Тема: Введення в спеціальність. Особливості обстеження травматологічних та ортопедичних хворих




Сторінка1/20
Дата конвертації21.04.2016
Розмір5.91 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20



МОДУЛЬ 1

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1
Тема: Введення в спеціальність. Особливості обстеження травматологічних та ортопедичних хворих.
І. АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ.

Бурхливий технічний розвиток цивілізації, механізація процесів виробництва в усіх галузях господарства, а також ріст кількості і швидкості транспорту визначило нові умови життя суспільства, при яких людині постійно загрожує небезпека бути травмованою.

Смертність при травмах ДТП в Україні посідає третє місце після серцево-судинних хвороб і онкозахворювань. За останні 5 років травматизм виріс на 5,7 %, інвалідність від травм на 31,3 %, смертність на 40,6 %. Більшість травм припадає на самий працезданий вік – від 20 до 40 років.

Профілактика травматизму і лікування травм складають актуальну задачу хірургії. Щоденний досвід показує, що кожен хірург повинен вивчати основи травматології і ортопедії і опановувати ними. Без теоретичних і практичних знань травматології та ортопедії хірург не спроможний повноцінно лікувати різні пошкодження в мирний час та військових конфліктів.


ІІ. БАЗОВИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ.

Дисципліна

Знати

Вміти

Анатомія людини

Будову скелета, опорно-руховий апарат. Анатомію судин, нервів.

Визначати кісткові виступи. Співвідношення суглобних кінців. Пульсацію на периферичних артеріях, чутливість.

Загальна хірургія


План обстеження хірургічних хворих та послідовність виконання.


Виявити клінічні ознаки

перелома, вивиха, запалення. Оцінити віжкість травми.



Рентгенологія

Фізіологія



Додаткові методи обстеження (рентгенологічний, МРТ, УЗД, електрофізіологічні, артроскопічні, лабораторні).

Визначати рентгенологічні ознаки перелома, вивиха, деструктивні зміни кісток.

Трактувати лабораторні дані.




ІІІ. ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:


  1. Трактувати поняття «Травматологія та ортопедія».

  2. Оволодіти методиками обстеження опорно-рухового апарату.

  3. Виявляти основні деформації тулуба та кінцівок.

  4. Вимірювати довжину кінцівок та визначати види вкорочень.

  5. Визначати об'єм рухів в суглобах за допомогою кутоміра та трактувати види обмеження рухів.

  6. Трактувати рентгенограми і лабораторні дослідження.


ІV. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ-УМІНЬ.

Основна література:

1. Олекса А.П. Травматологія і ортопедія – К., Вища школа, 1993. – с. 9-67, 178-182.

2. Скляренко Є.Т. Травматологія і ортпедія - К., Здоров'я. 2005.

3. Корнілов Н.В. Травматологія і ортопедія – С- П., Гіпократ. 2001.

4. Трубніков В.Ф. Травматологія і ортопедія – К., Вища школа, 1986.

5. Юмашев Г.С. Травматологія і ортопедія – М., Медицина, 1983.

6. Методичні розробки кафедри. Вінниця. Тезис. 2000.

Додаткова література:

1. Маркс В.О. Обследование ортопедического больного. – Минск, Медицина. 1979.

2. Руководство. Травматология и ортопедия. Том 1, - М., Медицина 1997, - с. 7-217

3. Ткаченко С.С. Военная травматология и ортопедия, Л., 1985.



ТЕСТИ ТА ЗАДАЧІ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ-УМІНЬ.
Завдання № 1

Клінично вісь нижньої кінцівки проходить через всі утворення, за виключенням:

а) передньо-верхньої ості клубової кістки

б) зовнішній край надколінка

в) внутрішній край надколінка

г) перший палець ступні


Завдання № 2

Клінично вісь верхньої кінцівки проходить через всі слідуючі утворення, за виключенням:

а) акроміального відростка лопатки

б) середину голівки плечевої кістки

в) центр голівчатого підвищення

г) голівку променевої кістки

д) голівку ліктьової кістки.
Завдання № 3

Загальна довжина нижньої кінцівки вимірюється від передньої ості клубової кістки...

а) до великого вертлюга стегна

б) до суглобової щілини колінного суглобу

в) до краю зовнішньої кісточки

г) до пяткового бугра

д) до внутрішньої кісточки.
Завдання №4

Загальна довжина верхньої кінцівки вимірюється від акроміального відростка лопатки

а) до зовнішнього виростка плечевої кістки

б) до шиловидного відростка променевої кістки

в) до кінця третього пальця

г) до кінця п'ятого пальця

д) до кінця другого пальця
Завдання № 5

Лінія і трикутник Гютера застосовується для обстеження ліктьового суглобу. Для його визначення необхідно знати всі орієнтири, за виключенням ...

а) вісі плеча

б) розташування надвиростків

в) розташування вершини ліктьового відростка

г) при розгинанні три точки (надвиростки і ліктьовий відросток) дають пряму лінію

д) при згинанні указані три точки складають рівносторонній трикутник
Завдання № 6

Лінія Розера – Нелатона застосовується для обстеження кульшового суглобу. ЇЇ визначають слідуючі утворення, за виключенням:

а) передньо-верхня ость клубової кістки

б) сідничний бугор

в) точка великого вертлюга при згинанні стегна під кутом 135° розташована вище цеї лінії

г) точка великого вертлюга при згинанні стегна під кутом 135° розташована на цій лінії.


Завдання № 7

Трикутник Бріана застосовується при обстеженені кульшового суглобу. Його визначають в нормі все перераховане за виключенням:

а) продовження вісі стегна хворого лежачого на спині вверх

б) перпендикуляр опущений з передньої верхньої ості на цю лінію

в) лінія, яка сполучує великий вертлюг і сідничний горбик

г) лінія, яка сполучує великий вертлюг і передньо-верхню ость клубової кістки


Завдання № 8

Лінія Шемакера при зміщенні стегна вверх проходить:

а) через точку на вершині великого вертлюга

б) через точку на пердній верхній ості клубової кістки

в) нижче пупка, якщо сполучує точки «а» і «б»

г) через пупок, якщо сполучує точки «а» і «б»


Завдання № 9

Лінію Гютера визначають:

а) при зігнутому ліктьовому суглобі

б) при розігнутому ліктьовому суглобі

в) при ротації плеча всередину

г) при супінації передпліччя.


Завдання № 10

Трикутник Гютера визначають:

а) при зігнутому ліктьовому суглобі

б) при розігнутому ліктьовому суглобі

в) при відведенні плеча
Завдання № 11

Трикутник Гютера утворений точками, які знаходяться на вершині:

а) надвиростків плечевої кістки і ліктьового відростка

б) надвиростків плечевої кістки і вінцевого відростка

в) ліктьового, вінцевого відростків, і внутрішнього надвиростка плечевої кістки

г) ліктьового відростка, голівки променевої кістки і зовнішнього надвиростка плечової кістки


Завдання № 12

Контрактурою називається:

а) обмеження активних рухів у суглобі

б) обмеження пасивних рухів у суглобі

в) наявність рухів у суглобі «+», «-« 5°

г) відсутність рухів у суглобі


Завдання № 13

Анкілозом називається:

а) обмеження пасивних рухів у суглобі

б) відсутність рухів у суглобі

в) обмеження рухів у суглобі до «+», «-« 5°

г) обмеження активних рухів у суглобі


Завдання № 14

До вірогідних ознак перелому відносяться перераховані за винятком:

а) порушення вісі кінцівки (деформація)

б) крепітація, патологічна рухливість

в) анатомічне (справжнє) вкорочення

г) біль при навантаженні по вісі кінцівки

д) біль в сегменті, набряк, порушення функції
Завдання № 15

Який вид вкорочення буде при переломі?

а) відносне (дислокаційне)

б) справжнє (анатомічне)

в) уявне (проекційне)

г) сумарне (функціональне)


Завдання № 16

Який вид вкорочень буде при контрактурах, анкілозах?

а) справжнє (анатомічне)

б) відносне (дислокаційне)

в) сумарне (функціональне)

г) уявне (проекційне)


Завдання № 17

Який вид вкорочення виникає при вивихах, внутрішньосуглобових переломах?

а) уявне (проекційне)

б) сумарне (функціональне)

в) відносне (дислокаційне)

г) справжнє (анатомічне)


Завдання № 18

Згинання та розгинання кінцівки – це рухи:

а) у фронтальній площині

б) в аксіальній площині

в) у сагітальній площині

г) у горизонтальній площині

д) кругом повздовжньої вісі
Завдання № 19

Відведення та приведення кінцівки – це рухи:

а) у сагітальній площині

б) в аксіальній площині

в) у фронтальній площині

г) у горизонтальній площині


Завдання № 20

Визначення асиметрії тазу проводиться вимірюванням відстані:

а) від пупка до передньо-верхніх остей клубової кістки

б) від великого вертлюга до передньо-верхньої ості на пошкодженій стороні

в) від куприка до передньо-верхніх остей

г) від мечевидного відростка до передньо-верхніх остей


Завдання № 21

Лінія Маркса, це лінія яка з'єднує:


а) ліктьовий відросток і внутрішній виросток плеча

б) обидва надвиростки плеча і лежать перпендикулярно вісі плеча

в) обидва надвиростки плеча і ліктьовий відросток

г) ліктьовий відросток і зовнішній виросток плеча


Завдання № 22

Пасивне положення хворого, або кінцівки виникає при:

а) запальних процесах у суглобах

б) вивихах

в) преломі кінцівок (стегна, плеча, гомілки)

г) пошкодженні нерву, спинного мозку, шоковому стані

д) пошкодженні судин
Завдання № 23

Вимушене положення кінцівки або тулуба може бути наслідком:

а) пошкодження нервів, судин, спинного мозку

б) шоковому стані хворого

в) вивиху

г) перелома стегна, плеча, гомілки

д) запальних процесів в суглобах
Завдання № 24

Пресколітична постава характеризується зміщенням у:

а) сагітальній площині, при нормальних згинах у фронтальній

б) фронтальній площині, при нормальний згинах у сагітальній

в) горизонтальній площині, при нормальних згинах в аксіальній

г) аксіальній площині, при нормальний згинах у горизонтальній


Завдання № 25

Западаюча кульгавість виникає:

а) від болю

б) при видовженній кінцівці

в) при вкороченні кінцівки

г) при спастичних паралічах

д) при в'ялих паралічах
Завдання № 26

Залежно від причин виникнення контрактури розрізняють:

а) анталгічні, ішемічні

б) фіброзні

в) міогенні

г) кісткові

д) артрогенні

е) десмогенні, дерматогенні

є) теногенні, неврогенні
Завдання № 27

До вірогідних (абсолютних ) ознак вивиху відносяться:

а) уявне вкорочення кінцівки або справжнє

б) вимушене положення кінцівки

в) відносне вкорочення або подовження кінцівки

г) активні рухи неможливі, пасивні пружні

д) активні рухи неможливі, пасивні болючі

е) патологічна рухомість, крепітація



V. ЗМІСТ НАВЧАННЯ.
Положення хворого або кінцівок – активне, пасивне, вимушене.

  • Активне положення вказує на відсутність грубих функціональних порушень при травмі, компенсаторне (адаптація) пристосування в ортопедичних хворих.

  • Пасивне положення свідчить про тяжкість травми, шоковий стан. Зумовлене переломом кісток або паралічем.

  • Вимушене положення кінцівки чи тулуба може бути наслідком вивиху, запального процесу, тощо. Після вправлення вивиху, ліквідації запального процесу вимушене положення проходить.

Постава – індівідуальна будова тіла людини та звичне положення хребта і кінцівок під час стояння, сидіння і ходьби.

  • Постава з круглою спиною (сутулість) полягає в збільшенні фізіологічного викривлення в грудному відділі хребта ( кіфозу).

  • Постава з опукловігнутою спиною зумовлена збільшенням грудного кіфозу, який компенсується збільшенням поперекового лордозу.

  • Постава з плоскою спиною зумовлена зменшенням фізіологічних згинів при нормальній рухомості хребта.

  • Пресколіотична постава характеризується боковим зміщенням хребта при нормальних фізіологічних його згинах у сагітальній площині. Особливим для цієї постави являється те, що під час згинання відхилення від норми зникають, а при сколіозі – залишаються.

Вісь кінцівок:

Верхньої – умовно проходить через середину головок плечевої, променевої і ліктьової.

Нижньої – від передньої верхньої ості тазової кістки через середину надколінка до проміжку між 1 і 2 пальцями ступні.

Порушення вісі бувають: назовні – valgus, всередину – varus, назад, коли кут відкритий вперед -recurvatum, вперед, коли кут відкритий назад – antecurvatum.



Хода:

  1. Щадна кульгавість виникає від болю.

  2. Западаюча кульгавість зустрічається при вкороченні кінцівки або анкілозі суглоба у вадному положенні.

  3. Підкульгуюча хода зустрічається у випадку подовження кінцівки порівнено з другою.

  4. Качина хода зумовлена двубічним вивихом стегон, а іноді й іншими причинами, які супроводжуються позитивним симтомом Транделенбурга.

  5. Спастична хода зумовлена спастичним паралічем, при якому домінує підвищений тонус м'язів.

  6. Паралітична хода зумовлена в'ялим паралічем або парезом одного чи певної групи м'язів.

  7. Коливальна (хитка) хода зумовлена значною варусною або вальгусною деформацією колін, гомілок чи стегон.

  8. Атактична хода спричинена ураженням провідних шляхів і центрів, що розміщені в мозочку.

Лінія Розера – Нелатона з'єднує сідничний горб і передню верхню ость клубової кістки. Служить для виявлення патології в кульшовому суглобі. В нормі коли стегно зігнуте під кутом 130° великий вертлюг пальпується на цій лінії.

Лінія Шемакера з'єднує верхівку великого вертлюга з передньою верхньою остю клубової кістки. Умовне продовження її, як правило, проходить вище пупка.

Трикутник Бріана утворений лінією, яка проводиться вздовж осі розігнутого стегна догори до перетину з перпендикуляром, що починається від передньої верхньої ості клубової кістки. З'єднує її з великим вертлюгом.

Лінія Маркса з'єднує обидва надвиростка плечевої кістки і в нормі лежить перпендикулярно до повздовжньої вісі кістки.

Трикутник Гютера утворюється під час згинання передпліччя під кутом 90° трьома кістковими виступами: обома надвиростками і верхівкою ліктьового відростка.

Лінія Гютера в розігнутому положенні передпліччя сполучує обидва надвиростки плечевої кістки і ліктьовий відросток.

Види вкорочень кінцівок:

  • справжнє, або анатомічне (переломи, вкорочення сегмента)

  • проекційне, або уявне (контрактура, анкілоз)

  • відносне, або дислокаційне (вивих, внутрішньосуглобовий перелом)

  • сумарне, або функціональне (зумовлено сумою вказаних вкорочень)

Контрактура – обмеження пасивних рухів в суглобі.

  1. Анталгічна (захисна, протибольова)

  2. Міогенна (зумовлена вкороченням одного або групи м'язів)

  3. Артрогенна (внаслідок післятравматичних або запальних, дегенеративно-дистрофічних змін у суглобі ).

  4. Десмогенна (рубцювання фасцій, зв'язок після травми, і операцій)

  5. Дерматогенна (після великих опіків)

  6. Неврогенна (при в’ялих, спастичних паралічах)

  7. Теногенна (скорочення сухожилка або зрощення його з піхвою)

Контрактури по обмеженню рухів діляться на: згинальні, розгинальні, привідні, відвідні, ротаційні.

Ригідність суглоба - коли збережені незначні коливальні рухи в суглобі, що не перевищують 3-5°.

Анкілоз – це повна відсутність рухів у суглобі. Анкілози є фіброзні (ancylosis fibrosa), кісткові (ancylosis ossea). Внутрішньо-суглобові і позасуглобові. В функціонально-вигідному положенні – конкордантні і невигідному – дискордантні.

Сила мязів. Оцінюється за 5 бальною системою: повний сили м’яз оцінюється на 5 балів, коли м’яз напружується, але не рухається – 1 бал. Коли м’яз рухається, але лише при виключенні маси сегмента – 2 бали. На 3 бали оцінюється сила мяза, який визиває рухи але не витримує додаткового опору. Якщо м’яз витримує опір – 4 бали, паралізований м’яз оцінюють на 0 балів.

Абсолютні ознаки перелома (fractura):

  • видима деформація (порушення вісі)

  • крепітація

  • патологічна рухомість

  • справжнє вкорочення

  • біль при навантаженні по вісі

Абсолютні ознаки вивиха (luxatio):

  • вимушене положення кінцівки

  • порушення контурів суглоба

  • пальпація головки поза суглобовою западиною

  • відносне (діслокаційне) вкорочення або подовження

  • активні рухи неможливі, а пасивні – пружні.

Рентгенологічні ознаки перелома:

  1. Порушення цілісності кістки (наявність щілини) на протязі з наявністю зміщення або без зміщення

  2. При переломах в ділянці епіметафізів - наявність компресії, зниження висоти епіфізів

  3. Порушення цілісності структури кісткових балок, ущільнення кісткової тканини

  4. При переломах хребців – клиновидна деформація тіл

  5. Порушення нормальної структури кістки при патологічних змінах

  6. В дитячому віці – переломи під окістям, епіфізіолізи, остеоепіфізіолізи


VІ. ОРІЄНТОВНА ОСНОВА ДІЇ
У більшості випадків лікар стикається з поєднанням скарг, хоча вони не завжди можуть відповідати основній патології. Тому важливо, щоб лікар умів терпляче вислухати хворого і визначити відповідний метод клінічного обстеження.

Уважно зібраний анамнез дає змогу уточнити можливі причини, початок і тривалість хвороби, її перебіг та результати консервативного чи оперативного лікування.

Якщо була травма, зясовують обставини і механізм її виникнення, що допомагає встановити характер і локалізацію можливих пошкоджень, якість першої медичної допомоги тощо. Важливо уточнити місце, де трапився нещасний випадок, що характеризує вид травматизму – виробничий, побутовий, вуличний, шкільний, спортивний, дитячий, тощо. Потрібно вислухати думку хворого щодо причин травми, зясувати, як часто трапляються подібні випадки. Це потрібно для вивчення травматизму і вироблення відповідних профілактичних заходів з техніки безпеки.

Об'єктивне обстеження хворого охоплює: огляд, пальпацію, аускультацію; визначення амплітуди рухів (активних і пасивних) в суглобах; сили м'язів; вимірювання довжини та окружності сегментів кінцівок.

Огляд: в залежності від стану хворого може бути побіжний або грунтовний. Під час побіжного огляду визначають загальний стан хворого, спосіб пересування, положення тулуба і кінцівок під час ходи і в спокою, виражені деформації.

Грунтовний огляд проводиться тоді, коли хворий повністю роздягнений. Ніколи не слід обмежуватись лише оглядом тільки тієї ділянки тіла, на біль якої скаржиться хворий. Особливо це стосується політравми коли можна не побачити множинних переломів. Уважний порівняльний огляд дає змогу визначити навіть незначне відхилення від норми.

Під час огляду, звертається увага на положення хворого або кінцівок, поставу, вісь кінцівок, та їх порушень.

Огляд дає змогу вивчити ходу хворого та її характер. Враховуючи той факт, що більшість відхилень від правильного функціонування апарата опори і руху проявляється під час ходи, потрібно знати основи механіки ходи і можливі відхилення в ній.



Пальпація: виконують подушечкою одного, або двох-трьох пальців, однією або двома руками (бімануально). Пальпаторно визначають наявність та характер пульсу, підвищену вологість чи сухість шкіри, її температуру, тургор і рухомість, інфільтрацію мяких тканин.

Пальпацією оцінюють супінь напруження мязів чи сухожилків, стан параартикулярних тканин і суглобової капсули, розмір, форму і щільність різних припухлостей, екзостозів і пухлин. За допомогою пальпації визначають ділянку або точку максимальної болючості. Пальпаторно визначають абсолютні ознаки перелому, такі як, крепітація і патологічна рухливість.



Орієнтуючись при пальпації на кісткові виступи окремих ділянок тіла, визначають правильність їх взаємного розміщення за різними допоміжними лініями і асиметричними фігурами (лінія Розера-Нелатона, Шемакера, Маркса, Гютера; трикутник Гютера, Бріана).

Перкусія: застосовують як метод дослідження стану внутрішніх органів (грудної клітки, живота, тазу).

Аускультація: широко застосуовують для визначення функції і стану органів грудної клітки і живота. Відомий спосіб діагностики перелому кісток шляхом аускультації практично ніхто не використовує (відчутність звукопровідностті при постукуванні одного уламка і аускультації другого). Досить інформативним є вислуховування суглобів. Під час руху кінцівкою в порожнині суглобу виникають різноманітні звуки, які вислуховуються фонендоскопом розташованим біля суглоба або безпосередньо на ньому (хондроматоз, деформуючий артроз). Аускультативно діагностують аневризму магістральної судини, судинні пухлини, тощо.

Вимірювання довжини кінцівок: проводять за допомогою сантиметрової стрічки у лежачому положенні хворого. Кінцівки вкладають симетрично при правильному положенні тулуба: лінія надпліч, і лінія, яка з”єднує передні верхні ості клубових кісток мають бути перпендикулярними до середньої вісі тулуба.

  • Довжина верхньої кінцівки вимірюється від надплечового відростка лопатки до дистальної фаланги 3 пальця кисті. Анатомічну довжину кінівки вимірюють посегментно. Плече – від великого горбика до зовнішнього надвиростка. Передпліччя – від верхівки ліктьового відростка до шиловидного відростка ліктьової кістки.

  • Довжина нижньої кінцівки вимірююється від передньої верхньої ості клубової кістки до верхівки медіальної кісточки. Стегно – від великого вертлюга до внутрішньої щілини колінного суглоба. Гомілка – від внутрішньої щілини колінного суглоба до верхівки медіальної кісточки. Сумарне вкорочення нижньої кінцівки слід вимірювати стоячи, підставляючи під ступню вкороченої кінцівки дощечку, поки не усунеться переніс таза. Для цього потрібно мати дощечки-підставки заввишки 0,5; 1; 2; 3; 5 см.

Вимірювання окружності сегментів кінцівок: порівняльне вимірювання сантиментровою стрічкою на одинакових сегментах кінцівок, на симетричних рівнях виявляє ступінь атрофії мязів, наявність набряку, тощо. Одинакові рівні краще визначати від певних розпізнавальних кісткових виступів.

Визначення обсягу та амплітуди рухів у суглобах. Спочатку встановлюється амплітуда активних, потім пасивних рухів. Вимірювання проводиться кутоміром. У фронтальній площині вимірюють приведення (adduction), відведення (abduction) кінцівки. В сагітальній площині - згинання (flections), розгинання (extension). Рухи довкола поздовжньої осі кінцівки-ротацію (rotation). Транспортир кутоміра встановлюють в площині рухів, вісь кутоміра повинна співпадати з віссю рухів суглоба, один кінець кутоміра по центру центрального, а другий – дистального сегмента кінцівки (його зовнішній поверхні при згинанні-розгинанні, по передній поверхні – відведення, приведення).

Рухи в хребті багатоосьові і здійснюються шляхом нахилення або повороту голови та тулуба).



Визначення сили мязів. У лікарській практиці найчастіше користуються субєктивним способом. Для цього пропонують хворому щосили зігнути, привести чи відвести сегмент кінцівки, створюючи одночасно опір, який протидіє цим рухам. Порівнюючи силу окремого мяза або групи мязів хворої і здорової кінцівки можна приблизно оцінити її силу. Більш точно сила мязів вимірюється динамометром.

Допоміжні методи обстеження апарата опори і руху: рентгенологічні в 2-х проекціях від суглоба до суглоба. Компютерна томографія, МРТ, УЗД, контрасна рентгенографія, радіонуклідне, електоміографія, реовазографія, полярографія, електротермометрія, термографія, артроскопія, біопсія, пункції суглоба, лабораторні дослідження.

Програма самостійної роботи студентів на практичному занятті:

  1. Оволодіти послідовними прийомами клінічного обстеження ортопедо-травматологічних хворих;

  2. Навчитись проводити огляд ортопедо-травматологічних хворих;

  3. Оволодіти пальпацією хворих з пошкодженнями і захворюваннями органів опори та руху;

  4. Навчитись перкусіїї і аускультаціїї при травмах і захворюваннях органів опри та руху;

  5. Навчитися визначати обєм активних і пасивних рухів у суглобах верхніх та нижніх кінцівок, різних відділах хребта;

  6. Навчитись вимірювати довжину кінцівок і окремих сегментів;

  7. Навчитись визначати силу мязів;

  8. Знати характеристику окремих видів ходи;

  9. Навчатись правильно трактувати рентгенограми і дані лабраторних досліджень.


VІІ. СИСТЕМА НАВИЧОК, ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ КІНЦЕВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ.

Завдання №1

У хворого зрощення перелому стегнової кістки зі зміщенням фрагментів за довжиною 3 см. З правильним вісьовим співвідношенням.

Який вид вкорочення кінцівки буде у хворого?
Завдання №2

Під час обстеження хворого в колінному суглобі виявлено такий об'єм рухів: розгинання -180°, згинання - 150°.

Причина обмеження рухів у хворого?
Завдання №3

Після запального процесу і його тривалого лікування у хворого відсутні активні і пасивні рухи в колінному суглобі. Рентгенологічно виявлено значне звуження щілини колінного суглобу, склероз та узурація суглобових поверхонь.

Поставте клініко-рентгенологічний діагноз?
Завдання №4

Під час обстеження хворого, який 8 міс. тому мав осколковий перелом виростка плечової кістки, виявлено: кінцівка в положенні згинання в ліктьовому суглобі під кутом 90°, активні рухи в суглобі відсутні. При дослідженні пасивних рухів виявлено незначну рухливість (лише 5°). На рентгенограмі визначається значне звуження щілини ліктьового суглобу без порушення конгруєнтності суглобових поверхонь.

Поставте клініко-рентгенологічний діагноз?
Завдання №5

Хворому з вікритим переломом дистального метаепіфізу велико-гомілкової кістки, який ускладнився гнійним артритом, застосовувалась тривала іммобілізація суглобу. Після застосування іммобілізації виявлено відсутність активних і пасивних рухів в гомілково-ступневому суглобі. На рентгенограммах консолідований осколковий перелом дистального метаепіфізу велико-гомілкової кістки. Щілина заповнена кістковою тканиною, не визначається.

Поставте клініко-рентгенологічний діагноз?
Завдання №6

У хворого наявний задній вивих кісток передпліччя, який лікували за загальною методикою. Огляд хворого через 6 міс.після травми: верхня кінцівка в положенні згинання в ліктьовому суглобі під кутом 90°. Ліктьовий суглоб веретеноподібно деформований. Активні та пасивні рухи у ньому не виявляються. Рентгенологічно: суглобова щілина чітка, незначно звужена, суглобові поверхні кісток без патологічних змін. Дистальний відділ плечової кістки і верхня третина ліктьової з'єднані між собою кістковими утвореннями (містками) по медіальній і задній поверхні ліктьового суглоба.

Поставте клініко-рентгенологічний діагноз?
Завдання №7

У хворої, яку лікували фіксаційним методом з приводу перелому діафіза плечової кістки, настало зрощення відламків зі зміщенням за віссю (під кутом).

Який вид вкорочення кінцівки буде у хворого?
Завдання № 8

Дитина 12 років, страждає на невиліковний вроджений вивих стегна. Ця патологія характеризується зміщенням голівки стегна доверху відносно вертлюгової западини. Який вид вкорочення кінцівки буде у дитини?


Завдання №9

Під час огляду хворого виявлено що перелом середньої третини стегна зрісся зі зміщенням відламків за довжиною до 2см. і є обмеження розгинання в колінному суглобі на 30°. Який вид вкорочення кінцівки буде у хворого?


Завдання №10

Під час огляду хворої виявлено порушення анатомічної вісі кінцівки на рівні ліктьового суглобу з кутом відкритим назовні.

Який вид порушення анатомічної вісі кінцівки є у хворої?
Завдання №11

Під час огляду хворої виявлено ушкодження нижньої кінцівки, порушення її анатомічної вісі на рівні стегна з кутом відкритим всередину.

Який вид порушення анатомічної вісі кінцівки у хворої?
Завдання №12

Під час огляду хворого виявлено травму нижньої кінцівки, порушення її анатомічної вісі в середній третині гомілки з кутом відкритим вперед.

Який вид порушення анатомічної вісі кінцівки є у хворої?
Завдання №13

У пацієнта виявлено травму верхньої кінцівки, порушення анатомічної вісі кінцівки на рівні середньої третини плеча з кутом відкритим назад.

Який вид порушення вісі кінцівки має місце у пацієнта?
Завдання №14

Ви провели вимірювання нижніх кінцівок у хворого. Анатомічна довжина: посегментне вимірювання обох стегон і гомілок однакова, при вимірюванні загальної довжини виявлено вкорочення правої нижньої кінцівки на 5 см.

Які причини приводять до виникнення подібної різниці?
Завдання №15

У хворого вроджений вивих стегна, хода пірнаюча.

Які пізнавальні лінії і виміри дадуть нам підстави клінично встановити діагноз вивиху стегна?
Завдання №16

При вимірюванні об'єму рухів в колінному суглобі ви одержали дані: згинання 90°, розгинання 160°.

Як називається така установка, її різновид, причини виникнення патологічних установок в суглобах?
Завдання №17

При огляді хворого кут між віссю стегна і гомілки відкритій назовні.

Як називається така деформація в ділянці колінного суглобу (латинська назва), чим і як її визначити?
Завдання №18

При огляді хворого кут між віссю стегна і гомілки відкритій всередину.

Як називається така деформація (латинська назва), чим і як її визначити?
Завдання №19

Хворий не ходить, рухи в колінних суглобах відсутні, патологічна установка в них під кутом 145°.

Як називаються такі патологічні установки? Причини їх виникнення?
Завдання №20

При огляді хворого (при навантаженні) ступня плеската і відхилена назовні, разом з п'яткою.

Як називається деформація? (Латинська назва?)
Завдання №21

У хворого внаслідок неправильно зрослого перелому кісток гомілки виникла деформація з кутом відкритим вперед.

Як називається і визначається деформація?
Завдання №22

У хворого внаслідок неправильно зрослого перелому кісток гомілки виникла деформація з кутом відкритим назад.

Як визначається і називається деформація?
Завдання №23

Хвора Н., 63 роки страждає деформуючим артрозом лівого кульшового суглобу. При огляді: ліва нижня кінцівка знаходиться в положенні згинання і приведення.

Як називається така установка кінцівки?
Завдання №24

Хворий отримав травму плеча. При огляді кисть звисає, активно підняти кисть до тилу не може.

Як називається положення кисті?
Завдання №25

Хворий отримав травму таза. При огляді лежить на спині, ноги напівзігнуті в кульшових і колінних суглобах, дещо розведені.

Як називається таке положення кінцівок.
Завдання №26

Хворий отримав травму ліктьового суглобу. При огляді контури ліктьового суглобу згладжені, рухи в ньому обмежені, болючі.

Які пізнавальні лінії і визначення якого трикутника дадуть можливість провести диференціальну діагностику вивиху та перелому?
Завдання №27

Мати звернулась з дочкою 7 років до травматолога–ортопеда зі скаргами на болі в спині, наявність викривлення. При огляді: у дівчинки бокове викривлення в нижньо-грудному відділі хребта з нахилом тулуба. Асиметрія трикутників талії, на боці згину опущення надпліччя і лопатки.

1) Що треба зробити для уточнення діагнозу?

2) Клінічний діагноз?


Завдання №28

Хворий Д.,17 років, звернувся до травматолога в поліклініку з скаргами на оніміння пальців, набряк кисті, неможливість рухів пальцями правої кисті. День назад, в травмпункті з приводу перелому плеча в нижній третині, була проведена закрита репозиція і фіксація лангетоциркулярної гіпосовою повязкою від основи пальців до верхньої третини плеча. При огляді виражений набряк кисті – шкіра синюшного кольору, чутливість пальців відсутня, пальці в положенні згинання, розігнути пальці самостійно не може.



  1. Ваш попередній діагноз?

  2. Можливі причини даного стану?

  3. Методи профілактики?

  4. Що треба зробити хворому?


Завдання №29

Хворий М., 56 років, звернуся за допомогою до травматолога в поліклініку зі скаргами на наявність рубців долонних поверхонь кистей, неможливість повністю розігнути пальці. Працює шофером. Травми заперечує. Хворіє на протязі 10 років. Спочатку з'явилось ущільнення шкіри на долонній поверхні правої, а потім лівої кисті.згодом зявились рубці, обмеження повного розгинання пальців, неможливість виконання основної роботи. При огляді: по долонній поверхні, на рівні 5-4-3 пальців обох кистей щільні, пальпаторно не болючі вузли. Шкіра втягнута лійкоподібно. 5 і 4 пальці встановлені під кутом 90-100°. Розгинання неможливе.



  1. Ваш попередній діагноз?

  2. Тактика лікування?

МОДУЛЬ 1

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №2.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка