Схема історії хвороби лор хворого




Скачати 385.86 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір385.86 Kb.


Схема історії хвороби
ЛОР хворого
Схема історії хвороби ЛОР хворого

Назва ВНЗ -


Кафедра ЛОР-хвороб
Зав. кафедрою

Викладач -


Студент-куратор -
Факультет - , група -
Історія хвороби

Прізвище, ім'я, по-батькові хворого

Вік -

Вид трудової діяльності -



Дата госпіталізації -

Дата курації -



Діагноз:

основний -

ускладнення -

супутні захворювання -

I. Скарги хворого, послідовність їхнього розвитку, деталізація по органам, часу виникнення та інш.

II. Анамнез захворювання: початок (за часом і характером),
етіологія, перебіг хвороби, ефективність проведеного лікування.


  1. Анамнез життя. Необхідно вказати захворювання батьків і родичів, головним чином діабет, туберкульоз, сифіліс, алкоголізм, нервові та психічні захворювання, участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Розвиток хворого в дитячому віці. Перенесені захворюван­ня. Шкідливі звички. Алергологічний анамнез.

  2. Загальне дослідження. Дані первинного огляду Загаль­ний вигляд хворого. Опис основних об'єктивних даних з боку дихаль­ної, серцево-судинної, шлунково-кишкової, нервової, сечовидільної та інших систем організму (особливо зв'язаних з захворюванням ЛОР-органу або тих, що виявляють вплив на перебіг останнього).

V. Дослідження ЛОР-органів

Вуха

1. Вушна раковина (анатомічні утворення, дані огляду і пальпації).

2. Соскоподібний відросток (огляд, пальпація, перкусія).


  1. Отоскопія: зовнішній слуховий прохід, наявність І характер виділень в ньому; барабанна перетинка, барабанна порожнина (за на­явності великої перфорації).

  2. Малюнки барабанних перетинок з позначенням їхніх пізна­вальних пунктів, перфорації (опис її топіки, форми, країв).

  3. Дані, отримані при зондуванні і промиванні надбарабанного простору.

  4. Слуховий паспорт. Заключення.

Вестибулярний апарат

Вивчення координаційних проб (ходи, вказівної і проби Ромберга), докладна характеристика спонтанного ністагму, фістульної проби (при наявності патології лабіринту) і післяобертового ністагму при дослідженні горизонтальних півколових каналів.



Ніс і біляносові синуси

  1. Огляд і пальпація зовнішнього носа, стінок навколоносових пазух, місця виходу гілок трійчастого нерва. Присінок носа.

  2. Передня риноскопія. Забарвлення слизової оболонки, стан раковин (при необхідності застосування судиннозвужуючих розчинів, ощупування зондом), носових ходів (локалізація, характер виділень та інші дані), перегородки носа.

  1. Дослідження нюхової (ступінь) і дихальної функцій носа.

  2. Регіонарні лімфовузли.

Глотка

Мезофарннгоскопія

М'яке піднебіння. Піднебінні дужки. Піднебінні мигдалики (ве­личина, консистенція, спайки з дужками, стан лакун та їх вміст). Зад­ня стінка глотки. Регіонарні лімфовузли.



Задня риноскопія

  1. Склепіння носоглотки, носоглотковий мигдалик, хоани, задні кінці раковин носа, леміш, глоткові гирла слухових труб, дані пальць­ового дослідження (у випадку необхідності), характер виділені, і ї\ локалізація. Регіонарні лімфовузли.

  2. Малюнок (схематичний) картини при задній риноскопії з поз­начкою анатомічних утворень (в тому числі змін патологічного харак­теру).

Гіпофарннгоскопія

Язиковий мигдалик, язиково-надгортанні складки, валекули, стінки гортаноглотки. грушовидні синуси.



Гортань

І. Зовнішній огляд і пальпація. Регіонарні лімфовузли.



  1. Непряма (пряма) ларингоскопія: надгортанник, чернанонад-горіанні складки, черпаки і мІжчерпаковидний простір, шлуночкові (несправжні голосові), гортанні шлуночки, справжні голосові склад­ки, підскладковий простір.

  2. Голосова, дихальна функції гортані.




  1. Схематичний малюнок ларингоскопічної і гипофариигоско­нічної картини і позначкою анатомічних утворень (в т.ч. змін патоло­гічного характеру).

VI. Лабораторні дослідження.

  1. Загальний аналіз крові;

  2. Час згортання крові;

  3. Цукор крові;

  4. К\У крові;

  5. Загальний аналіз сечі;

  6. Аналіз калу на яйця глистів.

  7. Рентгенографія (-скопія) органів грудної порожнини;

VII. Попередній діагноз (без обгрунтування).

VIII. Дані додаткових методів дослідження.

1 Аудіометрія. Рентгенологічні і інструментальні досліджен­ня ЛОР-органів Цитологічне, біохімічне, гістологічне, бактеріологі­чне та іншші дослідження, відповідно ЛОР-захворюванню куруемого хворого (з клінічної історії хвороби).

При відсутності вищезазначених даних куратор обґрунтовує необхідність конкретних додаткових досліджень (і метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування) за даними літератури.

IX. Клінічний діагноз. Клінічний діагноз обґрунтовується на
основі патогномонїчних (характерних тільки для даного захворювання) скарг, даних анамнезу, пальпації, огляду і функціонального дослідження ЛОР-органів, додаткових методів дослідження.

X. Диференційний діагноз (нозології, з якими необхідно проводити дифдіагноз, перераховані в орієнтовних схемах диференційної діагностики захворювань ЛОР-хворих).

XI. Лікування даного захворювання (використовуються матеріали вивченої літератури).

XII. Лікування захворювання курусмого хворого (використовуються дані історії хвороби).

XIII. Список літератури.

Дата. Підпис куратора.



Орієнтовні схеми обстеження хворих

прн патології ЛОР-органів

І. Схема обстеження при захворюваннях вуха

Скарги

  1. Біль, шум в вусі та їх характер.

  2. Гноєтеча з вуха.

  3. Зниження слуху, відчуття закладання вуха і т.п.

  4. Вестибулярні порушення (відчуття обертання, провалювання, по рушення рівноваги і т.п.).

  5. Головний біль (локалізація, характер, ірадіація).

  6. Температура тіла. Характер температурної кривої.

Анамнез

1. Тривалість захворювання. Періодичність і частота загострень, результати лікування.



  1. Причина захворювання.

  2. Динаміка порушення слуху.

  3. Динаміка порушення функції вестибулярного апарата.

  4. Супутні захворювання.

  5. Алергологічний анамнез.

Об'єктивні дані

  1. Огляд, пальпація вушної раковими і білявушної ділянки.

  2. Пальпація і перкусія соскоподібного відростка (в проекції антрума, верхівки і сигмовидного синуса).

3. Виділення з вуха; а) кількість; б) характер (серозні, слизові, гнійні); в) запах; г) домішки крові, лусочки холестеатоми, "кістковий пісок",

4. Отоскопія: а) зовнішній слуховий прохід; б) анатомічні утворення барабанної перетинки; в) локалізація перфорації, величина, фор­ма.



5. Ощупування зондом стінок аттика. Промивання иадбарабанного простору через канюлю Гартмана.

  1. Дослідження вентиляційної функції (прохідності) слухової труби.

  2. Дослідження слуху мовою і камертонами; оформлення слухового паспорта.

8. Вестибулярний апарат. Оцінка результатів: и) обертової, пресорної і калоричної проб; б) проба Воячєка. (отолітова реакція - ОР).

Додаткові метоли обстеження

  1. Загальний аналіз крові.

  2. Загальний аналіз сечі.

  3. Мачок на мікрофлору з вуха.

  4. Антибіотикограма.

5. Оглядова рентгенографія (проекція Манера, Шюллера.Стенверса). рентгенологічне дослідження антрума у дітей, комп'ютерна томографія скроневої кістки.

6 Тональна (порогова і надпорогова), мовна аудіограма, ультразвукове дослідження.

  1. Неврологічний статус.

  2. Гістологічне дослідження біопсійного матеріалу.

  3. Парацентез, тимпанопункція, антропункція.

II. Схема обстеження при захворюваннях носа

Скарги

  1. Виділення з носа, їхній характер (колір, кількість, запах).

  2. Порушення дихання.

  3. Порушення нюху.

4 Головний біль.

  1. Температурна реакція.

  2. Порушення пам'яті, стомлюваність.

Анамнез

І. Причина захворювання.

  1. Тривалість симптомів, частота загострень, результати лікування.

  2. Алергологічний анамнез.

  1. Захворювання, що передують основному.

  2. Супутні захворювання ЛОР-органів.

  3. Супутні захворювання внутрішніх органів.

Об'єктивні дані

  1. Визначення форми носа.

  2. Пальпація носа.

3. Передня риноскопія (1-а і 2-а позиції).

  1. Задня риноскопія.

  2. Характер виділення.

  1. Стан носового дихання.

  2. Нюхова функція (ступінь її порушення).

  3. Проба з судиниозвужуючими розчинами.

9. Ощупування зондом стінок порожнини носа.

Додаткові методи обстеження

І. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі

3 Бактеріологічне дослідження носового секрету.

  1. Визначення чутливості мікрофлори до антибіотиків.

  2. Дослідження клітинного складу носового секрету,

  3. Шкірні проби з різноманітними алергенами.

  4. Оглядова рентгенографія, контрастна рентгенографія. томографія,

комп'ютерна томографія носа і біляносових пазух.

8. Гістологічне дослідження біопсійного матеріалу.

III. Схема обстеження при захворюваннях біляносових пазух

Скарги

1. Виділення з носа, їх характер.

  1. Порушення носового дихання.

  2. Порушення нюху.

4 Біль в ділянці лоба, передньої стінки верхньощелепної пазухи, головний біль.

  1. Температурна реакція.

  2. Порушення пам'яті, стомлюваність.

Анамнез

1. Причина захворювання.

  1. Тривалість симптомів. Частота загострень. Результати лікування.

  2. Алергологічний анамнез.

  3. Захворювання, що передують основному.

  4. Супутні захворювання ЛОР-органів.

6. Супутні захворювання внутрішніх органів.

Об'єктивні дані

  1. Передня риноскопія

  2. Середня риноскопія,

  3. Задня риноскопія.

  4. Пальпація стінок лобної (передньої і нижньої! і верхньощелепної (передньої) пазух, точок виходу гілок трійчастого нерва.

5. Характер виділення з носа. Наявність виділення в ділянці середнього і верхнього носових ходів.

  1. Стан носового дихання

  2. Нюхова функція.

8. Анемізація слизової оболонки середньою і верхньої о носових ходів, проба Заблоцького-Десятовського Фреикеля.

9. Ощупування зондом раковин і стінок порожнини носа.

Додаткові методи обстеження

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Шкірні проби з алергенами.

4. Дослідження клітинного складу носового секрету.

5. Гістологічне дослідження біопсійного матеріалу.

6. Чутливість мікрофлори до антибіотиків.

7. Пункція гайморової пазухи, трепанопукція лобної пазухи.

8. Оглядова рентгенографія (носо-підборідна, носо-лобна і бокова

проекції), контрастна рентгенографія, комп'ютерна томографія.

9. Термографія.
IV. Схема обстеження при захворюваннях глотки

Скарги

1. Сухість, дряпання в глотці.

2. Біль в горлі, її характер, ірадіація.

3. Температурна реакція.

4. Запах з рота.

5. Дихання через ніс, рот, ковтання їжі (наявність дисфагії), характер слиновиділення.

6. Кровотеча, виділення гною з глотки.

7. Зміни голосу (відкрита і закрита гугнявість).



Анамнез

1. Причина захворювання.

2. Тривалість захворювання. Частота загострень, результати лікуван­ня.

3. Алергологічний анамнез.

4. Захворювання, що передують основному.

5. Супутні захворювання ЛОР-органів та інших органів і систем.

6. Частота ангін, респіраторних захворювань.

Об'єктивні дані

1. Ороскопія.

2. Мезофарингоскопія: стан слизової оболонки глотки, піднебінних мигдаликів або тонзилярних ніш (після тонзилектомії), піднебін­них дужок, рухливість м'якого піднебіння.

3. Задня риноскопія.

4. Гіпофарингоскопія.

5. Визначення чутливості слизової оболонки глотки.

6. Регіонарні лімфатичні вузли.


  1. Форма лицевого черепа, грудної клітки.

  2. Пальцьове дослідження носоглотки.

Додаткові методи обстеження

  1. Загальний аналіз крові.

  2. Загальний аналіз сечі.

  3. Мазок з зіву.

  4. Алергологічні проби.

  5. Масаж піднебінних мигдаликів.

  6. Вимивання вмісту лакун піднебінних мигдаликів.

  7. Пряма гіпофарингоскопія.

  8. Рентгенографія ділянки носоглотки, превертебрального простору.

  9. Гістологічне дослідження біопсійного матеріалу.

10. Пункція паратонзилярного і заглоткового абсцесу.
V. Схема обстеження при захворюваннях гортані

Скарги

  1. Біль в ділянці гортані (в спокої, при пальпації, ковтальних рухах).

  2. Відчуття сухості, паління, царапання, лоскотання, стороннього тіла в гортані.

  1. Зміни голосу (його характер).

  2. Порушення дихальної функції гортані (характер задухи).

  3. Кашель (сухий, "гавкаючий", з виділенням харкотиння, гною).

  4. Кровохаркання.

  5. Поперхування.

  6. Підвищення температури тіла.

Анамнез

1. Явна або передбачувана причина захворювання: інфекційний процес, вплив алергенів, механічна травма, опік, неврогенна реакція та інш.



  1. Супутні захворювання.

  2. Швидкість розвитку стенозу гортані.

  3. Швидкість розвитку порушення голосової функції.

  4. Лікування, яке проводилось і його результат.

Об'єктивні дані

А. Дані зовнішнього огляду.



  1. Положення голови (запрокинута дорсально, нахилена).

  2. Колір шкіри і слизових оболонок.

  3. Форма гортані.

4. Припухлість ділянки гортані.

5. Гематома тканин (шкіри, підшкірної клітковини).

6. Екскурсія гортані.

Б. Дані пальпації гортані.

1. Рухливість гортані.

2. Болісність при пальпації гортані.



3. Деформація гортані.

4. Інфільтрація тканин навколо гортані.

5. Наявність флюктуації.

6. Емфізема підшкірної клітковини шиї.

7. Збільшення регіонарних лімфатичних вузлів.

В. Непряма ларингоскопія.

1. Стан слизової оболонки гортані та її анатомічних утворень.

2. Рухливість справжніх голосових складок.



3. Інфільтрація слизової оболонки, рубцьові, пухлиноподібні утворення та інші зміни в підскладковій і інших анатомічних ділянках гор­тані.

4. Ступінь стенозу гортані (по ширині голосової щілини).


Рак гортані

Папиломатоз гортані.

Пахидермія, гиперкератоз гортані.

Хронічний гіпертрофічний ларингіт.

Враження гортані при склеромі.

Враження гортані при туберкульозі.

Враження гортані при сифілісі.

Склерома

Туберкульоз ЛОР-органів.

Озена.

Сифиліс ЛОР-органів.



Новоутворення ЛОР-органів.

Вузликова форма прокази.

Ринофіма.

Стенози гортані

Задишка, пов'язана з порушенням функції легенів і серця.

Стеноз трахеї.

Дискінезія трахеї і крупних бронхів.

Гострий стенозуючий або обтуруючий трахеобронхіт.

Явища несправжнього стенозу при уремії.

Стенози гортані, викликані психогенною реакцією або емоційним збудженням.

Закупорка орофарингса розслабленим (запавшим) язиком.

Патологічні процеси (поліомиєліт, травми черепа тощо), що супро­воджуються бульбарними паралічами і як наслідок - клінічною картиною стенозу.

Гіперсекреторно-фарингеальний синдром.

Синдром глоткового кляпа.

Сторонні тіла гортані, трахеї, бронхів

Хронічний бронхіт.

Туберкульоз легенів.

Бронхіальна астма.

Пухлини бронхів.

Бронхоектатична хвороба.

Сторонні тіла (великі) стравоходу.

Сторонні тіла стравоходу

Рубцеві звуження стравоходу.

Дивертикули стравоходу.

Пухлини стравоходу.

Ахалазія стравоходу.

Абсцес бокового валика глотки.

Пухлини глотки.

Лордоз шийних хребців.



Хронічний тонзиліт

Гіпертрофія піднебінних мигдаликів.

Хронічні фарингіти.

Фарингомікоз. Актиномікоз глотки.

Гиперкератоз мигдаликів (лептотрихоз).

Туберкульоз мигдаликів.

Первинний і третинний сифіліс. Лейкози.

Новоутворення мигдаликів (рак, лімфоепітеліома).


Гіпертрофія лімфаденоідної тканини носоглотки

Інфільтрація лімфаденоідної тканини носоглотки при лейкемії.

Заглотковий абсцес.

Злоякісні і доброякісні пухлини носоглотки (юнацька фіброма, рак тощо).

Хоанальний поліп.

Викривлення перегородки носа, гіпертрофія задніх кінців нижніх раковин.

Атрезія хоан (одно або двобічна).

Сторонні тіла носа і носоглотки.

Сифілітичний нежить новонароджених.
Гіпертрофія язикового мигдалика

Хронічні запальні захворювання в ділянці кореня язика.

Кісти кореня язика.

Доброякісні пухлини (аденоми, пухлини слинних залоз і інш.).

Злоякісні пухлини (рак, лімфоепітеліома).

Зоб кореня язика.


Гострі гнійно-запальні захворювання гортані

(флегмонозний ларингіт, абсцес гортані).

Гортанна ангіна.

Туберкульоз гортані.

Хондроперихондрит.

Кіста гортані.

Рожисте запалення гортані.

Склерома гортані.

Дифтерія гортані.

Рак гортані.

Хронічний гіперпластичний ларингіт

Рак гортані.

Враження гортані при склеромі.

Туберкульоз гортані.

Сифіліс гортані.
Додаткові методи обстеження

1. Пряма ларингоскопія.

2. Мікроларингоскопія (непряма, пряма, флюоресцентна).

3. Ларингостробоскопія.

4. Фіброларингоскопія.

5. Ендофотографія гортані.

6. Рентгенологічні методи дослідження (оглядова, контрастна рентгенографія, томографія, комп'ютерна томографія).

7. Цитологічне дослідження (пунктату, мазків).

8. Радіоізотопна діагностика.

9. Дослідження біопсійного матеріалу.

10. Ан. крові, сечі, КЛР, бактеріологічні і серологічні дослідження крові.
Диференційна діагностика ЛОР-захворювань

(орієнтовні схеми)

Диференційна діагностика є важливим, заключним розділом написання і захисту історії хвороби. Між тим на час курації хворих студенти не встигають вивчити в повному об'ємі (передбаченому про­грамою навчання) курс оториноларингології. Це спричиняє утруднення у визначенні захворювань, з якими необхідно проводити диференційний діагноз патології курованого хворого. Для усунення цього недо­ліку пропонуються орієнтовні схеми диференційної діагностики ЛОР-патології, що найбільш часто зустрічається при курації.

Катаральний (ексудативний, секреторний) отит

Отогенна лікворея.

Крововилив в барабанну порожнину.

Зміщення в барабанну порожнину внутрішньої сонної артерії.

Високе розташування цибулини яремної вени.

Гломусна пухлина.

Адгезивний отит.

Кохлеарний неврит.



Гострий середній отит

Катар середнього вуха.

Гострий зовнішній отит. Латентний середній отит.

Рецидивируючий середній отит.

Гострі середні отити при деяких інфекційних захворюваннях (скарлатині, кіру, грипу, дифтерії, туберкульозу, тифах).

Бароотит.


Хронічні гнійні середні отити

Ексудативний середній отит.

Туберкульозний хронічний середній отит.

Плаут-Венсанівський отит.

Новоутворення середнього вуха (рак, хемодектома).

Хронічний гнійний паротит.

Диференційний діагноз епі - і мезотимпаніта між собою.

Адгезивний отит

Фіброзуючий середній отит (тимпанофіброз).

Хронічний туботимпаніт.

Тимпаносклероз.

Отосклероз.

Отосклероз

Мейросенсорна приглухуватість (неврит слухових нервів).

Недосконалий остеогенез (природжена генералізована кісткова дист­рофія).

Адгезивний неперфоративний середній отит.

Тимпаносклероз.

Хвороба Меньєра

Гострі і хронічні лабіринтити.

Отосклероз (з локалізацією отосклеротичного вогнища у внутрішньому вусі).

Пухлини VIII пари черепно-мозкових нервів (невриноми).

Церебральний арахноідит задньої черепної ямки і мосто-мозочкового куга.

Вертебро-базилярна недостатність, обумовлена остеохондрозом ший­ного відділу хребта.

Порушення церебральної гемодинаміки (транзиторні або гемодинамічні).

Вегето-судинна дистонія за гіпертонічним або гіпотонічним типом.



Лабіринтопатія

Хвороба Меньєра.

Лабиринтити.

Абсцес мозочка.

Пухлина мозочка.

Отосклероз.

Гіпертонічна хвороба.

Гіпотонія.

Порушення кровообігу в хребцьово-основній артерії.

Тромбоз задньої нижньої мозочкової артерії.



Нейросенсорна приглуховатість

Отосклероз

захворюваннях;

Б) Хронічні риніти (диф. діагноз між ними).

Хронічний катаральний риніт.

Гіпертрофічні риніти (різноманітні форми).

Атрофічний риніт. Озена (смердючий нежить).

Ринопатії (алергічна, нейровегетативна форми).

Параназальні синуіти

Одонтогенні синуіти.

Пневмосинус (пневмоцеле)

Кнстовидне розтягнення біляносових пазух.

Остеомієліт лобної кістки і верхньої щелепи.

Флегмона сльозного мішка.

Невралгія (первинна) гілок трійчастого нерва.

Диференційний діагноз параназальних моносинуітів між собою.


Гострі синуіти у дітей

Гострий кон'юнктивіт. Пневмоцелле ґратчастого лабіринту.

Гострий дакріоцистит. Пухлина ґратчастого лабіринту.

Гострий дакріоаденіт. Гострий остеомієліт верхньої щелепи.


Ангіни

А) Первинні ангіни (диф. діагноз між ними)

Катаральна, лакунарна, фолікулярна, флегмонозна, герпетична, виразково-плівчаста ангіна;



Б) Вторинні ангіни.

Дифтерійна ангіна.

Ангінозна форма інфекційного мононуклеоза, ангіни при інших інфекційних захворюваннях.

Ангіна при агранулоцитозі.

Ангіна при алиментарно-токсичній алейкії.
Паратонзилярний абсцес (тонзилогенний)

Одонтогенний паратонзилярний абсцес.

Рожисте запалення глотки.

Токсична форма дифтерії.

Гумозна інфильтрація м'якого піднебіння.

Правець (початкова форма).

Крововилив в білямигдаликову клітковину.

Пухлини глотки або шиї.

Аневризма сонної артерії.

Заглотковий (ретрофарингеальний) абсцес

Запливні абсцеси при туберкульозному спондиліті.

Третинна стадія сифіліса.

Аневризма висхідної глоткової артерії.



Адгезивний отит

Фіброзуючий середній отит (тимпанофіброз).

Хронічний туботимпаніт.

Тимпаносклероз.

Отосклероз.

Отосклероз

Мейросенсорна приглухуватість (неврит слухових нервів).

Недосконалий остеогенез (природжена генералізована кісткова дист­рофія).

Адгезивний неперфоративний середній отит.

Тимпаносклероз.

Хвороба Меньєра

Гострі і хронічні лабіринтити.

Отосклероз (з локалізацією отосклеротичного вогнища у внутрішньому вусі).

Пухлини VIII пари черепно-мозкових нервів (невриноми).

Церебральний арахноідит задньої черепної ямки і мосто-мозочкового куга.

Вертебро-базилярна недостатність, обумовлена остеохондрозом ший­ного відділу хребта.

Порушення церебральної гемодинаміки (транзиторні або гемодинамічні).

Вегето-судинна дистонія за гіпертонічним або гіпотонічним типом.


Лабіринтопатія

Хвороба Меньєра.

Лабиринтити.

Абсцес мозочка.

Пухлина мозочка.

Отосклероз.

Гіпертонічна хвороба.

Гіпотонія.

Порушення кровообігу в хребцьово-основній артерії.

Тромбоз задньої нижньої мозочкової артерії.



Нейросенсорна приглуховатість

Отосклероз.

Адгезивний неперфоративний середній отит.

Тимпаносклероз.

Пресбіакузіс.

Хвороба Меньєра (в ранньому періоді її розвитку).



Риніти

А) Гострий катаральний (простудний) нежить.

Гострий травматичний нежить.

Дифтерія носа.

Враження слизової оболонки носа при грипі та інших вірусних захворюваннях Гострий нежить при скарлатині, коклюші, кіру, гонореї та інших інфекційних

Адгезивний неперфоративний середній отит.

Тимпаносклероз.

Пресбіакузіс.

Хвороба Меньєра (в ранньому періоді її розвитку).



Риніти

А) Гострий катаральний (простудний) нежить.

Гострий травматичний нежить.

Дифтерія носа.

Враження слизової оболонки носа при грипі та інших вірусних захворюваннях

Гострий нежить при скарлатині, коклюші, кіру, гонореї та інших інфекційних захворюваннях;

Б) Хронічні риніти (диф. діагноз між ними).

Хронічний катаральний риніт.

Гіпертрофічні риніти (різноманітні форми).

Атрофічний риніт. Озена (смердючий нежить).

Ринопатії (алергічна, нейровегетативна форми).

Параназальні синуіти

Одонтогенні синуіти.

Пневмосинус (пневмоцеле)

Кнстовидне розтягнення біляносових пазух.

Остеомієліт лобної кістки і верхньої щелепи.

Флегмона сльозного мішка.

Невралгія (первинна) гілок трійчастого нерва.

Диференційний діагноз параназальних моносинуітів між собою.



Гострі синуіти у дітей

Гострий кон'юнктивіт. Пневмоцелле ґратчастого лабіринту.

Гострий дакріоцистит. Пухлина ґратчастого лабіринту.

Гострий дакріоаденіт. Гострий остеомієліт верхньої щелепи.



Ангіни

А) Первинні ангіни (диф. діагноз між ними)

Катаральна, лакунарна, фолікулярна, флегмонозна, герпетична, виразково-плівчаста ангіна;



Б) Вторинні ангіни.

Дифтерійна ангіна.

Ангінозна форма інфекційного мононуклеоза, ангіни при інших інфекційних захворюваннях.

Ангіна при агранулоцитозі.

Ангіна при алиментарно-токсичній алейкії.

Паратонзилярний абсцес (тонзилогенний)

Одонтогенний паратонзилярний абсцес.

Рожисте запалення глотки.

Токсична форма дифтерії.

Гумозна інфильтрація м'якого піднебіння.

Правець (початкова форма).

Крововилив в білямигдаликову клітковину.

Пухлини глотки або шиї.

Аневризма сонної артерії.

Заглотковий (ретрофарингеальний) абсцес

Запливні абсцеси при туберкульозному спондиліті.

Третинна стадія сифіліса.

Аневризма висхідної глоткової артерії.

Абсцес бокового валика глотки.

Пухлини глотки.

Лордоз шийних хребців.

Хронічний тонзиліт

Гіпертрофія піднебінних мигдаликів.

Хронічні фарингіти.

Фарингомікоз. Актиномікоз глотки.

Гиперкератоз мигдаликів (лептотрихоз).

Туберкульоз мигдаликів.

Первинний і третинний сифіліс. Лейкози.

Новоутворення мигдаликів (рак, лімфоепітеліома).



Гіпертрофія лімфаденоідної тканини носоглотки

Інфільтрація лімфаденоідної тканини носоглотки при лейкемії.

Заглотковий абсцес.

Злоякісні і доброякісні пухлини носоглотки (юнацька фіброма, рак тощо).

Хоанальний поліп.

Викривлення перегородки носа, гіпертрофія задніх кінців нижніх раковин.

Атрезія хоан (одно або двобічна).

Сторонні тіла носа і носоглотки.

Сифілітичний нежить новонароджених.

Гіпертрофія язикового мигдалика

Хронічні запальні захворювання в ділянці кореня язика.

Кісти кореня язика.

томографія, комп'ютерна томографія).

7. Цитологічне дослідження (пунктату, мазків).

8. Радіоізотопна діагностика.

9. Дослідження біопсійного матеріалу.

10. Ан. крові, сечі, КЛР, бактеріологічні і серологічні дослідження крові.


Диференційна діагностика ЛОР-захворювань

(орієнтовні схеми)

Диференційна діагностика є важливим, заключним розділом написання і захисту історії хвороби. Між тим на час курації хворих студенти не встигають вивчити в повному об'ємі (передбаченому про­грамою навчання) курс оториноларингології. Це спричиняє утруднення у визначенні захворювань, з якими необхідно проводити диференційний діагноз патології курованого хворого. Для усунення цього недо­ліку пропонуються орієнтовні схеми диференційної діагностики ЛОР-патології, що найбільш часто зустрічається при курації.

Катаральний (ексудативний, секреторний) отит

Отогенна лікворея.

Крововилив в барабанну порожнину.

Зміщення в барабанну порожнину внутрішньої сонної артерії.

Високе розташування цибулини яремної вени.

Гломусна пухлина.

Адгезивний отит.

Кохлеарний неврит.



Гострий середній отит

Катар середнього вуха.

Гострий зовнішній отит. Латентний середній отит.

Рецидивируючий середній отит.

Гострі середні отити при деяких інфекційних захворюваннях (скарлатині, кіру, грипу, дифтерії, туберкульозу, тифах).

Бароотит.



Хронічні гнійні середні отити

Ексудативний середній отит.

Туберкульозний хронічний середній отит.

Плаут-Венсанівський отит.

Новоутворення середнього вуха (рак, хемодектома).

Хронічний гнійний паротит.

Диференційний діагноз епі - і мезотимпаніта між собою.

Доброякісні пухлини (аденоми, пухлини слинних залоз і інш.).

Злоякісні пухлини (рак, лімфоепітеліома).

Зоб кореня язика.



Гострі гнійно-запальні захворювання гортані

(флегмонозний ларингіт, абсцес гортані).

Гортанна ангіна.

Туберкульоз гортані.

Хондроперихондрит.

Кіста гортані.

Рожисте запалення гортані.

Склерома гортані.

Дифтерія гортані.

Рак гортані.

Хронічний гіперпластичний ларингіт

Рак гортані.

Враження гортані при склеромі.

Туберкульоз гортані.

Сифіліс гортані.

Рак гортані

Папиломатоз гортані.

Пахидермія, гиперкератоз гортані.

Хронічний гіпертрофічний ларингіт.

Враження гортані при склеромі.

Враження гортані при туберкульозі.

Враження гортані при сифілісі.

Склерома

Туберкульоз ЛОР-органів.

Озена.

Сифиліс ЛОР-органів.



Новоутворення ЛОР-органів.

Вузликова форма прокази.

Ринофіма.

Стенози гортані

Задишка, пов'язана з порушенням функції легенів і серця.

Стеноз трахеї.

Дискінезія трахеї і крупних бронхів.

Гострий стенозуючий або обтуруючий трахеобронхіт.

Явища несправжнього стенозу при уремії.

Стенози гортані, викликані психогенною реакцією або емоційним збудженням.

Закупорка орофарингса розслабленим (запавшим) язиком.


15

Патологічні процеси (поліомиєліт, травми черепа тощо), що супро­воджуються бульбарними паралічами і як наслідок - клінічною картиною стенозу.

Гіперсекреторно-фарингеальний синдром.

Синдром глоткового кляпа.



Сторонні тіла гортані, трахеї, бронхів

Хронічний бронхіт.

Туберкульоз легенів.

Бронхіальна астма.

Пухлини бронхів.

Бронхоектатична хвороба.

Сторонні тіла (великі) стравоходу.

Сторонні тіла стравоходу

Рубцеві звуження стравоходу.

Дивертикули стравоходу.

Пухлини стравоходу.

Ахалазія стравоходу

Додаткові методи обстеження

1. Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.

3. Шкірні проби з алергенами.

4. Дослідження клітинного складу носового секрету.

5. Гістологічне дослідження біопсійного матеріалу.

6. Чутливість мікрофлори до антибіотиків.

7. Пункція гайморової пазухи, трепанопукція лобної пазухи.

8. Оглядова рентгенографія (носо-підборідна, носо-лобна і бокова

проекції), контрастна рентгенографія, комп'ютерна томографія.

9. Термографія.

IV. Схема обстеження при захворюваннях глотки

Скарги

1. Сухість, дряпання в глотці.

2. Біль в горлі, її характер, ірадіація.

3. Температурна реакція.

4. Запах з рота.

5. Дихання через ніс, рот, ковтання їжі (наявність дисфагії), характер слиновиділення.

6. Кровотеча, виділення гною з глотки.

7. Зміни голосу (відкрита і закрита гугнявість).


16

Анамнез

1. Причина захворювання.

2. Тривалість захворювання. Частота загострень, результати лікуван­ня.

3. Алергологічний анамнез.

4. Захворювання, що передують основному.

5. Супутні захворювання ЛОР-органів та інших органів і систем.

6. Частота ангін, респіраторних захворювань.

Об'єктивні дані

1. Ороскопія.

2. Мезофарингоскопія: стан слизової оболонки глотки, піднебінних мигдаликів або тонзилярних ніш (після тонзилектомії), піднебін­них дужок, рухливість м'якого піднебіння.

3. Задня риноскопія.

4. Гіпофарингоскопія.

5. Визначення чутливості слизової оболонки глотки.

6. Регіонарні лімфатичні вузли.

7. Форма лицевого черепа, грудної клітки.

8. Пальцьове дослідження носоглотки.

Додаткові методи обстеження


  1. Загальний аналіз крові.

  2. Загальний аналіз сечі.

  3. Мазок з зіву.

  4. Алергологічні проби.

  5. Масаж піднебінних мигдаликів.

  6. Вимивання вмісту лакун піднебінних мигдаликів.

  7. Пряма гіпофарингоскопія.

  8. Рентгенографія ділянки носоглотки, превертебрального простору.

  9. Гістологічне дослідження біопсійного матеріалу.

  10. Пункція паратонзилярного і заглоткового абсцесу.

V. Схема обстеження при захворюваннях гортані

Скарги

  1. Біль в ділянці гортані (в спокої, при пальпації, ковтальних рухах).

  2. Відчуття сухості, паління, царапання, лоскотання, стороннього тіла в гортані.

  3. Зміни голосу (його характер).

  4. Порушення дихальної функції гортані (характер задухи).

  5. Кашель (сухий, "гавкаючий", з виділенням харкотиння, гною).

  6. Кровохаркання.

  7. Поперхування.

Література, що рекомендується для підготовки до оформлення і захисту історії хвороби з оторинола­рингологи

Посібники, журнали, довідники, підручники

Вестник оториноларингологии.Воячек В.И. Военная оториноларингология, М., 1946.

Гапанович В.Я. с соавт. Оториноларингологический атлас, Минск., 1989.

Журнал вушних, носових і горлових хвороб.Ринологія.

Журнал Українського наукового медичного товариства оториноларингології.

Заріцький Л.А. Хвороби вуха, носа, горла. К., 1967.

Исхаки Ю.Б. с соавт. Детская оториноларингология, Душанбе, 1977.

Исхаки Ю.Б. Аллергология в оториноларингологии. Душанбе, 1980.

Кіцера О і співавт. Пропедевтика оториноларингології, Львів, 1993.Кіцера О. Клінічна оториноларингологія. Львів, 1996.

Кіцера О. Ліки в оториноларингології. Львів, 1999Коваль Г.Ю. с соавт. Рентгендиагностика заболеваний и повреждений черепа. К., 1984.

Кунельская В.Я.Микозы в оториноларингологии. М., 1989.

Линденбратен А.Д. Методика чтения рентгеновских снимков. Л., 1960.

Лихачев А.Г. Справочник по оториноларингологии. М., 1984.

Пальчун В.Т. Болезни уха, горла, носа (атлас). М., 1991.

Погосов В.С Атлас оперативной оториноларингологии. М., 1975.

Потапов И.И. с соавт. Криохирургия в оториноларингологии. М., 1985.

Родин В.И. Реконструктивные операции в оториноларингологии. М., 1984.

Руководство по оториноларингологии (под ред. А.Г.Лихачева) Т.I-IV. М., 1961.

Савельев В.С. с соавт. Руководство по клинической эндоскопии. М., 1985.

Солдатов И.Б. Лекции по оториноларингологии. М., 1994.

Солдатов И.Б. Руководство по оториноларингологии. М., 1994.

Французов Б.Л. с соавт. Лекарственная терапия заболеваний уха, носа и горла. К., 1980,

Цыганов А.И. Справочник по физиотерапии болезней уха, горла и носа. К., 1981.

Цыганов А.И. с соавт. Справочник по оториноларингологии. К., 1986.

Шеврыгин Б.В. Руководство по детской оториноларингологии. М., 1985.

Швидка і невідкладна допомога в оториноларингології.

Блюменталь К.В. Диагностика и терапия синдрома крупа. М., 1973

Дорощук В.П. Патогенетическое лечение угрожающий нарушений дыхания. К., 1979.

Ермолаев В.Г. Скорая помощь при заболеваниях уха, горла и пищевода. М., 1976.

Курилин И.А. с соавт. Носовые кровотечения. К., 1976.

Лайко А. А. Невідкладна допомога в дитячій оториноларингології. К., 1998.

Митин Ю.В. с соавт. Носовое кровотечение и эндоназальные хирургические методы его остановки. К., 1995.

Никулина Л.М. Острый стеноз дыхательных путей у детей. М., 1980.

Нисевич Н.И. с соавт. Круп у детей. М., 1973.

Павлищук А.В. Неотложная помощь при некоторых заболеваниях и травмах уха, верхних дыхательных путей и пищевода. Л.-М., 1984.

Рожинская М.А. с соавт. Основы неотложной помощи и реанимации в оториноларингологической практике. М., 1972.

Смирнов Г.А. с соавт. Неотложная помощь при заболеваниях уха, горла, и носа. М., 1974.

Тарасов Д.И. с соавт. Скорая и неотложна помощь в оториноларингологии. М., 1977.

Тарасов Д.И. Острые стенозы гортани и трахеи. М., 1965.

Ундриц В.Ф. Острые стенозы гортани. М., 1950.Ф

ейгин Г.А. с соавт, Острый стенозирующий ларинготрахеобронхит у детей. Алма-Ата, 1981.Ш

евригин Б.В. с соавт. Трахеотомия (трахеостомия) у детей. М., 1981.

Шустер М.А. с соавт. Неотложная помощь в оториноларингологии. М., 1989.



Травми ЛОР-органів.

Зенгер В.Г. с соавт. Повреждения гортани и трахеи. М., 1991.

Маерович И.М. Травма головного мозга и слух. Л., 1975.

Педаченко Е.Г. Травматическая ушная ликворея. К., 1995.

Темкин Я.С. Профессиональные болезни и травмы уха. М., 1968.

Юнина А.И. Травмы органов шеи и их осложнения. М., 1972.



Захворювання вуха.

Андреева Д.Н. Хирургическое лечение аномалий ушных раковин. Л.-М., 1971.

Базаров В.Г. с соавт.Основы аудиологии и слухопротезирования. М., 1984.

Бартенева А.А. Проблемы тимпанопластики. Л., 1974.

Благовещенская Н.С. Отоневрологические симаптомы и синдромы. М., 1981.В

елицкий А.П. Ушные шумы. Л., 1978.Евдошенко Е.А. с соавт. Нейросенсорная тугоухость. К., 1989.

Ермолаев В.Г. с соават. Практическая аудиология. Л.-М., 1969.

Вольфкович М.И. с соавт, Хронический гнойный срелний отит. М., 1967.

Вульштейн Х. Слухоулучшающие операции. М., 1972.Г

Гершман С.А. Хирургичекое лечение хронических гнойных эпитимпанитов. Л., 1969.

Загарских М.Г. Этиология, патогенез и матоды лечения хронических гнойных мезотимпанитов, Кишинев, 1974.
Земцов Г.М. Рентгендиагностика воспалительных заболеваний среднего уха. М., 1957.

Козлов М.Я. Хирургическая реабилитация слуха у детей. М., 1981.

Коломийченко А.И. с соавт. Операции на стремени при отосклерозе. К., 1962.

Кручинский Г.В. Пластика ушной раковины. М., 1975.

Крылов Б.С. Невринома слухового нерва. М., 1984.

Кунельская В.Я. Отомикозы. М., 1968.

Локоткина Л.Ю. Клиника, микробиология и иммунология хронических отитов. Л., 1973.

Левин Л.Т. с соавт. Хирургические болезни уха, М., 1948.

Люлько В.К. с соавт. Атлас операций на ухе. К., 1989.

Мишенькин Н.В. Вопросы клиники, диагностики и лечения хронических отитов, Омск, 1979.

Неймарк Е.З. Тромбозы внутричерепных синусов и вен. М., 1975.

Петрова Л.Н. Хирургия тугоухости при негнойных заболеваниях. Л.-М., 1975.

Петрова Л.Н. Хирургия тугоухости при гнойных заболеваниях. Л., 1979.

Потапов И.И. Тимпанопластика. М., 1963.

Преображенский Ю.Б. Тимпанопластика. М., 1965.

Преображенский Н.А. с соавт. Стапедэктомия и стапедопластика при отосклерозе. М., 1973.

Преображенский Н.А. Тугоухость. М., 1978.

Преображенский Н.А. Экссудативный средний отит. М., 1987.

Радугин К.Б. Адгезивный средний отит. М., 1972.

Ратенберг М.А. Лечение тугоухости. Л.-М., 1968.

Рахмилевич А.Г. Шум и орган слуха. Л.-М., 1968.

Родин В.И. с соавт. Слухоулучшающие операции с гомотрансплантацией слуховых косточек. К., 1978.

Сватко Л.Г. Отосклероз. Казань, 1974.

Солдатов И.Б. с соават. Функциональная диагностика и вопросы современной хирургии отосклероза. М., 1974.

Солдатов И.Б. Патология внутреннего уха. Куйбышев, 1983.

Солдатов И.Б.Шум в ушах как симптом патологии слуха. М., 1984.

Тарасов Д.И. с соавт. Тугоухость у детей. М., 1984.

Тарасов Д.И. Заболевания среднего уха. М., 1988.

Хечинашвили С.И. Вопросы теории и практики слуховосстановительной хирургии. Тбилиси, 1963.

Хилов К.Л. Отосклероз. М., 1965.

Яшан И.А. Эндомеатальная тимпанопластика. К., 1982.

Отогенні ускладнення.

Гаршин М.И. Отогенный менингит. М., 1963.

Жукович А.В. Частная отоневрология. Л., 1966.

Калина В.О. Отогенные абсцессы мозга. М., 1957.

Курилин И.А. с соавт. Отиты и антриты у детей грудного возраста. К., 1969.

Козлов М.Я. Острые отиты у детей и их осложнения Л., 1986.

Курдова З.И. Диагностика отогенных внутричерепных осложнений М., 1966.

Маковская Г.Г. Туберкулезный менингит у детей. М., 1964.

Митин Ю.В. с соавт. Отогенные внутричерепные осложнения и отогенныйсепсис. Риногеные орбитальные внутричерепные осложнения. К., 1989.

Михелович М.С. Отогеный сепсис. Архангельск, 1974.

Пальчун В.Т. с соавт. Неврологические осложнения в оториноларингологии. М., 1977.

Темкин Я.С. Острый отит и его осложнения. М., 1955.

Фельдман А.И. Мастоидит. М., 1949.

Гаршин М.М. Отогенный менингит. М., 1963.

Циммерман Г.С. Ухо и мозг. М., 1967.

Шахнович Р.А. Абсцессы головного мозга ушного происхождения. М., 1949.



Захворювання вестибулярного аналізатора.

Аськова Л.Н. Болезнь Меньера. Самара, 1991.

Базаров В.Г.Клиническая вестибулометрия. К., 1988.

Бернацкий В.Н. Морская болезнь. М., 1983.

Еремей А.А. Болезнь Меньера. Кишинев, 1984.

Миньковский А.Х. Клиническая лабиринтология. М., 1974.

Олисов В.С. Лабиринтиты. М., 1973.

Солдатов И.Б. с соавт. Вестибулярная дисфункция. М., 1980.



Захворювання глотки і стравоходу.

Дрогомирецкий В.Д. паратонзиллит. К., 1982.

Заболотный Д.И. с соавт, Теоретические аспекты генеза и терапии хронического тонзиллита. К., 1999.

Ковалева Л.М. с соавт. Ангины у детей. Санкт-Петербург, 1995.

Левин А.Л. Катары верхних дыхательных путей и их профилактика. М., 1973.

Лопотко И.А. с соавт. Острый и хронический тонзиллит. Л., 1963.

Ляшенко Ю.И. Ангины. Л., 1985.

Мостовой С.И. с соавт. Аденотдные розростания у детей первого года жизни.К., 1970.

Мостовой С.И. с соавт. Хронический тонзиллит (диагностика иконсервативное лечение). К., 1973.

Ноткина М.Г., Ангина Симановского-Венсана, Кемерово, 1970.

Попа В.А. Хронический тонзиллит. Кишенев, 1984.

Преображенский Б.С. с соавт. Ангига, хронический тонзиллит исопряженные с

Шварц Б.А. Злокачественные новообразования ЛОР0органов. М., 1961.

Специфічні захворювання дихальних шляхів.

Бариляк Р.А. с соавт. Склерома. К., 1974

Дайняк Л.Б. с соавт. Микозы верхних дыхательных путей. М., 1979

Даль М.К. с соавт. Склерома. К., 1959.

Зарицкий Л.А. Склерома верхних дыхательных путей. К., 1948.

Зарицкий Л.А. Озена. К., 1977.

Красильников А.П. с соавт. Склерома. Минск, 1971.

Красильников А.П. с соавт. Озена. Минск,1974.

Михайловский С.В. Склерома дыхательных путей. М., 1959.

Професійні захворювання ЛОР-органів.

Солдатов И.Б. с соавт. Профессилнальная патология верхних дыхательных путей в химической промышленности. М., 1976.

Остапкович В.Е. Профессиональные заболевания ЛОР-органов. М., 1982.

Родин В.И. Профессиональные заболевания уха, горла и носа. М., 1977.

Ромм С.З. Профессиональная тугоухость. Л-М., 1966.

Експертиза в оториноларингології.

Марченко В.М. с соавт. Врачебно-трудовая экспертиза и реабилитация при патологии ЛОР-органов. К., 1979.

Шапаренко Б.А. с соавт. Врачебно-трудованя экспертиза в оториноларингологии. М., 1979.

Шапаренко Б.А. Временная нетрудоспособность больных после операция на ЛОР-органах. ЖУНГБ, 1981. - №3. – С. 62-65.



Методичні рекомендації по оформленню історії хвороби.

Зелінський Б.О., Пивоваров П.І. Методичні рекомендації з клінічного обстеження хворих, написання і оформлення навчальної історії хвороби. Вінниця, 1997.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка