Тема. Здоровий спосіб життя та його вплив на професійну діяльність людини Мета




Скачати 91.53 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір91.53 Kb.
Тема. Здоровий спосіб життя та його вплив на професійну діяльність людини

Мета : сформувати в учнів поняття про здоровий спосіб життя; ознайомити з методами попередження та лікування різних захворювань, які пов’язанні із професійною діяльністю людини; навчити розумно ставитися до свого здоров’я, фізичної та психологічної культури; спонукати учнів взяти на себе відповідальність за власне здоров'я.

Обладнання: інтерактивна дошка, ноутбук.

Хід проведення.

«Здоров'я - це нічого, але все без здоров'я – ніщо» (Сократ). Цей афоризм дійшов до нас ще з давніх часів, і він не потребує коментарів. Здорова людина - це така людина, яка життєрадісно й охоче виконує обов'язки, покладені на неї життям, і повністю реалізує свої фізичні й розумові здібності. Здоров'я - безцінне надбання не тільки кожної людини, але і всього суспільства. При зустрічах, розставання з близькими і дорогими людьми ми бажаємо їм доброго і міцного здоров'я, оскільки це - основна умова і запорука повноцінного і щасливого життя. Здоров'я допомагає нам виконувати наші плани, успішно вирішувати основні життєві завдання, долати труднощі, а якщо доведеться, то й значні перевантаження. Здоров’я людини ґрунтується на основі генетичних факторів, способу життя та екологічних умов. Слід пам’ятати, що здоров’я залежить від багатьох факторів, які об’єднуються в одне інтегральне поняття – здоровий спосіб життя. Його метою є навчити людину розумно ставитися до свого здоров’я, фізичної та психологічної культури, загартовувати свій організм, вміло організовувати працю і відпочинок.

До основних складових здорового способу життя належать:

1. Спосіб життя має велике значення для здоров’я людини і складається з 4 категорій:

• економічної (рівень життя);

• соціологічної (якість життя);

• соціально-психологічної (стиль життя);

• соціально-економічної (устрій життя).

2. Рівень культури.

Людина – суб’єкт і одночасно – головний результат своєї діяльності. Культура з цієї точки зору – це самосвідоме ставлення до самого себе. Однак люди дуже часто нехтують своїм здоров’ям, ведуть неправильний спосіб життя, не дотримуються режиму, переїдають, курять. Тому для здоров’я потрібні знання, які увійшли б у повсякденну звичку людини.

3. Здоров’я в ієрархії потреб.

Не завжди в житті людини здоров’я займає перше місце порівняно з речами та іншими матеріальними благами. В результаті це призводить до шкоди не лише своєму здоров’ю, а й здоров’ю майбутніх поколінь. Отже, здоров’я повинно займати перше місце в ієрархії потреб людини.

4. Мотивування.

На превеликий жаль, ціну здоров’я більшість людей усвідомлюють лише тоді, коли воно значно втрачене. Тільки тоді виникає прагнення вилікувати захворювання, стати здоровим.

5. Зворотні зв’язки .

Нерозумне і довге випробування стійкості свого організму нездоровим способом життя (алкоголь, нікотин). Тільки через певний час спрацьовують зворотні зв’язки людини, коли вона кидає шкідливі звички, проте це вже часто пізно.

7. Навчання здоровому способу життя.

Джерелом навичок з цього питання є передусім приклад батьків, допомагає також і санітарна освіта. Важливим фактором, що визначає реакцію людини на екстремальну ситуацію. Є її психофізичні якості та загальний стан. Вони проявляються через чутливість людини до виявлення сигналів небезпеки, перед реакцією на ці сигнали. Показники, які зумовлюють можливості людини виявити небезпечну ситуацію та адекватно відреагувати на неї, залежать від її індивідуальних особливостей, зокрема від її нервової системи. На поведінку людини у небезпечній ситуації впливає й її психічний та фізичний стан. Сучасна людина зустрічається з багатьма факторами ризику, що негативно впливають на стан нервової та серцево-судинної системи, знижує опірність організму. При цьому виникає стресова реакція організму. Так, наприклад, психічна травма, отримана внаслідок конфлікту, виводить людину з нормального психічного стану, що може призвести до суттєвих змін у виконанні професійних функцій і загального функціонального стану. У перекладі «стрес» означає «напруження», тобто відповідь організму на поставлену перед ним проблему. Стрес – це сукупність загальних неспецифічних біохімічних, фізіологічних і психологічних реакцій організму внаслідок дії надзвичайних подразників різної природи і характеру, які викликають порушення функцій органів. Повне звільнення від стресу означає смерть, тому слабкий стрес є нормальним явищем в житті і потрібним для реалізації людської повноцінності. Однак якщо він інтенсивний і довготривалий, то може стати основою розвитку захворювань або зумовити смерть. Медичні та соціологічні дослідження серед різних категорій населення показують, що люди по-різному реагують на надзвичайні ситуації. Є люди, стресостійкі до побутових негараздів, але дуже стресореактивні до сімейних проблем та невдач у коханні, інші боляче сприймають невдачі на роботі, ще інші – втрату соціального статусу. Відомо, що в осіб до 30 років життєві потреби значно більші, ніж у людей старшого віку, а відтак стресові стани у них переважають. Велике значення для розвитку стресового стану має поведінка в екстремальних умовах (аварія, кримінальна ситуація, стихійне лихо). Неправильна поведінка в таких ситуаціях найчастіше є причиною шкідливих наслідків стресу. Вона зумовлює результат стресу більше, ніж фактори зовнішнього середовища. У цих випадках стрес може виявитись у вигляді паніки, суєти, істерики. Стійкість організму до різноманітних стресових станів є дуже індивідуальною. Деякі люди без усіляких наслідків переносять надзвичайно складні екстремальні ситуації, ніколи не непритомніють, втрачають сили волі, психологічної рівноваги. Інші вже при незначних екстремальних ситуаціях втрачають витримку і віри в себе. Від чого це залежить? По-перше, індивідуальна чутливість до екстремальних ситуацій зумовлена типом вищої нервової діяльності.

Існує чотири типи темпераментів: холерик, сангвінік, меланхолік та флегматик.

Холерик – характеризується швидкістю дій, сильними почуттями і пристрастями, що швидко виникають. Це яскраво виражається в мові, жестах, міміці. Холерик завжди вважає себе правим, важко визначає свої помилки.

Сангвінік – характеризується жвавістю, швидкою збуджуваністю та легкою зміною емоцій. Сангвінік товариський, але не є постійний, на нього не можна покладатись в скрутну хвилину.

Флегматик – характеризується поміркованістю, не поспішає у вирішенні проблем. Надійний, не дратівливий, не скаржиться, проте байдужий до інших.

Меланхолік – характеризується схильністю до депресій, настроїв суму, пригніченості. Впадає у відчай у надзвичайних екстремальних ситуаціях, стає нездатним подолати труднощі.

Належність до того чи іншого типу залежить від уміння володіти собою, своєю волею, почуттями та пристрастями в екстремальних умовах. Для загартованості психічного стану людині треба використовувати фізичну працю, заняття спортом, прогулянки на свіжому повітрі та інші природні фактори.



Режим праці та відпочинку.

Праця - це основа режиму здорового життя людини. Існує хибна думка про шкідливу дію праці, яка нібито призводить до «зношування» організму, надмірної витрати сил і ресурсів, передчасного старіння. Праця як фізична, так і розумова не тільки не шкідлива, а навпаки, систематичний, посильний і добре організований трудовий процес надзвичайно позитивно впливає на нервову систему, серце і судини, кістково-м'язовий апарат - на весь організм людини. Постійне тренування у процесі праці зміцнює наше тіло. Довго живе той, хто багато і добре працює протягом всього життя. Неробство призводить до млявості мускулатури, порушення обміну речовин, ожиріння і передчасної втрати життєвого тонусу. Потрібно правильно і вміло розподіляти сили під час виконання роботи, як фізичної, так і розумової. Рівномірна, ритмічна робота продуктивніше і корисніше для здоров'я працюючих, ніж зміна періодів простою періодами напруженої, нагальної роботи. Цікава й улюблена робота виконується легко, без напруги, не викликає втоми і перенапруження. Важливий правильний вибір професії відповідно до індивідуальних здібностей і схильностей людини. Виконання роботи краще починати з самого складного. Це тренує і зміцнює волю. Не дозволяйте собі відкладати важкі справи з ранку на вечір, з вечора на ранок, з сьогодні на завтра і взагалі в довгий ящик. До речі, не всі знають, що кожна професія має певні показання і протипоказання за станом здоров'я. Адже не враховувати таку важливу складову процесу вибору було б безрозсудно. З точки зору індивіда та суспільства в цілому необхідно, щоб майбутня професія людини відповідала стану її здоров'я. В протилежному випадку обрана робота може викликати захворювання або ж загострення того, що вже мається, чи навіть втрату працездатності. Здоров'я і трудова діяльність людини взаємопов'язані, вони обумовлюють один одного. Помірні фізичні навантаження часто-густо стають засобом відновлення працездатності після перенесеного захворювання. Чимало професій висувають підвищені вимоги перш за все до зору, гостроти слуху, а також до вестибулярної функції. Значна кількість професій пов'язана з перебуванням в умовах підвищеної чи пониженої температури повітря, шуму, вібрації. Ці умови висувають підвищені вимоги до функціонального стану центральної нервової системи, апарату кровообігу. Існує багато професій, які вимагають застосування ручного та статичного напруження, вимушеного робочого стану. Такі роботи обумовлюють підвищені вимоги до функціонального стану опорно-рухового апарату. Таким чином, потрібно обирати професію, що максимально відповідає стану здоров'я. Необхідно враховувати вимоги, які висуває до організму майбутня професія, власний стан здоров'я і можливий вплив (позитивний чи негативний) на нього виробничих факторів. Трудова діяльність повинна не тільки не поглиблювати ті відхилення у стані здоров'я, що вже є, а й сприяти їх коригуванню.



Режим сну.

Для збереження нормальної діяльності нервової системи і всього організму велике значення має повноцінний сон. Сон повинен бути досить тривалим і глибоким. Якщо людина мало спить, то вона встає вранці роздратованою, розбитою, а іноді з головним болем. Потреба у сні у різних людей неоднакова. У середньому ця норма становить близько 8 годин. На жаль, деякі люди розглядають сон як резерв, з якого можна запозичити час для виконання тих чи інших справ. Систематичне недосипання призводить до порушення нервової діяльності, зниження працездатності, підвищеної стомлюваності, дратівливості.



Фізичне навантаження.

Відомо, що навіть у здорової і нестарої людини, якщо вона не тренована, веде «сидячий» спосіб життя і не займається фізкультурою, при найменших фізичних навантаженнях частішає дихання, з'являється серцебиття. Навпаки, тренована людина легко справляється зі значними фізичними навантаженнями. Сила і працездатність серцевого м'яза, головного двигуна кровообігу, знаходиться в прямій залежності від сили і розвитку всієї мускулатури. Тому фізичне тренування, розвиваючи мускулатуру тіла, в той же час зміцнює серцевий м'яз. У людей з нерозвиненою мускулатурою серцевий м'яз слабкий, що виявляється при будь-якій фізичній роботі. Фізкультура і спорт досить корисні не тільки людям розумової праці, а також особам фізичної праці, так як їх робота нерідко пов'язана з навантаженням на окремі групи м'язів, а не всієї мускулатури в цілому. Фізичне тренування зміцнює і розвиває кісткову мускулатуру, серцевий м'яз, судини, дихальну систему та багато інших органів, що значно полегшує роботу апарату кровообігу, благотворно впливає на нервову систему. Щоденна ранкова гімнастика - обов'язковий мінімум фізичної активності. Вона повинна стати для всіх такою ж звичкою, як умивання вранці.

Фізичні вправи треба виконувати в добре провітреному приміщенні або на свіжому повітрі. Для людей, які ведуть малорухливий спосіб життя, особливо важливі фізичні вправи на повітрі (ходьба, прогулянка). Корисно відправлятися вранці на роботу пішки і гуляти ввечері після роботи. Систематична ходьба благотворно впливає на людину, покращує самопочуття, підвищує працездатність.

Режим харчування.

Люди харчуються по-різному, однак існує ряд вимог які повинні враховуватись усіма. Перш за все їжа повинна бути різноманітною і повноцінною, тобто містити в потрібній кількості і в певних співвідношеннях. Не можна допускати переїдання: воно веде до ожиріння. Дуже шкідливе для здоров'я і харчування з систематичним введенням непомірних кількостей якого-небудь одного продукту або харчових речовин одного класу (наприклад, надмірне споживання жирів або вуглеводів, кухонної солі). Проміжки між прийомами їжі не повинні бути занадто великими (не більше 5-6 год). Шкідливо приймати їжу тільки 2 рази на день, але надмірними порціями, тому що це створює дуже велике навантаження на систему кровообігу. Здоровій людині краще харчуватися 3-4 рази на добу. При триразовому харчуванні самим ситним повинен бути обід, а самим легким - вечеря. Шкідливо під час їжі читати, вирішувати складні і відповідальні завдання.



Загартовування.

Важливою профілактичною мірою проти простудних захворювань є систематичне загартовування організму. Найбільш простий спосіб загартування - повітряні ванни. Велике значення в системі загартовування мають також водні процедури. вони зміцнюють нервову систему, здійснюють благотворний вплив на серце і судини, нормалізуючи артеріальний тиск, поліпшують обмін речовин. Спочатку рекомендується протягом декількох днів розтирати оголене тіло сухим рушником, потім переходити до вологих обтирань. Після вологого обтирання необхідно енергійно розтерти тіло сухим рушником. Починати обтиратися слід теплою водою (35-36 С), поступово переходячи до прохолоднішої, а потім-до обливань. Влітку водні процедури краще проводити на свіжому повітрі після ранкової зарядки. Корисно якомога більше бувати на свіжому повітрі, засмагати, купатися.

Отже, кожна людина володіє великими можливостями для зміцнення і підтримки свого здоров'я, для збереження працездатності, фізичної активності та бадьорості до глибокої старості.

А зараз дайте відповіді на такі запитання.

1. Що таке здоров’я людини?

2. Що належить до основних складових здорового способу життя?

3. Що таке стрес і як його подолати?

4. Розкажіть про режим харчування.



5. Які способи загартовування ви знаєте?


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка