Резолюція ХVI національного конгресу кардіологів України




Скачати 118.63 Kb.
Дата конвертації21.04.2016
Розмір118.63 Kb.


РЕЗОЛЮЦІЯ

ХVI Національного конгресу кардіологів України

(Київ, 23-25 вересня 2015 р.)

XVI Національний конгрес кардіологів України присвячений передовим здобуткам світової та вітчизняної науки, малосимптомним пацієнтам з високим серцево-судинним ризиком, проблемам супутніх з серцево-судинними захворюваннями станів. Особливу увагу приділено проблемам стресу як чиннику ризику серцево-судинних захворювань.

У роботі Конгресу взяли участь більше 2500 українських лікарів та науковців, а також фахівці з Італії, Німеччини, Франції, Литви, Греції. Проведені спільні засідання Асоціації кардіологів України з Європейським товариством кардіологів, Українсько-Французький форум.

Відбулось 16 пленарних засідань, 6 секційних засідань, 4 круглих столи та 6 наукових дискусій, 4 науково-практичних симпозіумів. Заслухано 265 доповідей та обговорено 61 стендових повідомлень. Провідними вітчизняними та іноземними вченими прочитано 12 лекцій, проведено 11 майстер-класів, серед них «Клінічні дослідження в кардіології», презентації і обговорення клінічних випадків. Молодими вченими зроблено 23 доповіді, з них 7 – англійською мовою. Організовано виставку сучасних лікарських засобів медичного призначення і спеціалізованих видань.

Програма Конгресу, висвітлюючи найбільш актуальні наукові питання і проблеми кардіологічної служби, охоплювала сучасні стратегії та рекомендації щодо наріжних питань сучасної кардіології - хронічної ішемічної хвороби серця і гострого коронарного синдрому, артеріальної гіпертензії і пов’язаних з нею чинників серцево-судинного ризику і коморбідної патології (зокрема цукрового діабету, гострого і хронічного ушкодження нирок, цереброваскулярнних захворювань) і невідкладних станів, безпечності медикаментозного лікування, епідеміологічних і медико-соціальних аспектів кардіології в Україні. Особливу увагу приділено проблемі превентивної кардіології і реабілітації, висвітленню результатів Європейського дослідження EUROASPIRE IV в Україні. Привернуто увагу лікарів до некоронарогенних хвороб серця, зокрема, інфекційного ендокардиту, міокардиту, перикардиту. Окреме місце зайняло обговорення сучасних інтервенційних технологій та хірургічних методів лікування захворювань серцево-судинної системи (в тому числі нові технології захисту життєво важливих органів і стимуляції репаративних процесів, виявленню хворих з високим ризиком венозного тромбоемболізму і шляхам його попередження, внутрішньосудинної діагностики, використання коронарних стентів з елютинуючим покриттям останнього покоління, нові методики лікування внутрішньостентових рестенозів), інвазивної аритмології. Традиційно розглядались питання клінічної фармакології і раціональної фармакотерапії.

В сучасних умовах актуальним є аналіз серцево-судинної захворюваності та стану психічного здоров’я населення в регіонах, пов’язаних з АТО.

На Генеральній асамблеї був заслуханий річний звіт Президента Асоціації кардіологів України академіка НАМН України В.М.Коваленка про роботу асоціації, затверджено основні регламентуючі документи кардіологічної служби.

Обговорено і затверджено рекомендації з діагностики та лікування інфекційного ендокардиту, перикардиту, класифікацію міокардиту, ехокардіографічну оцінку регургітації на нативних клапанах.



Серед досягнень вітчизняної кардіології конгресом відзначені:

- Участь Асоціації кардіологів України (АКУ) в Європейському проекті з вторинної профілактики серцево-судинних захворювань EUROASPIRE IV

- Створена ВГО «Превентивна кардіологія та реабілітація»

-Удосконалено діагностику та оцінку серцево-судинного ризику у хворих з коронарогенними та некоронарогенними захворюваннями, затверджено стандарти діагностики та лікування серцево-судинних захворювань..

-Підготовлено рекомендації з інфекційного ендокардиту, ехокардіографічної оцінки регургітації на нативних клапанах, затверджено класицікацію міокардиту

-Оновлення рекомендацій Асоціації кардіологів України та Асоціації з невідкладної кардіології з ведення хворих з Тромбемболією легеневої артерії.

-Підготовлено проект методичних рекомендацій Асоціації кардіологів України та Асоціації ендокринологів України з метаболічного синдрому, діабету, пре-діабету і серцево-судинни[ захворювань:

-Експертами Асоціації кардіологів України спільно з експертами МОЗ підготовлено шість клінічних протоколів з основних нозологій в кардіології: «Гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST», «Стабільна ішемічна хвороба серця», «Серцева недостатність», «Фібриляція передсердь», «Легенева гіпертензія» і «Профілактика серцево-судинних захворювань». Декілька протоколів вже завершили громадське обговорення і готові до імплементації в реальних клінічних умовах України.

-В результаті спільних дій Асоціації кардіологів України та асоціації інтервенційних кардіологів в восьми областях України почали роботу «Регіональні реперфузійні мережі», в межах яких проводиться реперфузійна терапія з використанням первинних перкутанних втручань та фібринолітичної терапії.

- Продовжує функціонувати «Реєстр перкутанних коронарних втручань», за даними якого в 2014 збільшилася кількість інвазивних процедур в кардіології: кількість коронарографій досягла 26.000, коронарних стентувань до 10.000, при цьому стентувань в перші години від початку симптомів STЕMI досягло 3.600. Проведено Сервей (зріз) по перкутанним втручанням в Україні, який висвітлює найближчі та віддалені результати проведення стентувань у пацієнтів з STEMI, NSTEMI та стабільною ІХС

- Розглянуто результати проведення Національного реєстру з Тромболітичної терапії (NR-TLT) 2014 року та Сервей «Гострі коронарні синдроми у реальній клінічній практиці» 2015 року.

- Асоціацією кардіологів України разом з Асоціацією з невідкладної кардіології та суміжними фаховими асоціаціями під егідою МОЗ України почато створення Національної мультидисціплінарної Настанови та клінічного протоколу ведення хворих з тромбоемболією легеневої артерії .

- Продовжена робота у рамках створення (разом з МОЗ України) Настанови та клінічного протоколу ведення хворих з гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST .

- Ініціаційовано (сумісно з МОЗ) створення Національного реєстру хворих з гострим коронарним синдромом

- На основі розробленого Асоціацією з невідкладної кардіології пілотного проекту Алгоритмів надання допомоги хворим з ургентними серцево-судинними захворюваннями (2014) запропоновано створення міждисціплінарного алгоритму догоспітальної та госпітальної невідкладної допомоги хворим на серцево-судинні захворювання.

- Розглянуто можливі шляхи покращення організації догоспітальної, госпітальної та постгоспітальної допомоги хворим з гострим інфарктом міокарда на сучасному етапі.

-Проведений подальший субаналіз популяційного дослідження 20 чинників серцево-судинного ризику серед міського населення України, за результатами якого встановлена поширеність когорти дуже високого ризику розвитку ускладнень за шкалою SCORE у 30 % дорослого населення; встановлено, що найбільш поширеними факторами ризику, близько 70 % в популяції, є надлишкова маса тіла і ожиріння, гіперхолестеринемія та підвищення ХС-ЛПНЩ, а також погіршення рівня психічного здоров’я.

- Проведена розробка консенсусу кардіологів та гінекологів щодо «терапевтичного вікна» для призначення замісної гормональної терапії, який має увійти до Настанов та Протоколів МОЗ України.

-Започаткована участь у Європейському реєстрі з сімейних гіперхолестеринемій (ScreenPro FH) .

- Підготовлено і затверджено методичні рекомендації визначення негативних чинників впливу та ранньої діагностики порушень психічного здоров’я, надання психотерапевтичної і психологічної допомоги, що значно покращує ефективність лікування серцево-судинних захворювань та якість ремісії.

- Сумісно з Асоціацією серцево-судинних хірургів розроблено алгоритм періоперативної діагностики та післяопераційного ведення хворих з множинним коронарним атеросклерозом та цукровим діабетом 2 типу

- Проведенно майстер класи з порушень серцевогоо ритму, тромбозів та емболій в різних в регіонах України



  • Здійснена участь у засіданнях Правління Європейського товариства кардіологів (ESC), Європейської Асоціації ритму серця (EHRA), Асоціації з невідкладної кардіології (АССА), Інтервенційної кардіології та Серцевої недостатності.

  • Продовжено проведенння спеціалізованого циклу «Клінічна аритмологія та елекрофізіологія» на базі кафедри кардіології НМАПО

  • Продовжена участь у виданні «Білої Книги» Європейської Асоціації серцевого ритму та Європейської Асоціації з невідкладної серцево-судинної патології.

  • Проведені виїзні школи та прочитані тематичні лекції з практичних питань діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності для лікарів кардіологів та терапевтів у 4-х областях України (Івано-Франківськ, Львів, Харків, Чернігів).

  • Функціонування інтернет-сайту УАФСН для лікарів та пацієнтів з ХСН

-Започаткована участь УАФСН у міжнародному глобальному реєстрі QUALIFY з оцінки якості ведення амбулаторних пацієнтів з ХСН

-Продовжено видання фахових журналів: «Український кардіологічний журнал», «Артеріальна гіпертензія», «Аритмологія», «Серцева недостатність»



  • Впроваджено стандарти проведення кардіо-МРТ та КТ досліджень при коронарогенних та некоронарогенних захворюваннях та розроблено стандартизовані протоколи кардіологічних МРТ та КТ досліджень

  • Розпочато формування у рамках Асоціації кардіологів України групи молодих вчених-кардіологів «Кардіологи майбутнього України»

Водночас залишається ряд невирішених питань:

  • не втрачає гостроти проблема фінансування невідкладної та планової допомоги кардіологічним хворим

  • відсутній державний статистичний реєстр хворих на гострий коронарний синдром з підйомом та без підйому сегменту SТ, порушення ритму серця, гостру та хронічну серцеву недостатність

  • не узгоджені правові стосунки лікаря і пацієнта

  • відсутня належна підтримка проведення популяційних досліджень, спрямованих на виявлення чинників ризику серцево-судинних захворювань серед населення України

  • не створена система мінімізації наслідків стресу, психологічної реабілітації і центрів психотерапевтичної допомоги у медичних закладах, потребує впровадження спеціальність «лікар-психолог», а також доповнення програм підготовки і перепідготовки кадрів методами оцінки рівня психічного здоров’я;

  • недостатня пропаганда здорового способу життя та значення чинників ризику серцево-судинних захворювань на державному рівні

  • медичними працівниками первинних структур охорони здоров’я недостатньо розповсюджуються санітарно-просвітницькі матеріали для населення, що пропагують здоровий спосіб життя, недостатньо проводиться оцінка серцево-судинного ризику та корекція чинників ризику у хворих на артеріальну гіпертензію.

  • недостатня об’єктивізація причин смерті, що призводить до штучного перебільшення цього показника в структурі смертності від хвороб системи кровообігу, що приводить до спотворення статистичної звітності, яка суто відрізняє Україну від розвинутих країн

Під час обговорення виступів та дискусій на Конгресі були визначені наступні перспективні напрями наукових досліджень і заходи в практичній кардіології:



  • Оголошення 2016 року «Роком серця в Україні». Розробка програми заходів профілактики, діагностики і лікування з метою зниження захворюваності, смертності, збільшення тривалості і підвищення якості життя. Проведення спільно з Асоціацією серцево-судинних хірургів організаційно-методичної роботи в областяї України щодо «Року серця в Україні»: майстер-класи, лікувально-консультативна допомога, імплементація нових методів діагностики і лікування. Виступ з ініциативою щодо проведення спільної сесії НАМН та МОЗ України, присвяченій «Року серця в Україні»

  • Розробка державної програми «Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії та її ускладнень»

  • Розробка державної програми «Лікування і реабілітація людей похилого віку з серцево-судинними захворюваннями»

  • Створення системи відбору хворих з тяжкими та рідкісними серцево-судинними хворобами і лікування їх на базі національних і державних центрів

  • Присвятити XVII Національний конгрес кардіологів України 140-річчю з дня народження всесвітньо відомого вченого М.Д.Стражеска та 80-річчю заснування ННЦ «Інститут кардіології». Підготувати пропозиції щодо відзначення і нагородження провідних кардіологів і вчених України

  • Постійне формування позитивної мотивації у населення щодо необхідності профілактики і лікування артеріальної гіпертензії.

  • Забезпечення керівниками охорони здоров′я розповсюдження санітарно-просвітницьких матеріалів для населення, що пропагують здоровий спосіб життя з використанням можливостей радіо, телебачення, преси. Активне залучення медичних сестер, фельдшерів та працівників аптек до пропаганди медико-санітарних знань і профілактики артеріальної гіпертензії серед населення.

  • Продовження моніторингу епідеміологічної ситуації щодо багатофакторних впливів (зокрема артеріальної гіпертензії) на захворюваність та смертність населення. Продовження участі АКУ в глобальному Європейському проекті з профілактики серцево-судинних захворювань EUROASPIRE IV

  • Впровадження методів оцінки рівня психічного здоров’я у наданні кардіологічної допомоги, залучення до лікувально-діагностичного процесу фахівців психотерапевтів і психологів для досягнення не тільки соматичного, але і психологічного та соціального благополуччя людини.

  • Продовження активного виявлення осіб з артеріальною гіпертензією, впровадження її первинної і вторинної профілактики та стратифікації ризику . внаслідок негативних чинників впливу на здоров’я.

  • Розробка методів широкого впровадження положень Стандартів лікування хворих з артеріальною гіпертензією. Забезпечення співпраці з сімейними лікарями, неврологами, ендокринологами та нефрологами щодо пацієнтів з високим ризиком кардіо-васкулярних ускладнень у розв‘язанні проблем артеріальної гіпертензії та профілактики її ускладнень

  • Продовження роботи по забезпеченню хворих на артеріальну гіпертензію сучасними лікувальними технологіями.

  • Удосконалення роботи по своєчасному виявленню і патогенетичному лікуванню симптоматичних гіпертензій.

  • Подальше впровадження методів ангіопластики, стентування та шунтування в лікуванні атеросклерозу вінцевих судин серця, судин головного мозку і нирок

  • Забезпечення співпрацї з кардіохірургами, неврологами, ендокринологами, нефрологами, гінекологами та андрологами щодо пацієнтів з високим ризиком серцево-судинних ускладнень. Спільно з Асоціацією серцево-судинних хірургів довгострокове вивчення особливостей прогресування коронарного атеросклерозу та перебігу ІХС у хворих з гіпотиреозом після АКШ.

  • Започаткування створення центрів з діагностики та лікування первинних сімейних (гомозиготних та гетерозиготних) дисліпідемій.

  • Продовження проведення освітніх шкіл і майстер-класів по аритмології, венозному тромбоемболізму в різних регіонах України з акцентом на освіті лікарів первинної ланки

  • Подальше впровадження інвазивних та апаратних методів діагностики та лікування порушень ритму і провідності серця і хронічної серцевої недостатності (радіочастотна абляція, багатокамерних кардіостимуляторів та імплантованих кардіовертерів-дефібриляторів)

  • Виступ перед МОЗ України з ініциативою створення загальнодерджавного реєстру хворих, що потребують імплантації кардіовертерів-дефібриляторів та штучних водіїв серцевого ритму для подальшого забезпечення цих потреб за бюджетні кошти

  • Продовження участі у виданні «Білої Книги» Європейської Асоціації серцевого ритму та Європейської Асоціації з невідкладної серцево-судинної патології.

  • Впровадження доповнень до державної статистичної звітності з наступних питань: гострий коронарний синдром з підйомом та без підйому сегмента SТ; синдром преекзитації шлуночків; повна атріо-вентрикулярна блокада та АV блокада 2 ст 2 типу, стадії хронічної серцевої недостатності , тромбоемболії легеневої артерії.

  • Наукове забезпечення проведення експертної оцінки причин смерті працездатного населення країни від серцево-судинних захворювань

  • Створення у рамках Асоціації кардіологів України робочої групи з біомаркерів основних серцево-судинних захворювань.

  • Розробка і впровадження в практику стандартизованої форми контролю якості амбулаторного лікування пацієнта з хронічною СН

  • Продовження підготовки кардіологів з спеціалізацією в області інтервенційної кардіології, внесення відповідних змін до кваліфікаційних вимог кардіолога;

  • Підготовка та затвердження в МОЗ наказу про створення «Центрів реперфузійної терапії та інтервенційної кардіології»

  • Продовження і розширення ведення «Реєстру ПКВ».

  • Продовження участі у спільній діяльності європейської ініциативи « Stent for life»

  • Розробка пропозицій Асоціації кардіологів України (спільно з МОЗ) щодо атестації лікарів кардіологів відповідно до Європейських стандартів та надання їх до МОЗ України

  • Залучення фахівців Асоціації кардіологів України, НАМН України і системи післядипломної освіти до навчання спеціалістів з новітніх технологій діагностики та лікування.

  • Видання спільно з Асоціацією серцево-судинних хірургів посібників та настанов, які забезпечують етапність та спадкоємність кардіологічної та кардіохірургічної допомоги хворим



База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка