Протиепідемічні заходи в осередках інфекційних хвороб актуальність теми




Сторінка2/2
Дата конвертації18.04.2016
Розмір0.85 Mb.
1   2

Підставивши одержані величини у формули одержуємо умовні виправлені показники захворюваності для кожного року - І теор.



Будуємо лінійну діаграму, на осі абсцис якої відмічаємо роки, а на осі ординат інтенсивні показники захворюваності. При побудові лінійної діаграми розраховуються співвідношення між основою та висотою, яке складає 1,5 до 1,0. Спочатку будується крива І факт., а тоді вже наносяться дані І теоретичного, які будуть представляти лінію тенденції.
Табл.1.Приклад вирівнювання динамічного ряду (для захворюваності скарлатиною за 10 років).

Роки


Х

Іфакт.

Х*І факт.

Х2

І теор.= Ісер.+ ВХ

1996

-9

18,3

-164,7

81

22,12

1997

-7

17,6

-123,2

49

21,16

1998

-5

23,9

-119,5

25

20,2

1999

-3

24,9

-74,7

9

19,24

2000

-1

18,6

-18,6

1

18,28

2001

+1

16.0

+16.0

1

17.32

2002

+3

15.0

+45,0

9

16.36

2003

+5

22,1

+110.5

25

15.4

2004

+7

11.7

+81.9

49

14.44

2005

+9

9.6

+89,11

8 1

13.48

n =10

 =0

 =178

 = -158.2

Х2 =330



І сер.=178 /10 =17.8 В = -158,2 / 330 = - 0.48

І теор. 1996 р. = 17.8 + (-0.48) * (-9) = 22.12

Ітеор. 1997 р. =17.8 + (-0.48) * (-7) = 21.12 і т. д



2. Визначення коефіцієнту та індексу сезонності.

Об’єктивною ознакою сезонності є концентрація захворюваності на короткому відрізку року. При аналізі сезонності необхідно дати кількісну характеристику особливостей розподілення захворювань протягом року, визначити початок і тривалість сезонного підвищення захворюваності, визначити питому вагу захворювань, що зумовлені дією сезонних чинників.

Найчастіше для аналізу сезонності використовують екстенсивні показники, тобто обчисляють питому вагу захворювань, кожного місяця у річній кількості захворювань. При цьому виходять із того, що питома вага середньомісячного рівня при рівномірному розподілі захворювань протягом року становить 8.33%.

Місяці в які питома вага перевищує це число, вважаються місяцями сезонного підвищення. Точніше сезонність виявляється при розрахунках показників сезонних коливань відношення середньодобового місячного числа захворювань до середньодобового річного, розраховане у відсотках (табл.№1).

Якщо показник місячних сезонних коливань менше 100%, то вплив сезонних чинників на захворюваність відсутній або мінімальний. При перевищенні 100% - вплив сезонних чинників суттєвий, а іноді й визначальний.

Коефіцієнт сезонності – відношення числа захворювань, що виникли в місяці підвищення, до загальної кількості захворювань у відсотках, або доля захворювань у місяці підвищення в загальній річній кількості захворювань. Умовно до місяців підвищення відносять ті, у які кількість захворювань перевищує середньомісячне число.

Наприклад: Табл. 2. Розрахунок показників сезонних коливань


Показники


По місяцях

Всього




1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

За рік

захворю-вань

27

65

55

101

96

169

275

272

165

88

64

79

1456

Середньо-добовий

за місяць



0.9

2.3

1.8

3.3

3.0

5.3

8.9

8.8

5.5

2.8

2.2

2.5

4.0

Сезонні коливання

22.4

57.5

45

77.5

77.2

140

222

222

137.5

70

552.5

62.5

100

1456/12=121, це число перевищується в 6, 7, 8 і 9 м-цях. Отже, коефіцієнт сезонності (169+275+272+165) /1456) *100 = 60%.



Індекс сезонності – відношення кількості захворювань у місяці підвищення до кількості захворювань, що виникли в місяці поза сезонним підвищенням.

Індекс сезонності = (169+275+272+165) / (27+65+55+101+96+88+64+79)



= 1.5, цей показник відповідає на запитання: у скільки разів кількість захворювань у сезонні місяці перевищує міжсезонний рівень.

4. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

№ з/п

Етапи заняття

Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання

11.

Підготовчий етап

15 хв.







11.1.

Організаційні питання









11.2

Формування мотивації









11.3

Контроль вихідного рівня знань



Письмове тестування, усне опитування

Тести 2-го рівня, перелік контрольних питань, задачі в методичних рекомендаціях для самостійної підготовки студентів до практичного заняття, навчальні посібники

22.


Основний етап

60 хв.

Самостійна робота студентів :аналіз динаміки багаторічної та річної захворюваності, визначення багаторічної тенденції, факторів ризику, графічне відображення результатів дослідження, визначення коефіцієнту та індексу сезонності .

Статистичні дані, облікові форми , звіти річні та багаторічні по захворюваності в області

33.

Завершальний етап

15хв.







33.1

Контроль кінцевого рівня підготовки



Письмове тестування, усне опитування

Ситуаційні задачі 3-го рівня

33.2

Загальна оцінка навчальної діяльності студента









33.3

Інформування студентів про тему наступного заняття









5. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Викладач формулює основну мету заняття, знайомить студентів із планом заняття. Проводиться контроль вихідного рівня знань студентів (тестові завдання додаються ). Далі студенти працюють групами по 2 чоловіки. Їм надаються пер­винні дані для аналізу багаторічної та річної динаміки захворюва­ності. Студенти вираховують багаторічну тенденцію захворюванос­ті, коефіцієнт та індекс сезонності, будують лінійні діаграми та доповідають про результати проведеного аналізу. Вирішують завдання кінцевого рівня знань.



6. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

6.1. Контрольні питання для усного опитування

1. Дайте визначення поняття епідеміологічний метод дослідження.

2. Яка структура епідеміологічного методу

3. Яка мета дескриптивних прийомів епідметоду

4. Яка мета аналітичних прийомів епідметоду

5. Яка мета експериментальних прийомів та математичного моделювання

6. Дайте визначення поняттям “епідеміологічна діагностика” та “ретроспективний епідеміологічний аналіз”.

7. Яка остаточна мета ретроспективного епідеміологічного аналізу?

8. З яких показників захворюваності вираховується коефіцієнт сезонності?

9. Основні напрямки оперативного епіданалізу?

10. Визначення поняття територія ризику, час ризику, групи ризику, чинники ризику.

6.2. Тести для контролю вихідного рівня знань (додаються)

Варіант 1

1. Виберіть розділи оперативного епідеміологічного аналізу:

А. аналіз 10-річної захворюваності

Б. аналіз річної динаміки

В. аналіз 5-річної захворюваності за територією

Г. щоденне спостереження за захворюваністю

Д. аналіз захворюваності за 1 місяць

2. Одним із критеріїв епідеміологічної значущості інфекції є:

А. захворюваність

Б. смертність

В. інвалідність

Г. тривалість непрацездатності

Д. показник неефективного використання працездатного населення

3. Епідемічний процес проявляється:

А. хворобою на поліорганному рівні;

Б. хворобою на суборганізмовому рівні;

В. захворюваністю на організмовому рівні;

Г. захворюваністю на надорганізмовому рівні;

Д. хворобливістю населення.



4. Ретроспективний аналіз включає:

А. динамічну оцінку епідстану населення;

Б. аналіз багаторічної динаміки захворюваності населення;

В. аналіз захворюваності за 1 місяць

Г. аналіз захворюваності за тиждень

Д. щоденне спостереження



5. Вкажіть за допомогою якого прийому епідеміологічного методу
формулюються первинні гіпотези:

А. описово-оціночного;

Б. випадок-контроль;

В. когортного дослідження;

Г. прогностичного;

Д. експериментального.


Еталони вірних відповідей Варіант 1:

1.ГД 2.А 3. Г 4.Б 5.А


5.3. Ситуаційні завдання для контролю кінцевого рівня знань

Завдання 1

Дайте визначення інтенсивних та екстенсивних відносних показників. Розрахуйте показники захворюваності, смертності, летальності, якщо відомо, що в адміністративному районі з населенням 150 тис. чол. захворіло на черевний тиф троє, на шигельозом –45, на кір – 300 чол., померло відповідно від шигельозу – 3, черевного тифу – 2, кору – 6 чол.


Еталони вірних відповідей на ситуаційні завдання Завдання 1

Інтенсивний показник визначає частоту випадків захворювання, смерті по групах та нозоформах інфекції по відношенню до населення району чи його частини.

Екстенсивний показник визначає долю /питому вагу/ захворювання, смерті по відношенню до сукупності.


Нозологічна форма

Захворюваність

Смертність

Летальність




Абс.

число


На

100 тис.


Абс.

число


На 100 тис.

%

Черевний тиф

3

2

2

1,3

66,6

Шигельоз

45

30

3

2

6,7

Кір

300

200

6

4

2


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:
1. Б.М. Дикий, Т.О. Нікіфорова. Епідеміологія. - Івано-Фран­ківськ, 2006. - С 17-24

2. Епідеміологія /За ред. К.М. Синяка. – К., 1998. – С. 95-105.

3. В.Д.Беляков, Р.Х Яфаев. Эпидемиология. – М., 1983. – С.75-83, 104-114.

ТЕМА 6. АНАЛІТИЧНІ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ В ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ.
1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: підставою для розроблення протиепідемічних та профілактичних заходів, спрямованих на зниження і ліквідацію інфекційної захворюваності є епідеміологічний метод. Завдяки йому можна сформулювати, проаналізувати і довести при­пущення про фактори ризику, які впливають на підвищення захво­рюваності серед певних груп населення на визначеній території і в той чи інший проміжок часу.

2. НАВЧАЛЬНА МЕТА ЗАНЯТТЯ: На основі знань про зміст та структуру епідеміологічного методу дослідження уміти використовувати аналітичні та експериментальні прийоми для оцінки показників ризику і доказів ефективності протиепідемічних та профілактичних заходів у групах населення, на території; визначати проблеми профілактики; оцінювати епідеміологічну, соціальну та економічну значущість інфекцій.

2.1. Студент повинен знати:

1. Мету та задачі аналітичних та експериментальних прийомів епідеміологічного методу.

2. Сутність методу "випадок-контроль".

3. Сутність когортного дослідження.

4. Види експериментальних прийомів.

5. Методи прогнозування захворюваності.

6. Методи оцінки структури та рівня захворюваності в групах населення і за нозологічними одиницями.

7. Облікові та звітні форми інфекційної захворюваності, смертності.

8. Економічну, епідеміологічну і клінічну значущість захворюваності.

10. Поняття про скрінінгові дослідження.

11. Рандомізоване контрольоване дослідження.

2.2. Студент повинен вміти:

1. Виконувати розрахунки відносних показників (інтенсивних і екстенсивних) та давати їм епідеміологічну оцінку.

2. Оцінювати епідеміологічну, соціальну та економічну значущість інфекцій.

3. Визначати безпосередній і відносний ризик захворювання в когортному дослідженні.



4. Визначати відносний ризик у дослідженні "випадок-контроль".

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Схема змісту:

Кількісна і якісна оцінка епідпроцесу - кількісні показники (захворюваність - смертність, поширеність, летальність) - якісні показники (типові, групові, індивідуальні, протиепідемічні, територіальні) - для аналізу структури використовують дані первинного документального обліку і дані вибіркових досліджень (моніторинг за окремими нозологічними формами серологічний, мікробіологічний), вибіркове дослідження може бути одномоментним (поперечним) і тривалим (поздовжнім, перспективним) - епідеміологічна, соціальна, економічна значущість захворювань - скрінінгові дослідження масовий, багатопрофільний, цілеспрямований пошуковий - когортне дослідження - безпосередній і відносний ризик захворювання - "випадок-контроль" - відношення шансів – експеримент - спостережні (обсерваційні) і інтервенційні дослідження - контрольований експеримент - рандомізоване контрольоване дослідження (доказова медицина) - потенційна ефективність, неконтрольований експеримент - фактична ефективність заходу.

4. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

№ з/п

Етапи заняття

Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання

11.

Підготовчий етап

15 хв.







11.1.

Організаційні питання










11.2

Формування мотивації










11.3

Контроль вихідного рівня знань




Письмове тестування, усне опитування

Тести 2-го рівня, перелік контрольних питань, задачі в мето­дичних рекомендаціях для самостійної під­готовки студентів до практичного заняття, навчальні посібники

22.


Основний етап

60 хв.

Самостійна ро­бота студентів: аналіз захворюва­ності по групам населення, тери­торіальним діль­ницям, нозологіч­ним одиницям, встановлення при­чинно-наслідко­вих зв'язків у когортних дослід­женнях і "випа­док-контроль", визначення факторів ризику

Статистичні дані, облікові форми, звіти річні та багаторічні по захворюваності в області

33.

Завершальний етап

15 хв.







33.1

Контроль кінцевого рівня підготовки



Письмове тестування, усне опитування

Ситуаційні задачі 3-го рівня

33.2

Загальна оцінка навчальної діяльності студента









33.3

Інформування студентів про тему наступного заняття










5. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Викладач формулює основну мету й ознайомлює із планом заняття, проводить контроль вихідного рівня знань студентів.

Під керівництвом викладача студенти групами по 2-3 чол. самостійно працюють із обліковою і звітною документацією про інфекційну захворюваність, будують динамічні ряди і графіки, вираховують інтенсивні та екстенсивні показники. Даються вихідні дані для аналізу причинно-наслідкових зв'язків. Для контролю кінцевого рівня знань студентів застосовуються ситуаційні завдання .

6. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

6.1. Контрольні питання для усного опитування

1. Яка мета та задачі аналітичних прийомів дослідження?

2. Сутність методу "випадок контроль".

3. Які показники використовують для оцінки здоров’я населення?

4. Сутність методу "когортне дослідження"

5. Мета та задачі експериментальних методів дослідження

6. Які варіанти експериментальних досліджень в епідеміології ви знаєте?

7. Основний зміст “фізичного” моделювання епідемічного про­цесу



6.2. Тести для контролю вихідного рівня знань (додаються)

Варіант 1

1. В чому полягає одна з відмінностей між аналітичними прийомами «випадок-контроль» та „когортне дослідження”?

А. у тривалості проведення спостереження

Б. у більшому практичному значенні одного із прийомів дослідження

В. у правилах формування досліджуваної та контрольної груп

Г. мала придатність застосування одного із прийомів для визначення причин спалахів кишкових інфекцій;

Д. мала придатність одного із прийомів для вивчення причин виникнення неінфекційної патології.



2. Первинні (робочі) гіпотези про причини захворюваності доводяться на етапі:

А. експериментального дослідження;

Б. дескриптивного дослідження;

В. аналітичного дослідження;

Г. прогностичного дослідження;

Д. статистичної обробки первинних даних.



3. Напрямок профілактики хвороби можна вже визначити на етапі:

А. збору і первинної обробки епідеміологічної інформації;

Б..дескриптивного епідеміологічного дослідження;

В..аналітичного епідеміологічного дослідження;

Г. епідеміологічного експерименту;

Д математичного моделювання епідемічного процесу.



4. Фактична ефективність профілактичного засобу (заходу) визначається на етапі:

А. експериментального контрольованого дослідження

Б..дескриптивного дослідження

В. аналітичного дослідження

Г. прогностичного дослідження

Д. експериментального неконтрольованого дослідження



5. Одним з критеріїв епідеміологічної значущості інфекції є:

А. захворюваність

Б. смертність

В. інвалідність

Г. тривалість непрацездатності

Д. показник неефективного використання працездатного населення


Еталони вірних відповідей Варіант 1

1. В 2. А 3. БВ 4. Д 5. А


6.3. Ситуаційні завдання для контролю кінцевого рівня знань

Завдання 1

Розподіл захворюваності на кір по медичних об’єднаннях:



Кількість хворих

Медичні об’єднання

1 м/о дітей

2 м/о дітей

3 м/о доросл.

Всього

Абсолютна кількість

16

2

62

80

На 100 тис. Населення













Кількість випадків на лікарських дільницях (дитячих 1 м/о).

№1-0 №9-0

№2-0 №10-0

№3-0 №11-5

№4-4 №12-2

№5-0 №13-0

№6-3 №14-0

№7-0 №15-0

№8-2

Кількість населення на лікарських дільницях ( дитячих 1 м/о)



1. 700 6. 790 11. 775

2. 800 7.760 12.760

3. 779 8.780 13.791

4. 780 9.802 14.780

5. 760 10.805 15.765

Розподіл населення по об’єднаннях

І. М/о дорослі – 57120 діти – 11627

П. М/о дорослі – 55719 діти – 17134

Ш. М/о дорослі – 14000

Еталони вірних відповідей на ситуаційні завдання Завдання 1

1.


Кількість хворих

Медичні об’єднання

Всього




1 м/о дітей

2 м/о дітей

3 м/о доросл.




Абсолютна

16

2

62

80

На 100 тис.

населення



137.6

11.7

442.9

51,4

2. №1 – 0 –0 №9-0-0

№2 – 0-0 №10 0-0

№3 – 0-0 №11 5-645.2

№4 – 4-512.8 №12 2-263.2

№5 – 0-0 №13 0-0

№6 – 3-379.7 №14 0-0

№7 – 0-0 №15 0-0

№8 – 2-256.4

Приклад: (4 / 780) *100000 =512.8


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Б.М. Дикий, Т.О. Нікіфорова. Епідеміологія. - Івано-Фран­ківськ, 2006. - С. 15-17.

2. Епідеміологія /За ред. М. Синяка. – К.,1998. – С. 84-87.

3. В.Д. Беляков, Р.Х. Яфаев. Эпидемиология.-М.,1989. – С. 20-36, 93-103.

ТЕМА 7: ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ ІНФЕКЦІЙ ІЗ ФЕКАЛЬНО-ОРАЛЬНИМ МЕХАНІЗМОМ ПЕРЕДАЧІ (ШИГЕЛЬОЗИ, ЧЕРЕВНИЙ ТИФ І ПАРАТИФИ, ГЕПАТИТ А)
1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: черевний тиф, паратифи - це тяжкі киш­кові інфекції, які супроводжуються кишковими кровотечами, перфораціями кишок та летальністю до 1%. Інфекції з фекально-оральним механізмом передачі - шигельоз, гепатит А - можуть завдавати значних соціально-економічних збитків, захворюваність на них залежить від якості водопостачання та харчових про­дуктів, побутових умов проживання людей, що й визначає основні напрямки протиепідемічної роботи.

2. НАВЧАЛЬНА МЕТА ЗАНЯТТЯ: на основі знань про епіде­міо­­логічні особливості черевного тифу, паратифів, шигельозів, гепатиту А та системи захо­дів боротьби із цими інфекціями, вміти організовувати й прово­дити профілактичну й протиепідемічну роботу в осередках.

2.1. Студент повинен знати:

1. Механізм та шляхи передачі інфекції, провідні фактори пере­дачі збудників кишкових інфекцій.

2. Особливості збудників черевного тифу і паратифів.

3. Прояви епідемічного процесу черевного тифу та паратифів у сучасних умовах, лабораторну діагностику тифо-паратифозних захворювань.

4. Систему профілактичних та протиепідемічних заходів при черевному тифі.

5. Класифікацію й властивості збудників шигельозів.

6. Особливості перебігу епідемічного процесу і його прояви при різних шигельозах ( Зонне, Флекснера, Григор'єва-Шига).

7. Лабораторну діагностику і протиепідемічні заходи при шигельозах.

8. Властивості збудників вірусного гепатиту А і Е.

9. Прояви, механізми розвитку епідпроцесу вірусних гепатитів А і Е.

10. Лабораторну діагностику й протиепідемічні заходи при вірусних гепатитах А і Е.

2.2. Студент повинен вміти:

Організовувати та здійснювати протиепідемічні заходи в осе­ред­­ках черевного тифу, паратифів, шигельозів, гепатитів А і Е.



3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Акценти змісту : Мета епіднагляду за кишковими інфекціями -попередження спалахів, зниження захворюваності. Забезпечення нагляду за епідеміологічно значущими об’єктами - стічні води м’ясокомбінатів, птахофабрик при сальмонельозах, вода відкритих водойм, контроль за санітарно-гігієнічним станом молокозаводів, підприємств харчової промисловості, аналіз аварій на водопровідній та каналізаційній мережах. Районування території епіднагляду не по адміністративним районам, а за санітарно-епідеміологічними ознаками - стан водопостачання, організація та характер харчування населення, санітарного очищення населених пунктів, міграції населення. Епідеміологічний аналіз причин захворюваності на кишкові інфекції, виявлення чинників ризику - оперативний та ретроспективний епідеміологічний аналіз захворюваності. Вивчення біологічних властивостей збудників, які циркулюють серед населення та в навколишньому середовищі. - Особливості розслідування спалахів - водних, харчових , побутових - гострих і хронічних, локальних - механізм розвитку спалаху - протиепідемічні заходи.

4. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

№ з/п

Етапи заняття

Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання

11.

Підготовчий етап

15 хв.







11.1.

Організаційні питання









11.2

Формування мотивації









11.3

Контроль вихідного рівня знань



Письмове тестування, усне опитування

Тести 2-го рівня, перелік контрольних питань, задачі в методичних рекомендаціях для самостійної підготовки студентів до практичного заняття, навчальні посібники

22.

Основний етап

60 хв.

Самостійна робота біля ліжка хворих на кишкові інфекції, збір епіданамнезу, виявлення джерела інфекції , шляхів і факторів передачі інфекції. Складання плану епідобстеження. осередку й протиепідемічних заходів в ньому. Обговорення результатів самостійної роботи.

Тематичні хворі, медичні карти стаціонарних хворих, результати лабораторних обстежень, карти епідобстежень осередків .

33.

Завершальний етап

15хв.







33.1

Контроль кінцевого рівня підготовки



Письмове тестування, усне опитування

Ситуаційні задачі 3-го рівня

33.2

Загальна оцінка навчальної діяльності студента









33.3

Інформування студентів про тему наступного заняття











5. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

На початку заняття викладач формує основну мету заняття. Проводиться

контроль вихідного рівня знань студентів. Далі студенти самостійно працюють із хворими в палаті під керівництвом викладача, уточнюють епідеміологічний анамнез хвороби, визначають джерело інфекції, механізм передачі. Звертають увагу на специфічну профілактику при черевному тифі, складають план обстеження осередків шигельозів, гепатиту А. Контроль кінцевого рівня знань проводиться за допомогою вирішення ситуаційних завдань.

6. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

6.1. Контрольні питання для усного опитування

1. Яка термінова профілактика застосовується в осередках черев­ного тифу та паратифів А і В?

2. Які лабораторні методи використовуються для встановлення діагнозу “черевний тиф”, “паратиф А і В” в перші дні захворювання?

3. В який період хвороби хворий на гепатит А небезпечний як джерело інфекції?

4. Який термін спостереження за перехворілими на гепатит А?

5. Який відсоток перехворілих осіб можуть залишитися хро­нічними носіями збудників черевного тифу?

6. Який провідний фактор передачі збудників черевного тифу та паратифів А і В, чим це зумовлено?

7. Який тип епідемій характерний для даних хвороб?

8. Методика взяття крові на гемокультуру.

9. Протиепідемічні заходи до джерела інфекції при тифо-паратифозних інфекціях.

10. Протиепідемічні заходи в осередку вірусного гепатиту А по відношенню до контактних осіб.

6.2. Тести для контролю вихідного рівня знань (додаються)

ВАРІАНТ 1

1. В який період хвороби хворий на гепатит А найнебезпечніший як джерело інфекції:

А. реконвалесценції

Б. жовтяничний

В. переджовтяничний

Г. інкубаційний;

Д. пізньої реконвалесценсії.



2. Які методи діагностики можна використовувати при шигельозі в перші дні хвороби?

А. клінічні дані;

Б. серологічні реакції;

В. мікроскопію мазка, кала

Г. епідеміологічний анамнез

Д. бактеріологічне дослідження калу



3. В якому випадку слід проводити заключну дезінфекцію в осередку хворого на шигельоз якщо:

А. діагноз „дизентерія” встановлений на 7 день перебування в стаціонарі учня технікуму, який мешкає в гуртожитку й госпіталізований із первинним діагнозом "харчове отруєння"

Б. діагноз „дизентерія” встановлений за клінічними даними в перший день перебування в стаціонарі

В. діагноз „дизентерія” встановлений хворому бронхіальною астмою в терапевтичному відділенні, на 15 день перебування в стаціонарі

Г. діагноз "дизентерія" встановлений дитині на 3 день хвороби, яка відві­дувала садок 2 дні назад

Д. діагноз "дизентерія" встановлений хворому амбулаторно на 8 день захво­рювання, хворий проживає один



4. Хто вирішує питання про зняття з обліку перехворілого на шигельоз?

А. лікар кабінету інфекційних хвороб поліклініки

Б. лікар інфекційної лікарні

В. дільничний терапевт

Г. завідуючий поліклінікою

Д. епідеміолог



5. В етіологічній структурі шигельозів в Україні провідне місце належить шигелам:

А. Зонне й Флекснера (1-5)

Б. Бойда і Зонне

В. ГШ і Зонне

Г. Флекснера (1-5) і Бойда

Д. Ньюкасл (Флекснера 6)


Еталони вірних відповідей

Варіант 1:

1. В 2. АД 3. БГ 4. АД 5. А

6.3. Ситуаційні завдання для контролю кінцевого рівня знань

Завдання 1

Складіть план диспансерного спостереження за вказаними особами:

а) повар фабрики-кухні, 55 р., виписаний із стаціонару, основне захворювання

черевний тиф, супутні-гіпертонічна хвороба, хронічний пієлонефрит;

б) робітниця кондитерської фабрики 35 р., виписана з інфекційної лікарні, основне захворювання паратиф В, супутнє - астматичний бронхіт;

в) вантажник хлібозаводу, 50 р., здоровий, при бактеріологічному обстеженні за епідемічними показаннями, з сечі висіяні черевнотифозні палички;

г) учителька 45 років, виписана з інфекційної лікарні, основне захворювання черевний тиф, супутнє - холецистит;

д) бібліотекар 30 років, перехворів на черевний тиф ;

У всіх діагноз підтверджений виділенням гемокультури.
Еталони вірних відповідей на ситуаційні завдання Завдання 1

а), б), після виписки посіви калу, сечі і жовчі 2 рази в місяц 3 міс., потім щоквартально, потім 2 рази в рік протягом усієї трудової діяльності, у разі виявлення збудника, досліджують сироватку крові на РПГА з цистеїном;

в) тривалість спостереження буде визначена в залежності від тривалості носійства / гостре чи хронічне /. Як носій черевнотифозних мікробів повинен бути усунений від роботи на хлібозаводі й працевлаштуватися на роботу не пов’язану з харчовою промисловістю;

г ), д) спостереження ведеться 3 міс., термометрія 1-2 рази на тиждень, через 3 міс. - одноразовий посів калу, сечі, жовчі.



РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Б.М. Дикий, Т.О. Нікіфорова. Епідеміологія. - Івано-Фран­ківськ, 2006. - С. 84-87, 91-94;С. 87-91; С. 81-84.

2. В.Д. Беляков, Р.Ф. Яфаев. Эпидемиология. – М.,1989. – С.284-289; С.266-279; С. 266-279.

3. Епідеміологія /За ред. К.М. Синяка. – К.,1998. – С. 151-161, 169-179; С.161-169; С. 209-216.

ТЕМА 8. ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ ІНФЕКЦІЙ З АЕРОЗОЛЬНИМ МЕХАНІЗМОМ ПЕРЕДАЧІ (ДИФТЕРІЯ, МЕНІНГОКОКОВА ІНФЕКЦІЯ, КІР)

1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: дифтерія, менінгококова інфекція і кір - це недуги, які пере­даються повітряно-краплинним шляхом і поширені на всіх кон­тинентах. Вони відносяться до “дитячих інфекцій ”, однак, ними час­­то хворіють й дорослі не імунні люди. В Україні захворюваність на дифтерію і кір залишається значною, а економічні збитки є суттє­вими. До дифтерії сприйнятливі до 20 % не імунних осіб, часто зуст­річаються важкі форми з ускладненням і, нерідко, з летальними на­слідками. Кору притаманна тотальна сприйнятливість, а в 1 з 1000 хворих спостері­гається ураження нервової системи зі знижен­ням інтелекту.

2. НАВЧАЛЬНА МЕТА ЗАНЯТТЯ: на основі знань про епідеміо­­ло­гічні особливості дифтерії й кору, менінгококової інфекції, системи заходів боротьби з ними, уміти організовувати і здійснювати профілактич­ну та протиепідеміч­ну роботу в осередках цих інфекцій.

2.1. Студент повинен знати:

1. Епідеміологічну характеристику групи інфекцій дихальних шляхів (збудники, механізми і чинники передачі, сприйнятливість та загальні методи профілактики та керування епідпроцесом при них).

2. Особливості збудника дифтерії (гетерогенність популяції).

3. Особливості епідпроцесу дифтерії (механізми розвитку епід­процесу) причини останньої епідемії дифтерії в Україні.

4. Протиепідемічні заходи в осередку дифтерії (спрямовані на джерело інфекції, механізми передачі, контактних осіб).

5. Властивості збудника менінгококової інфекції

6. Механізми розвитку і прояви епідпроцесу при менінгококової інфекції

7. Протиепідеімічні заходи в осередках менінгококової інфекції.

8. Епідеміологічні особливості кору (сприйнятливість, захворюваність, тривалість заразливого періоду, росподіл у групах населення).

9. Протиепідемічні заходи в осередках кору.

10. Імунопрофілактику кору планову і за епідемічними показаннями.

2.2. Студент повинен вміти:

Організовувати та здійснювати протиепідемічні заходи в осе­ред­ках дифтерії, кору, менінгококової інфекції, пояснити основні особливості розслідування спалахів дихальних інфекцій.



3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Схема змісту: загальна характеристика аерозольних інфекцій - стадії передачі інфекції - особливості розвитку епідпроцесу - інфекційно-імунологічні відносини в популяції - вплив соціальних факторів - класифікація збудників -вірусні і бактеріальні - дифтерія - епідемія - особливості збудників - лабораторна діагностика - протиепідемічні заходи до трьох ланок епідланцюга - менінгококова інфекція - особливості збудника - механізми розвитку епідпроцесу - лабораторна діагностика - протиепідемічні заходи до трьох ланок епідланцюга – кір - особливості збудника - механізми розвитку епідпроцесу - лабораторна діагностика - протиепідемічні заходи до трьох ланок епідланцюга - епідеміологічний нагляд за аерозольними інфекціями - динамічне оцінювання стану імунопрофілактики - документальна щепленість - імунологічна ефективність вакцинопрофілактики - епідеміологічна ефективність вакцино профілактики - імунний статус дітей з обтяженим анамнезом - соціально- екологічний моніторинг - моніторинг післявакцинальних ускладнень.

4. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

№ з/п

Етапи заняття

Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання

1.

Підготовчий етап

15 хв.







1.1.

Організаційні питання










1.2

Формування мотивації










1.3

Контроль вихідного рівня знань




Письмове тестування, усне опитування

Тести 2-го рівня, перелік контрольних питань, задачі в мето­дичних рекомендаціях для самостійної під­готовки студентів до практичного заняття, навчальні посібники

2.

Основний етап

60 хв.

Самостійна ро­бота студентів біля ліжка хворого: збір епіданамнезу, виявлення джерела інфекції, контактних осіб, планування протиепідемічних заходів в осередку, аналіз карт епідобстеження осередків інфекції .

Тематичні хворі в інфекційному стаціонарі, історії хвороби, карти епідобсеження осередків дихальних інфекцій

3.

Завершальний етап

15 хв.







3.1

Контроль кінцевого рівня підготовки



Письмове тестування, усне опитування

Ситуаційні задачі 3-го рівня

3.2

Загальна оцінка навчальної діяльності студента









3.3

Інформування студентів про тему наступного заняття









5. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

На початку заняття викладач формулює основну мету заняття, знайомить студентів з планом заняття. Проводиться контроль вихідного рівня знань студентів за допомогою тестових завдань. В палатах відділення повітряно-крапельних інфекцій під керівництвом викладача проводиться самостійна робота студентів. Студенти працюють групами по 2-3 чоловіки. Повинні вміти зібрати епіданамнез у хворого, визначити джерело інфекції, осіб, які спілкувалися із хворим, призначити первинні протиепідемічні заходи по відношенню до джерела інфекції, механізму передачі, контактних осіб. При вивченні карт епідеміологічного обстеження осередку дифтерії, кору особливу увагу звернути на пошук джерела захворювання, а також висновки про найбільш імовірне місце зараження й умови, які йому сприяли.


6. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

6.1. Контрольні питання для усного опитування

1. Назвіть вид і типи збудників дифтерії.

2. Хто є джерелом інфекції?

3. Які методи лабораторної діагностики дифтерії?

4. Укажіть заходи стосовно осіб, які спілкувалися із хворим на дифтерію, та щодо носіїв збудників інфекції.

5. Яка локалізація збудників кору в організмі людини?

6. Який період заразливості хворого на кір, на дифтерію, менінгококову інфекцію?

7. Визначить заходи щодо осіб, які спілкувалися із хворим на кір.

8. Складіть план профілактичних заходів при дифтерії та кору.

9. Які вакцини проти кору застосовуються в Україні?

10. Які методи діагностики менінгококової інфекції застосовуються?

6.2. Тести для контролю вихідного рівня знань (додаються)

ВАРІАНТ 1

1. Яка частина населення є сприйнятливою до дифтерії (коефіцієнт контагіозності)?

А. 10%


Б. 20%

В. 30 %,

Г. 40-60%

Д. 99%


2. Провідним чинником передачі при дифтерії є:

А. повітря

Б. молоко

В. м'ясо

Г. побутові речі

Д. вода


3. При якій інфекції дихальних шляхів у домашніх осередках поводиться завершальна дезінфекція?

A.. кашлюк

Б. епідемічний паротит

В. грип


Г. туберкульоз

Д. менінгококовий менінгіт



4. Який зі збудників здатний передаватися контактно-побутовим шляхом:

A. мікоплазма

Б. вірус кору

В. корінебактерія дифтерія

Г. нейссерія менінгіту

Д. бордетелла пертуссис



5. Ізоляція хворого неускладненим кором припиняється після появи висипу:

А через 2 I день

Б. через місяць

В. через 5 днів

Г. через 10 днів

Д. через 1 день



Еталони вірних відповідей Варіант 1:

1. Б 2. А 3. АГ 4. ВД 5. В



6.3. Ситуаційні завдання для контролю кінцевого рівня знань

Завдання 1

17 жовтня до лікаря дитячої поліклініки звернулася школярка 10 років зі скаргами на недомагання й біль у горлі. Температура - 37,4° С. Хворіє протягом двох днів. Весь цей час відвідувала школу. Лікар поставив діагноз: "лакунарна ангіна" і взяв мазки з ротоглотки на дифтерію. Через два дні з лабораторії повідомили, що виділена дифтерійна паличка, токсигенність якої не визначали.

В цій же сім'ї з 1 по 10 жовтня ангіною перехворів брат хворої - 11 років. На дифтерію не обстежувався. Діти вакциновані і ревакциновані проти дифтерії. Брат отримав останнє щеплення в 7 років, сестра –у 6 років. В сім'ї є ще троє дорослих, які працюють на заводі.

1. Вкажіть можливе джерело інфекції.

2. Які заходи необхідно провести щодо ліквідації осередку інфекції ?

Еталони вірних відповідей на ситуаційні завдання

Завдання 1

1. Джерелом інфекції в даній сім'ї є брат, який переніс ангіну з 1.10 по 10.10.

2. Заходи в осередку: хвору госпіталізувати в інфекційне відділення; контактних (в сім'ї і класі) обстежити на носійство; перевірити щеплення серед дітей у школі, на час обстеження (до отриманих від'ємних результатів бактеріологічного дослідження) брата в школу не допускати; заключна дезінфекція в осередку ( вдома і в класі, де вчиться хвора).

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Епідеміологія/ За ред. К.М. Синяка. - Київ: Здоров'я, 1993. - С. 268-276, 320-325.

2. В.Д. Беляков, Р.Ф. Яфаев. Зпидемиология. - М., 1989. С. 200-205, 225-230.

3. Епідеміологія/ За ред. К.М. Синяка. - К., 1998. - С. 268-277, 324-329.

1. Б.М. Дикий, Т.О. Нікіфорова. Епідеміологія. - Івано-Фран­ківськ, 2006. - С. 94-99, 105-107.

2. В.Д. Беляков, Р.Ф. Яфаев. Эпидемиология. – М.,1989.- С.200-205, 225-230.

3. Епідеміологія / За ред. К.М. Синяка. – К.,1998. – С. 268-277, 313-329.

ТЕМА 9. ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ ЗАХОДИ В ОСЕРЕДКАХ ІНФЕКЦІЙ З ТРАНСМІСИВНИМ (МАЛЯРІЯ, ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗ) ТА КОНТАКТНИМ МЕХАНІЗМАМИ ПЕРЕДАЧІ (ГЕПАТИТИ В ТА С). ЗАХИСТ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
1. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ: Парентеральні гепатити В і С глобально поширені у світі, вони часто розповсюджуються як внутрішньолікарняні інфекції, мають схильність до хронічного перебігу.

2. НАВЧАЛЬНА МЕТА ЗАНЯТТЯ: на основі знань про механізм передачі і властивості переносників малярії, хвороби Лайма, уміти організовувати і запроваджувати протиепідемічну ро­боту в разі виявлення таких хворих. На основі знань про шляхи передачі вірусних гепатитів В і С, уміти проводити протиепідемічні заходи в лікувально-профілактичних закладах.

2.1. Студент повинен знати:

1. Особливості збудників гепатитів В, С, малярії, Лайм - бореліозу .

2. Джерела збудників вірусних гепатитів В, С, та їхнє епіде­міологічне значення, групи ризику.

3. Механізми й шляхи передачі гепатитів В, С, малярії, Лайм -бореліозу.

4. Прояви епідемічного процесу (рівень захворюваності в часі, на території, серед різних груп населення) при вірусних гепатитах В і С.

5. Основні напрямки профілактики парентеральних вірусних гепатитів.

6. Протиепідемічні заходи в осередках гепатитів В, С.

7. Профілактику внутрішньолікарняного зараження на гепа­тити В, С.

8. Специфічну профілактику гепатиту В.

9. Властивості переносників малярії, хвороби Лайма.

10. Способи боротьби з малярійними комарами, іксодовими кліщами.

2.2. Студент повинен вміти:

Складати план епіднагляду за кров'яними інфекціями з парентеральним та трансмісивним механізмами передачі. Організовувати та здійснювати протиепідемічні заходи в природних осе­ред­ках малярії, Лайм-бореліозу, здійснювати профілакти­ку внутрішньо­лі­карняних заражень на гепатити В і С.



3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Схема змісту : Метою епіднагляду за парентеральними гепатитами є попередження поодиноких випадків чи групових спалахів , крім того, виходячи з положення 7.4. Програми Європейського бюро ВООЗ " Здоров'я - 21: Політика досягнення здоров'я для всіх у Європейському регіоні ВООЗ - 21 , задача на 21 століття", кількість нових випадків передачі вірусу гепатиту В повинна бути скорочена не менш ніж на 80 % за рахунок включення вакцини проти гепатиту В до програми імунізації дітей. - Завдання епіднагляду за ПГ: вірусологічний контроль за циркуляцією збудників, реєстрація хронічних гепатитів, впровадження сучасних, в тому числі молекулярно-біологічних методів лабораторної діагностики гепатитів НП усіх рівнях практичної медицини, медико-соціальних програм профілактики інфікування при ін’єкційному введенні наркотичних препаратів, програм профілактики природних шляхів передачі (перинатального, статевого, горизонтального). Оцінювання ефективності вакцинопрофілактики гепатиту В, запобігання розповсюдження гепатиту В у лікувально-профілактичних закладах - Рекомендації щодо специфічної термінової профілактики ГВ для медичних працівників, які мали контакт із зараженим ВГВ матеріалом - контингенти, що підлягають обов’язковому обстеженню на НВsАg та анти-НСV - донори, вагітні, новонароджені від матерів, хворі на ГВ і ГС, працівники відділень гемодіалізу, пересадки нирки, гематології, лабораторій, хірургічних та реанімаційних, стоматології, швидкої допомоги, хворі з різноманітною хронічною патологією, з хронічним ураженням печінки, пацієнти наркологічних, шкірно-венерологічних диспансерів,діти з будинків дитини, спецінтернатів, перед плановою операцією, контактні в осередках ГВ та ГС.

4. ПЛАН І ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

№ з/п

Етапи заняття

Розподіл часу

Види контролю

Засоби навчання

11.

Підготовчий етап

15 хв.







11.1

Організаційні питання









11.2

Формування мотивації









11.3

Контроль вихідного рівня знань



Письмове тестування, усне опитування

Тести 2-го рівня, перелік контрольних питань, задачі в методичних рекомендаціях для самостійної підготовки студентів до практичного заняття, навчальні посібники

22.

Основний етап

60 хв.

Самостійна робота біля ліжка хворих на парентеральні гепатити, збір епіданамнезу, виявлення джерела інфекції, шляхів передачі. Обговорення результатів самостійної роботи. Захист індивідуальних самостійних робіт

Тематичні хворі,

медичні карти стаціонарних хворих, карти епідобстеження осередків інфекції.



33.

Завершальний етап

15хв.







33.1

Контроль кінцевого рівня підготовки



Письмове тестування, усне опитування

Ситуаційні задачі 3-го рівня

33.2

Загальна оцінка навчальної діяльності студента









33.3

Інформування студентів про тему наступного заняття











5. МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Викладач формулює основну мету заняття, знайомить студентів із планом заняття. Проводиться контроль вихідного рівня знань студентів за допомогою тестових завдань. Під керівництвом викладача в палатах лікарні проводиться самостійна робота студентів. Студенти працюють групами по 2-3 чоловіка біля ліжка хворих із вірусними гепатитами В, С, як в осередку інфекції (збір епіданамнезу, виявлення контактних осіб, призначення обстежень для виявлення джерела інфекції, визначення механізмів передачі, призначення профілактичних заходів для сприйнятливих осіб, заповнення карти епідобстеження осередку інфекції). Контроль кінцевого рівня знань за допомогою ситуаційних завдань. Захист індивідуальних самостійних робіт.



6. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ

6.1. Контрольні питання для усного опитування

1. Які завдання епідеміологічного нагляду за парентеральними гепатитами?

2. Які заходи для попередження розповсюдження парентеральних гепатитів у лікувально-профілактичних закладах?

3. Методи лабораторної діагностики вірусних гепатитів В, С, Д.

4. Хто підлягає обов’язковому обстеженню на гепатит В і С?

5. Які парентеральні шляхи зараження вам відомі?

6. Які природні шляхи зараження гепатитами В, С ви знаєте?

7. Яким чином запобігти захворюванню на гепатит В новона­родженого від НВs - позитивної або хворої на гострий або хронічний гепатит В матері?

8. Які правила термінової спецпрофілактики гепатиту В серед медиків у разі поранення медичним інструментом, контамінованим зараженою кров’ю?

9. Протиепідемічні заходи в природних осередках малярії, Лайм-бореліозу.

10. Лабораторні методи встановлення діагнозу малярії , Лайм-бореліозу.

6.2. Тести для контролю вихідного рівня знань (додаються)

ВАРІАНТ 1

1. Донор перехворів на гепатит В. Коли можна використати його кров для переливання ?

А. через 3 місяці;

Б. через 6 місяців;

В. відразу;

Г. не можна по життєво;

Д. через 2 місяці.



2. Із запропонованого списку виберіть осіб із підвищеним ризиком зараження на гепатит В:

А педіатр;

Б. хірург ;

В. персонал станції швидкої допомоги;

Г. стоматолог;

Д. терапевт.



3. Як передається вірус гепатиту С?

А. через брудні руки;

Б. через випорожнення;

В. водним шляхом;

Г. через їжу;

Д. парентерально.



4. Які вакцини застосовуються проти гепатиту В:

А. вакцина Себіна;

Б. СТІ;

В. КоКАВ;



Г. Енджерикс

Д. АКДП.


5. Який термін диспансерного спостереження за особами, які перехворіли на гепатит В, С ?

А. 1 місяць;

Б. 3 місяці;

В. 5 місяців;

Г. 6 місяців

Д 12 місяців.



Еталони вірних відповідей
Варіант 1:

1. Г 2. БВГ 3. Д 4. Г 5. ГД



6.3. Ситуаційні завдання для контролю кінцевого рівня знань

Завдання 1

На початку квітня в СЕС надійшло повідомлення про випадок гепатиту В. З епіданамнезу відомо, що в січні хворий знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні. Протягом минулого року зареєстровано 2 випадки ГВ, які виникли у цьому відділенні – у хворого і у медсестри. Було проведено епідеміологічне обстеження травматологічного відділення. Відділення розраховане на 30 осіб, а під час перебування там хворого – було 45 осіб. Стерилізація інструментів проводиться в централізованій стерилізаційній, а дезінфекція та передстерилізаційна очистка (ПСО) у відділенні. При дезінфекції не ведеться облік експозиції, відсутні проби для контролю якості ПСО.

1. Вкажіть можливі чинники передачі ГВ для хворих та для медичного персоналу.

2. Які необхідно організувати протиепідемічні заходи для поліпшення епідемічної ситуації ?



Еталони відповідей на ситуаційні завдання

Завдання 1

1. Зараження хворих і медсестри відбулося через медичний інструмент, погано очищений від залишків крові.


2. Дезінфекція медичних інструментів має проводитись у відділенні .При цьому треба дотримуватися правил дезінфекції, згідно інструкції до препарату, який застосовується, так експозиція при застосуванні 1% хлораміну має бути не менше 1 год. ПСО повинна проводитися в ЦС із використанням проби на залишки крові – бензидинової або амідопіринової. Персонал травматологічного відділення повинен бути вакцинованим проти гепатиту В, а також дотримуватись універсальних мір профілактики.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Б.М. Дикий, Т.О. Нікіфорова. Епідеміологія. - Івано-Франківськ, 2006. - С. 132-134.

2. В.Д. Беляков, Р.Ф. Яфаев. Эпидемиология. – М.,1989.- С.200-205, 225-230.



3. Епідеміологія /За ред. К.М. Синяка. – К.,1998. – С.396- 409-425.
1   2


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка