Сценарій свята "В нашім серці Україна"




Скачати 337.89 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір337.89 Kb.

Сценарій свята

нашім серці Україна".

Нехай ніхто не половинить

Твоїх земель, не розтина,

Бо ти єдина, Україно,

Бо ти на всіх у нас одна

Д. Чередниченко



Актову залу прикрашено святково. На центральній стіні – герб України, оздоблений вінком із калини та польових квітів, під гербом Прапор України. На переносних стендах по периметру зали вивішені кращі конкурсні роботи учнів школи з теми «Рідний край, де ми живемо, Україною зовемо!» На інших стендах: 1) портрети «славетних українців», рівненчан та їх вислови про Україну, книжки з віршами та творами; 2)виставка фотографій, картин, вишиванок, рушників, виробів з природного матеріалу, присвячених природі, людям, що жили та живуть на Поліссі.
Під звучання у грамзапису пісні «Господи помилуй нас» сл. та муз Т. Петриненка, діти шикуються півколом та з’являється ведуча.

Ведуча.


Шановні батьки, дорогі гості.

Ми раді зустрічі із вами

на святі "В нашім серці — Україна"

(назву свята кажуть діти разом).


Ведуча.

Україна, Батьківщина, Вітчизна, рідний край…

Ці слова дорогі кожній людині нашої країни.

Учень1.


Мама, яка дала нам життя,

Учень2.


Земля, на якій ми живемо,

Учень3.


Хліб, який ми споживаємо, що проріс з маленької зернини

Учень4.


Дощ, що починається з чистої краплини

Учень5.


Воля – з тяжкої доби.

Ведуча.


Без цього неможливо жити. І серед найзаповітнішого є в людини Батьківщина. Кожна людина найбільше любить той край, де народилася й живе. Кожен пишається своєю рідною землею і завжди хоче сказати про неї найкраще..
Учень

Моя Україна – широкі простори:

Поля і левади, долини і гори…

Молитва і пісня, і слово натхненне, -

З чого почалась Україна для мене?..

Ведуча.


І з пісні, дитино, що в небо злітає,

Із рідної мови, що звуками грає,

З тієї молитви, що мати навчає,

Твоя Україна себе починає.

Марія Хоростецька
Пісня "О, Україно" муз. Я. Ярославченка, сл. М. Вороного у виконанні хору дітей (додаток)

(Діти виходять зі сцени.)
Виходить 2-є учнів , вбрані як українка та українець.

Українка:

Я - українка! Вигодувана і випестувана материнською піснею, бабусиною казкою. Понад усе в житті люблю лагідну і щиру нашу мову, отчий край, де я виросла, рідну мою Україну.

Українець:

Я – українець, є козацького роду, випестуваний працею і рухом бойового гопака, дідусевими бувальщинами, ввібрав в себе піт ланів широкополих, рук, що пахнуть хлібом і невтомною щоденною працею, бо добрий господар, вірний заповітам батьків і дідів наших, славний захисник свого роду і Вітчизни.
Ведуча.

Україна – це рідний край, наша земля з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею і, звичайно, мудрими та талановитими людьми. Але в кожнім краю знають і поважають символи рідної землі.


Ведуча.

Герб, прапор і гімн – це дещо особливе для народу, і не тільки українського, бо кожна країна має свої символи

Учень.

Жовто-блакитне знамено — це національний символ нашої держави.


Учень.

З давніх-давен стяг був святинею, без нього військо не рушало в похід, не вступало в бій. Захопити стяг ворога означало отримати перемогу.


Учень.

Вважається, що у гербах блакитна барва означає чесність, вірність, бездоганність, а також пов'язана з небом, повітрям.


Учень.

Золото уособлює могутність, силу, багатство, постійність, шляхетність, віру, справедливість, милосердя, окрім того, воно символізує сонце.


Ведуча.

Прапором України став прямокутний стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг: верхня — синього кольору, а нижня — жовтого. Кольори прапора мають відбивати блакитне небо над золотими ланами пшениці — бо символами нашої країни є чисте небо і пшенична нива.



З дитячої енциклопедії «Світ моєї України»
Ведуча.

Герб – тризуб є своєрідним оберегом, а якщо уважніше придивитись до нього, то прочитаємо слово "ВОЛЯ". Адже ця сама воля, свобода, незалежність була вистраждана народом і має для нас дуже важливе значення.


Ведуча.

Гімн – це головна національна пісня держави, його слова і значення вам добре відомі.


Звучить у грамзапису гімн України сл.. П. Чубинського, муз.М.Вербицького.
Учень.

Живи та міцній, Українська державо!

Вмирали у битвах мільйони борців,

Щоб стяг синьо-жовтий піднявсь величаво

Й над Києвом стольним віки майорів.
Ведуча.

Україна — це держава. Вона має свою Конституцію — Основний Закон України, правила, за якими живуть українці. Україна є суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. 24 серпня 1991 року прийнято Акт проголошення незалежності України.

Територія, яку заселяють українці, така велика. Щоб пройти її з заходу на схід, долаючи щодня 30 км, потрібно 90 днів.
Ведуча.


  • А чи знаєте ви, як виглядає Україна на карті?

  • Давайте дізнаємось, яка вона велика, завдяки вашим відповідям на мої питання про Україну та складемо карту-пазл.

Питання:

1. Столиця нашої держави? (Київ)

2. Головна річка України? (Дніпро)

3. Найвища гора України? (Говерла)

4. З якими країнами Україна має спільні кордони?

(Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Білорусь, Молдова, Росія)
5. На території якої держави виникла Україна? (Київська Русь)

6. Ріки і моря України



(Сіверський Донець, Десна, Прип’ять, Горинь, Случ, Турія, Шацькі озера (Полісся), Дністер, Західний Буг, Тиша, Прут, Південний Буг, Дунай, Ялпуч, оз.Сасик, Дніпро, оз.Донузлаов, Чорне море, Азовське море.)

7. Назвіть протоки України



(Керчинська, Коркинітська, Бердянська, Сиваш)

8. Назвіть лимани України



(Пілігульський, Куяльницький, Молочний, Дністровський, Дніпровський.)

9.Назвіть водосховища України



(Дніпроздержинське, Кременчуцьке, Качанівське, Київське, Каховське, Павлонівське, Дністровське, Павловське, Печенізьке, Червонооскільське)

10.Назвіть затоки України (Бердянська, Каркинівтська,Обижічна)

11.Назвіть низини і височини України

(низина:Поліська, Придніпровська, Причорноморська; височина:Подільська, Волинська, Придніпровська, Кримські гори, Укр. Карпати, Донецька.)

12. Хто більше назве тварин які мешкають на території України



1) лось, козуля, кабан, олень благородний, білка; є чимало лисиць і вовків бурий ведмідь, рись.

2) тетерук, рябчик, глухар, шпак, синиця, дроздів, лелек. ховрахи, хом’яки, тушканчики,

3) польові миші, байбаки; з птахів – жайворонок, перепілка, рожевий шпак, степовий орел. нутрія, норка, сріблясто-чорна лисиця,

4) ондатра мартини, норці, качки, чаплі, бугаї, пелікани, чайки, баклани.  ящірки, леопардовий полоз, південний соловей, чорний гриф, благородний олень, муфлон

13. Хто більше назве рослин які ростуть на території Україні

дерева, кущі

ялина, кедр, сосна, клен, тополя, бук, липа, піхта, дуб, верба, ліщина, калина, каштан, береза

рослини


акація, едельвейс, мати й мачуха, кульбаба, кропива, дзвіночок, троянда, гвоздика, лаванда, суниця, деревій, чорниця,ожина, брусниця, полуниця, малина.

14. Скільки областей є у складі України?



(24+ Автономна Республіка Крим)

15.Назвіть області України.



(Закарпатська, Іван-Франківська, Львівська, Тернопільська, Волинська, Рівненська, Хмельницька, Житомирська, Чернігівська, Київська, Сумська, Кіровоградська, Луганська, Одеська, Херсонська, Чернівецька, Дніпропетровська, Полтавська, Вінницька, Донецька, Луганська, Запорізька, Харківська, Черкаська та АР Крим)
4881136_ukraine_map_4


Під час називання областей України, діти виносять «пазли» цих областей та стають на відповідному цій області місці.

В кінці має утворитися загальна карта України.
Ведуча.

Подивись на карту України

Відшукай свою оселю тут.

Знай же, дочко, знай, маленький сину,

В Україні мирно всі живуть.

Учень.


Краю мій рідний, моя сторона,

Ти для мене - найкраща у світі!

Україно моя, ти у серці - одна,

Як в віночку, барвистому цвіті.


Учень

Україно, ми дочки твої і сини,

Ти усіх нас любов'ю зігріла,

І шумлять кучеряві твої ясени,

Кличуть в мрію нас їхні вітрила.
Учень

Волинь моя й моє Полісся,

Квітуча земле голуба...

Шепоче липа на узліссі

І твердить дуб її слова...
Ведуча.

Чи є десь на землі такий чарівний край, де тихі весняні ночі пливуть на крилах солов'їних пісень, де вранці на замріяній річці джерельною водою умивається біле латаття, де навесні і влітку під шатами крислатих дерев яскравіє килим різнотрав'я і квітів? Є, це наш рідний край - Рівненщина!


Учень.

Озовусь я в росах рідної землі,

Озовусь я в небі в жайворових піснях.

Калиновим дзвоном на зорі

Закружляю над моїм Поліссям.
Ведуча.

- Кожна людина з великою любов'ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, Батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна.

В народі кажуть, погана та пташка, якій своє гніздо не миле.
Учень.

Любімо свій рідний край, цінуймо те, що над нами зараз хоч і не зовсім безхмарне, проте, мирне небо, що мова наша українська бринить у серцях людей, що маємо прекрасну, незалежну державу, і живемо в чудовім краю, що носить горде ім'я – РІВНЕНЩИНА.


Учень

Є щось святе в словах мій рідний край

Для мене - це матусі пісня ніжна.

І рідний сад від квіту білосніжний.

І той калиновий у тихім лузі гай.
Пісня "Коханий край" муз. В. Таловирі, сл.. П. Пребийноса (додаток)

Ведуча.


Ми пригадали національні символи, географічну карту України, а як бути із людьми та витворами мистецтв та архітектури, які дійшли до нас із давніх-давен?. Є 7 чудес світу, які знають всі люди планети. А чи є в Україні такі визначні пам’ятки? (Так). І в Україні їх теж чимало. Але які ж з них – найпомітніші?

Давайте спробуємо пригадати та назвати їх.



(Демонструються слайди з презентації «7 Чудес України». Діти мають по фото назвати визначну пам’ятку України.)



744

Православний монастир Києво-Печерська лавра



____________

Національний заповідник-острів «Хортиця», Запорізька обл..



imgpreview

Історико-культурний заповідник «Херсонес Таврійський», м. Севастополь АР Крим.



imgpreview

Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець», м. Кам’янець-Поділський, Хмельницька обл..



imgpreview (3)

Національний дендрологічний парк «Софіївка», м. Умань, Черкаська обл..



483080

Софійський собор у Києві



f_103051

Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська Фортеця», м. Хотин, Чернівецька обл..




Учениця

Мені все говорить щовечора ненька,

Що я українка, мов квітка пишненька!

І ось я віночок сплела в цю хвилину

Щоб ним уквітчати, і матір, й Вкраїну
Діти по черзі виносять 7 квіточок, що символізують вінок. (Вінок має обрамляти карту-пазл України.) У кожній з квіток є літера (УКРАЇНА). На кожну «свою» літеру дитина читає 1 рядок із акровірша.
АКРОВІРШ

У У всіх людей одна святиня

К Куди не глянь, де не спитай,

Р Рідніша їм своя пустиня

А А ніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край

Н Нема без кореня рослини,

А А нас, людей, без Батьківщини
Ведуча.

А чого не вистачає віночку? (Стрічки). Незмінна супутниця віночка – це атласна кольорова стрічка. Вплітаючи стрічки у вінок або у коси доньці, мати приказувала:"Як славна стрічечка, то й життя як річечка". Давайте і ми вплетемо свої стрічки до нашого українського віночка, при цьому будемо бажати різні щедроти Україні. Наприклад, квітучості, розквіту, незалежності, соборності, плодючої землі …



Діти виносять стрічки, кажуть свої побажання та прикріпляють їх до віночка.

Як гарно уквітчалась земля українська.


Ведуча.

А тепер давайте згадаємо природні символи України. Для цього пропоную звернутись до невичерпної народної мудрості – приказок та прислів’їв про Україну, рідний край, мову, матір.

Першу частину приказки буду називати я, а ви – його закінчення.(Гра "Склади прислів'я")
На переносному стенді вивішується ватман з намальованим хвостиком грона калини.

За правильну відповідь ви отримуєте одну "ягідку", яку маєте прикріпити до загального грона калини – першого природного символу України.

Кожному мила ……..(своя сторона)

Всюди добре, а дома … (наймиліше)

Жити – Вітчизні … (служити)

За рідний край і життя … (віддай)

В чужім краю, звичаїв … (не знаю)

У рідній стороні і сонце … (ясніше світить)

Хто мови своєї цурається, хай сам себе… (стидається.)

Більше діла — менше…(слів).

Будь господарем своєму … (слову).

Хоч і спина гола, аби своя …(воля).

Де козак, там і … (слава).

Де слова з ділом розходяться, там непорядки …(водяться).

Народ скаже — як …(зав'яже).

Не бий дубцем, а карай … (слівцем).

Слова щирого вітання дорожчі від … (частування).

Пуста мова не варт доброго … (слова).


Напередодні представники різних класів (з паралелі) взяли участь у жеребкуванні. Вони вибрали один із природніх символів України (калина, жито, соняшник, барвінок, рушник), який мали "представити" на святі.

Пропонуємо захист учнями свого символу.



(Під час виступу класів демонструється презентація "Символи України").

Калина.

Учень-ведучий.

Калина – символ України, вірна супутниця людини від народження до останніх днів. Калина уособлює й саму Україну. Як символ Батьківщини, вона «проросла» в гімнові січових стрільців. Калина — український символ позачасового єднання народу: живих з тими, що відійшли в потойбіччя і тими, котрі ще чекають на своє народження.
Учениця.

Червоні кетяги калини

Горять вогнями усіма

Без калини нема України,

Без народу Вкраїни нема.
Учень-ведучий.

Калина — символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов'язують її назву із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового дерева, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме дерево пов'язує світ мертвих зі світом живих.


Учень.

Багряна калина, багряна калина,

Й верба над водою схилила гілки,

І жито у полі, і в гаю дівчина,

І хата біленька, і сиві батьки,

І добра бабуся, й маленька дитина,

І сонце на небі, і місяць ясний –

Це все – наша ненька, це все - Україна,

Це пісня народна, це спів голосний.
Учень-ведучий.

Вона була потрібна в різних обрядах,  коли приходили вітати батьків з народженням дитини, приносили хліб, як символ достатку, корінь життя, гроші, як символ  багатства і обов'язково калину, як символ краси, здоров'я рідної землі.  Використовують калину й у весільному обряді: кетягами прикрашають коровай, заквітчують гільце молодої.


Учениця.

Вона людей лікує від застуди,

І в Україні є вона усюди.

Це символ українського народу,

Дарує всім свою красу і вроду.
Учень-ведучий.

Калина біля материнської хати – не тільки краса, а й наша берегиня. Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Є прислів'я : „Мамина калина росте біля хати – сюди прилітають зозулі кувати". Матері привчають дітей саджати калину, доглядати за нею.


Учениця.

На калині мене мати колихала,


В чистім полі щастя-долі побажала.
Ой, калинонько червона, не хилися,
В чистім полі щастя-долі наберися.
Та літа давно минули, одлунали, 
Як мене гілля високе колихало. 
Знов калина коло млину розцвітає, 
Мого рідного синочка забавляє. 
Виростай же, мій синочку, мій соколе, 
Тобі щастям колоситься рідне поле. 
Пролягла тобі на зорі путь орлина, 
І в дорогу проводжає цвіт калини
Учень.

Колишися, калинонько, колишися,

Зеленими листочками розпишися.

Сонячними проміннями розмалюйся,

Ще й з тим вітром буйнесеньким розцілуйся.

Ще срібною росою вмийся чисто,

Надінь свої ягідочки, як намисто.

Буде тобі, калинонько, так весело,

Як поглянеш в чисту річку, як в дзеркало

М. Підгірянка


Учень-ведучий.

Це також уособлення дому, батьків, усього рідного.


Учень.

Хто свій рід забуде

Рідних маму й тата,

Той хай не вертає

До своєї хати

Учень.


Пам'ятаю, мамо,

Твоє тихе слово,

Що мене учило

Добру та любові.

Учениця.

"У вербі, дитино,

Сонце прокидається

На гілках калини,

Діти колихаються".
Учень.

Опустила віти

Червона калина,

Тихо шепче з вітром

Верба й тополина.

Учень.


А до мене знову

Мамин голос лине

"Без верби і калини

Нема України"

Учень.

Гарні грона калинові



Червоніють, наче доля

І калина чарівна

Нас додому поверта
Українська народна пісня "Гілка калини" ("Музична хрестоматія" 6 клас, упорядник Гумінська О.О., в-во "Навчальна книга-Богдан", Тернопіль, 2006)
Жито

Учень-ведучий.

ЖИТО —символ життя і життєвого благополуччя.
Учениця-ведуча.

Це-основа всього живого, є дійсною всепроникною основою життя навіть за своєю назвою - в них спільний корінь: жито зростає в житті, а життя виростає з жита.


Учень.

І житло - оселя живої людини - має той же корінь.

І жила - русло для живильної крові - співзвучне з ним.

І живіт - виробник життєвої енергії - з цієї ж сім'ї.


Учень-ведучий.

Тож жито - від життя, а життя неможливе без хліба, який, у свою чергу, неможливий без жита...


Учениця-ведуча.

Окрім усього, жито - виразник життєвої мудрості: наповнений зернинами житній колос схиляється перед хлібною нивою - так і мудра голова хилиться до життєвих витоків, а порожній колос легко пнеться вгору - так і бездумну людську голову зневага і гордощі відривають від життєвих реалій...


Учень.

Ми живем на Україні,

Де в степу із краю в край

На добро усій країні

Визріває урожай.

Де пшениця достигає

Колосиста, золота,

Де, неначе море, грають

І шумлять густі жита.
Пісня "Україна є у мене" муз.О.Білаша сл.Л.Татаренка (додаток)
Учень-ведучий.

Жито – символ багатства, достатку, родючості; символ того, що проростає, спрямоване в майбутнє а, отже, і смерть. Проте сакральні властивості зерна – це кругообіг життя, тріада "Життя – смерть – життя".


Учениця-ведуча.

Має жито і лікувальні властивості: порошком перепаленого жита посипали лишаї; вживали житнє борошно при набряках; житнім хлібним м'якушем лікували рани, викачували опухлі залози при золотусі; гарячий житній хліб прикладали до бородавок, до болючого зуба...

Учень.

Що в полі, полі, близько дороги,



Ой там Іванко орлами оре,

Орлами оре, стрілкою сіє,

Стрілкою сіє, лучком волочить,

Лучком волочить та й Бога просить:

Уроди, Боже, жито густеє,

Жито густеє, колосистеє;

Поставим женців, сімсот молодців,

Нажнемо копок, як на небі зірок,

Поставим стіжок, золотенький вершок.

Ігор Калинець.

Соняшник

Учень-ведучий.

Соняшник символізує Батьківщину: як соняшник повертає за сонцем свою голову, так і людина думкою, словом і ділом звернена до своєї Вітчизни. Як Сонце для соняшника - єдиний і незамінний орієнтир, так і для людини Батьківщина - єдина і найвища цінність.

Учень.


На грядці нашій народивсь –

у ріднім краї,

він тягнеться у синю вись –

і так зростає.

 

Учень.


До всіх вітається здаля,

дрімає в тиші.

То рідна матінка – земля

його колише.


Учень-ведучий.

Соняшник - символ сонця, "квітка сонця", праці й достатку, сили і добробуту. Він - чи не найсильніший серед квітів...вже давно став невід’ємним атрибутом українського сільського пейзажу – соняшник гарний і під хатою, і біля хвіртки, але особливо вражають безмежні золоті поля соняшнику у пору його цвітіння та дозрівання. 


Учень.

Соняшники край дороги 

Тепле літечко вітали, 

Ввись до сонця золотого 

Жовті личка повертали. 

 

Учень.



В тихім вітрі колихались, 

Рахували дні пригожі, 

Ніжно сонцю усміхались 

Квіти, так на сонце схожі. 


Учень.

Та прогнала осінь літо, 

Рвались в бій вітрів навали, 

Квітам сонячним сердито 

Пелюстки всі обірвали. 

 

Учень.



А вони сумної днини 

Вниз голівки нахиляли, 

Від негоди насінини 

В теплих кошиках ховали. 


Пісня "Україна" муз.В.Костенка-Київського, сл.І.Бердника (додаток)

Учень.


Він змалку, наче ти і я,

про сонце мріє.

Його зерняткова сім’я

для нас дозріє.


Учень.

Ще вчора соняхи були 


Непоказні, незрячі, 
А нині зверху розлили 
Моря жовтогарячі. 
Біжить до сходу по росиці 
За соняшником сонях, 
Як вершники золотолиці 
На невидимих конях. 
Учень-ведучий.

Коли Сонце ховається за горизонтом на нічний спочинок, соняшник сумно опускає голову і згортає пелюстки, так і людина в чужині згасає та сумує за рідною землею.


Учень.

Стоїть голівкою на схід,

росою вмитий.

А вже за гуркотом підвід

минає літо.

Барвінок

Учень-ведучий 1.

Барвінок оспіваний у багатьох піснях нашого народу й у віршах багатьох поетів.

Учень.


У барвінку очі – крапельки із неба.
В паростках зелених – сила від Землі.
Вірити і жити нам сьогодні треба,
І добро творити і тобі, й мені.
Посаджу барвінок, буде хай на спомин,
Зацвіте хай рясно, як прийде весна.
Хай блакиттю сяє біля дому, школи,
Щоб ще красивішою нам земля була.
Учень-ведучий 2.

Рослина в народних піснях сусідує навіть з лілеєю:

Учень.

Ой кувала зозуленька,


Сівши на лілеї,
Співай, співай, товаришко,
Минає неділя.
Ой кувала зозуленька,
Сівши на барвінок,
Співай, співай, товаришко,
Минув понеділок.

Учень-ведучий 1.

Барвінок - символ вічності буття і життєвої сили. Він вчить мудрості життя: життя наповнене протилежностями.

Барвінок – солодкий спогад, символ любові, шлюбу, вічності життя, безсмертя людської душі; пам'ять, стійкість.


Учень.

Барвіє барвінок у нас біля хати,

Синіє над стежкою ніжний хрещатий.

І каже барвінок: "Є квіти у мене

І листячко те, що й зимою зелене".
Учень-ведучий 2.

Барвінок- провісник весни.


Учень.

Недавно ще гула метелиця,


Кругом лежав біленький сніг.
А вже барвінку листя стелеться
Зеленим килимом до ніг.
Воно під снігом і під кригою
Всю зиму зелень берегло.
І перше стрілося з відлигою,
Зустріло сонечко й тепло.
Як з перемогою та славою
Весна з’являється на світ,
То квітне радістю ласкавою
Барвіночку синенький цвіт.
Учень-ведучий 1.

І попереджає про труднощі життя: серед протилежностей є небезпечні і ворожі...


Учень.

Цвіти, цвіти, та барвіночку,


Та стелися листом.
Прийди, прийди, молодий козаче,
Й а не сам – з товариством.
Як не прийдеш у неділеньку,
Прийди в понеділок,
Як зацвіте та рутая м’ята,
Хрещатий барвінок.
Хрещатому та й барвіночку
Та нема цвіту – зміни...

Учень-ведучий 2.

Хрещатим його називають ще й тому, що, утворюючи своїми пелюстками хрест, тягнеться в усі чотири сторони світу. Отож, в символіці хрещатого барвінку знаходимо підтвердження того, що в цьому світі добро і зло, правда і кривда, всі інші протилежності пересікаються: барвінковий вінок використовують і на похоронах. Він супроводив наших з вами предків від колиски й до могили. Барвінок садовили на могилах - на знак вічної пам'яті про померлих.
Учень-ведучий 1.

Уособлює невмирущу пам'ять про покійних. Звідси, хрещатий барвінок - барвінок під хрестом на могилі.

Його форма - хрест або перехрестя — визначає його символіку: єднання живих людей з їх предками, котрі відійшли з цього життя. Барвінок на могилі — свідчення вічної пам'яті про покійних, а барвінок у весільному вінку - свідчення вічного кохання живих.

Молодь плете вінки з барвінку, аби не переводилося на нашій землі щасливе і вірне кохання.

Учень-ведучий 2.

П'ять пелюсток цієї квітки – то п'ять засад щасливого подружнього життя. Перша пелюстка– то краса, друга – ніжність, третя – незабутність, четверта – злагода, п'ята – вірність.

Його використовували і на хрестинах, і на святі врожаю, і на весіллі; вінок з барвінку над дверима гарантує оселю від проникнення злої сили і його як чарувальне зілля використовує чаклунка.
Учень.

Да весна, весна днем красна,


Да що ти нам, весно, принесла?
– Да принесла я вам літечко,
Зеленеє житечко,
Да хрещатенький барвінок,
Да запашненький васильок.
Пісня "Барвінчата" муз. М. Ведмедеря, сл.. Г.Яковчука.

Учень.


Барвінок цвів і зеленів,
Слався, розстилався;
Та недосвіт перед світом
В садочок укрався.

Потоптав веселі квіти,


Побив... Поморозив...
Шкода того барвіночка
Й недосвіта шкода!
Учень.

Ой нумо, нумо


В плетеного шума!
Як наша мати
Буде заплітати?
Заплетися, шуме,
Заплетися;
Хрещатий барвінку,

Розстелися.

Учень-ведучий 1.

У барвінку купали немовлят, щоб вони росли гарними й здоровими. Барвінкові вінки носили дівчата: адже він ріс біля кожної криниці і завжди був під рукою.


Учень-ведучий 2.

І хоч як давно росте він на Україні, і хоч як ми до нього звикли, а все ж він – чужинець. І назва у нього чужинська. Сьогодні є це слово і в нас, і в білорусів, і в росіян, і в чехів, а все ж воно не слов'янське. В латинській мові рослина звалася вінка, первінка, а корінь цього слова означав "об'язувати", "обвивати". З первінка слов'яни зробили барвінок, а квітку взяли собі.
Рушник

Учень-ведучий.

Рушник - ще один національний оберіг, народний символ України. Все життя українця пов'язане з рушниками. Вишитий рушник – стародавній оберіг дому.
Учень.

На рушник розшитий, хліб кладемо з сіллю,

Щоб легкі дороги вславили Вкраїну,

Щоб у нашій праці і в гучнім весіллі

Шанували в світі над усе людину.
Учень-ведучий.

Старі люди говорили: "Не лінуйся, дівонько, рушник вишивати - буде чим гостей шанувати".


Учень-ведучий.

Вважалося, що візерунок вишивки оберігає від лиха та захищає від хвороб. Червоний колір символізує любов, а чорний – журбу.


Учень.

Він причаївся на бильці мого ліжка

Вишиваний із країв пташками та піснями.

Увесь білий, а впоперек – червона стрічка,

Наче сонця схід над криницею.

Вишивала бабуся його молодою,

Тягнула голкою радість і біль,

І вплітався рушник цей в щербатую долю,

А на ньому – хліб і сіль.

Крізь сторічну даль,

Крізь журбу і печаль

Він до мене прийшов

І мені приніс щебетання птахів,

Мрії жагу, солоність бабусиних сліз,

І народного генія невмирущу печаль.
Учень-ведучий.

Рушник на стіні - нeвід'ємний символ хатнього інтер'єру; в Україні не було жодної оселі, яку б вони не прикрашали.


Учень.

Щоб і хата була красивішою,

Щоб і доля була прихильнішою,

Щоб весілля було – та й клечальнішим,

Щоб зажинки були величальніші.

Стежку Сковороди і Тарасову думу,

І безмежного поля солону можуть,

І колосся любові, і зернятко суму,

Рушники українські у вічність ведуть.
Учень-ведучий.

Гарно оздоблений рушник висів біля ганку на кілочку в кожній сільській хаті, ним витирали руки і посуд, накривали діжку з тістом, спечені паляниці, діжку після випікання хліба, з ним ходили доїти корову, з ним починали обжинки.


Учень-ведучий.

 Хліб-сіль на вишитому рушнику - то висока ознака гостинності народу. З рушником зустрічали гостей.


Учень-ведучий.

Перший витканий рушник призначався для гостей. Він завжди висів на видному місці. Господиня в знак поваги до гостя давала йому рушник на плече чи в руки, брала кухлик із водою і люб'язно пропонувала свої послуги.  Жінки ткали рушники в жіночі дні - середу, п'ятницю й суботу.


Учень-ведучий.

Молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду, рушником ушановували появу немовлят в родині, виряджали в далеку дорогу батька, сина, чоловіка й коханого, проводжали людину в останню путь.


Танок дівчат-україночок. Складається з 2-х частин. Перша - танець з рушниками, друга – "Візерунки"- танець з українськими хустками.
Ведуча.

Справжня любов до своєї родини, свого народу, своєї країни немислима без любові до рідної мови.


Учень.

Яз тобою пов'язую долю свою!

І калину, й вербу над водою,

Мову рідну, і спів солов'їв у гаю

Я люблю і горджуся тобою.
Учень.

Ми українці - велика родина.

Мова і пісня у нас солов'їна.

Квітне в садочках червона калина

Рідна земля для всіх нас - Україна.
Учень.

І, як гуртом, не поодинці,

Почнемо в світ її нести,

То й доти будем – українці

Поміж народів сміло йти
Учень.

А знехтуємо рідне слово,

Земля цього нам не простить

То ж линь над світом, рідна мово!

Тобі в віках судилось жить
Учень.

Цвіти і сійся, рідне слово,

У серці щирому звучи!

Моя чарівна, рідна мово,

Лети над світом, не мовчи!
Учень.

Бентежна, тополина, калинова,

Не випита, не вибрана до дна –

Це наша українська рідна мова,

Немов бандури вічної струна
Учень.

Мелодійна моя, промениста,

Як земля, твій багатий словник.

Українськая мово пречиста,

Ти ж у серці народу навік.
Учень.

Україна в рідній мові

І в пісні прекрасній,

Україна в Рідній школі

майбутності ясній

Учень.


Щоб цвіла Україна моя

Ми даємо обіцянку нині:

Вчитись так, щоб набуті знання

Пригодились моїй Батьківщині.


КЛЯТВА

Дмитро Павличко

Учень.

Ми народ, що вийшов із неволі,



Клянемось у благословенну мить –

Всі свої тисячолітні болі

В славу України перелить.

Всі.


Клянемось!

Учень.


Клянемося княжими гробами,

Золотою шаблею Дніпра –

Краще смерть, ніж бути знов рабами,

Нехай гряде відродження пора!

Всі.

Клянемось!



Учень.

Клянемося хлібом і водою,

Що всі мови нашої землі

Житимуть добром, - не ворождою.

В чесному сестринстві, а не в злі.

Всі.


Клянемось!

Учень.


Клянемося "Кобзарем" Тараса

Гоніннями Лесі і Франка –

Що не зродиться пахолків раса

З крові Гонти і Залізняка.

Всі.

Клянемось!



Учень.

Клянемося Богом України,

Що вмремо, та не підемо в ярмо,

Дух, воскреслий з темної руїни

На наругу в рабство не дамо.

Всі.


Клянемось!

Учень.


Ми, народ, що вийшов із неволі,

Клянемось у благословенну мить –

Стати рівним у народів колі,

На свободі й для свободи жить.

Всі.

Клянемось!


Всі.

Ми є, Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами



Іван Багряний

Додатки


Додаток 2
О, УКРАЇНО!

Слова М. Вороного Музика Я. Ярославенка






2. За Україну

З вогнем завзяття

Рушаймо, браття,

Всі вперед!

Слушний час

Кличе нас

Ну ж бо враз

Сповнять святий наказ!

За Україну,

За її долю,

За честь, за славу,

За народ!

3. Ганебні пута

Ми вже порвали

І зруйнували

Царський трон.

З-під ярем

І з тюрем,

Де був гніт,

Ми йдем у вільний світ!
За Україну,
За її долю,


За честь, за славу,

За народ!



КОХАНИЙ КРАЙ




Додаток 1
Слова П. Перебийноса Музика В. Таловирі


Краю мій коханий,

Щире твоє слово,

Небо твоє ніжно-голубе,

Рідна Україно,

Земле колоскова,

Обіймаю піснею тебе. (2)

Земле моїх предків,

Доленько ласкава,

Світоньку мій, радосте моя!

Вічна Україно,

Квітне твоя слава

Невмирущим співом солов'я.

Краю мій пшеничний,

Колосом любові

Світишся ти в мирному гербі.

Мати-Україно,

Сонце чорноброве,

Уклоняюсь піснею тобі! (2)



УКРАЇНА

Слова І.Бердника музика В.Костенка-Київського













Задивилась у вікно калина:

То моя квітуча Україна,

Молода у щасті,

В молодому рясті,

Наче та дівчина.

Молода у щасті,

В молодому рясті,

Наче та дівчина.

Україно, зоре Україно,

Ген далеко твоя пісня лине.

Про дзвінкі криниці,

Золоті пшениці
Ніжна пісня лине.

Про дзвінкі криниці,

Золоті пшениці

Ніжна пісня лине.

Україно, земле моя мила,

В єдності твоя незламна сила.

У народу серце,

Як весняне сонце,

Долю освітило.

У народу серце,

Як весняне сонце,

Долю освітило.


УКРАЇНА Є У МЕНЕ

Слова Л.Татаренка музика О.Білаша



















Україна є у мене,

Вільна вже і незалежна.

Зійде житечко зелене,

Вродить полечко безмежне,

Золоте й неначе море.

І просяє рідна мати:

Світить щастя світлозоре,



Їдемо свій лан орати".
Приспів:

Буде син і буде мати

Й пісня сонячна натхненна

І я в бідності багатий –

Україна є у мене.
Златоверхий Київ славний

Рятував братів й сусідів,

В горі вистоять слов'яни,

Й не такі долали біди.

Поклонюся Україні

Й батьку рідному Тарасу,

В сім'ї вольній, при калині,

При незігнутій, незгасній.
Приспів:



БАРВІНЧАТА


Слова Григорія Яковчука


Барвіночку зелененький,

Україна — твоя ненька,

А ми її онучата,

А ще звуть нас — барвінчата.
Приспів:

Барвінчата, барвінчата, Двічі

Ми не любимо скучати.
Кожну мить, кожну хвилину

Будем дбати про країну.

Будем труднощі долати

І пісні гарні співати
Приспів:
Ой барвіночку хрещатий.

Ти все любиш прикрашати.

У вінок тебе вплітаєм

І співаєм, і співаєм!



База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка