Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із гострим ішемічним інсультом та тіа адаптована клінічна настанова, заснована на доказах




Сторінка1/17
Дата конвертації14.04.2016
Розмір2.46 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17





РЕКОМЕНДОВАНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я



03.08.2012 № 602



Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із гострим ішемічним інсультом та ТІА


Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах

2012

Робоча група

Яворська В.О.

Професор кафедри неврології та нейрохірургії Харківської медичної академії післядипломної освіти, к.мед.н.

Бондарь О.Б..

Асистент кафедри неврології та нейрохірургії Харківської медичної академії післядипломної освіти, к.мед.н.

Гребенюк А.В.

Доцент кафедри неврології та нейрохірургії Харківської медичної академії післядипломної освіти, к.мед.н.

Гуляєв Д.В.

Доцент Школи охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія», к.мед.н.

Гуляєва М.В.

Виконавчий директор ВГО «Українська асоціація боротьби з інсультом»

Євстигнеєва О.В.

Представник пацієнтів

Костюківська Г.Є.

Доцент кафедри УЗД та кафедри променевої діагностики Харківської медичної академії післядипломної освіти, к.мед.н., лікар-рентгенолог першої категорії.

Мацевич О.Ю.

Старша медична сестра інсультного центру МЦ «Універсальна клініка Оберіг»

Першина Ю.В

Асистент кафедри неврології та нейрохірургії Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Пилипенко М.М.

Доцент кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, к.мед.н.

Піонтківська Н.І.

Фізичний реабілітолог інсультного центру МЦ «Універсальна клініка Оберіг»

Рогова О.Г.

Доцент кафедри менеджменту та економіки в сімейній медицині Харківської медичної академії післядипломної освіти, к.ю.н.

Самосюк Н.І.

Асистент кафедри неврології №1 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, к.мед.н.

Тріщинська М.А.

Доцент кафедри неврології №1 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, к.мед.н.

Фломін Ю.В.

Завідуючий інсультним центром клініки «Оберіг», к.мед.н., доцент кафедри менеджменту та економіки в сімейній медицині Харківської медичної академії післядипломної освіти.

Методичне керівництво та координація діяльності мультидисциплінарної робочої групи

Степаненко А.В., Радник Міністра охорони здоров’я, консультант ДП «Державний експертний центр МОЗ України», д.мед.н., професор.


Методичний супровід та інформаційне забезпечення

Ліщишина О.М.

Директор Департаменту стандартизації медичних послуг ДП «Державний експертний центр МОЗ України»

Горох Є.Л.

Начальник Відділу якості медичної допомоги та інформаційних технологій ДП «Державний експертний центр МОЗ України»

Кравець О.М.

Начальник Відділу доказової медицини ДП «Державний експертний центр МОЗ України»

Шилкіна О.О.

Начальник Відділу методичного забезпечення нових технологій в охороні здоров’я ДП «Державний експертний центр МОЗ України»

Державний експертний центр МОЗ України є членом



Guidelines International Network (Міжнародна мережа настанов)



Міжнародного проекту ADAPTE (Франція)





Рецензенти


Зозуля І.С.

Проректор з наукової роботи, завідувач кафедри медицини невідкладних станів, Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, д.м.н., професор

Московко С.П.

Завідувач кафедрою неврології та нейрохірургії Вінницького національного медичного університету, д.м.н., доцент

Пашковський В.М.

Завідувач кафедри нервових хвороб, психіатрії та медичної психології Буковинської державної медичної академії, д.м.н., професор.



Перегляд 2015

ЗМІСТ

Вступ


Перелік скорочень

  1. Поінформованість населення та освітні програми для населення та медичних працівників

  2. Надання допомоги хворим з інсультом на догоспітальному етапі

  3. Транзиторна ішемічна атака

  4. Невідкладні діагностичні та лікувальні заходи після доставки в лікарню

  5. Верифікація діагнозу (візуалізація мозку, серця та судин)

  6. Класифікація та оцінювання тяжкості ішемічних інсультів

  7. Базисне (недиференційоване) лікування гострого інсульту та корекція порушень гомеостазу

  8. Специфічне лікування в ранньому періоді ішемічного інсульту

8.1. Антитромботичні засоби

8.2. Тромболітична терапія

8.3 Нейропротектори

8.4 Хірургічні втручання при ішемічному інсульті



  1. Діагностика та лікування неврологічних ускладнень

9.1. Лікування набряку мозку та внутрішньочерепної гіпертензії при інсультах

9.2. Епілептичні напади

9.3. Післяінсультний біль


  1. Профілактика, діагностика та лікування соматичних ускладнень

10.1. Легеневі ускладнення, нозокоміальна пневмонія

10.2. Запобігання тромбоемболічним ускладненням у хворих що перенесли інсульт

10.3. Пролежні: класифікація, оцінювання ризику, профілактика та лікування

10.4. Порушення дефекації та сечовипускання



  1. Мобілізація та рання реабілітація

  2. Порушення ковтання та харчування при інсульті

12.1. Дисфагія

12.2. Нутритивна підтримка



  1. Когнітивні порушення після інсульту

  2. Емоційні розлади після інсультів

  3. Рання вторинна профілактика

  4. Управління якістю та індикатори якості лікування

  5. Юридичні аспекти надання допомоги при гострому інсульті

Перелік скорочень

АСК

Ацетилсаліцилова кислота

ІІ

Ішемічний інсульт

КТ

Комп’ютерна томографія

СКТ

Спіральна комп’ютерна томографія

МРТ

Магнітно-резонансна томографія

ЕКГ

Електрокардіографія

ТІА

Транзиторна ішемічна атака

рТАП

Рекомбінантний тканинний активатор плазміногену

ВЧТ

Внутрішньочерепний тиск

ЦВЗ

Цереброваскулярні захворювання

ГПМК

Гостре порушення мозкового кровообігу

САК

Субарахноїдальний крововилив

ЦПІБ

Центральний післяінсультний біль

НП

Нозокоміальна пневмонія

НФГ

Нефракціонований гепарин

ГНММ

Гепарин низької молекулярної маси

КФК

Креатинфосфокиназа

МНС

Міжнародне нормоване співвідношення

АЛТ

Аланінтрансфераза

АСТ

Аспартатрансфераза

САТ

Систолічний артеріальний тиск

ДАТ

Діастолічний артеріальний тиск

РаСО2

Парціальний тиск вуглекислого газу в артеріальній крові

ЛФК

Лікувальна фізична культура

ЕХ

Ентеральне харчування

ШКТ

Шлунково-кишковий тракт

КН

Клінічна настанова

NIHSSS

Шкала оцінки тяжкості інсульту Національних інститутів США

СШМД

Станція швидкої медичної допомоги

ВНД

Відділення невідкладної допомоги

БЕМД

Бригада екстреної медичної допомоги

ТЛТ

Тромболітичне лікування

СІЗЗС

Селективні інгібітори захвату серотоніну

ІМТ

Індекс маси тіла

ЦСР

Цереброспінальна рідина

ЦПІБ

Центральний післяінсультний біль

ГРДС

Гострий респіраторний дистрес синдром

НП

Найчастіші причини

ВСТУП
Необхідність створення даної клінічної настанови

Цереброваскулярні захворювання (ЦВЗ) належать до найбільш розповсюджених неінфекційних хвороб і найчастіших захворювань нервової системи, а їх найнебезпечніша форма – гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК) – зустрічається частіше, ніж гострий інфаркт міокарду. В світі щороку реєструється понад 15 млн. інсультів, і майже половина інсультів і третина смертей від інсульту спостерігається у віці молодше 70–75 років. З інсультами пов’язані 10% всіх смертей (майже 6 млн. на рік), що робить інсульт причиною смерті №2 на планеті [3, 4]. Проте у більшості випадків насідком ГПМК є не смерть, а обмеження життєдіяльності, тому інсульти є провідною причиною інвалідності серед людей старшої вікової групи. В середньому, 60% хворих, що перенесли інсульт, мають стійкі неврологічні порушення, які перешкоджають їх повсякденній життєдіяльності. Так, інсульти часто призводять до порушень рухів та здатності до пересування, високого ризику падінь та переломів, зорових та мовних розладів, дисфункції тазових органів, порушень ковтання та аліментарної недостатності, емоційних (депресія) та когнітивних (до ступеня деменції) розладів.


Коментар робочої групи.

Україна посідає одне з перших місць у Європі за показниками захворюваності на ЦВЗ та смертності від інсульту, що створює велике навантаження на систему охорони здоров’я, соціального забезпечення, економіку та все суспільство. В Україні, згідно з офіційною статистикою, ЦВЗ є причиною смертності №2 (100–110 тис. смертей, близько 14% від всіх померлих), щороку стається 100–110 тис. інсультів (понад третина з них – у людей працездатного віку), 30-40% хворих на інсульт помирають впродовж перших 30 днів і до 50% – впродовж 1 року від початку захворювання, 20-40% хворих, що вижили, стають залежними від сторонньої допомоги (12,5% первинної інвалідності), і лише близько 10% повертаються до повноцінного життя. [1]

Такі показники різко контрастують із завданнями, які зазначені у Гельсинборзькій декларації 2006 щодо стратегії боротьби з інсультом в Європі, затвердженій 2-ю Об’єднаною конференцією Європейського регіонального бюро ВООЗ та Європейської інсультної організації: до 2015 р. довести 30-денну летальність при інсульті до рівня <15% і незалежність у побуті через 90 днів серед тих , хто вижив до рівня >70%. Таким чином, інсульт є однією з найгостріших медико-соціальних проблем, для вирішення якої необхідні об’єднання зусиль, ретельне вивчення світового досвіду та рішучі послідовні дії. [2]

В останні роки змінилися погляди на стратегію та тактику ведення хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу. Це обумовлено появою нових даних про патофізіологію гострого періоду мозкового інсульту. Наслідком розвитку наукових досліджень у галузі інсультології стала можливість для реалізації концепції «час – мозок», яка сформувала нове ставлення до інсульту з визнанням його невідкладним станом, лікування якого вимагає екстреної госпіталізації, а надання медичної допомоги здійснюється в перші хвилини, години з моменту його розвитку в спеціалізованих інсультних відділеннях, в штаті яких повинні працювати підготовлені спеціалісти мультидисциплінарної команди: лікарі, середній медичний персонал, фахівці з питань реабілітації, логопеди, психологи, соціальні працівники.

Переконливі результати нещодавно виконаних високоякісних досліджень, дозволили сформулювати в світовій інсультології головні стратегічні напрямки, що будуть впливати на захворюваність, смертність та результати лікування і реабілітації у пацієнтів після перенесеного інсульту.

Публікації стандартів та клінічних рекомендацій останніх років, які мають високі рівні доказовості, стали передумовою написання представлених клінічних настанов (КН) «Сучасні принципи діагностики та лікування хворих з гострим ішемічним інсультом та ТІА».
Відбір клінічних настанов для адаптації
Під час адаптації цієї клінічної настанови у якості прототипів були використані клінічні настанови провідних світових національних та міжнародних організацій (American Stroke Association, Canadian Stroke Network & Heart and Stroke Foundation of Canada, European Federation of Neurological Societies, European Stroke Organization, Intercollegiate Stroke Working Party, National Stroke Foundation of Australia, Scottish Intercollegiate Guidelines Network, Stroke Foundation of New Zealand, та ін.). Відібрані прототипи КН оцінювались робочою групою розробників за допомогою інструменту AGREE, який рекомендований методикою, що затверджена наказом МОЗ №102/18 від 19.02.2009 року «Про затвердження уніфікованої методики з розробки клінічних настанов, стандартів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги на засадах доказової медицини». Після оцінки за допомогою інструменту AGREE для адаптації було відібрані 14 клінічних настанов, які отримали найвищу оцінку експертів.
Синтез настанови


Таблиця 1. Клінічні рекомендації, відібрані робочою групою для адаптації

Назва КН

Скорочена назва

КН доступна за посиланням

Canadian Stroke Strategy. Canadian Best Practice Recommendations for Stroke Care, (updated 2008)

СSS, 2008

http://www.cmaj.ca/content/179/12/S1.full

National Stroke Foundation. Clinical Guidelines for Stroke Management 2010, Melbourne Australia.

NSF, 2010

http://www.strokefoundation.com.au/news/welcome/clinical-guidelines-for-acute-stroke-management

European Stroke Organisation. Guidelines for Management of Ischaemic Stroke , 2008

ESO, 2008

http://www.eso-stroke.org/recommendations.php

Intercollegiate Stroke Working Party. National clinical guideline for stroke, 3rd edition. London: Royal College of Physicians, 2008

RCP, 2008

http://bookshop.rcplondon.ac.uk/contents/6ad05aab-8400-494c-8cf4-9772d1d5301b.pdf

Guidelines for the Early Management of Adults With Ischemic Stroke: a Guideline From the American Heart Association/ American Stroke Association Stroke Council, Clinical Cardiology Council, Cardiovascular Radiology and Intervention Council, and the Atherosclerotic Peripheral Vascular Disease and Quality of Care Outcomes in Research Interdisciplinary Working Groups (2007)

AHA/ASA, 2007

http://stroke.ahajournals.org/content/38/5/1655.short

Definition and Evaluation of Transient Ischemic Attack: a Scientific Statement for Healthcare Professionals From the American Heart Association/ American Stroke Association Stroke Council; Council on Cardiovascular Surgery and Anesthesia; Council on Cardiovascular Radiology and Intervention; Council on Cardiovascular Nursing; and the Interdisciplinary Council on Peripheral Vascular Disease (2009)

AHA/ASA TIA, 2009

http://stroke.ahajournals.org/content/40/6/2276.abstract

Cough and Aspiration of Food and Liquids Due to Oral-Pharyngeal Dysphagia: ACCP Evidence-Based Clinical Practice Guidelines (2006)

ACCP Dysphagia, 2006

http://chestjournal.chestpubs.org/content/129/1_suppl/154S.full

EFNS guideline on neuroimaging in acute stroke: report of an EFNS task force (2006)

EFNS, 2006

http://stroke.ahajournals.org/content/40/11/3646.full.pdf


National Stroke Association. Guidelines for the Management of Transient Ischemic Attacks (2006)

NSA TIA, 2006

http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16912978

Australian Wound Management Association. Clinical Practice Guidelines for the Prediction and Prevention of Pressure Ulcers (2007)

AWMA PU, 2007

http://www.awma.com.au/publications/2007/cpgpppu_v_full.pdf

European Pressure Ulcer Advisory Panel and National Pressure Ulcer Advisory Panel. Prevention and treatment of pressure ulcers: quick reference guide. Washington DC: National Pressure Ulcer Advisory Panel, 2009

E & NPUAP, 2009

http://www.npuap.org/Final_Quick_Prevention_for_web_2010.pdf

http://www.epuap.org/guidelines/Final_Quick_Treatment.pdf

Scottish Intercollegiate Guidelines Network (SIGN118). Management of patients with stroke: Rehabilitation, prevention and management of complications, and discharge planning. A national clinical guideline (2010)

SIGN118, 2010

http://www.sign.ac.uk/guidelines/fulltext/118/index.html

Recommendations for Imaging of Acute Ischemic Stroke: a Scientific Statement From the American Heart Association (2009)

AHA Imaging, 2009

http://stroke.ahajournals.org/content/40/11/3646.full.pdf

Guidelines for the Prevention of Stroke in Patients With Stroke or Transient Ischemic Attack: a Guideline for Healthcare Professionals From the American Heart Association/American Stroke Association (2011)

AHA/ASA SP, 2011

http://stroke.ahajournals.org/content/42/1/227.full.pdf


Адаптація системи обґрунтованості доказів, які використовуються

Кожен із відібраних для адаптації КН прототипів, використовує власну систему градації первинних даних та оцінки рекомендацій. Крім того, навіть у положеннях настанови Американської асоціації інсульту (American Stroke Association), що стосуються надання допомоги в гострому періоді інсульту, первинного та вторинного запобігання інсульту, та реабілітації після інсульту, використані різні характеристики обґрунтованості. Втім, різні системи градації рекомендацій, хоча і різняться, зокрема, за номенклатурою (абеткова чи числова) та деякими нюансами, але дуже схожі за сутністю визначень. Тому, щоб уникнути непорозумінь та протиріч в характеристиках обґрунтованості рекомендацій в клінічних настановах “Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із гострим ішемічним інсультом та ТІА”, розробники дійшли до згоди щодо використання єдиного підходу до класифікації рівнів обґрунтованості, а саме – того, що був представлений в Канадських клінічних настановах [Lindsay et al., 2008], який, в свою чергу, базується на градації, запропонованій Американською колегією лікарів, що спеціалізуються у захворюваннях органів грудної порожнини (American College of Chest Physicians – ACCP) в клінічних настановах щодо профілактики та надання допомоги при тромбоемболічних ускладненнях [5] (табл. 2). На наш погляд, така градація є найбільш зрозумілою та практичною.


Таблиця 2. Визначення рівнів обґрунтованості доказів в цьому документі [Guyatt et al., 2008, Lindsay et al., 2008]

Ступінь

Критерії

А

Рекомендації, що переконливо обґрунтовані результатами рандомізованих контрольованих досліджень або мета-аналізів рандомізованих контрольованих досліджень. Бажані ефекти переконливо переважають над небажаними (у разі позитивних рекомендацій), або навпаки (у разі негативних рекомендацій).

B

Рекомендації, що обґрунтовані переконливими результатами одного рандомізованого контрольованого дослідження або обсерваційного дослідження з належним дизайном; або результатами когортного дослідження або аналітичного дослідження “випадок - контроль” з належним дизайном; або результатами кількох досліджень серій клінічних випадків, що спостерігалися впродовж певного часу; або вражаючими результатами неконтрольованого дослідження. Бажані ефекти збалансовані з небажаними.

C

Рекомендації, що обґрунтовані результатами принаймні одного не експериментального описового дослідження з належним дизайном (наприклад, порівнювального дослідження, дослідження кореляції, дослідження випадків); або звітом комітету експертів, точкою зору та/або досвідом поважних установ, в тому числі – узгодженою точкою зору груп з розробки та/або рецензування.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка