Тема 38. Клінічні та фізіологічні зміни в жіночих статевих органах в різні вікові періоди. Нейроендокринна регуляція функції статевої системи. Методи обстеження гінекологічних хворих




Скачати 146.14 Kb.
Дата конвертації16.04.2016
Розмір146.14 Kb.
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

до практичного заняття

(для викладачів)


Тема 38. Клінічні та фізіологічні зміни в жіночих статевих органах в різні вікові періоди. Нейроендокринна регуляція функції статевої системи. Методи обстеження гінекологічних хворих

Клінічні особливості анатомічної побудови жіночих статевих органіав Фізіологічні зміни в жіночих статевих органах в різні вікові періоди. Сучасні знання про менструальну функцію. Нейроендокринна регуляція функції статевої системи. Сучасні методи обстеження гінекологічних хворих. Питання лабораторної діагностики.


І. Актуальність теми: Знання анатомії та фізіології жіночих статевих органів, розуміння процесів гормональних змін в організмі жінки є основою у вивченні репродуктивного здоров’я жінки. Без знання сучасних методів дослідження, без вміння застосовувати їх на практиці неможливо поставити діагноз, провести диференціальну діагностику, відповідне лікування гінекологічної хворої.
ІІ. Навчальні цілі заняття:

А. Знати (а=ІІ)



  • анатомію жіночих статевих органів;

  • знати менструальний цикл жінки та вплив гормонального фону на його формування;

  • фізіологію жіночих статевих органів у різні вікові періоди;

  • рівні регуляції ОМЦ;

  • схема збирання анамнезу;

  • спеціальні методи дослідження гінекологічних хворих;

  • додаткові методи дослідження;

  • види знеболювання гінекологічних маніпуляцій;

  • основні симптоми, найхарактерніші для гінекологічних захворювань;

  • деонтологію спілкування з гінекологічною хворою;

  • систему дослідження гінекологічної хворої.

В. Оволодіти навичками (а=ІІ)



  • пояснити анатомо-фізіологічні особливості репродуктивної функції жінки

  • пояснити циклічність гормональних змін в репродуктивній системі жінки

  • відрізняти фізіологічні особливості від патологічних змін в репродуктивній системі жінки

  • Збирати спеціальний гінекологічний анамнез;

  • Провести основні методи гінекологічного обстеження;

  • Оцінити дані загальноклінічного, спеціального гінекологічного і додаткового обстеження хворої;

  • Застосувати на практиці деонтологічні навики з гінекологічною хворою.

Вміти (оволодіти вміннями) (a=III):

  • дати оцінку менструальної функції на основі додаткових методів дослідження;

  • скласти план обстеження жінки згідно вікового періоду.


III. Цілі розвитку особистості: молодим спеціалістам необхідно оволодіти методиками обстеження, встановлюючи психоемоційний зв'язок з жінкою, нести відповідальність за встановлені результати досліджень та аналізу.
IV. Міждисциплінарна інтеграція:


№ п/п

Дисципліни

Знати

Вміти

1.

Попередні забезпечуючи дисципліни.

1.

Анатомія та фізіологія людини


Анатомію жіночих статевих органів. Кровопостачання, іннервація. Значення гормонів в регуляції ОМЦ. Фізіологічні зміни в організмі жінки в різні вікові періоди

Загальний огляд жінки, збирання анамнезу, заповнення документації

2.



Внутрішньопредметна інтеграція




1.

Методи дослідження

Спеціальний гінекологічний аналіз.

Спеціальні методи дослідження.

Додаткові методи дослідження.

Ендоскопічні методи дослідження.



Встановити діагноз, провести диференціальну діагностику, лікування хворої.


V. Зміст теми заняття: Структурно-логічна схема теми.

Фізіологічні зміни в організмі жінки в різних вікових періодах

У житті жінки розрізняють кілька періодів, які характеризуються певни­ми анатомо-фізіологічними особливос­тями:



  1. - період дитинства (препу­бертат­ний);

  2. - період статевого дозріван­ня (пубертатний);

  3. - період статевої зрі­лості (репродуктивний);

  4. - припинен­ня менструацій (клімактеричний пері­од);

  5. - менопауза.

Період дитинства (препубертатний період) триває до 8 років. Цього часу специфічні функції яєчників не вияв­ляються, хоча синтез естрогенів відбу­вається. Співвідношення довжини ший­ки і тіла матки наприкінці 1-го року життя становить 2:1, у 5 років — 1,5:1; у 8 років — 1,4:1. Піхва вузька, ко­ротка, її слизова оболонка тонка, епі­телій складається з парабазальних і базальних клітин. Зовнішні статеві органи сформовані, але волосяного покриву немає. ГТ —РГ утворюється в гіпо­таламусі в дуже малій кількості; в гі­пофізі синтезуються і виділяються фо­лі- і лютропін. Починається поступове формування зворотного зв'язку. Незрі­лість гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи виявляється підвищеною чутливістю передньої частки гіпофіза і нейросекреторних ядер гіпоталамуса до естрадіолу (в 5-10 разів вищою, ніж у репродуктивному періоді). Малі до­зи естрогенів пригнічують виділення гонадотропінів аденогіпофізом. До 8 ро­ків життя у дівчинки сформовані всі 5 рівнів гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, активність якої регулює­ться лише за допомогою механізму не­гативного зворотного зв'язку. Рівень ес­традіолу низький, дозрівання фоліку­лів відбувається рідко. Виділення ГТ — РГ, лютропіну та фолітропіну має епі­зодичний характер; секреція нейротрансмітерів незначна.

Період статевого дозрівання (пу­бертатний період) є перехідним між пе­ріодами дитинства і статевої зрілості. Це час прискореного росту, статевого дозрі­вання і глибоких психологічних змін.

Характерні зміни починаються у дів­чаток віком від 8 до 13 років і відбува­ються протягом 3-4 років (до 17 — 18 років). У цей період закінчується фі­зичний розвиток жіночого організму та його репродуктивної системи. З 8 ро­ків починає збільшуватись матка. До 12 — 13 років між тілом і шийкою матки утворюється кут, відкритий допереду (аnteflexiо), матка набуває фізіологіч­ного положення, відхиляючись допере­ду від провідної осі таза (аnteversiо). Співвідношення щодо довжини тіла і шийки матки становить 3:1.

У І фазі періоду статевого дозріван­ня (9,5—13 років) починається збіль­шення молочних залоз (телархе), яке завершується до 14—17 років. Розви­ток молочних залоз може бути асимет­ричним. До цього часу завершується і покриття лобка волоссям, яке починає­ться з 10,5 — 12 років. В епітелії піхви утворюються поверхневі клітини; змі­на мікрофлори характеризується по­явою лактобацил. Дозрівають гіпоталамічні структури, усталюється циркадний (добовий) ритм секреції ГТ —РГ, посилюється і стає ритмічним синтез гонадотропінів. Підвищене виділення фо­лі- і лютропіну стимулює синтез естро­генів яєчниками, збільшується кількість рецепторів статевих гормонів у всіх органах репродуктивної системи. Висо­кий рівень естрадіолу в крові стимулює викид гонадотропінів, що, в свою чергу, сприяє завершенню дозрівання фоліку­лів і овуляції. Цей період завершується появою першої менструації (менархе).

У ТУ фазі періоду статевого дозрі­вання (14 — 17 років) завершується до­зрівання гіпоталамічних структур, які регулюють функцію репродуктивної системи. Усталюється циркадний ритм секреції ГТ —РГ, збільшується виділен­ня фолі- і лютропіну аденогіпофізом, посилюється синтез естрадіолу яєчни­ками. Формується механізм позитивно­го зворотного зв'язку. У дівчаток ві­ком 10 — 14 років під впливом естрадіо­лу, соматотропіну, андрогенів яєч­ника і надниркових залоз спостерігається прискорення росту. У хлопчиків та­кий ривок росту, зумовлений впливом соматотропіну і тестостерону, відбуваєть­ся двома роками пізніше, ніж у дівча­ток. У 13—16 років спостерігаються пі­ки лютропіну в крові, і менструальний цикл стає овуля­торним. У 20 % дівчат до 17—18 років овуляції може не бути. В 11,5 — 15 років тіло дівчинки набуває жіночих контурів.

Перебіг цього періоду може бути по­рушений внутрішніми (спадковість, конституція, маса тіла, стан здоров'я) і зовнішніми (клімат, висота над рів­нем моря, освітлення, характер харчу­вання) чинниками.

Період статевої зрілості (репродук­тивний період) триває від 16—17 до 45 років. Функція репродуктивної систе­ми спрямована на регуляцію овуляторно-менструального циклу, забезпечен­ня оптимальних умов для запліднення, вагітності й вигодовування дитини. Зга­сання репродуктивної функції відбуває­ться зазвичай до 45 років, гормональ­ної — до 55 років.

Припинення менструацій (клімакте­ричний період, пременопауза) — пере­хідний період між овуляторними цикла­ми і менопаузою, який триває від 45 ро­ків до менопаузи. Протягом цього періо­ду функціональна активність яєчників прогресивно зменшується. Підвищуєть­ся чутливість гіпоталамуса до естроге­нів, поступово припиняється ритмічний синтез і виділення ГТ — РГ. Порушуєть­ся механізм негативного зворотного зв'язку, збільшується виділення гона­дотропінів (починаючи з 25 років — лю­тропіну, з 40 — фолітропіну). Порушен­ня функції гіпоталамуса посилюють зміни гонадотропної функції аденогіпофіза, фолікуло- й стероїдогенез у яєчни­ках. Збільшується утворення катехоламінів у тканинах мозку. Зменшується кількість рецепторів естрадіолу в гіпо­таламусі, гіпофізі і тканинах-мішенях. Вікові зміни відбуваються й у дофамін- і серотонінергічних невронах гіпотала­муса, надгіпоталамічних структур. При­скорюється процес загибелі овоцитів і атрезії примордіальних фолікулів. Зменшенння синтезу естрадіолу яєчни­ками порушує овуляторний викид фолі- і лютропіну, овуляція не відбувається, жовте тіло не утворюється. Поступово знижується гормональна продукція яєч­ників, і настає менопауза.

Розрізняють такі фази припинення менструацій (клімактеричного періоду):



  • гіполютеїнову (ановуляторні цикли зі зниженою продукцією прогестерону);

  • гіперестрогенну (ановуляторні цик­ли з ознаками відносної гіперестрогенії);

  • гіпоестрогенну (гіпергонадотропну), що характеризується ранньою атрофією фолікулів, посиленням секреції гонадот­ропінів і різними клімактеричними симптомами й аменореєю;

  • агормональну (функція яєчників припиняється, неве­лика кількість естрогенів синтезується наднирковими залозами, посилюється продукція гонадотропінів).

Менопауза розпочинається з остан­ньої в житті жінки менструації, що має місце між 47 і 52 роками, і до кінця життя. Вік менопаузи генетичне зумов­лений і не залежить від початку менс­труацій, соціально-економічного стату­су, раси, паритету, зросту і маси тіла. Куріння прискорює початок менопаузи. Менструації рідко припиняються рап­тово. Як правило, менопаузі передує період припинення, тобто період нерегу­лярних менструацій.

Припинення менструацій зумовлено порушенням циклічної гонадо­троп­ної функції гіпофіза і збільшенням секреції фолітропіну і лютропіну. Між фазами клімактеричного періоду немає чітких меж. Протягом цього періоду в організ­мі жінки відбуваються не лише ендокрин­ні, а й соматичні та психічні зміни.

Під час менопаузи рівень лютропі­ну зростає у 3 рази, а фолітропіну — у 14 разів порівняно з секрецією в репродуктивному періоді. З часом зменшує­ться утворення дофаміну, серотоніну і норадреналіну. Основним шляхом син­тезу естрогенів (естрону) стає позаяєчниковий (з андрогенів). Ароматизація андростендіону в естрогени відбуваєть­ся в жировій тканині, кістках, м'язах, шкірі, мозку. З роками зменшується маса матки і яєчників.

VІ. План та організація структури заняття.


№ п/п

Основні етапи заняття, їх функції та зміст

Навчальні цілі в рівнях засвоєння

Методи контролю та навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час хв.

Підготовчий етап

1.

Організаційні заходи










3

2.

Постановка навчальних цілей та їх мотивація










2

3.

Контроль вихідного рівня знань, навичок, вмінь

L=II








25

1. анатомія жіночих статевих органів;

2. менструальний цикл жінки та вплив гормонального фону на його формування;

3. рівні регуляції ОМЦ
4. спеціальний гінекологічний аналіз
5. Будова жіночих статевих органів
6. Спеціальні методи дослідження.
7. Додаткові методи дослідження.
8. Ендоскопічні методи дослідження





Індивідуальне усне опитування.

Програмовий контроль побудований на тестах ІІ рівня



Питання для індивідуального усного опитування тести ІІ рівня;

дзеркала, рукавички, гінекологічні інструменти






Основний етап

4.

Формування професійних навичок та вмінь.

1. Оволодіння методикою спеціальних методів дослідження.

2. Оволодіння методикою додаткових методів дослідження.

3. Оволодіти методикою ендоскопічних методів дослідження.



L=III

Практичний тренінг

Алгоритми для формування практичних навичок та вмінь. Завдання для самостійної роботи. Гінекологічний інструментарій, жінки, фантом.

45

Заключний етап

5.

Контроль та корекція рівня професійних навичок та вмінь

L=III

Індивідуальний контроль навичок або їх результатів. Аналіз та оцінка результатів клінічної роботи вирішення задач.

Обладнання, фантом. Результати клінічної роботи. Задачі ІІІ рівня.

15

6.

Підведення підсумків заняття.







Орієнтовна карта для самостійної роботи з літературою




7.

Домашнє завдання














VІІ. Матеріали методичного забезпечення заняття:

7.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу.

7.2. Питання для індивідуального усного опитування ІІ рівня:


  1. Зовнішні статеві органи.

  2. Внутрішні статеві органи.

  3. Зв’язковий апарат.

  4. Кровопостачання

  5. Лімфатична система.

  6. Клітковина малого таза.

  7. Менструальний цикл. Фази циклу.

  8. Гормональна регуляція ОМЦ.

  9. Циклічні зміни в організмі жінки в залежності від віку.

  10. які спеціальні основні дослідження гінекологічних хворих визнаєте?

  11. на які особливості звертають увагу при огляді зовнішніх статевих органів, огляді шийки у дзеркалах, одноручному вагінальному дослідженні, бімануальному дослідженні.

  12. які додаткові методи спеціального дослідження застосовують при обстеженні гінекологічних хворих?

  13. методика проведення та діагностичне значення зондування.

  14. методика проведення та діагностичне значення пункції через заднє сплетіння,прицільної пункції.

  15. методика проведення та діагностичне значення роздільного вишкрібання порожнини та шийки матки.

  16. методика проведення та діагностичне значення метросальпінгографії, пневмопельвіографії, лімфографії.

  17. методика проведення та діагностичне значення ендоскопи них методів дослідження.

  18. які інструменти потрібні для проведення гінекологічних операцій?

  19. які методи знеболювання використовуються при малих гінекологічних операціях?

7.3. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття:

7.3.1. професійні алгоритми




№ п/п

Завдання

Вказівки

Примітки

1.

Огляд зовнішніх статевих органів

Оглядають на гінекологічному кріслі. форма лобкового горба, характер волочистості, оглядають великі і малі губи (розмір, наявність набряку, виразок, пухлин, кондиломатозних розростань); присенок піхви, отвори вивідних проток великих зазоз присінка, дівочу перетинку (цілісність, форма отворів, характер розривів); зовнішній отвір сечівника і задню спайку губ (розриви, рубці)




2.

Огляд за допомогою дзеркал

Дослідженням за допомогою дзеркал визначають стан стінок піхви (характер складчастості і колір слизової оболонки, виразки, розростання, пухлина та ін.), склепіння і шийки матки (розмір і форма – циліндрична, конічна), а також характер піхвових виділень та провести деякі лікувальні процедури та операції

Проводять після огляду зовнішніх статеих органів, оскільки попереднє пальцеве дослідження може замінити характер піхвових виділень і вигляд запальних процесів, ерозій, поліпів в наслідок травматизацій.

3.

Піхвове (внутрішнє) дослідження

При дослідженні мкар великим і вказівним пальцями розсовує великі статеві губи. Витягнуть вказівний і середній пальці правої руки обережно вводять в піхву, мізинець і безіменний палець притиснуті до долоні, великий палець відтягнутий вгору до лобкового горба.

Дослідження визначають: довжину, ширину, розтягнення, складчастість слизової оболонки піхви, наявність патологічних процесів піхви, форму, розмір, порушення цілості, форму отвору шийки матки.

Бімануальне дослідження є продовженням піхвового внутрішнього і визначають розмір консистенцію болісність, рухливість матки та додатків матки.


Внутрішнє дослідження треба проводити обережно, не завдаючи болю, звертаючи увагу на чутливість, ширину піхви і пружність її стінок. Найчутливішими місцями є клітор і передня стінка піхви в ділянці сечівника, тому при введені пальців повинні ковзати по задній стінці піхви.

7.2.2. Завдання для самостійної роботи на основному етапі заняття:



  1. Зберіть загальний та спеціальний анамнез у гінекологічної хворої.

  2. Візьміть аналіз виділень та чистоту вагінальної форми.

  3. Проведіть огляд зовнішніх статевих фа генів.

  4. Проведіть огляд шийки дзеркалах.

  5. Проведіть одноручне та бімануальне обстеження хворих.

  6. Візьміть аналіз виділень на посів з цервикального каналу.

  7. Візьміть аналіз виділень на гонорею.

  8. Візьміть мазок для кольпоцитологічного дослідження.

  9. Візьміть мазок з цервикального каналу.

  10. Доберіть інструменти для роздільного діагностичного дослідження, для біопсії, для пункції через заднє склепіння.

  11. Інтерпретуйте дані рентгенограми

7.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття.

Задачі ІІІ рівня


  1. У жіночій консультації при огляді шийки в дзеркалах у хворої 25 р. виявлено гіперемія розміром з п’ять копійок. Які обстеження необхідно провести хворій?

Відповідь: кров на RW, мазок на чистоту вагінальної флори, на цитологію, кольпоскопію при необхідності прицільну біопсію.

  1. У мазку у хворої зі значними гнійними виділеннями виявлено лейкоцити у великій кількості та значна кількість епітелію , флори немає який ступень чистоти

Відповідь: IV
7.4. Матеріали методичного забезпечення самопідготовки студентів.


Навчальні завдання

Вказівки

Вивчити:

1. Будову жіночих статевих органів.

2. Спеціальні та додаткові методи обстеження.


Зовнішні і внутрішні статеві органи, кровопостачання, зв’язків апарат.

Встановити діагноз, провести диференціальну діагностику.


VІІІ. Література.



  1. Бодяжина В.И. Жмакин К.Н. Гинекология. – М.: Медицина, 1977.

  2. Михайленко Є.Т. Бублик-Дорняк Г.М. Гинекология. – К.: Здоров’я, 1986.

  3. Тимошенко Л.В. Практична гінекологія. – К.: Здоров’я, 1990.

  4. Лекція з теми

Обговорено і затверджено на засіданні

кафедри акушерства та гінекології

«___» ______________ 20___ р.



Завідувач кафедри акушерства та гінекології

кандидат медичних наук, доцент Н.І. Геник


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка