Програма навчальної дисципліни для підготовки фахівців окр «магістр» спеціальності «Захист рослин»




Скачати 263.48 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір263.48 Kb.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент

Аграрної освіти, науки та дорадництва
Науково-методичний центр аграрної освіти







ЕНТОМОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


ПРОГРАМА
навчальної дисципліни
для підготовки фахівців ОКР «магістр»

спеціальності «Захист рослин»

(спеціалізація «Ентомологія»)

у вищих навчальних закладах

ІІІ – ІV рівня акредитації

Міністерства аграрної політики України





КИЇВ

АГРАРНА ОСВІТА

2014





МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Науково-методичний центр аграрної освіти





ЗАТВЕРДЖЕНО

Департаментом аграрної освіти,

науки та дорадництва

Міністерства аграрної політики України

15 березня 2014 р.




ЕНТОМОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ


ПРОГРАМА
навчальної дисципліни

для підготовки фахівців ОКР «магістр»

спеціальності «Захист рослин» (спеціалізація «Ентомологія»)

у вищих навчальних закладах ІІІ – ІV рівня акредитації

Міністерства аграрної політики України

Київ


«Аграрна освіта»

2014


ББК

Ф

УДК



Програму підготували: кандидат біологічних наук, доцент М.Д. Горган, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН М.М. Доля, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Л.П. Пасічник (Національний університет біоресурсів і природокористування України)


Рецензенти: доктор біологічних наук, професор, академік НААН В.П. Федоренко завідувач кафедри ентомології ім. професора М.П. Дядечка (Національний університет біоресурсів і природокористування України, доктор біологічних наук, професор, академік НААН М.М. Кирик, професор кафедри фітопатології ім. академіка В.Ф. Пересипкіна (Національний університет біоресурсів і природокористування України)


Рекомендовано до видання навчально-методичною вченою радою факультету «Захисту рослин» (протокол від __________ 2014 року № ___)

Відповідальний за випуск


Редактор

Видавничий центр

СТРУКТУРА ТА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


«Ентомологічні методи експериментальних досліджень»


Напрям

«Захист рослин»

Освітньо-кваліфікований рівень

магістр

Нормативна чи вибіркова

нормативна

Семестр

третій

Кількість кредитів ECTS

2,0

Модулів (розділів, блоків змістових модулів)

2

Загальна кількість годин

70

Види навчальної діяльності та види навчальних занять, обсяг годин




Лекції

20

Лабораторні

20

Самостійна робота

30

Навчальні заняття та самостійна робота

70

Навчальна практика

-

Форма підсумкових контрольних заходів

іспит

ПЕРЕДМОВА


Навчальна дисципліна «Ентомологічні методи експериментальних досліджень» є однією із спеціальних навчальних дисциплін, яку вивчають за спеціалізацією «Ентомологія».

«Ентомологічні методи експериментальних досліджень» - дисципліна, що спрямована на набуття глибоких навичок у магістрів при проведенні наукових досліджень з ентомології, сприяє розвитку творчого мислення та покращання якості підготовки фахівців із захисту рослин. Основними елементами ентомологічних досліджень вважаються число варіантів і повторень, площа і форма ділянок, напрямки їх розміщення та організація дослідів у часі та просторі.

Впровадження нових біологічних і хімічних засобів захисту рослин та передової технології вирощування сільськогосподарських культур вимагає від магістрів не тільки відповідної підготовки, а і знання основних сучасних методів дослідної справи. Планування дослідів є важливою і відповідальною частиною роботи дослідника, яка забезпечує всебічне рішення поставленої мети. Це має важливе значення як для фундаментальних, так і прикладних досліджень, результати яких широко впроваджуються в сільськогосподарському виробництві, що потребує кваліфікованих кадрів – ентомологів-дослідників із захисту рослин. Ця професійна назва роботи є однією із первинних посад, яку можуть займати випускники магістратури із спеціальності «Захист рослин» (спеціалізація «Ентомологія»).

Знання загальних принципів і етапів планування експерименту, відповідно до конкретних умов, допоможе магістру уникнути похибок під час проведення досліджень та при узагальненні отриманих експериментальних даних. Крім цього вони повинні оволодіти основами статистичної обробки результатів досліджень. Об’єктивний аналіз одержаних експериментальних даних сприяє створенню стратегії і тактики проведення дослідів, а статистична обробка результатів визначає ефективність технологічних заходів. При розробці методів ентомологічних досліджень доцільно розрахувати витрати на їх виконання та очікуваний економічний ефект при впровадженні отриманих результатів у виробництво.

Навчальна дисципліна «Ентомологічні методи експериментальних досліджень» тісно пов’язана з навчальними дисциплінами «Сільськогосподарська ентомологія», «Методика дослідної справи», «Землеробство», «Рослинництво», «Хімічний захист рослин», «Біологічний захист рослин», «Прогнозування шкідників» та визначає стратегію захисту рослин, що базується на високій агротехніці, максимальному використанні природних сил агроценозів, розширеному застосуванні біологічного методу та раціональному використанні хімічних засобів.

Метою вивчення цієї навчальної дисципліни є формування у фахівців ОКР «магістр» знань та вмінь.

Завдання – навчити магістрів основних методів проведення експерименту та освоїти загальні принципи і етапи планування та вимоги, які висуваються до постановки і проведення дослідів в ентомології. Особлива увага приділена плануванню схеми досліду, основним способам розміщення варіантів на дослідній ділянці, правильному веденню і оформленню документації та звітів за результатами досліджень.

З урахуванням цього професійна підготовка фахівця передбачає: уміння магістра проводити польові та лабораторні досліди з вивчення ефективності засобів захисту рослин; прогнозувати ступінь шкідливості шкідників та розробці і застосуванню відповідних заходів проти них.

Дисципліна «Ентомологічні методи експериментальних досліджень» сприяє розвитку процесу навчання в конкретних умовах під час досліджень та практичних навичок у магістрів. Всі ці теоретичні питання висвітлюються в лекційному курсі під час вивчення дисципліни та при виконанні лабораторних робіт.

На вивчення навчальної дисципліни планом відведено 70 годин, з яких 20 лекційних, 20 лабораторних та 30 самостійна робота. Підсумковою формою контрольних заходів є іспит.

Таблиця 1

Орієнтована структура змісту навчальної дисципліни «Ентомологічні методи експериментальних досліджень» та орієнтований розподіл навчального часу, год.



Вид навчальної діяльності студентів

Модуль (розділ, блок змістових модулів)

Обсяг годин для окремих видів навчальних занять і самостійної роботи

№ з/п

назва

лекції

лабор. заняття

самостійна робота

разом

підг. до занять

індивід. завдання

1

2

3

4

5

6

7

8

Навчальна діяльність під час навчальних занять

Вступ

1

-

-

-

1

1

Основні теоретичні положення, принципи і

вимоги щодо проведення ентомологічних

експериментальних досліджень

1.1. Предмет та основні теоретичні положення ентомологічних методів дослідження

3

3

2

2

10

1.2. Мета, завдання та принципи навчальної дисципліни «Ентомологічні методи експериментальних досліджень»

3

3

2

2

10

1.3. Загальні методи та вимоги щодо проведення ентомологічних експериментальних досліджень

3

3

2,5

2,5

11

Всього за модуль

10

9

6,5

6,5

32

2

Особливості планування та статистична

обробка експериментальних даних

ентомологічних досліджень

2.1. Особливості планування експериментальних досліджень з ентомології

3

3

2

2

10

1

2

3

4

5

6

7

8




2.2. Оцінка ефективності методів експериментальних досліджень

3

3

2,5

2,5

11

2.3. Статистична обробка експериментальних даних ентомологічних досліджень

3

3

2,5

2,5

11

2.4. Облік врожаю, документація і форми звітності у ентомологічних дослідженнях

1

2

2

2

7

Всього за модуль

10

11

8,5

8,5

38

Всього годин із навчальної дисципліни

20

20

15

15

70



ТЕОРЕТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Вступ
Роль навчальної дисципліни «Ентомологічні методи експериментальних досліджень» у набутті глибоких навичок магістрів при проведенні наукових досліджень з ентомології.

Об’єкти і методи досліджень, предмет, завдання і мета навчальної дисципліни, а також її зв'язок з іншими дисциплінами. Основний зміст навчальної дисципліни, її завдання і стисла історія досліджень у галузі захисту рослин. Найважливіші напрямки сучасних наукових досліджень, їх зв'язок з основними проблемами розвитку сільськогосподарського виробництва і ентомології.



Організація навчально-дослідної роботи студентів. Сучасні досягнення вітчизняної та зарубіжної науки у виробництві та проведення експериментальних досліджень з ентомології. Форми контрольних заходів. Рекомендований перелік джерел літератури.
Модуль 1. ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ, ПРИНЦИПИ І ВИМОГИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ЕТОМОЛОГІЧНИХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
1.1. Предмет та основні теоретичні положення ентомологічних методів дослідження
Вибір теми та об’єкта досліджень. Розробка програми проведення експерименту. Складання схем і планів, строків і кратність проведення обліків і спостережень. Поняття про наукову гіпотезу. Прийоми досліджень. Науковий експеримент, його значення. Наукові спостереження і їх роль у ентомологічних дослідженнях. Поняття про вибірку. Вимоги до вибірки. Однорідність вибірки. Польові дослідження – двостадійна вибірка. Визначення об’єму вибірки.
1.2. Мета, завдання та принципи навчальної дисципліни «Ентомологічні методи експериментальних досліджень»
Визначення мети та завдання дослідження. Вибір ділянки під дослід. Класифікація повного досліду і роль окремих груп у ентомологічних експериментах. Зв'язок та взаємозв’язок між спостереженням та експериментом. Фенологічні спостереження за розвитком шкідників. Видовий склад і динаміка чисельності шкідників та їх природних ворогів. Підготовка дослідної ділянки. Строки і частота проведення спостережень та обліків. Дотримання принципу єдиної різниці. Принципи планування експерименту. Похибки польового досліду: випадкові, систематичні, грубі.

1.3. Загальні методи та вимоги щодо проведення ентомологічних експериментальних досліджень.
Вимоги до спостережень і експерименту. Види обліків, методи їх проведення в лабораторних та вегетаційних дослідженнях. Особливості та вимоги до польового досліду. Число варіантів, площа, форма і орієнтація ділянок, їх вплив на похибку досліду. Методи обліків врожаю. Організація досліду у часі і просторі. Основні методи досліджень: лабораторний, вегетаційний, вегетаційно-польовий, польовий, їх характеристика та місце в дослідженнях з ентомології. Види експериментів: аналітичний, синтетичний і емпіричний. Вимоги до розміщення ділянок на дослідному полі та методи їх розміщення: стандартний, систематичний, рендомізований, а також їх переваги і недоліки.
Модуль 2. ОСОБЛИВОСТІ ПЛАНУВАННЯ ТА СТАТИСТИЧНА ОБРОБКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДАНИХ ЕНТОМОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Особливості планування експериментальних методів дослідження з ентомології
План повного факторіального експерименту. Визначення необхідної кількості спостережень і обліків у польовому досліді. Планування варіантів в однофакторному якісному і одно-, дво- і багатофакторних кількісних дослідах. Матриця планування. Планування кількості повторень за різних методів досліджень. Планування площі ділянок. Залежно від завдань досліджень планування захисних смуг і їх розмірів. Закладання і проведення польових досліджень на різних сільськогосподарських культурах. Поняття про повторення та його роль у ентомологічних дослідженнях. Розміщення варіантів способом випадкових блоків. Суцільне розміщення повторень. Контрольний, стандартний, еталонний варіант. Класифікація польових дослідів за розміром ділянок і місцем проведення, за кількістю факторів, що визначаються в досліді та тривалістю їх виконання.
2.2. Оцінка ефективності методів ентомологічних експериментальних досліджень
Фітотоксичність препаратів та ефективність дії інсектицидів на шкідників. Господарська і економічна ефективність інсектицидів. Визначення біологічної, господарської та економічної ефективності ентомологічних досліджень на конкретній с.-г. культурі. Особливості збирання та облік врожаю різних с.-г. культур: овочевих, плодових, ягідних, зернових, зернобобових, технічних, однорічних і багаторічних трав. Достовірність оцінювання одержаних результатів за наслідками проведених ентомологічних досліджень та їх ефективність.

2.3. Статистична обробка даних ентомологічних методів експериментальних досліджень
Вивчення основ статистичної обробки результатів ентомологічних досліджень. Методи статистичної обробки експериментальних даних ентомологічних досліджень з використання комп’ютерних програм, оцінювання достовірності результатів досліджень. Значення математичної статистики ентомологічних досліджень та обробка результатів спостережень. Статистичні показники кількісної і якісної мінливості: частка ознаки, показник мінливості – стандартне відхилення, коефіцієнт варіації, похибка частки. Дисперсійний аналіз даних вегетаційних та польових ентомологічних досліджень.

Кількісна та якісна мінливість. Середнє арифметичне, геометричне, квадратичне та гармонійне. Статистичні методи перевірки гіпотез. Критерії істотності, Хі – квадрат та Фішера. Коефіцієнт регресії та кореляції. Коваріація та пробіт-аналіз.


2.4. Облік врожаю, документація і форми звітності у ентомологічних дослідженнях
Підготовка до збирання врожаю. Способи та строки збирання врожаю. Методи обліку врожаю. Систематичність, повнота і чіткість записів за результатами спостережень і обліків. Основа повноцінної наукової документації при ентомологічних дослідженнях. Первинні документи: щоденник досліджень, журнал досліду, лабораторний журнал, робочі зошити. Вимоги до оформлення звіту, реферату, наукової статті. Основні розділи документації при ентомологічних дослідженнях. Визначення доцільності проведення захисних заходів на різних с.-г. культурах. Впровадження результатів наукових ентомологічних досліджень.
ОРІЄНТОВАНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕМ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ
Лабораторні заняття з дисципліни «Ентомологічні методи експериментальних досліджень» спрямовані на набуття стійких навиків проведення наукових дослідів та широкого їх впровадження у виробництво, що підтверджує всебічну і якісну підготовку магістрів. Крім того, вони доповнюють теоретичний курс прикладними навиками, що сприяє прийняттю самостійних рішень дослідником по організації і проведенню необхідних експериментальних досліджень у виробництві та наукових установах.
Модуль 1. Основні теоретичні положення, принципи і вимоги щодо проведення ентомологічних експериментальних досліджень
1.1. Особливості використання математичних методів прогнозування та сигналізації, а також поширення та розвитку шкідливих організмів. Індукція і дедукція – форми логічного мислення. Принципи єдиної відміни – найважливіша вимога до ентомологічних методів досліджень. Приклади практичного застосування ентомологічних методів експериментальних досліджень з основними шкідниками зернових колосових культур (пшениця, жито, овес, ячмінь, тритікале) та зернобобових культур (горох, соя, люпин, боби, квасоля).

1.2. Методика взяття вибірки. Визначення об’єму вибірки з необхідності проведення статистичної обробки даних. Поняття про варіанти за кількісної та якісної мінливості. Визначення кількості варіантів за різних методів досліджень. Аналіз і синтез. Приклади: шкідники соняшника, ріпаку, редьки олійної, гірчиці, льону та коноплі.

1.3. Вивчення ефективності пестицидів і біологічних препаратів у ентомологічних дослідженнях. Необхідність проведення обліків і спостережень за умовами зовнішнього середовища та методики їх здійснення. Особливості постановки ентомологічних досліджень у господарствах. Приклади: шкідники цукрових, кормових, столових буряків, картоплі та баштанних культур.
Модуль 2. Особливості планування та статистична обробка експериментальних даних ентомологічних досліджень
2.1. Визначення завдань та етапів планування ентомологічних досліджень. Розробка плану спостережень та обліків у польовому досліді. Планування варіантів у багатофакторних дослідах. Складання схеми та структури досліду в ентомологічних дослідженнях. Приклади: основні шкідники овочевих культур відкритого та закритого ґрунту.

2.2. Особливості варіаційної (математичної) статистики. Найменша істотна різниця (НІР0,05). Проведення кореляційного та регресійного аналізу в ентомологічних дослідженнях. Вирахування статистичних показників кількісної і якісної мінливості різними методами. Приклади: основні шкідники зерняткових та кісточкових плодових культур.

2.3. Значення, форми і умови зберігання документації. Статистичні показники кількісної мінливості. Розподіл частот та графічне їх зображення. Використання пробіт-аналізу в ентомологічних дослідженнях при вивченні летальних доз інсектицидів та мікробіологічних препаратів. Приклади: шкідники ягідних культур (малина, суниця, аґрус, смородина та виногнад)

2.4. Визначення основних елементів методики та техніки експерименту. Визначення генеральної та вибіркової сукупності в ентомологічних дослідженнях. Проведення дисперсійного аналізу експериментальних даних одно-, дво- і багатофакторного польового дослідів з ентомології. Ентомологічні дослідження сутності статистичних методів перевірки гіпотез. Оцінка істотної різниці середніх незалежних вибірок. Приклади: основні шкідники запасів с.-г. продукції при зберіганні.



САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Самостійна робота студентів з навчальної дисципліни «Ентомологічні методи експериментальних досліджень» базується на двох складових – підготовки магістрів до навчальних занять та виконанні ними індивідуальних завдань.
Підготовка до навчальних занять
Необхідно самостійно підготуватися до навчальних занять шляхом опрацювання рекомендованих джерел літератури.
Зразок орієнтовного переліку джерел літератури з визначенням сторінок
Модуль 1. Основні теоретичні положення, принципи і вимоги щодо проведення ентомологічних експериментальних досліджень
[1, c. 3 – 34; 80 – 96], [1, c. 42 – 79; 101 – 175], [2, c. 5 – 26; 73 – 96; 107 – 125], [8, c. 25 – 83; 122 – 294], [8, c. 88 – 120; 296 – 311], [8, c. 66 – 70], [10, c. 1 – 8; 36 – 41; 14 – 51], [9, c. 58 – 91; 136 – 172; 190 – 224], [6, c. 22 – 48; 96 – 106], [5, c. 81 – 96; 111 – 133], [4, c. 21 – 34; 38 – 52], [7, c. 85 – 100; 111 – 164].
Модуль 2. Особливості планування та статистична обробка даних з ентомологічних експериментальних досліджень
[1, c. 242 – 277; 179 – 241], [2, c. 95 – 136; 176 – 201; 215 – 228], [3, c/ 298 – 320], [8, c. 80 – 85; 86 – 104; 104 – 121; 124 – 233], [8, c. 413 – 417; 420 – 428; 433 – 438], [10, c. 52 – 90; 91 – 158], [9, c. 227 – 256; 260 – 283], [6, c. 57 – 75; 117 – 134], [5, c. 143 – 172; 194 – 256], [4, c. 14 – 20; 53 – 60], [7, c. 172 – 196; 206 – 233].
Зразок орієнтовного переліку індивідуальних завдань для самостійної роботи студентів
Модуль 1. Основні теоретичні положення, принципи і вимоги щодо проведення ентомологічних експериментальних досліджень
1.1. Дати характеристику і визначити місце основним методам досліджень: лабораторний, вегетаційний, вегетаційно-польовий та польовий в ентомологічних дослідженнях.

1.2. Підготувати реферат на тему: «Види обліків, методи їх проведення в лабораторних та вегетаційних ентомологічних дослідженнях».

1.3. Підготувати реферат на тему: «Видовий склад, динаміка чисельності та шкідливість фітофагів і їх природних ворогів в агроценозі пшеничного поля».

1.4. Вивчення прикладів шкідників зернових культур (кукурудза, рис, сорго, просо, гречка) та шкідників багаторічних трав (люцерна, конюшина, буркун, злакові трави)

1.5. Вивчення прикладів основних шкідників ефіроолійних культур (шавлія мускатна, лаванда, м’ята, троянда ефіроолійна) та шкідників лікарських культур.
Модуль 2. Особливості планування та статистична обробка даних ентомологічних експериментальних досліджень.
2.1. Розкрити зміст вимог до розміщення ділянок на дослідному полі в дослідженнях з ентомології та методи їх здійснення: стандартний, систематичний, рендомізований, а також їх переваги і недоліки.

2.2. Підготувати реферат на тему: «Визначення біологічної, екологічної, господарської та економічної ефективності препаратів на посівах цибулі в ентомологічних дослідженнях».

2.3. Дати характеристику статистичним показникам кількісної і якісної мінливості: частка ознаки, показник мінливості, стандартне відхилення, коефіцієнт варіації та похибка частки.

2.4. Підготувати реферат на тему: «Визначення доцільності проведення захисних заходів проти основних шкідників винограду у збереженні врожаю».

2.5. Вивчення прикладів основних шкідників листяних та хвойних порід лісозахисних смуг.

Таблиця 2


Схема орієнтованого розподілу балів за модулями навчальної дисципліни «Ентомологічні методи експериментальних досліджень»


Вид контролю

Модуль

Тема

Навчальні заняття (підготовка та виконання)

Виконання індивідуальних завдань (ОР, рефератів та ін..)

Модульний (змістовно-модульний контроль)

Всього балів (сума 4+5+6)

1

2

3

4

5

6

7

Поточний контроль

1

1.1

5

3

1

9

1.2

6

3

1

10

1.3

6

3,5

1,5

11

Всього за модуль 1

17

9,5

3,5

30

2

2.1

5

3

1

9

2.2

6

3

1

10

2.3

6

3

1

10

2.4

6

3,5

1,5

11

1

2

3

4

5

6

7




Всього за модуль 2

23

12,5

4,5

40

Всього за поточний контроль

40

22

8

70

Підсумковий контроль (іспит)

30

Разом

100



КРИТЕРІЇ ТА ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ І УМІНЬ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ЕНТОЛОМОГІЧНІ МЕТОДИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ»
Контроль знань і умінь студентів (поточний і підсумковий) з навчальної дисципліни «Ентомологічні методи експериментальних досліджень» здійснюються згідно з кредитно-модульною системою організації навчального процесу.

Поточний – під час виконання лабораторних робіт, індивідуальних завдань (розрахункових робіт, рішення конкретних завдань), контроль засвоєння певного модуля (модульний контроль) проводиться у вигляді тестового контролю знань із кожного змістовного модуля навчальної дисципліни. Один комплект тестів формується із 30 завдань на один модуль. У кожному завданні 30 питань, кожне питання 4-5 відповідей.

Підсумковий – включає іспит. Максимально можлива кількість умовних балів за навчальні заняття студентів становить 70 % (коефіцієнт 0,7) і 30 % (коефіцієнт 0,3) припадає на іспит від загальної кількості умовних балів.

Рішенням кафедри за виконання робіт, які не передбачені навчальним планом, але сприяють підвищенню рівня знань та умінь студентів з навчальної дисципліни (доповідь на студентській конференції, здобуття призового місця на олімпіадах, виготовлення стендів тощо) надається до 10 % від загальної кількості умовних балів з навчальної дисципліни.

Підставою для визначення критерію оцінювання знань студентів є рівень засвоєння студентами навчального матеріалу згідно з прийнятими критеріями та шкалою оцінювання знань і умінь студентів (табл.3).

Таблиця 3


Критерії та шкала оцінювання знань і умінь студентів за навчальної дисципліни «Ентомологічні методи експериментальних досліджень»


Оцінка національна

Оцінка ECTS

Визначення ECTS

Кількість балів з дисципліни

Відмінно

A

Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок

> 90

Добре

B

Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками

82 – 89

C

Добре – загалом правильна робота з певною кількістю помилок

75 – 81

Задовільно

D

Задовільно – непогано, але із значною кількістю недоліків

66 – 74

E

Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії

60 – 65

Незадовільно

FX

Незадовільно – потрібно працювати перед тим, як отримати позитивну оцінку

35 – 59

F

Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота

< 35

За результатами виконання завдань поточного і підсумкового контролю з навчальної дисципліни «Ентомологічні методи експериментальних досліджень» оцінку «відмінно» (сума балів 90 і більше) отримують студенти, які усвідомили суть роботи, всебічно і глибоко проаналізували і висвітлили усі питання, використали дані основної та додаткової літератури. Відмінна оцінка виставляється за вільне володіння навчальним матеріалом, зокрема, знання особливостей планування і проведення польових дослідів у галузі захисту рослин; володіння технікою проведення польових досліджень із ентомології, основних елементів методики дослідної справи, методів ентомологічних досліджень, висунення робочих гіпотез; оптимального співвідношення числа варіантів, площі, форми й орієнтації, їх впливу на похибку досліду; особливостей проведення польових досліджень у селекції та імунітеті рослин, знання з наукової звітності та ведення документації з польового досліду; вміння аналізувати і оцінювати факти, їх інтерпретувати і робити правильні висновки та прогноз очікуваних результатів.

Оцінку «добре» отримує студент за суму отриманих балів поточного і підсумкового контролю (75 – 89 балів), які він набрав за умови здатності аналізувати зміст завдань та практично застосовувати їх у процесі виконання роботи, що стосуються вміння правильно формувати мету і завдання досліджень, вибирати об’єкт експерименту; володіти основними елементами методики польового досліду; здійснювати планування схеми та оптимальної структури польових дослідів у галузі захисту рослин; володіти технікою проведення польових досліджень з ентомології; диференціювати основні елементи методики дослідної справи у ентомологічних дослідженнях, інтерпретувати робочі гіпотези – головні методологічні інструменти організації процесу досліджень; аналізувати і оцінювати у дослідженнях оптимальне співвідношення числа варіантів, площ, форми й орієнтації, їх вплив на похибку досліду; інтерпретувати дані, отримані в результаті здійснення спостережень і обліків; уміння самостійно приймати професійно-орієнтовані рішення, що випливають з конкретних ситуацій.

За підсумками відповідей на тестові завдання студент добре володіє і використовує матеріали основної і додаткової літератури, але в окремих завданнях допускає декілька помилок.

Оцінка «задовільно» виставляється студенту за суму набраних балів поточного і підсумкового контролю (60 – 74 балів), який у своїх відповідях виявив непогані або достатні знання навчального програмного матеріалу з курсу «Ентомологічні методи експериментальних досліджень», але не зумів повністю розкрити особливості планування і проведення польових дослідів; володіння технікою проведення польових досліджень з ентомології, основних елементів методики дослідної справи, інтерпретація робочих гіпотез; особливостей проведення польових досліджень у селекції та імунітеті рослин і допускає значну кількість недоліків.

Оцінку «незадовільно» отримує студент, у якого сума набраних балів з поточного і підсумкового контролю становить 59 і менше балів, що свідчить про те, що він не освоїв основний програмний матеріал з дисципліни «Ентомологічні методи експериментальних досліджень», не розкрив суті того чи іншого методу і не дав правильні відповіді на більшу частину питань, не виявив вміння аналізувати і оцінювати факти, робити правильні висновки. Із відповідей на тестові завдання видно, що студент не знайомий з основною і додатковою літературою, не спроможний самостійно відновлювати, професійно спрямовувати знання з дисципліни. Такому студенту, для отримання позитивної оцінки, необхідно серйозно й більш цілеспрямовано продовжувати освоєння програмного матеріалу навчальної дисципліни.




СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта / Б. А. Доспехов. – М.: Агропромиздат, 1985. – 350 с.

  2. Основи наукових досліджень в агрономії / [Єщенко В. О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П. В.]. – К.: Дія, 2005. – 288 с.

  3. Литл Т. Сельскохозяйственное опытное дело. Планирование и анализ / Т. Литл, Ф. Хилз; пер. с англ. Б.Д. Кирюшина; под ред. Д.В. Васильевой. – М.: Колос, 1981. – 320 с.

  4. Левшиц И.З. Рекомендации по учету численности вредителей яблони и прогнозу необходимости борьбы с ними / И.З, Левшиц, И.И. Петрушова. – М.: Колос, 1979. – 63 с.

  5. Мегалов В.А. Выявление вредителей полевых культур / В.А. Мегалов. – М.: Колос, 1968. – 176 с.

  6. Методика полевого опыта в овощеводстве и бахчеводстве / [под ред. В.Ф. Белика и Г.Л. Бондаренко ]. – М., 1979. – 210 с.

  7. Методика исследований по сахарной свекле / [Зубенко В.Ф., Борисюк В.А., Балков И.Я и др.]. – К.: ВНИС, 1986. – 292 с.

  8. Методика випробування і застосування пестицидів / [Трибель С. О., Сігарьова Д. Д., Секун М. П., Іващенко О. О. та ін.]; за ред. С. О. Трибеля. – К.: Світ, 2001. – 448, [279 – 285] с.

  9. Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / [Омелюта В.П., Григорович І.В., Чабан В.С. та ін.]; за ред. В.П. Омелюти. – К.: Урожай, 1986. – 294 с.

  10. Пересипкін В.Ф. Практикум із основ наукових досліджень у захисті рослин / В.Ф. Пересипкін, І.Л. Марков, В.С. Шелестова. – К.: НАУ, 2000. – 178 с.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка