У формування сучасних уявлень про сутність старіння зробили значний внесок




Сторінка1/2
Дата конвертації17.04.2016
Розмір0.55 Mb.
  1   2
ТЕСТИ


  1. У формування сучасних уявлень про сутність старіння зробили значний внесок:

а) М.Д. Стражеско, Ю.В. Кляцький;

б) Г.Й. Бурчинський, М.В. Пацюк;

в) І.П. Павлов, 0.0. Богомолець;

г) М.І. Пирогов, Д.К. Заболотний;

ґ) Г.О. Бабенко, А.К. Загребельний.


  1. Для запобігання передчасному старінню мають значення:

а) спосіб життя;

б) характер роботи;

в) харчування;

г) рухова активність;

ґ) усе вищеперелічене.


  1. Наука, що вивчає вплив умов життя на процеси старіння людини і розробляє заходи, направлені на ліквідацію негативної дії чинників навколишнього середовища, називається:

а) соціальна геронтологія;

б)геронтологія;

в) герогігієна;

г) соціальна біологія;

ґ) біологія старіння.


  1. Міра старіння організму, його здоров'я, майбутня тривалість життя називається:

а) біологічним віком;

б) календарним віком;

в) гомеорезом;

г) вітауктом;

ґ) гетеротопністю.


  1. За класифікацією ВООЗ похилим вважається вік:

а) 50—59 років;

б) 45—59 років;

в) 60—74 років;

г) 50—55 років;

ґ) більше 74 років.


  1. Наука, що вивчає процеси старіння з позиції біології, фізичні і духовні особливості старих людей, а також їхню соціальну значущість — це:

а) біологія старіння;

б) соціальна біологія;

в) геронтологія;

г) герогігієна;

ґ) соціологія.


  1. Процес, який стабілізує життєдіяльність організму, підвищує його надійність, спрямований на запобігання пошкодженням живих систем з віком і на збільшення тривалості життя, називається:

а) отогенезом;

б) гетерохронністю;

в) вітауктом;

г) гетеротопністю;

ґ) гомеорезом.


  1. Старіння, що характеризується визначеним темпом і послідовністю вікових змін, які відповідають біологічним, адаптаційно-регуляторним можливостям людської популяції, називається:

а) природним;

б) передчасним;

в) уповільненим;

г) ретардованим;

ґ) прискореним.


  1. Завершальним періодом вікового розвитку, який настає закономірно, є:

а)старість;

б) старіння;

в) вітаукт;

г) гомеорез;

ґ) гомеостаз.


  1. Значний внесок у формування сучасних уявлень про сутність старіння зробив класик вітчизняної біології:

а) М.І. Пирогов;

б) Г.Й. Бурчинський;

в) І.І. Мечніков;

г) А.П. Пелещук;

ґ) Г.О. Бабенко.


  1. Яка з перелічених причин сприяє розвитку хвороб у похилому віці:

а) неадекватне для старіючого організму навантаження;

б) адекватні для старіючого організму навантаження;

в) раціональне харчування;

г) ЛФК;


ґ) відмова від шкідливих звичок

  1. Яка з перелічених проблем найчастіше трапляється у ППВ:

а) порушення координації;

б) порушення сну;

в) порушення ходи;

г) порушення мовлення;

ґ) порушення сприйняття


  1. До геріатричних засобів належать:

а) гіпотензивні;

б) вітаміни;

в) седативні;

г) снодійні;

ґ) холінолітики.


  1. Яка побічна дія транквілізаторів:

а) надмірна сонливість;

б) збудження;

в) порушення ходи;

г) зниження слуху;

ґ) біль у суглобах


  1. Назвіть серед перелічених принцип медикаментозної терапії для ППВ:

а) не враховується психічне здоров'я;

б) не враховуються соціальні умови;

в) не повинно бути поліпрагмазії;

г) індивідуалізація доз необов'язкова;

ґ) харчовий раціон не має значення.


  1. Загальними особливостями перебігу захворювань внутрішніх органів у ППВ є:

а) симптоматика різних хвороб значно бідніша;

б) усі хвороби мають в'ялий і тривалий перебіг;

в) під час хвороби швидко виснажуються захисні системи;

г) при інфекційних хворобах захисний апарат не може забезпечити швидкий розвиток гуморального і тканинного імунітету;

ґ) усе вищеперелічене.


  1. При роботі з пацієнтом похилого віку для медичного працівника важлива така риса, як:

а) ерудованість;

б) терпіння;

в) високий професіоналізм;

г) зовнішня привабливість;

ґ) стриманість.


  1. Яка з перелічених проблем часто трапляється у пацієнток похилого віку:

а) пронос;

б) нетримання сечі;

в) біль у суглобах;

г) лихоманка;

ґ) гіперемія обличчя


  1. Виберіть групу геріатричних засобів:

а) снодійні;

б) апілакотерапія;

в) гіпотензивні;

г) нейролептаналгезія;

ґ) антибіотикотерапія.


  1. Побічна дія снодійних:

а) звикання;

б) нудота;

в) блювання;

г) пронос;

ґ) висипання на шкірі.


  1. Назвіть зміну серцевого ритму у пацієнтів похилого і старечого віку:

а) уповільнюється;

б) прискорюється;

в) не змінюється;

г)виникає дихальна аритмія;

ґ) виникає фізіологічна екстрасистолія.


  1. Артеріальною гіпертензією вважається підвищення тиску вище:

а) 140/90 мм рт. ст.;

б) 159/90 мм рт.ст.;

в) 160/95 мм рт. ст.;

г) 140/85 мм рт. ст.;

ґ) 140/95 мм рт. ст.


  1. Який із перелічених чинників сприяє розвитку артеріальної гіпертензії:

а) збільшення з піком маси тіла.;

б) зниження фізичної активності;

в) шкідливі звички;

г) емоційне і фізичне перенапруження;

ґ) усі вищеперелічепі


  1. Артеріальна гіпертензії, яка розвивається в пізні вікові періоди, характеризується:

а) бідною суб'єктивною симптоматикою;

б) частими гіпертензивними кризами;

в) вираженою суб'єктивною симптоматикою;

г) частим головним болем;

ґ) зміни з боку інших систем не виражені.


  1. АТ у ППВ необхідно знижувати:

а) поступово, малими дозами гіпотензивних засобів;

б) адекватними дозами гіпотензивних засобів;

в) призначенням декількох гіпотензивних засобів;

г) призначення гіпотензивних засобів необов'язкове;

ґ) призначенням ЛФК і раціонального харчування.


  1. АТ у людей похилого віку часто:

а) систолічний підвищується;

б) систолічний знижується;

в) діастолічний підвищується;

г) систолічний залишається без змін;

ґ) діастолічний залишається без змін.


  1. Виберіть максимально нормальні цифри АТ:

а) 130—139/85—89 мм рт. ст.;

б) 140—159/90—99 мм рт. ст.;

в) 160—179/100—109 мм рт. ст.;

г) 180—189/100—109 мм рт. ст.;

ґ) 130—135/80—85 мм рт. ст.


  1. Яка з симптоматичних гіпертензій належить до нефрогенних:

а) феохромоцитомна;

б) ренопаренхіматозна;

в) синдром Кона;

г) синдром Іценка—Кушінга;

ґ) аліментарна


  1. Вінцевий кровотік у похилому віці часто порушується через:

а) атеросклеротичне ураження судин;

б) спазм вінцевих судин;

в) порушення обмінних процесів у міокарді;

г) порушення транспорту глюкози;

ґ) ревматичне ураження вінцевих судин.


  1. При гіпертензивному кризі пацієнтові, коли немає можливості внутрішньовенно ввести ліки, можна:

а) дати сублінгвально нітрати, каптоприл тощо;

б) дати перорально нітрати, каптоприл тощо;

в) дати перорально кордіамін, мезатон тощо;

г) увести у вигляді клізми розчин перлінганіту;

ґ) увести у вигляді клізми розчин наніпрусу.


  1. З віком відбуваються такі зміни в опорно-руховому апараті:

а) збільшення зросту;

б) зменшення висоти хребців;

в) збільшення висоти хребців;

г) зменшення кривизни грудного відділу хребта;

ґ) зменшення кривизни поперекового відділу хребта.


  1. Які з лікарських засобів використовуються для лікування остеопорозу:

а) стрихнін

б) ціанокобаламін;

в) анальгін

г) кальцитонін;

ґ) тироксин


  1. Первинні зміни при остеохондрозі настають у:

а) кістковій пластинці;

б) диску;

в) у пульпозному ядрі;

г) у губчастій кістковій тканині тіла хребця;

ґ) у кістковій тканині тіл» хребця.


  1. Назвіть генетичний чинник ризику розвитку остеоартрозу:

а) похилий вік

б)стать;


в) надмірна маса тіла;

г) низький рівень жіночих гормонів;

ґ) порушення розвитку кісток.


  1. Остеопороз часто уражує:

а) ліктьовий суглоб;

б) кульшовий суглоб;

в) плесневі суглоби;

г) плесно-фалангові суглоби;

ґ) п'ясткові суглоби.


  1. У патогенезі стенокардії у геріатричних пацієнтів має значення:

а) зменшення негативних емоцій;

б) збільшення негативних емоцій;

в) зниження фізичного перенапруження;

г) недостатнє споживання їжі;

ґ) порушення режиму дня.


  1. Особливістю перебігу стенокардії в геріатричних пацієнтів є:

а)поступовий початок;

б) раптовий початок;

в) виражений больовий синдром;

г) коротка тривалість нападу;

ґ) яскраве емоційне забарвлення нападу.


  1. У будь-який період інфаркту міокарда може виникнути:

а) кардіогенний шок;

б) синдром Дресслера;

в) інсульт;

г) гіпертензивний криз;

ґ) гіпертермічна реакція.


  1. Серцева недостатність у геріатричних пацієнтів має:

а) швидко прогресуючий перебіг;

б) повільно прогресуючий перебіг;

в) сприятливий перебіг;

г) зворотний перебіг;

ґ) ремітивний перебіг.


  1. При захворюваннях серцево-судинної системи з недостатністю кровообігу призначають:

а) стіл № 5;

б) стіл № 7:

в) стіл № 9;

г) стіл № 10;

ґ) стіл №15.


  1. Розвитку нападів стенокардії у геріатричних пацієнтів сприяє:

а) надмірне споживання їжі;

б) тряска їзда;

в) перевтома;

г) розумова праця;

ґ) переохолодження.


  1. Особливістю перебігу стенокардії у геріатричних пацієнтів є:

а) відсутність болю;

б) раптовий початок;

в) яскраве емоційне забарвлення нападу;

г) коротка тривалість нападу;

ґ) усе вищеперелічене.


  1. При ЕКГ у геріатричних пацієнтів з інфарктом міокарда:

а) зміни виражені в стандартних відведеннях;

б) зміни виражені у грудних відведеннях;

в) зміни можуть бути відсутніми;

г) зміни виражені в І—II стандартних відведеннях;

ґ) зміни виражені в І—III стандартних відведеннях.


  1. Набряки при серцевій недостатності у геріатричних пацієнтів:

а) часто бувають масивними;

б) часто бувають незначними;

в) часто локалізуються на повіках;

г) часто локалізуються на обличчі;

ґ) часто при натисканні по залишається ямка.


  1. У разі непереносимості нітратів при стенокардії призначають:

а) корватон;

б) сустак-форте;

в) алохол;

г) нітросорбіт;

ґ) нітроксоліт.


  1. З віком відбуваються зміни в опорно-руховому апараті:

а) зменшення зросту;

б) збільшення зросту;

в) збільшення висоти хребців;

г) зменшення кривизни грудного відділу хребта;

ґ) зменшення кривизни шийного відділу хребта.


  1. Назвіть поширене метаболічне захворювання скелета в геріатричному віці:

а) ревматизм;

б) остеопороз;

в) хвороба Бехтерева;

г) хвороба Рейтера;

ґ) ревматоїдний артрит.


  1. Розвиток остеохондрозу спричинюють:

а) паління;

б) незручне положення тіла під час роботи;

в) вживання алкоголю;

г) стрес;

ґ) фізичні вправи.


  1. Назвіть не генетичний чинник ризику розвитку остеоартрозу:

а) низький рівень жіночих гормонів;

б) стать;

в) спадкові порушення синтезу колагену;

г) етнічна належність;

ґ) професійні особливості.


  1. Остеоартроз часто уражує:

а) п'ястнкові суглоби;

б) плюсневі суглоби;

в) колінний суглоб;

г) п'ястно-фалангові суглоби;

ґ) ліктьовий суглоб.


  1. Який кашель частіше спостерігається у пацієнтів похилого віку:

а) сухий;

б) вологий з виділенням гнійного харкотиння;

в) вологий з виділенням харкотиння з прожилками крові;

г) вологий з виділенням серозного харкотиння;

ґ) надсадний


  1. Першою ознакою пневмонії у пацієнтів похилого віку пий частіше буває:

а) задишка;

б) кашель;

в) підвищення температури тіла;

г) тотальний ціаноз;

ґ) набряки кінцівок.


  1. Незворотний стан, при якому настають атрофія і розрив міжальвеолярних перетинок і збільшується повітряність легень називається:

а) пневмосклероз;

б) емфізема легень;

в) цироз легень;

г) абсцес легень;

ґ) гангрена легень.


  1. При загальному аналізі в крові для хворих на пневмонію виявляють:

а) лейкоцитоз;

б)лейкопенію;

в) еритроцитоз;

г) тромбоцитопенію;

ґ) зміни не характерні.


  1. Для лікування пневмонії призначають:

а) ампіокс;

б) магнію сульфат;

в) алохол;

г) холензим;

ґ) фестал.


  1. Гострий бронхіт у геріатричних пацієнтів часто виникає внаслідок:

а) гострих респіраторних захворювань;

б) грибкових уражень дихальних шляхів;

в) аномалій розвитку дихальних шляхів;

г) уведення вакцин і сироваток;

ґ) токсичної дії ліків.


  1. Температурна реакція у геріатричних пацієнтів при хронічному бронхіті:

а)часто відсутня;

б) має ремітивний характер;

в) має послаблювальний характер;

г) знижена;

ґ) має хвилеподібний характер.


  1. Яке з ускладнень характерне для емфіземи легень:

а) абсцес легень;

б) гангрена легень;

в) спонтанний пневмоторакс;

г) інфаркт легені;

ґ) туберкульоз легень



  1. Який із перелічених препаратів призначають для лікування пневмонії:

а) кордіамін;

б) натрію диклофенак;

в) алохол;

г) анаприлін;

ґ) нітро-5


  1. Як у процесі старіння людини змінюється структура і функція органів травлення:

а) зменшується об'єм ротової порожнини;

б) збільшується об'єм ротової порожнини;

в) гіпертрофуються мімічні і жувальні м'язи;

г) збільшується об'єм слинних залоз;

ґ) гіпертрофуються ниткоподібні сосочки язика?


  1. Гострий гастрит у геріатричних пацієнтів перебігає:

а) тяжче, ніж у пацієнтів молодого віку;

б) легше, ніж і пацієнтів молодого віку;

в) рідко спричинює порушення водно-електролітного обміну;

г) без особливостей;

ґ) з частим приєднанням профузного проносу.


  1. Із ускладнень виразкової хвороби у геріатричних пацієнти найчастіше трапляється:

а) кровотеча;

б) перфорація;

в) переродження виразки шлунка в рак;

г) стеноз воротаря і дванадцятипалої кишки;

ґ) пенетрація.


  1. У геріатричних пацієнтів, особливо в жінок, часто виникне

а) жовчнокам'яна хвороба;

б) гострий вірусний гепатит;

в) синдром ішемії органів черевної порожнини;

г) дивертикулітна хвороба товстої кишки;

ґ) неспецифічний виразковий коліт.


  1. При загостренні виразкової хвороби шлунка призначають:

а) карсил;

б) алохол;

в) кваметел;

г) ціанокобаламін;

ґ) алопуринол.


  1. У процесі старіння людини структура і функції органів травлення зазнають змін:

а) подовжується і викривляється стравохід;

б) товщина слизової оболонки шлунка збільшується;

в) зменшується загальна довжина кишок;

г) жовчний міхур вменшується в об'ємі;

ґ) збільшується антитоксична функція печінки.


  1. У геріатричних пацієнтів хронічний гастрит часто перебігає із секреторною функцією:

а) зниженою;

б) підвищеною;

в) не зміненою;

г) нормальною;

ґ) з вираженим больовим симптомом.


  1. Виразка, яка виникла у молоді роки або середньому віці і не загоюється до старості, називається:

а) задавнена;

б) пізня;

в) стареча;

г) молода;

ґ) кальозна.


  1. У геріатричних пацієнтів часто спостерігається супутнє захворювання при хворобах органів травлення:

а) хронічний коліт;

б) гострий коліт;

в) гострий гастрит;

г) гострий холецистит;

ґ) гострий гепатит.


  1. При загостренні калькульозного холециститу:

а) питання лікування вирішують хірург і терапевт спільно;

б) призначають консервативне лікування;

в) призначають стіл № 5;

г) призначають санаторно-курортне лікування;

ґ) призначають літотрипсію.


  1. З віком стінка сечового міхура:

а) потовщується;

б) стає тоншою;

в) не змінюється;

г) розтяжність її збільшується;

ґ) розтяжність її не змінюється.


  1. Кількість сечовипускання з віком у жінок:

а) збільшується;

б) зменшується;

в) не змінюється;

г) затримка сечі;

ґ) усе вищеперелічене.


  1. У геріатричних пацієнтів особливістю перебігу гострого лонефриту є:

а) відсутність температурної реакції;

б) виражена температурна реакція;

в) виражений біль у попереку;

г) дизурійні явища відсутні;

ґ) немає схильності до рецидивів.


  1. Які з лікарських засобів не показані геріатричним пацієнтам з нефротичним синдромом:

а) вітаміни;

б) глюкокортикостероїди;

в) препарати калію;

г) амінохіноліни;

ґ) антикоагулянти


  1. При аденомі передміхурової залози часто виникає:

а) нетримання сечі;

б) гостра ниркова недостатність;

в) гострий цистит;

г) гострий гломерулонефрит;

ґ) гострий парапроктит.


  1. З віком у нирках:

а) зменшується маса;

б) збільшується маса;

в) не змінюється маса;

г) кількість нефронів збільшується;

ґ) кількість нефронів не змінюється.


  1. У більшості геріатричних пацієнтів хронічний пієлонефрит перебігає:

а) приховано;

б) з яскраво вираженими клінічними проявами;

в) без сечового синдрому;

г) з гострою затримкою сечі;

ґ) з розвитком гострої ниркової недостатності.


  1. У геріатричних пацієнтів особливістю перебігу нефротичного синдрому є:

а) набряки досягають анасарки;

б) набряки помірні;

в) набряки не виражені;

г) ліпопротеїнемія незначна;

ґ) низька гіперліпідемія.


  1. Які з лікарських засобів не призначають при нефротичному синдромі у геріатричних пацієнтів:

а) амінохіноліни;

б) вітаміни;

в) цитостатики;

г)антикоагулянти;

ґ) препарати калію


  1. При аденомі передміхурової залози часто виникає:

а) раптова затримка сечі;

б) гостра ниркова недостатність;

в) хронічна ниркова недостатність;

г) гострий цистит;

ґ) гострий парапроктит.


  1. При старінні організму виникають такі зміни в органах системи кровотворення:

а) лімфатичні вузли зменшуються;

б) мигдалики збільшуються;

в) селезінка збільшується;

г) збільшується маса кісткового мозку;

ґ) зменшується печінка.


  1. З віком змінюється тромбоцитопоез:

а) у кістковому мозку зменшується кількість мегакаріоцитів;

б) у кістковому мозку збільшується кількість мегакаріоцитів;

в) у периферійній крові збільшується кількість тромбоцитів;

г) у периферійній крові зменшується кількість тромбоцитів;

ґ) зменшується кількість "старих, гігантських" клітин.


  1. У ППВ найчастіше діагностують анемію:

а) залізодефіцитну;

б) апластичну;

в) гемолітичну;

г) серпоподібно-клітинну;

ґ) гіпопластичну.


  1. При лікуванні залізодефіцитної анемії у геріатричних пацієнтів надають перевагу:

а) парентеральному введенню препаратів заліза;

б) пероральному введенню препаратів заліза;

в) дієтотерапії;

г) фітотерапії;

ґ) вживанню сирої печінки.


  1. Яка форма гострого лейкозу переважає в осіб похилого віку?

а) мієлоїдна;

б) лімфоїдна;

в) еритромієлоїдна;

г) промієлоцитарна;

ґ) еритроцитарна


  1. З віком у кістковому мозку відбувається:

а) заміна кровотворної тканини на жирову;

б) розростання кровотворної тканини;

в) зменшення кількості колагенових волокон;

г) зменшення кількості ретикулярних волокон;

ґ) усе вищеперелічене.


  1. З віком спостерігаються такі зміни лейкопоезу:

а) зменшується кількість бластів гранулоцитарного ряду;

б) збільшується кількість бластів гранулоцитарного ряду;

в) зменшується темп дозрівання бластів;

г) прискорюється темп дозрівання бластів;

ґ) кількість лейкоцитів у периферійній крові збільшується.


  1. У ППВ залізодефіцитна анемія є одним із ранніх проявів:

а) злоякісних новоутворень;

б) хронічного бронхіту;

в) гострого панкреатиту;

г) гострого холециститу;

ґ) гострого гастриту.


  1. Для хронічного мієлолейкозу характерне:

а) збільшення селезінки, печінки;

б) збільшення печінки;

в) збільшення всіх груп лімфатичних вузлів;

г) збільшення розмірів печінки;

ґ) зменшення розмірів селезінки.


  1. Для лікування хронічного мієлолейкозу використовують хіміопрепарат:

а) римфапіцин;

б) мієлосан;

в) ціанокобаламін;

г) алопуринол;

ґ) алохол.


  1. З віком ризик захворіти на цукровий діабет:

а) значно зростає;

б) незначно знижується;

в) не змінюється;

г) незначно зростає;

ґ) значно знижується.


  1. Безпосередньою причиною цукрового діабету є:

а) вторинна недостатність інсуліну;

б) ожиріння;

в) гіподинамія;

г) паління;

ґ) вживання алкоголю.


  1. Виберіть провокуючий чинник, який реалізує спадкову схильність до розвитку цукрового діабету:

а) паління;

б) забруднення навколишнього середовища;

в) переїдання;

г) підвищений АТ;

ґ) хронічне захворювання нирок.


  1. Для І ступеня ожиріння надлишок маси тіла становить:

а) до 30 %;

б) 30—50 %;

в) 50 %;

г) більше 50 % ;

ґ) 40—60 %.


  1. Для надання невідкладної допомоги при гіпоглікемічній комі використовують:

а) 40 % розчин глюкози;

б) 5 % розчин глюкози;

в) 10 % розчин глюкози;

г) інсулін короткої дії;

ґ) інсулін пролонгованої дії.


  1. Унаслідок старіння значно:

а) підвищується функція органів чуття;

б) знижується функція органів чуття;

в) активізуються реакції на подразнення;

г) посилюється рівновага основних нервових процесів;

ґ) функція органів чуття не змінюється.


  1. У геріатричних пацієнтів поширене таке захворювання, як:

а) хвороба Паркінсона;

б) шизофренія;

в) епілепсія;

г) МДС;


ґ) хвороба Альцгаймера.

  1. Хвороба Альцгаймера характеризується:

а) тотальною атрофією кори головного мозку;

б) вибірковою атрофією кори головного мозку;

в) атрофією ядер під кірки;

г) атрофією лімбічної системи;

ґ) вогнищевою атрофією гіпокампа.


  1. У лікуванні хвороби Альцгаймера застосовують:

а) аміназин;

б) адреналін;

в)алохол;

г) анальгін;

ґ) супрастин.


  1. Для лікування хвороби Паркінсона призначають:

а) гіпотензивні засоби;

б) кардіостимулятори;

в) інгібітори протеаз;

г) гепатопротектори;

ґ) центральні холінолітики.


  1. Безпосередньою причиною цукрового діабету є:

а) абсолютна недостатність інсуліну;

б) гіподинамія;

в) ожиріння;

г) паління;

ґ) вживання алкоголю.


  1. Виберіть провокуючий чинник, який реалізує спадкову схильність до розвитку цукрового діабету:

а) забруднене навколишнє середовище;

б) паління;

в) стресові ситуації;

г) підвищений АТ;

ґ) хронічне захворювання нирок.


  1. Для надання невідкладної допомоги при гіпорглікемічній комі використовують:

а) інсулін короткої дії;

б) інсулін пролонгованої дії;

в) 5 % розчин глюкози;

г) 10 % розчин глюкози;

ґ) 40 % розчин глюкози.


  1. Для II ступеня ожиріння надлишок маси тіла становить:

а) до 30 %;

6)30—50%;

в) 40—60 %;

г) 50 %;


ґ) більше 50 % .

  1. Виберіть можливу причину фізичного виснаження у ППВ:

а) зменшення виділення шлункового соку;

б) збільшення виділення шлункового соку;

в) збільшення в харчовому раціоні білків;

г) збільшення в харчовому раціоні жирів;

ґ) збільшення в харчовому раціоні вуглеводів.


  1. Передня частина фіброзної оболонки очного яблука називається:

а) судинною оболонкою;

б) склерою;

в) рогівкою;

г) кришталиком;

ґ) ядром.


  1. Внутрішня частина очного яблука заповнена:

а) центральною ямкою;

б) кришталиком;

в) зоровим нервом;

г) центральною артерією;

ґ) жовтою плямою.


  1. Кришталик має форму:

а) шароподібну;

б) подвійно випуклої лінзи;

в) пірамідоподібну;

г) ромбоподібну;

ґ) кристалоподібну.


  1. Як змінюється очне яблуко з віком:

а) зміщується вліво;

б) зміщується вправо;

в) збільшується;

г) виникає екзофтальм;

ґ) виникає енофтальм?


  1. Як змінюється кон'юнктива ока з віком:

а) потовщується;

б) біліє;

в) стає прозорішою;

г) втрачає блиск, жовтіє;

ґ) з'являються коричневі плями


  1. З віком оптичні властивості кришталика:

а) не змінюються;

б) незначно покращуються;

в) погіршуються;

г) значно покращуються;

ґ) змінюються.


  1. Мерехтіння мушок, крапки, павутиння перед очима з'являються при дегенеративних процесах у:

а) війковому тілі;

б) склері;

в) склистому тілі;

г) рогівці;

ґ) райдужці.


  1. Як з віком змінюється зорова функція ока:

а) покращується кольоросприйняття;

б) погіршується кольоросприйняття;

в) покращується світлосприйняття;

г) зменшується потреба в освітленні;

ґ) зменшується потреба в яскравості освітлення


  1. Як змінюється адаптація ока з віком:

а) від віку не залежить;

б) не змінюється;

в) значно покращується;

г) незначно покращується;

ґ) погіршується


  1. Будь-яке помутніння кришталика називається:

а) глаукомою;

б) катарактою;

в) іридоциклітом;

г) кон'юнктивітом;

ґ) блефаритом.


  1. Зміни при кортикальній катаракті локалізуються переважно:

а) у передніх і задніх шарах кори кришталика;

б) у передніх шарах кори кришталика;

в) у задніх шарах кори кришталика;

г) у центрі кришталика;

ґ) по периферії кришталика.


  1. Прогресування старечої катаракти має:

а) 2 стадії;

б) 4 стадії;

в) 3 стадії;

г) 5 стадій;

ґ) 6 стадій.


  1. Як називається III стадія катаракти:

а) незріла;

б) перезріла;

в) зріла;

г) початкова;

ґ) термінальна


  1. Тремтіння райдужки і кришталика з'являються при катаракті в:

а) незрілу стадію;

б) зрілу стадію;

в) початкову стадію;

г) перезрілу стадію;

ґ) стадію набухання.


  1. Яке ускладнення може виникнути в процесі розвитку катаракти:

а) буфтальм;

б) іридоцикліт з гіпертензивним синдромом;

в) ретинопатія;

г) пігментний конус;

ґ) псевдопапіліт


  1. При кортикальній катаракті призначають:

а) квінекс;

б) дурацеф;

в) віцеїн;

г) седуксен;

ґ) новокаїн.


  1. При прогресуванні катаракти призначають:

а) екстракцію;

б) екстирпацію;

в) резекцію;

г) протекцію;

ґ) іридектомію.


  1. Чи має значення стадія катаракти при сучасній техніці хірургічного лікування:

а) не має;

б) має;


в) лікують тільки І - II стадію хірургічно;

г) лікують тільки II - IІI стадіюхірургічно;

ґ) лікують тільки II стадію хірургічно


  1. На який день виписують пацієнта зі стаціонару після видалення катаракти:

а) 3—4-й;

б) 4—5-й;

в) 6—7-й;

г)8—9-й;

ґ) 9—10-й?


  1. Які препарати входять у передопераційну підготовку перед видаленням катаракти:

а) антиоксиданти;

б) імуностимулятори;

в) адаптогени;

г) гіпотензивні;

ґ) інгібітори карбоангідрази


  1. Розвиток глаукоми пов'язаний зі:

а) підвищенням внутрішньоочного тиску;

б) зниженням внутрішньоочного тиску;

в) підвищенням АТ;

г) зниженням АТ;

ґ) підвищенням внутрішньочерепного тиску.


  1. Глаукома буває:

а) третинною;

б) первинною;

в) ідіопатичною;

г) кортикальною;

ґ) ядерною.


  1. Назвіть форму первинної глаукоми:

а) розвинута;

б) запущена;

в) закритокутова;

г) початкова;

ґ) термінальна.


  1. Який чинник зумовлює виникнення нападу закритокутової глаукоми:

а) тривала праця за кермом;

б) тривала праця на висоті;

в) тривала праця в положенні стоячи;

г) тривала праця в положенні сидячи;

ґ) тривала праця з нахилом голови вниз


  1. Які цифри ВОТ розцінюються як нормальні:

а) 18—27 мм рт. ст.;

6) 28—32 мм рт. ст.;

в) 33—45 мм рт. ст.;

г) 46—57 мм рт. ст.;

ґ) 58—69 мм рт. ст.


  1. Яка стадія глаукоми вважається запущеною:

а) III;

б) II;


в) І;

г) ІV;


ґ) V.

  1. Для лікування глаукоми призначають:

а) 1—6 % розчин пілокарпіну;

б) 1 % розчин адреналіну;

в) 1 % розчин мезатону;

г) 1 % розчин платифіліну;

ґ) 1 % розчин пітуїтрину.


  1. До засобів місцевої гіпотензивної терапії при глаукомі належать:

а) капотен;

б) каптоприл;

в) адельфан;

г) клофелін;

ґ) тимоптик.


  1. Орган слуху необхідний для:

а) підтримання постійної температури;

б) зменшення маси тіла;

в) збереження рівноваги;

г) сприйняття кольорів;

ґ) сприйняття різних смаків.


  1. Орган слуху належать до органів:

а) кровообігу;

б) сприйняття;

в) дихання;

г) травлення;

ґ) виділення.


  1. Основною проблемою при старечій приглухуватості є зниження слуху:

а) на обидва вуха, особливо на сприйняття високих тонів;

б) на одне вухо, особливо на сприйняття високих тонів;

в) на обидва вуха, особливо на сприйняття низьких тонів;

г) на одне вухо, особливо на сприйняття низьких тонів;

ґ) на обидва вуха на сприйняття низьких і високих тонів.


  1. Для лікування старечої приглухуватості призначають препарати:

а) загальнозміцшовальні;

б) адреноблокатори;

в) дихальні аналептики;

г) аналгетики;

ґ) гіпотензивні.


  1. Реабілітація осіб похилого віку з пресбіакузисом полягає в:

а) зміні місця проживання;

б) адекватному підборі слухового апарату;

в) адекватному хірургічному лікуванні;

г) опроміненні скроневих ділянок голови;

ґ) призначенні лікувальної фізкультури.


  1. Внутрішня частина очного яблука заповнена:

а) рогівкою;

б) склерою;

в) склистим тілом;

г) ядром;

ґ) судинною оболонкою.


  1. Передня частина судинної оболонки, яку видно через прозору рогівку, називається:

а) райдужкою;

б) кришталиком;

в) зоровим нервом;

г) жовтою плямою;

ґ) центральною ямкою.


  1. Сльозова залоза лежить у:

а) латеральній ямці;

б) медіальній ямці;

в) виличній ямці;

г) скроневій ямці;

ґ) крилоподібній ямці.


  1. Назвіть зміну повік зі старінням:

а) мідріаз;

б) екзофтальм;

в) енофтальм;

г) міоз;

ґ) птоз.


  1. Як змінюється рогівка з віком:

а) жовтіє;

б) стає тонкою;

в) потовщується;

г) стає блискучою;

ґ) біліє


  1. Продукція сліз з віком зменшується в:

а) 2,5 рази;

б) 3 рази;

в) 3,5 рази;

г) 4 рази;

ґ) 4,5 рази.


  1. Як з віком змінюється зорова функція ока:

а) покращується світлосприйняття;

б) погіршується світлосприйняття;

в) покращується кольоросприйняття;

г) зменшується потреба в освітленні;

ґ) зменшується потреба в яскравості світла


  1. З віком акомодація ока:

а) не залежить від віку;

б) не змінюється;

в) значно покращується;

г) незначно покращується;

ґ) погіршується.


  1. Яка катаракта найпоширеніша:

а) бура;

б) ядерна;

в) кортикальна;

г) задня субкапсулярна;

ґ) сіра


  1. При ядерній катаракті зміни локалізуються переважно в:

а) центральній нуклеарній зоні;

б) передніх і задніх шарах кори кришталика;

в) передніх шарах кори кришталика;

г) задніх шарах кори кришталика;

ґ) по периферії кришталика.


  1. Як називається І стадія катаракти:

а) незріла;

б) початкова;

в) перезріла;

г) зріла;

ґ)термінальна.


  1. При зрілій кортикальній катаракті зовнішня ділянка зіниці набуває кольору:

а) темно-коричневого;

б) світло-сірого;

в) чорного;

г) зеленого;

ґ) синього.


  1. Яке ускладнення може виникнути у процесі розвитку катаракти:

а) вторинна глаукома;

б) буфтальм;

в) ретинопатія;

г) пігментний конус;

ґ) псевдопапіліт


  1. У яку стадію розвитку катаракти кришталик затримує рідину і збільшується в об'ємі:

а) незрілу;

б)початкову;

в)зрілу;

г) перезрілу;

ґ) термінальну


  1. У початкову стадію катаракти призначається лікування:

а) медикаментозне;

б)санаторно-курортне;

в) променеве;

г) радіонуклідне;

ґ) фізіотерапевтичне.


  1. При задній субкапсулярній катаракті призначають:

а) седуксен;

б) дроперидол;

в) фентаніл;

г) тауфон;

ґ) димедрол.


  1. Перед екстракцією катаракти пацієнта необхідно обстежити в:

а) подіатра;

б) терапевта;

в) педіатра;

г) гомеопата;

ґ) фізіотерапевта.


  1. Шви з рогівки після видалення катаракти знімають:

а) через 1—2 міс;

б) через 3—4 міс;

в) через 4—5 міс;

г) через 1 міс;

ґ) через 2 міс?


  1. У якого спеціаліста на диспансерному обліку перебуває пацієнт з катарактою:

а) кардіолога;

б) невропатолога;

в) окуліста;

г) отоларинголога;

ґ) уролога


  1. Назва "глаукома" в перекладі з давньогрецької означає:

а) блакитний;

б) сірий;

в) синій;

г) зелений;

ґ) коричневий.


  1. Глаукома буває:

а) третинною;

б) вторинною;

в) ідіопатичною;

г) ядерною;

ґ) кортикальною.


  1. Назвіть форму первинної глаукоми:

а) розвинута;

б) запущена;

в) відкритокутова;

г) початкова;

ґ) термінальна.


  1. Який із чинників сприяє виникненню нападу закритокутової глаукоми:

а) переважання в раціоні виробів з борошна;

б) молочний раціон;

в) фрукти;

г) овочі;

ґ) алкоголь


  1. Скільки існує стадій первинної глаукоми:

а) 2;

б) 3;


в) 4;

г) 5;


ґ) 6

  1. Яка стадія глаукоми називається розвинутою:

а) І;

б) II;


в) III;

г) ІV;


ґ) V.

  1. Для зменшення продукції внутрішньоочної рідини призначають:

а) пілокарпін;

б) діакарб;

в) трентал;

г) агапурин;

ґ) ноотропіл.


  1. Якщо підвищення ВОТ виникає внаслідок іншої хвороби ока, це захворювання називається глаукомою:

а) первинною;

б) вторинною;

в) закритокутовою;

г) відкритокутовою;

ґ) змішаною.


  1. Орган слуху необхідний для:

а) підтримання постійної температури тіла;

б) зменшення маси тіла;

в) сприйняття звуків;

г) сприйняття кольорів;

ґ) сприйняття різних смаків.


  1. Завитка міститься в:

а) пірамідці;

б) барабанній перетинці;

в) зовнішньому слуховому ході;

г) середньому вусі;

ґ) внутрішньому вусі.


  1. Проведення якого тесту є найдоцільнішим для діагностики старечої приглухуватості:

а) суцільною мовою;

б) переривчастою мовою;

в) шепітною мовою;

г) Рошарка;

ґ) Сієвцева


  1. Для лікування старечої приглухуватості призначають:

а) аналгетики;

б) вітамінотерапію;

в) дихальні аналептики;

г) гіпотензивні засоби;

ґ)адреноблокатори.


  1. Для покращення обмінних процесів і кровообігу в слуховому аналізаторі призначають:

а) судинорозширювальні;

б) снодійні;

в) нейролептики;

г) уросептики;

ґ) кардіостимулятори.


  1. Ознакою гіпоглікемічної коми в пацієнта з цукровим діабетом є:

а) волога шкіра;

б) суха шкіра;

в) запах ацетону з рота;

г) підвищення температури тіла;

ґ) головний біль.


  1. У пацієнта з цукровим діабетом виникла гіперкетонемічна кома. При наданні невідкладної допомоги необхідно ввести:

а) атропін;

б) дибазол;

в) інсулін;

г) глюкозу;

д) магнію сульфат.


  1. Непритомну пацієнтку доставлено у приймальне відділення лікарні. Зі слів сусідки, яка її супроводжувала, з'ясовано, що жінка протягом багатьох років хворіє на цукровий діабет. Під час огляду стан її тяжкий, непритомність, шкіра і видимі слизові оболонки бліді, сухі, з рота чути запах квашених яблук. Яке ускладнення у хворої:

а) ауремічна кома;

б) гіпоглікемічна кома;

в) печінкова кома;

г) гіперглікемічна кома;

ґ) знепритомніння.


  1. У хворої на цукровий діабет після передозування інсуліну виникла гіпоглікемія. Які дії медичної сестри при перших ознаках гіпоглікемії:

а) трохи підняти головний кінець ліжка і опустити ножний;

б) виконати ін'єкцію інсуліну;

в) увести кофеїн внутрішньом'язово;

г) увести 0,1 % розчин адреналіну підшкірно;

ґ) дати хворій з'їсти грудочку цукру, випити теплого солодкого чаю


  1. Пацієнт, 60 років, хворий на цукровий діабет, скаржиться на загальну слабкість, відчуття голоду, тремтіння, запаморочення, серцебиття, пітливість, які з'явилися після фізичного навантаження. Який із препаратів потрібно підготувати медичній сестрі:

а) 5 % розчин глюкози;

б) інсулін;

в) 40 % розчин глюкози;

г) 0,1 % розчин адреналіну;

ґ) 4 % розчин натрію гідрокарбонату


  1. У приймальне відділення доставлено чоловіка у тяжкому стані. Він загальмований, мляво скаржиться на сухість у роті, спрагу, біль у животі, займає пасивне положення. Дихання шумне, шкіра суха. Які дії медичної сестри:

а) викликати чергового лікаря;

б) викликати лаборанта;

в) транспортувати в реанімаційне відділення;

г) визначити показники пульсу, АТ;

ґ) приготувати систему для внутрішньовенного введення ліків


  1. Пацієнту призначено 36 ОД інсуліну. Скільки мілілітрів інсуліну ви наберете в шприц ємкістю 1 мл:

а) 0,9 мл;

б) 1 мл;


в) 0,8 мл;

г)0,2мл;

ґ)0,5мл?


  1. Укажіть, на основі якого дослідження можна встановити діагноз "цукровий діабет":

а) УЗД;

б) бронхоскопії;

в) лабораторного;

г) цистоскопії;

ґ) гастроскопії.


  1. Який стіл за Певзнером призначається хворим на цукровий діабет:

а) № 5;

б) № 10;


в) № 1;

г)№9;


ґ) № 7.

  1. При цукровому діабеті можливі такі ураження шкіри:

а) фурункульоз;

б) рубці;

в) вузликова еритема;

г) кільцеподібна еритема;

ґ) "крила метелика" на обличчі.


  1. Який препарат за призначенням лікаря необхідно в першу чергу ввести пацієнту з набряком легень:

а) преднізолон;

б) промедол;

в) еуфілін;

г) лазикс;

ґ) пеніцилін?


  1. У жінки 68 років, після неприємного повідомлення виникли біль розпирального характеру в потиличній ділянці, шум у вухах, мерехтіння мушок перед очима. Об'єктивно: шкіра волога, обличчя гіперемоване, пульс — 90 за 1 хв, ритмічний, АТ — 190/100 мм рт. ст. Який препарат доцільно ввести в першу чергу:

а) клофібрат;

б) дібазол;

в) нарколут;

г) пентагастрин;

ґ) аміналон


  1. Назвіть препарат, який справляє гіпотензивну дію:

а) аспірин;

б) преднізолон;

в) клофелін;

г) вікасол;

ґ) димедрол.


  1. У пацієнта з АГ протягом 2 діб погіршився стан: з'явилися нудота, біль у потилиці і ділянці серця, мерехтіння мушок перед очима, періоди короткочасної сліпоти. Об'єктивно: стан приголомшення, значне підвищення АТ. Яке найбільш імовірне ускладнення хвороби може припустити медсестра:

а) гіпоглікемічна кома;

б) інфаркт міокарда;

в) гостра лівошлуночкова недостатність;

г) гостра правошлуночкова недостатність;

ґ) гіпертензивний криз


  1. У пацієнтки з АГ з'явилися напад ядухи, кашель з виділенням пінистого харкотиння рожевого кольору. Яке ускладнення виникло:

а) напад бронхіальної астми;

б) набряк легень;

в) тромбоемболія легеневої артерії;

г) легенева кровотеча;

ґ) інфаркт міокарда


  1. З метою надати долікарську допомогу при гіпертензивному кризі призначають:

а) гірчичники на потилицю;

б) гірчичники на литкові м'язи;

в) п'явки на сосочковий відросток;

г) банки вздовж хребта;

ґ) усе перелічене


  1. Пацієнт, 60 років, 8 років хворіє на АГ. Вночі у нього розвинувся напад ядухи, з'явилися серцебиття, кашель з виділенням пінистого харкотиння. Пацієнт перебуває в положенні лежачи. Частота дихання — 32 за 1 хв, АТ — 220/100 мм рт. ст. У легенях велика кількість вологих хрипів, тони серця глухі. Який стан розвинувся у хворого:

а) кардіогенний шок;

б) бронхіальна астма;

в) набряк легень;

г) стенокардія;

ґ) інфаркт міокарда


  1. При застосувати гангліоблокаторів з метою купірувати гіпертензивний криз, медична сестра повинна пам'ятати про найбільш вірогідний побічний ефект:

а) пронос;

б) шлункова кровотеча;

в) біль у животі;

г) колапс;

ґ) аритмії.


  1. Який із препаратів повинна підготувати медична сестра для надання невідкладної допомоги в разі гіпертензивного кризу:

а) енап;

б) раувазан;

в) реланіум;

г) альмагель;

ґ) дибазол


  1. Медична сестра для профілактики атеросклерозу порекомендує пацієнтові дієту:

а) висококалорійну;

б) молочно-рослинну;

в) з підвищеним вмістом жирів;

г) з підвищеним вмістом білка;

ґ) з обмеженням рідини.


  1. У пацієнта гіпертензивний криз. Яка потенційна проблема може у нього виникнути:

а) біль у ділянці серця;

б) головний біль;

в) порушення мовлення;

г) кровохаркання;

ґ) мерехтіння мушок перед очима


  1. Визначте, яке сестринське втручання є незалежним при складанні плану догляду за пацієнтом, у якого виник напад бронхіальної астми:

а) ін'єкція гістаглобуліну;

б) інгаляція астмопенту;

в)таблетка бісептолу;

г) гірчичники на грудну клітку;

ґ) інгаляція інталу.


  1. Який препарат доцільно вводити внутрішньовенно при нападі бронхіальної астми:

а) 2 % розчин еуфіліну;

б) 1 % розчин дибазолу;

в) 0,1 % розчин платифіліну;

г) 50 % розчин анальгіну;

ґ) 2 % розчин папаверину


  1. У якій кількості і який відсоток розчину еуфіліну вводять внутрішньовенно струминно під час нападу бронхіальної астми:

а) 10 мл 2 % розчину еуфіліну +10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду;

б) 10 мл 24 % розчину еуфіліну +10 мл 5 % розчину глюкози;

в) 5 мл 2 % розчину еуфіліну;

г) 10 мл 24 % розчину еуфіліну + 10 мл 0,9 % розчину натрію хлориду;

ґ) 1 мл 2 % розчину еуфіліну


  1. Який препарат підготує медична сестра для надання невідкладної допомоги під час нападу бронхіальної астми:

а) корглікон;

б) кофеїн;

в) еуфілін;

г) кордіамін;

ґ) ампіокс


  1. У пацієнтки, яка хворіє на бронхіальну астму, вночі з'явилася задишка. Вона збуджена, перелякана, стоїть біля відчиненого вікна. Що медична сестра повинна зробити в першу чергу:

а) масаж грудної клітки;

б) розшукати лікаря;

в) дати валідол під язик;

г) ввести дибазол, папаверин;

ґ) ввести еуфілін згідно з листком призначень


  1. У старої жінки почався напад бронхіальної астми із задишкою:

а) інспіраторною;

б) експіраторною;

в) змішаною;

г) стридорозним диханням;

ґ) везикулярним диханням


  1. Виберіть препарат, який належить до бронхолітиків:

а) еуфілін;

б) нітрогліцерин;

в)дибазол;

г) димедрол,

ґ) папаверин.


  1. Визначте положення, яке займає пацієнт під час нападу бронхіальної астми:

а) пасивне;

б) активне;

в) вимушене сидячи;

г) вимушене лежачи;

ґ) вимушене напівсидячи.


  1. У пацієнта в анамнезі бронхіальна астма. Після переохолодження виник напад ядухи, видих затруднений, на відстані чутно сухі свистячі хрипи. Він стоїть біля відчиненого вікна, спираючись руками на підвіконня, грудна клітка в стані вдиху. Яким із перелічених препаратів пацієнт скористається в першу чергу в цій ситуації:

а) еуфіліном у таблетках;

б) преднізолоном у таблетках;

в) солутаном у краплях;

г) кишеньковим інгалятором бекотидом;

ґ) димедролом у таблетках.


  1. У пацієнта з бронхіальною астмою напад ядухи триває 2 год. Інгаляції сальбутамолу, внутрішньовенне введення еуфіліну ефекту не дали. Вимушене положення тіла, частота дихання 36 за 1 хв, кашель з незначним виділенням харкотиння, дистанційні сухі хрипи, пульс 84 за 1 хв, АТ 140/80 мм рт. ст. Який препарат доцільніше приготувати медичній сестрі:

а) преднізолон;

б)адреналін;

в) ефедрин;

г) астмопент;

ґ) морфін


  1. У пацієнта, хворого на бронхіальну астму, виникло ускладнення — астматичний стан. Які втручання повинна виконувати медична сестра в першу чергу:

а) увести но-шпу;

б) увести строфантин;

в) увести димедрол;

г) увести корглікон;

ґ) увести преднізолон


  1. У пацієнта напад бронхіальної астми: раптово виникла задишка з подовженим видихом. Яку невідкладну допомогу потрібно надати пацієнту:

а) надати положення напівсидячи, застосувати кишеньковий інгалятор;

б) інгаляцію кисню з піногасниками;

в) виконати кровопускання;

г) накласти венозні джгути;

ґ) вкласти хворого горизонтально.


  1. Які ознаки кровотечі вказують на її легеневе походження:

а) кров темна, виділяється при блюванні;

б) кров темна, вигляду кавової гущі;

в) кров яскраво-червона, піниста;

г) кров, яка виділяється, має кислу реакцію;

ґ) кров, яка виділяється, має лужну реакцію.


  1. Які фізичні методи може застосувати медична сестра при легеневій кровотечі:

а) гарячий чай;

б) міхур з льодом на ділянку грудної клітки;

в) банки на грудну клітку;

г) гірчичники на грудну клітку;

ґ) грілка на грудну клітку.


  1. У пацієнта вночі почалася легенева кровотеча. Яку невідкладну допомогу повинна надати медична сестра:

а) дати нітрогліцерин під язик;

б) заспокоїти, прикласти теплу грілку на грудну клітку;

в) заспокоїти, дати снодійне;

г) накласти джгути на кінцівки;

ґ) заспокоїти, прикласти міхур з льодом на грудну клітку, дати холодне питво.


  1. Що в першу чергу запропонує пацієнту медична сестра при гострому гастриті, який виник внаслідок споживання недоброякісної їжі:

а) стіл № 1;

б) промивання шлунка;

в) ліжковий режим;

г) уведення спазмолітичних препаратів;

ґ) протиблювотні засоби.


  1. Назвіть рослину, з якої готують препарати для лікування пацієнтів з хронічним гіпоацидним гастритом:

а) ромашка;

б) ведмежі вушка;

в) подорожник;

г) кукурудзяні стовпчики з приймочками;

ґ) евкаліпт.


  1. У пацієнта з виразковою хворобою раптово виникли різкий кинджальний біль у животі, загальна слабкість, нудота. Яке ускладнення у пацієнта:

а) пенетрація;

б) шлункова кровотеча;

в) переродження в рак;

г) стеноз воротаря;

ґ) перфорація виразки?


  1. Виберіть найпростіший метод фізіотерапії, який може застосувати медична сестра за підозри на шлунково-кишкову кровотечу:

а) тепла грілка;

б) зігрівальний компрес;

в) міхур з льодом;

г) гірчичники;

ґ) банки.


  1. Яка тактика медичної сестри при виникненні у пацієнта шлункової кровотечі:

а) промивання шлунка;

б) ліжковий режим, грілка на передню черевну стінку;

в) проведення сифонної клізми;

г) проведення очисної клізми;

ґ) ліжковий режим, холод на передню черевну стінку, ковтання шматочків льоду.


  1. У пацієнта з виразкою шлунка виникло блювання "кавового гущею". Яка невідкладна долікарська допомога медичної сестри:

а) знеболювальні препарати внутрішньовенно;

б) міхур з льодом на надчерев'я;

в) грілка на надчерев'я;

г) очисна клізма;

ґ) промивання шлунка.


  1. Кал чорного кольору характерний для:

а) жовтяниці;

б) хронічного коліту;

в) анацидного гастриту;

г) гемороїдальної кровотечі;

ґ) кровотечі з виразки шлунка.


  1. У пацієнта з виразковою хворобою шлунка раптом виник інтенсивний біль у надчеревній ділянці. Якою буде тактика палатної медичної сестри в такій ситуації:

а) терміново викликати лікаря;

б) увести 2 мл 50 % розчину анальгіну;

в) покласти міхур з льодом на ділянку живота;

г) виконати промивання шлунка;

ґ) дати випити 0,5 % розчин новокаїну.


  1. У пацієнта ознаки шлункової кровотечі. Які препарати необхідно приготувати медичній сестрі для надання невідкладної допомоги:

а) платифілін, де-нол;

б) строфантин, пеніцилін;

в) но-шпа, папаверин;

г) натрію етамзилат, вікасол;

ґ) дибазол, папаверин?


  1. Який із перелічених препаратів найбільш ефективний при наданні невідкладної допомоги пацієнту зі шлунково-кишковою кровотечею:

а) натрію хлорид;

б) вікасол;

в) дицинон;

г) кальцію глюконат;

ґ) аскорбінова кислота.


  1. Яка потенційна проблема може виникнути в пацієнта з виразковою хворобою шлунка:

а) АГ;

б) блювання "кавовою гущею";

в) гіпертермія;

г) порушення зору;



ґ) порушення слуху.
  1   2


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка