Творчий шлях Богдана-Ігоря Антонича. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Вірші



Телефонами, djvu, без справок и поручителей, рефинансирование кредита для клиентов МТС Банка. Та методичні матеріали для вчителів одинадцятого класу.
Творчий шлях Богдана-Ігоря Антонича Біографії

Помер Антонич на двадцять восьмому році життя.

Тема: Творчий шлях Богдана-Ігоря Антонича. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезії. Вірші “Автопортрет”,“Вишні” Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом поета-митця ; допомогти школярам усвідомити ідейно-художнє багатство та естетичну красу поезій Антонича; поглиблювати вміння визначити головні мотиви, ідеї, художні засоби, коментувати їх, давати власну оцінку; розвивати вміння працювати з додатковими джерелами; удосконалювати дослідницькі вміння, навички проектної діяльності; вдосконалювати компетенції саморозвитку та самоосвіти; виховувати життєлюбство, любов до поезії, естетичний смак. Тип уроку: урок засвоєння нових знань. Облднання: мультимедійний проектор, екран, опорні таблиці з теорії літератури. Методи й прийоми: інтерактивна лекція, дослідницька робота, елементи диспуту, інтерактивна вправа «Мікрофон», усне монологічне висловлювання, вибіркове конспектування. Випереджувальні завдання учням: «бібліографу»: дослідити життєвий і творчий шлях поета Б.-І. Антонича, звернути увагу на метафоричність та міфологізм у його творах; «народознавцю»: підготувати повідомлення про вишню як символ фольклору; «спостерігачу-кліпмейкеру»: підготувати повідомлення про своє розуміння твору Б.-І. Антонича «Вишні» і поділитися своїми враженнями; візуалізувати образи-символи поезії «Вишні»; «репортеру»: підготувати інформацію про знаменитий «Антонич-фест». Технологічна картка: Творчість Б.-І. Антонича Знати: віхи життєвого і творчого шляху поета; зміст поезій «Вишні», «Автопортрет». Вміти: розповісти про творчий шлях митця; давати загальну характеристику творчості; виразно і усвідомлено читати поезії; визначати головні мотиви, ідеї, коментувати їх, давати власну оцінку; пояснювати специфіку пейзажу, символіку образів у вірші “Вишні”, ; знаходити необхідну інформацію, порівнювати і співставляти різні явища; сприймати і розуміти естетику образного слова, його значення для розвитку загального естетичного смаку, естетичної розвиненості людини; усвідомлювати європейську єдність естетичних цінностей із морально-етичними. Хід уроку І.Актуалізація пізнавальної діяльності Вступне слово вчителя Так історично склалося, що частина людей, які відчували себе українцями, мислили й говорили українською мовою, опинилися за межами своєї держави. Йдеться про західноукраїнські землі, що були й австро – угорськими, й польськими й іншими через переділ територій «сильного світу цього». Але, як не дивно, вони зберегли своє українство, ще й збагатили літературу та мистецтво завдяки відкритості зарубіжним традиціям і новітнім модерновим процесам. Саме тому можна відзначити, що автономність сприяла високому розвиткові літератури в Західній Україні до 1939 року. Про одного з найяскравіших поетів цієї доби Богдана – Ігоря Антонича ми будемо говорити сьогодні на уроці. Тим самим відкриємо для себе нову зірку на небосхилі нашої поезії. ІІ. Оголошення теми та завдань уроку.Мотивація навчальної діяльності Запис теми . Особистісна мотивація учнів навчання на уроці . - На основі записаної теми визначіть мету і завдання сьогоднішнього уроку. Проблемне запитання: Дмитро Павличко сказав: « Антоничева поезія – це негаснучий перстень життя, який передаватимуть із покоління в покоління здивовані читачі, щоб зачудування сонцем і людиною не пропало ніколи». Чи згодні ви з такою оцінкою поезій Б. І. Антонича – поміркуємо на уроці. ? ІІІ. Робота над формування нових знань, умінь, навичок Слово вчителя: Цього року ми з вами вперше маємо щастя вивчати «сонцехвальну» поезію цього оригінального майстра слова. Поетичний світ Богдана-Ігоря Антонича спробуємо осягнути через призму актуальних тенденцій літературознавства. В цьому нам допоможуть «бібліограф», «народознавець», «спостерігач-кліпмейкер», «репортер». Виступ «бібліографа» із демонстрацією слайдів презентації - Розповідь про життєвий і творчий шлях Богдана – Ігоря Антонича. Мультимедійна презентація Представлення проекту Народився в родині греко-католицького священика Василя. Початкову освіту майбутній поет здобував під наглядом приватної вчительки. Упродовж 1920—1928 навчався у гімназії гуманітарного типу імені Королеви Софії у Сяноку. З першого і до останнього класу Антонич відзначався як кращий учень. Протягом 1928—1933 Антонич — студент Львівського університету Яна Казимира, де навчався на філософському факультеті. Був членом гуртка студентів-україністів при Науковій секції Товариства «Прихильників освіти». Перший свій вірш поет опублікував 1931 року у пластовому журналі «Вогні». Вів літературну хроніку у часописі «Дажбог». Помер Антонич на двадцять восьмому році життя. Після перенесеного апендициту та наступного запалення легенів перевтомлене довгою і високою гарячкою серце не витримало. Похований письменник на Янівському цвинтарі Львові. Творчість Привітання життя: книжка поезій. Львів, 1931; Велика гармонія (збірка друкувалась 1932-33 рр. у періодиці; повністю надрукована 1967 р.); Три перстені: поеми й лірика. Львів, 1934; Книга Лева. Львів, 1936; Зелена євангелія. Посмертне видання. Львів, 1938; Ротації. Посмертне виданн. Львів, 1938; Низка поезій поза збірками; Лібрето до опери «Довбуш» (у двох редакціях); Поетичні переклади (Ашіль Мільєн, Владислав Белза, Ярослав Врхліцький, Густав Фальке, Райнер Марія Рільке). На другому березі (незакінчений роман); Політик (сатиричний гротеск); Три мандоліни (новела); Окремі твори у фрагментах. «Національне мистецтво» «Між змістом і формою» «Становище поета» «Як розуміти поезію» «Сто червінців божевілля» 3.Слово вчителя Що вас найбільше вразило в почутому та побаченому? (відповіді учнів). Отже, поет прожив 28 років, літературна спадщина невелика, але яскрава. Його зоря творчості не втомлюється вабити нові й нові покоління, відкривати красу поетичного слова й самого буття у всіх його виявах. 4. Виразне читання поезії «Автопортрет» БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Автопортрет «Я все — п'яний дітвак із сонцем у кишені». «Я — закоханий в житті поганин». З першої книжки «Привітання життя» Червоні клени й клени срібні, над кленами весна і вітер. Дочасності красо незглибна, невже ж тобою не п'яніти? Я, сонцеві життя продавши за сто червінців божевілля, захоплений поганин завжди, поет весняного похмілля. Слово вчителя Дуже часто ми намагаємося, прочитавши поетичний твір, відразу його зрозуміти. Однак вчені доводять, що треба вчитись сприймати поезію, пройшовши через 3 етапи: відчуття, сприймання, розуміння. Адже кожний твір поета – це явище мистецтва. І людина чує його по-своєму, уявляє певні художні образи (зорові, слухові, нюхові) і приходить до свого розуміння цього мистецького творіння. Отже, спробуємо і ми відчути, сприйняти, зрозуміти… 5. Обмін враженнями щодо прочитаного - Який загальний настрій, тональність поезії? - Які ключові слова твору ? ( Ключові слова- «закоханий у життя»). - Які вірування відбиваються у творі? (Язичницькі: поганин, поклоніння сонцю). - Охарактеризуйте ліричного героя. 6. Аналіз твору «Автопортрет» (збірка «Три перстні») Жанр : «Автопортрет» за жаром – медитація. Митець міркує над своїми пракоренями. Цей вірш за обсягом невеликий – усього дві строфи, проте висловлені в ньому думки важливі для розуміння світоглядних та естетичних засад творчості Б.- І. Антонича. Як відомо, поет народився на Лемківщині - у самобутньому, незвичайному краї, природа, звичаї та обряди, пісні якого не могли не вплинути на обдарованого юнака, його творчу уяву. За визначенням поета, це земля, у якій дивовижно переплелися залишки язичницьких вірувань, давнини й незбагненно – чарівний світ природи. У перших рядках вірша якраз і звучить мотив захоплення людини красою природи: «… невже ж тобою не п’янить?». Наступна строфа – про те, що він – людина , для якої Бог є природа. Ця думка підсилюється самовизначенням автора: «… я - закоханий в житті поганин». Язичництво поета не тільки зумовлене суб’єктивними уподобаннями митця, а й прагненням висвітлити свій ідеал, свій духовний вимір, намалювати ситуацію, схожу на первісну, справжню, освітивши її своїми думками й почуттями. Таким було його естетичне бачення й розуміння світу людини. В основі Антоничевого світовідчуття лежить та картина світобудови, у якій є місце й еллінському відчуттю буття як гармонії, і первісне, язичницьке бачення світу, і духовно – активне його освоєння, невіддільне від розумного проникнення в його таємниці. Прикметно, що як епіграф до поезії «Автопортрет» узяті рядки з поезії «Автобіографія» (з книжки «Привітання життя»). Ліричний герой вірша Б.-І. Антонича «Автопортрет» — як дитина, що відкриває для себе світ. Він радіє сонцю, весняному буянню природи. У нього клени чомусь червоні і срібні, а під ними гуляють, як дітлахи, взявшись за руки, «весна і вітер». З іншого боку — він не дитина, а поет, поганин, що поклоняється Сонцю, Вітру, Блискавиці, Зеленому Дереву. І цей вірш — відображення його душі, закоханої у красу, справді «автопортрет». 7. Словникова робота із використанням опорних таблиць (робота в зошитах) Міфологізм – певна пов’язаність із міфами, відображення в літературному творі давніх міфологічних уявлень. Асоціативність – наявність наведеного чи використаного за подібністю до чогось. Пантеїзм – обожнення природи, відчуття присутності Бога в усьому довкіллі. Міфоло́гія — сукупність міфів, переказів, оповідань, де в наївно персоніфікованій, наочно-образній, несвідомо-художній формі подавалися явища природи й суспільного життя. 8. Дослідницька робота: знайти ознаки міфологізму та пантеїзму в творі (У творчості Богдана-Ігора Антонича органічно з'єдналися тяга до язичницького міфологічного оживлення природитрадиції з християнськими обрядами. Це зумовлено тим, що він народився в родині греко-католицького священика Василя. Крім того, Богдан Ігор Антонич використав мотиви античності (єгипетської, індійської, грецької) і язичеської міфології слов’ян про великий кругообіг життя у Всесвіті. Він вище всього цікавився так званими дописьменними культурами. Його надихала думка про створення новітніх міфів, які народжуються на наших очах) 9. Виразне читання поезії Антонича «Вишні». Обмін враженнями щодо прочитаного Вишні Антонич був хрущем і жив колись на вишнях, на вишнях тих, що їх оспівував Шевченко. Моя країно зоряна, біблійна й пишна, квітчаста батьківщино вишні й соловейка! Де вечори з Євангелії, де світанки, де небо сонцем привалило білі села, цвітуть натхненні вишні кучеряво й п'янко, як за Шевченка, знову поять пісню хмелем. 10. Слово вчителя Які символи вам відомі? А про вишню як символ розповість «народознавець». 11. Коментар учителя Вишня – символічне для українців дерево. Про нього складено багато пісень, балад, на його гілочках ворожили: ставили гілочку взимку в хаті й чекали, щоб зацвіла, пророкуючи дівчині швидке щасливе заміжжя, а в родині – врожай та добробут. Вишневий сад – це й окраса сільського подвір’я, й ознака заможності, потягу господарів до краси. Образ вишні – архетип рідної оселі, краю, України – до вершин національної символіки підніс у поезії «Садок вишневий коло хати» Т. Г. Шевченко. У тогочасній ліриці, особливо авангардистській, традиційні символи (вишні,калини, тополі) вважалися застарілими, такими, що не відповідають урбаністичному світові. Але в митця інша думка, і він знаходив в архетипних образах ознаки нашої ментальності, що не втрачають свіжості й до нашого часу. 12. Словникова робота Архетип – прообраз, закономірний у глибинах колективної свідомості. Символ – художній образ, який умовно відбиває певну думку, ідею, почуття, поняття. Сфарагіта – уживання імені чи прізвища певного автора у написаному ним творі. Метаморфоза – перевтілення. 13. Дослідницька робота: - Знайти сфарагiту у творi. - Чому лiричний герой назвав себе хрущем? (Усвiдомлює себе не паном природи, а рiвним будь-якiй iстотi чи рослинi. Цей образ уводить його у свiт Шевченкої лiрики.) - Знайти головнi образи вiрша. - Назвати художнi засоби, їх роль у твореннi образiв (метаморфоза, епiтети, риторичне вокативне звертання метафори). - Пригадайте новелу Франца Кафки «Перевтілення» і порівняйте ліричного героя поезії «Вишні» з головним героєм Грегором, який перевтілився у комаху. Як вплинуло перевтілення Антонича на хруща ? (відповіді учнів) Перевтілення Грегора на комаху — яскрава метафора відчуження людини від усього світу. Втративши людську подобу, герой опинився за межами людського існування. Він автоматично був позбавлений права займати у суспільстві хоча б найнижчий щабель, і навіть у власній родині він не міг претендувати на будь-яке “людське” місце. Історія його поступового виштовхування з кола близьких людей, що завершилася сімейним судом і відвертим бажанням Грегору смерті, у символічному плані прочитується як процес безжалісного відторгнення “хворої” своїм нещастям людини благополучним байдужим суспільством. 14. Виступ «спостерігача-кліпмейкера» про своє розуміння твору Б.-І. Антонича «Вишні». - Робота з асоціативним кущем V. Рефлексія: 1. Проблемне питання. Повернемося до слів Дмитра Павличка : « Антоничева поезія – це негаснучий перстень життя, який передаватимуть із покоління в покоління здивовані читачі, щоб зачудування сонцем і людиною не пропало ніколи». Чи згодні ви з такою оцінкою поезії Б.- І. Антонича ? 2. Творча робота (під час уроку створює «психологічний» портрет письменника). Психологічний портрет : Заглиблений у себе, нерідко замкнутий, наїжачений, гордовитий, самовпевнений і водночас – зніяковіло усміхнений, сором’язливий. - Що є характерним для творів Богдана – Ігоря Антонича ? (Ритмічність мелодики вірша на грунті національної традиції, метафоричність і символічність образів) - Чи можна назвати метафори в поезіях Б. І. Антонича особливими? Чому? (Яскрава багатогранна метафора потребує від читача значних емоційних та інтелектуальних зусиль, широкої уяви для відповідного їй сприймання). - Поясніть єднання поганських і християнських мотивів у ліриці Б.-І. Антонича. 3.Виступ «репортера» Розповідь «репортера» про фестиваль «Антонич-фест», присвячений сторіччю від народження Б.-І.Антонича. c:\users\dimas\desktop\ant6_jpg_450x600_q95.jpg VI. Підсумок уроку Інтерактивна вправа «Мікрофон» «На уроцi для мене було вiдкриттям...» «Я пишаюся тим, що..» «Особливо мене схвилювало те...» VІІ. Домашнє завдання 1. Опрацювання таблиці Заповніть таблицю, виписавши образи поезії, пояснивши їхнє значення та визначивши художні засоби їх творення. Образи поезії «Вишні» Образ Значення Художній засіб Антонич - хрущ Україна Вишні Віршовий розмір: шестистопний ямб з допоміжною стопою пірихієм. Вірш написано16 квітня 1935 року. 2. Складіть «паспортну анкету» Богдана – Ігоря Антонича (роки, місце народження, освіта, факти формування як поета та громадянина, назви збірок, жанри, у яких писав, захоплення, громадська робота та інше) 3. Вивчити напа’ять вірш «Вишні» 4. Написати твір – мініатюру на одну з тем: « Моє розуміння поезії Антонича» або «Український образ світу в поезії Антонича. Перевірка домашнього завдання Образи поезії «Вишні» Образ Значення Художній засіб Антонич - хрущ Ліричний герой відчуває себе скромним малим створінням, невіддільним від природи, яку оспівав Шевченко. Підкреслюється спадкоємність поколінь Метаморфози Україна Пряме значення, рідний край, у який разом з автором залюблений ліричний герой. Епітети, інверсія, поетичне звертання Вишні Символічне значення рідного дому, краю, батьківщини, природи; Образ має життєрадісний, життєстверджуючий пафос Символ, епітети, інверсія, метафора Віршовий розмір: шестистопний ямб з допоміжною стопою пірихієм. Вірш написано16 квітня 1935 року. Дослiдження учня з народознавства Вишня — символ свiтового дерева життя, сонця, святе Боже дерево, утiлення образу дiвчини, матерi, рiдної домiвки, рiдного краю, любовi, злагоди, символ України. Наш народ здавна шанував й оберігав вишню. У давнину нашi пращури-хлiбороби святкували Новий рiк у березні, у час весняного рiвнодення (з 21 на 22 березня). Вишню мали за ритуальне дерево. Звичаю прикрашати ялинку тодi ще не було. Ще восени невеличку рослину садили з коренем у дерев’яну дiжечку із землею, поливали тiльки водою, принесеною в ротi, а в березні з’являвся бiлий, біло-рожевий цвіт. За ним родина визначала врожайність, а дівчата пророкували собі долю: вийдуть заміж чи нi? Можливо, первiсно саме до дерева, а не до матерi, було звернено слова доньки, гiлка якої чомусь не зацвіла: «Мамо, моя вишне, чи я в тебе лишня?» З вишневих гiлок, зрiзаних навесні, нашi предки варили ритуальний напiй, який уживали на Новий рiк, Зеленi свята, Купала тощо. Чулий до краси наш народ склав багато пiсень, оспiвавши вишню, вишневий садок — найбiльш поширений образ з багатою, значущою символікою. Яких тiльки несподiванок не вiдкриє цей сад, чого тiльки в ньому не діється, і насамперед — кохання. Стала пiдростати, стала пiдростати, Стала усiм хлопцям принаду давати. Найпершу принаду, найпершу принаду — Нарвала ягiдок з вишневого саду,– каже дiвчина в баладi «За нашим городом зацвiла калина». Ночувала нiчку в вишневiм садочку, Із тобою, сивий соколочку,– зiзнається iнша. В вишневiм саду Я ж твого коня пасла,– звертається дiвчина до милого. У вишневому саду копає козак криниченьку, сподiваючись на зустрiч з дiвчиною. А якi рiчки з цього саду витiкають, якi почуття, ситуації з ними узгоджуються. Вишневий сад — це i окраса обійстя, що вабить прохолодою, де приємно відпочити, особливо пiсля лiтнього спекотного дня, i ознака маєтностi, достойності. Образ вишнi — архетип рiдної оселi, краю, України — пiднiс до вершини національної символiки в поезії «Садок вишневий коло хати» Т. Г. Шевченко. Ще глибшого символiчного осмислення набуває дерево у вiршi Богдана-Ігоря Антонича «Вишні».

Автор: Hellblade  | Опубликовано: 17 Июн 2020


Похожие новости:



Page rendered in 0.092s | Memory usage 2 Mb of 4 Mb