільна та кримінальна відповідальність журналіста.

Соціальний захист журналіста (ЗУ “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналіста”).


тема 4. Практичні дії та тактика поведінки в надзвичайних ситуаціях природного характеру; особливості роботи журналіста на території, що постраждала від стихійного лиха.

Тактика поведінки та дії під час пожежі: а) у житлових та виробничих приміщеннях, висотних будинках; б) на транспорті, міському транспорті; в) у лісі, степу, на відкритій місцевості. Особливості роботи та безпека перебування журналіста на території, що постраждала від пожежі.

Тактика поведінки та дії під час повені, затоплення населених пунктів. Особливості роботи та безпека перебування журналіста на території, що постраждала від повені.

Тактика поведінки та дії під час землетрусу. Особливості роботи та безпека перебування журналіста на території, що постраждала від землетрусу.

Тактика поведінки та дії під час зсувів грунту, селевих потоків. Особливості роботи та безпека перебування журналіста на території, що постраждала від селевих потоків, зсувів грунту.

Тактика поведінки та дії під час урагану, смерчу. Особливості роботи та безпека перебування журналіста на території, що постраждала від урагану, смерчу.


тема 5. Практичні дії та тактика поведінки в надзвичайних ситуаціях техногенного характеру; безпека журналіста під час перебування та роботи на місці аварії, катастрофи.

Аварії (катастрофи) на промислових об`єктах, небезпечні наслідки та правила безпеки перебування на об`єктах, що зазнали руйнування.

Аварії (катастрофи) на об`єктах нафтової, хімічної і газової промисло­вості; сильнодіючі отруйні та токсичні речовини; симптоми ураження. Правила безпеки перебування та роботи журналіста на місці аварії.

Транспортні аварії (катастрофи) та правила безпеки перебування на місці катастрофи: а) автомобільні аварії та аварії на міському транспорті; б) аварії та катастрофи на залізничному транспорті; в) авіакатастрофи та надзвичайні ситуації, пов`язані з літальними апаратами (аварії, вимушена посадка, пожежа, падіння тощо).

Особливості роботи та безпека перебування журналіста на території, що постраждала від екологічної аварії (катастрофи).
тема 6. Практичні дії та тактика поведінки в надзвичайних ситуаціях антропогенного характеру; безпека роботи журналіста у місцях великого скупчення людей, під час масових безпорядків та в умовах виникнення паніки.

Особиста безпека журналіста під час проведення масових заходів (демонстрацій, мітингів, концертів, фестивалів, спортивних змагань тощо).

Підготовка журналіста до роботи в місцях великого скупчення людей, основні заходи безпеки.

Поведінка натовпу в умовах паніки та основні джерела загрози для життя. Психологія натовпу.

Дії та тактика поведінки в разі опинення у натовпі. Небезпека виникнення паніки. Прогнозування розвитку подій. Натовп у замкненому приміщенні. Робота журналіста у вуличному натовпі.

Особиста безпека журналіста під час роботи в зоні масових безпорядків, зіткнень, заворушень. Прояви немотивованого насильства, агресії та основні заходи особистої безпеки журналіста.


Питання для тестового контролю (1-й модуль):

  1. Методи визначення працездатності людини.

  2. Основні джерела небезпеки в роботі журналіста.

  3. Класифікація надзвичайних ситуацій.

  4. Класифікація пожеж.

  5. Класифікація повеней.

  6. Особливості дії хвилі прориву.

  7. Шкала вимірювання сейсмічної активності.

  8. Шкала вимірювання сили вітру.

  9. Основні небезпеки в роботі журналіста на території, що постраждала від землетрусу.

  10. Основні небезпеки в роботі журналіста на території, що постраждала від повені.

  11. Основні небезпеки в роботі журналіста на території, що постраждала від урагану.

  12. Види вогнегасників.


Теми для самостійного опрацювання (1-й змістовий модуль)

  1. Основи безпеки життєдіяльності.

  2. Правові засади безпеки життєдіяльності.

  3. Основні джерела небезпеки в роботі журналіста.

  4. Правові засади безпеки діяльності журналіста.


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

"Робота журналіста в екстремальних ситуаціях"
тема 7. Безпека роботи журналіста в умовах надзвичайного стану та в зоні збройних конфліктів.

Особиста безпека журналіста під час роботи в зоні бойових дій, збройних конфліктів та умовах надзвичайного стану. Комендантська година.

Підготовка журналіста до відрядження в зону збройного конфлікту. Журналістське посвідчення, одяг, символіка. Медичний огляд, щеплення, вакцинація. Порядок акредитації в зоні збройного конфлікту. Проблема доступу до джерел інформації.

Поведінка журналіста під час арешту чи захоплення у полон.

Застосування міжнародного гуманітарного права. МГП про діяльність журналістів в зоні збройних конфліктів. Визначення статусу журналіста, що знаходиться в зоні збройного конфлікту.

Основні міжнародні правозахисні інститути, що працюють в зоні збройного конфлікту, та порядок встановлення зв`язку з ними.

Використання засобів зв`язку, передача інформації в редакцію. Проблеми зберігання інформації та пересування журналіста в умовах збройного конфлікту.

Застосування журналістами бронежилетів та інших засобів захисту. Журналіст і зброя.

Поведінка журналіста під час артобстрілів та бомбових ударів, поведінка журналіста в населеному пункті під час бойових дій.

Робота журналіста в умовах снайперського вогню. Особливості роботи снайперів та їх зброї, визначення джерела небезпеки. Основи особистої безпеки в умовах дії снайперських груп.

Робота журналіста на території, що могла бути замінована. Основні види сучасних мін та вибухових пристроїв. Міни-пастки. Зони та характер ураження під час мінометних обстрілів.

Харчування та побутові умови роботи журналіста в зоні збройних конфліктів, основні джерела небезпеки. Страхування журналіста.

Кримінальні, етнічні, національні, релігійні конфлікти та основні заходи по їх подоланню у роботі журналіста.
тема 8. Права журналіста у конфліктних ситуаціях.

Кодекс про адміністративні правопорушення, Кримінально-процесуальний кодекс, Закон України “Про міліцію”.

Адміністративне затримання та підстави для цього, права при затриманні.

Затримання за підозрою у вчиненні кримінального злочину та підстави для цього.

Арешт та підстави для цього.

Підстави для відкриття карної справи, підстави для закриття карної справи.

Дача пояснень, допит, обшук, вилучення, позови, експертизи, докази.
тема 9. Безпека журналіста під час виконання професійних обов‘язків.

Організація зустрічей, інтерв‘ю, репортажів та питання безпеки журналіста чи групи.

Основні заходи по забезпеченню особистої та майнової безпеки під час відрядження: в дорозі, в готелі, в іншому місті, за кордоном.

Практика безконфліктного спілкування з незнайомими людьми.

Оцінка стану і намірів співрозмовника в процесі спілкування, ознаки агресивності, потенційної небезпеки з боку співрозмовника.

Оцінка реальності та ступеня загрози журналісту, адекватність дій.

Зберігання особливо цінної інформації.
тема 10. Практичні дії і тактика поведінки в екстремальних ситуаціях.

Виявлення вибухових пристроїв та техніка безпеки у поводженні з ними. Вибухонебезпечні предмети. Вибухи на вулиці, в транспорті, в приміщенні (службовому, приватному). Кримінальний тероризм.

Техніка і тактика дій при спробі пограбування (заволодіння технікою чи носієм інформації - касетою, дискетою, фотоплівкою тощо). Профілактика пограбування. Активні та пасивні засоби захисту.

Тактика дій та поведінка в разі викрадення.

Тактика дій і поведінка в разі опинення заручником.

Психологічна і фізична підготовка до дії в надзвичайних умовах. Колективне виживання.

Уміння взаємодії з аварійно-рятівними службами, спеціальними військовими та правоохоронними службами.
тема 11. Перша допомога та самодопомога в екстремальних ситуаціях.

Подолання стресових станів (страх, біль, втома). Аутодіагностика стресу. Стресова напруга. Психогенні реакції в екстремальних ситуаціях. Психофізіологічні аспекти стану, поведінки та діяльності постраждалих у зоні стихійного лиха. Стресовий стан у людей, що перебували в зоні локальних військових конфліктів.

Втрата свідомості, больовий шок. Перша допомога.

Зупинення кровотечі та травми кісток, суглобів. Перша допомога та самодопомога.

Опіки, ураження током, отруєння. Перша допомога та самодопомога.

Транспортування пораненого.




Питання для тестового контролю (2-й модуль):

  1. Ознаки психічного стресу від перебування у критичній ситуації.

  2. Класифікація натовпу.

  3. Підготовка журналіста до роботи у місці, де передбачається присутність великої кількості людей (мітинг, демонстрація, спортивні змагання, концерт тощо).

  4. Активні та пасивні методи управління натовпом.

  5. Міжнародне гуманітарне право про захист журналістів.

  6. Підстави для адміністративного затримання.

  7. Підстави для затримання за підозрою у вчиненні кримінального злочину.

  8. Діагностика стресу.

  9. Подолання стресового стану.

  10. Перша допомога при отруєнні чадним газом.

  11. Перша допомога при опіках.

  12. Перша допомога при травмах кісток.

  13. Види кровотечі.

  14. Перша допомога при кровотечі.



Теми для самостійного опрацювання (2-й змістовий модуль)

  1. Безпека роботи журналіста в умовах надзвичайного стану та в зоні збройних конфліктів.

  2. Права журналіста у конфліктних ситуаціях.

  3. Перша допомога та самодопомога в екстремальних ситуаціях.

Література основна:

1. Безпека життєдіяльності: навч. посіб./ За ред. В.Г.Цапка. – К.: Знання-Прес, 2003. – 397 с.

2. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник для студ. вищих навч. закладів. – К.: Каравела, 2004. – 328 с.

3. Заверуха Н.М. Безпека життєдіяльності. – К., 1998. – 280 с.

4. Лапін В. М. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посіб. - 6-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 332 с.

5. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – Суми, 1999. – 300 с.

6. Чирва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності. Навч. посіб. – К.: Атіка, 2001. – 304 с.

7. Закони України (див. у програмі).




Література додаткова:

  1. Гассер Г.-П. Защита журналистов в опасных командировках. - М., 1994.

  2. Гостюшин А.В. Энциклопедия экстремальных ситуаций. - М., 1994.

  3. Дубицкий А.Е., Семенов И.А., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. - К., 1993.

  4. Дэвис Б. Энциклопедия выживания и спасения. - М., 1997.

  5. Ильичев А.А. Большая энциклопедия городского выживания. - М., 2000.

  6. Кодекс поведения участников боевых действий. - МККК (Международный Комитет Красного Креста), Женева, 1995.

  7. Кудряшов Б.Г. Выживание в зоне вооруженных конфликтов. - Краснодар, 1999.

  8. Міжнародне гуманітарне право: Підручник Затверджено МОН. – К.: Знання, 2007. – 467 с.

  9. Моду А. Международное гуманитарное право и деятельность журналистов. - М., 1994.

  10. Моляко В.А. Особенности проявления паники в условиях экологического бедствия // Психологический журнал, М., 1992. Т.13, №2.

  11. Мэйелл М. Энциклопедия первой помощи. - М.-СПб., - 1996.

  12. Ольшанский Д.В. Психология террора. – М., 2002.

  13. Палкевич Я.Е. Выживание в городе. - М., 1992.

  14. Практичні поради журналістам. - К., 1998.

  15. Психологи о терроризме (круглый стол) // Психологический журнал. – т.16. –1995. - №4.

  16. Психология экстремальных ситуаций /сост. А.Е.Тарас, К.В.Сельченок. - Минск, 1999.

  17. Терновой Н.К., Соловьев А.Е. Все решают секунды. - К., 1989.

  18. Цвилюк Г.Е. Школа безопасности. - М., 1997.

  19. Шаблиовский В.Е. Под маской антитеррора: спецслужбы и терроризм // Супер-Волонтер. – 2005. - №3.

  20. Шаблиовский В.Е. Проблемы мотивации терроризма // Проблеми безпеки. – 2006. - №5.

  21. Шаблиовский В.Е. Цену своей жизни спроси у похитителей // Супер-Волонтер. – 2003. - №1.

  22. Эмеритус С. Если у вас конфликт с милицией. - Донецк, 1999.

  23. Кримінально-процесуальний кодекс України.

  24. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

  25. Закон України “Про міліцію” (від 20 грудня 1990 року, № 565-XII).

  26. Закон України “Про попереднє ув'язнення” (від 30 червня 1993 року, № 3352-XII).

  27. Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану” (від 16.03.2000, №1550-ІІІ).

  28. Закон України “Про правовий режим воєнного стану” (від 06.04.2000, №1647-III).

  29. Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру (Протокол II), від 8 червня 1977 року. Дата підписання Україною: 12 грудня 1977 р. Дата набуття чинності для України: 25 липня 1990 р. ( Протокол ратифіковано із заявою Указом Президії Верховної Ради УРСР N 7960-XI (7960-11) від 18.08.89 ).

  30. Конвенція про закони і звичаї суходільної війни (IV Гаазька конвенція) (Документ 995_222 -ВР) .

  31. Кодекс поведения участников боевых действий (Международный Комитет Красного Креста), Женева, 1995.



Питання, що виносяться на залік з дисципліни

"Медіабезпека: безпека життєдіяльності"


  1. Правові засади в галузі безпеки життєдіяльності.

  2. Наукові засади в галузі безпеки життєдіяльності.

  3. Єдина державна система захисту населення та територій.

  4. Людський фактор в проблемі безпеки життєдіяльності.

  5. Психофізіологічна надійність людини.

  6. Працездатність людини: методи визначення, шляхи підвищення, фактори, що знижують працездатність.

  7. Вольові якості та їх значення у професії журналіста.

  8. Фізичні та психологічні навантаження (перевантаження, стрес, втома, перевтома, хронічна перевтома, психічна стійкість, надійність) в роботі журналіста, методи подолання їх негативних наслідків.

  9. Основні джерела небезпеки в роботі журналіста.

  10. Фактори ризику та безпека діяльності журналіста.

  11. Журналістське розслідування та особиста безпека журналіста.

  12. Контактування журналіста з працівниками охорони, військовими, співробітниками правоохорон­них служб та служб безпеки під час виконання ними службових обов`язків.

  13. Закони України, що регламентують діяльності журналістів.

  14. Режими доступу до інформації в Україні, інформаційний запит, оскарження відмови або відстрочки в задоволенні запиту. Державна таємниця.

  15. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію.

  16. Відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналіста.

  17. Права і обов’язки журналіста. Адміністративна, цивільна та кримінальна відповідальність журналіста.

  18. Соціальний захист журналіста в Україні.

  19. Законодавство України про воєнний стан.

  20. Законодавство України про надзвичайний стан.

  21. Законодавство України про цивільну оборону.

  22. Законодавство України про захист населення та територій.

  23. Законодавство України про пожежну безпеку.

  24. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України), війська Цивільної оборони України.

  25. Класифікація надзвичайних ситуацій.

  26. Практичні дії та тактика поведінки в надзвичайних ситуаціях природного характеру. Особливості роботи журналіста на території, що постраждала від стихійного лиха.

  27. Тактика поведінки та дії під час пожежі: у лісі, степу, на відкритій місцевості. Особливості роботи та безпека перебування журналіста на території, що постраждала від пожежі. Надання першої допомоги постраждалим.

  28. Тактика поведінки та дії під час повені, затоплення населених пунктів. Особливості роботи та безпека перебування журналіста на території, що постраждала від повені. Надання першої допомоги постраждалим.

  29. Тактика поведінки та дії під час землетрусу. Сейсмонебезпечні зони України. Особливості роботи та безпека перебування журналіста на території, що постраждала від землетрусу. Надання першої допомоги постраждалим.

  30. Тактика поведінки та дії під час зсувів грунту, селевих потоків. Небезпека зсувів грунту та селевих потоків в Україні. Особливості роботи та безпека перебування журналіста на території, що постраждала від селевих потоків, зсувів грунту. Надання першої допомоги постраждалим.

  31. Тактика поведінки та дії під час урагану, смерчу. Небезпека появи урагану та смерчу в Україні. Особливості роботи та безпека перебування журналіста на території, що постраждала від урагану, смерчу. Надання першої допомоги постраждалим.

  32. Практичні дії та тактика поведінки в надзвичайних ситуаціях техногенного характеру. Безпека журналіста під час перебування та роботи на місці пожежі, аварії, катастрофи.

  33. Пожежна безпека. Основні причини пожеж. Системи запобігання пожежі. Вогнестійкість матеріалів.

  34. Евакуація людей із будівель та приміщень при пожежі. Порядок дій при пожежі. Засоби гасіння.

  35. Види вогнегасників та особливості їх застосування.

  36. Опіки та їх види. Характер уражень на пожежі. Політравма. Надання першої допомоги постраждалим на пожежі.

  37. Аварії (катастрофи) на промислових об`єктах, небезпечні наслідки та правила безпеки перебування журналіста на об`єктах, що зазнали руйнування. Небезпечні промислові об’єкти в Україні, в Києві. Надання першої допомоги постраждалим.

  38. Аварії (катастрофи) на об`єктах нафтової, хімічної і газової промисло­вості; сильнодіючі отруйні та токсичні речовини; симптоми ураження. Правила безпеки перебування та роботи журналіста на місці аварії. Надання першої допомоги постраждалим.

  39. Транспортні аварії (катастрофи) та правила безпеки перебування журналіста на місці катастрофи: а) автомобільні аварії та аварії на міському транспорті; б) аварії та катастрофи на залізничному транспорті; в) авіакатастрофи та надзвичайні ситуації, пов`язані з літальними апаратами (аварії, вимушена посадка, пожежа, падіння тощо). Надання першої допомоги постраждалим.

  40. Особливості роботи та безпека перебування журналіста на території, що постраждала від екологічної аварії (катастрофи). Надання першої допомоги постраждалим.

  41. Практичні дії та тактика поведінки в надзвичайних ситуаціях антропогенного характеру. Безпека роботи журналіста у місцях великого скупчення людей, під час масових безпорядків та в умовах виникнення паніки.

  42. Особиста безпека журналіста під час проведення масових заходів (демонстрацій, мітингів, концертів, фестивалів, спортивних змагань тощо).

  43. Підготовка журналіста до роботи в місцях великого скупчення людей, основні заходи безпеки.

  44. Поведінка натовпу в умовах паніки та основні джерела загрози для життя. Психологія натовпу.

  45. Дії та тактика поведінки в разі опинення у натовпі. Небезпека виникнення паніки. Прогнозування розвитку подій.

  46. Небезпека виникнення паніки. Натовп у замкненому приміщенні. Робота журналіста у вуличному натовпі.

  47. Особиста безпека журналіста під час роботи в зоні масових безпорядків, зіткнень, заворушень. Прояви немотивованого насильства, агресії та основні заходи особистої безпеки журналіста.

  48. Особливості роботи журналіста під час висвітлення подій, пов`язаних з терористичним актом. Тероризм і ЗМІ.

  49. Тактика поведінки журналіста під час висвітлення подій, пов`язаних з терористичним актом, та особливості контактування з членами терористичної групи.

  50. Безпека роботи журналіста в умовах надзвичайного стану та в зоні збройних конфліктів.

  51. Особиста безпека журналіста під час роботи в зоні бойових дій, збройних конфліктів та умовах надзвичайного стану. Комендантська година.

  52. Підготовка журналіста до відрядження в зону збройного конфлікту.

  53. Журналістське посвідчення, одяг, символіка. Порядок акредитації в зоні збройного конфлікту.

  54. Тактика поведінки журналіста під час затримання, арешту чи захоплення у полон.

  55. Міжнародне гуманітарне право про діяльність журналістів в зоні збройних конфліктів. Визначення статусу журналіста, що знаходиться в зоні збройного конфлікту.

  56. Основні міжнародні правозахисні інститути, що працюють в зоні збройного конфлікту, та порядок встановлення зв`язку з ними.

  57. Застосування журналістами бронежилетів та інших засобів захисту. Журналіст і зброя.

  58. Поведінка журналіста під час артобстрілів та бомбових ударів, поведінка журналіста в населеному пункті під час бойових дій.

  59. Робота журналіста в умовах снайперського вогню. Особливості роботи снайперів та їх зброї, визначення джерела небезпеки. Основи особистої безпеки в умовах дії снайперських груп.

  60. Робота журналіста на території, що могла бути замінована. Основні види сучасних мін та вибухових пристроїв. Міни-пастки. Зони та характер ураження під час мінометних обстрілів.

  61. Харчування та побутові умови роботи журналіста в зоні збройних конфліктів, основні джерела небезпеки. Страхування журналіста.

  62. Адміністративне затримання та підстави для цього, права при затриманні.

  63. Затримання за підозрою у вчиненні кримінального злочину та підстави для цього. Протокол затримання.

  64. Арешт та підстави для цього.

  65. Підстави для відкриття карної справи, підстави для закриття карної справи.

  66. Дача пояснень, допит, обшук, вилучення, позови, експертизи, докази.

  67. Організація зустрічей, інтерв‘ю, репортажів та питання безпеки журналіста чи групи.

  68. Основні заходи по забезпеченню особистої та майнової безпеки під час відрядження: в дорозі, в готелі, в іншому місті, за кордоном.

  69. Практика безконфліктного спілкування з незнайомими людьми.

  70. Оцінка стану і намірів співрозмовника в процесі спілкування, ознаки агресивності, потенційної небезпеки з боку співрозмовника.

  71. Оцінка реальності та ступеня загрози журналісту, адекватність дій.

  72. Зберігання особливо цінної інформації.

  73. Виявлення вибухових пристроїв та техніка безпеки у поводженні з ними. Вибухонебезпечні предмети. Вибухи на вулиці, в транспорті, в приміщенні (службовому, приватному). Кримінальний тероризм.

  74. Техніка і тактика дій при спробі пограбування (заволодіння технікою чи носієм інформації - касетою, дискетою, фотоплівкою тощо). Профілактика пограбування. Активні та пасивні засоби захисту.

  75. Тактика дій та поведінка в разі викрадення.

  76. Тактика дій і поведінка в разі опиненя заручником.

  77. Психологічна і фізична підготовка до дії в надзвичайних умовах. Колективне виживання.

  78. Уміння взаємодії з аварійно-рятівними службами, спеціальними військовими та правоохоронними службами.

  79. Подолання стресових станів (страх, біль, втома). Діагностика та самодіагностика стресу. Стресова напруга.

  80. Психогенні реакції в екстремальних ситуаціях. Психофізіологічні аспекти стану, поведінки та діяльності постраждалих у зоні стихійного лиха. Стресовий стан у людей, що перебували в зоні локальних військових конфліктів.

  81. Надання першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання.

  82. Втрата свідомості, больовий шок. Перша допомога.

  83. Зупинення кровотечі та травми кісток, суглобів. Перша допомога та самодопомога. Техніка накладання шини.

  84. Перша допомога при кровотечі та ушкодженні м’яких тканин.

  85. Опіки, ураження електричним струмом. Перша допомога при опіках, самодопомога.

  86. Перша допомога при хімічних опіках.

  87. Перша допомога при отруєнні, самодопомога.

  88. Ознаки отруєння чадним газом, перша допомога та самодопомога.

  89. Надання першої допомоги при утопленні.

  90. Транспортування пораненого.



Теми рефератів

  1. Правові засади в галузі безпеки діяльності журналіста.

  2. Безпека роботи журналіста в умовах надзвичайного стану та в зоні збройних конфліктів.

  3. Психофізіологічна надійність людини і ризики в роботі журналіста.

  4. Права журналіста у конфліктних ситуаціях.

  5. Тероризм і ЗМІ.

  6. Міжнародне гуманітарне право про захист журналістів.

  7. Українське законодавство про захист журналістів.

  8. Українське законодавство про безпеку життєдіяльності.

  9. Перша допомога та самодопомога в екстремальних ситуаціях.

  10. Пожежна безпека. Види вогнегасників.



Вимоги

до оформлення рефератів

з тем самостійного опрацювання
Реферат повинен мати:

      Титульний лист: знизу в правому нижньому куті першої сторінки наводиться прізвище та ініціали, курс, група. Посередині сторінки – назва теми великими літерами.



План реферату:

1. Вступна частина, яка розкриває актуальність і проблеми теми для безпеки життєдіяльності людини, суспільства, держави.

2. Основна частина – а) зміст обов'язкових питань, які запропоновані для самостійного вивчення; б) зміст додаткових питань, які допоможуть ширше розкрити тему; в) значення і висновки до кожного питання визначеної теми; г) посилення у тексті на літературні джерела, які були використані.

3. Частина власних думок, які стосуються питань теми, пропозицій, які можуть на погляд автора вирішити проблему, приклади.

4. Частина підсумкових висновків реферату.

5. Літературні джерела.



Обсяг реферату: а) для робіт, писаних від руки, не менше 10 повних сторінок формату А4 (не враховуючи титульної сторінки і літературних джерел); б) для друкованих – не менше 6 повних сторінок.

Реферат оцінюється за:

    • повноту розкриття всіх питань теми;

    • творчий аналіз та висновки;

    • культуру мови;

    • логічність мислення та його послідовність;

    • врахування специфіки майбутньої професії.

Оцінка знижується або виставляється “незадовільно” якщо:

    • реферат написаний із численними запозиченнями у інших авторів без посилання на джерела (плагіат);

    • порушення оформлення;

    • відсутність додаткових літературних джерел, опрацювання тільки допоміжної літератури (підручників, методичних розробок, лекцій);

    • наявність граматичних та орфографічних помилок.



База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка