Тема 8 Методи гігієнічної оцінки комплексного впливу параметрів мікроклімату на теплообмін людини




Сторінка1/3
Дата конвертації21.04.2016
Розмір0.71 Mb.
  1   2   3
Тема 8
Методи гігієнічної оцінки комплексного впливу параметрів мікроклімату на теплообмін людини
1. Навчальна мета
1.1. Засвоїти методику гігієнічної оцінки комплексного впливу параметрів мікроклімату на теплообмін людини за суб’єктивними та об’єктивними фізіологічними показниками.

1.2. Оволодіти об’єктивними методами оцінки комплексного впливу мікроклімату на теплообмін людини: ефективних, еквівалентно-ефективних, результуючих температур, методом кататермометрії, розрахунками теплового балансу організму.


2. Вихідні знання та вміння
2.1. Знати:

2.1.1. Основні закони термодинаміки та фізіологічні основи теплообміну і терморегуляції організму (в об’ємі програм біофізики, біохімії, фізіології).

2.1.2. Гігієнічне значення мікроклімату приміщень різного призначення, його різновиди та показники.

2.1.3. Вплив на людину комфортного та дискомфортного (нагріваючого та охолоджуючого) мікроклімату.

2.1.4. Суб’єктивні та об’єктивні показники теплового стану організму.
2.2. Вміти:

2.2.1. Вимірювати і оцінювати показники мікроклімату (температуру повітря, радіаційну температуру, вологість та швидкість руху повітря).

2.2.2. Вимірювати і оцінювати фізіологічні показники впливу мікроклімату на теплообмін і терморегуляцію організму (частоту дихання, серцевих скорочень, артеріальний тиск, температуру тіла та поверхні шкіри, інтенсивність потовиділення, електропровідність шкіри), оцінювати суб’єктивне тепловідчуття людини на підставі фізіологічного стану та психоемоційних реакцій.
3. Питання для самопідготовки


    1. Поняття про мікроклімат і фактори, що його характеризують.

    2. Гігієнічне значення температури повітря, радіаційної температури. Основні закони термодинаміки, закон Стефана-Больцмана.

    3. Гігієнічне значення та показники вологості повітря (абсолютна, максимальна, відносна, фізіологічна вологість, дефіцит, фізіологічний дефіцит насичення, точка роси).

    4. Гігієнічне значення швидкості руху атмосферного повітря та повітря закритих приміщень.

    5. Прилади для вимірювання параметрів мікроклімату, принципи їх побудови та методика використання.

    6. Загальна методика гігієнічного вивчення метеорологічних факторів та мікроклімату приміщень.

    7. Теплова рівновага та теплообмін організму з навколишнім середовищем. Фізіолого-гігієнічна характеристика теплопродукції і тепловіддачі. Суб’єктивні та об’єктивні показники теплового стану людини.

    8. Охолоджуючий мікроклімат та його вплив на організм людини. Фізіологічні реакції та захворювання, що ним обумовлені (переохолодження, відмороження та інші).

    9. Нагріваючий мікроклімат та його вплив на організм людини. Фізіологічні та патологічні прояви гострого та хронічного перегрівання. Сонячний, тепловий удар. Профілактика перегрівання.

    10. Методи вивчення впливу мікроклімату приміщень на організм людини: метод кататермометрії, ефективних, еквівалентно-ефективних, результуючих температур, їх порівняльна гігієнічна оцінка.

    11. Розрахунок та комплексна гігієнічна оцінка теплового балансу організму: розрахунок теплопродукції та тепловіддачі (випромінюванням, конвекцією, випаровуванням, сумарних) в залежності від мікроклімату.

4. Завдання для самопідготовки


4.1. Дайте оцінку теплового стану організму методом кататермометрії за такими результатами вимірювання: термін охолодження кататермометра з 38 до 35 С в одному приміщенні 3 хвилини і 15 секунд, в другому приміщенні – 1 хвилина 25 секунд. Фактор кататермометра F = 630.

4.2. Визначте еквівалентно-ефективну температуру у приміщенні, в якому температура повітря за сухим термометром аспіраційного психрометра Ассмана складає 25 С, за вологим 19 С, швидкість руху повітря 2 м/с. Зробіть висновок про тепловий стан організму.

4.3. Визначте результуючу температуру в приміщенні, температура повітря якого за сухим термометром психрометра Ассмана складає 25 С, швидкість руху повітря 2,5 м/с, абсолютна вологість повітря 10,5 мм рт.ст., середня радіаційна температура 18 С. Людина виконує важку роботу. Зробіть висновок про тепловий стан організму.

4.4. Розрахуйте та оцініть тепловий баланс “стандартної людини”, що перебуває в легкому одязі при температурі поверхні тіла 35 С, виконує роботу середньої важкості (енерговитрати 180 ккал/год.) у приміщенні, температура повітря в якому складає 12 С, середня температура оточуючих поверхонь 10 С, швидкість руху повітря 0,8 м/с, відносна вологість 85 %.


5. Структура та зміст заняття
Заняття лабораторне. Тема розрахована на 2 академічні години.

На першій половині заняття студенти оволодівають:

а) методом клініко-фізіологічного дослідження впливу мікроклімату та напруження процесів терморегуляції організму (методика викладена в додатку 1);

б) засвоюють метод кататермометрії як один з методів фізичного моделювання комплексної оцінки впливу мікроклімату на організм і відповідності отриманих даних гігієнічним нормативам (табл. 1). Методика роботи з кататермометром описана в додатку 1 до теми заняття № 7.

Друга половина заняття присвячена освоєнню розрахункових методів оцінки впливу мікроклімату закритих приміщень на організм:

а) засвоєнню методики визначення еквівалентно-ефективних і результуючих температур (по термометричних картах “стандартної людини”) і оцінки відповідностей ЕЕТ і РТ гігієнічним нормативам (табл. 1 та додаток 2);

б) вивченню теплового балансу шляхом порівняння теплоутворення і тепловтрат: інфрачервоним випромінюванням, проведенням, випаровуванням вологи з поверхні шкіри, легень та слизових оболонок з використанням власних антропометричних даних (методика викладена в додатку 3).
6. Література
6.1. Основна:

6.1.1. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г.Бардов и др.- 2-е изд.- К.: Вища школа, 2000.- С. 221-237.

6.1.2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної та тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 22-31.

6.1.3. Габович Р.Д., Познанский С.С., Шахбазян. Гигиена. – К.: Вища школа, 1983. – С. 36-40.

6.1.4. Загальна гігієна. Посібник до практичних занять. / І.І.Даценко, О.Б.Денисюк, С.П.Долошицький. / За ред. І.І. Даценко. – Львів: Світ, 1992. – С. 41-42.

6.1.5. Лекція.


6.2. Додаткова:

6.2.1. Новожилов Л.А., Ломов С.Т. Гигеническая оценка микроклимата. – Л., 1986.

6.2.2. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда / Под ред. А.М. Шевченко. – К.: Вища школа, 1986. – С. 54-67.

6.2.3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – Київ, “Здоров’я”, 1999. – С. 120-124.

6.2.4. Г.Х. Шахбазян. Гигиена производственного микроклимата. К., 1978.

6.2.5. Руководство к практическим занятиям по коммунальной гигиене / Под ред. Е.И. Гончарука. – М.: Медицина, 1990. – С. 318-327.

6.2.6. Медведев В.И. Устойчивость физиологических и психологических функцийчеловека при действии экстремальных факторов. – Л.: «Наука», 1982. – 104 с.
Додаток 1.
Методика клініко-фізіологічного дослідження впливу мікроклімату на організм та самопочуття людини
Студенти академічної групи поділяються на 2 бригади: одна бригада вивчає стан мікроклімату в комфортних умовах учбової лабораторії (контрольна група), друга – в умовах дискомфортного мікроклімату (камеральні умови).

Дискомфортний мікроклімат створюється штучно: переохолоджуючий мікроклімат створюється в одному з приміщень кафедри звичайним шляхом (відкриваються двері, вікна, створюються протяги); перегріваючий мікроклімат створюється в спеціальному боксі (додатково встановлюють опалювальні прилади, підвищують вологість повітря шляхом випаровування води з відкритих поверхонь різних ємностей).

Напруження процесів терморегуляції вивчають у контрольної і піддослідної групи двічі: у стані спокою, через 10-15 хвилин адаптації студентів до даних мікрокліматичних умов, і відразу ж після виконання дозованої роботи (15-20 присідань або 10-15 відтискувань на руках від підлоги тощо).

Оцінка напруження процесів терморегуляції здійснюється за такими клініко-фізіологічними показниками:



  1. Температура шкіри чола, тилу кисті, грудини, тилу стопи у °С;

  2. Різниця температур шкіри чола, тилу кисті, грудини, тилу стопи у °С;

  3. Частота дихання за 1 хв.;

  4. Частота серцевих скорочень (пульс) за 1 хв.;

  5. Артеріальний тиск у мм.рт.ст.;

  6. Проба на тривалість довільної затримки дихання на глибині вдиху у секундах;

  7. Наявність та інтенсивність потовиділення шкіри чола (описово або за методом Міщука – йодкрохмальна проба, визначенням електропровідності шкіри) в умовних одиницях.

Крім того, студенти контрольної і піддослідної групи фіксують суб’єктивні показники теплового стану за шкалою: “холодно”, “прохолодно”, “комфортно” або “нормально”, “ тепло”, “жарко”, “дуже жарко”.

Результати досліджень параметрів мікроклімату і показників стану організму заносять у таблиці 2 і 3.

На цій же першій половині заняття студенти переходять до засвоєння інших методів комплексної оцінки впливу мікроклімату на теплообмін організму.

Зокрема, ними повинен бути засвоєний один із так званих методів фізичного моделювання (кататермометрія, фрігометрія).

Отримавши дані про охолоджуючу здатність навколишнього середовища (комфортного мікроклімату однієї з учбових лабораторій та дискомфортного мікроклімату, що штучно створюється в одному з приміщень чи боксі кафедри) студенти дають оцінку мікрокліматичним умовам методом ката термометрії. При цьому вони користуються нормативами, наведеними в таблиці 1.

Таблиця 1.


Методи комплексної оцінки впливу мікрокліматичних факторів на організм


Показники

Методи

Кататермометрії

Еквівалентно-ефективної температури (ЕЕТ)

Результуючої температури (РТ)

Чинники, які враховуються даним методом.

Температура повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура.

Температура повітря, вологість повітря, швидкість руху повітря.

Температура повітря, вологість повітря, швидкість руху повітря, радіаційна температура.

Показники, що використовуються для оцінки реакції організму.

Охолоджуюча здатність середовища (охолодження резервуару кататермометра – Н).

Теплове відчуття людини.

Теплове відчуття людини.

Одиниці вимірювання.

мкал/см2

Умовні одиниці (град. ЕЕТ).

Умовні одиниці (град. РТ).

Зона теплового комфорту при роботі різної важкості:

- легка;


- середньої важкості;

- важка.


5,5 – 7,0
8,4 – 10,0

15,4 – 18,4



17,2 – 21,7
16,2 – 20,7

14,7 – 19,2



16 – 18
13 – 16

10 – 13


Недоліки методу:

1. Охолодження приладу прирівнюється до реакції людини.

2. Не враховується вплив вологості повітря.



Не враховуються втрати тепла випромінюванням.

Не враховуються індивідуальні особливості стану організму (здоровий, хворий та інше).

Перша половина заняття завершується тим, що на підставі даних вимірювання мікрокліматичних умов, показників клініко-фізіологічних досліджень процесів терморегуляції, суб’єктивного почуття і охолоджуючих властивостей середовища, отриманих за допомогою кататермометра, студенти роблять висновки про мікрокліматичні умови закритих приміщень та їх вплив на тепловий стан організму.

Для зручності результати вимірювання параметрів мікроклімату та його впливу на теплообмін заносять у таблиці 2, 3.

Таблиця 2.

Параметри мікроклімату в закритих приміщеннях


Приміщення

(в дужках вказати різновид мікроклімату)



Показники стану мікроклімату

Охолоджуюча здатність середовища за кататермометром, мкал/с.см2

температура повітря, С

відносна вологість, %

швидкість руху повітря, м/с

середня радіаційна температура, С

І ( )

ІІ ( )

















Таблиця 3.

Клінічно-фізіологічні показники стану організму і суб’єктивного відчуття осіб,

що знаходились в різних приміщеннях.


Прізвище, ім’я та по-батькові особи

Результати спостереження

Кількість дихальних актів за хв.

Пульс, ударів за хв.

Артеріальний тиск, мм рт. ст.

Температура тіла, С

Температура шкіри чола, тилу кисті, С

Різниця температур t1 – t2

t1 – шкіри чола

t – тилу кисті, ºС


Наявність та інтенсивність потовиділення, ум. одиниць

(-; +; + +; + + +)



Суб’єктив-не тепло- відчуття

І. Контрольна група (комфортний мікроклімат)

А. В стані спокою.

1.

























2.

























3.

























В. Після дозованого навантаження.

1.

























2.

























3.

























ІІ. Піддослідна група

(дискомфортний мікроклімат: нагріваючий, охолоджуючий - підкреслити)



А. В стані спокою.

1.

























2.

























3.

























Б. Після дозованого навантаження.

1.

























2.

























3.
























  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка