Програма вступного випробування




Скачати 406.14 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації24.04.2016
Розмір406.14 Kb.
  1   2   3
Відкритий міжнародний університет розвитку людини

«Україна»


ПРОГРАМА

ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ

з дисципліни «Біологія»

для конкурсного відбору вступників

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня

«бакалавр»/ «молодший спеціаліст»

на основі повної загальної середньої освіти

Київ −2014




1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Біологія – наука про життя. Нині – це комплекс наук про живу природу. Об’єктом вивчення біології є живі організми – віруси, бактерії, водорості, гриби, лишайники, вищі рослини, тварини та людина, їх різноманітність, будова тіла й органів, розвиток, поширення, еволюція та форми співіснування в екологічних системах.

Перші відомості про живі організми почала нагромаджувати ще первісна людина. Живі організми давали їй їжу, матеріал для одягу та житла. Вже тоді людина не могла обійтися без знань про властивості рослин, місця їх зростання, строки дозрівання насіння і плодів, місця мешкання і звички тварин, на яких вона полювала, хижих і отруйних тварин, які могли загрожувати її життю. Так поступово накопичувалися відомості про живі організми.

Приручення тварин та спроби вирощування рослин потребували глибших відомостей про живі істоти. Значний фактичний матеріал про живі організми було зібрано відомим лікарем Давньої Греції Гіппократом (близько 460 – 377 р. до н.е.). Він зібрав відомості про будову тварин і людини, описав кістки, м’язи, сухожилки, головний та спинний мозок. Перша велика праця з зоології належить грецькому природодослідникові Аристотелю (384 – 322 р. до н.е.). Він описав більш як 500 видів тварин. Аристотель цікавився будовою тіла і способом життя тварин, започаткував науку зоологію. Першу спробу систематизації знань про рослини зробив давньогрецький природодослідник Теофраст (372 – 287 р. до н.е.). Розширенню знань про будову людського тіла давня наука зобов’язана римському природодосліднику Галену (близько 130 – 200 р. до н.е.), який проводив досліди на свинях та мавпах. Результати його праці впливали на розвиток природознавства і медицини упродовж кількох століть.

Нині науці відомо близько 1 млн. 500 тис. видів тварин і понад 500 тис. видів рослин. Вивчення розмаїття рослин і тварин, особливостей будови їхніх організмів та життєдіяльності має велике значення для з’ясування їх ролі в існуванні біосфери. Біологічні науки – основа для розвитку рослинництва, тваринництва, медицини, біотехнології.

Найдавніші біологічні науки – анатомія і фізіологія людини – становлять теоретичний фундамент медицини. Кожна людина повинна мати уявлення про будову і функції власного організму, щоб у разі потреби зуміти надати першу допомогу, свідомо оберігати своє здоров’я і дотримуватись правил гігієни.

Процес вивчення біології слухачами доуніверситетської підготовки складається зі слухання лекцій викладача, самостійного опрацювання матеріалу та контрольних робіт.

Завдання викладача – ввести абітурієнта в галузь біології, її специфіку, загальні поняття, зацікавити предметом та навчити самоконтролювати вивчений матеріал.

Зміст програми структурований за рівнями організації життя і складається зі "Вступу" та розділів: "Молекулярний рівень організації життя, "Клітинний рівень організації життя", "Неклітинні форми життя", "Організмови рівень організації життя", "Надорганізмові рівні організації життя", "Історичний розвиток органічного світу", які у свою чергу розподілено на теми. В кожній темі визначено обсяг вимог до знань та предметних умінь.

Програма спрямована на виявлення рівня сформованості знань та умінь зі шкільного предмета " Біологія", на основі яких абітурієнт зможе:



  • характеризувати основні біологічні поняття, закономірності, закони та теорії, біологічні явища і процеси;

  • оперувати поняттями за потреби пояснення процесів та явищ живої природи, підтверджуючи прикладами з життя та діяльності людини, охорони здоров’я, досягнень біологічної науки;

  • порівнювати процеси життєдіяльності на різних рівнях організації(молекулярному, клітинному, організмовому, популяційно-видовому, біосферному) та виявляти взаємозв'язки між ними;

  • встановлювати причинно-наслідкові, функціональні, структурні зв'язки та закономірності у живій природі, класифікувати об'єкти;

  • виявляти наслідки впливу шкідливих звичок на організм;

  • застосовувати біологічні знання для аналізу ситуацій, що виникають у різних сферах життя;

  • виконувати розрахунки із використанням математичного апарату;

  • застосовувати набуті знання при аналізі біологічної інформації, представленої в різних формах (графічній, табличній, текстовій);

  • обґрунтувати висновки.




з/п

Назва розділу, теми

Знання

Предметні вміння та способи навчальної діяльності

1.

Вступ

Основні ознаки живого. Рівні організації життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний.

Знати основні ознаки живого, рівні організації життя та їх структуру.

Оцінювати значення біологічних знань у житті людини і суспільства.

Розрізняти рівні організації життя.

Молекулярний рівень організації життя

2.

Елементарний склад організмів

Класифікація хімічних елементів за їхнім змістом в організмах (мікроелементи, в тому числі органогенні елементи, мікроелементи). Наслідки недостатнього або надлишкового надходження в організм людини хімічних елементів (I, F, Fe, Ca, K) та способи усунення їх нестачі.

Поняття про ендемічні хвороби.



Знати органогенні елементи та мікроелементи.

Оцінювати роль органогенних елементів у побудові молекул, білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів, ліпідів.

Застосовувати знання про надлишок або нестачу хімічних елементів (I, F, Fe, Ca, K) для попередження захворювань людини.

3.

Неорганічні сполуки в організмах

Роль води, солей та інших неорганічних сполук в організмі. Гідрофільні сполуки. Гідрофобні сполуки.

Характеризувати біологічну роль води, кисню, йонів Na+, K+, Cl-, Ca2+,Mg2+, PO43-.

Встановлювати взаємозв'язок між фізико-хімічними властивостями та біологічною роллю води.

4.

Органічні сполуки ворганізмах

Будова, властивості і функції органічних сполук. Поняття про біополімери та їхні мономери.

Вуглеводи: моносахариди, олігосахариди, полісахариди. Особливості будови, основні властивості та функції в організмах живих істот.

Ліпіди: особливості будови, основні властивості та функції в організмах.

Білки: особливості будови. Амінокислоти, пептиди та поліпептиди. Рівні структурної організації білків. Властивості білків. Денатурація, ренатурація, деструкція білків. Функції білків у живих істотах. Ферменти, їх будова, властивості та застосування у господарській діяльності людини.

Нуклеїнові кислоти. Будова нуклеотиди. Будова, властивості та функції ДНК, принцип компліментарності. Поняття про ген. РНК та їхні типи. АТФ, поняття про макроергічний зв'язок.

Біологічно активні речовини (вітаміни, гормони, нейрогормони, фітогормони, алкалоїди, фітонциди), їх біологічна роль.



Визначати межі застосування ферментів у господарській діяльності людини.

Знати функції органічних сполук (ліпідів, вуглеводів, білків, нуклеїнових кислот, АТФ) та особливості просторової організації білків, нуклеїнових кислот, полісахаридів (крохмаль, целюлоза).

Визначати роль хімічних зв'язків у структурній організації макромолекул.

Порівнювати ДНК і РНК за складом і рівнями структурної організації.

Розв'язувати елементарні вправи з молекулярної біології: визначати молекулярну масу речовини за масою одного з її компонентів, довжину молекули нуклеїнової кислоти, її склад; моделювати процеси реплікації.

Оцінювати значення біологічно активних речовин у забезпеченні процесів життєдіяльності організмів.

5.

Організація клітин

Сучасна клітинна теорія.

Мембрани, їхня структура, властивості та основні функції. Плазматична мембрана. Транспорт речовин через мембрани.

Надмембранні комплекси (клітинна стінка, глікокалікс). Підмембранні комплекси (мікронитки, мікрорубочки). Цитоскелет, його функції.

Цитоплазма та її компоненти. Органели.

Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі. Двомембранні органели: мітохондрії, пластиди та їх типи (особливості їхньої будови і функцій). Взаємні перетворення пластид. Автономія мітохондрій та хлоропластів у клітині. Інші органели: рибосоми, полірибосоми, клітинний центр, органели руху. Клітинні включення.

Будова та функції ядра. Хромосоми, особливості будови та хімічного складу. Гомологічні хромосоми. Аутосоми та статеві хромосоми (гетерохромосоми). Каріотип людини. Хромосомний набір ядра (гаплоїдний, диплоїдний, поліплоїдний).

Типи організації клітин (прокаріотичний та еукаріотичний).


Знати основні положення сучасної клітинної теорії.

Розпізнавати механізми транспортування речовин через мембрани.

Порівнювати будову і функції поверхневого апарату клітин тварин, рослин, грибів, бактерій.

Оцінювати роль мембран у клітинній взаємодії.

Характеризувати будову і функції компонентів клітини.

Встановлювати зв'язок між будовою й функціями компонентів клітини.

Розпізнавати клітини та їх компоненти на схематичних малюнках та мікрофотографіях.

Пояснювати: роль ядра у збереженні, передачі та реалізації спадкової інформації; значення стабільності каріотипу для існування виду.

Знати особливості організації клітин еукаріотів; особливості організації клітин прокаріотів (поверхневий апарат, нуклеоїд, плазміди, рибосоми, джгутики, пілі).

Порівнювати прокаріотичні й еукаріотичні клітини.

Порівнювати причини відмінностей у будові клітин прокаріотів та еукаріотів (рослин, тварин, грибів).



6.

Поділ клітин

Клітинний цикл. Інтерфаза. Мітотичний поділ клітин, його фази. Кон'югація гомологічних хромосом. Кросинговер.

Пояснювати сутність і біологічне значення мітозу, мейозу, кросинговеру.

Порівнювати мітотичний й мейотичний поділи клітини.

Розпізнавати (на схемах або схематичних малюнках) клітину на різних фазах мітотичного поділу.

7.

Обмін речовин та перетворення енергії

Обмін речовин (метаболізм). Пластичний (асиміляція) та енергетичний (дисиміляція) обмін. Джерела енергії для організмів. Автотрофні (фототрофні, хемотрофні) і гетеротрофні організми.

Етапи перетворення енергії в організмі: підготовчий, анаеробний (безкисневий) та аеробний (кисневий). Аеробне та анаеробне дихання.

Біосинтез білків та його етапи. Генетичний код і його властивості. Кодон, антикодон, старт – кодон, стоп – кодони. Транскрипція.

Гени (структурні і регуляторні). Екзони, інтрони. Трансляція. Реакції матричного синтезу

(реплікація, транскрипція, трансляція).

Фотосинтез. Основні процеси, що відбуваються у світловій та темновій фазах фотосинтезу. Значення фотосинтезу.



Аналізувати етапи клітинного циклу; фази мітозу й мейозу.

Розпізнавати автотрофні (фото- і хемо-) й гетеротрофні організми.

Пояснювати сутність і значення: асиміляції і дисиміляції; біосинтезу білків і нуклеїнових кислот; гліколізу; бродіння; аеробного дихання; фотосинтезу; вплив умов довкілля на інтенсивність процесу фотосинтезу; роль АТФ в енергетичному обміні; роль ферментів у забезпеченні процесів обміну речовин.

Записувати сумарні рівняння процесів фотосинтезу та дихання.

Порівнювати фотосинтез у про- і еукаріотів, дихання і гліколіз, транскрипцію і реплікацію.

Аналізувати процес фотосинтезу, етапи енергетичного та пластичного обміну.

Моделювати процеси трансляції, транскрипції.

Користуватися таблицею "Генетичний код".

Неклітинні форми життя

8.

Віруси, пріони, віроїди

Віруси, їх хімічний склад, будова та відтворення.

Механізм проникнення вірусів в організм та клітини хазяїна. Вплив вірусів на організм хазяїна.

Профілактика вірусних захворювань людини.

Роль вірусів у природі та житті людини.

Пріони. Віроїди.


Знати особливості будови вірусів; механізми проникнення вірусів у клітини людини, тварин, рослин, бактерій; захворювання людини, які спричиняють віруси(поліомієліт, грип, СНІД, гепатити, енцефаліт, кір, паротит, ГРВІ) та пріони (губчаста енцефалопатія); шляхи зараження вірусами та пріонами.

Оцінювати вплив вірусів на організм хазяїна; роль вірусів у природі й житті людини; перспективи застосування вірусів у біотехнологіях.

Розпізнавати на малюнках і схемах віруси (бактеріофаги; віруси тютюнової мозаїки, грипу, імунодефеціту людини).

Застосовуватизнання про особливості вірусів та пріонів для профілактики вірусних та пріонних захворювань.

Порівнювати властивості вірусів, віроїдів і пріонів.

Організмовий рівень організації життя

9.

Бактерії

Загальна характеристика прокаріотів (бактерії, ціанобактерії). Особливості будови та процесів життєдіяльності прокаріотів (живлення, дихання, розмноження, спороутворення, інцистування, обмін спадковою інформацією). Взаємозв'язки прокаріотів із іншими організмами (мутуалізм, коменсалізм, паразитизм). Різноманітність та роль прокаріотів у природі та житті людини. Хвороботворні бактерії та захворювання, що ними викликаються. Профілактика бактеріальних захворювань.

Знати приклади захворювань людини, які спричиняють бактерії (ангіна, дифтерія, туберкульоз, холера, тиф, скарлатина, ботулізм, сальмонельоз).

Розпізнавати бактерії, ціанобактерії на схемах, малюнках, мікрофотографіях.

Виділяти істотні ознаки бактерій, ціанобактерій.

Порівнювати будову та життєдіяльність бактерій і ціанобактерій.

Визначати взаємозв'язки прокаріотів із іншими організмами.

Оцінювати роль прокаріотичних організмів у природі та житті людини; можливості застосування бактерій у біотехнологіях.

Використовувати знання про особливості бактерій для профілактики бактеріальних захворювань.

10.

Рослини

Загальна характеристика царства Рослини. Класифікація рослин. Життєві форми рослин.

Виділяти істотні ознаки царства Рослин.

Знати основні одиниці класифікації Рослин (відділ, клас, родини, рід, вид).

Розпізнавати за ознаками зовнішньої будови життєві форми рослин.



Оцінювати роль рослин у природі та значення в житті людини.

11.

Будова рослинногоорганізму.

Особливості організації одноклітинних та багатоклітинних рослин. Нижчі та вищі рослини. Тканини багатоклітинних рослин: твірна (мерисистема), покривна (епідерма (шкірка), корок), основна (запасаюча, повітроносна, асиміляційна), механічна, провідна, їхня будова і функції. Ксилема. Флоема, Судинно – волокнистий пучок.

Вегетативні органи рослин.

Корінь та його функції. Види кореня.

Коренева система та її типи (стрижнева, мичкувата). Зони кореня та їх функції. Будова кореня. Видозміни кореня (коренеплоди, бульбокорені, дихальні, опорні, чіпкі, повітряні, корені - присоски), їх біологічне значення. Поняття пікірування.

Пагін та його функції. Будова пагона. Галуження пагона: значення та типи (дихотомічне, моноподіальне, симподіальне). Видозміни пагона ( підземні та надземні); видовження та укорочення.

Стебло та його функції. Внутрішня будова дерев'янистого стебла.

Листок його будова та функції. Видозміни листа, листопад.

Брунька – зачаток пагона. Будова бруньки. Різновид бруньок за розташуванням на пагоні (верхівка та бічна), за будовою (вегетативні).

Генеративні органи покритонасінних рослин: квітка, насінина, плід.

Квітка – орган статевого розмноження рослин. Будова і функції квітки. Формула квітки. Суцвіття, їх біологічне значення. Типи суцвіть (китиця, початок, головка, кошик, щиток, зонтик, простий колос, складний колос, волоть, складний щиток, складний зонтик).

Насінина та плід: будова і функції. Утворення насінини та плоду. Типи плодів (біб, кістянка, коробочка, стручок, стручечок, сім'янка, зернівка, ягода, яблуко, горіх). Супліддя, їх біологічне значення. Період спокою та умови проростання насінини.


Розпізнавати : тканини, органи рослин на схемах і малюнках.

Порівнювати вищі та нижчі рослини за організацією тіла.

Аналізувати особливості будови рослин як результат пристосування їх до життя на суходолі; принципи організації багатоклітинних рослин.

Розпізнавати на схемах та малюнках: види коренів, типи кореневих систем, видозміни коренів, зони кореня, елементи внутрішньої будови кореня на поперечному зрізі.

Порівнювати мичкувату та стрижневу кореневі системи.

Визначати взаємозв'язок між будовою та функціями кореня.

Розпізнавати на схемах та малюнках елементи пагона; типи галуження пагона; видозміни пагона.

Визначати біологічне значення видозмін пагона.

Розпізнавати на схемах та малюнках особливості внутрішньої будови стебла.

Встановлювати взаємозв'язок між внутрішньою будовою та функціями стебла.

Розпізнавати на схемах та малюнках елементи зовнішньої та внутрішньої будови листка, типи жилкування та листкорозміщення; прості та складні листки.

Встановлювати взаємозв'язок між внутрішньою будовою та функціями листка.

Визначати біологічне значення видозмін листка, листопада.

Розпізнавати на схемах та малюнках елементи будови бруньки; типи бруньок.

Порівнювати генеративну і вегетативну бруньки за будовою і функцією.

Оцінювати біологічне значення бруньок.

Розпізнавати на схемах та малюнках елементи будови квітки; типи суцвіть.

Розрізняти двостатеві, одностатеві й нестатеві квітки; однодомні та дводомні рослини; квітки з простою та подвійною оцвітиною; прості та складні суцвіття.

Встановлювати взаємозв'язок між будовою та функціями частин квітки.

Визначати спосіб запилення за будовою квітки.

Знати особливості будови: насінини однодольних та дводольних рослин; різних типів плодів.

Розрізняти сухі (розкривні й нерозкривні) та соковиті; однонасінні та багатонасінні плоди.

Розпізнавати на схемах та малюнках типи плодів.

Визначати спосіб поширення плодів за їх будовою

Оцінювати значення періоду спокою насінини.

12.

Процеси життєдіяльності , розмноження та розвиток рослин.

Живлення рослин (мінеральне живлення, повітряне живлення – фотосинтез). Дихання рослин. Транспірація.

Переміщення речовин по рослині. Висхідна та низхідна течії речовин у рослин.

Форми розмноження рослин: статеве і нестатеве. Спори.

Запліднення. Запилення та його способи.

Ріст і розвиток рослин. Поняття про життєвий цикл вищих рослин (чергування поколінь, спорофіт, гамет офіт). Подразливість та рухи рослин. Регуляція процесів життєдіяльності у покритонасінних рослин.

Пристосованість рослин до умов існування.



Знати особливості мінерального живлення рослин; фотосинтезу; дихання; транспірації; запліднення у вищих спорових і покритонасінних рослин; росту; переміщення речовин по рослині.

Розрізняти рухи рослин (тропізми, настії, нутації); форми розмноження рослин; способи вегетативного розмноження (живцювання, щеплення відводками, кореневими паростками, видозміненими пагонами); висхідну та низхідну течію речовин у рослин.

Визначати закономірності процесів життєдіяльності рослин; особливості пристосувань рослин до наземного, водного та паразитичного способу життя.

Пояснювати значення подвійного запліднення у покритонасінних рослин; біологічне значення вегетативного розмноження. Запилення, фотосинтезу, дихання, транспірації.

Оцінювати вплив добрив на ріст і розвиток рослин; роль фітогормонів (ауксинів, цитокинінів, гиббереллинів, абсцизової кислоти) у регуляції життєвих функцій багатоклітинних рослин.

13.

Різноманітність рослин

Зелені водорості: одноклітинні (хлорела, хламідомонада) та багатоклітинні (спірогира, хара, ульва, улотрікс).

Бурі водорості (ламінарія, фукус).

Червоні водорості (філофора, порфіра, кораліна).

Діамантові водорості (навікула, пінулярія).

Мохоподібні (політрих, маршанція, сфагнум).

Плауноподобні (селагінела, баранець звичайний, плаун бульвовидний).

Хвощеподібні (хвощ польовий, хвощ лісовий).

Папоротеподібні (щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія).

Голонасінні (гінкго, тис ягідний, туя, сосна. Ялина, модрина, яловець, кедр, вельвічія, саговник).

Покритонасінні.

Класифікація покритонасінних рослин.

Класи: Однодольні й Дводольні.

Родина Капустяні (Хрестоцвіті) (представники: грицики, редька дика, капуста, гірчиця, рапс).

Родина Розові (представники: суниця, шипшина, горобина, яблуня, вишня, смородина).

Родина Бобові (представники: горох, квасоля, соя, конюшина, робінія (біла акація), люцерна).

Родина Пасльонові (представники: петунія, паслін, тютюн, картопля, томат, перець). Айстрові (Складноцвіті) (представники: соняшник, кульбаба, будяк, ромашка, волошка).

Цибулеві (представники: цибуля, часник, черемша).

Лілійні (представники: тюльпан, проліска, гіацинт, лілія).

Злакові (представники: кукурудза, рис, пшениця, жито, овес, очерет, пирій).

Загальна характеристика та особливості поширення рослин різних таксонів.



Знати істотні ознаки рослин наведених таксонів; органи розмноження вищих спорових рослин (спорангії, гаметангії: антеридії, архегонії).

Визначати особливості будови та процесів життєдіяльності водоростей, вищих спорових рослин, голонасінних та покритонасінних рослин; особливості будови рослин класів Однодольні та Дводольні, родин Капустяні (Хрестоцвіті), Розові, Бобові, Пасльонові, Айстрові (Складноцвіті), Лілійні, Цибулеві, Злакові; причини, що зумовлюють панування покритонасінних рослин у сучасній флорі та поширення рослин різних таксонів на земній кулі.

Розпізнавати на малюнках та схемах представників різних відділів рослин.

Розрізняти: представників різних систематичних груп (відділів, родин, класів покритонасінних із числа наведених) рослин за ознаками зовнішньої будови.

Пояснювати необхідність створення природоохоронних територій.

Порівнювати рослини різних систематичних груп.

Оцінювати значення рослин у природі та житті людини.

14.

Гриби. Лишайники.

Загальна характеристика царства Гриби. Середовища існування. Особливості будови та процесів життєдіяльності (живлення, розмноження) шапкових, цвілевих грибів, дріжджів, грибів-паразитів. Різноманітність грибів: шапкові (маслюк, підосичник, білий гриб, опеньки, печериця, глива, мухомор, бліда поганка); цвілеві гриби (мукор, пеніцил, аспергил); гриби-паразити (сажкові, іржасті, борошнисто росяні та трутовики). Мікориза. Значення грибів у природі та житті людини.

Лишайники – симбіотичні організми. Будова та особливості життєдіяльності лишайників. Різноманітність лишайників (графіс, паргелія, ксанторія, уснея, ягель, центрарія).

Значення лишайників у природі та житті людини.


Знати особливості будови живлення, росту та розмноження грибів і лишайників.

Розпізнавати на малюнках і схемах основні групи грибів і лишайників.

Розрізняти шапкові та пластинчасті гриби; накипні, листуваті та кущисті лишайники.

Визначати взаємозв'язки грибів і вищих рослин; причини, що зумовлюють витривалість лишайників.

Порівнювати принципи організації , особливості будови та процеси життєдіяльності грибів і рослин.

15.

Тварини

Загальна характеристика царства Тварини. Принципи класифікації тварин.

Знати істотні ознаки царства Тварини; основні одиниці класифікації Тварин (тип, клас, ряд, родина, рід, вид).

Оцінювати роль тварин у екосистемах.

Порівнювати особливості будови і процесів життєдіяльності тварин, рослин та грибів.

16.

Будова і життєдіяльність тварин

Особливості організації одноклітинних та багатоклітинних тварин. Тканини тварин. Загальний план будови організму тварин: симетрія тіла (двобічна, радіальна); покриви тіла; опорний апарат (зовнішній скелет, внутрішній скелет, гідро скелет); порожнина тіла (первинна, вторинна, змішана); органи, системи органів та їх функції.

Подразливість, рух, живлення, дихання, виділення, транспорт речовин, розмноження, ріст тварин. Типи розвитку тварин: прямий і непрямий (із повним і неповним перетворенням). Регуляція функцій у багатокінних тварин. Особливості поведінки тварин. Поняття про рефлекс та інстинктивну поведінку.



Знати способи живлення, дихання тварин; види руху тварин; реакцію тварин на подразнення; особливості поведінки (умовні, безумовні рефлекси та інстинкти).

Розрізняти типи симетрії тіла тварин; покриви тіла тварин; опорний апарат та види рухи тварин; порожнини тіла; системи органів; типи розвитку тварин; форми поведінки (вроджену й набуту).

Оцінювати значення прямого та непрямого розвитку тварин.

Порівнювати особливості організації одноклітинних та багатоклітинних тварин; тканин тварин і рослин; регуляцію функцій організму рослин і тварин.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка