Програма практично-орієнтованого комплексного іспиту з фармацевтичної хімії, фармакогнозії та клінічної фармації




Скачати 389.09 Kb.
Дата конвертації17.04.2016
Розмір389.09 Kb.
Міністерство охорони здоров’я України

ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ МОЗ УКРАЇНИ»

“Затверджую”

Перший проректор

______________ проф.Перцева Т .О.

«_____» __________ 2014 р.



Програма

практично-орієнтованого комплексного іспиту з фармацевтичної хімії, фармакогнозії та клінічної фармації

освітньо кваліфікаційного рівня «спеціаліст»
за спеціальністю 7.110201 «Фармація»
Курс 5 семестр 10
Укладачі:

проф. Подплетня О.А.

проф. Гарець В.І.

доцент Клебанський Є.О.

ас. Хомяк Н.В.

викл. Колосова І.І.

Програму ухвалено на засіданні предметної методичної комісії

ДЗ “ДМА МОЗ України” з фармації

«___»_________2014 протокол № ____

Голова предметної методичної комісії,

професор

Подплетня О.А.


Затверджено на засіданні ЦМК ДЗ “ДМА МОЗ України”

«___»_________2014 протокол № ____

Дніпропетровськ - 2014



Загальні положення

Державна атестація студентів спеціальності 7.110201 «Фармація проводиться у формі практично-орієнтованого комплексного іспиту з фармацевтичної хімії, фармакогнозії та клінічної фармації та/або захисту дипломної роботи.

Практично-орієнтований державний іспит перевіряє готовність випускника здійснювати на реальному об'єкті майбутньої професіональної діяльності (лабораторне обладнання та прилади, реактиви, гербарії, лікарська рослинна сировина тощо), або на моделі такого об'єкту (рецептурні бланки, бланки аптечної, лікарської та звітної документації, ситуаційне завдання тощо) виробничі функції, які неможливо оцінити методом стандартизованого тестування.

Метою практично-орієнтованого державного іспиту є оцінювання якості вирішення випускником типових задач діяльності і демонстрації відповідних умінь та навичок в умовах, що наближені до реальних. Іспит проводиться у спеціально обладнаних лабораторіях.

Державний іспит у формі комплексного практично-орієнтований іспиту проводиться як комплексна перевірка спроможності випускника здійснювати професійну діяльність в умовах, що наближені до реальних, і демонструвати необхідний рівень сформованості умінь та навичок, що визначені відповідною ОКХ. Зміст практично-орієнтованого державного іспиту формується згідно галузевого стандарту вищої освіти "Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста" та галузевого стандарту вищої освіти "Освітньо-кваліфікаційна характеристика спеціаліста" для відповідної спеціальності.

Переліки типових задач діяльності, умінь та навичок, що виносяться на практично-орієнтований державний іспит, ґрунтуються на вимогах ОКХ відповідно до спеціальності (згідно з додатками 1,2,3 до ОКХ та ОПП спеціальностей 7.12020101 – «фармація» відповідно до Наказу МОН України № 629 від 29.07.2004 року).

До програми практично-орієнтованого комплексного державного іспиту з фармацевтичної хімії, фармакогнозії та клінічної фармації «спеціаліст» увійшли програмні питання з дисциплін «Фармацевтична хімія», «Фармакогнозія», «Клінічна фармакологія», «Фармацевтична опіка».


Критерії оцінювання типових задач діяльності та умінь, що перевіряються на комплексних державних практично-орієнтованих іспитах у випускників зі спеціальності «фармація».
Комплексний практично-орієнтований державний іспит: фармацевтична хімія, фармакогнозія, клінічна фармація
Дисципліна: фармацевтична хімія

Оцінка «відмінно» виставляється студенту, який правильно виконав поставлене завдання щодо аналізу лікарського засобу (володіння практичними навичками), вміє грамотно проводити розрахунки, інтерпретувати одержані результати, користуватися необхідною довідковою літературою.

Оцінка «добре» - виставляється студенту, який правильно виконав поставлене завдання щодо аналізу лікарського засобу, але володіє практичними навичками на рівні аналогічного відтворення, вміє проводити розрахунки, в яких виявлені несуттєві помилки, що не мають принципового характеру.

Оцінка «задовільно» - виставляється студенту, який в цілому справився з поставленим завданням щодо аналізу лікарського засобу, але при цьому навичками володіє невпевнено, на рівні репродуктивного відтворення, допустив незначні помилки в розрахунках.

Оцінка «незадовільно» - виставляється студенту, який допустив принципові помилки, не зміг вирішити завдання, навичками не володіє.
Дисципліна: фармакогнозія

Оцінка «відмінно» виставляється студенту, який правильно визначив ЛР за гербарним зразком (вказав назву ЛР, родини і сировини латинською і українською мовами, домішки, охарактеризував запаси сировини і методи їх визначення, заготівлю, сушіння і хімічний склад рослинної сировини). Ідентифікував зразок сировини макро-, мікроскопічними і хімічними методами, назвав умови зберігання і застосування сировини і препаратів. Вирішив ситуаційні завдання з фармакогнозії та задачі з товарознавчого аналізу та запропонував збір з лікарської рослинної сировини для проведення лікування різних захворювань. Студент повністю виконав поставлені завдання, вміє грамотно інтерпретувати одержані результати.

Оцінка «добре» - виставляється студенту, якщо при відповіді на запитання студент правильно виконав поставлені завдання, показав володіння практичними навичками, але припустився окремих несуттєвих помилок, які не мають принципового характеру.

Оцінка «задовільно» - виставляється, якщо студент при відповіді справився в цілому з поставленим завданням, але при цьому не вказав назву ЛР, родини і сировини латинською мовою. Окремими навичками володіє невпевнено, допустив незначні помилки в розрахунках, демонструє здатність упоратися з виконанням завдань, передбачених програмою на рівні репродуктивного відтворення.

Оцінка «незадовільно» - виставляється, якщо при відповіді студент допустив принципові помилки, не зміг вирішити ситуаційні завдання, не визначив ЛР за гербарним зразком та не ідентифікував зразок сировини.
Дисципліна: клінічна фармація

Оцінка «відмінно» виставляється студенту, який правильно виконав поставлене завдання, повністю володіє практичними навичками, вміє інтерпретувати лист призначень, визначати цілі призначення препаратів, відповідність та оптимальність призначень відносно поставлених цілей, різнобічно оцінювати особливості взаємодії препаратів, користуватися необхідною довідковою літературою; поставлені запитання показали глибокі систематизовані знання програмного матеріалу, студент вміло демонструє знання літератури та творчо підходить до вирішення поставленої задачі.

Оцінка «добре» - виставляється студенту, який правильно виконав поставлене завдання, показав володіння практичними навичками на рівні аналогічного відтворення, вміє аналізувати ситуацію, але припустився окремих несуттєвих помилок, які не мають принципового характеру.

Оцінка «задовільно» - виставляється, якщо при відповіді на запитання студент виявив знання основного програмного матеріалу в обсязі, що необхідний для подальшої роботи, в цілому справився з поставленим завданням, але при цьому окремими навичками володіє невпевнено, допустив незначні помилки.

Оцінка «незадовільно» - виставляється, якщо при відповіді на запитання студент не виконав поставленого завдання і допустив принципові помилки, не володіє практичними навичками, виявив серйозні недоліки в знаннях основного матеріалу.
Оцінювання результатів. За результатом комплексного практично-орієнтованого державного іспиту виставляються окремі оцінки з дисциплін, які входять до комплексу.

Оцінка з кожної дисципліни виставляється за традиційною чотирьохбальною системою і розраховується як середнє арифметичне від оцінок, які виставлені екзаменаторами за кожну стандартизовану практичну навичку і додаткові запитання, що зафіксовані у індивідуальних Екзаменаційних листах до білету з дисциплін комплексного практично-орієнтованого державного іспиту. Критерії щодо оцінювання типових задач діяльності та умінь з екзаменаційних дисциплін наведені у додатках 7.11-7.12. Оцінка в балах ECTS та традиційна оцінка на основі цих балів виставляються на кожному Екзаменаційному листі відповіді студента.

Результуючий бал за дисципліну, що включено до практично-орієнтованого державного іспиту, визначається в системі ECTS як середнє арифметичне від оцінок які виставлені екзаменаторами за стандартизовані практичні навички і додаткові запитання помножене на коефіцієнт 200, округлене до цілого значення згідно встановлених критеріїв. Такий результуючий бал є оцінкою з дисципліни студента у 200 - бальній шкалі.

Критерії встановлення традиційній оцінки наступні: 200-180 балів - «відмінно», 179-140 балів - «добре», 139-101 балів - «задовільно», 100 і менш балів «незадовільно».



Шкалу конвертації оцінки за дисципліну на комплексному практично-орієнтованому державному іспиті у бали ECTS та традиційну національну оцінку наведено у додатку 7.13. Результати складання державних іспитів оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання ДЕК.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ З ФАРМАЦЕВТичнОЇ хіміЇ

Теоретичні питання


  1. Предмет фармацевтичної хімії, мета і завдання. Зв'язок з хімічними, медико-біологічними та іншими науками.

  2. Вимоги до лікарських засобів відносно їх чистоти. Загальні фармакопейні положення про визначення домішок у лікарських засобах.

  3. Методи аналізу лікарських засобів. Фізичні, хімічні, фізико-хімічні, біологічні.

  4. Якісний та кількісний експрес-аналізи.

  5. Організація контролю якості лікарських засобів в аптеці. Особливості аналізу лікарського засобу і готового лікарського засобу.

  6. VII група періодичної системи елементів. Галогени та їх сполуки. Хлоридна кислота.

  7. Солі хлоридної кислоти: натрію і калію хлориди.

  8. Сполуки брому: натрію і калію броміди.

  9. Сполуки йоду: натрію і калію йодиди.

  10. Йод. Препарати йоду.

  11. VI група періодичної системи елементів. Кисень. Пероксид водню.

  12. Сполуки оксигену з гідрогеном: вода очищена, вода для ін'єкцій.

  13. Сполуки сульфуру: натрію тіосульфат.

  14. V група періодичної системи елементів. Сполуки нітрогену: азоту закис, натрію нітрит.

  15. Сполуки бісмуту: бісмуту нітрат основний. Сполуки арсену: арсенистий ангідрид.

  16. IV група періодичної системи елементів. Карбон та його сполуки. Вугілля активоване.

  17. Солі карбонатної кислоти: натрію гідрокарбонат.

  18. III група періодичної системи елементів. Сполуки бору: кислота борна, натрію тетраборат.

  19. II група періодичної системи елементів. Сполуки магнію: магнію оксид, магнію сульфат, магнію карбонат основний. Сполуки цинку: цинку сульфат, цинку оксид. Сполуки кальцію: кальцію хлорид.

  20. Сполуки меркурію: меркурію оксид жовтий, меркурію дихлорид.

  21. I група періодичної системи елементів. Сполуки аргентуму: аргентуму нітрат.

  22. VIII група періодичної системи елементів. Сполуки феруму: феруму сульфат.

  23. Загальна характеристика органічних лікарських засобів. Особливості аналізу.

  24. Галогенопохідні вуглеводнів жирного ряду – хлороформ. Фторотан.

  25. Галогенопохідні вуглеводнів жирного ряду: йодоформ.

  26. Загальна характеристика спиртів. Спирт етиловий.

  27. Загальна характеристика альдегідів. Розчин формальдегіду. Гексаметилентетрамін.

  28. Карбонові кислоти жирного ряду. Солі лимонної кислоти: натрію цитрат і гідроцитрат для ін'єкцій.

  29. Амінокислоти жирного ряду: кислота глутамінова.

  30. Прості ефіри – діетиловий ефір, димедрол.

  31. Складні ефіри: нітрогліцерин.

  32. Моноциклічні терпеноїди: терпінгідрат, ментол, валідол.

  33. Біциклічні терпеноїди: камфора, бромкамфора.

  34. Аміди вугільної кислоти. Уретани: мепротан. Ациклічні уреїди: бромізовал.

  35. Барбітурова кислота та її похідні. Загальна характеристика барбітуратів.

  36. Похідні барбітурової кислоти: барбітал, барбітал-натрій, фенобарбітал.

  37. Похідні барбітурової кислоти: етамінал-натрій, гексенал.

  38. Залежність фізіологічної дії речовин від складу та будови їх молекул в ряду барбітуратів. Антагоніст барбітуратів – бемегрид.

  39. Ароматичні кислоти. Фенолокислоти. Кислота бензойна, саліцилова та їх натрієві солі.

  40. Ефіри саліцилової кислоти: ацетилсаліцилова кислота та фенілсаліцилат.

  41. Ароматичні аміни. Похідні аніліну: фенацетин.

  42. Аміди сульфанілової кислоти. Загальна характеристика сульфаніламідних лікарських засобів.

  43. Аміди сульфанілової кислоти: стрептоцид, стрептоцид розчинний.

  44. Аміди сульфанілової кислоти: сульфацил-натрій, сульфадимезин.

  45. Аміди сульфанілової кислоти: норсульфазол, фталазол.

  46. Аміди сульфанілової кислоти: сульфадиметоксин, сульфален.

  47. Ефіри пара-амінобензойної кислоти: анестезин, новокаїн, дикаїн.

  48. Солі пара-аміносаліцилової кислоти: натрію пара-аміносаліцилат, бепаск.

  49. Похідні аміноспиртів: ефедрин, адреналін, мезатон.

  50. Гетероциклічні сполуки. Загальна характеристика.

  51. Похідні фурану: фурацилін. Похідні піридину: діетиламід нікотинової кислоти. Похідні піперидину: промедол.

  52. Похідні піразолу: антипірин, анальгін, бутадіон.

  53. Похідні хіноліну: 5-НОК. Похідні ізонікотинової кислоти: ізоніазид, фтивазид.

  54. Алкалоїди. Класифікація. Загальна характеристика.

  55. Алкалоїди, похідні тропану: атропіну сульфат, скополаміну гідробромід.

  56. Алкалоїди, похідні хіноліну та ізохіноліну: хінін, його солі, папаверину гідрохлорид.

  57. Алкалоїди, похідні фенантренізохіноліну: морфін, кодеїн, етилморфін та їх солі.

  58. Алкалоїди пуринового ряду: кофеїн, теобромін, теофілін та їх солі.

  59. Вуглеводи. Глюкоза. Лактоза. Кальцію глюконат.

  60. Вітаміни. Загальна характеристика. Вітаміни жиророзчинні. Ретинолу ацетат. Ергокальциферол. Токоферолу ацетат.

  61. Водорозчинні вітаміни. Тіаміну хлорид. Тіаміну бромід. Рибофлавін.

  62. Кислота нікотинова. Нікотинамід. Піридоксину гідрохлорид. Ціанокобаламін.

  63. Кислота аскорбінова. Кальцію пангамат.

  64. Антибіотики гетероциклічного ряду. Пеніциліни: бензилпеніциліну калієва і натрієва солі, бензилпеніциліну новокаїнова сіль, феноксиметилпеніцилін.

  65. Напівсинтетичні пеніциліни. Ампіцилін. Оксацилін.

  66. Антибіотики-глікозиди: стрептоміцин та його солі.

  67. Антибіотики ароматичного ряду: левоміцетин.

  68. Антибіотики аліциклічного ряду: тетрациклін, окситетрациклін та їх солі.

Практичні завдання. Провести аналіз лікарського засобу:



  1. Кислота хлористоводнева.

  2. Натрію хлорид.

  3. Водню пероксид.

  4. Натрію гідрокарбонат.

  5. Кислота борна.

  6. Купруму сульфат.

  7. Спирт етиловий.




  1. Кислота нікотинова.

  2. Кислота саліцилова.

  3. Фенол.

  4. Кальцію глюконат.

  5. Кислота аскорбінова.




Зміст програми З ФармакогнозіЇ

Теоретичні питання


  1. Завдання фармакогнозії на сучасному етапі. Роль фармакогнозії в практичній діяльності.

  2. Організація заготівлі лікарської рослинної сировини (ЛРС); правила зберігання сировини залежно від різних морфологічних груп і хімічного складу.

  3. Основні напрямки наукових досліджень у галузі вивчення ЛР. Методи виявлення нових ЛР, роль наукових досліджень і навчальних закладів.

  4. Сировинна база лікарських рослин України, їх раціональне використання, охорона і відтворення.

  5. Фармакогностичний аналіз ЛРС: приймання ЛРС, відбір проб для аналізу, встановлення тотожності, чистоти та доброякісності сировини. Що таке партія сировини?

  6. Визначення поняття «полісахариди». Їх класифікація, фізичні та хімічні властивості. Вилучення із лікарської рослинної сировини та якісні реакції.

  7. Крохмаль. Будова крохмального зерна. Структура амілази та амілопектину. Сировинні джерела отримання крохмалю та його застосування.

  8. Інулін. Будова. Сировина, яка містить інулін. Якісне визначення, використання.

  9. Слиз. Хімічний склад, фізичні властивості. Локалізація та походження в рослинах. ЛР та ЛРС, які містять слиз.

  10. Камеді. Походження в рослинах. Будова. Класифікація. Сировинні джерела отримання. Застосування.

  11. Пектини. Будова. Застосування. ЛР та ЛРС, які містять пектини.

  12. Визначення поняття «ліпіди». Їх класифікація. Фізичні та хімічні властивості ліпідів. Зберігання.

  13. Визначення типів жирних олій. Приклади типів. Найбільш поширені жирні кислоти, які входять до складу жирних олій.

  14. Методи отримання жирів і жирних олій. Визначення фізичних та хімічних показників жирних олій. Їх аналітичне значення.

  15. Ліпоїди: бджолиний віск, спермацет, ланолін, фосфоліпіди. Сировинні джерела їх отримання. Будова. Застосування. Як відрізнити справжні ліпіди від ліпоїдів?

  16. Визначення поняття «вітаміни». Розповсюдження їх у рослинному світі. Вплив фаз вегетації і умов зростання на накопичення вітамінів у рослинах. Класифікація вітамінів. Кількісне визначення аскорбінової кислоти. Шляхи використання сировини, яка містить вітаміни.

  17. Визначення поняття «глікозиди». Типи класифікацій. Глікозинолати (тіоглікозиди) та ціаногенні глікозиди.

  18. ЛР та ЛРС, які містять ферменти і фітогормони. Фітопрепарати. Їх застосування.

  19. Фенольні сполуки. Їх класифікація. Розповсюдження у рослинному світі та біосинтез.

  20. ЛР та ЛРС, які містять прості феноли та фенологлікозиди. Якісні реакції на арбутин. Шляхи використання сировини.

  21. Визначення поняття «лігнани». Класифікації ЛР та ЛРС, які містять лігнани. Застосування.

  22. Визначення поняття «ксантони». Класифікація. ЛР та ЛРС, які містять ксантони. Застосування.

  23. Антраценпохідні. Класифікація. Групи антрахінонів. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, хроматографічний аналіз, кількісне визначення антрахінонів. Зв`язок хімічної будови з біологічної дією.

  24. Розповсюдження антраценпохідних в природі. Біосинтез. ЛР та ЛРС, які містять антраценпохідні. Застосування.

  25. Визначення поняття «флавоноїди». Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, хроматографічний аналіз, кількісне визначення флавоноїдів. Розповсюдження у рослинах. Біосинтез. Медико-біологічне значення флавоноїдів.

  26. ЛР та ЛРС, які містять катехіни, антоціани, флаванони, флавоноли, флавони, ізофлавони, аурони, халкони.

  27. Визначення поняття «кумарини» і «фурохромони». Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, кількісне визначення. Розповсюдження в рослинах. Біосинтез. Медико-біологічне значення, застосування кумаринів, фурохромонів. ЛР та ЛРС, які містять кумарини та фурохромони. Правили техніки безпеки при роботі з ЛРС.

  28. Визначення поняття «дубильні речовини» (таніди). Хімічна будова. Типи класифікацій. Фізичні та хімічні властивості. Якісні реакції, кількісне визначення дубильних речовин. Розповсюдження у рослинах. Біологічна роль у життєдіяльності рослин.

  29. ЛР та ЛРС, які містять дубильні речовини. Шляхи використання.

  30. Визначення поняття «терпеноїди». Класифікація. Біосинтез. Правило Ружички. Розповсюдження БАР ізопреноїдної структури в рослинному світі.

  31. Визначення поняття «іридоїди». Хімічна будова Класифікація. Якісні реакції на іридоїди, хроматографічний аналіз. ЛР та ЛРС, які містять іридоїди.

  32. Визначення поняття «ефірні олії». Розповсюдження, локалізація. Вплив онтогенетичних і зовнішніх факторів на накопичення в рослинах. Мінливість хімічного складу. Роль олій в життєдіяльності рослин.

  33. Хімічний склад ефірних олій. Класифікація моно- і сесквітерпенів за продуктами гідрування. Типи сполук. Фізичні та хімічні властивості ефірних олій. Методи отримання ефірних олій. Зберігання ЛРС, яка містить ефірні олії. Методи кількісного визначення ефірних олій у ЛРС. Методи аналізу ефірних олій. Визначення фізичних та хімічних числових показників. Їх аналітичне значення.

  34. ЛР та ЛРС, які містять: ациклічні, моноціклічні і біциклічні монотерпеноїди; сесквітепеноїди та сесквітерпенові лактони (евдесманоліди та гваяноліди), сполуки ароматичного ряду. Їх застосування.

  35. Визначення поняття «сапоніни». Фізичні, хімічні та біологічні властивості сапонінів. Класифікація в залежності від будови сапогеніну. Якісні реакції.

  36. ЛР та ЛРС, які містять тритерпенові та стероїдні сапоніни. Шляхи використання.

  37. Визначення поняття «кардіостероїди» («серцеві глікозиди»). Хімічна будова. Класифікація. Фізичні та хімічні властивості. Стандартизація ЛРС. Якісні реакції, хроматографічний аналіз. Зв`язок фармакологічних властивостей з хімічною будовою.

  38. ЛР та ЛРС, які містять кардіостероїди. Шляхи використання. Техніка безпеки під час роботи з ЛР та ЛРС, які містять кардіостероїди.

  39. Визначення поняття «алкалоїди». Сучасні типи класифікації алкалоїдів. Хімічна будова алкалоїдів. Якісні реакції, хроматографічний аналіз, методи кількісного визначення.

  40. Розповсюдження алкалоїдів у рослинному світі, локалізація їх у рослинах. Вплив різних факторів на накопичення алкалоїдів у рослинах. Правило техніки безпеки під час роботи з ЛР та ЛРС, які містять алкалоїди.

  41. ЛР та ЛРС, які містять: протоалкалоїди, псевдоалкалоїди, справжні алкалоїди - тропанові, пірролізидинові, піридинові та піперидинові, хінолізидинові, ізохінолінові, індольні, пуринові.

  42. Лікарські рослини, сировина яких переробляється на фармацевтичних підприємствах (латинські назви сировини, рослини, родини, сировинна база, хімічний склад, препарати і застосування): ламінарія, мигдаль звичайний, персик звичайний, абрикос звичайний, соняшник однорічний, рицина звичайна, зайцегуб п`янкий, обліпиха крушиновидна, гірчиця, лавровишня, папороть чоловіча, родіола рожева, лимонник китайський, левзея сафлоровидна, подофіл щитовидний, елеутерокок колючий, солодушка альпійська, алое деревовидне, марена красильна, софора японська, аронія чорноплода, шоломниця байкальська, датиска коноплева, леспедеца, ласкавець багатожильчатий, смоковниця, каштан кінський, амі велика, пастернак посівний, псоралея кістянкова, вздутоплідник сибірський, віснага морквовидна, сосна звичайна, ялиця сибірська, аралія маньчжурська, заманиха висока, женьшень, діоскорея ніпонська, якірці сланкі, наперстянка шерстиста, жовтушник сірий, строфант Комбе, жовтозілля плосколисте, дурман індійський, софора товстоплодна, термопсис черговоквітковий, латаття жовте, мачок жовтий, маклея, барбарис звичайний, стефанія гладенька, унгернія Віктора, унгернія Северцева, маткові ріжки, чилібуха, барвінок малий, катарантус рожевий, раувольфія, секурінега півкущева, пасифлора інкарнатна, гармала звичайна, пасльон дольчастий, чемериця, дельфіній сітчастоплідний, аконіт біловусий, ефедра хвощова, перець однорічний, пізньоцвіт.

  43. Лікарська сировина тваринного походження: отрути змій, продукти життєдіяльності медоносної бджоли. Препарати, застосування.

Студент повинен знати:

  • основні поняття фармакогнозії, методи фармакогностичного аналізу, предмет і задачі фармакогнозії, її значення для практичної діяльності фахівця фармації;

  • основні етапи розвитку фармакогнозії; головні напрямки; наукових досліджень в області лікарських рослин (ЛР);

  • характеристику сировинної бази лікарських рослин (дикоростучих і культивованих);

  • організацію заготівлі лікарської рослинної сировини (ЛРС); основні заготівельні організації і їхні функції;

  • систему раціонального використання, охорони і відтворення ресурсів лікарських рослин;

  • методи ресурсних досліджень щодо встановлення природних запасів ЛРС;

  • загальні правила заготівлі ЛРС і заходи щодо охорони природних експлуатаційних заростей лікарських рослин;

  • основи промислового вирощування лікарських рослин;

  • систему стандартизації лікарської рослинної сировини;

  • види класифікації лікарської рослинної сировини (хімічна, фармакологічна, ботанічна, морфологічна);

  • номенклатуру лікарських рослин, лікарської рослинної сировини і лікарських засобів рослинного і тваринного походження, дозволених до застосування в медичній практиці і для використання в промисловому виробництві;

  • основні дані про поширення і місце виростання лікарських рослин, застосовуваних у науковій медицині;

  • вплив географічних і екологічних факторів на накопичування біологічно активних речовин (БАВ) у лікарських рослинах;

  • методи макроскопічного і мікроскопічного аналізу цільного, здрібненого, таблетованої і брикетованої лікарської рослинної сировини; аналіз зборів;

  • морфолого-анатомічні ознаки лікарських рослин і сировини, дозволених до застосування в медичній практиці; можливі домішки;

  • основні групи біологічно активних речовин природного походження і їхні фізико-хімічні властивості; основні шляхи біосинтезу біологічно активних речовин;

  • методи виділення й очищення діючих речовин ЛРС;

  • основні методи якісного і кількісного визначення діючих речовин у лікарській рослинній сировині; біологічну стандартизацію ЛРС;

  • числові показники, що регламентують доброякісність лікарської рослинної сировини, і методи їхнього визначення;

  • вимоги до упакування, маркірування, транспортування і збереження лікарської рослинної сировини відповідно АНД;

  • документальне оформлення результатів аналізу лікарської рослинної сировини; юридичне значення фармакогностичного аналізу;

  • основні способи і форми застосування лікарської рослинної сировини у фармацевтичній практиці і промисловому виробництві;

  • основні дані щодо застосування в медицині лікарських препаратів рослинного і тваринного походження;

  • правила техніки безпеки під час роботи з лікарськими рослинами і сировиною.

Студент повинен вміти:

  • визначати за морфологічними ознаками лікарські рослини у живому та гербаризованому вигляді;

  • проводити заготівлю та сушіння, первинну обробку і зберігання лікарської сировини;

  • ідентифікувати ЛРС на основі мікроскопічного аналізу: корінь алтеї, листя подорожника великого, траву грициків звичайних, кору калини, плоди шипшини, листя кропиви, листя мучниці, листя брусниці, кореневище папороті чоловічої, листя сени, кору крушини, корінь ревеню, траву звіробою, траву череди, траву собачої кропиви п’ятилопатевої, траву гірчака перцевого і почечуйного, траву споришу, кору дуба, кореневище гірчака зміїного, корінь родовика, листя бобівника, корінь кульбаби, листя м’яти перцевої, листя шавлії, листя евкаліпту, корінь валеріани, кореневище аїру, корінь оману, траву полину гіркого, траву деревію, траву чебрецю сланкого та чебрецю звичайного, плоди анісу звичайного, плоди фенхелю, корінь солодки, траву хвоща, листя наперстянки пурпурової, листя конвалії, траву горицвіту, листя беладони, листя блекоти, листя дурману, траву чистотілу;

  • володіти технікою макроскопічного аналізу лікарської рослинної сировини;

  • визначити тотожність лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп у цільному, різаному та порошкованому вигляді, а також у вигляді брикетів, таблеток та ін. формах за допомогою визначника;

  • визначити склад офіцинальних лікарських зборів;

  • розпізнавати домішки ботанічно близьких рослин при збиранні, прийманні та аналізі сировини;

  • проводити якісні і гістохімічні реакції на основі групи біологічно активних речовин, які містяться у лікарських рослинах і сировині (полісахариди, жирні олії, антраценпохідні, флавоноїди, кумарини, дубильні речовини, іридоїди, ефірні олії, сапоніни, серцеві глікозиди, алкалоїди, вітаміни та ін.);

  • застосовувати відповідні методи хроматографії для аналізу лікарської рослинної сировини;

  • визначати кількісний вміст у сировині: антраценпохідних, флавоноїдів, дубильних речовин, ефірних олій, сапонінів, серцевих глікозидів, аскорбінової кислоти, алкалоїдів та ін. методами, передбаченими відповідною АНД;

  • проводити визначення вологи, золи та екстрактивних речових у сировині методами, передбаченими АНД;

  • проводити приймання лікарської рослинної сировини і відбирати проби, необхідні для аналізу, згідно з АНД; проводити статистичну обробку і оформлення результатів хімічного аналізу.




ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ТА ВМІНЬ З ФАРМАКОГНОЗІЇ



  • визначати за морфологічними ознаками лікарські рослини у живому та гербаризованому вигляді;

  • ідентифікувати ЛРС на основі мікроскопічного аналізу: траву грициків звичайних, кору калини, плоди шипшини, листя кропиви, листя м'яти перцевої, листя шавлії, листя евкаліпта, корінь валеріани, корінь оману, алтеї, листя подорожника великого, кору крушини, траву звіробою, траву череди, траву собачої кропиви п'ятилопатевої, траву гірчака перцевого і почечуйного, траву споришу, кору дуба, траву хвоща, траву чистотілу;

  • проводити заготівлю та сушіння, первинну обробку і зберігання лікарської сировини;

  • володіти технікою макроскопічного аналізу лікарської рослинної сировини;

  • визначати тотожність лікарської рослинної сировини різних морфологічних груп у цільному, різаному та порошкованому вигляді, а також у вигляді брикетів, таблеток та інших формах за допомогою визначника;

  • визначати склад офіцинальних лікарських зборів;

  • розпізнавати домішки ботанічно близьких рослин при збиранні, прийманні та аналізі сировини;

  • проводити приймання лікарської рослинної сировини і відбирати згідно з НТД проби, які необхідні для її аналізу; 

  • самостійно працювати та користуватися ДФ XI, нормативно-технічною документацією, іншою нормативно-довідковою літературою.


Список лікарської рослинної сировини для підготовки до державного іспиту з фармакогнозії

  1. Квітки пижмо звичайного

  2. Квітки ромашки лікарської

  3. Кора дуба звичайного

  4. Кора калини

  5. Кора крушини вільховидної

  6. Кореневища та корені оману

  7. Кореневище з коренями валеріани

  8. Кореневища аїру

  9. Кореневище гірчака зміїного

  10. Корінь алтеї

  11. Корінь кульбаби

  12. Корені родовика

  13. Корені солодки голої

  14. Листя евкаліпту кулястого

  15. Листя кропиви дводомної

  16. Листя м'яти перцевої

  17. Листя мати-й-мачухи

  18. Листя подорожника великого

  19. Листя шавлії лікарської

  20. Листя мучниці

  21. Листя брусниці

  22. Листя сени

  23. Листя конвалії

  24. Плоди фенхелю посівного

  25. Плоди шипшини собачої

  26. Плоди анісу звичайного

  27. Трава горицвіту весняного

  28. Трава грициків звичайних

  29. Трава деревію звичайного

  30. Трава звіробою звичайного

  31. Трава материнки звичайної

  32. Трава полину звичайного

  33. Трава собачої кропиви

  34. Трава чебрецю плазкого

  35. Трава чебрецю звичайного

  36. Трава чистотілу великого

  37. Трава гірчака почечуйного

Список гербаріїв для підготовки до ДЕКу з фармакогнозії.

1

Конвалія травнева

2

Кульбаба лікарська

3

Грицики звичайні

4

Собача кропива звичайна (серцева)

5

Ромашка лікарська

6

Хвощ польовий

7

Гірчак пташиний

8

Календула лікарська

9

Деревій звичайний

10

Ехінацея пурпурова

11

Череда трироздільна

12

Шипшина

13

Солодка гола

14

Звіробій звичайний

15

Горицвіт весняний (адоніс)

16

Лепеха болотна

17

Барвінок малий

18

Чистотіл великий

19

Цмін піщаний

20

Материнка звичайна

21

Валеріана лікарська

22

Кропива дводомна

23

Евкаліпт прутовидний

24

Подорожник великий

25

Підбіл звичайний (мати-й-мачуха)

26

Липа серцелиста

27

Гінкго дволопатеве

28

Каштан кінський

29

М'ята перцева

30

Хміль звичайний




31

Полин гіркий

32

Чорниця звичайна

33

Дуб звичайний

34

Щавель кінський

35

Кукурудза звичайна

36

Алтея лікарська

37

Сосна звичайна

38

Дурман звичайний

39

Барбарис звичайний

40

Папороть чоловіча

41

Ялівець звичайний

42

Черемха звичайна

43

Оман високий

44

Кріп пахучий

45

Малина звичайна

46

Пижмо звичайне

47

Плаун-баранець

48

Мак снодійний

49

Астрагал шерстистоквітковий

50

Бузина чорна

51

Береза повисла

52

Блекота чорна

53

Суниця лісова

54

Буркун лікарський

55

Лопух справжній

56

Глід криваво червоний

57

Калина звичайна

58

Обліпиха крушиновидна

59

Чебрець плаский (тимьян повзучий)

60

Лимонник китайський


З

Зміст програми

Фармацевтична опіка з клінічною фармакологією




  1. Основні поняття і визначення.(Самолікування, Брендові і генеричні препарати, «фармацевтична опіка», комплаєнс. Правові документи, що регламентують безрецептурний відпуск лікарських препаратів в Україні.)

  2. Фармацевтична опіка хворих із простудними захворюваннями. (Фармацевтична опіка при застосуванні лікарських засобів для симптоматичного лікування болю в горлі, риніту, кашлю, лихоманки, кон’юнктивіту.)

  3. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні порушеної функції шлунково-кишкового тракту (запор, печія, діарея, метеоризм, дисбактеріоз.)

  4. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні захворювань нервової системи. (Фармацевтична опіка при застосуванні лікарських засобів для симптоматичного лікування головного болю, тривожних станів, астенії, безсоння.)

  5. Фармацевтична опіка в дерматології. (Фармацевтична опіка при застосуванні лікарських засобів для симптоматичного лікування герпесу, мікротравм, опіків, відморожень, акне)

  6. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні суглобного і м'язового болю. (НПЗЗ-гастропатії.)

  7. Фармацевтична опіка при симптоматичному лікуванні кон’юнктивіту.

  8. Фармацевтична опіка при лікуванні симптомів алергії.

  9. Фармацевтична опіка при лікуванні залізодефіцитної анемії

  10. Фармацевтична опіка при застосуванні пероральних гормональних контрацептивів.

  11. Фармацевтична опіка при відпустці препаратів вагітним і лактуючим жінкам. (Мета і задачі фармакотерапії в період вагітності. Види несприятливого впливу лікарських препаратів у період гестації. )

  12. Клініко-фармацевтичні аспекти застосування алкоголю в медицині.

  13. Взаємодія ліків і їжі. (Клініко-фармацевтичні аспекти взаємодії ліків і їжі. Основні фактори, що мають значення при взаємодії ліків і їжі. Шляху можливого впливу їжі на фармакологічні властивості ліків.)

  14. Фармацевтична опіка пацієнтів з надлишковою вагою.

  15. Фармацевтична опіка пацієнтів із синдромом «сухі очі». Основні принципи фармацевтичної опіки пацієнтів при використанні нестероїдних протизапальних засобів в офтальмології.

  16. Фармацевтична опіка пацієнтів з місцевими розладами кровообігу. Фармацевтична опіка при відпустці препаратів для лікування симптомів варикозного розширення вен нижніх кінцівок, геморою.

  17. Фармацевтична опіка пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи.

  18. Фармацевтична опіка при гельмінтозах.

  19. Фармацевтична опіка при профілактиці йоддефіциту.

  20. Фармацевтична опіка лікаря. Деонтологічні аспекти фармацевтичної опіки лікаря. Алгоритмічний підхід до клініко-фармацевтичного аналізу лікарських призначень. Способи проведення інформаційної роботи в лікувально-профілактичному закладі. Нормативно-правова база професійної діяльності клінічного провізора.

  21. Поняття про фармакокінетику лікарських засобів. Шляхи введення лікарських засобів; принципи їх вибору в різних клінічних ситуаціях; переваги і недоліки. Особливості розподілу лікарських засобів. Чинники, що визначають розподіл лікарських засобів в організмі. Особливості метаболізму і елімінації лікарських засобів. Чинники, що визначають метаболізм і елімінацію лікарських засобів; роль віку, супутньої патології, фізіологічний стан.

  22. Фармакодинаміка лікарських засобів. Види дії (головна побічна, пряма, опосередкована), основні механізми дії лікарських засобів (дія на рецептори, мембранотропна, дія на ферментні системи клітки та ін.). Оцінка дії лікарських засобів на різних рівнях організації організму: системному, тканинному, клітинному, біохімічному.

  23. Особливості застосування лікарських засобів при вагітності, лактації. Види дії лікарських засобів на плід і новонародженого.

  24. Взаємодія лікарських засобів: а) фармакокінетична (на рівні всмоктування, розподілу, метаболізму і виведення); б) фармакодинамічна (пряма, опосередкована, поняття про синергізм і антогонизм).

  25. Побічні ефекти лікарських засобів (алергічні, токсичні, фармакодинамічні, тератогенність, фетотоксичність, лікарська залежність, синдром відміни).

  26. Антибактеріальні лікарські засоби. Пеніцилліни: класифікація, спектр дії, показання до застосування, побічні ефекти, порівняльна характеристика препаратів.

  27. Антибактеріальні лікарські засоби. Цефалоспорини: класифікація, спектр дії, показання до застосування, побічні ефекти, порівняльна характеристика препаратів.

  28. Антибактеріальні лікарські засоби. Макроліди: класифікація, спектр дії, показання до застосування, побічні ефекти, порівняльна характеристика препаратів.

  29. Антибактеріальні лікарські засоби. Фторхінолони: класифікація, спектр дії, показання до застосування, побічні ефекти, порівняльна характеристика препаратів.

  30. Протигрибкові засоби. Класифікація. Характеристика ністатину, флуконазолу, клотримазолу.

  31. Противірусні засоби. Класифікація. Характеристика ацикловіра, лікарські форми. Противірусні засоби інших груп.

  32. Противогельмінті лікарські засоби. Препарати, вживані при нематодозах, трематодозах, цестодозах.

  33. Гіпотензивні засоби. Класифікація. Характеристика β-адреноблокаторів, механізм основних фармакологічних ефектів. Порівняльна характеристика метопролола, карведілола, небіволола.

  34. Гіпотензивні засоби. Класифікація. Характеристика інгібіторів АПФ і блокаторов рецепторів ангіотензину II. Класифікація. Особливості показань до застосування. Порівняльна характеристика інгібіторів АПФ по фармакокинетиці і побічних ефектах (на прикладі каптоприла, еналаприла, фозіноприла).

  35. Клінічна фармакологія антагоністів кальцію. Порівняльна характеристика препаратів по фармакокінетиці і фармакодинаміці (особливості впливу на серце і судини), побічним ефектам - на прикладі препаратів групи ніфедипіна, верапаміла, ділтиазема.

  36. Клінічна фармакологія симпатолітиків. Комплексні лікарські засоби.

  37. Лікарські засоби для лікування ІХС. Класифікація, механізм дії різних груп. Особливості вибору для купірування стенокардії, для планового лікування.

  38. Взаємодія антиангінальних лікарських засобів. Проаналізувати особливості взаємодії комбінацій:

а) амлодипін + метопролол;

б) нітрати + метопролол;

в) нітрати + антагоністи кальцію.

39.Протиаритмічні лікарські засоби. Класифікація. Особливості застосування, побічні ефекти препаратів I класу. Характеристика новокаїнамида і лідокаїна.

40.Клінічна фармакологія протиаритмічних препаратів III класу (на прикладі амідарону). Фармакодинаміка, побічні ефекти, заходи їх профілактики. Порівняльна характеристика лідокаїна та амідарону.

41.Лікарські засоби, що впливають на кровообіг в мозкових судинах. Класифікація. Особливості дії ніцерголину, вінпоцетину, цинарізину. Побічні ефекти цих препаратів.

42. Ноотропи. Класифікація. Особливості дії пірацетама та фенібута.

43.Лікарські засоби, вживані при захворюваннях вен: препарати системної і місцевої дії.

44.Лікарські засоби, які мають антиагрегантну дію. Класифікація. Фармакодинаміка та порівняльна характеристика аспірина, тиклопидина і клопидогреля.

45.Гіполіпідемічні лікарські засоби. Класифікація. Фармакодинаміка і показання до застосування статинів.

46.Диуретики. Класифікація. Фармакодинаміка петльових диуретиків та антагоністів альдостерона, показання до застосування, побічні ефекти.

47.Лікарські засоби, які застосовують при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки (симптоматична та патогенетична терапія). Класифікація препаратів, які знижують активність кислотно-пептичного фактора. Фармакодинаміка омепразола, фамотидина, побічні ефекти.

48.Лікарські засоби, які застосовують при виразковій хворобі шлунка. Антибактеріальна терапія. Потрійна та квадротерапія виразкової хвороби шлунка у відповідності з Маастрихтським консенсусом (2005).

49.Ферментні препарати. Класифікація, порівняльна характеристика, показання до застосування препаратів.

50.Спазмолітики. Фармакодинаміка різних груп спазмолітиків, показання до застосування, побічні ефекти препаратів різних груп.

51.Гепатопротектори. Класифікація. Фармакодинаміка Есенціале Н та препаратів розторопші. Показання до застосування.

52.Жовчогінні засоби. Класифікація. Фармакодинаміка алохола. Показання та протипоказання до застосування.

53.Лікарські засоби, які застосовують при захворюваннях дихальної системи. Класифікація бронхолітиків. Фармакодинаміка фенотерола, еуфілліна, тіотропія броміду та топічних кортикостероїдів; побічні ефекти.

54.Кортикостероїди. Класифікація кортикостероїдів системної дії. Фармакодинаміка основних ефектів. Порівняльна характеристика преднізолона та дексаметазона. Побічні ефекти: дія на белковий, вуглеводний, ліпідний, мінеральний обмін.

55.Протикашльові засоби. Класифікація. Фармакодинаміка кодеїналібексина, показання до застосування, побічні ефекти.

56.Відхаркувальні та муколітичні препарати. Класифікація. Показання до застосування. Особливості фармакодинаміки окремих препаратів.

57.Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): фармакодинаміка препаратів, порівняльна характеристика за силою дії та селективністю, показання до застосування.

58.Антианемічні лікарські засоби. Класифікація препаратів для внутрішнього застосування. Порівняльна характеристика ферроплекта і тардиферона (побічні ефекти).

59.Препарати, які регулюють згортання крові. Порівняльна характеристика гепарина та низькомолекулярних гепаринів. Побічні ефекти.

60.Лікарські засоби, які застосовують при цукровому диабеті 2 типу. Класифікація гіпоглікемізуючих препаратів. Фармакодинаміка глімепіріду та метформіну, побічні ефекти. Препарати для лікування ускладнень цукрового діабету.

Перелік практичних навичок та знань з клінічної фармакології

Студент повинен вміти на підставі клінічного діагнозу, з урахуванням індивідуальних особливостей хворого (статі, віку, наявності супутніх захворювань) здійснювати:



  • аналіз доцільності та ефективності лікарських призначень (за листами призначень) і їх корекцію;

  • раціональну заміну призначених лікарських препаратів у випадку їх відсутності чи розвитку побічної дії;

  • вибір оптимального лікарського препарату для конкретного хворого з урахуванням особливостей перебігу хворобі та супутньої патології;

  • з ціллю забезпечення максимального ефекту вибір оптимальної лікарської форми, шляху введення, схеми дозування;

  • прогнозування ризику розвитку і виявлення ранніх ознак побічної дії лікарських засобів;

  • збір лікарського анамнезу у хворого для попередження алергічних реакцій та інших побічних дій призначуваних препаратів;

  • з ціллю оптимізації подальшої терапії у амбулаторних умовах інформування лікаря та/або хворого про фармакологічні властивості лікарських препаратів;

  • оптимальний вибір лікарського препарату з урахуванням його якості та вартості (бренди, женерики) й умови його раціонального застосування.


Перелік практичних навичок та знань з фармацевтичної опікі
Студент повинен знати:

  • основні поняття фармацевтичної опіки, методи і задачі фармацевтичної опіки, її задачі для практичної фармації;

  • симптоми і синдроми, для яких припустимо самолікування;

  • небезпечні симптоми, при виявленні яких обов’язково направлення хворого до лікаря;

  • номенклатуру безрецептурних лікарських засобів, основні властивості, побічні діі, та взаємодію іх з іншими ліками;

  • принципи взаємодії ліків та їжі;

  • способи проведення інформаційної роботи в лікувально-профілактичному закладі.

  • нормативно-правову базу професійної діяльності клінічного провізора.


Студент повинен вміти:

  • розпізнавати симптоми і синдроми, для яких припустимо самолікування;

  • проводити разом з лікарем роботи по забезпеченню максимально раціональної лікарської терапії у конкретного хворого;

  • володіти алгоритмом проведення фармацевтичної опіки пацієнтів при відпуску лікарських препаратів для лікування симптомів і синдромів, для яких припустимо самолікування.

  • проводити корекції негативного впливу лікарських засобів на організм хворого;

  • володіти принципами та алгоритмами проведення фармацевтичної опіки хворого з метою підвищення ефективності та безпечності лікарської терапії;

Структура проведення державного іспиту

Студент отримує екзаменаційний білет, до якого входять типові практичні навички та ситуаційні задачі з дисциплін, що включені до практично-орієнтованого державного іспиту. На осмислення та підготовку к відповіді надається 1,5 години. Зміст білета:


Запитання №1 – Практичні навички з фармацевтичної хімії:

1. Визначення і розрахунок кількісного вмісту діючих речовин в субстанціях і лікарських засобах.

2. Проведення ідентифікації субстанцій та діючих речовин в лікарських засобах.
Запитання №2 – Практичні навички з фармакогнозії: 1. Визначення за морфологічними ознаками лікарських рослин у живому та гербаризованому вигляді

2. Ідентифікація ЛРС на основі макро- та мікроскопічного аналізу

3. Ситуаційна задача з фармакогнозії
Запитання №3 – Практичні навички з клінічної фармації:

1. Визначення переваг та недоліків тієї чи іншої лікарської форми лікарських препаратів

2. Визначення можли­вих негативних ефектів ліків

3. Надання консультації щодо раціонального використання безрецептурних препаратів та розробка плану фармацевтичної опіки

4. Надання порівняльної характеристики оригінальних ЛЗ (брендів) та генеричних ліків

Універсальна шкала конвертації оцінки за дисципліну на комплексному практично-орієнтованому державному іспиті у бали ECTS та традиційну національну оцінку



Середній бал відповіді за

дисципліну



Результуючий бал за

дисципліну за 200-бальною шкалою



Традиційна оцінка

2,0

80,0

2

2,1

84,0

2

2,2

88,0

2

2,3

92,0

2

2,4

96,0

2

2,5

100,0

2

2,6

104,0

3

2,7

108,0

3

2,8

112,0

3

2,9

116,0

3

3,0

120,0

3

3,1

124,0

3

3,2

128,0

3

3,3

132,0

3

3,4

136,0

3

3,5

140,0

4

3,6

144,0

4

3,7

148,0

4

3,8

152,0

4

3,9

156,0

4

4,0

160,0

4

4,1

164,0

4

4,2

168,0

4

4,3

172,0

4

4,4

176,0

4

4,5

180,0

5

4,6

184,0

5

4,7

188,0

5

4,8

192,0

5

4,9

196,0

5

5,0

200,0

5




База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка