Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни Процеси І апарати




Сторінка1/6
Дата конвертації23.04.2016
Розмір0.73 Mb.
  1   2   3   4   5   6


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни "Процеси і апарати

хімічної промисловості" для студентів

напряму 6.051301 – хімічна технологія


ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні Вченої ради

академії

Протокол № 30 від 30.01.2012




Дніпропетровськ НМетАУ 2012

УДК 666.76.001.2 (07)

Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Процеси і апарати хімічної промисловості" для студентів напряму 6.051301 – хімічна технологія / Укл. В.В. Пісчанська, Т.Л. Карасик, М.С. Чемеринський. - Дніпропетровськ: НМетАУ, 2012. – 33 с.





Наведено загальні методичні вказівки, рекомендації до вивчення дисципліни, рекомендовану літературу, завдання для виконання індивідуальних завдань.

Призначена для студентів напряму 6.051301 – хімічна технологія заочної форми навчання.


Укладачі: В.В. Пісчанська, канд. техн. наук, доц.

Т.Л. Карасик, канд. техн. наук, доц.

М.С. Чемеринський, ас.

Відповідальна за випуск Л.В. Іващенко, канд. техн. наук, доц.

Рецензент А.М. Грішин, канд. техн. наук, доц. (НМетАУ)

Підписано до друку 15.02.12. Формат 60х84 1/16. Папір друк. Друк плоский. Облік.-вид.арк. 1.94. Умов.друк.арк. . Тираж 50 пр. Замовлення № .

Національна металургійна академія України

49600, Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4

______________________________________

Редакційно-видавничий відділ НМетАУ

В С Т У П

Дисципліна "Процеси і апарати хімічної промисловості" є невід’ємною частиною комплексу дисциплін з підготовки фахівця за напрямом 6.051301 – хімічна технологія.

Мета викладання дисципліни – вивчення механічних, теплових, масообмінних і гідромеханічних процесів, а також апаратів, призначених для здійснення цих процесів в хімічній технології.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати: фізичну сутність та теоретичні основи основних технологічних процесів; рушійні сили механічних, теплових, гідродинамічних, масообмінних процесів та способи їх регулювання; особливості основних процесів хімічної технології та устрій основних і допоміжних видів апаратів, де здійснюються ці процеси; закономірності протікання періодичних і безперервних, неусталених і стаціонарних процесів хімічної технології та основи їх розрахунку.

Вивчення дисципліни обумовлює придбання знань і умінь для вирішення загальних інженерних задач, пов’язаних з необхідністю розрахунку і проектування конструктивних параметрів типового обладнання і вузлів для здійснення механічних, гідродинамічних і масообмінних процесів та енерготехнологічних процесів у виробництві хімічної продукції, проектування і вибору технологічної схеми та устаткування виробництв хімічної промисловості для складання і контролю технологічного регламенту.

Виконання індивідуальних завдань, запропонованих студентам, стимулює розвиток навичок самостійної роботи з літературою, вміння кваліфіковано, за відомими закономірностями оцінити і віднести будь-який процес до однієї з основних груп цих процесів; проаналізувати і розрахувати процес, знайти оптимальні його параметри; розрахувати матеріальний і енергетичний баланс хіміко-технологічних процесів і зробити їх технологічний розрахунок; розрахувати окремі технологічні апарати для здійснення процесів та вибирати апарат за стандартами; досліджувати окремі явища і процеси.





1 РОБОЧА ПРОГРАМА, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ "Процеси і апарати

хімічної промисловості"

Розподіл навчальних годин за семестрами і видами занять з дисципліни "Процеси і апарати хімічної промисловості" наведено в таблиці 1.1.



Таблиця 1.1 – Розподіл навчальних годин за семестрами і видами занять




Усього

Семестр

V

VI

VII

VIII

Усього годин за навчальним планом, у тому числі:

540

130

194

96

120


  • Аудиторні заняття

з них:

76

16

24

16

20





  • лекції

44

12

16

8

8




  • лабораторні

заняття

16

4

4

4

4




  • практичні

заняття

16

-

4

4

8

  • Самостійна робота

464

114

170

100

80

Контрольна робота

3

1

1

-

1

Курсовий проект

1

-

-

1

-

Підсумковий контроль




Залік

Екзамен

Залік

Екзамен



Рекомендована література


1.

Касаткин А.Г. Основные процессы и аппараты химической технологии. – М.: Химия, 1973. – 750 с.

2.

Плановский А.Н., Николаев П.И. Процессы и апараты химической и нефтехимической технологии.- М.: Химия, 1987. – 496 с.

3.

Михеев М.А., Михеева И.М. Основы теплопередачи. – М.: Энергия, 1973. – 320 с.

4.

Пісчанська В.В., Медведовська В.М. Механічні процеси і апарати хімічних виробництв: Навч. посібник. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2008.– 52 с.

5.

Байсоголов В.Г. Механическое и транспортное оборудование заводов огнеупорной промышленности. – М.: Металлургия, 1981. – 296 с.

6.

Ильевич А.П. Машины и оборудование для заводов по производству керамики и огнеупоров. – М.: Высшая школа, 1979. – 344 с.

7.

Компанієць В.А. Гідромеханічні процеси та апарати хімічної технології. Частина 1: Конспект лекцій. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2005. – 62 с.

8.

Компанієць В.А. Гідромеханічні процеси та апарати хімічної технології. Частина 2: Конспект лекцій. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2005. – 49 с.

9.

Бауман В.А., Клушанцев Б.В., Мартынов В.Д. Механическое оборудование предприятий строительных материалов, изделий и конструкций. – М.: Машиностроение, 1975. – 351 с.

10.

Методичні вказівки до виконання лабораторного практикуму з дисципліни "Процеси та апарати хімічної промисловості" для студентів напряму 6.051301 – хімічна технологія / Укл.: Л.М. Корен, Н.В. Шебанова, Т.Л. Карасик. - Дніпропетровськ: НМетАУ, 2010. – 41 с.

11.

Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни "Процеси та апарати хімічної промисловості " для студентів напряму 6.051301 – хімічна технологія. Частина І "Теплові та механічні процеси"

/ Укл.: В.В. Пісчанська, Н.В. Шебанова, Т.Л. Карасик, І.В. Голуб. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2010. – 60 с.



12

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Процеси і апарати хімічної промисловості" для студентів напряму 6.051301 – хімічна технологія / Укл.: Н.В. Шебанова, Л.Д. Пилипчатін. - Дніпропетровськ: НМетАУ, 2009. – 68 с.



розділ 1

Теплові процеси і апарати


тема 1.

Теоретичні основи теплових процесів

Загальна характеристика процесів в хімічній технології. Теплові процеси: класифікація, основні поняття. Способи передачі тепла в хімічній апаратурі: теплопровідність, конвекція, випромінювання. Теплопровідність і температуропровідність твердих матеріалів, рідин та газів. Диференційне рівняння теплопровідності (рівняння Фур’є). Теплопровідність плоскої і циліндричної стінки при стаціонарному тепловому потоці. Теплопровідність при нестаціонарному тепловому потоці: початкові і граничні умови. Поняття тепловіддачі, види конвекції (вільна і вимушена). Закон охолодження Ньютона, диференційне рівняння переносу тепла (рівняння Фур’є - Кірхгофа). Основні критерії теплової подібності та їх фізична суть. Механізм конвективного переносу теплової енергії у ламінарному та турбулентному потоках. Фізичні основи теплового випромінювання. Основні закони передачі тепла випромінюванням: закон Стефана - Больцмана, закон Кірхгофа. Перенос тепла конвекцією та випромінюванням.

Література: 1, С. 260 – 295; 3, С. 8 – 12; С. 32 – 43; С. 149 – 169.




тема 2.

Теплопередача в хімічній апаратурі. Нагрівання та охолодження.

Теплообмінні апарати

Поняття теплопередачі. Теплопередача в умовах стаціонарного процесу при постійних температурах теплоносіїв для плоскої і циліндричної стінки. Взаємний напрямок руху теплоносіїв. Рівняння теплопередачі при прямотечії і протитечії теплоносіїв. Основи розрахунку теплопередачі в умовах нестаціонарних процесів. Класифікація промислових способів нагрівання і охолодження у хімічній апаратурі. Класифікація теплообмінних апаратів, конструктивні особливості та принцип дії основних типів апаратів.

Література: 1, С. 296 – 305, 310 – 338; 3, С. 228 – 243.




тема 3.

Випарювання, конденсація, охолодження

Методи випарювання, класифікація апаратів для випарювання. Типи випарних апаратів, їх конструктивні особливості та принцип дії. Термодинамічні аспекти отримання холоду і методи отримання низьких температур. Холодильні агрегати для помірного і глибокого охолодження.

Література: 1, С. 347 – 364, 646 – 676; 3, С. 102 – 128.



розділ 2

Механічні процеси і апарати


тема 1.

Теоретичні основи подрібнення, класифікація та сортування

твердих матеріалів

Класифікаційні ознаки дроблення і помелу. Класифікація апаратів для дроблення і помелу твердих матеріалів. Властивості твердих матеріалів та види деформаційних явищ при подрібненні. Гіпотетичні теорії подрібнення. Способи сортування твердих матеріалів та їх класифікації за гранулометричним складом. Конструкція апаратів для грохочення. Електромагнітна, пневматична та повітряна сепарації.

Література: 4, С. 5 – 10; 6, С. 122 – 126; 9, С. 13 – 19; 4, С. 71 – 83.




тема 2.

Апарати для дроблення твердих матеріалів

Конструктивні особливості та принцип дії щокових, конусних дробарок, валкових дробарок, дробарок ударної дії, глинодробарок.

Література: 4, С. 10 – 34; 6, С. 128 – 175; 9, С. 131 – 145; 4, С. 12 – 39;



5, С. 679 – 684, 703 – 710.


тема 3.

Апарати для помелу твердих матеріалів

Теоретичні основи подрібнення у барабанних млинах. Конструкція, принцип дії агрегатів тонкого подрібнення: кульові, трубні і конічні млини; вібраційні і струминні млини.

Література: 4, С. 33 – 46; 6, С. 214 – 267; 4, С. 40 – 67; 5, С. 693 – 702.




тема 4.

Транспортування, дозування і змішування твердих матеріалів

Види транспортних пристроїв для транспортування матеріалів: елеватори, стрічкові транспортери, пневмотранспорт. Методи дозування матеріалів та дозуючі пристрої. Типи живильників, їх конструкція та принцип дії. Змішувачі для сипучих матеріалів: лопатеві, шнекові, барабанні. Типові промислові схеми подрібнення твердих матеріалів.

Література: 6, С. 339 – 379, 381 – 393; 9, С. 92 – 101; 4, С. 71 – 83;



5, С. 711 – 714.

розділ 3

МАСООБМІННІ ПРОЦЕСИ І АПАРАТИ



тема 1.

Масопередача та основи розрахунку масообмінних процесів

Місце та роль процесів масообміну у хімічній технології. Класифікація та їх загальна характеристика. Статика масообмінних процесів. Способи виразу складу фаз. Закон фазової рівноваги. Коефіцієнт розподілу. Матеріальний баланс і рівняння робочої лінії. Напрямок процесу масопереносу, їх оборотність. Кінетика масообмінних процесів. Основні поняття. Механізм переносу маси. Молекулярна дифузія. Закон дифузії (закон Фіка). Коефіцієнти молекулярної дифузії. Диференційне рівняння переносу маси у потоці. Турбулентна дифузія. Дифузійний прикордонний шар. Рівняння масовіддачі. Коефіцієнти масовіддачі. Рушійна сила процесу. Перетворення диференційного рівняння переносу маси та отримання узагальнених змінних. Основні критерії дифузійної подібності та їх фізична суть. Узагальнене рівняння масовіддачі.

Безперервний і ступеневий контакт фаз у масообмінних апаратах. Розрахунок робочої висоти масообмінних апаратів. Апарати із безперервним контактом фаз (насадочні, плівкові). Кількість одиниць переносу. Висота одиниці переносу. Способи розрахунку кількості одиниць переносу: графічне інтегрування, аналітичний розрахунок. Апарати зі ступеневим контактом фаз (тарільчасті). Ступені зміни концентрації (теоретична тарілка). Коефіцієнт збагачення. Коефіцієнт корисної дії колонного апарата. Кінетична крива. Графоаналітичний розрахунок кількості тарілок. Розрахунок діаметра масообмінних апаратів. Різні гідродинамічні режими роботи насадочних і тарільчастих апаратів. Вибір робочої та гранично дозволеної швидкості руху безперервної фази. Основні шляхи інтенсифікації масообмінних процесів з вільною границею розподілу фаз.

Література: 1, С. 382 – 434; 2, С. 227 – 258.


тема 2.

Абсорбція та адсорбція. Іонний обмін

Характеристика процесу та області його використання. Вибір абсорбенту. Фізична абсорбція та абсорбція, яка супроводжується хімічною реакцією. Рівновага між фазами. Вплив температури та тиску на рівновагу. Матеріальний баланс і рівняння робочої лінії. Питома витрата абсорбенту, його мінімальне та технологічно-оптимальне значення. Тепловий баланс процесу неізотермічної абсорбції. Математична модель процесу абсорбції у насадочному апараті. Десорбція та способи її проведення. Принципова схема абсорбційно-десорбційних установок. Абсорбери, їх класифікація. Плівкові та насадочні колони: види насадок, їх характеристика та принципи вибору. Основні конструкції тарілок (ковпачкові, клапанні, сітчасті, провальні з однонаправленим рухом фаз і ін.). Абсорбери з розбризкуванням рідини. Порівняльна характеристика та області використання апаратів різних конструкцій. Основні тенденції їх удосконалення. Принцип вибору контактних пристроїв і оптимальних режимів їх роботи. Тонкий обмін. Характеристика процесу та області його використання для поділення та виділення речовин з газових, парогазових та рідинних сумішей. Промислові адсорбери, їх основні властивості та області використання. Основні моделі рівноваги при адсорбції. Ізотерма адсорбції. Тепловий ефект адсорбції. Неізотермічна адсорбція. Матеріальний баланс адсорбції. Динамічна активність адсорбенту. Формування та перенос концентраційного фронту, зона масопередачі, час захисної дії шару. Шляхи інтенсифікації адсорбційних процесів. Методика розрахунку апаратів з нерухомим шаром адсорбенту. Десорбція, способи її переведення. Адсорбери, їх класифікація та загальні принципи влаштування. Апарати з нерухомим та киплячим шаром адсорбенту. Порівняльні характеристики та принципи вибору типу апарату. Тенденції удосконалення адсорбційної апаратури. Принципові схеми адсорбційно-десорбційних установок.

Характеристика процесу іонного обміну та області використання. Іонообмінні матеріали, класифікація, основні властивості та області використання. Основи теорії іонного обміну. Рівновага, механізм і кінетика процесу. Електродифузійний потенціал. Методика розрахунку іонообмінного апарата з нерухомим шаром іоніту. Особливості конструктивного оформлення апаратів для проведення іонного обміну. Принципові схеми іонообмінних установок.

Література: 1, С. 434 – 471, 563 – 583; 2, С. 258 – 319, 366 – 393.


тема 3.

Дистиляція та ректифікація. Екстракція та екстрактори

Характеристика процесів дистиляції та ректифікації та їх використовування у хімічній промисловості. Проста та фракційна дистиляція. Рівновага поміж парою та рідиною. Матеріальний баланс простої перегонки. Розрахунок виходу продукту та його середнього складу. Перегонка під вакуумом. Молекулярна дистиляція та її апаратурне оформлення. Дистиляція у струмені водяного пару або інертного газу. Матеріальний та тепловий баланси. Визначення температури дистиляції та витрати водяної пари. Ректифікація. Фізичні основи ректифікаційних процесів. Схеми установок для безперервної та періодичної ректифікації бінарних і багатокомпонентних сумішей. Матеріальний баланс безперервної ректифікації бінарних сумішей. Рівняння ліній зміни робочих концентрацій. Визначення мінімального та робочого флегмового числа. Тепловий баланс. Визначення витрат граючої пари та охолоджувальної води. Техніко-економічна оптимізація вибору флегмового числа (залежність між числом флегми, витратою гріючої пари, охолоджуючої води, продуктивністю та основними розмірами апарата). Періодична ректифікація бінарних сумішей. Варіанти проведення процесу при змінному та постійному складі дистиляту. Аналіз та розрахунок ректифікації багатокомпонентних сумішей. Екстрактивна та азеотропна ректифікація. Особливості конструктивного оформлення ректифікаційних апаратів та установок.

Характеристика процесу та області його використання. Фізичні основи та принципи вибору екстрагенту. Фізична екстракція та екстракція, яка супроводжується хімічною реакцією. Умови рівноваги для систем з різною взаємною розчинністю. Матеріальний баланс. Визначення витрати екстрагенту. Одноступенева та багатоступенева протитечійна екстракція. Графо-аналітичний розрахунок протитечійної багатоступеневої екстракції екстрагентів. Екстрактори. Класифікація, основні конструктивні типи (змішувально-відстійні, колонні, з підводом енергії та ін.). Порівняльна характеристика та вибір типу апарата, шляхи удосконалення їх конструкції. Розрахунок основних розмірів екстракторів.

Література: 1, С. 471 – 520, 520 – 563; 2, С. 258 – 350.


тема 4.

Сушка

Загальна характеристика процесу сушки та області її використання. Стан матеріалів, які висушують. Рівноважна та вільна вологість. Методи сушки (конвективна, контактна, спеціальна). Конвективна сушка. Статика процесу. Характеристика вологого повітря. Діаграма стану вологого повітря (діаграма Разіна). Матеріальний та тепловий баланси. Питома витрата повітря та тепла. Теоретична та дійсна сушарка. Основні варіанти конвективної сушки, їх зображення та аналіз на діаграмі. Кінетика процесу сушки. Тепло- та масообмін між повітрям і матеріалом. Типові кінетичні криві сушки. Періоди постійної та падаючої швидкостей процесу. Критичний вологовміст. Рівняння швидкості сушки та його константи. Шляхи інтенсифікації та збільшення економічності процесу конвективної сушки. Основи конструкції конвективних сушарок, їх класифікація, порівняльна оцінка, тенденції розвитку та удосконалення сушильних апаратів. Контактна сушка. Матеріальний та тепловий баланси. Сушка під вакуумом. Витрати тепла. Типові конструкції сушарок. Сублімаційна сушка. Сушка інфрачервоними променями (радіаційна). Сушка при високочастотному і надвисокочастотному нагріванні.

Література: 1, С. 583 – 632; 2, С. 393 – 427.




тема 5.

Розчинення та кристалізація з розчинів і розплавів

Загальна характеристика процесів і областей їх використання. Методи розчинення, кристалізації та їх класифікація. Кристалізація з охолодженням розчину або розплаву з видаленням частини розчинника з розчину, комбіновані методи. Способи охолодження розчинів (через стінку, випарювання під вакуумом). Адіабатна вакуум-кристалізація. Матеріальний та тепловий баланси кристалізації і визначення витрат охолоджуючого агенту та витрат енергії. Основи кінетики кристалізації. Швидкість утворення та росту кристалів. Вплив умов кристалізації на швидкість процесу та характеристики кристалів. Методика розрахунку кристалізаторів. Шляхи інтенсифікації процесу. Кристалізатори з охолодженням розчину (апарати з мішалками, вальцеві), з повітряним випарюванням і з випарюванням під вакуумом, з псевдозрідженим шаром. Порівняльні характеристики та області використання кристалізаторів різних конструкцій, основні принципи їх вибору та тенденції удосконалення конструкції.

Література: 1, С. 632 – 646; 2, С. 350 – 366.




тема 6.

Мембранні процеси та апарати

Класифікація мембранних процесів. Зворотній осмос, ультрафільтрація, діаліз, електродіаліз, випарювання через мембрану, дифузійне поділення газів. Роль, значення та області використання мембранних процесів у сучасній науці та техніці. Типи мембран (пористі та непористі перегородки), їх основні властивості та характеристики. Механізм переносу через пористі та непористі перегородки при поділенні газових і рідинних сумішей. Кінетика мембранних процесів, основні кінетичні рівняння. Методика розрахунку мембранних процесів і апаратів витиснення. Шляхи інтенсифікації процесів масообміну через мембрани. Кристалізація та основні конструктивні типи (плоскорамні, рулонні, трубчасті, з пустотілими волокнами). Принципові схеми мембранних установок.

Література: 2, С. 427 – 442.



РОЗДІЛ 4

ГІДРОМЕХАНІЧНІ ПРОЦЕСИ І АПАРАТИ


тема 1.

Основи гідравліки. Гідростатика та гідродинаміка. Основне рівняння гідродинаміки. Гідравлічний опір трубопроводів і апаратів

Загальні питання прикладної гідромеханіки. Уявлення про рідини, як про безперервні середовища, поняття про реальну та ідеальну рідину, їх фізичні властивості. Сили, що діють на рідини. Диференційне рівняння рівноваги Ейлера. Основне рівняння гідростатики та його практичне використання. Стаціонарний та нестаціонарний потік. Вплив температури та тиску на густинність рідин і газів. Ламінарний і турбулентний режими руху густинної рідини. Число Рейнольдса. Поняття про гідравлічний радіус і еквівалентний діаметр. Механізм ламінарного та турбулентного руху. Гідродинамічний приграничний шар. Рівняння нерозривності потоку. Рівняння Нав’є-Стокса. Рівняння Бернулі для ідеальних рідин. Практичне застосування рівняння Бернулі. Опір тертя при ламінарному та турбулентному русі рідини у трубах. Місцеві опори та розрахунок коефіцієнтів опору, вплив шорсткості стінок труб на їх опір.

Література: 1, С. 23 – 127; 7, С. 3 – 23.




тема 2.

Переміщення рідин і газів

Класифікація насосів за принципом дії. Типи поршневих насосів та їх конструкція. Продуктивність поршневих насосів, тиск, витрата потужності, коефіцієнт корисної дії. Процеси стискання та нагнітання. Графіки подачі. Формули продуктивності. Робота насоса на сітку, робоча точка. Пуск і зупинка насоса. Порівняльна характеристика основних типів насосів і області їх застосування. Вибір насоса, конструкції насосів (поршневі відцентрові, осьові, шестеренчасті, гвинтові та ін.). Термодинамічні основи процесу стискання газів. Робота стискання і споживча потужність. Типи компресорів, їх порівняльні характеристики, області застосування компресорних машин різних типів.

Література: 1, С. 127 – 176; 7, С. 23 – 61.




тема 3.

Неоднорідні системи. Псевдозрідження твердого зернистого

матеріалу

Технічні способи одержання рідинних і газових неоднорідних систем. Види перемішування, ефективність і інтенсивність перемішування та методи їх оцінки. Гідродинамічні структури потоків у апаратах з перемішуванням. Розрахунок потужності на механічне перемішування. Конструкція мішалок, їх характеристики, вибір і області застосування. Пневматичне перемішування. Визначення тиску та витрати газу. Циркуляційне та інші види перемішування. Основні шляхи інтенсифікації процесів перемішування у рідинних середовищах.

Класифікація та основні характеристики неоднорідних систем. Основні способи поділу та одержання, їх екологічне значення. Класифікація, принципи вибору та оцінка ефективності методів поділу. Матеріальний баланс гідромеханічних процесів поділу. Гідродинаміка псевдозріджених (киплячих) зернистих шарів. Основні характеристики псевдозрідженого стану шару. Гідравлічний опір. Розрахунок швидкостей псевдозрідження. Однорідне та неоднорідне псевдозрідження. Пневмо- та гідротранспорт зернистих твердих матеріалів. Конструктивне оформлення апаратів з псевдозрідженим шаром.

Література: 1, С. 178 – 178, 246 – 260, 106 – 111; 2, С. 30 – 32, 99 – 108;

8, С. 3 – 8, 40 – 48.


тема 4.

Поділ у полі сил тяжіння та під дією відцентрової сили

Кінетика осадження та відстоювання. Закон Стокса. Рівняння подібності для різних режимів руху частинок у рідині. Конструкції апаратів для осадження та розрахунок їх основних розмірів. Фізичні основи очистки газів і поділу аерозолів у електростатичному полі. Устрій електрофільтрів. Конструктивні типи мокрих пиловловлювачів (насадочні, пінні, струменеві та інші). Інтенсифікація процесів поділу неоднорідних систем та тенденції удосконалення їх апаратурного оформлення. Фізична сутність процесу осадження. Фактор поділення, швидкість і час осадження. Гідродинамічні умови осадження, модифіковане число Архімеда, циклонний процес. Відстійне (осаджувальне) центрифугування. Розрахунок циклонів і відстійних центрифуг. Відцентрове фільтрування. Розрахунок фільтруючих центрифуг.

Література: 1, С. 178 – 182, 212 – 227; 2, С. 43 – 55; 8, С. 3 – 23.




тема 5.

Очистка газів і поділ аерозолів та поділ неоднорідних систем під

дією сил різниці тисків

Фізичні основи очистки газів і поділу аерозолів у електростатичному полі. Конструктивні типи мокрих пиловловлювачів (насадочні, пінні, струменеві та інші). Інтенсифікація процесів поділу неоднорідних систем та тенденції удосконалення їх апаратурного оформлення. Фільтрування суспензій та очистка газів від пилу на фільтрах. Фільтруючі перегородки. Види осадів. Швидкість фільтрування та її залежність від перепаду тиску, температур і структури осаду. Рівняння фільтрування та експериментальне визначення його констант. Промивання осадів. Швидкість промивання. Класифікація та основні типи фільтрувальної апаратури.

Фільтри періодичної та безперервної дії для поділу суспензій. Оптимізація тривалості циклу фільтрування. Фільтри для очистки газів від пилу. Основи розрахунку фільтрів. Схеми фільтрувальних установок.

Література: 1, С. 186 – 212, 227 – 246; 2, С. 43 – 55, 60 – 86; 8, С. 24 – 40.
Приблизний перелік тем практичних занять


1.

Теплопередача в хімічній апаратурі.

2.

Розрахунок вантажного потоку відділення підготовки твердих матеріалів. Складання апаратурної схеми замкнутого і відкритого циклу хімічних виробництв.

3.

Вирішення задач з масообмінних процесів.

4.

Вирішення задач з гідродинамічних процесів.




Приблизний перелік тем лабораторних робіт


1.

Дослідження процесу теплопровідності циліндричної стінки в умовах стаціонарного режиму

2.

Дослідження процесів подрібнення твердих матеріалів в апаратах.

3.

Визначення коефіцієнта масопередачі процесу абсорбції.

4.

Визначення гідравлічних опорів трубопроводу з вмонтованою арматурою.


  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка