Робоча програма соціальна медицина, організація та економіка охорони здоров’я




Сторінка4/4
Дата конвертації19.04.2016
Розмір0.56 Mb.
1   2   3   4

Бали за індивідуальну самостійну роботу студента (СРС) нараховуються студентові лише при успішному їх виконанні при засвоєнні модуля І «Застосування комплексу статистичних методів для оцінки стану здоров'я населення та діяльності медичних закладів. Організація первинної, вторинної та третинної лікувально-профілактичної допомоги різним контингентам населення».

Кількість балів, яка нараховується за різні види індивідуальної самостійної роботи студента, залежить від їх обсягу та значимості і складає від 0 до 10 балів. Вони додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність. 1 бал отримує студент, який підготував реферат на тему, що виноситься на самостійне вивчення; 2 бали отримує студент, який підготував реферат на тему, що виноситься на самостійне вивчення та захистив його на відповідному занятті; 3 бали отримує студент, який виготовив навчально-методичні матеріали для унаочнення навчального матеріалу (стенди, таблиці тощо); 4 бали отримує студент, який брав участь у науково-дослідницькій роботі кафедрі (збір матеріалу досліджень); 5 балів отримує студент, який систематично бере участь у роботі студентського наукового гуртку кафедри; 6 балів отримує студент, який виконував студентську наукову роботу під керівництвом викладачів кафедри та представив її на університетській студентській науковій конференції; 7 балів отримує студент, який виконував студентську наукову роботу під керівництвом викладачів кафедри та представив її на міжвузівській студентській науковій конференції; 8 балів отримує студент, який брав участь у всеукраїнській олімпіаді з предмету; 9 балів отримує студент, який отримав відзнаку за студентську наукову роботу, виконану під керівництвом викладачів кафедри, на міжвузівській студентській науковій конференції; 10 балів отримує студент, який отримав відзнаку на всеукраїнській олімпіаді з предмету.
1.3.2. Засоби проведення підсумкового контролю знань і його форми
До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття та набрали при вивчені модуля не меншу за мінімальну кількість балів.




Засоби проведення підсумкового модульного контролю:

Кількість балів

1.

Тестовий контроль


0 - 40

2.

Ситуаційні задачі

0 - 20

3.

Індивідуальне опитування

0 - 20




Разом

0 - 80

Тестування студентів проводиться у комп’ютерному класі. Кожен студент відповідає на 40 запитань, які оцінюються по одному балу. База питань, які виносяться на підсумковий модульний контроль, надається студентам за місяць до початку його проведення, при цьому студенти мають можливість під час консультацій проходити пробні тестування.

На підсумкові модульні контроль виносяться ситуаційні задачі. Кожен студент отримує дві задачі. Кожна задача оцінюється від 0 до 10 балів – 0 балів отримує студент, який не виконав завдання або допустив помилки в обчисленні показників, не проаналізував їх та не зробив висновки, 1 бал отримує студент, який правильно обчислив показники, але не представив їх графічно, не проаналізував їх, не зробив висновки, 2 бали отримує студент, який правильно обчислив показники, але зробив помили в їх графічному представленні, аналізі чи висновках, 3 бали отримує студент, який правильно обчислив показники, представив їх графічно, але зробив помили в їх аналізі чи висновках, 4 бали отримує студент, який правильно обчислив показники, представив їх графічно, проаналізував їх, але зробив неправильні висновки, 5 балів отримує студент, який правильно обчислив показники, представив їх графічно, проаналізував їх, зробив правильні висновки, 6 балів отримує студент, який правильно обчислив показники, представив їх графічно, проаналізував їх, зробив правильні висновки, порівняв отримані дані з середньо державними чи нормативними показниками, 7 балів отримує студент, який правильно обчислив показники, представив їх графічно, проаналізував їх, зробив правильні висновки, порівняв отримані дані з середньо державними чи нормативними показниками та спробував розробити практичні рекомендації, 8 балів отримує студент, який правильно обчислив показники, представив їх графічно, проаналізував їх, зробив правильні висновки, порівняв отримані дані з середньо державними чи нормативними показниками та розробив часткові практичні рекомендації, 9 балів отримує студент, який правильно обчислив показники, представив їх графічно, проаналізував їх, зробив правильні висновки, порівняв отримані дані з середньо державними чи нормативними показниками та запропонував практичні рекомендації, 10 балів отримує студент, який правильно обчислив показники, представив їх графічно, проаналізував їх, зробив правильні висновки, порівняв отримані дані з середньо державними чи нормативними показниками та запропонував практичні рекомендації, аргументовані підтвердженням вивченого матеріалу.

Індивідуальне опитування проводиться викладачем, який приймає підсумковий модульний контроль, відповідно до переліку питань. Кожен студент отримує шляхом сліпого вибору по одному питанню з кожного блоку – на модулях є два блоки запитань. Відповідь на кожне запитання оцінюється від 0 до 10 балів: 0 балів отримує студент, який взагалі не володіє навчальним матеріалом, 1 бал - володіє навчальним матеріалом на рівні елементарного розпізнавання і відтворення окремих фактів, елементів, об’єктів, викладає матеріал уривчастими реченнями; 2 бали - володіє матеріалом на рівні окремих фрагментів, що становлять незначну частину навчального матеріалу; 3 бали - володіє матеріалом на початковому рівні, значну частину матеріалу, за допомогою викладача, відтворює на репродуктивному рівні; 4 бали – володіє матеріалом на рівні, вищому за початковий, здатний за допомогою викладача логічно відтворити значну його частину; 5 балів - студент може відтворити значну частину теоретичного матеріалу, виявляє знання і розуміння основних положень, за допомогою викладача може аналізувати навчальний матеріал, порівнювати та робити висновки, виправляти допущені помилки; 6 балів - здатний застосовувати вивчений матеріал на рівні стандартних ситуацій, наводити окремі власні приклади на підтвердження певних тверджень; 7 балів – вміє порівнювати, узагальнювати, систематизувати інформацію, в цілому самостійно застосовувати її на практиці, виправляти помилки і добирати аргументи на підтвердження певних думок; 8 балів - вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, в тому числі і застосовує його на практиці, самостійно виправляє допущені помилки; 9 балів - студент вільно володіє вивченим обсягом матеріалу, в тому числі і застосовує його на практиці, добирає переконливі аргументи на підтвердження вивченого матеріалу; 10 балів - самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, оцінює окремі нові факти, явища, ідеї; знаходить джерела інформації та самостійно використовує їх відповідно до цілей, поставлених викладачем.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю, становить 80. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни. Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з усіх модулів дисципліни.



Студенти, які навчаються на одному курсі за однією спеціальністю на одному, або на різних факультетах, з урахуванням кількості балів, набраних з дисципліни, ранжуються куратором ECTS факультету, або кураторами ECTS факультетів за шкалою ЕСTS таким чином:

Оцінка ECTS

Статистичний показник

А

Найкращі 10 % студентів

В

Наступні 25 % студентів

С

Наступні 30 % студентів

D

Наступні 25 % студентів

E

Останні 10 % студентів

Ранжування з присвоєнням оцінок "A", "B", "C", "D", "E" проводиться для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю, і успішно завершили вивчення дисципліни. Оцінки з дисципліни "FX", "F" виставляються студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

1.4. Перелік навчально-методичної літератури
1.4.1. Основна:


  1. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я: [підручник] / Під ред. Ю.В. Вороненка, В.Ф. Москаленка. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 680 с.

  2. Посібник із соціальної медицини та організації охорони здоров’я / За ред. Ю. В. Вороненка. – Київ: «Здоров'я», 2002. – 359 с.

  3. Біостатистика: [підручник] / За заг. ред В.Ф. Москаленка. – К., 2009. – 184 с.

  4. Економіка охорони здоров'я / Під заг. ред. В.Ф. Москаленка. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 281 с.

  5. Экономика здравоохранения / Под общ. Ред. В. Ф. Москаленка – Винница: Нова Книга, 2010. – 143 с.

  6. Health Economics / ed. by V. Moskalenko – Vinnytsa: Nova Knyha, 2010. – 112 p.

  7. Соціальна медицина і організація охорони здоров’я (для студентів стоматологічного факультету): [підручник] / Під ред. Москаленка В. Ф. – К.: Книга плюс, 2010. – 328 с.



1.4.2. Додаткова:


  1. Документи ВООЗ http://www.who.int/ru/index.html

  2. Документи Європейського бюро ВООЗ http://www.euro.who.inf

  3. Здоров'я населення та діяльність системи охорони здоров'я України: реалії, проблеми та шляхи вирішення / за ред. З.М. Митника. – К., 2010. – 107 с.

  4. Лехан В.М., Вороненко Ю.В. та ін. Епідеміологічні методи вивчення неінфекційних захворювань (для ВМНЗ III - IV рівнів акредитації). Дніпропетровськ, Київ, 2004.

  5. Лисицын Ю.П. Общественное здоровье и здравоохранение. Учебник для ВУЗов. – М.: 2002. – 510 с.

  6. Медик В.А., Юрьев В.К. Курс лекций по общественному здоровью и здравоохранению:

Часть I. Общественное здравоохранение. М.: «Медицина», 2003. – 368 с.

Часть II. Организация медицинской помощи. М.: «Медицина», 2003. – 456 с.



  1. Москаленко В. Ф. Принципи побудови оптимальної системи охорони здоров'я: український контекст. Монографія. – К.: «Книга плюс», 2008. – 320 с.

  2. Москаленко В.Ф. Від профілактики медичної до профілактики соціальної. Монографія. – К.: ВД «Авіцена», 2009. – 240 с.

  3. Москаленко В.Ф. Здоровье и здравоохранение: ключевые императивы. Монография. – К.: ВД «Авіцена», 2011. – 256 с.

  4. Москаленко В.Ф., Грузєва Т.С., Іншакова Г.В. Право на охорону здоров’я у нормативно-правових актах міжнародного та європейського рівня. – Контраст, 2006. – 296 с.

  5. Нагорна А.М., Степаненко А.В., Морозов А.М. Проблема якості в охороні здоров’я: Монографія. – Кам’янець-Подільський: Абетка –НОВА, 2002. – 384 с.

  6. Нові технології навчання менеджменту в медицині. Навчальний посібник / За ред. Ю.В. Вороненка, Н.Г. Гойди, О.П. Мінцера, М. Мітчелла. – К.: Книга плюс, 2009. – 419 с.

  7. Орехова Л.Ю., Кудрявцева Т.В. Стоматологическая деятельность. – М.: Медицинская книга, Н.Новгород: Изд-во НГМА, 2003. – 192 с.

  8. Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я (для студентів стоматологічного факультету) / Під ред. В. Ф. Москаленка / Підручник. - К., 2006. – 140 с.

  9. Програмні тестові питання з соціальної медицини та організації охорони здоров’я / Під ред. проф. Ю. В. Вороненка. – Київ, 2002. – 356 с.

  10. Протоколи надання стоматологічної допомоги: наказ МОЗ України № 566 від 23.11. 20004, Методичний кабінет із вищої медичної освіти / за заг. ред. Ю.В. Опанасюка. – К., ТОВ Видавничо-інформаційний центр (Світ сучасної стоматології), 2005. – 506 с.

  11. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я (для позааудиторної самостійної підготовки до практичних занять, для ВМНЗ III - IV рівнів акредитації). / За ред. В.В. Рудня. – Львів, 2003.

  12. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я (для студентів стоматологічного факультету): [навчальний посібник] / За ред. Н.І.Кольцової, О.З.Децик. – Івано-Франківськ, 2000. – 304 с.

  13. Страхування в галузі охорони здоров'я: Навч. посібн. / за ред. І.Я.Сенюта. – Львів: Вид-во ЛОЮФ «Медицина і право», 2010. – 216 с.

2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

2.1. Загальні методичні матеріали
2.1.1. Мета і завдання дисципліни
Мета викладання дисципліни відповідає кінцевим цілям галузевого стандарту вищої освіти: освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки спеціаліста стосовно блоку медико-профілактичних дисциплін і вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) спеціаліста.
Завдання соціальної медицини і організації охорони здоров’я полягають у формуванні у майбутніх лікарів знань та вмінь:

  1. інтерпретувати основні методи визначення та оцінки стану здоров’я населення у взаємозв’язку з чинниками, що на нього впливають;

  2. розробляти заходи щодо організації діяльності лікаря та закладів охорони здоров’я;

  3. вміти визначати та аналізувати вплив основних чинників, що обумовлюють стан громадського здоров’я;

  4. розробляти управлінські рішення, спрямовані на удосконалення діяльності основних закладів охорони здоров’я;

  5. інтерпретувати теоретичні основи, сучасні принципи та правові засади економічної діяльності охорони здоров’я;

  6. визначати та аналізувати основні показники господарської діяльності закладів охорони здоров’я;

  7. оцінювати організацію та проведення економічного та фінансового аналізу діяльності закладів охорони здоров’я;

  8. визначати цінову політику у сфері послуг охорони здоров’я;

  9. розробляти методику проведення маркетингового дослідження ринку охорони здоров’я;

  10. розробляти управлінські рішення щодо задоволення потреб населення у медичному забезпеченні, застосовуючи маркетинг;

  11. інтерпретувати дію економічних законів в системі охорони здоров’я та вирізняти основні економічні категорії;

  12. вміти визначати обсяг амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної, швидкої медичної допомоги;

  13. інтерпретувати зміст та ключові питання економіки охорони здоров’я, їх особливості у медичних закладах різних форм власності;

  14. вміти застосовувати методи планування в системі охорони здоров’я (стратегічне, оперативне, директивне, індикативне, договірне, підприємницьке);

  15. вміти планувати чисельність медичного персоналу;

  16. вміти розробляти стратегічний і оперативний плани діяльності медичного закладу та здійснювати SWOT – аналіз.


2.1.2. Аналіз зв’язків із суміжними дисциплінами

Дисципліни, які забезпечують соціальну медицину і організацію охорони здоров’я до початку її вивчення

Дисципліни, що забезпечуються соціальною медициною та організацією охорони здоров’я

Історія медицини

Соціологія та медична соціологія

Основи психології. Основи педагогіки

Основи економічних теорій

Медична інформатика

Гігієна і екологія

Біостатистика

Соціальна медицина і організація

охорони здоров'я

Медичне законодавство

Медицина надзвичайних ситуацій

Клінічні дисципліни



Клінічні дисципліни в частині профілактики хвороб та

організації і оцінки ефективності надання медичної допомоги


Для забезпечення наскрізного оволодіння студентів практичними навичками зв’язки із суміжними дисциплінами здійснюються шляхом:



  • проведення між кафедральних відвідувань лекцій і практичних занять;

  • участі в роботі центрального і профільного методичних комітетів;

  • обговорення лекцій на Вченій раді університету;

  • міжкафедральних навчально-методичних конференцій і симпозіумів.

2.1.3. Методи активізації і інтенсифікації навчання:




  • чітке визначення актуальності теми дисципліни з акцентуванням професійної спрямованості і можливості практичного використання;

  • запровадження інноваційних методик навчання;

  • контроль поточного і кінцевого рівня знань;

  • тестовий контроль, вирішення ситуаційних задач;

  • стимулювання навчально-дослідницької роботи студентів;

  • використання тематичних стендів і інших засобів унаочнення;

  • усно-мовний контроль по ходу і наприкінці лекцій;

  • маршрутизація навчання.

2.1.4. Основні знання та вміння


Перелік знань:

  • визначення соціальної медицини та організації охорони здоров’я як науки та предмету викладання, її значення для практики охорони здоров’я;

  • методи соціальної медицини та можливості їх застосування при вивченні здоров’я населення та організації його медичного забезпечення;

  • вплив основних чинників, які визначають рівень громадського здоров’я, особливості цього впливу;

  • основні інтегральні показники здоров'я населення;

  • комплексна оцінка демографічної ситуації у взаємозв’язку з чинниками, що на неї впливає, її особливості в Україні;

  • рейтингова оцінка стану первинної та загальної захворюваності різних регіонів України та розробка управлінських рішень, спрямованих на покращання здоров'я населення;

  • нормативно-правові засади збереження репродуктивного здоров'я населення;

  • основні показники репродуктивного здоров'я та чинники, що на нього впливають;

  • основні види облікової та звітної документації, що використовується для оцінки діяльності медичних закладів;

  • критерії медичної та соціальної ефективності організації медичної допомоги;

  • заходи щодо удосконалення первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) дорослому населенню міста: амбулаторії сімейного лікаря, поліклініки, жіночої консультації, медико-санітарної частини, станції швидкої медичної допомоги, хоспісу;

  • особливості надання ПМСД сільському населенню: сільська лікарська амбулаторія, фельдшерсько-акушерський пункт, дільнична лікарня;

  • організація ПМСД дітям;

  • особливості структури, штатного забезпечення, завдань лікувально-профілактичних закладів спеціалізованої та високо спеціалізованої допомоги мешканцям міста і села, дитячому і дорослому населенню;

  • медико-соціальної експертиза втрати працездатності, її мета;

  • поняття тимчасової та стійкої втрати працездатності, вплив чинників різного походження на формування тимчасової та стійкої втрати працездатності;

  • організація та порядок проведення медичної експертизи тимчасової та стійкої втрати працездатності, правила оформлення основних документів;

  • економіка охорони здоров'я: методи, мета, завдання та роль курсу в системі вищої школи;

  • специфіка та механізм дії економічних законів в сфері охорони здоров'я;

  • сучасна концепція реформування системи охорони здоров'я, стратегія розвитку галузі;

  • види і методи планування діяльності в системі охорони здоров'я;

  • зміст та зв'язок стратегічного і оперативного планів лікувально-профілактичних закладів;

  • закономірності формування, функціонування та особливості ринку охорони здоров'я;

  • основні параметри ринку послуг охорони здоров'я: попит, пропозиція, ціна, конкуренція;

  • складові маркетингової діяльності медичного закладу;

  • суть підприємництва і його особливості в охороні здоров'я;

  • бізнес-план як інструмент регулювання підприємницької діяльності;

  • джерела фінансування галузі, основні фінансові моделі системи охорони здоров'я;

  • методика складання кошторису в закладах охорони здоров'я;

  • ціна як економічна категорія, її значення для господарської діяльності медичного закладу, системи охорони здоров'я;

  • види цін, особливості формування та регулювання цін в сфері охорони здоров'я;

  • види оплати амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної медичної допомоги, порівняльна їх характеристика;

  • сутність, види, форми, механізми стимулювання медичних працівників;

  • методика розрахунку заробітної плати медичним працівникам;

  • фінансовий стан медичного підприємства та механізм його оцінки;

  • види медичного страхування та особливості їх організації;

  • місце і роль лікаря загальної практики в системі медичного страхування;

  • організація контролю якості медичних послуг в умовах страхової медицини;

  • критерії оцінки результативності економічного аналізу в охороні здоров'я: «витрати-результативність», «витрати-вигода», «витрати-корисність»;

  • показники і критерії медичної ефективності діяльності закладів охорони здоров'я;

  • соціальна ефективність, її критерії;

  • визначення і аналіз економічної ефективності діяльності закладів охорони здоров'я.

Перелік вмінь:

ПП.008

Застосовувати методи визначення та оцінки стану здоров’я населення у взаємозв’язку із чинниками, що на нього впливають

ПП.017

Розробляти заходи щодо організації діяльності лікаря та закладів охорони здоров’я, використовувати методи аналізу якості надання медичної допомоги

ПП.019

Трактувати основні принципи управління в охороні здоров’я, використовувати технологію розробки управлінських рішень щодо покращання стану здоров’я населення та якості медичної допомоги

ПП.020

Трактувати сучасні принципи організації охорони здоров’я

ПП.047

Аналізувати обсяг і якість первинної, вторинної та третинної медичної допомоги різним контингентам населення

ПП.054

Визначити фактори, що впливають на планування сім'ї та розробляти заходи спрямовані на раціональне планування сім'ї

ПП.061

Демонструвати вміння ведення облікової та звітної документації

ПП.062

Демонструвати володіння методикою застосування стандартів медичних технологій у практичній діяльності

ПП.071

Обґрунтувати проведення профілактичних заходів у відповідності до основ чинного законодавства України

ПП.081

Проводити комплексну оцінку стану здоров’я на основі комплексних показників

ПП.084

Складати план диспансеризації хворих групи ризику

ПП.267

Демонструвати володіння методиками визначення медичної, соціальної та економічної ефективності надання медичної допомоги

ПП.268

Трактувати економічні принципи формування соціального захисту

ПП.269

Застосовувати методи економічного аналізу діяльності закладів охорони здоров'я

ПП.270

Трактувати сучасні принципи економіки охорони здоров'я. демонструвати володіння методикою ціноутворення в сфері медичних послуг


2.2. Методичні матеріали для викладачів:
2.2.1. Методичні розробки для викладачів до проведення практичних занять з студентами (додаються).

2.2.2. Тести контролю знань студентів (додаються).

2.2.3. Індивідуальні ситуаційні завдання (додаються).

2.3. Методичні матеріали для студентів:
2.3.1. Методичні вказівки для студентів до практичних занять (додаються).

2.3.2. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів (додаються).

2.3.3. Перелік питань до підсумкового модульного контролю (додається).

2.3.4. Теми індивідуальних завдань і їх форми:






Теми індивідуальних завдань

Форми завдання

1.

Участь у збиранні та обробці матеріалу до науково-дослідних робіт, що виконуються на кафедрі.

НДРС

2.

Методи вивчення здоров’я населення та чинників, які на нього впливають.

Реферат

3.

Інтегральні показники здоров’я.

Реферат

4.

Аналіз демографічних процесів серед населення Івано-Франківської області.

НДРС

5.

Аналіз захворюваності населення Івано-Франківської області.

НДРС

6.

Аналіз інвалідності та інвалідизації населення Івано-Франківської області.

НДРС

7.

Аналіз якості лікувально-профілактичної допомоги міському і сільському населенню на різних рівнях її надання.

НДРС

8.

Система охорони материнства і дитинства в Україні: правове забезпечення.

Реферат

9.

Проблеми реформування системи охорони здоров’я в Україні.

Реферат

10.

Психологічні основи менеджменту в охороні здоров’я.

Реферат

11.

Порівняльна характеристика світових систем медичного страхування.

Реферат

12.

Критерії медичної та соціальної ефективності діяльності медичних закладів в різних країнах.

Реферат

13.

Розробка і виготовлення наочних засобів для забезпечення навчального процесу.

Таблиці, стенди тощо


3. Матеріальне забезпечення навчального процесу:

  • мультимедійні проектори;

  • комп’ютерний клас, персональні комп’ютери, принтери, сканери, ксерокс, факс;

  • комп’ютерні програми для тестування, статистичної обробки даних наукових досліджень;

  • інформаційні та навчальні стенди;

  • таблиці та схеми до різних розділів і тем дисципліни;

  • облікова, звітна та інша документація, що використовується в закладах охорони здоров'я;

  • навчально-методичний комплекс, тести, ситуаційні задачі, еталони відповідей для поточного і модульного підсумкового контролю знань.


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка