Тема: Стерилізація




Скачати 90.02 Kb.
Дата конвертації22.04.2016
Розмір90.02 Kb.
Міністерство охорони здоров’я

Рокитнівське медичне училище



Тема:
Стерилізація.

Підготовка рух хірурга.

Стерилізація

Для знищення мікроорганізмів та їх спор у хірургії застосовують як фізичні (стерилізація), так і хімічні методи (дезинфекція).

Стерилізації досягають кип'ятінням у стерилізаторах, обробкою парою під тиском у парових стерилізаторах (автоклавах), обпалюванням і прожарюванням.

Кип'ятіння — найпоширеніший метод стерилізації інструментів, гумових дренажів, скляних предметів. Воно проводиться в стерилізаторах .

Стерилізатори виготовляють з нержавіючої сталі або латуні. Вони складаються з металевого ящика різної конструкції і сітки, на яку кладуть предмети, що підлягають стерилізації. Стерилізатори заповнюють 1—2 % розчином натрію гідрокарбонату. Електричний стерилізатор має спеціальний електронагрівальний пристрій, розрахований на напругу в мережі живлення 127 і 220 В.

В операційних і перев'язочних встановлюють великі електричні стерилізатори, кришка яких відкривається при натискуванні педалі ногою. Інструменти кладуть на спеціальну сітку з отворами і ручками Після закінчення стерилізації відкривають стерилізатор і виймають сітку з допомогою спеціальних стерильних гачків Вода стікає через отвори в стерилізатор, і сітку разом з інструментами обережно переносять на стерильний стіл



Підготовка та проведення стерилізації

Перед стерилізацією хірургічні інструменти, шприци та голки до них, гумові дренажі, системи для переливання крові необхідно очистити від крові, гною та лікарських речовин для профілактики пірогенних реакцій, парентеральних інфекцій, особливо інфекційного гепатиту та СНІДу.

Спочатку необхідно провести механічну очистку та промивання теплою проточною водою. Хірургічні інструменти та шприци після цього миють у теплому 2 % розчині натрію гідрокарбонату з допомогою щіток і знову промивають теплою проточною водою Шприци після цього занурюють на ЗО хв у розчин аміаку і натрію гідрокарбонату (5 мл аміаку і 10 г натрію гідрокарбонату на 1 л води) і знову миють у теплій воді. Голки після очистки промивають у теплій воді на 0,5 % розчині аміаку, а потім стерилізують з мандреном протягом ЗО хв. у 2 % розчині натрію гідрокарбонату і знову через 8—12 год. у дистильованій воді протягом 40 хв. Інструменти, інфіковані гнійними та анаеробними бактеріями після гнійних операцій на товстій кишці, після ретельної очистки занурюють на 1 год. у 5 % розчин лізолу, потім щітками миють у 10 % розчині мила і знову ретельно миють у теплій проточній воді. Протягом години їх кип'ятять або двократно стерилізують в повітряному стерилізаторі при t 160 °С 40 хв. через 12 год. (дрібна стерилізація, під час якої знищуються мікроорганізми та їх спори).

Підготовку до стерилізації з допомогою ультразвуку проводять в ультразвуковій ванні УМ2-2, яку заповнюють 2 % розчином натрію гідрокарбонату. Інструменти опускають у ванну, розчин підігрівають до 45 С, включають ультразвук на 5 хв. Після ванни необхідно промити інструменти в проточній воді. Контроль якості очистки інструментів від крові проводять з допомогою бензидинового реактиву, який готують перед застосуванням. В чисту пробірку наливають 2 мл. льодової оцтової кислоти, трохи бензидину, потім 4 мл 3 % розчину перекису водню. Бензидиновий реактив діє протягом 1 год. З—4 краплини реактиву наносять на інструмент (або в шприц). Через 3 хв. в разі наявності крові крапля стає зеленою.

Стерилізацію хірургічного інструментарію кип'ятінням проводять протягом 45 хв. Рекомендується кип'ятити інструменти в 2 % розчині натрію гідрокарбонату. Воду необхідно спочатку стерилізувати протягом 30 хв, повторюючи це знову через 6 год.

Ріжучі інструменти (скальпелі та ножиці), які при тривалому кип'ятінні тупляться, необхідно після кип'ятіння протягом 3 хв. занурити в етиловий спирт на 15— 20 хв. Скальпелі стерилізують також у повітряних стерилізаторах при температурі 160 °С протягом 60 хв.

Стерилізацію гумових виробів та апаратів з оптичною системою можна проводити ультразвуковим опромінюванням апаратом "Ультра-Ейс" у комбінації із спеціальним дезинфекційним розчином. Для стерилізації апарати з оптичною системою обмивають 0,1 % розчином ртуті оксиціаніду з наступним обтиранням етиловим спиртом (без оптики) та ізотонічним розчином натрію хлориду. Оптичні інструменти для стерилізації можна занурювати в 0,02 % розчин діоциду на 3—4 год.

Набори інструментів для невідкладних операцій стерилізують у паровому медичному стерилізаторі (автоклаві) при тиску 151,9 кПа (1,5 атм) протягом 40 хв. Після закінчення операції весь хірургічний інструментарій підлягає ретельній очистці.

Паровий стерилізатор — це металевий казан з подвійними стінками, в якому здійснюється стерилізація парою під тиском . Простір між зовнішньою і внутрішньою стінками парового стерилізатора частково заповнюють водою через лійку до рівня, вказаного на водомірному склі. Після закладання предметів, що підлягають стерилізації, кришку парового стерилізатора щільно закривають і пригвинчують гвинтами. Манометр на кришці показує тиск усередині парового стерилізатора в атмосферах. Цей тиск відповідає температурі пари. Так, тиск 56,54 кПа (0,5 атм.) відповідає температурі 115°С; 101, 308 кПа—120 °С (1 атм); 202,616 кПа (2 атм) — 134 °С. Поряд з манометром є запобіжний клапан, який автоматично знижує тиск при перевищенні допустимого рівня. Допустимий тиск зазначено на манометрі червоною рискою.

Підігрівати воду в паровому стерилізаторі можна електронагрівальними приладами, газом або на вогні. У великих операційних блоках встановлюють спеціальні парові стерилізатори. Стерилізація білизни, перев'язного матеріалу, інструментарію проводиться при t 120 °С (101,308 кПа) протягом 1 год, при t 127°С (151,962 кПа) — 45 хв., при t 134 °С (202,616 кПа) —ЗО хв.

У паровому стерилізаторі стерилізують операційну білизну (халати, простирадла, рушники), перев'язний матеріал (салфетки, тампони, вату, бинти та ін.), інструменти, за винятком тих, що мають оптичну систему. Перев'язний матеріал і білизну кладуть перед стерилізацією в спеціальні металеві барабани (бікси), що мають дрібні отвори, через які гаряча пара проникає всередину (мал. 3).

У великі бікси кладуть халати і простирадла, в середні — рушники, перев'язний матеріал, у маленькі бікси звичайно вміщують кульки, тампони, рукавички. Перев'язний матеріал і білизну слід укладати не дуже щільно. Для амбулаторії спочатку на дно бікса кладуть перев'язний матеріал, потім простирадла, халати і рушники.

Стерилізацію в парових стерилізаторах можна також проводити в подвійних наволочках. До ручки барабана прикріплюють етикетку з зазначенням строку стерилізації і назвою вмісту (білизна, перев'язний матеріал тощо).

Заправку парового стерилізатора проводять у такій послідовності: а) закривають спускний кран водо-парової камери, відкривають кришку стерилізатора; б) наливають через лійку воду до 2/3 рівня водомірного скла;

в) в робочу камеру кладуть матеріал у біксах з відкритими отворами; г) щільно закривають кришку та ретельно загвинчують болти; д) після перевірки на герметичність вмикають підігрів і протягом 15—20 хв. випускають пару; е) закривають кран і піднімають тиск до необхідного рівня.

Стерилізацію в парових стерилізаторах не слід проводити довше належного часу, бо це призводить до псування білизни і перев'язного матеріалу. Дефектом стерилізації є також підвищена вологість і намокання білизни, яке може статися при надмірному наповненні стерилізатора водою. Мокру білизну не можна застосовувати для операцій.

Після закінчення стерилізації:

а) відключають підігрів стерилізатора (в електричному — вимикають струм);

б) обережно відкривають спускний кран, поступово випускають пару, знижують тиск до 0°;

в) відкривають кришку стерилізатора;

г) витягують бікси і негайно закривають отвори в них;

д) закривають кришку стерилізатора.

Сухоповітряну стерилізацію проводять у спеціальних повітряних стерилізаторах (СС-200, СС-1, ШСС-80, АЛВ-IV та ін.). Повітря в них нагрівається до 140— 200 °С. При t 200 °С інструменти стерилізують 40 хв.

Найбільш поширений електричний повітряний стерилізатор СС-1, який складається з корпуса, кришки, підставки та стерилізаційної камери, в якій е дві сітки для розміщення інструментів. На корпусі є 2 термометри, один з них електроконтактний для автоматичної підтримки температури, необхідної для стерилізації.

Послідовність стерилізації: а) встановлюють ручку тумблера в середнє положення; б) встановлюють гайку електроконтактного термометра на необхідну температуру; в) вмикають електричний струм і підігрівають стерилізатор протягом 10 хв.; г) відкривають кришку та кладуть інструменти.

Контроль стерилізації. Найточнішим контролем стерилізації є бактеріологічне дослідження, яке застосовують періодично. У повсякденній практиці користуються фізичним і хімічним методами контролю.

Фізичний метод ґрунтується на властивості різних речовин плавитися при певній температурі: сірка (117 °С) антипірин, амідопірин (110 °С), резорцин (119°С), бензойна кислота (121 °С). Найчастіше для контролю стерилізації застосовують порошкоподібну сірку, яку в пробірці вміщують у бікси. Після стерилізації перевіряють: якщо сірка розплавилася, стерилізацію проведено правильно.

Рідше вдаються до хімічного методу, який полягає ось у чому. На білих папірцях пишуть слово "Стерильно", після чого їх змазують 3 % розчином крохмалю і після підсушування — розчином Люголя. Папірці синіють внаслідок сполучення йоду з крохмалем, їх закладають у бікси. Після стерилізації в результаті випаровування йоду папірці яснішають і стає помітним написане слово "Стерильно".

Стерильний матеріал у барабанах зберігається не більш як 2 доби в спеціальних шафах під замком.



ПІДГОТОВКА РУК ХІРУРГА

В. Г. Гусейнов (1965) установив, що використовувані в амбулаторній практиці натронні (щільні) мила не містять антисептиків, а відтак у процесі миття рук кількома хірургами-стоматологами зазнають інтенсивного бактеріального забруднення (особливо стафілококами, у тому числі і патогенними штамами). Автор радить не користуватися в амбулаторних умовах щільним натронним милом, а замінити його на рідке калійне, яке має надходити зі спеціального подавана. Замість щіток слід використовувати синтетичну губку, яка сприяє значному піноутворенню, не подразнює шкіру та ложе нігтів, добре знезаражується кип'ятінням і витримує повторне автоклавування.

До такого методу миття рук під проточною водою потрібно вдаватись і в щелепно-лицевому стаціонарі.

Після миття рук лікареві належить одягнути стерильні рукавички, обробити руки спиртом, після чого можна приступати до операції. Упродовж усього прийому рукавички не знімаються. Перед проведенням чергової амбулаторної операції лікар миє руки проточною водою з калійним милом та протирає їх спиртом.

Якщо передбачається «чиста» амбулаторна операція на м'яких тканинах обличчя, слід вимити руки за загальновідомим способом Спасокукоцького - Кочергіна в 0,5% розчині аміаку (по 2,5 хв. почергово у двох порціях цього розчину), а потім витерти руки стерильною серветкою та обробити їх протягом 3-5 хв. етиловим спиртом.

Останнім часом для оброблення рук використовують такі дитергенти: 0,5% спиртовий розчин хлоргексидину біглюконату, 3% водний розчин новосепту, 1% розчин дегміну або детміциду, 0,02% спиртовий розчин діоциду, розчин С4-первомуру (пероксид водню з мурашиною кислотою). Застосовують також ОП-7 «Hoвocть'ahg», рокол. Однак усі ці заходи не гарантують 100% стерильності, і тому хірурги після оброблення рук обов'язково користуються рукавичками (гумовими, латексними та ін.).

Операційне поле тепер нерідко обробляють за видозміненим методом Гросіха - Філончикова: дворазове оброблення 70% спиртом та змазування 2-5% розчином йоду. Можна використати ще і йодонат, йодоперон, 1% розчин дегміцину, 1% розчин рокану, 2,4% розчин С4-ПЄРВОМУРУ, 0,5% спиртовий розчин хлоргексидину біглюконату, гібітан (3-4 хв.), стериліум, бактолан, бетадин та ін. У невідкладних випадках можна обробити руки та операційне поле 96% етиловим спиртом (1-3 хв.), а потім одягнути стерильні рукавички (М. П. Черенько, 1999; В. М. Демидов, 1999).

Оброблення рук діоцидом: у його розчині (1 : 300-1 : 5000), налитому в емальований таз, за допомогою серветки обробляють руки протягом З хв., а потім їх витирають та упродовж 2 хв. протирають спиртом.

Оброблення рук С4-первомуром: вимиті (за допомогою мила без щітки) протягом 1 хв. руки насухо витирають стерильною серветкою, потім упродовж 1 хв. обробляють в емальованому тазі у 2,4% розчині первомуру та знову витирають.

Оброблення рук новосептом: у 3% його розчині протирають руки (у тазі) спочатку однією, а потім другою поролоновими губками. Спирт для дублення шкіри не використовують.



Оброблення рук ультразвуком: після миття рук милом під краном їх занурюють у спеціальну ванну з антисептиком (наприклад, гібітаном) і вмикають ультразвуковий апарат. Через 30 секунд руки стають стерильними.




База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка