«Торкнутися краси можна тільки серцем»




Скачати 71.16 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір71.16 Kb.

Пересадько Світлана Анатоліївна

учитель початкових класів

Самійлівської ЗШ І – ІІІ ступенів

Літературна подорож. «Торкнутися краси можна тільки



серцем»

МЕТА : Вчити дітей любити і берегти природу рідного краю, виховувати доброту і великодушність.

1. Читання казки В.О. Сухомлинського „Посиротив"

ПОСИРОТИВ

Юрко прийшов до школи з рогаткою. До уроків було ще чимало часу. Він сів під кущем бузку й став дивитися на горобців, що весело цвірінькали, плигаючи з гілки на гілку.

Враз усі горобці знялися й кудись полетіли. Залишився один. Він цвірінькав тихо й ласкаво. Потім став дзьобиком чистити пір'ячко.

Юрко націлився з рогатки й пустив у нього камінець. Камінець влучив у голівку. На листя бризнула кров, а тільце впало додолу.

Юркові стало страшно. „Невже це я зробив?" - подумалось йому.

Тут відчув, як хтось поклав йому руку на плече. Обернувся -Панас Іванович, учитель.

Панас Іванович відхилив гілку, і Юрко побачив на бузковій гілці горобине гніздо. З нього виглядало п'ять пташенят. Голі, безпомічні, вони жалібно пищали, роззявляючи дзьобики.

- Вони тепер лишились без матері, - тихо сказав Панас Іванович. - А якби з твоєю мамою хтось таке вчинив ...

Юрко стояв блідий і мовчазний.

-Ну, що ж, іди на урок, - зітхнув Панас Іванович. - Допомогти цим бідолашкам ніхто вже не зможе...

Уночі Юрко майже не спав. Йому вважалися пташенятка, що


1

роззявляли дзьобики й жалібно пищали, гукаючи матусю.

В. Сухомлинський


  • Що ви можете сказати про поведінку хлопчика?

  • Як ви ставитеся до вчинку хлопчика? Чому?

  • Сьогодні на уроці ми будемо говорити про природу: про
    птахів, про рослин, про тварин. І про те, як можна
    побачити красу, що оточує нас. Сьогодні ми ще раз
    переконаємося, що торкнутися краси можна лише серцем.

1. Бесіда про репродукції картини, на якій зображено лісову галявину залиту сонячним світлом.

- Діти, перед вами картина, подивіться і розкажіть, що ви


бачите на ній. Уявіть собі, що у мене в руках чарівна паличка, я
змахну нею і ми опинимось на цій чудесній галявині. Давайте
присядемо, підставимо свої обличчя сонечку, вдихнемо запах трав
і квітів та повідгадуємо загадки.

Всі пани скинули жупани

А один пан не скинув жупан.(Листяні дерева і сосна)

Прилетіли гості,


Сіли на помості,

Без сокири, без лопати Поробили собі хати (Пташки)

Влітку сіренький,

А взимку біленький, Довгі вуха має, Швидко стрибає.(Заєць)

Влітку любить полювати,
Взимку у барлозі спати.
Як зачує він весну -
Прокидається від сну.(Ведмідь)

Хлопчик - мізинчик

В дерев'яній одежі (Горіх)

Сонечко в горі зійшло.

2

Усміхнулось, розцвіло,


Потім стало біле - біле
І за вітром полетіло.(Кульбаба)

3 Читання вірша Оксани Ющенко „Насіння кульбаби"

- Ой не ріж, ой не рви! -Проситься кульбаби цвіт. Між покосами трави Сонечко кульбаби цвіт. Замість жовтих обідків Голочки пухнасті, Там насіння визріва, Щоб зійти весною. Зажовтіють кульбабки Знов поміж травою.

4 Бесіда з дівчатками про те, що не можна рвати кульбаби на


лужку біля школи та інде.

  • Які ще польові квіти ви знаєте?

  • А чи знаєте ви, що багато з цих квітів називають лікарськими?
    (лопух, череда, звіробій, полинь, спориш, подорожник, мати й
    мачуха, меліса).

  • Хто знає, чому їх так називають

  • А ось послухайте легенду про грицики звичайні.

Одного разу сільський хлопчик - пастушок Гриць пас у полі худобу й ненароком поранив собі ногу. Оскільки під рукою нічого іншого не було, хлопчик вирвав пучок якоїсь трави, що росла неподалік, і приклав до рани. Як же здивувався він, коли біль поступово затих, перестала йти кров. Отак люди й назвали рослину грициками на честь пастушка Гриця. У народній медицині її використовують як знеболюючий і кровоспинний засіб. - А які ще легенди про рослини ви знаєте?

Сон - трава

Кожна квітка, як і все живе на світі, має свою матір. Лише у сон - трави не рідна мати, а люта мачуха. Ще тільки - тільки сніг зійшов, а вона вже розбудила її, розштовхала: „Вставай, сонлива дрімлива, вже всі квіти цвітуть, а ти спиш!" Вона і схопилася, й відцвіла раніше за всіх, і ніхто її краси не бачив.

3

Лілії



Було це дуже давно. В одному селі жили красиві вродою дівчата. Одного разу на село налетіли татари. Дівчата, щоб не йти в неволю, втопилися в глибокій річці. І в тому місці, де темна вода сховала красунь, на світанку з'явилися білі пуп'янки невідомих квітів. Коли зійшло сонце і освітило згарище на місці села, невідомі квіти розцвіли яскравим цвітом. Здавалось, що ніжні руки дівчат тягнуться до світла. А ввечері ховаються від чорної ночі. З того часу ці чудові квіти, які прозвали ліліями, просинаються з сонцем і засинають з його заходом.

Барвінок


Згідно з легендою, ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та вже була у великій шані серед людей. І тоді вона звернулась до богині флори, щоб вона подарувала їй аромат, людську любов і красу. Зате дала їй назву „вінка", що в цій квітці прихована могутня сила, яка допомагає хворим, зміцнює організм, зокрема серце.

Волошки


Легенда розповідає, звідки взялася квітка волошка. Жив в одному селі хлопець Василь, гарний, з блакитними очима. Якось він ішов полем ьі побачив дівчину.

Сподобалася красуня Василеві і погодився він піти з нею до її села. А то була не дівчина, а русалка. Коли парубок роздивився, почав тікати. Але заплутався у житі і впав знесилений. Тут і русалка підбігла і перетворила його у квітку. Люди цю квітку назвали волошкою, а ще васильком називають.



5. Моральна задача.

- Світлана зараз познайомить вас із віршем Анатолія Костецького, а ви постарайтесь дати відповідь на питання, поставлене автором

4

Старий каштан

- Старий каштан за вікнами

Клас затіня ! - сказали.

І от щоб стало світло нам,

Взяли його й спиляли.

Тепер свої густі гилки

До нас не тягне дерево,

І не свистять для нас шпаки

У кроні на перервах.

Травневі вогники свічок

Не спалахнуть на сонці,

І плід, неначе їжачок,

Не вмоститься в долонці.

І вже на стовбурі вгорі

Не з'явиться ніколи

Старе рівняння школярів:

„Оленка + Микола"...

Щоб стало в класі світло нам -

Старий каштан спиляли...

Зробили ніби й правильно,

Та в класі темно стало ...


  • Чому в класі стало темно, коли зрізали дерево?

  • Чи відчували ви коли - не будь жаль за згубленим деревом?

  • А хто з вас посадив за своє життя дерево?

6. А ось послухайте пригоду Петрика, Сашка та Катрусі.

Перед новим роком Сашко, Петрик, і Катруся взяли санчата і поїхали до лісу, що був неподалік, щоб зрубати до свята ялинку. Кругом сніг. Діти довго шукали деревце. І нарешті знайшли таку, яку хотілося: невеличку, крислату, густо вкриті голочками гілки здавались пухнастими. На ній

5

іскрився сніг, і схожа вона була на казкову красуню. Діти замилувались красою. Петрик взяв сокиру



- спурхнула і тривожно скрикнула пташка, а в Катрусі впала
сльоза...

- Продовжте розповідь. Як ви думаєте, що далі трапилось.



7. А зараз послухайте оповідання В.О. Сухомлинського :

Віра Оленка пішли до лісу по гриби. Довго збирали їх, а потім сіли під кущем пообідати. Витьохкував пісні соловейко. Віра поїла і викинула рештки під кущ, А Оленка заховала сміття до кошика.



  • Навіщо ти ховаєш? Викинь, адже ніхто не бачить, сказала Віра ...

  • Діти , як ви думаєте, що відповіла Оленка?

А Олена сказала:

- Ні, Віра, не викину я сміття під кущ. Мені соромно перед


соловейком.

  1. Читання дитячих творів на тему „Коли людині повинно
    бути соромно".

  2. А тепер підведемо підсумок:

Подумайте і скажіть, чи можна зрозуміти красу рослини, зірвавши її і милуючись нею? Чи можна милуватись тваринкою яку позбавили волі і чекають від неї радості? Ось як сказав поет П. Гвездослав:

Я зірвав квітку - і вона загинула,

Я спіймав метелика - і він помер у мене на долоні.

І тоді я зрозумів, що торкнутися краси

Можна тільки серцем.

- Чи розумієте ви слова поета?




6


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка