„Судинна патологія головного мозку, що супроводжується гострим порушенням мозкового кровообігу за геморагічним типом




Дата конвертації21.04.2016
Розмір83.3 Kb.
Затверджую” “Затверджую”

Декан медичного факультету Зав. кафедрою нейрохірургії

______ проф. Яцишин Р.І. Проф. Потапов О.І.

“___”____20__ р.



Методична розробка для викладачів

до практичного заняття № 5.
Тема: „Судинна патологія головного мозку, що супроводжується гострим порушенням мозкового кровообігу за геморагічним типом”.
Мета заняття: Студенти повинні знати судинні захворювання головного мозку, при яких має місце порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом, клінічні прояви інсульту, методи діагностики, хірургічного лікування..

Структура заняття:

  1. Організаційна частина _ 2 хв.

  2. Контроль вихідного рівня знань _ 10 хв.

  3. Робота біля ліжка хворого _ 50 хв.

  4. Клінічний розбір оглянутих хворих _ 15 хв.

  5. Контроль кінцевого рівня знань, вирішення задач, тестів _ 10 хв.

  6. Закінчення заняття,

завдання до наступної теми _ 3 хв.

Зміст заняття: Обговорення класифікації, клініки, діагностики судинних захворювань головного мозку, які ускладнюються гострим порушенням мозкового кровообігу за геморагічним типом та потребують хірургічного лікування. Звертається увага на невідкладну допомогу хворим з гострим порушенням мозкового кровообігу (спонтанні субарахноїдальні крововиливи). Визначаються покази до ендоваскулярних операцій. При обговоренні курованих студентами хворих звертається увага на метод хірургічного лікування у конкретного хворого.

При контролі кінцевого рівня знань студенти оцінюють клінічні дані у курованих хворих, дані допоміжних методів обстеження , вирішують ситуаційні задачі.



Етапи проведення практичного заняття:

Підготовчий – викладач формує основну мету заняття: вивчити судинні захворювання головного мозку, які потребують нейрохірургічного лікування, їх діагностику, методи лікування. Вміти діагностувати гостре порушення мозкового кровообігу, надати невідкладну допомогу. Контролюється вихідний рівень знань студентів шляхом опитування, вирішення задач.

Основний – самостійна робота студентів біля ліжка хворого. Декілька студентів курують хворого, встановлюють попередній діагноз, оцінюють результати допоміжних методів обстеження, призначують лікування.

Заключний – студенти вирішують ситуаційні задачі, тести, отримують завдання на наступне заняття.

Оцінювання поточної навчальної діяльності студентів.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент під час вивчення модуля, вираховується шляхом множення максимальної кількості балів за заняття на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу і дорівнює 120 балам.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент під час вивчення модуля вираховується шляхом множення мінімальної кількості балів, що відповідають оцінці “задовільно” (6 балів), на кількість тем у модулі.

Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою і визначається кількістю тем в модулі.

13 балів (відмінно) — виставляють студенту, який глибоко засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно та методично його викладає, у відповіді якого тісно пов’язані теорія з практикою. При цьому студент не вагається з відповіддю при видозміні завдання, вільно справляється з задачами та питаннями другого та третього рівня оцінки знань, виявляє знайомство з монографічною літературою, вірно обгрунтовує прийняте рішення, володіє елементами лікарської техніки, різносторонніми навиками та прийомами виконання практичних робіт. Практичні навички виконує без помилок, вміє в професійній діяльності ефективно використовувати набуті знання.

9-12 балів (добре) — виставляють студенту, який твердо знає програмний матеріал, грамотно та за суттю викладє його, який не допускає істотних неточностей у відповідях на запитання та виконанні необхідних практичних навичок.

6-8 балів (задовільно) — виставляють студенту який має знання лише основного матеріалу, але не засвоїв його деталей, допускає неточності, недостатньо правильні формулювання, порушення послідовності викладення матеріалу, зазнає труднощів у виконанні практичних робіт або виконує їх з істотними помилками, з помилками вирішує ситуаційні задачі третього рівня контролю знань.

0-5 балів (незадовільно) — виставляють студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, невпевнено виконує практичні роботи, не вирішує завдання ІІ-ІІІ рівня контролю знань



Питання

для контролю вихідного рівня знань студентів

  1. Анатомічні дані про кровопостачання головного мозку.

  2. Класифікація аневризми судин головного мозку.

  3. Клініка артеріальних аневризм судин головного мозку.

  4. Лікування аневризм в стадії субарахноїдального крововиливу.

  5. Хірургічне лікування артеріальних аневризм. Ендоваскулярні втручання.

  6. Клініка артеріальних аневризм, лікування.

  7. Етіологія, клініка, лікування каротидно-кавернозних сполучень.

  8. Клінічні прояви геморагічного інсульту.

  9. Додаткові методи дослідження при ГПМК.

  10. Покази до хірургічного лікування при геморагічних інсультах.

  11. Методи хірургічного втручання при геморагічеих інсультах.

  12. Методи відновної терапії при ГПМК, профілактика судинних захворювань головного мозку.

Еталони відповідей

на питання для контролю вихідного рівня знань


  1. Головний мозок забезпечується кров'ю двома парними магістральними артеріями голови – внутрішніми сонними та хребтовими, які відходять від гілок дуги аорти. Внутрішня сонна артерія розділяється на передню і середню мозкові артерії; хребтові артерії утворюють основну артерію, остання – задні мозкові артерії, формується артеріальне Вілізієве коло (передня і задня сполучні артерії).

  2. Артеріальна, артеріовенозна, каротидно-кавернозне сполучення.

  3. Догеморагічний період – перебіг безсимптомний або з проявами неспецифічного транзиторного синдрому (головний біль, інколи мігренеподібного характеру, тимчасова диплопія, розлади функції черепних нервів).

Геморагічний – раптовий, різкий головний біль, порушення свідомості, вогнищева симптоматика, менінгеальний синдром, кров у лікворі при ЛП.

Післягеморагічний – стійкі загальномозкові та вогнищеві симптоми, вісцеральні розлади, інколи зникнення або послаблення ознак аневризми (при спонтанному тромбозі аневризми).



  1. Суворий постільний режим, анальгетики, гемостатичні, гіпотензивні препарати, дегідратаційна, судиннорозширююча терапія

  2. За технікою втручання операції ділять на внутрішньочерепні і внутрішньосудинні. Внутрішньочерепні здійснюються через лобно-скронево-базальну ділянку (локалізація аневризм переважно в ділянці артеріального кола). Внутрішньосудинні операції полягають у виключенні патологічних судинних утворень з кровообігу шляхом цілеспрямованого переміщення катетера судинним руслом та доставці до певних його відділів спеціальних пристроїв чи речовин.

  3. Клініка залежить від локалізації патології. Розрізняють періоди: догеморагічний - перебіг безсимптомний або проявляється епілептичними нападами, у частини хворих відзначається періодичний головний біль, відчуття шуму в голові; геморагічний період – характеризується розривом патологічного потоншення судин і проявляється синдромом субарахноїдального внутрішньо мозкового чи змішаного крововиливу . Лікування – тотальне видалення, транскраніальним доступом, виключення з кровообігу внутрішньосудинним балон-катетером або спеціальними хімічними речовинами

  4. Утворюються внаслідок пошкодження внутрішньої сонної артерії у місці, де вона проходить через печеристий синус. Клінічно - головний біль, запаморочення, синхронний пульс, шум у голові, який вислуховується над орбітою, скроневою ділянкою та соскоподібним відростком. Відзначається пульсуючий екзофтальм, розширення вен в області чола та повік, застійні явища в орбіті та очному яблуці, підвищення внутрішньоочного тиску, глаукома, сліпота.

  5. Порушення свідомості, геміпарези, геміплегії, брадикардія.

  6. АКТ, МРТ головного мозку, ангіографія судин головного мозку при підозрі на аневризму.

  7. Наявність внутрічерепної гематоми, наростаючий сопор, кома, геміпарез, плегія, зміщення серединних структур, набряку головного мозку.

  8. Декомпресивна трепанація черепа, кістково-пластична трепанація, фрезева трепанація черепа, ендоскопічне видалення гематоми, пункційна аспірація та локальний фібриноліз гематоми.

  9. Ноотропи, судинні препарати, ЛФК, масаж.

Задачі

для контролю кінцевого рівня засвоєння учбового матеріалу

  1. Хворий 26 р. при поступленні скаржиться на різку головну біль, блювоту. При огляді ригідність м’язів потилиці, позитивний симптом Керніга. Який синдром у хворого? Для якого захворювання характерний? Допоміжні методи діагностики.

  2. У хворого є пульсуючий шум в голові справа. В анамнезі – спонтанний субарахноїдальний крововилив. Яке захворювання можливе? Допоміжні методи діагностики.

  3. У хворого після важкої черепномозкової травми – екзофтальм лівого ока, його пульсація, сліпота на око. Яке захворювання можливе? Допоміжні методи діагностики.

  4. Хворий 18 років, стан свідомості порушений по типу сопору, при люмбальній пункції діагностовано субарахноїдальний крововилив. Яке захворювання можливе? Принципи лікування.


Еталони відповідей

на завдання вихідного рівня знань засвоєння учбового матеріалу.

  1. У хворого менінгеальний синдром. Він характерний для менінгітів, субарахноїдальних крововиливів. Метод діагностики – люмбальна пункція.

  2. Можлива аневризма судин головного мозку. Метод діагностики – каротидна ангіографія.

  3. У хворого каротиднокавернозне сполучення. Метод діагностики – каротидна ангіографія.

  4. Можлива аневризма судин головного мозку (розрив). Після стабілізації життєво важливих функцій – оперативне лікування.

Завдання

для контролю кінцевого рівня засвоєння учбового матеріалу

  1. Хворий Л., 26 р. доставлений машиною „швидкої допомоги” в сопорозному стані. Відомо, що захворів гостро серед повного здоров’я. При фізичному навантаженні з’явився гострий головний біль в потиличній ділянці, була блювота. При огляді: стан важкий, в сопорі, зіниці однакового розміру, корнеальні рефлекси пригнічені, обличчя симетричне, сухожильні рефлекси на кінцівках знижені, двобічні патологічні знаки, виражена ригідність м’язів потилиці, позитивний симптом Керніга. Соматично: АТ - 140⁄85 мм. рт. ст., частота дихальних рухів (ЧД) – 30 в 1-хв., пульс – 58 уд., t – 37,3°С. Яке захворювання можливе? Метод діагностики? Лікування?

  2. Хворий Д., 32 р. поступив з скаргами на головний біль, блювоту, слабкість в правих кінцівках. З анамнезу: в правих кінцівках багаторазово спостерігалось судомні посмикування протягом останнього року, лікувався в невропатолога. Сьогодні після психотравми з’явились вищеперечислені скарги, втрачав свідомість. При огляді: в свідомості, світлобоязнь, парез 7-ї пари черепномозкових нервів, правобічний геміпарез, гемігіпостезія, виражена ригідність потиличних м’язів, позитивний симптом Керніга. Соматично: АТ -130⁄75 мм. рт. ст., пульс –70 уд., лікворний тиск- 285 мм. вод. ст., ліквор з домішками крові. Яке захворювання можливе у хворого? Метод діагностики? Лікування?

  3. Хворий К., 18 р. отримав ножове поранення з вхідним отвором біля зовнішнього краю орбіт. Після проведеного лікування стан хворого покращився, набряк в ділянці орбіти зник. Через 1,5 міс. після травми раптово з’явився шум у вусі, випинання правого ока, набряк повік. При огляді – екзофтальм справа, очне яблуко не рухоме, пульсує, на очному дні явища застою. Яке захворювання можливе у хворого? Метод діагностики? Лікування?

Еталони відповідей

на питання для контролю кінцевого рівня знань учбового матеріалу.

  1. У хворого виражений менінгеальний синдром. Причиною його є спонтанний субарахноїдальний крововилив, на ймовірність якого вказує молодий вік, раптовий початок, відсутність гіперемії. Метод діагностики - люмбальна пункція, каротидна ангіографія. При виявленні аневризми судин головного мозку – оперативне лікування.

  2. У хворого гіпертензійний синдром за рахунок субарахноїдального крововиливу. Ймовірна причина – артеріовенозна аневризма в тім’яній ділянці справа (Джексонівська епілепсія, правобічний геміпарез). Лікування в стадії крововиливу – гемостатична, протинабрякова терапія. В подальшому – каротидна ангіографія, оперативне лікування – виключення аневризми з кровотоку.

  3. У хворого каротидно-кавернозне сполучення (ножове поранення в ділянці орбіти, пульсуючий екзофтальм, випадіння функції окорухових нервів). Лікування оперативне – балонізація патологічного сполучення.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка