Реферат дипломна робота містить 131 сторінку, 14 таблиць, 19 рисунків, список використаних джерел з 72 найменувань, 6 додатків




Сторінка1/14
Дата конвертації25.04.2016
Розмір1.62 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

РЕФЕРАТ

Дипломна робота містить 131 сторінку, 14 таблиць, 19 рисунків, список використаних джерел з 72 найменувань, 6 додатків.


Прояви нестабільності банківської системи України, що посилилися останніми роками, зокрема обумовили високу мінливість вартості залучення та розміщення ресурсів. Як наслідок, ускладнюється процес управління процентними ставками за банківськими продуктами та зростає ймовірність отримання збитків за процентними операціями. Гострота даної проблеми посилюється тим, що банки України тільки освоюють ринкові методи управління процентним ризиком. Це робить досить актуальним дослідження методів управління процентним ризиком банку.

Предметом дослідження є інструментарій управління процентним ризиком банку.

Об’єктом дослідження є закономірності і принципи управління процентним ризиком банку в сучасних умовах розвитку банківської системи.

Мета дипломної роботи полягає в удосконаленні методичного забезпечення управління процентним ризиком банку.

У відповідності із зазначеною метою, були поставлені наступні завдання: розгляд теоретичних основ управління процентним ризиком банку: його сутності, видів, факторів впливу; дослідження методичного забезпечення системи управління процентним ризиком банку; ознайомлення з міжнародним досвідом з даного питання; аналіз фінансового стану
ПАТ «КБ «Хрещатик»; оцінка рівня процентного ризику у
ПАТ «КБ «Хрещатик»; дослідження механізму управління процентним ризиком у ПАТ «КБ «Хрещатик»; розвиток методичного забезпечення управління процентним ризиком банку, шляхом використання коваріційного методу VaR-аналізута сценарного стрес-тестування.

За результатами дослідження сформульовані наступні висновки.

Визначено сутність поняття «процентний ризик», який полягає у наявній або потенційній можливості погіршення фінансового стану банку та зниження вартості капіталу внаслідок несприятливих змін процентних ставок, що є результатом негативного впливу ряду внутрішніх та зовнішніх факторів. Досліджено елементи системи управління процентним ризиком банку. Запропоновано удосконалення методики управління процентним ризиком банку за допомогою коваріаційного методу VaR-аналізу, доповненого сценарним стрес-тестуванням, що дозволить приймати більш виважені та гнучкі управлінські рішення.

Запропонована методика дозволяє прогнозувати зміни процентних ставок у відносно простий та зрозумілий, з позиції інтерпретації результатів, спосіб. Вона дозволяє якісно оцінити вплив таких змін на фінансові результати діяльності банківської установи.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що запропоновані удосконалення можуть бути використані банками у процесі управління процентним ризиком банку.

Результати дослідження були опубліковані у електронному науковому виданні «Молодіжний науковий вісник Української академії банківської справи Національного банку України» №1 (3) за 2013 рік.


Ключові слова: процентний ризик, управління процентним ризиком, волатильність процентних ставок, методи оцінки процентного ризику банку.
Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Факультет банківських технологій

Кафедра банківської справи
Дипломна робота

на тему: УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕНТНИМ РИЗИКОМ БАНКУ

освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр»


Виконав: студент 5 курсу, групи МБС-22

спеціальності 8.03050802 – «Банківська справа»

Кравченко М.І.


Керівник: к.е.н., доцент Савченко Т.Г.

Консультант к.т.н., доцент Бондаренко А. Ф.

Суми – 2013 року

ЗМІСТ



ВСТУП……………………………………………………………………….

9

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕНТНИМ РИЗИКОМ БАНКУ ……………………………………………

11


1.1 Процентний ризик банку: сутність, види та фактори, що його обумовлюють …………………………………………….

11


1.2 Структура методичного забезпечення управління процентним ризиком банку…………………………………...

18


1.3 Міжнародний досвід управління процентним ризиком банку…………………………………………………………….

31


Висновки до розділу 1…………………………………………

42

РОЗДІЛ 2 УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕНТНИМ РИЗИКОМ У
ПАТ «КБ «УМОВНИЙ»……………………………………...

44


2.1 Загальна характеристика діяльності ПАТ «КБ «Умовний».

44

2.2 Оцінка процентного ризику ПАТ «КБ «Умовний»………...

55

2.3 Механізм управління процентним ризиком у
ПАТ «КБ «Умовний»…………………………………………

63


Висновки до розділу 2…………………………………………

70

РОЗДІЛ 3 РОЗВИТОК МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕНТНИМ РИЗИКОМ
ПАТ «КБ «УМОВНИЙ»……………………………………...

72


3.1 Методичне забезпечення управління процентним ризиком банку на основі VaR-аналізу…………………………………..

72


3.2 Застосування стрес-тестування для оцінки процентного ризику банку……………………………………………………

81


Висновки до розділу 3 …………………………………...........

92

РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ…………………………………………………...

94


4.1 Система управління охороною праці у
РВ ПАТ «КБ «Умовний»……………………………………..

94


4.2 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів умов праці у
РВ ПАТ «КБ «Умовний»… ………………………………….

95


4.3 Безпека в надзвичайних ситуаціях у
РВ ПАТ «КБ «Умовний»…… ……………………………….

98


Висновки до розділу 4…………………………………………

101

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………

102

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..

105

ДОДАТКИ……………………………………………………………………

114

ВСТУП


Прояви нестабільності банківської системи України, що посилилися останніми роками, зокрема обумовили високу мінливість вартості залучення та розміщення ресурсів, внаслідок чого ускладнюється процес управління процентними ставками за банківськими продуктами та зростає ймовірність отримання збитків за процентними операціями. Гострота даної проблеми посилюється тим, що банки України тільки освоюють ринкові методи управління процентним ризиком. Це робить досить актуальним дослідження методів управління процентним ризиком банку.

Метою написання дипломної роботи було удосконалення методичного забезпечення управління процентним ризиком банку. У відповідності із зазначеною метою, були поставлені наступні завдання:



  • розгляд теоретичних основ управління процентним ризиком банку: його сутності, видів, факторів впливу;

  • дослідження методичного забезпечення системи управління процентним ризиком банку;

  • ознайомлення з міжнародним досвідом з даного питання;

  • аналіз фінансового стану ПАТ «КБ «Умовний»;

  • оцінка рівня процентного ризику у ПАТ «КБ «Умовний»;

  • дослідження механізму управління процентним ризиком у ПАТ «КБ «Умовний»;

  • розвиток методичного забезпечення управління процентним ризиком банку.

Об’єктом дослідження є закономірності і принципи управління процентним ризиком банку в сучасних умовах розвитку банківської системи.

Предметом дослідження є інструментарій управління процентним ризиком банку.

Для досягнення мети та виконання завдань даної роботи, будуть використовуватись такі методи:


  • логічне узагальнення (для визначення сутності процентного ризику, його видів, форм та факторів);

  • системний аналіз (для систематизації методичного забезпечення управління процентним ризиком банку);

  • аналіз та синтез (для вивчення зв’язків між елементами системи управління процентним ризиком);

  • формалізація (при побудові формул для розрахунків);

  • методи горизонтального, вертикального, коефіцієнтного аналізу (при аналізі фінансової звітності банку);

  • методи табличного та графічного зображення даних (для демонстрації результатів аналізу фінансовії звітності).

Інформаційною базою для написання дипломної роботи стали дані фінансової звітності ПАТ «КБ «Умовний», внутрішні нормативні документи даного банку та різноманітна інформація з його сайту, наукові праці вітчизняних та закордонних дослідників, публікації наглядових органів з банківської справи України та світу, довідкова та періодична література. Також використовувались законодавчі та нормативно-правові акти, статистичні матеріали Національного банку України.
РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕНТНИМ РИЗИКОМ БАНКУ

1.1 Процентний ризик банку: сутність, види та фактори, що його обумовлюють

Банківська діяльність, як і будь-яка інша, за своєю природою пов'язана з невизначеністю – результатом неочікуваних змін процентної ставки, потоків депозитів, платоспроможності позичальників, валютних курсів тощо. Відсутність точної інформації або якісного прогнозу про зміни зазначених факторів породжує різні ризики – результати впливу невизначеності у майбутньому. Процентний ризик – один з найбільш суттєвих банківських ризиків, адже коливання відсоткових ставок, з якими даний ризик пов'язаний, можуть бути досить непередбачуваними, а масштаб їх впливу на фінансовий стан банку – значним. Прийняття цього ризику є нормальною частиною банківської діяльності та може бути джерелом прибутковості. Проте, надмірний ризик процентної ставки стає серйозною загрозою банківським надходженням та капіталу. Відповідно, ефективне управління ризиком процентної ставки, яке утримує цей ризик в прийнятних межах, є необхідним компонентом стійкості банку.

Управління процентним ризиком досліджувалось багатьма вітчизняними та закордонними науковцями, зокрема у працях Дж. Маршалла, К. Бансала [2], К. Редхеда, С. Х’юса [3], Л. Примостки [4], Л. Конопатської [5], С. Башлая [6],О. Пожара[8], тощо. Проте, перманентне збільшення числа банківських продуктів, які відображаються в балансі та поза ним,актуалізують завдання пошуку шляхів удосконаленняуправління процентним ризиком банку. Дана проблема постійно обговорюється як науковцями, так і представниками контролюючих органів як в банку, так і поза ним, у контексті нових рекомендацій Базельського комітету щодо вимог до капіталу банку з урахуванням ризику.

Так, у Базельських принципах управління ризиком процентної ставки надається наступне визначення процентного ризику – це уразливість фінансового стану банку до несприятливих рухів процентної ставки [1].

Дж. Маршалл та К. Бансал визначають процентний ризик як «риск, которыйпроявляется в изменении процентных ставок, обусловленномизменениемрыночныхусловий» [2].

Науковці К. Редхед та С. Х’юс дають своє тлумачення, згідно якого «процентный риск – риск потерь в результатеизмененияпроцентных ставок (например, стоимость облигации с фиксированной ставкой уменьшается по мере повышения процентних ставок)» [3].

Л. Примостка дає наступне визначення: «ризик зміни відсоткових ставок – це ймовірність фінансових втрат у зв’язку з мінливістю відсоткових ставок наринку протягом певного періоду часу в майбутньому» [4].

Л. Конопатська стверджує, що процентний ризик – це ризик отримання негативного результату через коливання ринкових процентних ставок [5].

Вищенаведені визначення акцентують увагу на можливості отримання збитків чи фінансових втрат банком при реалізації процентного ризику, проте не зазначаються наслідки для прибутку, капіталу, економічної вартості настання таких подій.

Процентний ризик банку згідно С. Башлая – це ймовірність недоотримання прибутку, отримання збитків, втрати економічної вартості банку, пов’язаної зі зміною процентних ставок на ринку протягом певного періоду часу [6]. Тут можна стверджувати, що підкреслюються конкретні наслідки для банку при зміні процентних ставок, а не говориться більш загально про фінансові втрати.

Висвітлені і загальні, і конкретні наслідки зміни процентних ставок у визначенні, що наводять фахівці НБУ у Методичних рекомендаціях щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України: процентний ризик (ризик зміни ринкових процентних ставок, відсотковий ризик, ризик процентної ставки), являє собою наявний або потенційний ризик фінансових втрат для надходжень або капіталу банку, який виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок та значного зменшення процентної маржі [7].

Проте, найбільш ґрунтовним, на наш погляд,є визначення запропоноване О. Пожаром. Під процентним ризиком він пропонує розуміти потенційну загрозу фінансовому стану банку внаслідок несприятливих змін процентних ставок під впливом різноманітних факторів внутрішнього та зовнішнього середовищ (або, виходячи із засад VaR-методу, величину збитків при зміні процентних ставок), що виявляється у зміні чистого прибутку та/або власного капіталу банку [8].

Отже, проаналізувавши вищенаведені визначення, можна стверджувати, що процентним ризиком є наявна або потенційна можливість погіршення фінансового стану банку та зниження вартості капіталу внаслідок несприятливих змін процентних ставок, що є результатом негативного впливу ряду внутрішніх та зовнішніх факторів [авторська розробка на основі 6,7,8].

Класифікувати процентний ризик можна за багатьма ознаками. Різноманіття та неоднозначність питання класифікації процентного ризику викликало необхідність висвітлення даної проблеми в працях таких дослідників як Т. Світлична [9], О. Комар [10], О. Пожар [8]. Розглянемо основні різновиди класифікації виділені ними.

Так, за об’єктом ризику Т. Світлична видiляє два види процентного ризику: позицiйний i структурний. Позиційний ризик – це ризик по певній процентній позиції в конкретний момент часу. Структурний ризик – це ризик в цілому по балансу банківської установи, що виник в результаті змін на грошовому ринку у зв′язку з коливаннями процентних ставок [9]. На наш погляд, такий підхід до класифікації можна ототожнити з поділом процентного ризику на портфельний та індивідуальний.

Виходячи з узагальнень існуючих класифікацій, що були зроблені О. Пожаром, можна класифікувати процентний ризик за наступними ознаками. За можливими наслідками для діяльності банку, процентний ризик можна поділити на той, що веде за собою зміни чистого прибутку банку та той, що веде до зміни власного капіталу банку. При цьому, зміна власного капіталу найчастіше розглядається як наслідок зміни процентних ставок у довгостроковій перспективі, а зміна чистого прибутку – у короткостроковій.

Також, на практиці може бути використана класифікація, яка ділить процентний ризик на диверсифікований (або несистематичний) і недиверсифікований (або систематичний). Перший пов’язаний з окремими характеристиками інструментів, що входять до складу портфелю активів та пасивів (ринкова ціна, строк погашення, графік та структура виплат, дохідність), які призводять в результаті до різної чутливості даних інструментів відносно змін процентних ставок. Другий, недиверсифікований ризик, неможливо усунути через зміни структури активів і пасивів, чутливих до зміни процентної ставки. Величина цього ризику складається з величини базисного ризику, ризику права вибору та економічного ризику.

У відповідності до пов’язаності процентного ризику з іншими ризиками банку, доцільно виділяти прямий та непрямий процентний ризик. Прямий ризик процентної ставки – це ризик, якого зазнає банк у випадку невідповідності чутливості активів та пасивів до зміни процентної ставки. Непрямий процентний ризик є частиною кредитного ризику банку і результатом впливу змін процентної ставки на кредитоспроможність позичальника та його здатність до погашення кредиту [8].

Щодо форм процентного ризику, на сьогодні немає єдиного погляду на групування ризику зміни процентної ставки. Проте, згідно дослідження проведеного О. Комаром, більшість дослідників на сьогодні погоджуються, що основними формами процентного ризику є:

а) ризик зміни вартості ресурсів. Виникає через різницю в строках погашення (для інструментів із фіксованою процентною ставкою) та переоцінки розміру ставки (для інструментів зі змінною процентною ставкою) банківських активів, зобов'язань і позабалансових позицій;

б) ризик зміни кривої дохідності. Виникає внаслідок змін у нахилі та формі кривої дохідності, та може призвести до негативного впливу на доходи банку та його економічну вартість;

в) базисний ризик. Виникає через відсутність достатньо належного узгодження у процесі коригування ставок, отриманих та сплачених за різними інструментами. Особливо небезпечний у тому випадку, якщо ставки залучення ресурсів і ставки розміщення ресурсів «плавають» відносно одна одної. Якщо ставки по залученню ресурсів встановлюються з фіксованою маржею відносно ставок розміщення ресурсів, то даний ризик зменшується, але зростає економічний ризик. У випадку, якщо встановлюються середньоринкові ставки, то зменшується економічний ризик, при одночасному зростанні базисного ризику. Базисна складова процентного ризику тісно пов’язана з кредитним ризиком: якщо погіршується якість робочих активів, то ставка розміщення ресурсів знижується внаслідок додаткових відрахувань до резерву для покриття можливих збитків і, відповідно, зменшується процентна маржа;

г) ризик права вибору (опціональний). Виникає внаслідок можливості використання права відмови від виконання угоди (тобто з реалізацією права вибору). Тобто через можливість вилучення вкладниками безстрокових депозитних інструментів; через можливість дострокового без штрафних санкцій погашення кредитів позичальниками; через можливість дострокового викупу різних види облігацій і векселів. У даному випадку виникає несиметричний профіль ризику банку, тобто банк приймає на себе за даним фінансовим інструментом заздалегідь більший процентний ризик, ніж його клієнт [10].

Дані форми початково були виділені Базельським комітетом з банківського регулювання, проте, з додаванням ще однієї форми процентного банківського ризику – економічного ризику. Зазначимо, що економічний ризик потенційно може призвести до втрат від зміни попиту і пропозиції за певними фінансовими інструментами через несприятливу зміну ринкових процентних ставок [1].

Як і будь-яке фінансове явище, процентний ризик має свої причини виникнення. Аналогічно і з визначенням даного поняття, щодо причин його виникнення такі вчені як О. Крамаренко [11], О. Кириченко [12], Т. Світлична [9], О. Пожар [8] дискутують.

Причини виникнення процентного ризику за О. Крамаренко – у зміні виключно зовнішніх відносно банку чинників, що і є основним недоліком. Виходячи з випадків виникнення процентного ризику, виділених О.А. Кириченко, відсотковий ризик здебільшого постає з внутрішньобанківського середовища: через політику банку, що передбачає гру на відсоткових ставках з метою добування спекулятивного прибутку, через слабкий ризик-менеджмент, невірні очікування керівництва тощо. На наш погляд, хоч і розгляд таких причин є більш ґрунтовним, такий підхід також є недосконалим. Теж саме можна сказати і про перелік причин, виділених Т.Світличною, що розглянула джерела виникнення процентного ризику також переважно у внутрішньобанківській сфері. Тому, для ґрунтовного розгляду причин виникнення процентного ризику, варто об’єднати виділені підходи, та виділити як зовнішні, так і внутрішні чинники.

Процентний ризик – досить складне для управління фінансове явище. Багатою мірою ця складність обумовлена різноманітністю факторів, що впливають на рівень процентного ризику банку. Їх розглядом займалися О. Пожар [8], О. Романенко [13] та коло інших авторів. Розглядаючи фактори процентного ризику, доцільно розподілити їх на дві логічні групи: внутрішні та зовнішні. Перші – мають суб’єктивний характер, на них банк може впливати, другі – об’єктивні, не є підконтрольними управлінню банку.

До групи зовнішніх факторів за О. Романенко переважно відносяться показники, що характеризують кон'юнктуру грошового ринку, ринку цінних паперів: рівень депозитних ставок, рівень кредитних ставок, середньозважена вартість ресурсів по банківській системі, ціни пропозиції та попиту основних боргових інструментів, ціни угод за борговими інструментами, норма доходності та середньозважений строк погашення боргових інструментів. Також, згідно його досліджень, вагомий вплив спричиняє державне регулювання та загальноекономічний розвиток країни (обсяг доходів та витрат державного бюджету, розмір бюджетного дефіциту, обсяг емісії грошей, грошові доходи населення, внески населення в банках, індекс інфляції, облікова ставка НБУ).

Внутрішні фактори процентного ризику є внутрішньобанківськими чинниками, що пов'язані з діяльністю конкретного банку і впливають на рівень ризику в цьому банку. Це в система управління ризиками, і структура балансу, і стратегічне спрямування діяльності банку на ринку [13].

Ще одною думкою є виділення вузького кола факторів процентного ризику, виходячи з того припущення, що єдина причина процентного ризику – нестабільність процентних ставок. При цьому автори наводять наступний логічний ланцюжок. Якби ставки були постійними або призначалися б адміністративно, то тоді не виникало б небезпеки непередбачених втрат. Але розмір процентних ставок складається інакше. Відповідно фінансовий результат банку складається в основному з різниці між доходами за розміщеними коштами та витратами за залученими. У цьому випадку зміна ставок впливає на фінансовий результат тільки у випадку, якщо ставки за залученими та розміщеними коштами мають різну направленість руху або коли активи і пасиви різні за сумою, або все це одночасно.

Отримуємо, що факторами процентного ризику є ціноутворення на ресурси та їх кількісне співвідношення. Таким чином, в будь-якому методі управління процентним ризиком повинні бути присутніми оцінки впливу на ризик наступних факторів: спосіб встановлення ставок на вимоги і зобов'язання та співвідношення між залученими і розміщеними коштами з урахуванням тимчасового чинника [14].

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка