Тема №34 медико-санітарні частини та оздоровчі пункти промислових підприємств І гігієнічні аспекти їх роботи




Скачати 95.67 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір95.67 Kb.
Тема № 34
МЕДИКО-САНІТАРНІ ЧАСТИНИ ТА ОЗДОРОВЧІ

ПУНКТИ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

І ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ЇХ РОБОТИ.


  1. Навчальна мета




    1. Ознайомитися з основними принципами організації та проведення медичного обслуговування працівників виробничих, будівельних, транспортних підприємств і організацій та законодавчою документацією, що регламентує роботу медичних підрозділів підприємств.

    2. Оволодіти основами ведення облікової та звітної документації медичних підрозділів.




  1. Вихідні знання та вміння

2.1. Знати:

2.1.1. Основи законодавства про охорону праці в Україні.

2.1.2. Організаційно-штатні структури медичних підрозділів виробничих підприємств, їх залежність від кількості працівників підприємства і ступеню шкідливості та небезпечності виробництва.

2.1.3. Основні завдання медичних підрозділів підприємств та лікувально-профілактичних закладів по наданню працюючим першої, невідкладної, кваліфікованої, спеціалізованої медичної допомоги, їх диспансерному обслуговуванню, експертизі працездатності, оздоровчих заходів.

2.1.4. Основи медичного (санітарного) нагляду за умовами праці на підприємстві, дотриманням санітарних норм і правил, профілактики професійних захворювань та отруєнь..


2.2. Вміти:

2.2.1. Користуватися нормативними та законодавчими документами при проведенні санітарного нагляду за умовами праці, періодичних медичних оглядів працівників, експертизі їх стану здоров’я, інвалідності, при проведенні профілактичних, оздоровчих заходів.

2.2.2. Складати плани оздоровчих заходів та медичного обслуговування працівників, вести облікову і звітну документацію.
3. Питання для самопідготовки
3.1. Основні принципи організації медичного обслуговування працівників промислових, будівельних, транспортних підприємств і організацій.

3.2. Форми організації медичного обслуговування працівників підприємств у залежності від їх кількості, від особливостей виробництва та виробничих шкідливостей.

3.3. Медико-санітарна частина (МСЧ) підприємств, обґрунтування її організації згідно «Положення про МСЧ».

3.4. Положення про лікаря дільничного терапевта цехової лікарської дільниці.

3.5. Інструкція про фельдшерський (сестринський) пункт охорони здоров’я (здоровпункт).

3.6. Організаційно-штатна структура МСЧ у залежності від кількості працівників підприємства, шкідливості та небезпечності виробництва.

3.7. Нові форми медичного обслуговування працівників підприємств в умовах ринкової економіки. Об’єднані МСЧ.

3.8. Особливості медичного обслуговування працівників малих підприємств.

3.9. Основні завдання та форми роботи МСЧ, лікарських, фельдшерських здоровпунктів, регіональних медичних закладів по медичному обслуговуванню виробничих підприємств.

3.10. Обов’язкові запобіжні та періодичні огляди робітників, організація їх проведення, оформлення облікової та звітної документації.

3.11. Організація і форми роботи лікарсько-соціальних експертних комісій (ЛСЕК), лікарсько-контрольних комісій (ЛКК), лікарсько-трудових експертних комісій (ЛТЕК).

3.12. Техніка безпеки, виробнича санітарія, санітарна освіта робітників як засоби профілактики професійних захворювань і отруєнь.


4. Завдання (задачі) для самопідготовки
4.1. Монтажник радіорелійних ліній, 28 років, виконував ремонтні та налагоджувальні роботи в зоні дії радіовипромінювання дециметрового діапазону. Через 5 днів від початку робіт відчув різь в очах, сльозотечу, зниження гостроти зору, загальну слабкість, головний біль пульсуючого характеру, серцебиття, пітливість, нудоти, зниження апетиту, які продовжували наростати і змусили його звернутися до лікаря.

Об’єктивно: підвищені сухожильні рефлекси, тремор повік та кистей рук, стійкий яскраво-червоний дермографізм, гіпергідроз долоней і підошв. Кровяний тиск - 150/90 мм рт. ст., пульс – 80 уд/хвилину, ритмічний.

Поставте діагноз, визначте причини розвитку захворювання; перерахуйте практичні заходи щодо покращення умов праці монтажника.

4.2. При заміні балону з хлором в хлораторній водопровідної станції у повітря робочої зони вийшла певна кількість хлору, внаслідок чого у робітника-хлораторника з’явилося стиснення та тупий біль в грудній клітці, сильний сухий кашель, перхота у горлі, охриплість голосу, нежить, сльозотеча та різь в очах.

При об’єктивному обстеженні робітника лікарем спостерігались: ціаноз губ, ін’єкція склери, гіперемія горла. Частота дихання – 25 за 1 хвилину. При аускультації чутно розсіяні дзижчаті та свистячі сухі та поодинокі вологі дрібно- та середньо-пухирні хрипи з обох сторін, перкуторно-коробчатий звук. На протязі трьох днів, вечорами відмічалась субфібрильна температура (37,2–37,80С). Аналіз крові: ШОЕ – 5 мм/год.; незначний лейкоцитоз (8,9  109 в 1 л), який через декілька днів нормалізувався (4,9109 в 1 л), з’явилася незначна еозинофілія (6 %). В харкотинні у помірній кількості визначились лейкоцити, еритроцити та кристали гематоїдину.

Поставте діагноз. Запропонуйте ваші заходи щодо потерпілого та поліпшення умов праці в хлораторній.


  1. Структура та зміст заняття

Заняття семінарське. Після перевірки підготовки студентів до заняття (опитування чи програмований або комп’ютерний контроль) шляхом опитування студентів і роз’яснень викладача вивчаються теоретичні питання до теми, законодавчі документи по організації медичного обслуговування працівників виробничих підприємств, розглядаються задачі лікарів МСЧ, здоровпунктів по наданню лікувальної допомоги захворілим працівникам, профілактичних заходах на підприємстві, лікарській експертизі, оздоровчих заходах тощо.

Після цього студенти знайомляться з формами облікової та звітної документації, підготовленими кафедрою, занотовують основні з них у протокольний зошит.

Примітка. Якщо є можливість, таке заняття доцільно проводити на базі діючої МСЧ чи здоровпункту підприємства.


6. Література
6.1. Основна:

6.1.1. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. Навч.посібник – К.: Здоров’я. 1999. С.437 –566.

6.1.2. Габович Р.Д., Познанський С.С., Шахбазян Г.Х. Гигиена.- К.: Вища школа, 1983. –С. 228-231.

6.1.3. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять. / І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.Л.Долошицький та ін. / За ред. І.І.Даценко. - Львів, “Світ”, 1992.- С. 355-424.

6.1.4. Матеріали лекції до теми.
6.2. Додаткова:

6.2.1. Гігієна праці. /За ред. А.М.Шевченка.- К: «Інфотекс», 2000. – С. 421-461.

6.2.2. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда. /Под ред. А.М.Шевченко.- К.: Вища школа, 1986.- С. 192-215.
Додаток 1
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ


При кількості робітників:

До 400 на нешкідливих і до 200 на шкідливих виробництвах

400-1000 на нешкідливих і 200-400 на шкідливих виробництвах

1000-5000 на нешкідливих, 400-1000 на шкідливих виробництвах

5000-10000 на нешкідливих, 1000-5000 на шкідливих виробництвах

Більше 10000 на нешкідливих і більш 5000 на шкідливих виробництвах

Форми медичних структур:

Обслуговування територіальними медичними закладами /районна поліклініка, лікарня/

Фельдшерські /сестринські/ здоровпункти з штатів районної поліклініки

Лікарські пункти охорони здоров’я від райполіклініки, або від об’єднаної МСЧ

Медико-санітарна частина /МСЧ/ з поліклінікою, цеховими фельдшерськими здоровпунктами.

МСЧ з поліклініками,стаціонарами, профілакторіями, санаторно-курортними закладами, лікарськими і фельдшерськими здоровпунктами.

Штати медичних закладів:

Штати районної поліклініки, стаціонару, райСЕС

Фельдшер /медсестра/, санітарка з районної поліклініки.

Лікар, медсестри, санітарки з райполіклініки або об’єднаної МСЧ

Цехові лікарі-терапевти, а також хірурги, невропатологи, дерматолог, окуліст, отоларинголог, гінеколог, медсестри, санітарки.

Терапевти, хірурги, дерматологи, невропатологи, окулісти, отоларингологи, гінекологи, фізіогідротерапевти, цехові терапевти, медсестри, санітарки, технічні працівники.

Зміст і методи роботи медико-санітарних закладів підприємств

Об’єм медичної допомоги згідно категорії райлікарні та поліклініки /загальна та кваліфікована медична допомога/. Контроль СЕС.

Перша /долікарська/ медична допомога на

місці, а лікарська кваліфікована – в райполіклініці, лікарні. Санітарний нагляд СЕС.



Перша лікарська допомога на місці. Кваліфікована – райполіклініці, лікарні, або в об’єднаній МСЧ. Санітарний нагляд СЕС.

Усі види кваліфікованої і спеціалізованої допомоги спеціалістами МСЧ, лікарська, фельдшерська допомога в цеху. Саннагляд СЕС.

Повний об’єм лікування, оздоровчих заходів, профілактика, санаторно-курортне забезпечення, диспансерний нагляд. Медичне забезпечення на місці /в цехах/. Саннагляд СЕС.

При всіх формах медичних структур: - попередні та періодичні медичні огляди і обстеження;

  • санітарно-освітня робота;

  • профілактичні заходи на робочих місцях

Додаток 2


Основні завдання та форми роботи медичних

підрозділів виробничих підприємств
Медико-санітарна частина (МСЧ) – це поліклініка чи лікарня, призначена виключно чи в основному для надання медичної допомоги працівникам промислових підприємств, будівельних організацій чи інших відносно великих трудових колективів. Згідно “Положенню про МСЧ” основні її завдання такі:

  • надання невідкладної, першої, кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги працівникам підприємств та іншим прикріпленим особам (наприклад, сім’ям працівників);

  • участь у заходах адміністрації по оздоровленню умов праці, запобіганню і зниженню загальної та професійної захворюваності, виробничого травматизму, інвалідності;

  • диспансерне обслуговування окремих контингентів працюючих, об’єднаних умовами праці, вагітністю, віком;

  • організація і проведення (разом з СЕС) попередніх (при прийомі на роботу), періодичних та цільових медичних оглядів, розробка оздоровчих заходів за результатами медичних оглядів і контроль за їх виконанням;

  • експертиза тимчасової непрацездатності робітників, видача і продовження лікарняних листків;

  • участь (разом з адміністрацією підприємства та профспілкою) у роботі лікарсько-соціальних експертних комісій (ЛСЕК), лікарсько-контрольних комісій (ЛКК), лікарсько-трудових експертних комісій (ЛТЕК) по визначенню професійних захворювань і отруєнь, інвалідності, по медичному відбору трудящих, які потребують дієтичного харчування, направлення в санаторії, профілакторії, реабілітації, переведення на інші ділянки роботи з полегшеними умовами праці; участь в роботі комісії по соціальному страхуванню;

  • проведення аналізу причин загальної і професійної захворюваності, травматизму, інвалідності та розробку комплексну оздоровчих заходів (разом з адміністрацією, профспілкою, СЕС);

  • аналіз ефективності проведених лікувально-оздоровчих заходів, дієтичного харчування, санаторно-курортного лікування;

  • санітарно-освітня робота серед робітників, організація роботи санітарних дружин;

  • впровадження у практику передових форм і методів наукової організації праці, підвищення кваліфікації лікарів, фельдшерів, медичних сестер в області профпатології та профілактики;

  • ведення облікової та звітної документації.

Оздоровчі пункти організуються на невеликих підприємствах чи в окремих цехах і очолюються лікарем - дільничним терапевтом цехової лікарської дільниці (спеціалістом-профпатологом) або фельдшером чи медичною сестрою.

В обов’язки здоровпунктів входить:



  • раннє виявлення і екстрена медична допомога при травмах, гострих загальних чи професійних захворюваннях, отруєннях, направлення їх на госпіталізацію;

  • направлення в СЕС екстрених повідомлень про харчове, гостре професійне отруєння, інфекційне захворювання;

  • диспансерна робота на цеховій лікарській дільниці;

  • участь у комісіях по експертизі непрацездатності;

  • участь у проведенні попередніх (при прийомі на роботу), періодичних чи цільових медичних оглядів;

  • контроль за працевлаштуванням робітників згідно рішенням ЛСЕК, ЛКК, ЛТЕК;

  • вивчення (разом з санітарним лікарем з гігієни праці) умов праці робітників у цеху та розробці відповідних оздоровчих заходів;

  • медичний відбір хворих, які потребують дієтичного харчування, диспансерного нагляду, направлення в профілакторій, санаторій і направлення їх у відповідні комісії;

  • керівництво і контроль за роботою санітарних дружин, проведення санітарно-просвітньої роботи;

  • систематичний аналіз загальної, професійної захворюваності, травматизму;

  • ведення облікової та звітної документації здоровпункту.

Законодавча документація, що регламентує роботу медико-санітарних частин і здоровпунктів:

1. Наказ МОЗ України № 263/121 від 1994 р. “Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі”, який включає: підземні роботи (в шахтах, будівництві метро), роботи в кесонах, водолазні, верхолазні, під високою напругою, з вибухівкою, в металургії, на транспорті та інші.

2. Наказ МОЗ колишнього СРСР № 555 від 1989 р. “Про удосконалення системи медичних оглядів трудящих і водіїв транспортних засобів” та доповнення до нього – Наказ МОЗ України №745 від 1994 р. “Положення про медичний огляд працівників певних категорій”. Ці накази містять перелік професій, для яких передбачено попередні (при прийомі на роботу), періодичні та цільові медичні огляди, інструкцію по проведенню таких оглядів, інструкцію до складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працюючого при підозрі у нього професійного захворювання, інструкцію про проведення передрейсових медичних оглядів водіїв автотранспортних засобів тощо.

3. Наказ МОЗ колишнього СРСР №12 від 1978 р. “Про покращання медичної допомоги трудящим промисловості, будівництва і транспорту”

4. Положення “Про взаємодію підприємств (об’єднань), організацій, установ і санітарно-епідеміологічних станцій по лабораторному контролю за станом умов праці” та інші.



Медико-санітарні частини і оздоровчі пункти виробничих підприємств ведуть облік і направляють звіти про свою діяльність за спеціально передбаченими формами і в терміни, передбачені Центральним Статистичним Управлінням і Міністерством Охорони Здоров’я.

Такі облікові та звітні форми для ознайомлення з ними студентів готує кафедра.


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка