Тема Властивості збудливих тканин. Будова клітинної мембрани. Канали. Насоси. Біопотенціали. Теоретичні питання заняття




Сторінка1/8
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.29 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8


Тема 1. Властивості збудливих тканин. Будова клітинної мембрани. Канали. Насоси. Біопотенціали.
1. Теоретичні питання заняття

    1. Поняття про збудливі тканини.

    2. Збудження - універсальний прояв життєдіяльності, ознаки збудження.

    3. Подразливість, збудливість як основа реакції тканини на подразнення.

    4. Подразнення як фактор впливу зовнішнього середовища на організм.

    5. Поняття про пряме та непряме подразнення.

    6. Особливості механічного, хімічного, теплового та електричного подразнення.

    7. Збудливість. Поріг подразнення як міра збудливості.

    8. Сучасні уявлення про будову та функції клітинних мембран.

    9. Рецептори мембран, їх функції.

    10. Транспорт іонів через мембрани. Іонні канали мембран, їх види, функції, значення в оцінці дії медикаментів (Б.І.Ходоров, П.Г.Костюк).

    11. Іонні насоси мембран, їх функції. Іонні градієнти клітини – іонна асиметрія. Натрій-калієвий насос.

    12. Електричні явища в збудливих тканинах.

    13. Ситуаційні задачі.

    14. Тестування за системою „Крок-1”.

2. Практична робота

Тема: Приготування нервово-м’язового препарату та дослідження відповіді живої тканини на подразнення.

Обладнання: ножиці, пінцет, зонд, пробкова дощечка, серветки, розчин Рінгера, електростимулятор, голчасті електроди. Об’єкт дослідження – жаба.

Порядок виконання роботи

Приготувати нервово-м’язовий препарат. Декапітувати жабу, тобто відрізати жабі верхню щелепу каудальніше очей. Зондом зруйнувати спинний мозок. Ножицями перерізати хребет приблизно посередині тулуба і відділити верхню половину тіла. Видалити залишки нутрощів пінцетом і ножицями. Захопити однією рукою через серветку залишок хребта, а другою - край шкіри зі спини і зняти шкіру з обох лапок. Обережно ножицями вирізати куприкову кістку (уростиль), потім, не пошкоджуючи сідничного нерва, розрізати хребет й інші тканини по середній лінії, щоб відділити одну лапку від другої. Відпрепарувати сідничний нерв, залишаючи шматочок хребта і стегнову кістку. Перерізати ахіловий сухожилок, відпрепарувати камбалоподібний м’яз. Одержуємо препарат з камбалоподібного м’яза, сідничного нерва та стегнової кістки. Щоб нерв і м’яз не висихали, необхідно періодично зрошувати їх розчином Рінгера.

Отримати відповідь живої тканини на подразнення. Зафіксувати нервово-м’язовий препарат затискачем за стегнову кістку та покласти нерв на м’яз, щоб він не висихав. Потім послідовно наносити наступні подразнення:

- електричне: нерв покласти на електроди; електростимулятор приєднати до електромережі, виставити параметри стимула: тривалість - 0,5 мс, амплітуда стимула – 2 В; включити прилад, перемикач "вид роботи" перемикнути на "внутр."; спостерігати реакцію;

- механічне: спочатку ущипнути пінцетом нерв (непряме подразнення), потім м’яз (пряме подразнення); спостерігати реакцію;

- теплове: підігріти зонд та прикласти до нерва; спостерігати реакцію м’яза;

- хімічне: покласти на ділянку нерва декілька кришталиків кухонної солі; спостерігати реакцію.

Визначити величину порога подразнення і збудливість нерва і м’яза.

Нерв покласти на електроди. Електростимулятор включити в електричну мережу, виставити параметри стимулу: тривалість - 0,5 мс, амплітуда стимулу - 0 В. Включити прилад, вимикач "вид роботи" переключити на "внутр.". Поступово збільшувати силу (амплітуду) стимулу до величини, при якій виникає мінімальне скорочення м’яза (непряме подразнення м’яза).

Прикласти електроди до м’яза і знайти за вольтметром найменшу силу подразнення, яка викликає скорочення (пряме подразнення м’яза).

3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи

1. Результати досліджень записати в протокол.

2. Намалювати схематичний рисунок нервово-м’язового препарату.

3. Зробити висновки про те, який із подразників адекватний і чому?

4. Порівняти величини порогів подразнення і збудливість при прямому подразненні м’яза й при непрямому подразненні .

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю

Тестування за системою „Крок-1”




1. В експерименті на ізольованій будливій клітині необхідно отримати збільшення мембранного потенціалу спокою (гіперполяризацію). Для цього доцільно викликати активацію таких іонних каналів:

A. Калієвих

B. Натрієвих

C. Калієвих та натрієвих

D. Кальцієвих

E. Натрієвих та кальцієвих

2. Унаслідок блокади іонних каналів мембрани клітини її потенціал спокою зменшився з -90 до -70 мВ. Які канали заблоковані?

A. Калієві

B. Натрієві

C. Кальцієві

D. Магнієві

E. Хлорні

3. Що таке iнактивацiя Na+-каналiв?

A. Припинення проникливостi мембрани для Nа+


B. Збiльшення проникливостi мембрани для Nа+

C. Лавиноподiбний вхiд Nа+ у клiтину

D. Змiна полярностi клiтини

E. Вихiд Nа+ з клiтини

4. У збудливій клітині заблокували іонні канали, внаслідок чого клітина з часом повністю втратила потенціал спокою. Які канали заблокували?

A. Калієві

B. Натрієві

C. Калієві та натрієві

D. Хлорні

E. Кальцієві

5. У збудливій клітині заблокували іонні канали. Це не змінило суттєво рівень потенціалу спокою, але

клітина втратила здатність до генерації ПД. Які канали заблокували?

A. Натрієві

B. Калієві

C. Натрієві та калієві

D. Хлорні

E. Кальцієві

Ситуаційна задача

1. Що відбудеться з мембранним потенціалом спокою, якщо всередині аксона:

1) зменшити концентрацію іонів К+?,

2) збільшити концентрацію іонів К+?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема 2. Мембранний потенціал спокою. Потенціал дії. Іонна природа біопотенціалів

1. Теоретичні питання заняття


    1. Мембранний потенціал спокою (МПС), методи реєстрації, параметри МПС, механізми виникнення.

    2. Фізіологічна роль МПС. Досліди Гальвані та Альдіні.

    3. Потенціал дії (ПД), методи реєстрації, фази ПД, параметри ПД.

    4. Фізіологічна роль ПД. Дослід Маттеучі.

    5. Сучасні уявлення про механізми виникнення біопотенціалів (Коуел, Кертіс, Хакслі, Ходжкін, Катц).

    6. Зміни збудливості клітини під час розвитку ПД. Періоди абсолютної та відносної рефрактерності, механізми їх розвитку, фізіологічна роль.

    7. Лабільність.

    8. Ситуаційні задачі.

    9. Тестування за системою „Крок-1”.

2. Практична робота №1

Тема: Електричні явища в живих тканинах.

Обладнання: ножиці, пінцет, зонд, пробкова дощечка, штатив з двома тримачами, штатив з мідним і цинковим стержнями, мідний та скляний гачки, нитки, електростимулятор, голчасті електроди, серветки, розчин Рінгера. Об’єкт дослідження – жаба.

Порядок виконання роботи

Дослід Гальвані. Виготовити препарат: тушку жаби. Для цього декапітувати жабу, тобто відрізати жабі верхню щелепу каудальніше очей. Зондом зруйнувати спинний мозок. Ножицями перерізати хребет приблизно посередині тулуба й відділити верхню половину тіла. Видалити залишки нутрощів пінцетом і ножицями. Захопити однією рукою через серветку залишок хребта, а другою - край шкіри зі спини, зняти шкіру з обох лапок.

Підвести мідний гачок під поперекове сплетіння та підвісити тушку жаби за допомогою цього гачка на мідному стержні так, щоб лапки торкалися цинкового стержня. Спостерігати здригання обох лапок у результаті скорочення м’язів.



Другий дослід Гальвані (без металів), або дослід Альдіні. Користуючись тушкою з попереднього досліду, з однієї задньої лапки приготувати реоскопічну лапку. Для цього відпрепарувати сідничний нерв до колінного суглоба, відрізати м’язи стегна, але зберегти стегнову кісточку, колінний суглоб, усі м’язи гомілки і стопи. На м’язах стегна другої лапки зробити невеликий поперечний розріз. Скляним гачком накинути нерв першої (реоскопічної) лапки на м’язи стегна другої лапки так, щоб він одночасно торкнувся пошкодженої і непошкодженої ділянок м’язів стегна другої лапки. При цьому спостерігати скорочення першої реоскопічної лапки.

Дослід вторинного скорочення Маттеучі. З другої задньої лапки приготувати реоскопічну лапку. Закріпити стегнові кісточки обох лапок (реоскопічних) у тримачах штатива. Нерв першої лапки помістити на електроди, а нерв другої лапки накинути на литковий м’яз першої. Спостерігати як при подразненні нерва першої лапки електричним струмом скорочуються м’язи першої і другої реоскопічних лапок, у результаті цього скорочення обидві лапки здригаються.

Міцно перев’язати ниткою нерв другої лапки. При подразненні нерва першої лапки м’яз першої реоскопічної лапки продовжуватиме скорочуватись, а м’яз другої лапки не буде скорочуватися. Це доводить те, що нерв другої лапки подразнюється струмом дії, який виникає в м’язі першої реоскопічної лапки під час його збудження, а не електричним струмом від електростимулятора.


3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи

1. Зробити схематичні малюнки до кожного досліду.

2. Результати досліджень записати в протокол.

3. Зробити висновки про те, які досліди доводять існування біострумів.









______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Практична робота №2

Тема: Реєстрація імпульсної активності клітин Пуркін’є.

Обладнання: двопроменевий катодний осцилограф, магнітофон, магнітна стрічка із записом біострумів. Об’єкт дослідження – кішка.

Порядок виконання роботи

Ознайомлення з методикою позаклітинної мікроелектродної реєстрації потенціалів дії клітин Пуркін’є кори мозочка. Попередньо у гострому досліді на наркотизованій кішці були зареєстровані потенціали дії клітин Пуркін’є кори мозочка. Біоструми реєструвались за допомогою скляних електродів, заповнених 3-молярним розчином хлориду калію. Товщина кінчиків електродів складала 1-3 мікрона, опір - 15-30 МОм.

Після підсилення біострумів підсилювачами УБПІ-02 вони подавались на вхід магнітофону і записувались на магнітній стрічці. Підключення магнітофона до двопроменевого катодного осцилографа СО-18 дозволяє спостерігати на екрані, а також фотографувати струми дії клітин Пуркін’є кори мозочка при різних швидкостях розгортки променя та точно визначити їх параметри.



Реєстрація потенціалів дії клітин Пуркин’є кори мозочка. Спостерігати потенціали дії клітин Пуркін’є кори мозочка на екрані осцилографа при різних швидкостях розгортки променя у стані спонтанної активності.

Реєстрація зміни активності клітин Пуркин’є кори мозочка. Спостерігати зміни активності клітин Пуркін’є кори мозочка при подразненні хвостатого ядра базальних гангліїв.

3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи

1. Перемалювати зображення потенціалу дії клітин Пуркін’є кори мозочка з екрана осцилографа при великій швидкості розгортки променя та позначити фази потенціалу дії.

2. Зробити схематичний малюнок гальмівної паузи в активності клітин Пуркін’є кори мозочка, яка виникає при подразненні хвостатого ядра базальних гангліїв.

3. Зробити висновки про те, який вплив здійснюють базальні ганглії на активність клітин Пуркін’є кори мозочка.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю

Тестування за системою „Крок-1”


1. Необхідно у хворого оцінити

рівень збудливості нерва. Для цього доцільно визначити для нерва величину:

  1. Порогової сили подразника

  2. Потенціалу спокою

  3. Критичного рівня деполяризації

  4. Амплітуди потенціалу дії

  5. Тривалості потенціалу дії



2. Що виникне у збудливiй тканинi при пороговому подразненнi?

  1. Локальний потенцiал

  2. Мембранний потенцiал спокою

  3. Потенцiал дiї

  4. Метаболiчний потенцiал

  5. Альтерацiйний потенцiал



3. Яке явище лежить в основi деполяризацiї мембрани?

  1. Збiльшення мембранного потенцiалу

  2. Інактивацiя Nа+-каналiв

  3. Гальмування роботи селективного фiльтру

  4. Збiльшення проникливостi мембрани для Nа+

  5. Усi вiдповiдi вiрнi

4. Лабiльнiсть тканини залежить вiд:

  1. Величини мембранного потенцiалу

  2. Довжини мiофiбрил

  3. Активностi АТФ-ази

  4. Сили подразнення

  5. Тривалостi абсолютної рефрактерної фази

5. Який експериментальний дослiд пiдтверджує наявнiсть струму дiї?

  1. Дослiд Гальванi

  2. Дослiд Маттеучi

  3. Дослiд Альдiнi

  4. Дослiд Вольта

  5. Усi вiдповiдi вiрнi

Ситуаційні задачі

1. Визначте величину мембранного потенціалу спокою нерва, якщо критичний рівень деполяризації складає «-50 мВ», а поріг подразнення – 15 мВ. Намалюйте мембранний потенціал спокою нерва. Схематично позначте величини: критичний рівень деполяризації (КРД), мембранний потенціал спокою (МПС), поріг подразнення.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Нервове волокно, яке помістили в безсольове середовище, не збуджується при подразненні будь-якої сили. Поясніть чому.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


3. Якщо абсолютна рефрактерна фаза нервового волокна дорівнює 1 мс, то яка при цьому може бути максимальна частота імпульсації?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


4. Як зміниться збудливість тканини, якщо мембранний потенціал виріс на 20%, а критичний рівень деполяризації на 30%? Вихідні величини Е0 = - 90 мВ, Ек = 60 мВ.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



Тема 3. Фази збудливості. Подразнююча дія постійного струму на збудливі тканини

1. Теоретичні питання заняття

    1. Зміни мембранного потенціалу при дії постійного електричного струму як подразника.

    2. Значення параметрів електричних стимулів для збудження клітини (направлення, сила, тривалість, швидкість зростання імпульсу).

    3. Фізичний та фізіологічний електротон.

    4. Полярний закон.

    5. Локальна відповідь. Критичний рівень деполяризації. Поріг деполяризації як міра збудливості.

    6. Катодична депресія. Акомодація тканин.

    7. Залежність між силою і часом дії подразника. Реобаза. Корисний час. Хронаксія.

    8. Дія постійного струму на збудливі тканини, використання його у клінічній практиці (гальванізація, фармакологічний електрофорез, знеболення).

    9. Значення законів подразнення для фізіотерапії та електродіагностики.

    10. Роль мікрострумів у розвитку патології в ротовій порожнині (гальванізм).

    11. Тестування за системою „Крок-1”.

    12. Ситуаційні задачі.


2. Практична робота

Тема: Залежність між силою та часом дії подразнення.

Обладнання: ножиці, пінцет, зонд, пробкова дощечка, електростимулятор, серветки, розчин Рінгера. Об’єкт дослідження – жаба.

Порядок виконання роботи

Приготування препарату. Приготувати препарат - реоскопічну лапку жаби. Прикріпити рескопічну лапку за колінний суглоб до пробкової дощечки. Нерв покласти на електроди, підключені до електростимулятора. Запобігати висиханню нерва шляхом зрошування його розчином Рінгера.

Визначення сили стимула в залежності від часу дії подразнення. Електростимулятор підключити до електромережі, виставити найменші значення тривалості й амплітуди стимула. Включити прилад, перемикач "вид роботи" перемикнути на "внутр.". Поступово збільшувати силу (амплітуду) стимулів до величини, при якій виникне мінімальне скорочення реоскопічної лапки. Повторити дослід при більших значеннях тривалості стимулів.
3. Рекомендації щодо оформлення результатів практичної роботи

1. Отриманіі величини сили та тривалості стимулів записати у таблицю:



№ досліда

Величина тривалості стимула

Величина амплітуди стимула

1







2







3







4







5







2. Проаналізувати отримані дані й побудувати графік залежності між силою подразника та часом його дії, необхідним для виникнення збудження в реоскопічній лапці.

3. Зробити висновки про залежність між силою та часом дії подразнення.



_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________________
4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю

Тестування за системою „Крок-1”


1. Зниження фiзiологiчних властивостей м’яза пiд катодом при тривалiй дiї сильного постiйного струму це:

A. Кателектротон

B. Анелектротон

C. Катодична депресiя

D. Фiзичний електротон

E. Хронаксiя

2. Що є основою акомодацiї тканини?

A. Пiдвищення амплiтуди потенцiалiв дiї

B. Зникнення мембранного потенцiалу

C. Пiдвищення проникливостi мембрани для Na+

D. Припинення роботи Са++-каналiв

E. Інактивацiя Na+-каналiв i пiдвищення проникливостi мембрани для К+

3. Струми надвисокої частоти (НВЧ), що застосовуються у фізіотерапії не викликають збудження, а викликають тільки тепловий ефект. Як можна пояснити це явище?

А. Стимул попадає у фазу субнормальної рефрактерності

В. Інтенсивність стимулу менше порогової величини

С. Стимул попадє в фазу абсолютної рефрактерності

D. Тривалість стимулу менше корисного часу

Е. Розвивається акомодація

4. Мiнiмальна сила, що викликає максимальне скорочення м’яза, це:

A. Хронаксiя

B. Реобаза

C. Корисний час

D. Мiнiмальний порiг подразнення

E. Максимальний порiг подразнення

5. У пацієнта після повторного протезування зубів виникла сухість і металічний присмак у роті, спотворення смаку, запалення слизової язика і ясен. Найбільш вірогідною причиною є:

A. Явища гальванізму

B. Пошкодження чутливих нервових волокон

C. Застосування неякісної пластмаси

D. Занесення інфекції

E. Пошкодження смакових рецепторів

Ситуаційні задачі

1. Як зміниться електричний заряд мембрани клітини, якщо на неї подіяти допороговим подразником: 1) менше половини порога; 2) більше половини порога. Відповідь зобразіть графічно, поясніть.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Як зміниться електричний заряд мембрани клітини, якщо на неї подіяти: 1) пороговим та 2) надпороговим подразниками? Відповідь зобразіть графічно, поясніть.

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


3. Визначте величину мембранного потенціалу спокою нерва, якщо критичний рівень деполяризації складає «-50 мВ», а поріг подразнення – 15 мВ. Намалюйте біоструми нерва. Схематично позначте величини: критичний рівень деполяризації (КРД), мембранний потенціал спокою (МПС), поріг подразнення.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Тема 4. Проведення збудження нервовими волокнами та через нервово-м’язовий синапс
1. Теоретичні питання заняття

    1. Фізіологічні властивості нервових волокон (збудливість, провідність, рефрактерність, лабільність).

    2. Механізми проведення нервового імпульсу мієліновими та безмієліновими волокнами.

    3. Закономірності проведення збудження мієліновими та безмієліновими волокнами.

    4. Фактори, які визначають швидкість проведення збудження нервовими волокнами.

    5. Характеристика нервових волокон типу А, В, С.

    6. Нервово-м’язовий синапс, його будова, функції.

    7. Механізм хімічної передачі збудження через нервово-м’язовий синапс. Потенціал кінцевої пластинки (ПКП).

    8. Фізіологічні механізми блокади нервово-м’язової передачі. Міорелаксанти.

    9. Закономірності проведення збудження через нервово-м’язовий синапс.

    10. Ситуаційні задачі.

    11. Тестування за системою „Крок-1”.

2. Практична робота

Тема: Дослідження законів проведення збудження.

Обладнання: стимулятор ICE-IM, вилочкові подразнюючі електроди, скляні гачки, набір для препарування, дощечка, розчин Рінгера, піпетка, шприц, 2% розчин діплацину, жаба.

Порядок виконання роботи

Дослідження ізольованого проведення збудження волокнами нервів.

Приготувати препарат – реоскопічну лапку жаби. Скляним гачком розділити сідничний нерв у місці його виходу із хребта на окремі гілочки. Помістити препарат на дощечку та прикріпити на ній електроди.

Помістити на електроди окремі гілочки сідничного нерва, які іннервують різні групи м’язових волокон та провести їх подразнення струмом невеликої надпорогової сили. Спостерігати які групи м’язових волокон скорочуються.

Дослідження механізмів проведення збудження через нервово-м’язові синапси. Дещо підняти шкіру на спині жаби, ввести підшкірно 0,3-0,5 мл 2% розчину діплацину. Через 7-10 хвилин декапітувати жабу та зруйнувати спинний мозок.

Покласти жабу на препарувальну дощечку, оголити на одній із задніх лапок сідничний нерв та камбалоподібний м’яз.

Розмістити подразнюючі електроди на камбалоподібний м’яз, а потім на сідничний нерв, провести пряме та непряме подразнення м’яза електричними імпульсами різної амплітуди. Прослідкувати за результатами прямого і непрямого подразнення м’язів.

3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи

1. Вказати чи скорочуються при подразненні різних гілочок нерва різні групи м’язових волокон, чи ті ж самі.

2. У висновках відповісти на запитання: чи викликають нервові імпульси, які розповсюждуються по одному із волокон нерва, збудження в інших його волокнах.

3. Вказати в протоколі ефект прямого і непрямого подразнення досліджуваного м’яза жаби після введення в організм 2% розчину діплацину.

4. У висновках відповісти на наступні запитання: як діє діплацин на нервово-м’язові синапси і чим обумовлена ця дія.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю

Тестування за системою „Крок-1”

1. Жінці 52 років перед видаленням зуба зробили ін’єкцію місцевого анестетику. Знеболюючий механізм дії цього препарату полягає у порушенні в нервових волокнах:

A. Фізіологічної цілісності

B. Ізольованого проведення збудження

C. Анатомічної цілісності

D. Функціонування мікротрубочок

E. Аксонного транспорту

2. В експерименті після обробки нервово-м’язового препарату жаби курареподібною речовиною скорочення м’яза у відповідь на електричну стимуляцію нерва зникли. Яка функція клітинної мембрани м’яза порушується цими препаратами?

A. Створення бар’єру між середовищем клітини та навколишньою міжклітинною рідиною

B. Підтримання внутрішньої структури клітини, її цитоскелета

C. Зміна проникності для різних речовин

D. Рецепція медіаторів у нервово-м’язовому синапсі

E. Створення електричних потенціалів по обидва боки мембрани

3. В експерименті на нервово-м’язовому препараті жаби вивчають одиночні скоророчення м’яза у відповідь на електричну стимуляцію нерва. Як зміняться скорочення м’яза після обробки препарату курареподібною речовиною?

A. Зникнуть

B. Збільшиться сила

C. Збільшиться тривалість

D. Зменшиться тривалість

E. Не зміняться

4. Після введення людині курареподібної речовини виникає розслаблення всіх скелетних м’язів. Що є причиною цього?

A. Блокада Н-холінорецепторів постсинаптичної мембрани

B. Порушення виділення ацетилхоліну

C. Блокада Са+2 – каналів пресинаптичної мембрани

D. Порушення синтезу холінестерази

E. Порушення синтезу ацетилхоліну

5. У стоматологічній практиці застосовують місцеві анестетики, які блокують такі іонні канали:

A. Натрієві

B. Калієві

C. Швидкі кальцієві

D. Повільні кальцієві

E. Хлорні


Ситуаційні задачі

1. Нервове волокно ділиться на дві гілочки, одна з яких має більший діаметр. Якою з цих гілочок поширюватиметься потенціал дії, що підійшов до розгалуження волокна?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. В ділянку нервово-м’язового синапса ввели блокатор кальцієвих каналів і проводять електростимуляцію нервового закінчення цього синапса. Встановлено, що в такій ситуації на постсинаптичній мембрані потенціал кінцевої пластинки не виникає, чому?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Тема 5. Властивості і механізми скорочення скелетних м’язів

1. Теоретичні питання заняття

  1. Фізіологія м’язів.

  2. Механізм скорочення і розслаблення скелетних м’язів. Механізми поєднання збудження та скорочення у м’язових волокнах.

  3. Функції і властивості скелетних м’язів. Типи м’язових волокон.

  4. Типи скорочення скелетних м’язів залежно від частоти подразнення: одиночне та тетанічне скорочення як результат суперпозиції одиночних м’язових скорочень (Гельмгольц).

  5. Праці М.Є. Введенського про оптимум і песимум сили та частоти подразнення.

  6. Типи скорочення скелетних м’язів залежно від зміни їх довжини й напруження: ізометричні, ізотонічні, ауксотонічні, концентричні, ексцентричні.

  7. Залежність між довжиною м’язового волокна та його напруженням.

  8. Залежність між швидкістю скорочення м’язів та їх навантаженням.

  9. Ритмічні скорочення м’язів у цілісному організмі людини. Нейромоторні одиниці.

  10. Потенціал дії цілісних нервів і м’язів на відміну від мембранного потенціалу дії. Механізм формування і властивості потенціалу дії цілісних нервів і м’язів. Електроміографія, механізм формування електроміограм.

  11. Поняття про абсолютну й питому силу м’яза. Робота м’язів. Статична й динамічна діяльність людини, працездатність. Динамометрія.

  12. Енергетика м’язового скорочення.

  13. Гладкі м’язи, їх типи. Поєднання збудження і скорочення в гладких м’язах. Особливості механізму скорочення гладких м’язів.

  14. Тестування за системою „Крок-1”.

  15. Ситуаційні задачі.

2. Практична робота

Тема: Визначення абсолютної сили м’язів кисті.

Обладнання: кистьовий динамометр, секундомір. Об’єкт дослідження – людина.

Порядок виконання роботи

Визначення абсолютної сили м’язів. Обстежуваний, стоячи, відводить витягнуту руку з динамометром в бік під прямим кутом до тулуба. Друга рука повинна бути опущена та розслаблена. За сигналом обстежуваний виконує максимальне зусилля на динамометрі п’ять разів. Силу м’язів оцінюють за кращим результатом.

________________________________________________________________________________________________________________________________________


Визначення рівня працездатності.

Обстежуваний десятикратно вимірює силу м’язів кисті з інтервалом в 5 сек. Результати записують.




п/п

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Показник динамометра






























Рівень працездатності м’язів визначають за формулою:



P – рівень працездатності; f – показник динамометра
Визначення показника зниження працездатності

Обчислення проводять за формулою:



S – показник зниження працездатності м’язів, f1 – величина початкової динамометрії, f min – мінімальна величина зусилля, f max – максимальна величина зусилля.
3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи

В протокол внести показники абсолютної сили м’язів, рівня працездатності та його зниження. Дати оцінку одержаним результатам, зробити висновки.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю.

Тестування за системою „Крок-1”


1. Роль Са++ в м’язовому скороченнi:

А. Гальмує роботу Nа++-насоса

В. Викликає розпад АТФ

С. Сприяє взаємодiї мiозину з актином завдяки активацiї тропонiн-тропомiозинової системи

D. Викликає утворення тропомiозину

E. Ущiльнює Z-мембрани

2. В эксперименті до м’яза, взятого з сечовода тварини, підвішують вантаж. М’яз розтягується і залишається в такому стані при від’єднанні вантажа. Яку властивість демонструє даний експеримент?

А. Автоматію

В. Пластичність

С. Эластичність

D. Скоротливість

Е. Розтяжність

3. Яке електричне явище можна виявити у клітинах м’яза на першій стадії після денервації, поки бездіяльність не призведе до його атрофії?

А. Локальний потенціал

В. Альтераційний потенціал

С. Пасивну деполяризацію

D. Спонтанні потенціали дії (потенціали фібриляції)

E. Гіперполяризацію

4. Яким буде скорочення м’язів верхньої кінцівки при утриманні (але не переміщенні) вантажу в певному положенні?

A. Ізометричним

B. Ізотонічним

C. Ауксотонічним

D. Концентричним

E. Ексцентричним

5. В експерименті подразнюють скелетний м’яз серією електричних імпульсів. Який вид м’язового скорочення буде виникати, якщо кожний наступний імпульс припадає на період скорочення поодинокого м’язового скорочення?

  1. Суцільний тетанус

  2. Зубчастий тетанус

  3. Асинзхронний тетанус

  4. Серія поодиноких скорочень

  5. Контрактура м’яза


Ситуаційна задача

1. Порушення яких процесів у м’язах призводить до розвитку контрактури в процесі їх роботи? Дайте визначення.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тема 6. Узагальнююче заняття з фізіології збудливих структур

Практичні навички

Розраховувати та оцінювати величину мембранного потенціалу спокою, амплітуду ПД нервових і м’язових волокон, малювати схеми графіків їх реєстрації, визначати та розраховувати поріг деполяризації, швидкість проведення збудження по цих структурах.



Розраховувати й графічно зображувати типи скорочення м’язів залежно від частоти їх подразнення, пояснювати механізми скорочення і розслаблення м’язів, нервово-м’язового передавання збудження та вплив різних чинників на ці процеси.

Основні схеми, які повинні уміти малювати та пояснювати студенти

  1. Схеми розвитку в часі мембранного потенціалу спокою і потенціалу дії.

  2. Схема, що ілюструє як змінюється значення мембранного потенціалу спокою в разі деполяризації і гіперполяризації клітинної мембрани.

  3. Схема змін збудливості клітин під час розвитку потенціалу дії.

  4. Схема, що пояснює механізми змін збудливості клітин під час дії на них різних чинників.

  5. Схема, що пояснює значення сили електричного подразнення для виникнення в клітині потенціалу дії.

  6. Схема, що пояснює механізм проведення потенціалу дії безмієліновим нервовим і м’язовим волокнами.

  7. Схема, що пояснює особливості механізму проведення потенціалу дії мієліновим нервовим волокном.

  8. Схема, що пояснює будову нервово-м’язового синапсу та механізми проведення через нього збудження;

  9. Схеми одиночного й тетанічного скорочень.

  10. Схема, що пояснює механізми м’язового скорочення.

  11. Схеми дослідів Гальвані, Альдіні, Маттеучі.

Теоретичні питання

  1. Cучасні уявлення про будову та функції мембран. Активний та пасивний транспорт. Канали та насоси.

  2. Мембранний потенціал спокою, механізми походження, його параметри. Фізіологічна роль.

  3. Потенціал дії, його електрогенез і параметри. Фізіологічна роль. Тривалість, амплітуда потенціалу дії нервового волокна.

  4. Дія постійного струму на збудливі тканини. Фізичний і фізіологічний електротон.

  5. Катодична депресія. Акомодація тканин.

  6. Збудливість. Критичний рівень деполяризації, поріг деполяризації клітинної мембрани.

  7. Зміни збудливості клітини під час розвитку одиночного потенціалу дії.

  8. Залежність мембранного потенціалу від дії різної сили та тривалості постійного струму:
    а) при дії катоду, що по силі складає 40%, 60% порогової величини;
    б) при дії катоду порогової та надпорогової сили.

  9. Закономірності проведення збудження нервовими волокнами.

  10. Механізм передачі збудження через нервово-м’язовий синапс.

  11. Спряження збудження та скорочення.

  12. Механізм м’язового скорочення.

  13. Види м’язових скорочень. Одиночне м’язове скорочення.

  14. Тетанус. Види, умови утворення. Вчення М.Є.Введенського про оптимум і песимум частоти та сили подразнення.

  15. Лабільність.

  16. Корисний час. Хронаксія. Клінічне значення.

  17. Сила та робота м’язів. Поняття про працездатність.

Література

Основна:

  • Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. закладів /В.Г. Шевчук, В.М. Мороз, С.М.Бєлан, М.Р.Гжегоцький, М.В.Йолтухівський; за редакцією В.Г.Шевчука.ї Вінниця: Нова Книга, 2012.- 448 с.

  • Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини: Підручник /Переклад з англ. Наук. ред. перекладу М. Гжегоцький, В. Шевчук, О. Заячківська.- Львів: БаК, 2002.-767 с.

  • Фізіологія людини/Гжегоцький М.Р., Філімонов В.І., Петришин Ю.С., Мисаковець О.Г./ Київ-Книга плюс.- 2005 р.- 496 с.

  • Нормальна фізіологія: Підручник / Кол. авторів; За ред: В.І.Філімонова.- К.: Здоров’я, 1994.- 608 с.

  • Посібник з нормальної фізіології / За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г. Наливайка.–К.: Здоров’я,1995.-С.5–47.

  • Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого. - М.: Медицина, 1985. – 554с.

  • Физиология человека /Под ред. Е.Б. Бабского. - 1972.- М.: Медицина, 1972.– 656 с.

  • Практикум по нормальной физиологии / Под ред. Н.А. Агаджаняна и А.В. Коробкова. – М.: Высш. шк., 1983. – 328 с.

  • Конспект лекцій.


Тема 7. Визначення часу рефлексу та аналіз рефлекторної дуги
1. Теоретичні питання заняття

  1. Біологічна регуляція. Рівні регуляції функцій в організмі. Контури біологічної регуляції. Регульовані параметри. Види регуляції функцій в організмі за способом передачі інформації (нервова, гуморальна), їх характеристика.

  2. Поняття про функціональну систему.

  3. Нейрон як структурно-функціональна одиниця ЦНС. Види нейронів, їх функції.

  4. Нейроні ланцюги, їх функції. Процеси збудження та гальмування в ЦНС.

  5. Рефлекторний принцип діяльності ЦНС. Рефлекс як елементарна реакція організму.

  6. Рефлекторна дуга; її функціональна та структурна організація згідно нейронної теорії.

  7. Механізми кодування та передачі інформації у рефлекторній дузі. Роль рецепторів.

  8. Роль зворотної аферентації.

  9. Тестування по системі „Крок-1”.

  10. Ситуаційні задачі.


2. Практична робота

Тема: Визначення часу рефлексу та аналіз рефлекторної дуги.

Обладнання: жаба, ножиці, зонд, пінцет, штатив з кулачком та затиском, 0,5% розчин сірчаної кислоти, шматочки фільтрувального паперу.

Порядок виконання роботи

Відрізати жабі верхню щелепу каудальніше очей. Підвісити її за нижню щелепу до штатива затиском або за гачок. Постійно зволожувати шкіру жаби, опускаючи її в банку з водою, не змочуючи мозок.



Викликати в жаби наступні рефлекси. Рефлекс потирання. Фільтрувальний папір, змочений 0,5% розчином сірчаної кислоти, прикласти на задню поверхню стегна – жаба буде намагатися зняти папір. Після кожного прикладання до шкіри кислоти, опускати жабу в банку з водою для змивання кислоти.

Рефлекс згинання. Щипнути жабу пінцетом за пальці задньої кінцівки – жаба зігне лапу.

Рефлекс охоплювання. Потирати пінцетом шкіру в самця між передніми лапками; як наслідок, вони будуть обхоплювати потираючий предмет.

Аналіз рефлекторної дуги.

Для цього завдання використати рефлекс потирання. Аналіз рефлекторної дуги здійснюється шляхом послідовного виключення її відділів.

Спочатку виключити рецептори, які розташовані в шкірі, шляхом її видалення. На звільнену від шкіри задню поверхню стегна прикласти змочений кислотою фільтрувальний папір – рефлексу не буде. На гомілку тієї ж кінцівки, де є шкіра, прикласти фільтрувальний папір, змочений 0,5% розчином сірчаної кислоти – рефлекс буде.

Потім зруйнувати аферентні та еферентні волокна, які розташовані в сідничному нерві – рефлексу не буде.

І, нарешті, зруйнувати спинний мозок (місце замикання дуги даного рефлексу) – рефлексу не буде.
3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи

Результати досліджень записати в протокол. Зробити висновки про необхідність цілісності рефлекторної дуги для здійснення рефлексу.



____________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________
4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
Намалювати схему рефлекторної дуги


Тестування за системою «Крок-1»

1. Вкажiть вiрну послiдовнiсть етапiв роботи функцiональної системи?

  1. Прийняття рiшення - передбачення майбутнього результату - аферентний синтез - еферентне збудження - зворотна аферентацiя

  2. Зворотна афферентацiя - еферентне збудження - передбачення майбутнього результату - аферентний синтез

  3. Аферентний синтез - прийняття рiшення - передбачення майбутнього результату - еферентне збудження - зворотна аферентацiя

  4. Еферентний синтез - прийняття рiшення - передбачення майбутнього результату - аферентне збудження - зворотна аферентацiя

  5. Еферентне збудження - передбачення майбутнього результату - прийняття рiшення - аферентний синтез - зворотна аферентацiя

2. Після тривалого тренування у спортсмена розвинулося втомлення з різким зниженням працездатності. У якій ланці рефлекторної дуги втомлення виникло в першу чергу?

  1. У нервових центрах.

  2. В аферентному провіднику.

  3. У рецепторах.

  4. В еферентному провіднику.

  5. У м'язах.

3. Доросла донька приїхала до матусі у гості. Вона не була голодною, але святково сервірований стіл, смачні пахощі пробудили апетит. Поясніть з позиції вчення П. К. Анохіна про структуру акту поведінки значення приказки “Апетит приходить під час їжі“ і назвіть компонент цієї структури, який у даному конкретному випадку викликав таку поведінку доньки.

  1. Домінантна мотивація.

  2. Обстановочна аферентація.

  3. Пусковий стимул.

  4. Пам`ять.

  5. Акцептор результату дії.

4. У людини внаслідок довільної затримки дихання на 40 с зросли частота серцевих скорочень та системний артеріальний тиск. Реалізація яких механізмів регуляції зумовлює зміни показників?

A. Безумовні симпатичні рефлекси

B. Безумовні парасимпатичні рефлекси

C. Умовні симпатичні рефлекси

D. Умовні парасимпатичні рефлекси

E. Безумовні периферичні

5. У чоловіка 33 років діагностовано прободіння шлунку й запалення очеревини, що призвело до напруження м’язів передньої черевної стінки “дошкоподібний живіт”. Який рефлекс забезпечує цей симптом?

A. Вісцеро-соматичний

B. Вісцеро-вісцеральний

C. Вісцеро-кутанний

D. Кутанно-вісцеральний

E. Сомато-вісцеральний








Тема 8. Збудження та гальмування в центральній нервовій системі

1. Теоретичні питання заняття

    1. Синапси ЦНС, їх будова, механізми передачі інформації. Нейромедіатори (ацетилхолін, норадреналін, допамін, гліцин, ГАМК, глутамат, серотонін, оксид азоту, інші) та нейромодулятори (нейропетиди).

    2. Збуджувальні синапси, їх нейромедіатори, циторецептори, розвиток збуджувального постсинаптичного потенціалу (ЗПСП), його параметри, фізіологічна роль.

    3. Особливості проведення збудження через синапс: однобічне проведення, синаптична затримка (час рефлексу), сумація збудження, посттетанічна потенціація, трансформація ритму, післядія, втома, чутливість до нейротропних речовин, згубний вплив наркотиків.

    4. Гальмівні синапси, їх нейромедіатори. Постсинаптичне гальмування, розвиток гальмівного постсинаптичного потенціалу (ГПСП). Пресинаптичне гальмування, механізми розвитку.

    5. Центральне гальмування (І.М.Сєченов, Гольц), його види (пряме, випереджаюче, реципрокне гальмування слідом за збудженням, зворотне, латеральне).

    6. Сумація збудження та гальмування нейронами ЦНС.

    7. Тестування за системою «Крок-1»

    8. Ситуаційна задача.

2. Практична робота

Тема: Гальмування. Просторова та часова сумація.

Обладнання: жаба, ножиці, зонд, пінцет, штатив, метроном, електричний стимулятор з електродами, 0,5% розчин сірчаної кислоти, шматочки фільтрувального паперу, 0,1%, 0,3%, 0,5% розчини соляної кислоти.

Порядок виконання роботи

Дослід Гольця. Підготувати спинальну жабу. Визначити час рефлексу Тюрка. Затиснути пінцетом передню лапку жаби і знову визначити час рефлексу.

Часова сумація. Для визначення часової сумації в ЦНС підготувати спинальну жабу й зафіксувати її в штативі. Визначити поріг подразнення для лапки на електричне подразнення і встановити силу струму на 10-40% нижче порогової величини, яка не викликає відповіді. Нанести повторне подразнення допороговою силою з частотою стимулів 50-70 Гц. При цьому виникає рефлекс – жаба, згинаючи лапку, знімає її з електродів.

Просторова сумація. Підготувати спинальну жабу й зафіксувати її в штативі. Шматочок фільтрувального паперу змочити у 0,5% розчині сірчаної кислоти і розташувати на шкірі стегна. Відмітити згинальну реакцію відповідної кінцівки. Змити кислоту, занурюючи жабу у воду. Встановити допорогову концентрацію кислоти. Інтервал між подразненнями повинен бути 2-3 хвилини. Змочити декілька фільтрувальних папірців і послідовно розташувати їх на стегно жаби до прояву згинальної реакції.
3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи

Результати досліджень записати в протокол. Зробити висновки про механізм збільшення часу рефлексу Тюрка або його повну відсутність у досліді Гольця. Пояснити механізми розвитку часової та просторової сумації.



____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю
Тестування за системою «Крок-1»

1. Внаслідок введення жабі розчину хімічної речовини, у відповідь на всі подразнення вона відповідає генералізованими судомами. Що було введено жабі?

A. Стрихнін

B. Адреналін

C. Ацетилхолін

D. Серотонин

E. Дофамін

2. В експерименті встановлено, що при збудженні мотонейронів м'язів-згиначів, гальмуються мотонейрони м'язів-розгиначів. Який вид гальмування лежить у основі цього явища?

A. Реципрокне

B. Гальмування слідом за збудженням

C. Пессимальне

D. Зворотнє

E. Латеральне

3. При обстеженні спортсмена після інтенсивного фізичного навантаження виявлено порушення координації рухів при збереженні сили скорочення м’язів. Причиною цього може бути зменшення швидкості проведення збудження:

A. Через центральні синапси

B. Через нервово-м’язові синапси

C. Еферентними нервами

D. Аферентними нервами

E. Провідними шляхами

4. Внаслідок фізичної роботи знизилась працездатність людини. Зміни у яких структурах, перш за все, є причиною втоми?

A. Нервові центри.

B. М’язи

C. Аферентні нерви

D. Еферентні нерви

E. Нервово-м’язові синапси

5. Проводять експеримент на спінальній жабі. Після збільшення площі шкіри, на яку діє розчин кислоти, час захисного згинального рефлексу зменшився з 10 до 6 секунд. Який з зазначених механізмів лежить в основі скорочення часу рефлексу?

A. Просторова сумація збудження.

B. Iррадіація збудження диверге-нтними нервовими ланцюгами

C. Часова сумація збудження

D. Принцип домінанти

E. Рециркуляція збудження



Ситуаційна задача

1. Спинальна жаба висмикує лапку з 1% р-ну кислоти через 2 секунди. Разом з тим реакція проходить значно пізніше чи зовсім не здійснюється, якщо другу лапку сильно стиснути пінцетом. Чим це пояснюється? Який механізм цього явища за сучасними уявленнями? Хто описав цей механізм?


____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тема 9. Властивості нервових центрів. Координація рефлекторної діяльності

1. Теоретичні питання заняття

  1. Нервові центри та їх фізіологічні властивості.

  2. Поняття про координацію рефлекторної діяльності.

  3. Дивергенція та конвергенція - структурно-функціональна передумова координації.

  4. Іррадіація та генералізація збудження.

  5. Рефлекси антагоністичні, союзні, синергічні, ланцюгові.

  6. Принцип загального кінцевого шляху; полегшення, оклюзія (М.Є. Введенський, Ч. Шеррінгтон).

  7. Принцип домінанти (О.О.Ухтомський), її властивості, стадії; значення як робочого принципу мозку.

  8. Сучасні уявлення про інтегративну діяльність мозку. Пластичність у нервовій системі.

  9. Рівні ЦНС, їх взаємодія при забезпечені пристосувальних реакцій організму.

  10. Тестування за системою «Крок-1».

  11. Ситуаційні задачі.

2. Практична робота

Тема: Іррадіація збудження.

Обладнання: ножиці, зонд, пінцет, штатив, 0,1%, 0,3%, 0,5%, 1% розчин соляної кислоти, 0,1% розчин стрихніну.

Порядок виконання роботи

Для визначення іррадіації збудження в ЦНС підготувати спинальну жабу і зафіксувати її в штативі. Подразнювати лапку щипками зростаючої сили і спостерігати за об’ємом рухів, які здійснює жаба у відповідь.

Ще один метод визначення іррадіації збудження в ЦНС можна здійснити шляхом занурювання лапки у розчини соляної кислоти зростаючої концентрації. При цьому також спостерігати за об’ємом рухів, які здійснює жаба у відповідь, а також за змінами часу рефлексу.

Підготувати спинальну жабу. Ввести під шкіру 0,2-0,3 мл 0,1% розчину стрихніну і розмістити її у лоток. Через кожні 2 хвилини провіряти збудливість, постукуючи пінцетом по краях лотка.



3. Рекомендації до оформлення результатів практичної роботи

Результати досліджень записати в протокол. Зробити висновки про механізми розвитку іррадіації в усіх випадках.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Завдання для самостійної роботи і самоконтролю

а) намалювати схему дивергенції та конвергенції.

б) намалювати схему полегшення та оклюзії.

Тестування за системою «Крок-1»


1. Якi з принципiв координацiї рефлекторної дiяльностi вiдносяться до функцiональних?

  1. Ірадiацiя i генералiзацiя збудження, гальмування, взаємодiя рефлексiв, полегшення, оклюзiя, домiнанта

  2. Ірадiацiя i генералiзацiя збудження, гальмування, дивергенцiя, полегшення, оклюзiя, домiнанта

  3. Дивергенцiя, конвергенцiя, iрадiацiя i генералiзацiя збудження, гальмування, взаємодiя рефлексiв, домiнанта

  4. Конвергенцiя, iрадiацiя i генералiзацiя збудження, гальмування, взаємодiя рефлексiв, полегшення, оклюзiя, домiнанта

  5. Домiнанта, генералiзацiя, дивергенцiя, гальмування, взаємодiя рефлексiв, iрадiацiя i генералiзацiя збудження

2. Яку назву має явище розповсюдження збудження з одного нервового центру на навколишнi?

  1. Ірадiацiя

  2. Полегшення

  3. Домiнанта

  4. Оклюзiя

  5. Конвергенцiя

3. Як зветься нервовий процес, котрий, започатковуючись на єдиному аферентному шляху, спричиняє збудження одного центру й гальмування через вставнi нейрони iншого?

  1. Ірадiацiя збудження

  2. Реципрокне гальмування

  3. Зворотний зв'язок

  4. Конвергенцiя збудження

  5. Домiнанта

4. Як назвати перевищення ефекта одночасної дiї двох вiдносно слабких аферентних збуджуючих входiв в ЦНС над сумою їх роздiльних ефектiв?

  1. Оклюзiя

  2. Домiнанта

  3. Генералiзацiя

  4. Полегшення

  5. Ірадiацiя

5. Як назвати зменшення ефекту одночасної дiї двох сильних стимулiв, котрi разом збуджують групу мотонейронiв, порiвняно з арифметичним складанням ефектiв вiд порiзно збуджених цих мотонейронiв?

  1. Полегшення

  2. Домiнанта

  3. Конвергенцiя

  4. Послiдовне гальмування

  5. Оклюзiя





Ситуаційна задача

1. Людина робить крок вперед правою ногою. Яка рука при цьому рухається вперед і чому?



____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема 10. Роль спинного мозку в регуляції рухових функцій

1. Теоретичні питання заняття

  1. Будова спинного мозку людини.

  2. Функцiональне значення переднiх i заднiх корiнцiв спинного мозку.

  3. Функцiональне значення головних висхiдних i низхiдних шляхiв спинного мозку.

  4. Функціональні можливості ізольованого спинного мозку. Спінальний шок.

  5. Рухові системи спинного мозку, їх організація (конвергенція,

  6. дивергенція,зворотне гальмування мотонейронів, реципрокне гальмування).

  7. Фізіологічна характеристика пропріорецепторів. М’язові веретена або рецептори розтягнення, їх будова та функції.

  8. Рефлекси розтягнення (міотатичні), їх рефлекторні дуги, функції гама-петлі.

  9. Активація альфа- і гама-мотонейронів супраспінальними руховими центрами.

  10. Роль рефлексів розтягнення в регуляції тонусу (тонічні міотатичні рефлекси) та довжини м’язів (фазні міотатичні рефлекси).

  11. Клінічне значення дослідження міотатичних рефлексів.

  12. Сухожильні рецептори Гольджі, їх функції, рефлекси з сухожильних рецепторів, їх рефлекторні дуги, фізіологічне значення.

  13. Згинальні та розгинальні шкірно-м’язові рефлекси.

  14. Рефлекси спинного мозку у новонароджених та дiтей перших трьох мiсяцiв життя.

  15. Тестування за системою „Крок-1”.

  16. Ситуаційні задачі.

2. Практична робота

Тема: Рефлекси спинного мозку людини.

Обладнання: неврологічний молоточок.

Порядок виконання роботи

Після засвоєння теоретичних питань студенти, користуючись методичними рекомендаціями, один на одному досліджують рефлекси спинного мозку (пропрiоспинальні) людини, якi мають клiнiчне значення (рис. 1).



Рис. 1. Рефлекси з верхніх кінцівок.

1 – рефлекс із сухожилля двоголового м’яза; 2 – рефлекс із сухожилля трьохголового м’яза; 3 – п'ястно – променевий рефлекс.


  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка