Уроках хімії та біології шляхом упровадження особистісно-орієнтованих технологій навчання з досвіду роботи




Сторінка5/6
Дата конвертації18.04.2016
Розмір0.99 Mb.
1   2   3   4   5   6





Список використаних джерел


  1. Аликберова Л. Цікава хімія. – М.: Аст-пресс, 1999. – С. 535-543.

  2. Большой энциклопедический словарь: химия. / Под. ред. И.Л. Кнунянц. – М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. – 790 с.

  3. Власов Л.Г., Трифонов Д.М. Цікаво про хімію. – К.: Техніка, 1968. – С. 165-168.

  4. Волошко Н.И., Черноморец Н.А. Парфюмерно-косметические товары: ассортимент, сертификация, особенности торговли. Учебное пособие. – Белгород, БКАПК, 1999 г.

  5. Домашняя химия: руководство на каждый день. – М.: Русское энциклопедическое товарищество, 2001. – 288с.

  6. Допризовна підготовка: Підручник для 10-11 класів загальноосвітньої школи. – К.: Вежа, 1998. – С. 306-311.

  7. Новости в мире косметики.// 2009, №1-2

  8. Каспаров Г. Н. Основы производства парфюмерии и косметики. - М., 1998.

  9. Конарев Б.Н. Любознательным о химии. Органическая химия. – М.: Химия, 1982. – С. 166-168.

  10. Курбатова С.В., Яшкин С.Н. Хімічні таємниці запаху. // http://www.uic.ssu.samara.ru/

  11. Оудиан Дж. Основы химии полимеров. – М., 1974. – С. 32-37.

  12. Седельников В.П. Эта всесильная химия. – Донецк: Донбасс, 1979. – С. 111-120.

  13. Стрепихеев А.А., Деревицкая В.А., Слонимский Г.Л., Основы химии высокомолекулярных соединений. – М., 1967. – С. 21-26.

  14. Сурова В.И. Химия в быту. – М.: Знание, 1977. – С. 21-25.

  15. Химия в нашем доме. – Ужгород: Карпати, 1976. – С. 54-67.

  16. Химия на службе народного хозяйства. – Харьков: Прапор, 1966. – С. 18-25.

  17. Энциклопедия полимеров.–М.,1972-74, т.1-2.



Дидактичні матеріали

c:\documents and settings\admin\рабочий стол\атестація рибченко\рибченко\до атестації\кросворд 2.jpg

c:\documents and settings\admin\рабочий стол\атестація рибченко\рибченко\до атестації\кросворд.jpg

c:\documents and settings\admin\рабочий стол\атестація рибченко\рибченко\до атестації\ребус 2.jpg

c:\documents and settings\admin\рабочий стол\атестація рибченко\рибченко\до атестації\ребус.jpg











c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\японський малюнок 2.jpg

c:\documents and settings\admin\local settings\temporary internet files\content.word\японський малюнок.jpg

Цікаві досліди з хімії

Саморобний феєрверк

Змішаємо по три щіпки порошків калій перманганату і деревного вугілля. До суміші додамо щіпку залізної окалини. Все ретельно перемішаємо і помістимо суміш у невеликий тигель, який закріпимо в штативі. Штатив поставимо на металевий піднос. Тигель нагріватимемо в полум'ї пальника. Незабаром із нього почнуть вилітати іскри.

При розкладанні калій перманганату виділяється кисень, який підтримує горіння заліза і вугілля. Вуглекислий газ, що утворюється, підкидає розжарені частинки залізної окалини.

Вулкан на столі

Візьмемо амоній дихромат,насиплемо на термостійку поверхню, надавши йому форму гори. Зверху зробимо «кратер», у який помістимо шматочок змоченої спиртом вати. Спирт підпалимо. Амоній дихромат починає розкладатися з виділенням азоту, водяної пари, що спучують суміш, і сіро-зеленого хром(ІІІ)оксиду .

Реакція нагадує діючий вулкан. Після її завершення хром(ІІІ)оксид займає об'єм приблизно в 2-3 рази більший, ніж початкова речовина. Слід урахувати, що частинки утворюваного хром(ІІІ)оксиду – «вулканічний пил» - осідатимуть навколо «вулкана», тому дослід проводимо на великому підносі.

До амоній дихромату можна додати трохи порошку магнію, тоді «вулкан» «вивергатиметься» яскравіше.



Фараонові змії

Для досліду потрібні сульфаніламідні лікарські препарати («Стрептоцид», «Сульфадиметоксин», «Етазол», «Фталазол») і сухе пальне. На пігулку сухого пального помістимо 1 – 2 пігулки препарату і підпалимо пальне. При цьому відбувається виділення блискучої «фараонової змії» сірого кольору.

У ході окислювального розкладання сульфаніламідних препаратів виділяється багато газоподібних продуктів реакції, які спучують масу і формують пористу всередині змію.

Яйце – «підводний човен»

У склянку наллємо розчин хлоридної кислоти і опустимо в нього куряче яйце. Через деякий час воно спливе, оскільки бульбашки вуглекислого газу, що виділяється, покривають шкаралупу і піднімають яйце. Коли яйце спливе, бульбашки вуглекислого газу перейдуть у повітря, яйце знову опуститься на дно склянки. Цей процес повторюється, поки не закінчиться кислота або шкаралупа не розчиниться у кислоті.



Таємне стає явним

Напишемо або намалюємо що-небудь на папері слабким розчином ферум(ІІ)хлориду або сульфату. Лист паперу висушимо. Змочимо його розчином червоної кров'яної солі (калій гексаціаноферат(ІІІ)). Напис відразу стає видимим. Червона кров'яна сіль дає з ферум(ІІ)хлоридом осад турбуленової сині.

II III

FeCl2 + K3[Fe(CN)6] → K[Fe(CN)6Fe]↓ + 2KCL



Сніг, що палає

Беремо порцелянову чашку, заповнюємо її на половину снігом, кладемо 3 – 4 шматочки Кальцій карбіду, зверху засипаємо снігом та обережно підносимо палаючий сірник. сніг спалахує і горить полум'ям, що сильно коптить.

Ефект досліду пояснюється тим, що при взаємодії кальцій карбіду з водою (снігом) виділяється ацетилен, що горить.

Вибілювання волосся

Для досліду візьмемо пасмо темного волосся і помістимо його в 10℅-ий розчин Na2CO3для знежирення. Після цього волосся зануримо в 3℅-ий розчин гідроген пероксиду. Через деякий час волосся побіліє, оскільки гідроген пероксид є сильним окисником. Для прискорення процесу вибілювання можна взяти пергідроль(30℅ Н2О2).



Методична робота

Відділ освіти Бородянської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет

Інформаційно-комунікаційні

технології та сучасний урок

Матеріали до виступу

вчителя біології та хімії

Бородянської ССЗШ №1

на РМО вчителів біології

Рибченко Л.В.

смт Бородянка

2011


Одним із пріоритетних напрямків реформування освіти на сучасному етапі є розробка і впровадження ІКТ у навчальний процес та в управління освітою. Це викликало зміни у сфері освіти й вимагає від усіх учасників процесу освоїти ІКТ.

Урок — це логічно закінчений, цілісний, обмежений певними рамками відрізок навчально-виховного процесу. Водночас це дзеркало загальної педагогічної культури викладача, мірило його інтелектуального скарбу, показник його кругозору, ерудиції.

Упродовж попередніх років змінилося багато педагогічних цінностей. З'явилися не тільки нові завдання, а й нові засоби навчання. Головне, що сьогодні урок розглядається не тільки як діяльність викладача або форму навчання, а і як діяльність учня.

Урок — система соціальна, що може існувати лише за взаємодії викладача з учнями та учнів одне з одним.

Урок у дуже міцно пов'язаний із педагогічними процесами під час оволодіння професією.


Мета уроку має триєдину структуру і складається з трьох взаємопов'язаних аспектів: пізнавального, розвивального й виховного. Мета — це заздалегідь запрограмований результат, який людина має отримати в майбутньому в процесі здійснення тієї чи іншої діяльності. Чи не основна частина всіх помилок у навчанні, вихованні та управлінні навчальних закладів спричинена нечітким уявленням мети діяльності, прорахунками в її формулюванні. Згадаємо: «Ніщо так добре не запам'ятовують учні, як помилки своїх викладачів».

Тому тут треба проявити свій талант. А талант — це здатність робити те, чого нас ніхто не вчив.

Краса — це все те, на що дивляться з любов'ю. Тож любов учня треба завоювати. Для цього треба використовувати хоч якусь «родзинку», «місток» до серця дитини на кожному уроці. Однією з таких родзинок і є ІКТ: мультимедіа й комп'ютери.

Використання засобів мультимедіа з метою повторення, узагальнення та систематизації знань не тільки допомагає створити конкретне, наочно-образне уявлення про предмет, явище чи подію, які вивчаються, але й доповнити відоме новими даними. Арсенал мультимедіа-технологій складається з анімаційної графіки, відеофільмів, звуку, інтерактивних можливостей, використання віддаленого доступу й зовнішніх ресурсів, роботи з базами даних тощо.

Метою застосування відеоматеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання.

Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використані на різних етапах уроку:



  • під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;

  • під час пояснення нового матеріалу як ілюстрації;

  • під час закріплення й узагальнення знань;

  • для контролю знань.

Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійних систем умовно можна виокремити засоби, які є найбільш ефективними на уроках:

  • комп'ютерні тренажери;

  • автоматизовані навчальні системи;

  • навчальні фільми;

  • мультимедійні презентації;

  • відеодемонстрації.

Отже, застосування мультимедійних засобів навчання надає уроку специфічної новизни, яка за своїм змістом і формою викладення має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

Нові інформаційні технології навчання надають потужні й універсальні засоби отримання, опрацювання, зберігання, передавання, подання різноманітної інформації, полегшують виконання рутинних, технічних, нетворчих операцій, пов'язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх моделей, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навантаження під час навчально-пізнавальної діяльності.

І ця діяльність, результати якої приносять задоволення, стимулюють бажання працювати, набувати нових знань, природно, приваблює учнів.

Сучасні персональні комп'ютери і програми дозволяють не тільки організовувати найпростіші тести, але й моделювати навчальні ситуації з допомогою анімації, звуку, фотографічної точності.


ЯКІ Ж ІСНУЮТЬ СПОСОБИ КОМП'ЮТЕРНОГО НАВЧАННЯ?

Найприродніша форма роботи викладача — урок. Урок, де як технічний засіб навчання використовується комп'ютер, можна назвати уроком з комп'ютерною підтримкою (УКП). Такі уроки мають особливу структуру, але теорія УКП, на жаль,ще не розроблена. УКП мають особливі цілі, форми й методику визначення результативності. Головним завданням є організація такого уроку.

Ще одне важливе теоретичне питання: для яких категорій учнів комп'ютерні технології можуть дати найбільший ефект, а для яких використання комп'ютера не приводить до значних змін результатів навчання.

Однак використання комп'ютера в навчанні не обмежується уроками з комп'ютерною підтримкою. Уроки навіть не найважливіша частина цього процесу. Реальна перспектива — використання домашнього комп'ютера як навчального засобу, самостійна навчальна діяльність, активне втручання викладача в домашню освіту через персональний комп'ютер за умов дистанційного навчання.

Недоліків у комп'ютерного навчання не менше, ніж переваг. Відмовлятися від комп'ютера не можна, але не можна й зловживати комп'ютеризацією. Потрібно виробити критерії корисності використання комп'ютерів на уроці для кожної вікової групи з окремих тем, критерії оцінювання програмових засобів.

Зрозуміло, що та чи інша комп'ютерна технологія потрібна, якщо вона дозволяє досягти таких результатів навчання, яких не можна отримати без її використання.



ЯКІ Ж ОСОБЛИВОСТІ УРОКУЗ КОМП'ЮТЕРНОЮ ПІДТРИМКОЮ?

Особливо слід виділити таке: крім звичайної, урок із комп'ютерною підтримкою має ще й технологічну мету. Головною особливістю такого уроку є те, що змінюються напрямки потоків інформації на уроці — діалог викладача з учнем відбувається через комп'ютер, який є третім компонентом навчання, індивідуальним для кожного учня.

Можна виділити три основні завдання, які необхідно розв'язати для успішного проведення комп'ютеризованого уроку:


  • дидактичне;

  • методичне;

  • організаційне.

Під дидактичним завданням розуміють навчальні матеріали уроку, конкретну навчальну програму й апаратуру.

Методичне завдання — визначення прийомів використання комп'ютерів під час викладання теми, аналізу результатів уроку й постановки наступної навчальної мети.

Організаційне завдання, яке легко вирішується під час традиційного уроку, стає головним. Воно полягає в тому, щоб виробити й закріпити в учнів навички роботи з навчальною програмою, організувати роботу учнів з комп'ютером, уникаючи їх перевантаження, нераціонального використання часу.

Розглянемо деякі фактори, які мають найбільший вплив на побудову уроку:



  • методична мета й тип уроку, який нею визначається (пояснення нового матеріалу, закріплення, узагальнення матеріалу, проміжний контроль тощо);

  • кількість учнів у групі й кількість комп'ютерів у навчальному кабінеті;

  • гігієнічні вимоги до роботи учнів за комп'ютером;

  • рівень комп'ютерної підготовки групи;

  • готовність учнів до нового виду навчальної діяльності (від того, наскільки учні добре володіють прийомами роботи з комп'ютерними програмами, залежить темп і успіх уроку). Потрібно пам'ятати, що основна перевага, яку комп'ютер дає на уроці, полягає в тому, що учень сам визначає темп роботи з програмою.

Викладач не може керувати комп'ютерним уроком з допомогою голосу. Вихід із цієї ситуації в тому, що учень отримує програму дій на урок.

Програма дій може бути представлена в різних формах. Для технологічно слабких учнів, які недостатньо добре вміють працювати з комп'ютером, краще запропонувати віддрукований на папері план. Для інших учнів можна підготувати спеціальний файл, який слід переглядати з допомогою текстового редактора.

На уроках із комп'ютерною підтримкою не слід принижувати значення традиційного робочого зошита. Під час вивчення будь-якого матеріалу з допомогою комп'ютера потрібні визначення, правила, властивості й теореми необхідно записувати в зошит, як на традиційному уроці.

Розглянемо найменш сприятливу ситуацію: група, з якою доведеться працювати, неоднорідна за навчальною підготовкою, технологічно готова погано.

Учнів можна розбити на три групи. Кожний групі потрібно підготувати невеличке програмне завдання, яке розраховане на 10-12 хвилин самостійної роботи з комп'ютером. До уроку кожен учень знає номер свого комп'ютера (комп'ютери в аудиторії мають бути пронумеровані). Один і той самий номер повідомляється трьом учням, які належать до різних підгруп:


  1. Учні з високим рівнем знань.

  2. Учні із середніми знаннями.

  3. Учні зі слабкою підготовкою.

З точки зору викладача, урок можна представити у вигляді таблиці:


Етап

Підгрупа 1

Підгрупа 2

Підгрупа 3

Час, хв

1

Організаційний момент, постановка мети

2

2

Робота з комп'ютером

Інші форми роботи

Інші форми

роботи


8
















3

Інші форми роботи

Робота з комп'ютером

Інші форми

роботи


10

4

Інші форми роботи

Інші форми роботи

Робота з комп'ютером

20

5

Підбиття підсумків, домашнє завдання

5

Таким чином, урок складається з п'яти етапів.

Перший етап — організаційний момент, постановка мети — починається для всіх одночасно. А ось зміна етапів для кожного учня індивідуальна. Учні другої і третьої підгруп знають послідовність роботи за комп'ютером. Як тільки учень першої підгрупи звільнив комп'ютер, за нього відразу сідає учень другої підгрупи, а потім — третій. Сильні учні звільняють робоче місце, як правило, раніше. Викладачеві доведеться простежити за тим, щоб учні другої групи не затримувалися за комп'ютером надто довго. Зате слабкі учні в результаті отримують більше за всіх часу для роботи з комп'ютерною програмою.

Така схема побудови уроку з успіхом виправдовує себе. На такому уроці викладач є консультантом, а не «джерелом знань».

Якщо в групі є учень, який має міцні навички роботи з комп'ютером, можна залучити його до проведення уроку як технічного консультанта.
Методичні джерела пропонують певну градацію викладачів, які використовують комп'ютер у роботі. При цьому чітко можна виділити п'ять рівнів такого користувача.

Градація викладачів, які використовують комп'ютер у роботі




V. Пошуки системи

ІV. Перші уроки

ІІІ. На шляху до творчості

ІІ. Відкриття можливостей

І.Високий старт

Рівень перший — ВИСОКИЙ СТАРТ. Використання комп'ютера як «друкарської машинки з пам'яттю»; більш-менш регулярна підготовка з його допомогою найпростіших дидактичних матеріалів, планів уроків, планування тощо; створення списків і картотек, шаблонових форм; формування адекватного ставлення до робіт учнів, створених у комп'ютерному вигляді; елементарна систематизація документів у домашньому комп'ютері.

Рівень другий — ВІДКРИТТЯ МОЖЛИВОСТЕЙ. Досягнення цього рівня нерозривно пов'язане з виходом в Інтернет. Можливе виділення проміжного етапу — знайомство з тематичним навчальним програмовим забезпеченням. Використання комп'ютера на уроках і в позаурочній діяльності створює педагогу славу людини передової й прогресивної. Учні з більшою повагою ставляться до викладачів, які володіють комп'ютером, зростає авторитет такого викладача і в очах колег. Саме на цьому етапі викладач починає залучати своїх учнів до участі в дистанційних олімпіадах і конкурсах.

Рівень третій — НА ШЛЯХУ ДО ТВОРЧОСТІ. Викладач починає опановувати технології «творіння»: йому стають доступними основні елементи програм MSPowerPoint, MSFrontPage, MSPublisher. У руки педагога потрапляють інструменти, використовуючи анімаційні можливості яких, він істотно може підсилити ефективність свого заняття. До застосування цих програм на уроці викладач уже починає виступати авторитетним консультантом у внутрішньо-навчальних проектах. Для третього рівня характерні також спроби створення електронної бібліотеки викладача й проектів із написанням декількома педагогами загального навчального посібника.

Рівень четвертий — ПЕРШІ УРОКИ. Поступово нові інформаційні технології починають з'являтись і на «його величності» уроці. Важливо, що для викладача вже навряд чи можливий рух у зворотний бік. Навпаки, виникає проблема систематизації створюваного матеріалу вже на якісно новому рівні.

Рівень п'ятий — ПОШУКИ СИСТЕМИ. Для педагога стає професійно необхідним навчитися сполучати власний викладацький стиль із тими технічними можливостями, які надають йому нові інформаційні технології.

Ще один зі ступенів реалізації ІКТ-компетентності викладача й розвитку пізнавальної активності учнів — це використання мультимедійних технологій, які дають змогу підвищити активність і привернути увагу учнів до навчання.

Урок із використанням мультимедійних технологій стає цікавішим для учня, а тому й ефективнішим для засвоєння знань, поліпшується рівень унаочнення навчального матеріалу на уроці.

Кількість мультимедійної підтримки уроку може бути різною: від кількох хвилин до використання мультимедіа впродовж цілого уроку. Під час уроку з мультимедійною підтримкою істотно змінюється роль викладача, який виступає передусім організатором, координатором пізнавальної діяльності учнів. Проведення уроку з мультимедійною підтримкою зовсім не означає, що викладач позбавлений можливості маневрувати або імпровізувати. Можливо, досвідченіший викладач подібний урок проведе цікавіше й динамічніше, ніж його молодий колега, але урок з мультимедійною підтримкою зменшить кількість помилок у проведенні занять навіть викладачем-початківцем.

На уроці з метою максимальної візуалізації навчального процесу краще використовувати один комп'ютер і мультимедійний проектор. Це розв'язує багато проблем, пов'язаних із використанням комп'ютерної техніки:



  • використання проектора дає змогу ефективніше керувати навчальним процесом. Коли викладач повертається до дошки, він мимоволі втрачає контакт із аудиторією, інколи навіть чує шум за спиною. У режимі мультимедійного супроводу викладач може постійно бачити реакцію учнів, вчасно реагувати на ситуацію, що змінюється;

  • проблема збереження здоров'я учнів (великий екран знімає проблему обмеження роботи учня перед екраном монітора).

Використання на уроках комп'ютерів має свої плюси та мінуси. Плюси впровадження інформаційних технологій уже розглянуто.
МІНУСИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІКТ

Звісно, підготовка викладача до такого уроку — це трудомісткий процес, який потребує навичок володіння комп'ютерною технікою, а також більше часу для підготовки. Як відомо, доступ до технічних засобів у викладача-предметника більш обмежений, ніж у викладача інформатики. Виникає запитання: як часто можна використовувати комп'ютер на уроках інших предметів, крім інформатики, адже урок із використанням інформаційних технологій відрізняється від традиційного? Відповісти на таке запитання однозначно дуже складно. По-перше, усе залежить від можливостей конкретного викладача, тобто від кількості уроків, які він зможе підготувати і провести з використанням інформаційних технологій. Це визначають специфіка предметної галузі, зміст конкретного уроку, дидактичні можливості програмних засобів, створених для цього предмета, якості технічних засобів та володіння ними викладача.

По-друге, це залежить від необхідності проведення такого уроку. Можливо, проведення уроку з конкретної теми буде ефективнішим у традиційній формі, тому не слід його перевантажувати технічними засобами. Аргументами для проведення такого уроку можуть бути: дефіцит джерел навчального матеріалу, можливість демонстрування в мультимедійній формі унікальних інформаційних матеріалів (картин, рукописів, відеоматеріалів тощо), візуалізація досліджуваних явищ, процесів тощо.

Підготовка мультимедійного уроку потребує ретельнішої підготовки, ніж традиційний урок. Сценарій уроку, його режисура — важлива складова підготовки до такого заняття.

Розробка уроку з використанням інформаційних технологій можлива тільки за наявності певного електронного ресурсу, або педагогічного програмного засобу, або власної презентації, або матеріалів із мережі Інтернет (викладач повинен мати можливість виходу в Інтернет).

Отже, готуючи навчальний епізод (кадр) і розглядаючи його як дидактичну одиницю, розробник повинен чітко уявляти, що він має на меті, якої саме навчальної мети хоче досягти.

Як би ретельно не було розроблено мультимедійний урок, багато що залежить від підготовки викладача. Проведення такого заняття схоже на роботу ведучого телевізійної передачі. Викладач мусить не тільки впевнено володіти комп'ютером, знати зміст уроку, а й вести його в хорошому темпі, невимушено, постійно залучаючи учнів до пізнавального процесу. Необхідно продумати зміну ритму, урізноманітнити форми навчальної діяльності, забезпечити позитивний емоційний фон уроку.

Отже, для розв'язання багатьох навчальних і виховних завдань нам необхідно будувати педагогічну діяльність таким чином, щоб на запитання про доцільність використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі позитивних відповідей було більше, ніж негативних.


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©mediku.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка