Третій рік життя Психологічна характеристика дитини




Сторінка1/3
Дата конвертації21.04.2016
Розмір0.65 Mb.
  1   2   3


З М І С Т

РАННІЙ ВІК (третій рік життя)

Психологічна характеристика дитини 2

Співпраця зі сім'єю 4

Фізичний розвиток

Розвиток фізичних умінь і навичок 5

Основи здоров'я 8

Безпека життєдіяльності 11



Соціально-моральний розвиток

Формування основ моральних якостей 12



Пізнавальний розвиток

Сенсорний розвиток 14

Ознайомлення з довкіллям 17

Ознайомлення з природою 19



Мовленнєвий розвиток

Звукова культура мовлення 22

Словникова робота . 23

Граматична правильність мовлення 24

Зв'язне мовлення 25

Мовленнєвий етикет . 26



Художньо-естетичний розвиток

Художня література 27

Образотворча діяльність 28

Музична діяльність 30



Креативний розвиток

Конструктивна діяльність 32

Театралізована діяльність 33

Ігрова діяльність 34

Статева ідентифікація та диференціація 39

Трудова діяльність 40

Орієнтовний перелік музичного репертуару…...41

Орієнтовний перелік художніх творів…………..42

ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИТИНИ

Розвиток дитини третього року життя характеризується передусім подальшим інтенсивним фізичним ростом. До трьох років її зріст у. середньому досягає 95-96 см; швидко збільшується маса, вона становить 14,8-15 кг. Підвищується працездатність нервової системи, що проявляється в подовженні часу на сон, який становить 4-4,5 го­дини. Отже, значно розширюються можливості дитини взаємодіяти із середовищем і розвиватися психічно. Третій рік життя характеризується суперечністю між прагнення дитини до самостійності та її реальними можливостями. Найважливіше новоутворення у період "кризи трьох років" - це усвідомлення власного "Я".

Третій рік життя є одним із найголовніших у засвоєнні дитиною мови. Це стадія особливої чутливості дитини до мовних впливів. У цей період прискорюється темп мовлення. Джерелом мовленнєвого розвитку, а особливо формування активного мовлення, стає мовленнєве спілкування з дорослим. Якщо допитливість дитини нормально задовольняється й стимулюється, то збагачення її словника відбувається доволі швидко. На початок третього року життя її словник складає 1000 слів, у три роки - 1200-1500 слів. Основною частиною активного словника дитини є іменники (до 60 %), дієслова (25-27 %) і прикметники (10-12 %).

Мовлення дитини поступово починає виступати у ролі організатора її власних дій, включатися в них у різних формах і на різних етапах виконання цих дій, зокрема у формі "егоцентричного" мовлення, тобто розмови дитини з собою, що формується на основі спілкування з іншими.

У зв'язку з розвитком предметної діяльності дитини мовлення стає основним засобом спілкування.

Дитина вчиться мислити, відкриваючи для себе властивості об'єктів не лише на власному досвіді, а в процесі практичного й мовленнєвого спілку­вання з дорослим. Намагаючись їсти ложкою, зачісуватися гребінцем, дитина за допомогою дорослого пізнає ці об'єкти як знаряддя дій. Мовлення включається в наочно-дійове мислення дитини, відкриваючи можливість подальшого удосконалення та переходу до вищих його форм. Виховання допитливості - одна з найважливіших умов розвитку дитячого мислення. Саме в цей період потрібне уважне ставлення дорослого до запитань дитини.

На третьому році життя у дитини активізується її репродуктивна уява. В перших іграх, в яких ще немає ні сюжету, ні ролі, уява про­являється у перенесенні дитиною відомої їй дії в нову ігрову ситуацію (годує ляльку, вкладає її спати тощо). Ці прості наслідувальні, багаторазово повторювані дії становлять основний зміст гри. Поступово дитина вчиться переносити одну і ту саму дію на різні предмети або одним предметом виконувати різні дії, відокремлюючи дію від предмета й узагальнюючи її. Так, дитина трьох років годує трісочкою ляльку, ведмедика, що є вже помітним кроком до справжньої ігрової дії.

З розвитком активності, самостійності дитини все різноманітнішими стають її стосунки з дорослими. Розвиваються взаємини й між самими дітьми, виникають спільні ігри. В іграх та малюнках простежується поява власних образів, задумів, хоча вони ще дуже нестійкі.

На третьому році життя дитини розширюються її сенсорні можливості, що забезпечують перцептивну, моторну й мовленнєву активність, зумовлюють розвиток фонематичного й музичного слуху.

Зростає інтерес до довкілля, до доступних розумінню дітей фактів дійсності. Сприймання предметів набуває ціліснішого характеру. Розвиток сприймання предметів у цьому віці залежить значною мірою від умов сенсорного розвитку, використання в роботі з дітьми дидактичних ігор, завдань типу геометричних вкладок, пірамідок.

Розширюється коло об'єктів, які привертають увагу дітей. Найбільшу увагу привертають не самі об'єкти, а дії з ними. Обсяг уваги та її стійкість ще дуже незначні. Легко відволікає увагу кожен новий, яскравіший об'єкт. Прогресивні зміни спостерігаються у розвитку пам'яті, яка фіксує набутий дитиною сенсорний, емоційний досвід. Дитина дедалі більше запам'ятовує об'єктів. У цей віковий період образна пам'ять розвинена більше ніж словесно-логічна, тому дитина краще запам'ятовує емоційний матеріал, що супроводжується наочними та звуковими ілюстраціями. Процеси пам'яті мають мимовільний характер. Проте опанування активним мов­ленням сприяє першим проявам довільності в роботі пам'яті. Збільшується тривалість часу, впродовж якого в пам'яті дитини зберігається якесь вра­ження. На третьому році життя дитина може впізнавати близьких осіб уже через кілька місяців. Трохи пізніше, ніж впізнавання, з'являється активна форма відтворення, якою є згадування.

Пам'ять дитини третього року життя проявляється і в формуванні навичок і звичок. Якщо життєдіяльність дитини організовано правиль­но, то вже до трьох років вона набуває цілої низки корисних звичок (миє руки, вітається тощо).

Помітні зміни відбуваються у дитини в емоційній сфері, що зумов­лено розширенням спілкування дитини з дорослим, оволодінням мовни­ми засобами та розвитком її самостійності. В емоціях дитини поступово зменшується елемент мимовільного наслідування. Значно ширшою стає сфера стимулів, що викликають емоції дитини. Швидше налагоджується позитивний контакт із незнайомими дорослими та ігрове спілкування з дітьми.

Урізноманітнюються почуття дитини до людей, які її оточують (при­хильність, симпатія) і почуття, пов'язані з діяльністю (задоволення від до­сягнутого результату, засмучення від невдачі, радість від похвали). У ди­тини проявляються перші переживання гордості за свої досягнення, які позитивно оцінюють батьки й вихователі ("я слухняний", "сам одягаюся").

Висловлюючи такі судження, дитина відносить їх до своєї особи, радіє за своє "Я", усвідомлює якості, що з'являються в неї. Також проявляються емоції сорому, які виникають, коли дитина, зробивши поганий вчинок, переживає можливу втрату позитивної думки про себе з боку присутніх.

До трьох років у дитини закладаються передумови переходу до про­дуктивних видів діяльності (малювання, ліплення, конструювання). Наприкінці третього року життя у дитини з'являється нова форма дитя­чих комунікативних дій - емоційно забарвлені ігрові дії, за допомогою яких вона не лише проявляє своїм настроєм ставлення до однолітка, але й демонструє йому свої вміння.

Отже, до трьох років у дитини відбувається ряд якісних змін, які за­безпечують поступове її перетворення на активного діяча в найближчому соціальному середовищі.

СПІВПРАЦЯ ЗІ СІМ'ЄЮ

Завдання, що забезпечують взаємодію дошкільного навчального

закладу зі сім'єю

Будувати роботу з батьками на основі діалогу, в процесі якого з'ясовується рівень сформованості педагогічних знань і навичок батьків. Проводити первинний діагностичний зріз рівня комунікативних нави­чок і комунікабельності дитини та прогноз індивідуальних особливостей адаптації.

Вивчати соціальне замовлення батьків щодо дошкільного навчаль­ного закладу. Переорієнтація батьків - замовників певних послуг - на зацікавлених, активних учасників навчального процесу.

Залучати до збору, обговорення та втілення у роботу з дошкільня­тами кращого досвіду родинного виховання. Створювати умови для вільного і довірливого спілкування педагогів і батьків. Порушувати й обговорювати актуальні проблеми, окреслювати шляхи їх розв'язання.

Залучати педагогічний колектив дошкільного навчального закладу та батьків до педагогічної пропаганди дошкільної освіти серед населен­ня. Здійснювати соціально-педагогічний патронат. Надавати батькам інформацію про їхню дитину. Встановлювати доброзичливі взаємини з установкою на співпрацю. Використовувати різноманітні форми робо­ти з сім'єю: тренінги, консультації, взаємовідвідування, вечори розваг, спільні свята, індивідуальні бесіди, спілкування по телефону, залучати до створення в групі розвивального середовища.

Інформувати батьків про традиції виховання в дошкільному навчаль­ному закладі, умови перебування та вимоги щодо перебування дитини в межах дошкільного закладу. Створювати довірливе спілкування з усіх питань виховання малюка, знаходити вихід із проблемних ситуацій.

Регулювати емоційне спілкування з малюком. Спонукати до проявлен­ня почуттів до малюка, тривалішого спілкування з ним задля збере­ження емоційного комфорту. Вчити батьків висловлюватися так, щоб не принижувати дитячої гідності. Сприяти більш вільному, гнучкому, диференційованому, гуманному спілкуванню між дітьми, педагогами і батьками; створювати умови, щоб в усіх учасників освітнього процесу виникла готовність проявити самого себе в якійсь діяльності.

ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК

РОЗВИТОК ФІЗИЧНИХ УМІНЬ і НАВИЧОК

Вікові можливості дитини

Інтенсивний темп фізичного розвитку, характерний для перших двох років життя дітей, на третьому році уповільнюється. У середньому за рік маса тіла зростає до 2 кг; зріст збільшується на 7-8 см. До 3 років маса тіла дитини досягає 14,8-15 кг, зріст - 95-96 см, окружність грудної клітки - 52 см. Починає формуватися кісткова тканина. Дитина стає самостійнішою, її рухи більш координовані, вона вже може стримувати свої бажання і дії, але на короткий час; трирічні діти швидко втомлю­ються від одноманітних рухів, легко збуджуються.

Організм дитини чутливо реагує на порушення режиму і, основ­ним чином, на скорочення сну та збільшення періоду неспання. Тому, організовуючи діяльність дітей, важливо дотримувати правильного роз­порядку дня.

Освітні завдання


  • Забезпечувати дотримання розпорядку дня.

  • Вживати заходів щодо збереження нервової системи, запобігати втомі й травматизму, формувати у дітей правильну поставу.

  • Привчати дотримувати культурно-гігієнічних навичок, формувати навички самообслуговування.

  • Загартовувати організм дитини, проводячи різноманітні оздоров­чі заходи.

  • Формувати рухові навички й уміння.

Фізкультурно-оздоровчі заходи

Привчати дитину під час ранкової гімнастики (4-5 хв) виконувати 3-4 вправи: спочатку для зміцнення м'язів плечового поясу або рук і спини. Наступні вправи добирати для зміцнення м'язів тулуба та ніг. Кількість повторень кожної вправи - 4-5 разів; кількість повторень стрибків - 8-10 разів; тривалість бігу в повільному темпі - до 50 с, у середньому - до 15-20 с. Розвивати вміння наслідувати рухи дорослого, виконувати вправи з предметами, а також імітаційного характеру.

Спонукати включатися в ігрові вправи, рухливі ігри, що організовують на прогулянках (щоденна їх тривалість 10-15 хв; у дні, коли проводять заняття з фізкультури, — 6-8 хв).

Гартувальні процедури

Здійснювати комплекс гартувальних заходів із використанням; повітря, сонця, води. Систематично провітрювати групове приміщення,! підтримувати температуру повітря +20-22 °С.

Денний сон проводити в умовах доступу свіжого повітря; у добре провітрених спальнях при температурі +18-20 °С.

Проводити водні процедури: вологе обтирання, обливання ніг і всьо­го тіла. Під час місцевих процедур температуру повітря треба знижувати через кожні 1-2 дні від +30 °С до +18-16 °С.

Практикувати обливання ніг водою контрастних температур та об­ливання тіла (температура води +34-20 °С). Зниження температури про­водити через кожні 3-4 дні. Тривалість обливання збільшувати від 15 с до 35 с. Загальні водні процедури у літній період проводити не раніше 30-40 хв після прийому їжі. Температура повітря має становити +23 °С. |

Проводити купання в басейні або у відкритій водоймі у безвітряну погоду (температура повітря +25 °С, температура води - не нижче +23 °С). Тривалість купання збільшувати поступово від 3 хв до 6-8 хв. У осінньо- зимовий та весняний період року загартовування водою проводити після денного сну, у літній період - перед денним сном.

Прогулянку в зимовий період проводити при температурі повітря не нижче -10-12 °С. Забезпечувати щоденне перебування дітей на свіжому повітрі взимку до 4 годин, влітку (при можливості) перебування дітей у дошкільному навчальному закладі організовувати на повітрі.

Гартування сонцем у літній період доцільно проводити під час прогулянок. Перебування дітей під прямими сонячними променями поступово збільшувати від 4-5 хв до 20 хв.

Практикувати проведення масажу стопи ніг спеціальними масажерами: ходьба по килимках з гумовими шипами, по камінцях, "сольових доріжках".

Використовувати диференційований підхід до дітей, враховуючи стан здоров'я і характер звикання до впливу води та сонця.



Рухові навички та вміння

Ходьба та біг. Вчити ходити "зграйкою" за вихователем, парами, | по колу, прямо, обходячи предмети. Виконувати імітаційну ходьбу "як мишка", "як лисичка" тощо. Вчити рухатися по всій залі, не наштовхую­чись одне на одного. Переходити від ходьби до бігу та від бігу до ходь­би. Під час бігу не наштовхуватися на предмети, пробігати між двома лініями, не наступаючи на них (відстань між лініями 25-30 см). Бігати в середньому темпі 20 с, у повільному - до 50 с.

Стрибки. Вправляти у стрибках на обох ногах на місці, просу­ваючись вперед; перестрибувати через мотузку, дві паралельні лінії (відстань між лініями 15-35 см), палицю, інші предмети. Удосконалю­вати вміння підстрибувати, намагаючись доторкнутися до предмета, який розміщений на висоті 10 см від піднятих рук дитини. Вчити стри­бати в довжину, стрибати в глибину (лава, куб заввишки 10-15 см).

Кочення, кидання, ловіння. Вправляти у коченні м'яча обома рука­ми та однією рукою вихователеві, іншим дітям, під дугу. Котити кульки по похилій дошці.

Вчити кидати м'яч обома руками знизу, від грудей, із-за голови (відстань 80-100 см). Кидати торбинки з піском, м'ячі вагою 100 г у гори­зонтальну ціль (відстань 1,3-1,5 м) правою та лівою руками.



Повзання, лазіння. Вчити повзати на відстань 4-5 м в упорі на грудях і животі, на колінах і кистях рук; перелазити через колоду, пролізати в обруч, підлізати під дугу, мотузку (висота 30-40 см); лазити по гімнастичній стінці, по похилій драбині; спускатися вниз зручним для дитини способом.

Рівновага. Вчити ходити по мотузці, покладеній прямо; по колу; "зиґзаґом"; по дошці (ширина 25 см), один кінець якої піднятий від підлоги на висоту 15-20 см; по ребристій дошці, гімнастичній лаві, колоді); переступати через перешкоди (кубики, палиці); підніматися на куб, лаву висотою 25 см, стояти на них, тримаючи руки в сторони.

Вправи для рук, плечового пояса та тулуба. Сприяти вико­нанню вправ із різних вихідних положень: стоячи (ступні ніг трохи розставлені й паралельні), сидячи та лежачи на підлозі. Використовува­ти загальнорозвивальні вправи імітаційного характеру; застосовувати вправи з предметами (брязкальцями, кубиками, прапорцями, стрічками тощо).

Вправи для рук і плечового пояса. Вчити піднімати руки вперед, угору, в сторони; згинати і розгинати руки перед грудьми, розводити їх у сторони; відводити руки за спину.

Закріплювати вміння плескати в долоні перед собою, над головою; розмахувати руками вперед-назад (з положення "руки внизу"), вниз-угору (з положення "руки внизу"), вниз-угору (з положення "руки в стороні"); виконувати змахи руками над головою і перед собою.



Вправи для ніг. Вчити ходити на місці; робити кроки вперед, у сто­рони, назад; згинати і розгинати одну ногу в коліні; присідати, тримаю­чись руками за опору; підніматися на носочки, виставляти ногу вперед на п'ятку; ворушити пальцями ніг.

Вправи для тулуба. Вчити здійснювати повороти праворуч-ліворуч, виконуючи змах руками (вперед, в сторони), передавати предмет тому, хто стоїть, сидить поруч. Нахили тулуба вперед, у сторони. Сидячи на підлозі, згинати і розгинати ноги. Лежачи на спині, піднімати й опуска­ти ноги; рухати одночасно руками та ногами. Стоячи на колінах, сідати на п'ятки і підніматися. Лежачи на животі, піднімати ноги і руки; пере­вертатися з боку на бік.

Шикування та перешикування. Вчити шикуватися в пари; коло; колону один за одним.

Вправи спортивного характеру

Катання на санках. Кататися на санках із дорослими або старшими дітьми; катати іграшки.

Плавання. Ознайомлювати дитину з умовами та правилами поведінки у місцях купання та плавання. Пробуджувати бажання купатися та на­вчатися плавати. Виховувати позитивне ставлення до рухливих дій у воді. Привчати входити у воду, занурюватися до підборіддя, носа, очей за допомогою дорослого і самостійно; гратися та плескатися з іграшками; ходити, бігати, стрибати на мілководді.

Вправи для адаптації у воді. Заходити у воду, тримаючись за руку дорослого та самостійно. Ходити та бігати по дну, триматися за руку, до­помагаючи гребними рухами рук уперед. Підстрибувати, як м'ячик, пле­скати по воді долонями. Присідати, занурюючись у воду, підстрибувати, тримаючись за руки дорослого. Занурюватися у воду на рівень підборіддя, носа, очей, тримаючись за руки дорослого. Присівши та нахиливши голо­ву, дути на воду, створюючи хвилі на воді.

Вправи для оволодіння плаванням. Сидячи, спираючись на пе­редпліччя, прямими ногами виконувати рухи, як при плаванні "кролем". Рухати ногами без напруження, знизу вгору та вниз. Вправи виконувати на суші та мілководді.

Показники фізичної компетентності дитини:


  • бере участь у різних формах роботи з фізичного розвитку, орга­нізованих вихователем;

  • рухається, зберігаючи стійке положення тіла, орієнтується в про­сторі;

  • виконує різноманітні вправи в стрибках, коченні, киданні, по­взанні, лазінні, рівновазі;

  • катається на санках, виконує вправи для адаптації на воді та оволодіння плаванням;

  • позитивно ставитися до виконання за гартувальних процедур та вправ з формування рухових навиків.


ОСНОВИ ЗДОРОВ'Я

Вікові можливості дитини

Дитина третього року життя називає і показує частини свого тіла; знає і виконує гартувальні процедури; намагається негативно ставитися ;о шкідливих звичок; активно рухається. Проявляє бажання самостійно виконувати гігієнічні процедури (вмиватися, чистити зуби, розчісувати волосся, користуватися рушником і милом), охайно їсти. Дитина знає, що негативні емоції впливають на довколишніх, тому потрібно до інших дітей ставитися дружелюбно. Знає вплив стану погоди на настрій.



Освітні завдання

  • Вчити самостійно виконувати гігієнічні процедури, охайно пово­дитися за столом під час споживання їжі.

  • Забезпечувати дотримання дітьми розпорядку дня й активізувати рухову діяльність.

  • Сприяти дотриманню психологічного комфорту.

  • Давати змогу зрозуміти, який існує зв'язок між людиною і при­родою та його вплив на здоров'я.

Формувати у дітей елементарні уявлення про частини людського тіла, закріпити їх назви. Пояснювати призначення частин тіла. Розповідати про органи чуття людини: зір, слух, нюх, смак, дотик. Формувати у дітей прості уявлення про залежність їхнього здоров'я від умов, у яких вони живуть, від довколишніх предметів — білизни, посуду, меблів тощо — тоб­то речей, створених людьми.

Дати елементарні знання про роль батьків у зміцненні їхнього здоров'я: мама і тато піклуються про здоров'я малюка, а коли він хворіє, то вони його лікують - самі чи ведуть до поліклініки; лікар приходить додому, щоб допомогти хворій дитині, або ж лікує її в лікарні.

Розповідати дітям про те, як організована турбота про здоров'я людей у суспільстві: в яслах-садках є медсестра чи лікар, які дбають про здоров'я дітей; існують поліклініки, де людей (дітей) оглядають та лікують; людей ще лікують у лікарнях, де працює багато лікарів.

Пояснювати, що коли дитина росте, вона змінюється: тіло стає та­ким, як у дорослої людини; щоб тіло добре розвивалося, за ним треба Доглядати: вмиватися, мити руки та ноги, розчісувати волосся, чистити 3Уби, обрізати нігті на руках і ногах.



Гігієнічні навички

Навчати елементарних навичок самостійного вмивання, користуван­ня милом та індивідуальним рушником. Використовувати ігрові ситуації з метою вироблення позитивної мотивації на установки щодо водних про­цедур. Вчити користуватися носовичком.



Розпорядок дня

Забезпечувати усвідомлення важливості дотримання розпорядку дня (сон, прогулянка, рухова активність, харчування, гігієнічні процедури). |



Харчування

Давати знання про основні чинники, що стимулюють розвиток тіла ди- і тини та забезпечують його міцність (харчування, загартованість, рух, сон). Формувати

уявлення про користь натурального харчування; про те, що корисно харчуватися рослинною їжею, лікуватися цілющими травами.

Ознайомлювати з користю вживання овочів і фруктів. Вчити охайно їсти, ретельно пережовувати їжу, користуватися серветкою.



Рухова активність

Активізувати самостійну рухову діяльність, вправляти у виконанні основних рухів. Пояснювати, що виконання рухових вправ, біг, ходьба сприяють поліпшенню здоров'я. Виховувати бажання активно включа­тися в ігри.



Профілактичні заходи

Формувати корисні звички, запобігати появі шкідливих звичок та вчити їх усувати.



Емоційний комфорт

Створювати комфортне середовище для дітей в умовах дошкільного навчального закладу. Забезпечувати природну потребу дитини в емоційній безпеці.

Виховувати почуття радості й гордості за самостійне досягнення по­зитивного результату діяльності.

Народні джерела здоров'я

Формувати уявлення про те, яке значення мають для здоров'я українські національні страви, ознайомити з деякими із них.



Здоров'я і природа

Пояснювати дітям, що природне довкілля - це середовище, в якому живуть люди, вони від нього залежать; природа впливає на самопочуття, на поведінку людей; чисте довкілля - це гарно, радісно, приємно, корис­но, тому не можна його засмічувати.



Показники компетентності дитини:

  • знає і називає частини тіла та показує їх;

  • знає назви гігієнічних процедур: вмивання, одягання, роздягання тощо, самостійно виконує їх;

  • користується милом, індивідуальним рушником, чистить зуби;

  • називає рухи людини (біжить, ходить, стрибає);

  • оперує назвами людських статей (чоловік, жінка, хлопчик, дівчинка); . виконує елементарні гартувальні процедури;

  • негативно ставиться до шкідливих звичок (брати руки до рота, колупатися в носі тощо);

  • активно рухається, проявляє інтерес до рухливих ігор;

  • орієнтується в основних проявах органів чуття: око — бачить,вухо - чує;

  • розуміє, що рослинна їжа корисна;

  • самостійно їсть, добре пережовує їжу; дотримує правил поведінки за столом;

  • розуміє, що для здоров'я потрібно дотримуватися режиму дня;

  • знає, що українські національні страви корисні для здоров'я;

  • знає про вплив природи на самопочуття людей.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка