Режим дня молодшого школяра план Значення режиму дня в житті молодшого школяр




Скачати 106.5 Kb.
Дата конвертації19.04.2016
Розмір106.5 Kb.
РЕЖИМ ДНЯ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА
План
1. Значення режиму дня в житті молодшого школяра.
2. Характеристика основних режимних моментів та педагогічні вимоги до них.
3. Орієнтовна схема режиму дня учнів початкових класів.
Для молодших школярів дотримання режиму дня має особливе значення. З одного боку, їхня нервова система ще не зріла і межа виснаження нервових клітин досить низька, а з іншого боку — нові умови життя, необхідність адаптації до нелегких для організму дитини фізичних і психічних навантажень, пов'язаних із систематичним навчанням, руйнування колишніх стереотипів поводження і діяльності та створення нових, висувають підвищені вимоги до всіх фізіологічних систем. Упорядкованість чергування праці й відпочинку сприяє оптимізації функцій організму, кращої адаптації до умов школи з мінімальними фізіологічними затратами, а порушення режиму дня призводять до серйозних відхилень у здоров'ї дитини, і насамперед до неврозів.

Якщо в дитини помічено дратівливість, занепокоєння, поганий апетит, порушення сну, відставання у фізичному розвитку, то причина найчастіше полягає саме в недотриманні режиму дня. Раціоналізація режиму — один з найефективніших засобів профілактики захворювань і оздоровлення дітей.

З гігієнічних позицій чітко нормуються всі види діяльності та відпочинку дітей. Надзвичайно важливо, щоб усі елементи режиму дня здійснювалися послідовно й у той самий час. Коди попередній етап денного ритму є умовним сигналом для здійснення наступного, це сприяє закріпленню системи стійких умовних рефлексів. Школярі, які неухильно дотримують режиму дня, швидше залучаються до роботи, ефективніше трудяться, швидше засинають і менше втомлюються.

Основними компонентами режиму дня молодшого школяра є сон, перебування на свіжому повітрі (прогулянки, рухливі ігри, заняття фізкультурою і спортом), навчальна діяльність у школі та вдома, відпочинок на власний вибір (вільний час), прийом їжі, особиста гігієна.

Особливе значення для нормальної життєдіяльності має сон. Не випадково в цьому функціональному стані людина проводить майже третину свого життя. Сон є відновлювальним процесом, у якому відбувається генеральне «чищення» всього організму. Він необхідний для нормальної розумової діяльності, комфортного психологічного стану. Скорочення тривалості сну призводить до зниження опірності організму різним інфекціям, відхилення у психіці, погіршення працездатності. Практика свідчить, що відмінної та гарної успішності досягають ті школярі, які дотримують норми сну. Учені довели, що інтенсивність і якість розумової роботи за систематичного недосипання знижуються майже вдвічі.

Окрім цього сон, на думку фізіологів, є неспецифічним показником загального стану людини, тому що за будь-яких несприятливих змін в організмі (унаслідок хвороби, перевтоми, психічних травм) обов'язково спостерігаються порушення сну:

• безсоння або надмірна сонливість;

• неспокійний, недостатньо глибокий сон з великою кількістю рухів, що не сприяє відпочинку;

• нічний головний біль;

• здригування;

• кольорові, страшні й нав'язливі сни.

Тому контроль за особливостями сну необхідний для оцінювання ступеня функціонального комфорту дитини.

Отже, гігієнічно повноцінний сон, тобто сон з достатньою тривалістю і глибиною, з точно визначеним часом відходу до сну і пробудження, є найважливішим елементом режиму дня. Діти молодшого шкільного віку мають лягати спати о 20 год 30 хв — 20 год 45 хв (але не пізніше ніж о 21 год). Раннє засинання дуже важливе для дитини, адже відповідає нормальній біоритмічній кривій коливань цілої низки біохімічних, фізіологічних, психофізіологічних показників. Фізіологи стверджують, що максимум виділення гормону росту гіпофізом спостерігається в дитини від 22 до 23 год, але не раніше, ніж за годину після засинання. Якщо дитина регулярно лягає спати невчасно, в неї неминуче порушаться процеси зростання. Тому, коли організм переходить на «нічну роботу», заважати йому своїми денними турботами не варто. Отже, бадьорість дитини в нічні години недопустима.

Перед сном варто виключити із життєдіяльності дитини рухливі ігри, напружені розумові заняття, розмови, емоції, що збуджують, перегляд телевізійних передач або фільмів з хвилюючими сюжетами , що лякають дитину, тобто все те, що збуджує нервову систему. Вечеря має бути легкою і становити не більше 20 % денного раціону (молоко, фрукти, овочі та ін.), і не пізніше, ніж за 1,5 – 2 год. до сну. Міцний чай або шоколад на ніч давати дітям не рекомендується. Дуже корисна прогулянка перед сном, і обов′язково варто провітрити спальну кімнату. Постіль дитини не повинна бути занадто м′якою, а подушка — великою.

Найсприятливіший час підйому дитини після пічного сну — 7 год —

7 год 30 хв ранку, таким чином, загальна тривалість нічного сну молодшого школяра — 10,5 – 11 год. Дітям з ослабленим здоров'ям, які швидко стомлюються, з підвищеною збудливістю нервової системи необхідно спати довше, зокрема удень спати 1—1,5 год. Денний сон рекомендується усім першокласникам. При зростанні розумових і фізичних навантажень (у період гострої адаптації до умов шкільного навчання) тривалість сну доцільно збільшувати приблизно на 1 год, щоб пом'якшити вплив цих навантажень.

Після підйому учень має зробити гімнастику, ранковий туалет, поснідати і вирушити до школи. Бажано, щоб дитина йшла пішки, не кваплячись. Перебування на повітрі надзвичайно корисно. Це сприяє інтенсифікації фізіологічних функцій у ранкові години, підготовляє організм до майбутньої навчальної діяльності. До школи потрібно приходити за 10-15 хв до початку занять, щоб не поспішаючи готуватися до уроку. Це дасть змогу сконцентрувати увагу на матеріалі наступної навчальної діяльності.

Після завершення уроків бажано, щоб шлях зі школи додому дитина проходила повільно, не витрачаючи зайвої енергії та довше дихала свіжим повітрям.

Удома учень має переодягнутися, помити руки, пообідати, після чого першокласники й ослаблені діти більш старшого віку мають спати 1-1,5 год. Першокласникам і ослабленим дітям після сну, а здоровим учням другого і наступного класів після обіду, корисно відпочити на відкритому повітрі (у саду, парку, на ковзанці, у дворі) близько 1,5 год, граючи у рухливі ігри, займаючись фізкультурою і спортом. Це надзвичайно корисно для здоров'я, підвищує життєвий тонус і працездатність дітей. Однак потрібно стежити, щоб фізичне навантаження було помірним. Якщо воно надмірно інтенсивне або перебування на свіжому повітрі затягується, працездатність різко знижується і наступне виконання домашніх завдань буде менш ефективним і якісним.

Самостійні навчальні заняття з підготовки до уроків мають бути суворо регламентованими. Думка «більше занять — більше успіхів» помилкова.

У жодному разі не слід перевищувати час підготовки уроків, що рекомендується (1-й кл. —до 45 хв, 2-й кл. —до 1 год, 3-й і 4-й кл. —

1,5 год), а за можливості краще його скорочувати. Це тому, що до домашніх навчальних занять у другій половині дня дитина береться вже зі зниженою працездатністю після всієї попередньої навчальної діяльності, відносна інтенсивність навантаження для учнів значно підвищується. Окрім того, у цей час відповідно до природної біоритмічної кривої коливань фізіологічних функцій стан більшості дітей менш сприятливий, аніж у ранкові години. І, нарешті, загальне денне навантаження в дитини не має бути надмірним. Інакше організмові школяра, особливо хворого або ослабленого, буде завдано шкоди, а якість виконання завдань при цьому знизиться.

Кожній дитині необхідно мати постійне робоче місце. Раціонально обладнаний куточок сприяє зосередженню, а звичка підтримувати в ньому порядок виховує почуття відповідальності.

Для учня бажано призначити окрему кімнату. Якщо такої можливості немає — затишне місце біля вікна. Стіл поставити так, щоб світло падало ліворуч. Праворуч від стола розмістити етажерку або прикріпити полицю для книжок. Основна вимога до обладнання робочого1 місця — меблі мають відповідати зростові школяра.

Якщо в сім'ї двоє школярів, то робоче місце слід обладнувати для кожного окремо. Безпосередня близькість робочих місць розпорошує увагу дітей, тому доцільно,щоб вони знаходилися поблизу і водночас ізольовано. Тоді кожен зможе займатися своїми справами.

Важливо подбати і про колірне оформлення кімнати. Добре, коли переважають теплі й спокійні тони (коричневий, жовтий, зелений). Оранжевий і червоний кольори мають збуджувальний ефект, але на невеличких ділянках поверхні стимулюють загальну активність учня. У робочому куточку школяра мають бути квітка, вирощена дитиною, і малюнок чи аплікація, зроблені власноруч, і розклад уроків. Радимо час від часу оновлювати інтер'єр куточка.

Приготування домашніх завдань варто розпочинати завжди у визначені години, не пізніше ніж о 16 год, тому що чим ближче до вечора, тим менш сприятливим стає функціональне тло. Звичка займатися у той самий час сприяє налаштуванню всього організму на розумову роботу. Відповідно до Листа Міністерства освіти і науки України 1/9-468 від 29.12. 2001 року першокласникам не дають завдання додому, тому у цей час вони можуть малювати, ліпити, читати книжку, вирізати, тобто займатися улюбленими справами.

Самопідготовку учням радимо починати із завдань середньої складності, потім переходити до найскладнішого і важкого матеріалу, а завершувати роботу виконанням найлегших завдань. Такий порядок приготування уроків сприяє поступовому входженню в роботу, складні завдання виконуватимуться на тлі високої працездатності, а легкі — під час її спаду. Спочатку варто виконувати письмові завдання, а потім — усні.

Напружена розумова праця не може тривалий час бути ефективною. Тому під час виконання домашніх завдань через кожні 15-20 хв необхідно робити короткі перерви з виконанням фізичних вправ (фізкультпаузи, фізкультхвилинки) і позбавленням зорового напруження (шляхом фіксації погляду на далеких предметах, колових рухів очей та ін.). Це сприяє швидкому відновленню працездатності та запобігає стомленню. Через 40—

45 хв роботи варто влаштувати більш тривалу перерву (близько 10 хв).

У режимі дня учня слід передбачити час, що школяр використовує відповідно до індивідуальних нахилів, бажань, інтересів, так званий вільний час. Ним варто скористатися після самопідготовки домашніх завдань. Він становить у режимі дня молодшого школяра 1-1,5 год. У цей час учні можуть читати художню літературу, малювати, конструювати, переглядати телевізійні передачі тощо.

Дослідження гігієністів свідчать, що багато дітей чимало часу проводять перед телевізором. Варто підкреслити, що перегляд телевізійних передач (при всій їх цікавості, користі для загального розвитку дитини) значно навантажує центральну нервову систему, органи зору і слуху. Тому максимальна тривалість перебування біля телевізора молодших школярів — не повинна перебільшувати 1 год на день.

Читання має займати провідне місце з-поміж усіх загальнокультурних інтересів учня у позанавчальпий час. Однак читання також пов'язане з напруженням кори великих півкуль головного мозку і зорового аналізатора. Зважаючи на це, тривалість безперервного читання художньої літератури для молодших школярів не повинна перевищувати 1-1,5 год з дотриманням усіх необхідних гігієнічних рекомендацій (достатнє освітлення, правильно обрана поза, періодичний відпочинок для очей).

У вільний час діти мають посильно Допомагати родині. Молодші школярі можуть залучатися до прибирання кімнати, миття посуду, догляду за кімнатними рослинами і свійськими тваринами тощо. Подібна праця сприятиме не тільки правильному вихованню дитини, а й фізичному розвитку, зміцненню здоров'я.

У вечірній час дітям бажано гратися на свіжому повітрі. Особливо корисна прогулянка після вечері, перед сном, тривалістю, близько 30 хв. Вона позбавляє стомлення, що накопичується наприкінці дня, знижує збудження нервової системи, сприяє швидкому засинанню. Діти молодшого шкільного віку мають проводити на свіжому повітрі 3-3,5 год на день. На жаль, у сучасних умовах у дітей нерідко порушується саме цей дуже важливий компонент режиму дня, що негативно позначається на їхньому здоров'ї та працездатності.

Режим харчування молодшого школяра передбачає прийом їжі 4-5 разів на день: сніданок, другий сніданок, обід, полуденок, вечеря.



Неухильне виконання режиму харчування сприяє засвоєнню їжі. Коли вона надходить в організм своєчасно (в установлений та звичний час), у шлунку виділяється травний сік, що поліпшує травлення. У разі безладного харчування їжа не засвоюється повністю і перевантажує шлунок та кишківник. Особливо шкідливим є порушення режиму, коли після нерегулярного харчування розвивається голод. Він, зазвичай, призводить до переїдання та значного перевантаження організму. Останнє призводить до захворювання органів травлення та ожиріння, що стає підґрунтям для гіпертонії, атеросклерозу та інших захворювань. У режимі дня школяра достатній час передбачено для гігієнічних процедур. Особиста гігієна — це ранковий і вечірній туалет, ранкова гімнастика з наступними водними процедурами, перевдягання після школи і прогулянок та ін. Кожний із цих елементів потребує небагато часу для виконання, але загалом на них затрачається не менше ніж 3 год на добу.
Пропонуємо зразок схеми режиму дня молодшого школяра.
Орієнтовна схема режиму дня молодших школярів, які навчаються у першу зміну (у год)


Режимні елементи

Клас



І—II

III—IV

Підйом

7:30

7:00

Гігієнічні процедури, ранкова гімнастика

7:30-7:45

7:00-7:30

Сніданок

7:45-8:00

7:30-7:45

Перебування в школі

8:30-12:20

8:30-13:05

Прогулянка, ігри, розваги на свіжому повітрі, заняття спортом

12:20-13:30

13:05-13:30

Обід

13:30-14:00

13:30-14:00

Сон для учнів перших класів і дітей з ослабленим здоров'ям: вільний час

14:00-15:00

14:00-15:00

Рухливі ігри, розваги на свіжому повітрі

15:00-16:00

15:00-16:00

Самостійні навчальні заняття

16:00-17:00

16:00-18:00

Вільний час (заняття улюбленими справами)

17:00-19:00

18:00-19:00

Вечеря

19:00-19:30

19:00-19:50

Робота по дому

19:30-20:00

19:30-20:00

Вечірня прогулянка

20:00-20:30

20:00-20:30

Гігієнічні процедури, підготовка до сну

20:30-21:00

20:30-21:00

Сон

21:00

21:00

Основними принципами побудови гігієнічно правильного режиму дня є необхідність його дотримання і врахування вікових особливостей. Правильним режим дня вважають тільки тоді, коли він запобігає розвитку перевтоми, підвищує загальну опірність організму.



Щоб не створювати напруження в прагненні все зробити за суворо визначеними годинами, варто, реалізуючи всі компоненти режиму дня, передбачати якийсь ступінь волі (близько 30 хв). Найголовніше — домогтися того, щоб виконання режиму дня стало для дитини природною потребою, умовою її життя.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка