Протиепідемічні заходи в осередках інфекційних хвороб актуальність теми




Сторінка1/2
Дата конвертації18.04.2016
Розмір0.85 Mb.
  1   2
ТЕМА 1: ВЧЕННЯ ПРО ЕПІДЕМІЧНИЙ ПРОЦЕС. ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: епідеміологія, як наука, озброює су­часну медицину знаннями про причини, умови, та механізми роз­витку епідемічного процесу, висвітлює його як біологічно обу­мовлену взаємодію двох популяцій - господаря і паразита, дає під­стави для розроблення концепції профілактики або й ліквідації інфек­ційної захворюваності.

2. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ: засвоєння понять і знань про пред­мет епідеміології, епідемічний процес і паразитарну систему, протиепідемічні заходи. на основі знання методики епідеміологічного обстеження осередку інфекційної хвороби і заходів щодо його ліквідації, уміти провести епідеміологічні заходи в ньому.

2.1. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ:

1. Поняття про інфекційну і “неінфекційну” епідеміологію.

2. Розділи інфекційної епідеміології.

3. Поняття про паразитизм і паразитарну систему, популяцію.

4. Визначення поняття “епідемічний процес”.

5. Умови виникнення епідемічного процесу.

6. Механізми розвитку епідемічного процесу.

7. Прояви епідемічного процесу.

8. Екологічні аспекти епідемічного процесу.

9. Протиепідемічні заходи.

10. Обстеження осередку інфекційного захворювання.

2.2. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ:

1. Виявляти причини, механізми та прояви епідемічного процесу.

2. Обгрунтувати виникнення епідемічного процесу.

3. Складати план обстеження осередку інфекції.



3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Схема змісту :

Визначення епідпроцесу з популяційної точки зору - паразитарна система

три аспекти епідпроцесу - причини і фактори, механізми розвитку, прояви;

причини - біологічний чинник, популяція збудника (екологічна класифікація збудників інфекційних хвороб) і популяція господаря ( людина і тварина як джерело інфекції), соціальні і природні умови розвитку епідпроцесу

механізми розвитку епідпроцесу - теорії акад. Громашевського Л.В., акад. БєляковаВ.Д., акад. Павловського Є.Н.;

прояви епідпроцесу – захворюваність – кількісно, за територією, по групам населення , за віком, за професією;

протиепідемічні заходи направлені на три ланки епідпроцесу за Л.В.Громашевським;

осередок інфекції – визначення, межі осередку, за кількістю хворих

мета і методи обстеження осередку інфекції.

4. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

з/п

Етапи заняття


Розподіл часу

Види контролю




Засоби

навчання


11.

Підготовчий етап

15 хв.







11.1.

Організаційні питання









11.2.

Формування мотивації









11.3.

Контроль вихідного рівня знань



Письмове тестування, усне опитування

Тести 2-го рівня, перелік контрольних питань, задачі в методичних рекомендаціях для самостійної підготовки студентів до практичного заняття, навчальні посібники

2 2.


Основний етап

60 хв.

В осередку інфекції біля інфекційного хворого зібрати епіданамнез, виявити джерело інфекції, механізми передачі, скласти план обстеження осередку інфекції

Карти епідобстеження осередку інфекції, лабораторні дані хворого, медичні карти стаціонарних хворих

33.

Завершальний етап

15 хв.







33.1.

Контроль кінцевого рівня підготовки



Письмове тестування, усне опитування

Ситуаційні задачі 3-го рівня

33.2.

Загальна оцінка навчальної діяльності студента









33.3.

Інформування студентів про тему наступного заняття










5. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Викладач формулює основну мету і ознайомлює з планом заняття, проводить контроль вихідного рівня знань студентів за допомогою тестових завдань. Під керівництвом викладача студенти групами по 2-3 чол. самостійно працюють біля ліжка хворого в інфекційному стаціонарі, збирають епіданамнез, складають план епідобстеження осередку. Для контролю кінцевого рівня знань студентів застосовуються ситуаційні завдання .



6. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

6.1. Контрольні питання для усного опитування

1. Який організм називають паразитом? Які складові парази­тар­ної системи?

2. Розділи загальної епідеміології.

3. Чинники епідемічного процесу.

4. Протиепідемічні заходи щодо хворих тварин.

5. Які теорії пояснюють механізми розвитку епідемічного процесу?

6. Чим проявляється епідемічний процес?

7. Що покладено в основу еколого-філогенетичної класифікації інфекційних хвороб людини?

8. Що відноситься до “факторів ризику”?

9. Які протиепідемічні заходи застосовуються до джерела інфекції?

10. Які протиепідемічні заходи застосовуються до сприйнятливого колективу?
6.2. Тести для контролю вихідного рівня знань (додаються)

ВАРІАНТ 1

1. Задачею епідеміологічного обстеження осередку інфекції є:

A. виявлення джерела інфекції

Б. локалізація та ліквідація осередку інфекційної хвороби

B. визначення групи, території та часу ризику

Г. елімінація збудника як біологічного виду

Д. проведення дезінфекції



2. Осередок інфекційної хвороби вважається ліквідованим у разі:

A. виявленя джерела інфекції, факторів передачі, контактних осіб

Б. якщо з моменту госпіталізації хворого і заключної дезінфекції минув максимальний інкубаційний період без повторних випадків захворювання

B. направлено термінове повідомлення в СЕС, організовано та забезпечено проведення первинних протиепідемічних заходів в осередку

Г. ізоляції джерела інфекції, виявлення контактних осіб, проведення лабораторних досліджень та встановлення медичного нагляду за ними

Д. відсутності нових випадків захворювання протягом середнього інкубаційного періоду при даному захворюванні



3. Виберіть соціальні умови, які впливають на епідемічний процес:

А. клімат

Б. ландшафт

В. вікова структура населення

Г. професійна структура населення

Д. водопостачання



4. Назвіть третю ланку епідемічного ланцюга за Л.В. Громашевським:

А. джерело інфекції

Б. збудники інфекції

В. сприйнятливий організм

Г. механізми передачі інфекції

Д. хвороба



5. Протиепідемічні заходи, направлені на сприйнятливий колектив:

А. лікувальні

Б. ізоляційні

В. вакцинопрофілактика

Г. санітарно-ветеринарні

Д. санітарно-гігієнічні



Еталони вірних відповідей

Варіант1:

1. Б 2. Б. 3. В Г Д 4. В 5. В



5.3.Ситуаційні завдання для контролю кінцевого рівня знань

Завдання 1

В інфекційний стаціонар доставлена дитина віком 2 рокі зі скаргами на нудоту, блювоту, водянистий стілець до 5 разів. Дані симптоми виникли після того, як дитина пила молоко, яке розігрівала мама. Мама - хвора на ангіну. Встановлено діагноз “харчова токсикоінфекція”.

1) Хто є джерелом інфекції?

2) Як виявити джерело інфекції? Який матеріал взяти для дослідження?

3) Заходи щодо джерела інфекції

Еталони вірних відповідей на ситуаційні завдання
Завдання 1

1) Хвора на ангіну мама.

2) Якщо у матері висівається той же збудник, що і у дитини, то вона є джерелом інфекції, так як вона захворіла раніше, а дитина не була в контакті з іншими хворими. Потрібно зробити посів калу і блювотних масс дитини, посів матеріалу з мигдаликів у мами.

3) Санація джерела інфекції і лікування дитини.



РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Б.М. Дикий, Т.О. Нікіфорова. Епідеміологія. - Івано-Франківськ, 2006. - С. 7-14, 22-27

2. Епідеміологія /За ред. К.М. Синяка. – К.,1998. – С. 28-56.



ТЕМА 2. ДЕРАТИЗАЦІЯ. ДЕЗІНСЕКЦІЯ. ДЕЗІНФЕКЦІЯ І СТЕРИЛІЗАЦІЯ
1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: дуже важливий напрямок протиепі­демічної роботи - це комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інфекційних хвороб на шляхах передачі, гризунів як джерела інфекції, комах-переносників інфекційних хвороб, що дає можли­вість розірвати зв'язок між джерелом інфекції та сприйнятливим організмом і тим самим припинити розвиток епідемічного процесу. Таке завдання вирішують дезінфекція, дератизація, дезінсекція і стерилізація. Вони поширені як в повсякденному житті, так і в практиці охорони здоров’я і здатні суттєво знизити захворюваність населення.

2. НАВЧАЛЬНА Мета ЗАНЯТТЯ: на основі знань про методи дезін­фекції, дератизація, дезінсекція і стерилізація, їхню роль у системі боротьби з інфекційними хворобами, уміти організовувати профілактичну та осередкову дезінфекцію, дератизація, дезінсекція і стерилізація контро­лювати якість їх проведення.

2.1. Студент повинен знати:

1. Визначення понять “дезінфекція” та “стерилізація”, «дератизація», «дезінсекція», їхню роль в системі боротьби з інфекційними хворобами.

2. Види та методи дезінфекції.

Класифікацію хімічних дезінфікуючих речовин та способи їх застосування.



  1. Характеристику основних дезінфектантів.

  2. Устрій і режим роботи дезінфекційних камер (парової, паро­-формалінової, гарячеповітряної).

  3. Методику проведення передстерилізаційного знезараження, очищення і стерилізації виробів медичного призначення.

  4. Значення гризунів у розповсюдженні інфекційних захворювань.

  5. Методи дератизації.

  6. Еколого-біологічні властивості комах і членистоногих – переносників інфекційних захворювань.

  7. Способи боротьби з переносниками інфекцій. Основні групи інсектицидів.

2.2. Студент повинен вміти:

Організовувати дезінфекцію в осередку інфекції, в лікувально-профілактичних закладах соматичного та інфекційного профілю. Визначати об’єкти, які необхідно знезаражувати в дезінфек­ційних камерах. Організовувати передстерилізаційне знезараження, очищен­ня та стерилізацію виробів медичного призначення; контролювати якість хімічної дезінфекції та стерилізації. Організувати проведення дезінсекції та дератизації.



3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Схема змісту: дезінфекція, осередкова і профілактична, поточна і завершальна, методи дезінфекції - механічний, фізичний, біологічний, хімічний, хімічні дезінфектанти, показання до використання деяких хімічних дезінфектантів, методика проведення осередкової дезінфекції, камерна дезінфекція, стерилізація, контроль передстерилізаційної очистки, контроль якості стерилізації, дератизація - епідеміологічне значення тварин, методи боротьби з гризунами, живі переносники збудників інфекційних хвороб - мухи, комарі, блохи, кліщі, дезінсекція - групи препаратів для дезінсекції, способи боротьби з переносниками

4. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

№ з/п

Етапи заняття

Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання

11.

Підготовчий етап

15 хв.







11.1.

Організаційні питання









11.2

Формування мотивації









11.3

Контроль вихідного рівня знань



Письмове тестування, усне опитування

Тести 2-го рівня, перелік контрольних питань, задачі в методичних рекомендаціях для самостійної підготовки студентів до практичного заняття, навчальні посібники

22.

Основний етап

60 хв.

Під керівництвом викладача ознайомитись з роботою централізованої стерилізаційної та дезкамери в інфекційній лікарні. Вивчити режими поточної та заключної дезінфекції в інфекційній лікарні. Оглянути взірці дезсередників.

Централізована стерилізаційна у інфекційної лікарні, інструкції до перед стерилізаційної очистки, до режиму стерилізації мед інструментарію, взірці дезінфектантів, дезкамера інфекційної лікарні, інструкції щодо режиму камерної дезінфекції

33.

Завершальний етап

1 15хв.







33.1

Контроль кінцевого рівня підготовки



Письмове тестування, усне опитування

Ситуаційні задачі 3-го рівня

33.2.

Загальна оцінка навчальної діяльності студента









33.3

Інформування студентів про тему наступного заняття









5. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Викладач формулює основну мету і ознайомлює з планом заняття, проводить контроль вихідного рівня знань студентів за допомогою тестових завдань. Студенти знайомляться з роботою централізованої стерилізаційної та дезкамери в інфекційній лікарні. Вивчають режими поточної та заключної дезінфекції в інфекційній лікарні. Оглядають взірці дезсередників. Вивчають етапи перед стерилізаційної очистки мед інструментарію, режим стерилізації в автоклаві, контроль якості стерилізації. Для контролю кінцевого рівня знань студентів застосовуються ситуаційні завдання



6. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

6.1. Контрольні питання для усного опитування

  1. На яку ланку епідемічного процесу спрямована дезінфекція?

  2. Хто організовує поточну дезінфекцію проти шигельозів у квар­тирі хворого, який залишений удома?

  3. Яким вимогам повинні відповідати хімічні дезінфекційні засоби?

  4. Які хлорвмістні препарати використовують для дезінфекції у житлових приміщеннях та у лікувально-профілактичних закладах?

  5. У яких випадках використовують сухе хлорне вапно та хлорно-вапняне молоко?

  6. Які є типи дезінфекційних камер за характером діючого бак­терицидного агента?

6.2. Тести для контролю вихідного рівня знань (додаються)

ВАРІАНТ 1

1. Назвіть показання для проведення профілактичної дезінфекції:

А. ліквідація осередку інфекційного захворювання

Б. дезінфекція біля ліжка хворого;

В. попередження можливого розсіювання збудника у зовнішньому середовищі

Г. своєчасне знешкодження можливого збудника у зовнішньому середовищі

Д. дезінфекція вдома після госпіталізації хворого



2. Яким вимогам повинні відповідати хімічні дезінфекційні середники:

А. мати бактеріостатичну дію

Б. швидко розчинятися у воді

В. у малих концентраціях в найкоротший термін вбивати збудників

інфекційних хвороб

Г. бути стійкими при зберіганні

Д. мати бактерицидну дію

3. В яких випадках використовується хлорно-вапняне молоко:

А. дезінфекція житлових приміщень

Б. дезінфекція рідких виділень

В. обробка туалету

Г. побілка і обробка вигрібних туалетів, ям

Д. дезінфекція речей хворого



4. Яка побічна дія сполук хлору?

А. знебарвлює тканини

Б. подразнює дихальні шляхи

В. алергічний дерматит

Г. залишає червоні плями на поверхнях

Д. мають стійкий неприємний запах



5. При якому режимі обробки можна провести дезінфекцію в паро-формаліновій камері?

А. паро-формаліновому

Б. пароповітряному

В. парами лізолу

Г. парами фенолу

Д. паровому



Еталони вірних відповідей
Варіант1:
1. В Г 2. Б В Г Д 3. Б В Г 4. А Б Д 5. А Б Д 6.3. Ситуаційні завдання для контролю кінцевого рівня знань

Завдання 1

Організуйте поточну дезинфекцію в інфекційному відділенні, де знаходяться хворі на дизентерію і черевний тиф. Вкажіть, що підлягає знезараженню, дезінфектант, його концентрацію і методику знезараження. Чи можна використовувати для дезінфекції основний освітлений 10% р-н хлорного вапна, якщо вміст активного хлору - 15%?



Еталони вірних відповідей на ситуаційні завдання

Завдання 1

1) Знезараженню піддягають виділення хворих, предмети з якими контактували пацієнти.

2) Освітлений розчин хлорного вапна в концентрації 0,2 - 3%, для знезараження випорожнень хворих - хлорно-вапняне молоко.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Б.М.Дикий, Т.О.Нікіфорова. Епідеміологія. - Івано-Фран­­ківськ, 2006. – С.26-28, 59-66, 67-80, 137-139.

2. Епідеміологія /За ред. К.М. Синяка. – К., 1998. – С.127-136.



ТЕМА 3. ІМУНОПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ. КАЛЕНДАР ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЩЕПЛЕНЬ

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Якщо широко запровадити засоби спецпрофілактики, можна припинити розвиток епідемічного про­цесу. Вакцинація створює в популяції великий прошарок імун­ного населення та припиняє циркуляцію збудників, різко знижує, а то й ліквідовує інфекційну захворюваність. Спецпрофілактику про­вадять як планово, так і за епідемічними показаннями, а спрямова­на вона на третю ланку епідемічного ланцюга в комплексі проти­епі­де­міч­них заходів.

2. НАВЧАЛЬНА МЕТА ЗАНЯТТЯ: на ґрунті знань про засоби іму­но­профілактики, календар щеплень, оволодіти навиками призначення щеплень дітям за віком , за станом здоров'я, уміннями призначати рекомендовані, в залежності від професійної діяльності, щеплення дорослим щеплення

2.1. Студент повинен знати:

1. Види імунітету та їхню характеристику.

2. Способи отримання вакцин, анатоксинів, сироваток та іму­ноглобулінів.

3. Види вакцин та їхню характеристику.

4. Препарати для створення пасивного штучного імунітету.

5. Вимоги щодо біологічних препаратів та контроль за умовами їхнього зберігання.

6. Календар щеплень, щеплення за епідпоказаннями, за станом здоров’я, ВІЛ-інфікованим.

7. Післявакцинальні ускладнення й реакції на введення вакцин.

8. Протипокази до щеплень.

2.2. СТУДЕНТ ПОВИНЕН ВМІТИ: визначати терміни вакцинації дітей за віком, за станом здоров'я, призначати щеплення за епідпоказаннями, на ендемічних та ензоотичних територіях, визначати придатність препаратів для імунопрофілактики, показання й протипокази до щеплень.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Схема змісту заняття : Імунопрофілактика - види імунітету, класифікація препаратів, вимоги до них - календар щеплень - планова загальна й вибіркова імунізація населення , щеплення за віком, за станом здоров'я, за епідемічними показами, на ендемічних і ензоотичних територіях, рекомендовані щеплення, щеплення дітей із порушенням календаря поствакцинальні ускладнення й реакції - перелік медичних протипоказань до щеплень, оцінювання ефективності імунопрофілактики - індекс ефективності, коефіцієнт ефективності

4. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

№з/п

Етапи заняття

Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання



11.

Підготовчий етап

15 хв.







11.1.

Організаційні питання









11.2

Формування мотивації









11.3

Контроль вихідного рівня знань



Письмове тестування, усне опитування

Тести 2-го рівня, перелік контрольних питань, задачі в методичних рекомендаціях для самостійної підготовки студентів до практичного заняття, навчальні посібники

22.


Основний етап

60 хв.

Самостійна робота з біопрепаратами, вивчення інструкцій, оцінка якості, складання схем щеплень дітей із порушенням календаря, за станом здоров'я.

Взірці препаратів для планових щеплень, інструкції до них

33.

Завершальний етап

15 хв.







33.1

Контроль кінцевого рівня підготовки



Письмове тестування, усне опитування

Ситуаційні задачі 3-го рівня

33.2

Загальна оцінка навчальної діяльності студента









33.3

Інформування студентів про тему наступного заняття











5. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Викладач формулює основну мету заняття, знайомить студентів із планом заняття. Проводиться контроль вихідного рівня знань студентів. Далі студенти самостійно вивчають взірці біопрепаратів для спецпрофілактики, інструкції до них, оволодівають навиками контролювати якість препаратів, їхню придатність до застосування. Складають схеми щеплень дітей із порушенням календаря щеплень, дітей з різними захворюваннями. Контроль кінцевого рівня знань проводиться за допомогою розв'язування ситуаційних задач.



6. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

6.1. Контрольні питання для усного опитування

1. Чим відрізняється штучний активний і пасивний імунітет?

2. Які умови зберігання живих вакцин?

3. В якому віці вакцинують від кашлюку?

4. Коли ревакцинують від туберкульозу?

5. Яким вимогам повинні відповідати вакцини?

6. Які анатоксини застосовуються для планової імунізації?

7. Які ускладнення можуть виникнути після введення гетерогенних імуноглобулінів і сироваток?

8. Назвіть приклади інфекційних хвороб, від яких проводяться щеплення за епідемічними показаннями

9. Які щеплення проводяться на ензоотичних територіях

10. Які протипокази до введення вакцин?

6.2. Тести для контролю вихідного рівня знань (додаються)

ВАРІАНТ 1

1. Біологічні препарати, які застосовують для утворення активного імунітету:

А. жива вакцина

Б. інактивована вакцина

В. бактеріофаг

Г. гомологічна сироватка

Д. імуноглобулін



2. Анатоксин – це є:

А. знешкоджений ендотоксин

Б. знешкоджений екзотоксин

В. синтетичний токсин

Г. жива культура мікробів разом із токсинами

Д. ослаблені ендотоксин та екзотоксин



3. АКДП – вакцина являє собою:

А. убиту вакцину

Б. хімічну вакцину

В. анатоксини;

Г. анатоксини й убиту вакцину

Д. анатоксини й живу вакцину



4. В якому віці проводиться вакцинація проти епідемічного паротиту?

А. 3 місяці

Б. 6 місяців

В. 12 місяців

Г. 18 місяців

Д. 2 роки



5. При яких кишкових інфекціях із профілактичною метою застосовується бактеріофаг?

А. вірусний гепатит А

Б. черевний тиф

В. дизентерія

Г. іерсиніоз

Д. холера



Еталони вірних відповідей Варіант 1:

1. А.Б 2. Б 3. Г 4. В 5. БВ



6.3. Ситуаційні завдання для контролю кінцевого рівня знань

Завдання 1

В поліклініку надійшли відомості про приїзд дитини 7 міс., яка не щеплена проти туберкульозу. Дитина народилася недоношеною з вагою 2300. в даний час розвивається нормально. Чи правильно зробили в пологовому будинку, що не щепили дитину?



Еталони вірних відповідей на ситуаційні завдання

Завдання 1

Неправильно, так як недоношеним дітям , що народилися з вагою 2000 г і більше, роблять щеплення вакциною БЦЖ-М за день до виписки. Зараз потрібно зробити пробу Манту, якщо вона буде негативною, щепити вакциною БЦЖ.



РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Б.М. Дикий, Т.О. Нікіфорова. Епідеміологія. - Івано-Фран­ківськ, 2006. - С 28-42, 50-58.

2. Епідеміологія /За ред. К.М. Синяка. – К.,1998. – С. 112-142.

3. Наказ МОЗ України “Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні” №48 від 03.02.2006 р.

4. Імунопрофілактика інфекційних хвороб і організація ії проведення /Колеснікова І.П.,Марченко М.М., Мохорт Г.А. з співавт. –Практ посібник. – Київ, 2008.-133с.

Тема 4. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЩЕПЛЕНЬ. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІМУНОПРОФІЛАКТИКИ. Термінова профілактика правцЯ і сказу

1. Актуальність теми: Періодичні спалахи різних інфекцій (холери, дифтерії, лептоспірозу, черевного тифу, грипу) вимагають умінь застосовувати імунізацію груп ризику, а іноді всього населен­ня за епідемічними показаннями. Термінова профілактика правця і сказу - обов’язкові заходи при травмах і укусах людини тварина­ми, так як летальність від цих інфекцій досягає 80-100%.

2. Навчальна мета: Уміти організувати імунопрофілактику дітей за віком, дорослих за епідемічними показаннями та оцінити її ефективність. Уміти призначити екстрену профілактику правця та сказу.

2.1. Студент повинен знати:

1. Правила складання плану щеплень за віком дитячої поліклініки.

2. Організацію щеплень дорослих (рекомендовані щеплення і за епідпоказаннями).

3. Заходи у підготовчому періоді до проведення щеплень.

4. Заходи під час щеплень.

5. Характеристику препаратів для профілактики правця, сказу.

6. Термінову профілактику правця при травмах (показання, препарати, схема введення).

7. Термінову профілактику сказу (показання, препарати, схеми, дози).

8. Способи оцінки ефективності щеплень.

2.2. Студент повинен вміти:

1. Організувати всі етапи щеплення дітей за віком, , дорослих за епідпоказаннями, на ендемічних та ензоотичних територіях.

2. Організувати роботу кабінету щеплень, підраховувати кількість необхідних вакцинальних засобів.

2. Оформити документацію (облікову та звітну) про щеплення.

3. Оцінити клінічну, імунологічну та епідемічну ефективність щеплень, розраховувати показники щепленості, імунного прошарку.

4. Скласти план щеплень на лікарській дільниці.



5. Визначати показання, препарати і схеми для екстреної профілактики правця і сказу

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Схема змісту: Організація щеплень - до проведення щеплень, під час проведення щеплень, після проведення щеплень, робота кабінету щеплень, облік населення, яке підлягає вакцинації, складання плану щеплень на лікарській дільниці, планування кількості щепного матеріалу, звітність про щеплення, визначення ефективності щеплень - індекс ефективності, коефіцієнт ефективності, клінічна , імунологічна, епідеміологічна ефективність - термінова імунопрофілактика правця, сказу.

4. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

№ з/п

Етапи заняття

Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання

11.

Підготовчий етап

15 хв.







11.1

Організаційні питання









11.2

Формування мотивації









11.3

Контроль вихідного рівня знань



Письмове тестування, усне опитування

Тести 2-го рівня, перелік контрольних питань, задачі в методичних рекомендаціях для самостійної підготовки студентів до практичного заняття, навчальні посібники

22.

Основний етап

60 хв.

Студенти самостійно вивчають взірці препаратів для профілактики правця та сказу, облікової та звітної документації про щеплення. Під керівництвом викладача оволодівають методикою складання плану щеплень на лікарській дільниці, розрахунками показників ефективності щеплень .

Взірці вакцини та імуноглобуліну проти сказу, взірці звіту про щеплення (ф.№5,6), карти профілактичних щеплень (ф.63/о), навчальні посібники

33.

Завершальний етап

15хв.







33.1

Контроль кінцевого рівня підготовки



Письмове тестування, усне опитування

Ситуаційні задачі 3-го рівня

33.2

Загальна оцінка навчальної діяльності студента









33.3

Інформування студентів про тему наступного заняття










5. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Викладач формулює основну мету заняття, знайомить студентів із планом заняття. Проводиться контроль вихідного рівня знань студентів (тестові завдання додаються). В подальшому оволодівають навиками складання плану проведення профілактичних щеплень на педіатричній дільниці згідно календаря щеплень. Ознайомляться із взірцями облікової та звітної документації про щеплення. Розраховують показники щепленості, імунного прошарку, ефективності щеплень. Контроль кінцевого рівня знань проводиться за допомогою вирішення ситуаційних задач.



6. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

6.1. Контрольні питання для усного опитування

1. Як визначити кількість необхідного матеріалу для щеплення?

2. Які щеплення не можна проводити одночасно?

3. Кому показана термінова профілактика правця?

4. Що таке активно-пасивна термінова імунопрофілактика правця й коли вона проводиться?

5. Як оцінити клінічну, імунологічну та епідемічну ефективність імунопрофілактики?

6. Яка первинна допомога людині, яка покусана хижими тваринами?

7. Кому проводяться планові щеплення проти сказу?

8. Критерії оцінки ефективності імунопрофілактики.

9. Як і хто проводить облік населення , що підлягає вакцинації?

10. Термінова профілактика сказу. Які показання до її проведення, якими препаратами і за якими схемами?



6.2. Тести для контролю вихідного рівня знань (додаються)

Варіант 1



1. З яких показань проводиться екстрена профілактика правця ?

А. при травмах;

Б. при опіках І ступеня

В. при опіках ІІ ступеня ;

Г. при захворюваннях правцем

Д. при планових щепленнях



2. Які з перерахованих препаратів уводяться за методом Безредько:

А. антирабічний імуноглобулін

Б. протиправцева сироватка

В. протигрипозна сироватка

Г. протигрипозний імуноглобулін

Д. протидифтерійна сироватка



3. Профілактичні щеплення здійснюються у:

А. кабінетах щеплень поліклінік

Б. медпунктах підприємств

В. маніпуляційних ЛПЗ

Г. хірургічних кабінетах поліклініки

Д. на дому



4. Обладнання кабінету щеплень вимагає все, окрім:

А. стола і стільця

Б. термостату

В. шафи, кушетки

Г. холодильника

Д. повивального столика



5 Проба з кінською сироваткою передбачає введення
препарату в такий спосіб:

А. підшкірно;

Б. внутрішньошкірно

В. нашкірно

Г. внутрішньом'язево

Д. внутрішньовенно



Еталони вірних відповідей Варіант1:

1. АВ 2. АБВ 3. АБ 4. Б 5. АБ



6.3. Ситуаційні завдання для контролю кінцевого рівня знань

Завдання 1

Після перевірки якості протидифтерійного і протиправцевого імунітету в РПГА у дітей в 2 школах (4 класи), в 1-й школі виявлено 20% серонегативних осіб до дифтерійного і правцевого анатоксину, в 2-й школі - 15%. Всі діти раніше щеплені. Чим можна пояснити таку ситуацію, що зробити?



Еталони вірних відповідей на ситуаційні завдання Завдання 1

Виявлення серонегативних осіб у кількості вище 10% в певній віковій групі говорить про необхідність проведення серологічного обстеження всіх дітей цього віку в районі. Причиною може бути погана організація імунопрофілактики або незадовільна якість препарату. В першій та другій школах провести реімунізацію серонегативних осіб АДП-М анатоксином однократно в дозі 0,5 мл з послідуючим серологічним контролем в РПГА через 45 днів. При відсутності наростання титрів антитоксичних антитіл препарат вводимо в тій же дозі.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Епідеміологія /За ред. К.М. Синяка. - Київ, 1998. - С. 73-79, 80-85.

  2. Дикий Б.М., Нікіфорова Т.О. Епідеміологія. - Івано-Франківськ, 2006. - С.43 -53.

  3. Епідеміологія / за ред.. Ю.Д.Гоца, І.П.Колеснікової.- Київ:Асканія.- 2007. - С.136-153, 168- 185.

4. Імунопрофілактика інфекційних хвороб і організація її проведення / Практичний посібник - Київ, 2008 - 75-96, 120-134.
ТЕМА 5. ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЙОГО СТУКТУРА. ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ.

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: для точного визначення проблем про­філактики та успішного здійснення протиепідемічних заходів необ­хідно правильно розпізнавати інфекційну захворюваність в конкрет­них групах населення, на визначеній території і в певному часі. Тому розпізнавання епідеміологічного стану населення визначають таким терміном як епідеміологічна діагностика, що ґрунтується на використанні всіх прийомів епідеміологічного методу.

2. НАВЧАЛЬНА МЕТА ЗАНЯТТЯ: на основі знань про прояви епі­демічного процесу в часі опанувати методи­ками проведення ретроспективного епідеміологічного аналізу з визначен­ням багаторічної та річної динаміки захворюваності, аналізувати розподіл захворюваності по групам і колективам населення, по території та в часі.

2.1. Студент повинен знати:

1. Визначення та структуру епідеміологічного методу.

2. Мету та завдання епіданалізу.

3. Складові частини епіданалізу.

4. Кількісну та якісну характеристику епідпроцесу.

5. Дескриптивні прийоми епідеміологічного методу та його мету

6. Ретроспективний та оперативний епіданаліз.

7. Епіддіагностику (визначення, завдання).

8. Визначення території ризику, групи ризику, часу ризику.

9. Методику аналізу багаторічної захворюваності.

10. Методику аналізу річної динаміки захворюваності.

2.2. Студент повинен вміти:

1. Визначати багаторічну тенденцію захворюваності з використанням статистичного прийому - вирівнювання динамічного ряду по прямій методом найменших квадратів.

2. Визначати питому вагу захворювань кожного місяця по відношенню до річної кількості захворювань, коефіцієнт сезонності.

3. Зображати графічно результати ретроспективного епідеміологічного аналізу (багаторічної та річної динаміки захворюваності).

4. Розраховувати інтенсивні та екстенсивні показники захворюваності у віко­вих, професійних та соціально-побутових групах населення, цінити їх на певних територіях.

5. Сформулювати первинні припущення про фактори ризику, визначати контингенти ризику, територію ризику, час ризику.



3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Схема змісту навчального матеріалу: епідеміологічний метод - структура епідметоду – дескриптивні прийоми ( описово оціночні, описова епідеміологія) – їх мета, аналітичні прийоми ( аналітична епідеміологія) – їх мета – експериментальні прийоми ( експериментальна епідеміологія) – їх мета – математичне моделювання – мета - поняття «клінічна епідеміологія» та «доказова медицина». - Територія ризику - групи ризику – чинники ризику – захворюваність - спорадична – епідемічна – епіданаліз – оперативний та ретроспективний епіданаліз - епіддіагностика - аналіз багаторічної та річної захворюваності –визначення тенденції - коефіцієнту та індексу сезонності

Аналіз багаторічної і річної динаміки захворюваності.

1. Визначення багаторічної тенденції (ріст, стабілізація, зниження).

Для виконання цього завдання потрібно вирахувати показники теоретичної лінії тенденції шляхом вирівнювання фактичної кривої методом найменших квадратів по прямій. Основою цього методу є особливість середньої арифметичної М, сума відхилень величини варіаційного ряду від якої менше ніж сума відхилень від будь-якого іншого числа. Вирівнювання дозволяє усунути вплив випадкових факторів і більш точно представити у вигляді прямої лінії показники динамічного ряду.

Показники захворюваності на 100 тис. населення позначаються як І фактичне, той самий показник після внесення поправок позначається, як І теоретичне.

Величина І теоретичного з рівняння лінійної залежності:

І теоретичне = І середнє + ВХ, де І середнє це інтенсивний середній показник захворюваності за ряд років, який розраховується по формулі

І сер.=  І факт./n, В - це коефіцієнт, який визначає різницю між теоретичними рівнями захворюваності за суміжні роки, розраховуються по формулі

В =  (Х * І факт.) /  Х2.

Х – натуральні числа, які симетрично розташовані відповідно 0 (2000 р.) і подані від центру ряду в обидва кінці.

Якщо вирівнюються непарний ряд чисел (наприклад, 11), то береться ряд :

-5,-4,-3,-2,-1,0,+1,+2,+3,+4,+5, при вирівнюванні парного ряду чисел (10),

береться ряд –9,-7,-5,-3,-1,+1,+3,+5,+7,+9. Сума цих натуральних чисел завжди дорівнює 0. n- кількість членів ряду (тобто кількість років, які аналізуються).

Для одержання І середнього та ВХ виконуються розрахунки по такій

схемі:



Роки

Х

І факт.

Х*І факт.

Х2

І факт.=І сер.+ ВХ



















n

 Х=0

 І факт.

 Х *І факт

 Х2



  1   2


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка